Війна
Кришечки на реанімобіль: «Місто майбутнього» із сортованим пластиком та без росії
Щодня українці дивують один одного, а інколи і весь світ своїми зборами на потреби військових. Крім валюти, яку тримають щонайменше одесити на купівлю чи то росії, чи то іншої планети, залишилися ще цікаві варіанти допомоги. Наприклад, збір пластику. Завдяки проєкту громадської організації «Місто майбутнього» 11 тонн кришечок перетворилися на реанімобіль для 67 ОМБр, яка знаходиться у напрямку Бахмута. Про користь вторсировини, екологічні ініціативи та цей автомобіль для хлопців у гарячій точці для «Дайджесту Одеси» розповів координатор проєкту Владислав Михайленко — PhD в галузі екології, асистент кафедри екології та охорони довкілля Одеського державного екологічного університету, член ради молодих вчених при Одеській обласній адміністрації.
Як з кришечок з’явилась машина?
Збір розпочали 9 місяців тому. За цей час всією країною зібрали 11 тонн пластику, який передали на утилізацію. Так маленькі різноколірні шматочки пластику стали реальними грошима за які і придбали реанімобіль. Одеса зібрала близько двох з половиною тонн, майже стільки ж передали тернополяни, а інша частина надіслана партнером Новою поштою з різних регіонів України.
Владислав Михайленко: Близько 800 кілограмів зібрало невеличке місто Южне. Вони цікаво організувались, влаштували конкурс: діти збирали кришечки на спортивних майданчиках та вулиці, мили їх, а ті, хто зібрав найбільше — отримали подарунки.
Щоб зациклити економіку країни, ми вирішили реалізовувати пластик українському споживачу — одеській компанії «Вторма». Наші волонтерки сортували кришечки за кольорами, тому що загальний потік пластику коштує 5 гривень, а відсортований — зростає до 14 гривень за кілограм.
Як зазначив керівник проєкту Володимир Савченко, під час брифінгу у Media Center Ukraine — Odesa, кришечками вдалось зібрати орієнтовно 3 500 доларів, а реанімобіль коштує близько 5. На отримання повної суми потрібно б було витратити ще кілька місяців, але напрямок надто тяжкий і це авто потрібне ще на вчора. Тому потребу у грошах закрили зборами у ГО «Спільна мета».
Автомобіль у базовій комплектації має ліжко, сидіння для перевезення медичної бригади та милиці різних типів. Також Одеська обласна військова адміністрація надала всі необхідні ін’єкційні препарати та розхідні матеріали у значній кількості.
Пластик пластику — різниця!
Продукція з пластику є у всіх і використовується всіма. Але не все можна зібрати з користю.
«Цей проєкт важливий, тому що показує західним партнерам, що українці свідома нація. У будь-якій частині Європи сортування сміття — стандарт, як правильне паркування і таке ж порушення, як підвищення швидкості. Це сировина, яка знаходиться навколо нас, а ми її викидаємо. Якби вся Україна не викидала, а сортувала, то ми б такі автомобілі купували щодня», — розповів Володимир Савченко.
Владислав Михайленко: Кришечки — це найзручніший вид пластику для збору. Вони завжди чисті, маленькі і мають вагомий фінансовий еквівалент. Наприклад, пляшки, треба спресовувати, мити, а при цьому вони мають маленьку вагу і меншу фінансову цінність. Тому збирати їх важко, у нас уже був досвід.
