В Одеському зоопарку помер ведмідь Бумер. Його життя було складним: спершу цирк, потім Подільський звіринець. Одеський зоопарк став для нього останнім притулком, але проблеми із серцем стали фатальними.

Про це повідомив директор Одеського зоопарку Ігор Біляков, передає Новини.LIVE.

Смерть ведмедя

Бумер приїхав до Одеси у 2019 році. До цього він жив у пересувному цирку, де комфорт тварин майже не враховувався, а потім у Подільському зоопарку. Точний вік ведмедя невідомий — приблизно 21 рік, що для ведмедя вже поважний вік. Виснаження та стрес у молодості прискорили старіння його організму. У Бумера були проблеми із серцем.

“Бумер прожив важке життя ще до того, як потрапив до нас. Ми намагалися забезпечити йому спокійні останні роки, але серце не витримало. Ця історія ще раз показує, що тварини — не розвага, а живі істоти, які потребують турботи”, — повідомив Ігор Біляков.

Для порівняння, ведмедиця Поляна, яка народилася і все життя провела в зоопарку, скоро відзначить 25 років і старіє значно спокійніше.

Реакція соцмереж

За словами Білякова, в останні дні у соцмережах поширювали гучні пости і “сенсації” про смерть Бумера. Однак він наголошує, що факти важливіші за емоційний шум. Подія ще раз підкреслює, що зоопарк — це притулок для тварин, де вони можуть дожити старість у спокої.

“У нас багато тварин похилого віку, які живуть тут десятками років, і окрім розважальної та соціальної місії — це притулок для літніх тварин, які мають в спокої дожити свою старість”, — підсумував директор зоопарку.

Прокинулася ведмедиця

В Одеському зоопарку прокинулася ведмедиця Поляна. 16 березня, після зимової сплячки вона вперше цього року вийшла до свого вольєра. Працівники зоопарку поступово повертають тварину до звичного режиму харчування, даючи їжу маленькими порціями, щоб організм без стресу увійшов у робочий ритм.

Що відомо про бурих ведмедів

Бурий ведмідь — один із найбільших хижаків України. У зоопарках його життєвий ритм максимально наближений до природного. З першим теплом березня тварини виходять із зимової сплячки, стають активнішими і потребують поступового переведення на спеціальний раціон. Для підтримки здоров’я в неволі створюють умови, що стимулюють природні інстинкти, наприклад, ховають їжу в декораціях. Активність ведмедів навесні показує, наскільки успішно вони перезимували.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі запропонували перенести міський зоопарк до парку Савицького. Ідею висунули місцеві активісти, пояснюючи її замалими вольєрами та застарілими умовами утримання тварин. Директор зоопарку Ігор Бєляков виступив проти такого плану. За його словами, під час війни реалізувати проєкт майже неможливо.

Також Новини.LIVE писали, що територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.

Захід відкрив голова правління Держмолодьжитла Микола Марчук, який представив загальні показники роботи фонду та окреслив стратегічні пріоритети на майбутнє. 

«У 2025 році ми забезпечили житлом 921 сім’ю. Це 2 312 людей, серед яких 760 дітей. Серед отримувачів підтримки: 747 сімей внутрішньо переміщених осіб, 127 молодих сімей, 40 сімей військовослужбовців та 7 сімей працівників бюджетної сфери», – зазначив Марчук.  

Загальна сума виданих кредитів у 2025 році становила 2,1 млрд грн. Середній розмір кредиту – 2,2 млн грн, а середня площа житла – 61,6 кв. м. За всі роки діяльності Держмолодьжитло забезпечило житлом понад 44 тисячі українських сімей. 

Як зазначає голова правління, одним із ключових напрямків роботи залишається реалізація проєкту «Житло для ВПО», який пропонує найдоступніші умови іпотечного кредитування на ринку: ставка 3% річних, перший внесок 6%, строк кредитування до 30 років. 

Програма реалізується у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Зокрема за підтримки німецького банку KfW у 2021–2025 роках залучено 42,5 млн євро, житлом забезпечено 1 105 сімей. У рамках співпраці з Банком розвитку Ради Європи (CEB) у 2025–2026 роках передбачено 50 млн євро: станом на березень 2026 року підтримку вже отримали 504 сім’ї, реалізація триває. У 2026–2027 роках до програми долучиться Міжнародна організація з міграції ООН (МОМ) з фінансуванням у розмірі 33 млн євро. Така співпраця дозволить надати іпотечне кредитування понад 600 сім’ям. 

За словами Миколи Марчука, наразі понад 8 100 сімей ВПО зареєстровані та очікують на підтримку. 

Нагадаємо, що програма “Житло для ВПО” відкрита для осіб і сімей, які офіційно мають статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до українського законодавства. Головна умова – відсутність житлової нерухомості у власності. Винятком є майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях, до уваги не береться.  

Програма діє на всій підконтрольній Україні території,  за винятком тимчасово окупованих районів та зон активних бойових дій. Заяву на участь у програмі можна подати онлайн через застосунок Дія. Команда фонду супроводжує кожного учасника на всіх етапах: від подання документів до отримання кредиту. 

Фонд також активно працює над залученням нового фінансування. Зокрема, тривають обговорення щодо проєкту «Житло для ветеранів» за підтримки CEB на суму 60 млн євро, а також ведеться підготовка пілотного проєкту розвитку соціального житла спільно з KFW та УФСІ (USIF). Окрім того, ведуться переговори щодо розширення та реалізацію нових програм у партнерстві із Світовим банком, Французьким агентством розвитку (AFD), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Habitat for Humanity. 

У 2025 році в межах партнерства з органами місцевого самоврядування реалізовано 61 місцеву житлову програму.  

Держмолодьжитло продовжує розвивати житлові програми та розширювати доступ до них для тих, хто цього найбільше потребує. 

Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України№2849-IX від 31.03.2023 

Миколаївська область, яка щодня потерпає від обстрілів, демонструє стрімку тенденцію до згортання фінансування територіальної оборони (ТрО) на користь благоустрою територій.

Про це свідчать результати аналізу бюджетних витрат 52 громад регіону за 2022–2025 роки, які провів Центр публічних розслідувань.

Пріоритети в цифрах

За чотири роки повномасштабної війни громади Миколаївщини сумарно спрямували на заходи ТрО лише 275 мільйона гривень. Водночас на благоустрій населених пунктів – ремонт тротуарів, парки та освітлення – було витрачено 3,2 мільярда гривень. Таким чином, видатки на “комфорт” перевищили оборонні витрати у понад 12 разів.

Стрімке падіння інтересу до ТрО

Аналітики зафіксували щорічне зниження кількості громад, які виділяють кошти на підготовку населення до національного спротиву:

• 2022 рік: 37 громад (71,2% від загальної кількості);
• 2023 рік: 22 громади (42,3%);
• 2024 рік: 15 громад (28,8%);
• 2025 рік: лише 6 громад (11,5%) продовжують фінансування. 

Тобто лише 5 громад області (менш як 10%) підтримували ТрО стабільно протягом усього періоду. Натомість кожна четверта громада (25%) за ці роки взагалі не планувала і не здійснювала жодних видатків на оборону.

Районні особливості та міф про окупацію

Найгірша ситуація з системною підтримкою оборони зафіксована у Баштанському та Вознесенському районах, де жодна громада не фінансувала ТрО щороку. У Баштанському районі спостерігається “метання”: після активного старту у 2022 році, до 2025-го фінансування повністю припинили всі громади району.

Цікаво, що факт перебування під окупацією майже не вплинув на бюджетну політику. З 11 громад, території яких були захоплені або частково заблоковані, 7 громад не виділили на ТрО жодної гривні за весь час.

Питання фінансування оборонних заходів залежало виключно від розуміння важливості цих кроків керівництвом кожної конкретної громади, а не від реальної загрози чи фінансової спроможності”, — підсумовують автори дослідження.

На кінець 2025 року підготовка населення до територіальної оборони в регіоні стала винятком, а не правилом, попри триваючу збройну агресію.

Також за 2022–2025 роки громади Одеського району витратили 767,2 мільйона гривень на підтримку територіальної оборони й 5,5 мільярдів на благоустрій і утримання територій. 

Сергій Бондаренко