Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про підготовку до світової прем’єри постановки опери у Чернівцях розповіли її учасники.

“Саме 3 жовтня виповнюється 120 років із дня заснування нашого театру. До цієї дати ми готуємо кілька заходів. Але центровою подією, яка відбудеться у стінах нашого театру, в рамках проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт” відбудеться світова прем’єра сценічної постановки цього твору”, – розповів директор Чернівецького обласного муздрамтеатру Іван Бутняк, який також виступає режисером-постановником опери “Креонт”.

За його словами, сценічна постановка цього твору передбачає співпрацю митців із Києва, Львова та Чернівців. Зокрема, автором проєкту є диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка та Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко. Над світовою прем’єрою постановки працюють солісти Чернівецької обласної філармонії, Національної філармонії України і Львівського національного академічного театру опери та балету.

“Варто відзначити і політичну складову цієї події. Адже ми знаємо, що росіяни полюбляють присвоювати собі чужі здобутки. Там вважають Дмитра Бортнянського своїм композитором і також готують постановку цієї опери, щоб заявити на увесь світ. Але наразі ми їх прекрасно випереджуємо за всіма етапами”, – додав Бутняк.

Опера “Креонт” у Чернівцях звучатиме італійською мовою із українськими субтитрами. Постановка відбудеться 3 та 5 жовтня. У разі успіху автори планують повторювати постановку опери і поїхати із нею у гастролі.

Квитки напередодні уже поступили у вільний продаж. За перший день продали більше половини квитків партеру театра.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2024 року після віднайдення рукопису опери, яка вважалася втраченою, музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.

Як відомо, опера “Креонт” була написана 25-річним композитором у Венеції 1776 року під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, який забрав Бортнянського зі собою з Санкт-Петербурга як свого учня, повертаючись до Італії. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто та її хотіли ставити в інших Європейських країнах. Однак з незрозумілих причин ноти зникли на майже 250 років.

Дмитро Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в місті Глухів, що входило до складу Козацької Гетьманщини (тепер Сумська область, Україна). Його батько, Стефан Скурат (також відомий як Шкурат), був лемко-русинським православним утікачем із села Бартне в Мальопольському воєводстві Польщі. Оселившись у Гетьманщині, він узяв прізвище Бортнянський – від назви свого рідного села – та служив козаком під проводом гетьмана Кирила Розумовського. Мати Дмитра походила з козацької родини глухівського міщанства, що забезпечило йому міцні культурні та духовні корені в Гетьманщині.