Серед наших проєктів є «Пластик відновлює життя». Якщо долучиться багато людей — зібрані гроші, використають на розвиток інфраструктури міст, зруйнованих під час війни. Є ідеї стосовно використання пластику у асфальтових сумішах, малюванні розміток, створенні дорожніх стовпчиків. Загалом, якщо знайдемо партнерів, зможемо виробляти якісь конкретні речі. Якщо ні — будемо переводити у грошовий еквівалент.
Яке воно «Місто майбутнього»?
Ми наразі так багато говоримо про майбутнє, але це не кліше, а новорічне бажання, ціль, бажання, стимул, кнопка play на відео… Громадська організація провокує розвиток екологічних ініціатив і кажуть, що одесити досить активні. Проєкт існує з 2015 року і за цей час має кілька напрямків для свідомих містян.
Владислав Михайленко: «Спільна мета» ініціювала «Місто майбутнього», як екологічну ініціативу. Зараз ми є самостійною організацією зі своїми напрямами: «Екомаршрут», «Екотаксі», «Пластик рятує життя» та збір консервних банок на виготовлення окопних свічок. Інколи проводимо й еко-освітні заходи. До воєнного стану «Екомаршрут» працював раз на місяць, із вторгненням призупинились, а коли стало більш-менш безпечно, розпочали «Екотаксі». У цьому разі люди вказують час та адресу, ми приїжджаємо та забираємо у них вторинну сировину, за донат на розвиток проєкту. Пізніше стали робити маршрути на 4 локації, зазначаючи конкретну годину та точку у місці для збору.
Найактивніші регіони по місту: 5-а станція Великого Фонтану, Таврія Вузівський, район проспекту Шевченко. Раніше більшими були збори на Соборній площі та у парку імені Тараса Шевченко.
Серед ініціатив гарний результат отримали при виготовлені окопних свічок: ми зробили та передали близько 30 тисяч для ЗСУ. У зборах бляшанок, парафіну та картону допомагають 4 міські кафе — партнери. Тут важлива як публічна активність, так донати та інші корисні речі. На 1 свічку йде десь 500 грам, якщо вона велика. А кілограм парафіну коштує 120 гривень.
Серед наших волонтерів є люди і поважного віку, найстаршій — 84 роки. Частина приїхала через активні воєнні дії. Тут вони знайшли користь, психологічну реабілітацію, друзів, можливість відновити своє життя.
«Дайджест Одеси» поспілкувався з волонтерами різних осередків громадської організації «Спільна мета». Про Одесу розповів юрист Артем Каспарян, а з Києва долучилась режисерка Єлизавета Сміт. Читайте про про обіди, авто, медикаменти, кіно та активне волонтерство.
Війна
Пам’яті Героя України, лейтенанта медичної служби Владислава Титаренка
До останнього рятував життя українських захисників
Лікар від Бога, вірний друг і дбайливий син – так кажуть рідні, кохана та друзі про лейтенанта медслужби Владислава Титаренка. Він прослужив у ЗСУ менше року, але встиг врятувати сотні життів українських бійців.
Владислав народився 13 вересня 1994 року в селищі Борова Ізюмського району на Харківщині. Навчався у харківській гімназії №172, яку закінчив із золотою медаллю, а потім вступив до Харківського національного медичного університету. За словами мами Владислава, Оксани Вікторівни, думка про медичний фах виникла у сина ще в підлітковому віці, коли під час тривалого лікування вдома він переглянув серіал «Доктор Хаус». Харизматичний образ головного персонажа та події, що відбувалися в лікарні, сподобалися юнакові і він твердо вирішив бути лікарем-хірургом.

Навчання у виші збіглося з початком російсько-української війни, тому Владислав паралельно проходив курс військової підготовки на кафедрі Медицини катастроф та військової медицини. У 2017 році закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта медичної служби запасу, а у 2018 році закінчив університет з відзнакою за спеціальністю «Хірургія», яку свідомо обрав уже під час навчання – своїми руками робити справу й бачити результат. Після інтернатури працював за фахом у 25-й клінічній лікарні Харкова, а коли розпочалася пандемія COVID-19, почав працювати і в інфекційному відділенні. Крім того, проводив консультаційні прийоми в поліклініці №9. Владислав прагнув якомога скоріше стати справжнім лікарем і здобути відповідний досвід, тому не боявся проводити операції різної складності.

Повномасштабне вторгнення Владислав зустрів у Харкові. Російські обстріли розбили його квартиру на Північній Салтівці, де він жив разом з коханою дівчиною. Влад кілька місяців мешкав у одномісній палаті 25-ї клінічної лікарні.
7 грудня 2022 року чоловік був мобілізований до військового шпиталю «Військово-медичний клінічний центр Північного регіону» в Харкові, де надавав хірургічну допомогу пораненим бійцям. Після 20-денної підготовки він вирушив у відрядження до Ківшарівки, де працював у мобільному військовому шпиталі й навіть під час ворожих обстрілів проводив ризиковані операції. «То був маленький госпіталь. Мобільна операційна, кілька лікарів і медсестер, а також водії «швидких». Навантаження на них було просто колосальне. Працювали і вдень, і вночі. Свої дії координували з командирами. Також співпрацювали з найближчими цивільними лікарнями. Раз на день-два писав мені лише одну коротку фразу: «Нормально. Працюємо…», – розповідає Оксана Вікторівна.

Командування військово-медичної установи оцінило професійні навички молодого лікаря і протягом останніх місяців Владислав обіймав посаду командира передової хірургічної групи у мобільному військовому шпиталі в Куп’янському районі Харківської області.
Пані Оксана згадує, що син переймався етичними питаннями – мав надавати меддопомогу й окупантам, але вирішив для себе не давати волі емоціям. «До росіян у нього була тільки ненависть. Він був дуже категорично налаштований: це – ворог, особливо після того, як побачив, що відбувається з хлопцями на передовій. Ми зійшлися на тому, що треба за будь-що залишатися людиною і професіоналом. Свої особисті миттєві емоції, амбіції й пориви підпорядковувати потребам ситуації, яка склалася, і не заважати іншим робити свою справу. Влад вирішив для себе це питання: робота з росіянами – це робота над поповненням обмінного фонду та отримання джерел інформації», – говорить мама Владислава.

Колеги називали Влада «Антисмутком» за його здібність заспокоїти людей після напруженої роботи. Добрим словом із щирою усмішкою намагався відвернути увагу від реалій війни. На своєму імпровізованому робочому місці він тримав дитячі малюнки, що привозили волонтери.
Увечері 5 серпня 2023 року росіяни вдарили керованою авіабомбою по центру переливання крові у селі Кругляківка Куп’янського району на Харківщині. Тоді загинули двоє людей, серед них – 28-річний лікар Владислав Титаренко. Він саме виконував свій професійний обов’язок і рятував життя українських захисників.
За даними, які Оксані Вікторівні передала військова частина, з 7 липня до 5 серпня через передову хірургічну групу, якою керував Владислав, пройшли 1016 людей. За менш як місяць його група провела 557 операцій, 37 з яких – тяжкі або вкрай тяжкі.

Поховали Владислава на Алеї Слави на 18-му харківському цвинтарі. У захисника залишилися мама, дідусь, молодший брат, кохана дівчина, друзі.
24 лютого 2024 року Указом Президента України лейтенанту медичної служби Владиславу Титаренку було присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Раніше Харківська обласна рада нагородила його Знаком пошани «За заслуги перед Харківщиною» посмертно.

«Жодна нагорода не замінить мені сина. Але я розумію, наскільки це нагородження важливе для тих хлопців та дівчат, які зараз працюють у шпиталях, у стабілізаційних пунктах. …Ці нагороди, це визнання важливі для лікарів. Лікарі – це люди, які ніколи не збиралися воювати. Завжди хотіли зберігати життя. Усі лікарі шпиталів – герої», – сказала пані Оксана.

