Одеса
Коли історичний день заснування Одеси
Оперний театр в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Одеса, як і кожне місто, має свій День народження. Традиційно його відзначають 2 вересня — дата, яка для багатьох одеситів давно стала невід’ємною частиною міської культури. Та чи є саме ця дата справжньою? Історики стверджують: підстави для цього свята значно умовніші, ніж може здатися, на перший погляд. Тож постає питання — чому саме вересень і чи не є святкування радше міфом, ніж історичним фактом?
Про це журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з одеським істориком Ігорем Мозговим.
Реклама
Читайте також:
День міста Одеси
Цікаво, що сама дата 2 вересня не виникла одразу після заснування міста. Ба більше — вона з’явилася лише через три десятиліття. Її автором вважають історика та чиновника Аполлона Скальковського, якого сучасники називали “Геродотом Новоросійського краю”. Саме він за часів губернатора Михайла Воронцова вирішив навести лад в історичній хронології нашого міста.
“Скальковський нічого кращого не вигадав, як взяти 2 вересня й підкріпити цю дату документом про фінансування будівництва порту. Насправді ж указу про заснування Одеси не існує. Є лише рескрипт про початок робіт у вже захопленому російською імперією Хаджибеї”, — пояснив історик Ігор Мозговий.
Фактично день міста було “прив’язано” до імперської символіки. Дату співвіднесли з днем коронації імператора Миколи І, і саме так вона закріпилася як офіційна.
Чому саме 2 вересня
Після проголошення незалежності Україна автоматично успадкувала радянсько-імперську традицію. Переглядати її ніхто не став, тож святкування залишилося незмінним. Подібна ситуація, як наголошують дослідники, характерна і для багатьох інших міст світу, де умовні дати з часом стають частиною народної традиції.
“Навіть якщо дата була обрана штучно, суспільство поступово звикає й починає сприймати її як рідну. Для більшості одеситів 2 вересня давно стало частиною міської ідентичності — незалежно від історичної точності”, — зазначив експерт.
Втім, останніми роками в Одесі дедалі активніше лунають голоси прихильників іншої версії. Вони переконані: справжнім “днем народження” слід вважати 19 травня 1415 року. Саме тоді, за свідченням польського хроніста Яна Длугоша, з порту Коцюбіїв вирушили кораблі з зерном до Константинополя. На місці сучасної Одеси існувало розвинене поселення ще за три століття до появи турецького Хаджибея.
“Археологічні знахідки підтверджують, що тут було міське життя ще в XIV столітті. Проблема лише в тому, що між литовським Коцюбієвом і турецьким Хаджибеєм лишається значний хронологічний розрив”, — визнає історик Ігор Мозговий.
Тож версія про “середньовічну Одесу” має як переконливі аргументи, так і слабкі місця. Прибічники імперської хронології наголошують: близько трьохсот років ця територія була фактично пусткою. Саме тому суперечка між прихильниками “200+ років” і “600+ років” триває вже не одне десятиліття.
Розкопки на Приморському бульварі
Ще одна загадка одеської історії — місце розташування фортеці Хаджибей. Саме її вважають безпосередньою попередницею сучасного міста. Перші спроби розкрити таємницю були зроблені ще у 1996 році неподалік Воронцовського палацу під керівництвом професора Добролюбського.
“Єдине, чим усе тоді закінчилось, — ми бачимо за спиною купол. Це грецькі розкопки, які відкрили поселення колонії Гаваністріан. Їх було лише дванадцять, і саме тут, на Приморському бульварі, розташовувалося одне з них”, — зазначає експерт.
З того часу пошуки продовжувалися неодноразово, востаннє — зовсім нещодавно. Ці розкопки дали нові свідчення: нібито тут був військовий бастіон фортеці Хаджибей. Але слід розуміти: ні в радянський час, ні в царський, ні в історіографії офіційного підтвердження цьому ніхто поки не надавав.
Ідентичність Одеси
Проте питання розкопок веде не лише до археології, а й до культурної самоідентифікації. Адже навіть якби залишки фортеці були знайдені, це не означало б, що тодішні мешканці вважали себе “одеситами”.
