Події
Етнографічний кінофестиваль «ОКО» розпочався у Києві світовою прем’єрою
VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО», який поєднує кіно, музику, мистецькі акценти та культурну дипломатію, цьогоріч уперше розпочався у Києві.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми готували цю подію рік і привезли до Києва понад 90 фільмів. Я впевнена, що кожен знайде у програмі стрічку, яка відгукнеться саме йому. ..Ми задумували фестиваль як міст між Бессарабією та центром України. Та сьогодні дорога до Бессарабії ускладнена, тому вирішили провести фестиваль у столиці – як «амбасаду Бессарабії», – розповіла засновниця та директорка фестивалю ОКО Тетяна Станєва.
Фільмом відкриття стала стрічка «Мертва квітка» – авторський проєкт Станєвої про українську Бессарабію, збереження традицій бессарабських болгар та зимової обрядовості в умовах повномасштабної війни. На фестивалі відбулася світова прем’єра фільму.
«Герої фільму – мешканці села Криничне, мого рідного села… Я дуже сподіваюся, що воно не залишиться тільки у цій стрічці, що ця культура матиме змогу відродитися після закінчення війни», – зазначила режисерка.

На початку мистецької події було відкрито мурал «Кінострічка життя» сестер Фельдман, а також виставки української художниці Лесі Бабляк, болгарського фотографа Івана Шишиєва та спільноти Ukraїner.
Гостей зустрічали перформанси з болгарськими кукерами та українською маланкою – як символічний культурний діалог.
«Культура – не витрата, а інвестиція. Вона формує ментальність і код нації, вибудовує ідентичність і виховує патріотизм. І це єдина мова, яку розуміють всі народи, якою найуспішніше розмовляють і будують мости різні держави. Ось куди ми маємо вкладати всі ресурси, щоби будувати правильну стратегію розвитку країни та майбутнього», – зазначив президент кінофестивалю «ОКО», голова наглядової ради Віктор Куртєв.
За його словами, «ОКО» вже шостий рік веде справжній міжкультурний діалог і займається культурною дипломатією в Болгарії. Як представник етнічної спільноти бессарабських болгар він запрошує на український фестиваль з болгарським акцентом, щоб «пізнати всю різноманітність нашої культури».
Цьогоріч Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» презентує 90 стрічок 24 мовами із 52 країн і 5 континентів. До програми увійшли 7 тематичних секцій, у кожній з яких визначатимуться володарі гран-прі та нагород за етнографію. У конкурсі короткого метру буде окремий приз за найкращий короткометражний український та/або болгарський фільм. Серед хедлайнерів – стрічки, відзначені преміями «Оскар» та BAFTA, учасники та переможці провідних світових кінофорумів, таких як Sundance, Роттердам, Берлінале, Канни, Венеція, Локарно, Торонто, IDFA. Програму доповнюють обрані стрічки з національних кінофестивалів, зокрема КМКФ «Молодість», Docudays UA та Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ).
![]()
Етнографічний кінофестиваль «ОКО» розпочався у Києві світовою прем’єрою / Фото: Євгеній Король
До 10 вересня проходитимуть кінопокази та тематичні дискусії у столичному Будинку кіно. 8-14 вересня відбудуться кінопокази в Одесі, 12-13 вересня частину конкурсної програми «Український короткий метр» зможуть побачити мешканці Кам’янця-Подільського. 12-14 вересня пройде заключна частина української програми і нагородження переможців у Болграді Одеської області, а 3-11 жовтня покази повної програми, нагородження переможців міжнародної програми OKO GLOBAL відбудуться у столиці Болгарії Софії.
Фільми конкурсної програми оцінюватиме міжнародне журі, до складу якого увійшли кінопрофесіонали, дослідники, фольклористи, антропологи, митці та представники міжнародної культурної спільноти.
Фестивальні стрічки демонструватимуться офлайн. Деякі фільми глядачі зможуть подивитися у межах онлайн-показів на платформах MEGOGO (у вересні на території України) та Neterra.TV (у жовтні в Болгарії).
Події
У Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка
Творчість видатного українського композитора, народного артиста України Віталія Кирейка отримала нове життя завдяки оцифруванню нотної спадщини, виданню партитур і створенню студійних звукозаписів.
Про це йшлося під час презентації проєкту «Нові обрії збереження, цифровізації та виконавської інтерпретації симфонічного доробку Віталія Кирейка», яка відбулась в Укрінформі.
Як зазначили організатори, попри великий творчий доробок Кирейка, багато його партитур залишалися невиданими — і лише тепер повертаються до виконавського життя.
Наукова кураторка проєкту, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національної музичної академії України Ірина Шестеренко зауважила, що це вже другий етап масштабної ініціативи.
За її словами, торік було реалізовано проєкт із цифровізації усієї творчої спадщини Кирейка. Нинішній присвячений збиранню та виданню його рукописних партитур. Також уперше здійснено аранжування його творів для різних оркестрів, зокрема для оркестру Нацгвардії України, повідомила вона.
Арткуратор проєкту, голова громадської організації Perfect Art Group Олександр Цегольник зазначив, що всі матеріали вже доступні на сайті: https://kyreyko.com/
Це понад 5 тисяч відсканованих сторінок і більш ніж 3 тисяч сторінок набраного тексту. Усі видання можна завантажити у форматі PDF, роздрукувати й вільно користуватися ними, сказав він.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що в умовах війни особливо важливо зберігати українську культуру, бо без неї буде постійна загроза національній державності. “Цей проєкт робить українську культуру сильнішою і демонструє всьому світові, що ми маємо не лише фольклор. Це інтелектуальна музика, яка відповідає кращим світовим творам”, – підкреслив Червак.
