Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми готували цю подію рік і привезли до Києва понад 90 фільмів. Я впевнена, що кожен знайде у програмі стрічку, яка відгукнеться саме йому. ..Ми задумували фестиваль як міст між Бессарабією та центром України. Та сьогодні дорога до Бессарабії ускладнена, тому вирішили провести фестиваль у столиці – як «амбасаду Бессарабії», – розповіла засновниця та директорка фестивалю ОКО Тетяна Станєва.

Фільмом відкриття стала стрічка «Мертва квітка» – авторський проєкт Станєвої про українську Бессарабію, збереження традицій бессарабських болгар та зимової обрядовості в умовах повномасштабної війни. На фестивалі відбулася світова прем’єра фільму.

«Герої фільму – мешканці села Криничне, мого рідного села… Я дуже сподіваюся, що воно не залишиться тільки у цій стрічці, що ця культура матиме змогу відродитися після закінчення війни», – зазначила режисерка.

На початку мистецької події було відкрито мурал «Кінострічка життя» сестер Фельдман, а також виставки української художниці Лесі Бабляк, болгарського фотографа Івана Шишиєва та спільноти Ukraїner.

Гостей зустрічали перформанси з болгарськими кукерами та українською маланкою – як символічний культурний діалог.

«Культура – не витрата, а інвестиція. Вона формує ментальність і код нації, вибудовує ідентичність і виховує патріотизм. І це єдина мова, яку розуміють всі народи, якою найуспішніше розмовляють і будують мости різні держави. Ось куди ми маємо вкладати всі ресурси, щоби будувати правильну стратегію розвитку країни та майбутнього», – зазначив президент кінофестивалю «ОКО», голова наглядової ради Віктор Куртєв.

За його словами, «ОКО» вже шостий рік веде справжній міжкультурний діалог і займається культурною дипломатією в Болгарії. Як представник етнічної спільноти бессарабських болгар він запрошує на український фестиваль з болгарським акцентом, щоб «пізнати всю різноманітність нашої культури».

Цьогоріч Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» презентує 90 стрічок 24 мовами із 52 країн і 5 континентів. До програми увійшли 7 тематичних секцій, у кожній з яких визначатимуться володарі гран-прі та нагород за етнографію. У конкурсі короткого метру буде окремий приз за найкращий короткометражний український та/або болгарський фільм. Серед хедлайнерів – стрічки, відзначені преміями «Оскар» та BAFTA, учасники та переможці провідних світових кінофорумів, таких як Sundance, Роттердам, Берлінале, Канни, Венеція, Локарно, Торонто, IDFA. Програму доповнюють обрані стрічки з національних кінофестивалів, зокрема КМКФ «Молодість», Docudays UA та Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ).

Етнографічний кінофестиваль «ОКО» розпочався у Києві світовою прем’єрою / Фото: Євгеній Король

До 10 вересня проходитимуть кінопокази та тематичні дискусії у столичному Будинку кіно. 8-14 вересня відбудуться кінопокази в Одесі, 12-13 вересня частину конкурсної програми «Український короткий метр» зможуть побачити мешканці Кам’янця-Подільського. 12-14 вересня пройде заключна частина української програми і нагородження переможців у Болграді Одеської області, а 3-11 жовтня покази повної програми, нагородження переможців міжнародної програми OKO GLOBAL відбудуться у столиці Болгарії Софії.

Фільми конкурсної програми оцінюватиме міжнародне журі, до складу якого увійшли кінопрофесіонали, дослідники, фольклористи, антропологи, митці та представники міжнародної культурної спільноти.

Фестивальні стрічки демонструватимуться офлайн. Деякі фільми глядачі зможуть подивитися у межах онлайн-показів на платформах MEGOGO (у вересні на території України) та Neterra.TV (у жовтні в Болгарії).

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Дискусія стала частиною фестивалю “Жива культура – живий світ”, що відкриває серію заходів до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, проголошеного на 42-й сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО у 2023 році.

Модерувала захід заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар.

“Наша нематеріальна культурна спадщина — це не лише пам’ять про минуле, а доказ того, що ми живі, сильні й здатні передавати цінності далі, навіть у найтемніші часи. Завдання держави — не втручатися, а допомагати: чути, підтримувати, берегти й ділитися цією живою мудрістю світу”, – зазначила Бондар.

Вона наголосила на необхідності відкритого діалогу між усіма учасниками процесу.

“Тема нематеріальної культурної спадщини значно глибша і давніша за будь-які політики чи стратегії. Тому важливо, щоб ми разом — фахівці, громади, міжнародні партнери, держава — розробили спільні рішення, що дадуть нове дихання нашій спадщині”, – підкреслила Боднар.

Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко акцентувала увагу на важливості збереження нематеріальної спадщини.

“Документування, фіксація та передача від покоління до покоління традицій різних спільнот набуває особливого значення для нас зараз, в час війни, коли носії знаходяться під фізичною загрозою знищення, розриваються традиційні звʼязки та можливість передачі знань. Тому наше спільне завдання надавати можливості спільнотам практикувати нематеріальну спадщину та популяризувати різні її прояви”, – наголосила Григоренко.

За її словами, “охорона нематеріальної спадщини — це про майбутнє, а не тільки про минуле. Саме тому подібні заходи — це не лише професійна дискусія, а й можливість об’єднати зусилля, підтримати одне одного й разом творити нові стратегії збереження і передачі традицій”.

Своєю чергою голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі висловила підтримку Україні в боротьбі за збереження своєї культури в умовах війни.

“Бути тут — це акт солідарності. Для ЮНЕСКО важливо не лише говорити про захист спадщини, а бути з тими, хто її зберігає. Конвенція 2003 року визначає три ключові напрями — документацію, передачу та інституційну підтримку, і ми раді працювати з Україною в усіх цих напрямах”, – зазначила Бардескі.

Вона також відзначила зусилля України, спрямовані на збереження традицій, і підкреслила, що включення елементів української нематеріальної спадщини до Списку ЮНЕСКО – це не лише міжнародне визнання, а й внесок у загальнолюдську культурну спадщину.

Крім того, були представлені основні положення Стратегії розвитку культури 2025–2030 років, ухваленої урядом навесні 2025 року.

Як зазначила Григоренко, документом передбачені інтеграція культури до політики національної безпеки та міжвідомча взаємодія на всіх рівнях — від громад до центральних органів влади. Зокрема пріоритетними є питання збереження локальної ідентичності, зв’язку поколінь, реінтеграції ветеранів до цивільного життя через культуру, підтримку ментального здоров’я і впровадження безбар’єрності.

Учасники обговорили здобутки і плани у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини, правові аспекти і стратегічне бачення розвитку галузі.

Як повідомляв Укрінформ, т. в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна обговорила з керівниками профільних структурних підрозділів обласних і Київської міської державних адміністрацій ключові завдання для сфери.

Фото: МКСК

Головний приз 82-го міжнародного Венеціанського кінофестивалю виборов фільм американського режисера Джима Джармуша “Батько мати сестра брат” (“Father Mother Sister Brother”).