“Якщо зробити машину часу й повернутися у 1415 рік, люди тоді дуже здивувалися б, якби ми назвали їх одеситами. Вони ідентифікували себе як хаджибейців чи коцюбієвців. Назва Одеса з’явилася значно пізніше”, — пояснює історик.
Не виключено, що місто може змінити назву і в майбутньому. Ніякого здивування не виникне якщо через 50 чи 100 років Одесу перейменують. Це може статися природно, адже покоління, яке не асоціює себе з імперським наративом, уже виросло. Можливо, місто знову називатиметься Хаджибей чи Коцюбіїв.
Відкриті питання історії
На відміну від Києва, де дату заснування офіційно “призначили” — 1500 років, в Одесі так зробити не виходить. Тут історія надто багатошарова, і домовитися про спільну точку відліку поки що не вдалося.
“Ми не можемо в наказовому порядку встановити дату, як це зробили з Києвом. Той же Рибаков і Толочко самі визнавали, що ця цифра була радше символічною”, — підкреслює історик Ігор Мозговий.
Тож сьогодні місто живе одразу з кількома версіями власного минулого. У цьому й полягає унікальність Одеси: її історія переплітає міфи, археологічні факти та культурні дискусії, залишаючи простір для нових відкриттів.
Раніше ми писали, що в Одесі офіційно відкрили нові імена на Алеї героїв в парку Шевченка. А також про те, чому найближчим часом меморіального комплексу на Європейській площі не буде.
Одеса
Графіки та відключення світла в Одесі та області 3 лютого
Люди йдуть нічною вулицею Одеси. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
У вівторок, 3 лютого, в Україні діють планові обмеження споживання електроенергії. На Одещині ситуація найскладніша через значні пошкодження критичних об’єктів. Відновлювальні роботи після обстрілів та негоди тривають. Поки в інших регіонах світло вимикають за графіком, в обласному центрі доводиться застосовувати екстрені заходи.
Про це повідомили на офіційному сайті Укренерго.
Реклама
Читайте також:
Аварійні відключення світла
На Одещині тривають аварійні відключення електроенергії, викликані технічними проблемами в електромережах. Зокрема вони сталися через російські обстріли та наслідки негоди. Енергетики намагаються запровадити планові графіки всюди, де це дозволяє стан дротів, проте через складні ремонти аварійні відключення поки тривають. Жителів просять не вмикати потужні прилади відразу, як з’являється світло, щоб не створювати зайвого навантаження. Дізнатися про свій статус можна на сайті оператора або через чат-бот.
Графіки відключення світла в Одесі
Наразі в місті не діють чіткі погодинні графіки. Одеса працює в режимі стабілізаційних вимкнень, які диспетчери регулюють у реальному часі залежно від потужності в мережі. Спеціалісти продовжують лагодити лінії, щоб найближчим часом повернутися до зрозумілого розкладу “за годинами”.
Як дізнатися час відновлення електроенергії
Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:
- сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
- чат-бота у Telegram;
- приватних повідомлень у Facebook;
- подати заявку на сайті ДТЕК.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що нещодавня аварія в енергосистемі України — могла бути диверсією з ПМР. Також ми писали про те, що через відключення світла ледь не зірвався концерт гурту “Антитіла”.
Одеса
Що відбувається в Херсоні сьогодні — життя містян під обстрілами
Стелла Херсон при в’їзді в місто. Фото: Новини.LIVE
Вже чотири роки повномасштабної війни у Херсоні їх можна охарактеризувати “стабільно важким”. Місто живе під постійною загрозою ударів з повітря та артилерійських обстрілів. Тут давно стерлася межа між тилом і фронтом — небезпека супроводжує людей у транспорті, на роботі, у магазинах і навіть біля власних домівок. Водночас у Місті герої продовжують жити понад сто тисяч людей, і це накладає особливу відповідальність на місцеву владу та громаду.
Про реалії міста сьогодні журналісти Новини.LIVE поговорили із засновником громадської організації “Місто сили” Євгеном Гіліним.