Голова ГО «Культурна асамблея» Олександра Кирюшина анонсувала презентацію аудіозапису романсу-реквієму «Запалим пам’яті свічу», написаного Кирейком у 2016 році.
Як уточнила Шестеренко, це був останній романс Кирейка і він присвячений пам’яті жертв Голодомору. За її словами, незабаром також представлять інші записи творів композитора, зокрема «Реве та стогне Дніпр широкий».
На заході в Укрінформі презентували нові друковані видання та студійні записи, створені за участю Академічного ансамблю пісні й танцю Нацгвардії України, оркестру Головного управління Нацполіції в Київській області та Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Як повідомлялося, Віталій Кирейко (1926–2016) — український композитор, народний артист України, автор понад 300 творів: опер, балетів, симфоній, камерних і вокальних композицій. Серед його найвідоміших опер — «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «Марко в пеклі», «Бояриня» та «Вернісаж на ярмарку».
Перше фото з домашнього архіву Віталія Кирейка
Фото в тексті: Данило Антонюк, Укрінформ
Події
У Маріуполі росіяни знищили частину мозаїки «Підкорювачі Космосу»
У тимчасово захопленому армією РФ Маріуполі росіяни знищили частину унікальної мозаїки Віктора Арнаутова «Підкорювачі Космосу».
Про це у Телеграмі повідомив очільник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що при ремонті будівлі «Будинок зв’язку» росіяни планували повністю демонтувати мозаїку, але через піднятий маріупольцями резонанс, відмовились – навіть прозвітували про «десяток реставраторів з Росії, що прибули її рятувати».
Андрющенко опублікував фотографії з міста, де видно, як росіяни «реставрують» цю мозаїку, значна частина якої вже знищена отаким «ремонтом».
«Зараз будівлю відкрито ззовні. Росіяни уникають фільмувати саме мозаїку – чому? Тому, що значну частину її просто фізично знищено. Ось фото доказ за вчора (26 жовтня – ред.). Номером один позначено знищену частину. Номер два – невідновлену. Ну а в цілому стан «реставрації» бачите самі», – написав під фотографіями Андрющенко.
Він нагадав, що мозаїка «Підкорювачі Космосу» Віктора Арнаутова – це світовий культурний спадок. «Це наш спільний (умовно) спадок з РФ з радянського періоду. Того, за який вони «борються». І саме вони його знищили. Варвари 21 сторіччя», – додав Андрющенко.
Як повідомлялося, у тимчасово захопленому Маріуполі у 2024 році російські окупанти розпочали демонтаж будівлі «Будинку зв’язку», під загрозою знищення була унікальна мозаїка – монументальне панно 1964 року авторства маріупольця Віктора Арнаутова «Підкорювачі космосу».
Віктор Арнаутов (23.11.1896 р. – 22.03.1979 р.) – український радянський художник-монументаліст; член Спілки радянських художників України. Народився на Дніпропетровщині, юні роки жив у Маріуполі, з 1920 року – в еміграції. Викладав у Стенфордському університеті, був заслуженим професором факультету мистецтв. Він створив панно для метро і приміщення Всесвітньої бібліотеки в Сан-Франциско. У 1963 році переїхав до СРСР і прийняв радянське громадянство. Жив у Жданові (нині Маріуполь), де створив три роботи, одна з яких – «Підкорювачі Космосу».
Фото: Telegram/Маріупольська міська рада
Події
У Львові пройде XV міжнародний органний фестиваль
У Львові 2 листопада розпочнеться XV міжнародний органний фестиваль, у межах якого протягом місяця у Львівському органному залі відбудеться 18 концертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Напередодні його офіційного відкриття, 1 листопада о 21:00, відбудеться передвідкриття фестивалю – концерт при свічках знаного органіста з Вінниці Георгія Куркова.
Цьогорічний фестиваль проходитиме під гаслом «Музика, що дарує світло і натхнення». Зокрема, упродовж місяця відбудеться 18 концертів за участі 13 органістів із України та інших країн.
Окрім солістів Львівського органного залу – Олени Мацелюх, Світлани Позднишевої, Ольги Стрілецької, Марка Новаковича, Віталія Дворового – на фестивалі гратимуть запрошені органісти з інших країн та міст: Ярослав Врублевський (Польща, Варшава), Домінікас Дігімас (Вільнюс, Литва), Георгій Курков (Вінниця), Тетяна Жук-Сєдова (Київ), Валерія Балаховська (Київ), Наталія Лендєл (Ужгород), Світлана Бардаус (Чернівці), Ольга Чундак (Ужгород).
Під час XV Львівського міжнародного органного фестивалю звучатимуть великі симфонічні прем’єри, унікальні поєднання органа з іншими інструментами, відеоартом та електронікою.
Ознайомитися з програмою музичної події можна за посиланням.
Львівський міжнародний органний фестиваль започаткований 2007 року Львівським академічним будинком органної та камерної музики. Спочатку фестиваль проводився що два роки. За цей час на сцені Львівського органного залу виступали провідні органісти Європи та відбувалися цікаві колаборації.
В останні роки Львівський органний зал проводить фестиваль щорічно, навіть попри повномасштабну війну Росії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, хор «Гомін» Львівського органного залу планує виконати та записати всі хорові твори композитора Миколи Леонтовича до його 150-річчя, яке відзначатиметься у 2027 році.
Фото: lvivconcert.house/
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна2 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Клопотенка – шеф-кухар показав романтичні кадри
-
Суспільство2 дні agoНа Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна зможе швидко відбудуватися після завершення війни
-
Україна1 тиждень agoнаступного тижня в Україні очікуються хвиля похолодання і багато дощів
-
Усі новини1 тиждень agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Події5 днів agoУ Берліні розпочався Український кінофестиваль
