Connect with us

Війна

Кришечки на реанімобіль: «Місто майбутнього» із сортованим пластиком та без росії

Published

on

Щодня українці дивують один одного, а інколи і весь світ своїми зборами на потреби військових. Крім валюти, яку тримають щонайменше одесити на купівлю чи то росії, чи то іншої планети, залишилися ще цікаві варіанти допомоги. Наприклад, збір пластику. Завдяки проєкту громадської організації «Місто майбутнього» 11 тонн кришечок перетворилися на реанімобіль для 67 ОМБр, яка знаходиться у напрямку Бахмута. Про користь вторсировини, екологічні ініціативи та цей автомобіль для хлопців у гарячій точці для «Дайджесту Одеси» розповів координатор проєкту Владислав Михайленко — PhD в галузі екології, асистент кафедри екології та охорони довкілля Одеського державного екологічного університету, член ради молодих вчених при Одеській обласній адміністрації.

Як з кришечок з’явилась машина?

Збір розпочали 9 місяців тому. За цей час всією країною зібрали 11 тонн пластику, який передали на утилізацію. Так маленькі різноколірні шматочки пластику стали реальними грошима за які і придбали реанімобіль. Одеса зібрала близько двох з половиною тонн, майже стільки ж передали тернополяни, а інша частина надіслана партнером Новою поштою з різних регіонів України. 

Фото: Місто майбутнього

Владислав Михайленко: Близько 800 кілограмів зібрало невеличке місто Южне. Вони цікаво організувались, влаштували конкурс: діти збирали кришечки на спортивних майданчиках та вулиці, мили їх, а ті, хто зібрав найбільше — отримали подарунки. 

Щоб зациклити економіку країни, ми вирішили реалізовувати пластик українському споживачу — одеській компанії «Вторма». Наші волонтерки сортували кришечки за кольорами, тому що загальний потік пластику коштує 5 гривень, а відсортований — зростає до 14 гривень за кілограм.

Як зазначив керівник проєкту Володимир Савченко, під час брифінгу у Media Center Ukraine — Odesa, кришечками вдалось зібрати орієнтовно 3 500 доларів, а реанімобіль коштує близько 5. На отримання повної суми потрібно б було витратити ще кілька місяців, але напрямок надто тяжкий і це авто потрібне ще на вчора. Тому потребу у грошах закрили зборами у ГО «Спільна мета». 

Автомобіль у базовій комплектації має ліжко, сидіння для перевезення медичної бригади та милиці різних типів. Також Одеська обласна військова адміністрація надала всі необхідні ін’єкційні препарати та розхідні матеріали у значній кількості.

Пластик пластику — різниця!

Продукція з пластику є у всіх і використовується всіма. Але не все можна зібрати з користю. 

«Цей проєкт важливий, тому що показує західним партнерам, що українці свідома нація. У будь-якій частині Європи сортування сміття — стандарт, як правильне паркування і таке ж порушення, як підвищення швидкості.  Це сировина, яка знаходиться навколо нас, а ми її викидаємо. Якби вся Україна не викидала, а сортувала, то ми б такі автомобілі купували щодня», — розповів Володимир Савченко.

Владислав Михайленко: Кришечки — це найзручніший вид пластику для збору. Вони завжди чисті, маленькі і мають вагомий фінансовий еквівалент. Наприклад, пляшки, треба спресовувати, мити, а при цьому вони мають маленьку вагу і меншу фінансову цінність. Тому збирати їх важко, у нас уже був досвід. 

Серед наших проєктів є «Пластик відновлює життя». Якщо долучиться багато людей — зібрані гроші, використають на розвиток інфраструктури міст, зруйнованих під час війни. Є ідеї стосовно використання пластику у асфальтових сумішах, малюванні розміток, створенні дорожніх стовпчиків. Загалом, якщо знайдемо партнерів, зможемо виробляти якісь конкретні речі. Якщо ні — будемо переводити у грошовий еквівалент. 

Яке воно «Місто майбутнього»?

Ми наразі так багато говоримо про майбутнє, але це не кліше, а новорічне бажання, ціль, бажання, стимул, кнопка play на відео… Громадська організація провокує розвиток екологічних ініціатив і кажуть, що одесити досить активні. Проєкт існує з 2015 року і за цей час має кілька напрямків для свідомих містян.

Владислав Михайленко: «Спільна мета» ініціювала «Місто майбутнього», як екологічну ініціативу. Зараз ми є самостійною організацією зі своїми напрямами:  «Екомаршрут», «Екотаксі», «Пластик рятує життя» та збір консервних банок на виготовлення окопних свічок. Інколи проводимо й еко-освітні заходи. До воєнного стану «Екомаршрут» працював раз на місяць, із вторгненням призупинились, а коли стало більш-менш безпечно, розпочали «Екотаксі». У цьому разі люди вказують час та адресу, ми приїжджаємо та забираємо у них вторинну сировину, за донат на розвиток проєкту.  Пізніше стали робити маршрути на 4 локації, зазначаючи конкретну годину та точку у місці для збору. 

Найактивніші регіони по місту: 5-а станція Великого Фонтану, Таврія Вузівський, район проспекту Шевченко. Раніше більшими були збори на Соборній площі та у парку імені Тараса Шевченко. 

Серед ініціатив гарний результат отримали при виготовлені окопних свічок: ми зробили та передали близько 30 тисяч для ЗСУ. У зборах бляшанок, парафіну та картону допомагають 4 міські кафе — партнери. Тут важлива як публічна активність, так донати та інші корисні речі. На 1 свічку йде десь 500 грам, якщо вона велика. А кілограм парафіну коштує 120 гривень. 

Серед наших волонтерів є люди і поважного віку, найстаршій — 84 роки. Частина приїхала через активні воєнні дії. Тут вони знайшли користь, психологічну реабілітацію, друзів, можливість відновити своє життя. 

«Дайджест Одеси» поспілкувався з волонтерами різних осередків громадської організації «Спільна мета». Про Одесу розповів юрист Артем Каспарян, а з Києва долучилась режисерка Єлизавета Сміт. Читайте про про обіди, авто, медикаменти, кіно та активне волонтерство. 

Війна

за тиждень знешкодили 3198 російських військових

Published

on

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ.

“Це рекордний показник для наших спецпризначенців за кількістю ураженої живої сили противника за такий короткий період”, —наголосили в СБУ.

Читайте також: Сили оборони з початку року уразили дронами понад 1000 російських катерів і човнів

За верифікованими даними спецпідрозділу, 2146 загарбників були вбиті та 1052 поранені.

Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій Служби безпеки України “Альфа” у вересні знешкодили понад 7600 російських загарбників та уразили 26 засобів протиповітряної оборони і 16 реактивних систем залпового вогню.

Фото: СБУ



Джерело

Continue Reading

Війна

31 жовтня 1995 року Україна знищила останній танк Т-62 — деталі

Published

on


31 рік тому, у 1995 році, українці відмовились від старих танків СРСР, тим часом росіяни дбайливо їх берегли для майбутньої війни. У перші місяці вторгнення Російська Федерація кинула в атаку колони танків. Пройшло майже чотири роки, а бронемашини у росіян все ще є. Як так сталось, що Україна знищила партію танків, а у 2022 році просила партнерів дати хоча б дещицю броні?

Україна знищила танки, а також бронемашини, артсистеми, літаки та вертольоти, які дістались їй у спадок від СРСР. Разом з нею це робили інші колишні республіки, які хотіли показати, що вони не воюватимуть між собою й поважають кордони сусідів. Такі ж зобов’язання взяла і Росія. Фокус розібрався, чому Україна порізала бронетехніку, тисячі одиниць якої стояли на полігонах і могли піти у бій.

Останній танк Т-62 — як Україна відмовилась від бронетехніки

З 1990 по 1992 рік СРСР (потім — 15 незалежних держав), а також країни-члени Варшавського договору та країни-члени НАТО підписали угоду про звичайні збройні сили у Європі (ДЗЗСЄ або скороч. “договір про роззброєння”). У документі, який можна почитати на порталі Верховної Ради, сторони пообіцяли добровільно позбутись надлишку військової техніки.

На момент розпаду СРСР на полігонах України стояло 6500 танків різних типів. Серед них — найстаріші Т-62 та Т-54 і новіші Т-72. Відповідно до угоди, українці пообіцяли, що зменшать кількість танків до 4080 од. Це був перший етап роззброєння, і протягом трьох років, з 1992 по 1995, “броні” стало менше на 40%. Тим часом РФ у 2007 році вийшла з ДЗЗСЄ під приводом того, що НАТО розширяється на схід. Росіяни перестали утилізувати техніку, натомість поставили її на збереження.



Танки України стали частиною угоди про роззброєння

Фото: Скриншот

Як нищили старі танки

Після укладання договору український уряд взявся до добровільного знищення танків. Для цього їх розрізали, вирізали броню, руйнували ходову частину та башту, різали на метал та здавали в брухт.

Працівник обрізає дуло танку Т-62



Танки України — працівник спилює дуло старого Т-62

Фото: “Укрінформ”

Бронетехніку списували з обліку, забирали з полігонів та везли на найближчий завод, який мав можливість виконати таку місію. Наприклад, танки могли відправити на “Криворіжсталь”, “Львівський бронетанковий завод” (ЛБТЗ), Житомирський та Харківський бронетанкові заводи.

Полігон наповнений рештками старих танків під час роззброєння



Танки України — рештки старих бронемашин під час роззброєння

Фото: “Укрінформ”

Країни мали право самостійно обрати, яку техніку різати, тому Україна позбувалась найстаріших екземплярів. ЛБТЗ розрізали понад 1 тис. бронемашин Т-52, Т-54, Т-62, ще якусь частину перетворили на трактори, крани, тягачі.

Військовий показує демонтовану танкову башту



Танки України — демонотована башта старої бронемашини

Фото: “Укрінформ”

31 жовтня 1995 року Україна ліквідувала останній танк, який пообіцяла знищити за договором про роззброєння. У Києві провели урочисту церемонію, у якій брали участь представники Британії та інших країн. Ймовірно, саме тому цю дату вважають символічним днем знищення останнього Т-62.

