Connect with us

Війна

4 питання про правила та відповідальність військового обліку: пояснює адвокат

Published

on

В Україні діє загальна мобілізація, наразі як і воєнний стан, вона подовжена до 19 лютого 2023 року. Це означає, що повістку можна отримати незалежно від черги мобілізації, і навіть вручення її у громадських місцях — законно. Про військовий облік, кримінальну відповідальність та відмову від повістки для «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Сітарчук, адвокатка, керуюча Адвокатського бюро «Олени Сітарчук».

Що загрожує військовозобов’язаному, який не став на військовий облік? 

– Військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою укомплектування ЗСУ. Обов’язок ставати на військовий облік передбачений Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». За порушення такого обов’язку може наставити адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так відповідно до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за нехтування правилами військового обліку встановлений штраф в розмірі від 510 до 850 грн; за повторне порушення протягом року — розмір штрафу становитиме від 850 до 1700 грн.

В свою чергу, ст. 337 Кримінального кодексу України передбачено, що ухилення від військового обліку карається штрафом від 5 100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.

Чи потрібно ставати на облік ВПО та біженцям за кордоном? 

Так, ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці.

05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян.

Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України.

Якщо військовослужбовця притягнули до кримінальної відповідальності за ухиляння чи стане це “білим квитком” для нього?

– Якщо військовозобов’язаний був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від військового обліку, це не означає, що на такого військовозобов’язаного більше не розповсюджується обов’язок захищати Батьківщину.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Притягнення до кримінальної відповідальності не є «індульгенцією», яка такого обов’язку позбавляє.

Ну а щодо того, наскільки «грубе це правопорушення», тут кожний сам для себе вирішує, виходячи із рівня власного патріотизму.

Фото: Новинарня

Чи можна відмовитись від повістки, з яких причин?

– У повістці має бути зазначено:

· ПІБ отримувача, адреса проживання, реквізити розпорядження ТЦК та СП;

· адреса ТЦК, куди потрібно прибути;

· перелік документів, які потрібно мати із собою;

· ПІБ, підпис, керівника ТЦК та СП;

· мокра печатка.

Форма повістки затверджена додатком № 5 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (постанова КМУ від 21.03.2002 № 352). Але на практиці повістки можуть відрізнятися від встановленої форми. Потрібно насамперед дивитися на зміст повістки.

Закон зобов’язує отримувати повістку та з’являтися на виклик до ТЦК та СП.

Для відмови від отримання повістки потрібні об’єктивні причини, зокрема:

·        в повістці неправильно вказані ПІБ особи;

·        повістку вручає не уповноважена особа;

·        в повістці відсутній підпис та/або мокра печатка.

Ілюстрація: Громадське телебачення

Зазначимо, що вручення повістки не означає, що наступного дня людина опиниться на нулі чи в гарячій точці. Усі мобілізовані мають пройти навчання залежно від спеціальності. Якщо цей етап раптом пропустили потрібно повідомити в Міноборони України, назвавши ПІБ, номер частини та склад правопорушення. 

Якщо сказали чекати дзвінка, покидати межі району чи області — можна. Ніяких дозволів від військкомату не потрібно. 

Війна

Під час нічної російської атаки ППО знищила понад 90% повітряних цілей

Published

on

Під час нічної масованої атаки українська протиповітряна оборона знищила понад 90% повітряних цілей, однак найвразливішим напрямком залишається захист від балістичних ракет.

Про це Президент Володимир Зеленський сказав у телеефірі, передає Укрінформ.

“Зараз відомо про 666 повітряних цілей, із яких понад 610 знищено. Тобто рівень збиття – понад 90%”, – сказав Зеленський.

Він підкреслив, що головною проблемою залишається протидія балістичним ракетам.

За його словами, російські війська традиційно били по об’єктах енергетики, логістики та залізниці, а також по житловій забудові – зафіксовані влучання в багатоповерхівки.

Читайте також: ППО з вечора знешкодила 30 російських ракет та 580 безпілотників

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 квітня російські війська здійснили масований комбінований обстріл міста Дніпро. Наразі відомо про трьох загиблих.

Фото: Володимир Зеленський / Телеграм



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу

Published

on


Українські дрони, подолавши значну відстань, вперше дісталися до Уралу. Вибухи, зокрема, були у Єкатеринбурзі та Челябінську.

Українські дрони подолали рекордну відстань, досягнувши російського Уралу. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Стерненко.

У Єкатеринбурзі Свердловської області РЕБ спрямувала дрон просто у житловий будинок, внаслідок чого постраждали шестеро росіян.



Єкатеринбург

Фото: соцмережi

Російські ЗМІ повідомляють, що постраждали 25-30 поверхи житлового комплексу “Трініті” у центрі міста.

Також вибухи чули у Челябінську, інформують місцеві канали. У аеропорту було введено тимчасові обмеження щодо прийому та відправлення рейсів.

челябінськ



Дим над Челябінськом

Фото: соцмережi

Російські пропагандисти нарікають, за 10 годин польоту українські дрони не зустріли жодної роботи ППО, цілком вільно подолали понад 1800 км й долетівши до “найглибшого тилу”.



Фото: скріншот

Також росіяни констатують, що режим безпілотної небезпеки та план “Ковьор” вперше було введено в Курганській області, яка знаходиться на стику Уралу та Сибіру.

Тим часом Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч над російськими регіонами нібито було перехоплено та знищено 127 українських безпілотників.

Нагадаємо, 24 квітня російський Дагестан опинився під атакою дронів. Росавіація скасувала рейси у Владикавказі, Грозному, Магасі та Махачкалі.

У ніч на 20 квітня безпілотники масовано атакували Краснодарський край Росії. У мережі повідомляли про повторне ураження нафтопереробного заводу у Туапсе.



Джерело

Continue Reading

Війна

З початку повномасштабної війни Росія спричинила щонайменше 127 ядерних інцидентів

Published

on

З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.

“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.

Зокрема зафіксовано:

  • 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
  • 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
  • 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
  • 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
  • При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.

У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.

Читайте також: МАГАТЕ перетворилося на «поштаря» між сторонами конфлікту – експерт

Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).

Читайте також: Біля Чорнобиля та Хмельницької АЕС під час російських атак пролетіли 35 «Кинджалів» – генпрокурор

Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.