Реклама
Читайте також:
Безпека в Херсоні
Нинішня ситуація в Херсоні визначається передусім безпековим контекстом. Місто і правобережна частина області постійно перебувають під вогнем. Особливу небезпеку створюють дрони, які дозволяють ворогу здійснювати прицільні удари саме по цивільних об’єктах. Через це кожен вихід з дому — потенційний ризик. Люди живуть у постійній напрузі, не знаючи, де і коли пролунає наступний вибух.
“Ситуація в Херсоні стабільно важка. Це обумовлено безпековим контекстом, бо щодня — тисячі обстрілів по території правобережної Херсонщини. Найбільше загрозу створюють дрони, бо це цільове ураження — оператор бачить, куди він направляє дрон”, — каже засновник громадської організації “Місто сили” Євген Гілін.
Атаки все частіше спрямовані саме на цивільних. Під удари потрапляють автівки, машини швидкої, поліції, ДСНС. Це формує атмосферу постійної небезпеки навіть там, де, здавалося б, має бути звичайне мирне життя. І при цьому в місті досі мешкає понад 130 тисяч людей, яким потрібні транспорт, лікарні, магазини й комунальні послуги.
Обстріли Херсона
Євген згадує один з епізодів, який яскраво показує, як війна стала буденністю для херсонців. Дорогою під Таврійськими мостами він побачив, як буквально за кількасот метрів від нього маршрутка була уражена обстрілом. Загиблий водій, поранені пасажири, швидка, яка приїжджає за хвилини — усе це тут відбувається так само “звично”, як у мирних містах робота комунальників.
“Як ти їдеш по Одесі чи Києву і бачиш, як комунальники виїжджають прибирати баки — і це нормально. А тут ти їдеш і бачиш: вразило дроном автобус чи машину. І ти виходиш допомагати. Це зовсім інше життя. Постійно страшно”, — згадує чоловік.
Повертаючись із Херсона в безпечніші міста, Євген особливо гостро відчуває контраст. У Херсоні люди живуть у постійному скануванні простору. Вони планують маршрути з урахуванням повідомлень у чатах, сигналів детекторів дронів і навіть часу доби. Тут звично перечекати обстріл 2–5 хвилин і лише потім рушити далі. Війна зробила херсонців надзвичайно уважними й водночас згуртованими. Те, що в інших містах виглядало б шоком, у Херсоні стало частиною реальності. Люди допомагають одне одному інстинктивно й без зайвих слів.
“Побачити людину з осколком у спині чи з кров’ю з шиї — для мене це ненормальний контент. Але в Херсоні це звичайна історія. І попри весь цей стрес, херсонці дуже згуртовано допомагають одне одному”, — каже він.
Під час обстрілу маршрутки, згадує Євген, цивільні діяли максимально скоординовано. Хтось викликав швидку, хтось допомагав пораненим, хтось регулював рух. Видно було, що частина людей має навички тактичної медицини. Усе це — ознака суспільства, яке живе у воєнному режимі, але не втрачає людяності.
Магазини, аптеки й робота Херсона
Попри постійні обстріли, у Херсоні працюють магазини, аптеки, лікарні та комунальні служби. Організація життя у місті сьогодні — приклад для багатьох громад в Україні. Особливо вражає рівень координації між службами.
“У магазинах усе є, в аптеках усе є, лікарні працюють, комунальні служби працюють. Те, як зараз організовано життя в Херсоні, — цьому могли б повчитися багато інших громад”, — зазначає засновник громадської організації “Місто сили” Євген Гілін.
За словами Євгена, те, що в тилу здається буденністю в Херсоні цілий квест. Під час морозів комунальники посипають тротуари піском та сіллю, і поруч з ними стоят озброєні бійці, які прикривають їх від можливих атак дронів.
Евакуація людей в Херсоні
Наприкінці четвертого року повномасштабної війни питання збереження не лише життя, а й психічного здоров’я стає для херсонців критичним. Постійний стрес, вибухи, дрони й напруження поступово виснажують людей. Жити в такому режимі роками — надлюдське випробування. Саме тому дедалі гостріше постає потреба у системній евакуації мешканців із небезпечних територій. Але на практиці все значно складніше.
“Нам точно треба думати, як зберегти свою голову, свої мізки, свій душевний стан. У Херсоні це дуже складно зробити, постійно перебуваючи там. Тому дуже не вистачає того, щоб відбувалася системна евакуація херсонців із Херсона”, — говорить експерт.
Водночас існує серйозна проблема: багато людей уже поверталися з евакуації назад у Херсон. Частина з них має статус ВПО і зазнала негативного досвіду в інших громадах. Через це переконати людей знову виїжджати стає дедалі важче. Для багатьох евакуація асоціюється не з безпекою, а з новими труднощами.
“Їм дуже складно пояснити, що евакуювавшись, ви будете щасливі, здорові, вам буде краще. Бо не побудована система реінтеграції ВПО в інших громадах. І виходить так: ти можеш виїхати, але стикаєшся з величезною кількістю бар’єрів і проблем”, — пояснює чоловік.
Йдеться не лише про житло, а й про школи, садочки, роботу, медицину. Ціни на оренду житла в багатьох містах зросли до рівня, який для переселенців є непосильним. Особливо це відчули люди, які виїжджали на Захід України на початку повномасштабної війни. Там, де раніше житло коштувало доступно, ціни злетіли в рази.
Майбутнє Херсона
Якщо тверезо оцінювати перспективи. Зараз немає ознак того, що безпекова ситуація в Херсоні зміниться найближчим часом. Саме тому держава й громади мають діяти наперед, враховуючи всі ризики. Головний із них — втрата людей.
“У нас попереду великий шлях. Ми розуміємо, що немає доказів того, що ситуація в Херсоні зміниться найближчим часом. Вона може залишатися такою самою або погіршуватися. Коли закінчиться війна — ніхто не знає. Тому ми повинні вживати заходів, які передбачать будь-які ризики”, — каже засновник громадської організації “Місто сили” Євген Гілін.
Найбільша цінність, — це люди. Саме їх держава має берегти, переконувати, підтримувати й супроводжувати у процесі евакуації та реінтеграції. Пояснювати, що виїзд — це не втеча, а інвестиція у життя й майбутнє дітей. Тому що Херсон сьогодні — це місто, де війна поруч у кожному кварталі. Але водночас це місто, яке живе, працює і не здається. Тут діти ходять до школи, лікарі рятують життя, волонтери допомагають військовим, а комунальники виходять на роботу під прикриттям зі зброєю.
Раніше ми писали, що Росія вдарила по навчальному закладу Херсона, як зараз виглядає будівля. А також, про те як росіяни катували цивільних в Херсоні — історія полоненого Романа Баклажова.
Одеса
Військового в Одесі оштрафували за побиття знайомого
В Одесі військовослужбовець побив знайомого під час побутового конфлікту. Потерпілий зазнав легких тілесних ушкоджень. Справу розглянули у спрощеному порядку.
Про це Новини.LIVE дізналися з Єдиного реєстру судових рішень.
Реклама
Читайте також:
Деталі справи
Старший матрос ЗСУ умисно заподіяв тілесні ушкодження знайомому. За даними слідства, близько 11:30 військовий біля житлового будинку вдарив чоловіка ногою в коліно. Причиною стали особисті неприязні стосунки. Експертиза встановила, що потерпілий отримав синець на колінному суглобі. Травма не була небезпечною для життя та мала короткочасні наслідки.
Обвинувачений повністю визнав свою провину. Він погодився на розгляд справи без повноцінного судового засідання.
Як покарали
Суд врахував, що правопорушення належить до кримінальних проступків, а також те, що обвинувачений проходить військову службу. Обтяжуючих обставин не встановили. У результаті військовому призначили штраф у розмірі 850 гривень. Контроль за сплатою покарання поклали на орган пробації.
Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі судили військового, який продавав фейкові повістки. Також ми писали, що в Івано-Франківській області оштрафували чоловіка, який проігнорував повістку.
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень agoСтан доріг на Одещині 27 січня: ожеледиця і обмеження руху
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Війна6 днів agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини7 днів agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoДе зараз наймолодший син Віктора Ющенка і який він має вигляд (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЦены на мясо в Одессе после праздников: что подешевело
-
Відбудова1 тиждень agoУряд розподілив 987 мільйонів на проєкти відновлення в громадах