Чому Україна втрачала танки після 1995 року

До 2014 року Україна продовжувала зменшувати кількість танків, і це відбувалось різними шляхами. Найперше посадовці керувались тим, що країна має позаблоковий статус і в бюджеті немає грошей для утримання великих запасів військової техніки. З цих міркувань українські урядовці почали списувати, консервувати, а також продавати зброю за кордон: продавали, зокрема, і танки. Основними покупцями були країни Африки та Азії. Крім того, майже третина експорту припадала на Росію. На інфографіці проєкту “Слово і діло” бачимо, що за роки незалежності Україна втратила сумарно 2577 танків. Найбільше, 1000 од., — за президентства Віктора Януковича.

Інфографіка з даними про трьох президентів і втрату танків



Танки України — який президент продав найбільше бронемашин

Фото: Слово і діло

Водночас, як свідчать журналістські розслідування, держслужбовці разом зі спільниками налагодили нелегальний продаж радянської зброї. У 2021 році на порталі “Заборона” розповіли про деякі оборудки 90-их і 2000-их років. Контрабандисти вивозили будь-яку військову техніку: від танків до гелікоптерів. Одна з історій — 33 танки Т-72 для Південного Судану. У справі фігурувала компанія “Укрспецекспорт”, яка заявляла, що техніку продали легально та везли в Кенію.

Т-62 та інші танки на російсько-українській війні

Бронетехніка РФ у 2022–2025 роках

У перші дні вторгнення РФ українці бачили старі та нові танки, які прямували до Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя та Херсона. Орієнтовна кількість робочих бронемашин у ЗС РФ — 2927 од. На фронті помітили навіть 60-річні танки Т-62: більшість таких інцидентів відбулась у 2022–2023 роках.

Восени 2025 року аналітики встановили, що Москва протягом року може отримувати приблизно 200 танків: частина — нові, частина — відновлені зі старих радянських.

З якою бронею Україна зустріла вторгнення РФ

Разом з продажем та розрізанням Україна модернізувала старі радянські танки й почала випускати новий Т-84БМ “Оплот”. На момент російського вторгнення ЗСУ мали приблизно 1 тис. танків — у 6,5 раза менше, ніж було до роззброєння. Щоб впоратися з нестачею броні, партнери передали Україні 800-1000 танків: Т-72, Leopard 2, Abrams, Challenger 2, AMX-10, T-72/PT-91.

31 жовтня 1995 року Україна виконала угоду про роззброєння, знищивши останній танк Т-62. Після цього 30 років бронетехніка експортувалась, списувалась, викрадалась. У 2025 році РФ і далі має танки, які кидає у механізовані штурми на різних ділянках фронту. Тим часом Україну виручають партнери: наприклад, у вересні на фронт прийшли хорватські М-84А4.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни залучають до штурмів на Гуляйпільському напрямку найманців з Африки та Азії

Published

on

Росіяни залучають до штурмів на Гуляйпільському напрямку фронту завербованих найманців із країн Африки та Азії.

Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомляє 7-й корпус Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

7-й корпус ДШВ продовжує оборонну операцію на Гуляйпільському напрямку. Минулого тижня Сили оборони знищили та поранили близько 900 військовослужбовців РФ, що майже на 150 більше, ніж за попередній період, а також це рекордний показник за останні два місяці.

Через значні втрати на передових позиціях росіяни змушені перегруповувати сили, проводити ротації та замінювати підрозділи. Зокрема, за наявною інформацією, через втрати відбувається заміна у складі 5-ї загальновійськової армії РФ: 57-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади на сили 60-ї окремої мотострілецької бригади. Після поповнення особового складу ворог намагатиметься відновити інтенсивність штурмових дій.

Основною тактикою росіян залишається інфільтрація малими піхотними групами чисельністю від одного до п’яти військовослужбовців.

Водночас підрозділи у смузі відповідальності 7-го корпусу ДШВ фіксують участь у штурмах не лише громадян РФ, а й іноземців. Зокрема, російське командування залучає до бойових дій на напрямку найманців із країн Африки та Азії.

Вербування проходить у класичний спосіб: іноземцю обіцяють цивільну роботу або безпечну контрактну службу. З прибуттям у них вилучають документи та мобільні телефони, а після позбавлених зв’язку насильницькими методами відправляють на лінію бойового зіткнення, зазначають військові.

Читайте також: Росія збільшує вербування найманців у Африці через великі втрати на війні проти України – Bloomberg

Так, нещодавно на Гуляйпільському напрямку Сили оборони захопили у полон громадянина Республіки Індонезія, який діяв у складі 39-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ.

Як повідомляв Укрінформ, за даними секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, бригадного генерала Дмитра Усова, Міністерство оборони Росії загалом уклало контракти з майже 46 тисячами іноземців зі 151 країни. Близько половини іноземних військовополонених, яких опитала українська сторона, знали, що воюватимуть проти України.

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.