Війна
4 питання про правила та відповідальність військового обліку: пояснює адвокат
В Україні діє загальна мобілізація, наразі як і воєнний стан, вона подовжена до 19 лютого 2023 року. Це означає, що повістку можна отримати незалежно від черги мобілізації, і навіть вручення її у громадських місцях — законно. Про військовий облік, кримінальну відповідальність та відмову від повістки для «Дайджесту Одеси» розповіла Олена Сітарчук, адвокатка, керуюча Адвокатського бюро «Олени Сітарчук».
Що загрожує військовозобов’язаному, який не став на військовий облік?
– Військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою укомплектування ЗСУ. Обов’язок ставати на військовий облік передбачений Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу». За порушення такого обов’язку може наставити адміністративна та кримінальна відповідальність.
Так відповідно до ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за нехтування правилами військового обліку встановлений штраф в розмірі від 510 до 850 грн; за повторне порушення протягом року — розмір штрафу становитиме від 850 до 1700 грн.
В свою чергу, ст. 337 Кримінального кодексу України передбачено, що ухилення від військового обліку карається штрафом від 5 100 до 8 500 грн або виправними роботами на строк до одного року.
Чи потрібно ставати на облік ВПО та біженцям за кордоном?
– Так, ВПО потрібно ставати на військовий облік протягом 7 днів після зміни місця проживання. Про це також інформує і Урядовий портал на своїй сторінці.
05.01.2023 набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яким унормовано, що посольства та консульства України мають право вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку; повідомляти ТЦК та СП про постановку або зняття з військового обліку громадян.
Тож тепер громадяни України зобов’язані ставити на військовий облік в закордонних дипломатичних установах України.
Якщо військовослужбовця притягнули до кримінальної відповідальності за ухиляння чи стане це “білим квитком” для нього?
– Якщо військовозобов’язаний був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від військового обліку, це не означає, що на такого військовозобов’язаного більше не розповсюджується обов’язок захищати Батьківщину.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Притягнення до кримінальної відповідальності не є «індульгенцією», яка такого обов’язку позбавляє.
Ну а щодо того, наскільки «грубе це правопорушення», тут кожний сам для себе вирішує, виходячи із рівня власного патріотизму.
Чи можна відмовитись від повістки, з яких причин?
– У повістці має бути зазначено:
· ПІБ отримувача, адреса проживання, реквізити розпорядження ТЦК та СП;
· адреса ТЦК, куди потрібно прибути;
· перелік документів, які потрібно мати із собою;
· ПІБ, підпис, керівника ТЦК та СП;
· мокра печатка.
Форма повістки затверджена додатком № 5 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (постанова КМУ від 21.03.2002 № 352). Але на практиці повістки можуть відрізнятися від встановленої форми. Потрібно насамперед дивитися на зміст повістки.
Закон зобов’язує отримувати повістку та з’являтися на виклик до ТЦК та СП.
Для відмови від отримання повістки потрібні об’єктивні причини, зокрема:
· в повістці неправильно вказані ПІБ особи;
· повістку вручає не уповноважена особа;
· в повістці відсутній підпис та/або мокра печатка.
Зазначимо, що вручення повістки не означає, що наступного дня людина опиниться на нулі чи в гарячій точці. Усі мобілізовані мають пройти навчання залежно від спеціальності. Якщо цей етап раптом пропустили потрібно повідомити в Міноборони України, назвавши ПІБ, номер частини та склад правопорушення.
Якщо сказали чекати дзвінка, покидати межі району чи області — можна. Ніяких дозволів від військкомату не потрібно.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські військові стали слабшими на деяких напрямках фронту.
Про це він сказав під час спілкування з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми розвиваємося дуже сильно, змінюємо формати захисту рубежів, нашої інфраструктури, людей, енергетики. Дуже непросто. Але ми відчуваємо на деяких напрямках слабкість «рускіх». Це таке відчуття нове», – зазначив Зеленський.
Водночас він підкреслив, що це не значить, що можна розслаблятися, не треба думати, що ворог здасться, що російських військових стало менше. «Але щодо особового складу є таке відчуття, що вони трішки слабші. У них немає часу на тренування, велика проблема з особовим складом», – додав Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, українські військові звільнили на Олександрівському напрямку дев’ять населених пунктів.
Місто Дніпро може стати однією з цілей ЗС РФ у випадку нового наступу. Попри те, що окупаційні війська змогли просунутися вглиб Днпропетровської області в 2025, сам мільйонник має ключове значення в війні Росії проти України.
Мер Дніпра Борис Філатов говорить, що у разі нового наступу захоплення міста РФ стане справжнім переломним моментом у війні. Про це йдеться в матеріалі французького видання Le Monde.
У тексті говориться, що Дніпро є військовийм, логістичним і гуманітарним перехрестям. Після багатомісячного наступу на Покровськ, яке ЗС РФ досі не вдалося захопити, російська армія з літа 2025 року просувається до Дніпропетровської області, де захопила кілька сіл.
“Ми знали, що це станеться, але це неприємно. Для Москви це символічна віха”, — зізнається мер.
Журналісти пишуть, що російській армії доведеться пройди дуже багато, аби дістатися Дніпра. Водночас міська влада та військові не приховують того, що промислове місто України може стати головною ціллю росіян у наступній наступалньій кампанії
Схожі настрої про наближення фронту переповідають різні співрозмовники видання — політики, військові спеціалісти та місцеві мешканці. Керівник військових хірургів східного регіону, полковник Олег Тимчук зазначає, що точки стабілізації бригад наближаються до Дніпра.
