2021 року підручники з географії довелося переписати: Національне управління океанічних і атмосферних досліджень офіційно визнало, що насправді на Землі не чотири океани, а п’ять. Це рішення поклало край десятиліттям суперечок про води, що омивають Антарктиду, і, в буквальному сенсі, нанесло на карту Південний океан, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Скільки океанів на Землі?

Традиційно визнавалося існування тільки чотирьох океанів:

• Атлантичного;
• Тихого;
• Індійського;
• Північного Льодовитого.

Кожен із цих чотирьох океанів визначається за континентами, що межують із ним. Однак Південний океан унікальний: він визначається не сушею, а потужною течією, що омиває крижаний континент — Антарктиду. Це робить Південний океан свого роду аномалією.

Антарктична циркумполярна течія (АЦТ) протікає зі сходу на захід навколо Антарктиди й утворилася 34 мільйони років тому. Її центр розташований на 60 градусах південної широти. Течія утворює невидиме кільце в Антарктиді, води в якому холодніші та менш солоні, ніж на півночі. Водночас географи вже давно дискутують на тему того, чи є це океанічне кільце лише продовженням Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, чи воно є самостійним океаном.

Південний океан — аномалія Землі

Рада з географічних назв США визнала Південний океан і затвердила його назву 1999 року. Запропоновані межі було представлено Міжнародній гідрографічній організації (МГО) у 2000 році, але через майже 23 роки їх досі не узгоджено. Тим часом Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) визнало існування Південного океану лише в лютому 2021 року.

За словами географа Національного географічного товариства Алекса Тейта, Південний океан давно визнаний вченими, але оскільки міжнародної угоди не було, вчені раніше не визнавали його. Зазначимо, що Національне географічне товариство складає карти вже понад століття і наймає географів для контролю всіх змін, які вносяться в кожну опубліковану карту з 1970-х років.

Загалом, у питаннях номенклатури морських об’єктів вони слідують рекомендаціям Міжнародної географічної організації (IHO), а тому визнання Південного океану знаменує собою розрив із цією традицією.

Дослідники також сподіваються, що визнання Південного океану може підвищити обізнаність про наймолодший океан у світі та його екологічно унікальну екосистему, а також може сприяти зусиллям з охорони природи.

Майбутнє південного океану також залишається невизначеним через зміну клімату: води навколо Антарктиди нагріваються, а її крижані щити тануть. На жаль, дослідники не знають, як це може вплинути на молодий океан — вчені вважають, що ситуація стане зрозумілішою з часом.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені розкрили таємницю сховища вуглецю в Південному океані.

Раніше Фокус писав про те, що незрозуміле світіння в Південному океані нарешті розгадано через майже 25 років.

У Краснодарському краї Росії вийшов з ладу Ільський нафтопереробний завод (НПЗ). Сили спецоперацій (ССО) України і російські партизани провели вдалу атаку БПЛА в ніч на 7 вересня.

Партизани з центру опору “Чорна іскра” і військові ССО приблизно о 2:00 ночі повністю знищили переробну установку ЄЛОУ-AT-6. Це головний об’єкт, що забезпечує роботу всього НПЗ.

ЕЛОУ-AT-6 переробляє 6 мільйонів тонн сирої нафти на рік. Установка зневоднює і знесолює сиру нафту, а також розганяє її на фракції.

Таким чином можна отримати різні нафтопродукти: бензин і дизельне паливо. Російський завод не зможе працювати, поки не відремонтують цю установку.

Оперативний штаб Краснодарського краю повідомляв лише про падіння уламків дрона в Сіверському районі на території Ільського НПЗ.

“Загорілася одна з технологічних установок. Пожежу площею в кілька квадратних метрів оперативно ліквідували. Постраждалих немає”, — зазначили чиновники.

Чергові засоби ППО знищили і перехопили 21 український безпілотник над територією Краснодарського краю, звітували в Міноборони РФ.

Нагадаємо, Куйбишевський НПЗ у Самарі нещодавно також зупиняв роботу, що стало наслідком вдалого влучання українських безпілотників.

Нафтовий експортний термінал “Новатек” у російському селищі Усть-Луга постраждав від ударів БПЛА в серпні. Тепер він працюватиме максимум на половину від звичайної потужності.

За даними Повітряних сил ЗСУ, з 17:00 6 вересня в небі було зафіксовано 823 ворожі засоби повітряного нападу:

• 810 ударних БПЛА Shahed і безпілотників-імітаторів запускали з різних напрямків Росії та окупованого Криму;
• 9 крилатих ракет “Іскандер-К” були випущені з Курської області;
• 4 балістичні ракети “Іскандер-М/KN-23” — з території Криму.

Для відбиття атаки були залучена авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи Збройних сил України.

Результати роботи ППО

За попередніми даними на ранок 7 вересня, українською протиповітряною обороною збито або придушено 751 повітряну ціль, з них:

• 747 безпілотників Shahed і дронів-імітаторів;
• 4 крилаті ракети “Іскандер-К”.

Проте 9 ракет і 54 дрони досягли цілей у 33 локаціях. Крім того, падіння уламків зафіксовано на восьми об’єктах.

Масована атака на Україну

Нагадаємо, вночі 7 вересня Збройні сили РФ здійснили комбіновану атаку на українські міста.

Масованих обстрілів зазнали:

• Київ
• Кременчук (Полтавська область)
• Кривий Ріг
• Дніпро
• Одеса
• Старокостянтинів

У Києві зафіксовано пожежі в житлових будинках і адміністративних будівлях, зокрема в районі Кабінету міністрів. Унаслідок атаки постраждали щонайменше 18 осіб, ще двоє загинули.

За даними української влади, нічний обстріл призвів до перебоїв в енергопостачанні низки регіонів. Під ранок Росія завдала додаткового удару крилатими ракетами “Іскандер-К”. Повітряна тривога оголошувалася по всій території України.

7 вересня ЗСУ завдали удару по Ільському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї та нафтопроводу “Дружба”. Зокрема, під удар потрапила диспетчерська станція нафтопроводу в Найтоповичах Брянської області.