В пам’ять про бойового медика, Героя України Владислава Титаренка 13 вересня 2024 року в Харкові на стіні лікарні, де він працював, було встановлено меморіальну дошку.
Вічна шана Герою!
Тетяна Тиндик
Фото з архіву Оксани Титаренко та Суспільне Харків
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Польща піднімала винищувачі через російський масований обстріл України
Польща підняла у повітря винищувачі та перевела системи протиповітряної оборони у режим бойової готовності на тлі масованої повітряної атаки Росії по Україні 3 квітня.
Як передає Укрінформ, про це Оперативне командування Збройних сил Польщі заявило у соцмережі Х, повідомляє Польське Радіо.
В Оперативному командуванні заявили, що задіяли «усі необхідні сили та засоби, які є у їх розпорядженні» для гарантування безпеки польського повітряного простору, і запевнили у постійному спостереженні за розвитком ситуації.
Вранці у п’ятницю були задіяні військові літаки, а також вжиті заходи для гарантування безпеки у районах поблизу українського кордону, йдеться у дописі.
«Винищувачі, що перебували в режимі готовності, підняли у повітря, а наземні системи протиповітряної оборони та засоби радіолокаційної розвідки перейшли в режим максимальної готовності», – прозвітували військові.
Близько 11.30 за місцевим часом Оперативне командування ЗС Польщі повідомило, що загроза російських ударів по регіонах, що межують із Польщею, зменшилася і що військові літаки повертаються на базу.
«Активовані наземні системи протиповітряної оборони та системи радіолокаційної розвідки повернулися до стандартного режиму роботи», – йдеться у повідомленні.
Порушень повітряного простору Польщі під час атак не зафіксували.
Як повідомлялося, в Україні внаслідок сьогоднішніх російських атак загинули щонайменше п’ятеро мирних жителів.
Сили протиповітряної оборони знешкодили 26 російських ракет і 515 безпілотників різних типів.
Служба повітряних операцій Національної армії Молдови зафіксувала, що зранку 3 квітня безпілотник типу «Шахед» здійснив незаконний проліт у повітряному просторі країни.
Фото: wikipedia
Війна
у чотирьох областях України загинули п’ятеро людей
В Україні внаслідок сьогоднішніх російських атак загинуло щонайменше п’ятеро мирних жителів.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Росія продовжує цілеспрямований терор проти наших міст і людей, змінюючи тактику атак. Уже не вперше ворог завдає ударів не лише вночі, а й посеред дня. На жаль, щонайменше пʼятеро людей загинули: двоє на Сумщині, є загиблі у Харкові, на Київщині та Житомирщині. Мої щирі співчуття рідним», – зазначила Свириденко.
Наслідки атаки РФ у Вишневому на Київщині / Фото: Тарасов Володимир, Укрінформ
1 / 12
Вона підкреслила, що росіяни намагаються паралізувати нормальне життя українських міст, посіяти страх і завдати якомога більшої шкоди цивільним, які в цей час перебувають на роботі, на вулицях, у транспорті.
Так, Харків уже три доби поспіль потерпає від ударів ворожих дронів. Зранку під ворожим обстрілом перебувала Київська область – в Обухові «Шахед» влучив у звичайну багатоповерхівку. По Шостці на Сумщині росіяни завдали удару КАБами. Понад 100 житлових будинків пошкоджені на Житомирщині.
Глава уряду наголосила, що за цей свідомий цілеспрямований терор проти мирних людей Росія має отримувати жорстку і послідовну відповідь від міжнародної спільноти.
«Будь-яка слабкість чи зволікання лише заохочують агресора продовжувати. Тиск на державу-агресора має лише посилюватися», – зауважила Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, пошкодження внаслідок російської масованої атаки 3 квітня зафіксували у Бучанському, Фастівському та Обухівському районах Київської області. Одна людина загинула, ще восьмеро постраждали, серед них – дитина.
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Війна1 тиждень ago«Люте полювання»: стратегічні влучання Сил оборони
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Суспільство7 днів agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Політика1 тиждень agoРечник МЗС: Заяви про шкоду обороні України від допомоги країнам Затоки