“Це скорочує час евакуації до лікарні, але також означає, що фронт наближається. Ми звикаємо до війни… Можливо, це найгірше», — каже військовий з гумором.
Попри це, в самому місті наразі присутня майже та ж кількість населення, що й до початку повномасштабного вторгнення РФ. Наразі до Дніпра прибувають переселенці з Донбасу, які використовують місто для тимчасового притулку або однією з локацій маршруту переїжджати в безпечніше місце.
“Усі згадують найпопулярніший міський жарт: “Дніпро — не перше місто в Україні, але й не друге також”. Натяк у тому, що Київ може бути столицею, але Дніпро набагато важливіший. “Серце України”, кажуть усі. Серце України, яке сьогодні перебуває під загрозою фронту, що насувається”, — підсумовують журналісти.
Раніше головком ЗСУ прокоментував наступ росіян протягом зими. На думку генерала Сирського, українським військовим удалося відвоювати більше територій, аніж РФ змогла захопити за лютий 2026.
Згодом Зеленський розповів про провал наступу РФ. Водночас президент України заявив, що нова ескалація на Близькому Сході може створити для Києва додаткові безпекові виклики.
Наскільки дорого агресору обійдеться продовження кібервійни
Кіт Шредінгера – класичний мисленнєвий експеримент, який ілюструє абсурдність квантової суперпозиції для макросвіту. У закритій коробці кіт, отрута та радіоактивний атом: 50% шанс, що атом розпадеться, отрута вихлюпнеться і кіт загине. За правилами квантової механіки, доки коробку не відкрито, кіт одночасно живий і мертвий. Щойно ми зазирнемо – реальність «колапсує» в один чіткий стан.
Шредінгер вигадав цей парадокс, щоб показати: наївно переносити квантові правила на котів, людей і реальний світ. Але в кіберпросторі ми десятиліттями жили з власним «котом Шредінгера» – кібервійною, яка начебто й існує, але для більшості людей залишалася невидимою, абстрактною, «десь там у цифровому просторі».
«Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – ця приказка працює і тут. Уряди проводили переговори, експерти скликали круглі столи, але доки суспільство не бачило реальних жертв і руйнувань – кібератака залишалася в суперпозиції: начебто загроза, але на практиці її можна було ігнорувати.
Ситуація змінюється. Атаки на критичну інфраструктуру – лікарні, електромережі, системи водопостачання – вивели кібервійну з теоретичної площини в реальну. Колапс суперпозиції стався: ми нарешті побачили кота.
Дані Munich Security Index 2026 фіксують цей зсув досить чітко: у країнах G7 кібератаки вийшли на перше місце серед загроз національній безпеці – вище економічної кризи та дезінформаційних кампаній. У Великій Британії ризик оцінили в 74 бали, у Німеччині – в 75. Це вже не абстрактна «цифрова небезпека», а системна загроза, яку суспільство сприймає як пріоритетну.
Опитування The POLITICO Poll (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія) підтверджує: абсолютна більшість вважає кібератаки, що виводять з ладу лікарні чи електромережі, актом війни. У Канаді цей показник сягає 73%. Багато респондентів ставлять на один рівень і руйнування підводних кабелів чи енергокомунікацій – інцидентів, які часто асоціюють з Росією. Це суттєво суперечить досі стриманій реакції НАТО.
Суспільний запит на жорстку відповідь сформувався – і демократичні лідери змушені реагувати, інакше втратять підтримку.
І уряди вже змінюють підхід. Німеччина, яка довгі роки уникала активних дій у кіберпросторі, готує два законопроєкти: один розширює повноваження зовнішньої розвідки (BND) для проведення наступальних кібероперацій за кордоном, другий дає силовикам інструменти активної протидії новим загрозам. Причина – хвиля атак: від дронів над аеропортами до зривів систем управління повітряним рухом і гучних російських хакерських кампаній.
Франція у Національній стратегії кібербезпеки 2026–2030 прямо посилається на війну Росії проти України й робить акцент на стримуванні агресії в кіберпросторі: посиленні наступальних можливостей (в межах міжнародного права), розвідки, санкцій. Ключове – підвищити ціну для агресора. Франція більше не хоче бути спостерігачем.
Навіть Італія, яка традиційно уникала конфронтації, цього разу пішла на публічну атрибуцію: офіційно заявила, що успішно відбила російські кібератаки на посольства, готелі та інфраструктуру Зимової Олімпіади в Мілані й Кортіні. Це не просто технічний успіх – це фіксація відповідальності держави-агресора на найвищому рівні.
Наше сприйняття реальності її й формує. Доки кіт Шредінгера сидів у коробці – кібервійна могла бути «трохи реальною». Але коробку відкрили. А кіт живий і злий. Тепер питання не в тому, чи існує кібервійна. Питання в тому, наскільки дорого агресору обійдеться її продовження. З повагою до кота, який нарешті перестав бути квантовим.
Ілона Хмельова, докторка філософії (PhD) за спеціальністю міжнародне право, секретар Ради економічної безпеки України (РЕБ)
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Війна4 дні agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова4 дні agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA