Війна
4 питання про правила та відповідальність військового обліку: пояснює адвокат
В Україні діє загальна мобілізація, наразі як і воєнний стан, вона подовжена до 19 лютого 2023 року. Це означає, що повістку можна отримати незалежно від черги мобілізації, і навіть вручення її у громадських місцях — законно. Про військовий облік, кримінальну відповідальність та відмову від повістки для «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Сітарчук, адвокатка, керуюча Адвокатського бюро «Олени Сітарчук».
Що загрожує військовозобов’язаному, який не став на військовий облік?
– Військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою укомплектування ЗСУ. Обов’язок ставати на військовий облік передбачений Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». За порушення такого обов’язку може наставити адміністративна та кримінальна відповідальність.
Так відповідно до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за нехтування правилами військового обліку встановлений штраф в розмірі від 510 до 850 грн; за повторне порушення протягом року — розмір штрафу становитиме від 850 до 1700 грн.
В свою чергу, ст. 337 Кримінального кодексу України передбачено, що ухилення від військового обліку карається штрафом від 5 100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.
Чи потрібно ставати на облік ВПО та біженцям за кордоном?
– Так, ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці.
05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян.
Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України.
Якщо військовослужбовця притягнули до кримінальної відповідальності за ухиляння чи стане це “білим квитком” для нього?
– Якщо військовозобов’язаний був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від військового обліку, це не означає, що на такого військовозобов’язаного більше не розповсюджується обов’язок захищати Батьківщину.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Притягнення до кримінальної відповідальності не є «індульгенцією», яка такого обов’язку позбавляє.
Ну а щодо того, наскільки «грубе це правопорушення», тут кожний сам для себе вирішує, виходячи із рівня власного патріотизму.
Чи можна відмовитись від повістки, з яких причин?
– У повістці має бути зазначено:
· ПІБ отримувача, адреса проживання, реквізити розпорядження ТЦК та СП;
· адреса ТЦК, куди потрібно прибути;
· перелік документів, які потрібно мати із собою;
· ПІБ, підпис, керівника ТЦК та СП;
· мокра печатка.
Форма повістки затверджена додатком № 5 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (постанова КМУ від 21.03.2002 № 352). Але на практиці повістки можуть відрізнятися від встановленої форми. Потрібно насамперед дивитися на зміст повістки.
Закон зобов’язує отримувати повістку та з’являтися на виклик до ТЦК та СП.
Для відмови від отримання повістки потрібні об’єктивні причини, зокрема:
· в повістці неправильно вказані ПІБ особи;
· повістку вручає не уповноважена особа;
· в повістці відсутній підпис та/або мокра печатка.
Зазначимо, що вручення повістки не означає, що наступного дня людина опиниться на нулі чи в гарячій точці. Усі мобілізовані мають пройти навчання залежно від спеціальності. Якщо цей етап раптом пропустили потрібно повідомити в Міноборони України, назвавши ПІБ, номер частини та склад правопорушення.
Якщо сказали чекати дзвінка, покидати межі району чи області — можна. Ніяких дозволів від військкомату не потрібно.
Війна
ЗСУ зупинили спробу ворога просунутися на Куп’янському напрямку
Бійці 43-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України зупинили спробу російських військ просунутися на Куп’янському напрямку.
Про це бригада повідомила у Фейсбуці, оприлюднивши відео з бойовою роботою, передає Укрінформ.
Війна
Лише 20% українців очікують закінчення війни хоча б у першій половині 2026 року
Лише 20% українців очікують, що війна завершиться у найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані проведеного 23-29 січня Київським міжнародним інститутом соціології всеукраїнського опитування громадської думки.
Натомість, 18% респондентів очікують на завершення у другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм важко сказати.
При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% опитаних очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року, підкреслили у КМІС.
При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно, 62% опитаних, у вересні 2025 року – 62%. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

Водночас у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема у Києві таких 72%, на заході України – 66%, у центрі / півночі (без Києва) – 64%, на півдні – 64%, на сході – 58% респондентів.
Також, відповідно до дослідження, як в лютому 2023 року, так і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.
Із 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% опитаних вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).
Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України на підконтрольній території. У ньому взяли участь 1003 респонденти у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки категорично відкидають 52% опитаних українців.
Війна
Сили ППО знешкодили 157 з понад 170 дронів, якими росіяни з вечора атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 157 зі 171 безпілотника, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 1 лютого.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 неділі, 1 лютого, росіяни атакували Україну балістичною ракетою “Іскандер-М” із тимчасово окупованого Криму, а також 171 ударним БПЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово (РФ) і тимчасово окупований Донецьк. Близько 100 дронів – типу Shahed.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 понеділка, 2 лютого, ППО збила / подавила 157 дронів на півночі, півдні та сході країни.
Зафіксовані влучання балістичної ракети та 12 ударних БПЛА на 8 локаціях.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих дронів.
Як повідомляв Укрінформ, 1 лютого російські війська атакували дронами шахтарський автобус ДТЕК у Павлоградському районі Дніпропетровської області.
За даними Групи ДТЕК, постраждали 16 людей. Дев’ятеро поранених перебувають у тяжкому стані. Загинули щонайменше 12 працівників шахти.
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство5 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини7 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини6 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство6 днів agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января