Війна
Кришечки на реанімобіль: «Місто майбутнього» із сортованим пластиком та без росії
Щодня українці дивують один одного, а інколи і весь світ своїми зборами на потреби військових. Крім валюти, яку тримають щонайменше одесити на купівлю чи то росії, чи то іншої планети, залишилися ще цікаві варіанти допомоги. Наприклад, збір пластику. Завдяки проєкту громадської організації «Місто майбутнього» 11 тонн кришечок перетворилися на реанімобіль для 67 ОМБр, яка знаходиться у напрямку Бахмута. Про користь вторсировини, екологічні ініціативи та цей автомобіль для хлопців у гарячій точці для «Дайджесту Одеси» розповів координатор проєкту Владислав Михайленко — PhD в галузі екології, асистент кафедри екології та охорони довкілля Одеського державного екологічного університету, член ради молодих вчених при Одеській обласній адміністрації.
Як з кришечок з’явилась машина?
Збір розпочали 9 місяців тому. За цей час всією країною зібрали 11 тонн пластику, який передали на утилізацію. Так маленькі різноколірні шматочки пластику стали реальними грошима за які і придбали реанімобіль. Одеса зібрала близько двох з половиною тонн, майже стільки ж передали тернополяни, а інша частина надіслана партнером Новою поштою з різних регіонів України.
Владислав Михайленко: Близько 800 кілограмів зібрало невеличке місто Южне. Вони цікаво організувались, влаштували конкурс: діти збирали кришечки на спортивних майданчиках та вулиці, мили їх, а ті, хто зібрав найбільше — отримали подарунки.
Щоб зациклити економіку країни, ми вирішили реалізовувати пластик українському споживачу — одеській компанії «Вторма». Наші волонтерки сортували кришечки за кольорами, тому що загальний потік пластику коштує 5 гривень, а відсортований — зростає до 14 гривень за кілограм.
Як зазначив керівник проєкту Володимир Савченко, під час брифінгу у Media Center Ukraine — Odesa, кришечками вдалось зібрати орієнтовно 3 500 доларів, а реанімобіль коштує близько 5. На отримання повної суми потрібно б було витратити ще кілька місяців, але напрямок надто тяжкий і це авто потрібне ще на вчора. Тому потребу у грошах закрили зборами у ГО «Спільна мета».
Автомобіль у базовій комплектації має ліжко, сидіння для перевезення медичної бригади та милиці різних типів. Також Одеська обласна військова адміністрація надала всі необхідні ін’єкційні препарати та розхідні матеріали у значній кількості.
Пластик пластику — різниця!
Продукція з пластику є у всіх і використовується всіма. Але не все можна зібрати з користю.
«Цей проєкт важливий, тому що показує західним партнерам, що українці свідома нація. У будь-якій частині Європи сортування сміття — стандарт, як правильне паркування і таке ж порушення, як підвищення швидкості. Це сировина, яка знаходиться навколо нас, а ми її викидаємо. Якби вся Україна не викидала, а сортувала, то ми б такі автомобілі купували щодня», — розповів Володимир Савченко.
Владислав Михайленко: Кришечки — це найзручніший вид пластику для збору. Вони завжди чисті, маленькі і мають вагомий фінансовий еквівалент. Наприклад, пляшки, треба спресовувати, мити, а при цьому вони мають маленьку вагу і меншу фінансову цінність. Тому збирати їх важко, у нас уже був досвід.
Серед наших проєктів є «Пластик відновлює життя». Якщо долучиться багато людей — зібрані гроші, використають на розвиток інфраструктури міст, зруйнованих під час війни. Є ідеї стосовно використання пластику у асфальтових сумішах, малюванні розміток, створенні дорожніх стовпчиків. Загалом, якщо знайдемо партнерів, зможемо виробляти якісь конкретні речі. Якщо ні — будемо переводити у грошовий еквівалент.
Яке воно «Місто майбутнього»?
Ми наразі так багато говоримо про майбутнє, але це не кліше, а новорічне бажання, ціль, бажання, стимул, кнопка play на відео… Громадська організація провокує розвиток екологічних ініціатив і кажуть, що одесити досить активні. Проєкт існує з 2015 року і за цей час має кілька напрямків для свідомих містян.
Владислав Михайленко: «Спільна мета» ініціювала «Місто майбутнього», як екологічну ініціативу. Зараз ми є самостійною організацією зі своїми напрямами: «Екомаршрут», «Екотаксі», «Пластик рятує життя» та збір консервних банок на виготовлення окопних свічок. Інколи проводимо й еко-освітні заходи. До воєнного стану «Екомаршрут» працював раз на місяць, із вторгненням призупинились, а коли стало більш-менш безпечно, розпочали «Екотаксі». У цьому разі люди вказують час та адресу, ми приїжджаємо та забираємо у них вторинну сировину, за донат на розвиток проєкту. Пізніше стали робити маршрути на 4 локації, зазначаючи конкретну годину та точку у місці для збору.
Найактивніші регіони по місту: 5-а станція Великого Фонтану, Таврія Вузівський, район проспекту Шевченко. Раніше більшими були збори на Соборній площі та у парку імені Тараса Шевченко.
Серед ініціатив гарний результат отримали при виготовлені окопних свічок: ми зробили та передали близько 30 тисяч для ЗСУ. У зборах бляшанок, парафіну та картону допомагають 4 міські кафе — партнери. Тут важлива як публічна активність, так донати та інші корисні речі. На 1 свічку йде десь 500 грам, якщо вона велика. А кілограм парафіну коштує 120 гривень.
Серед наших волонтерів є люди і поважного віку, найстаршій — 84 роки. Частина приїхала через активні воєнні дії. Тут вони знайшли користь, психологічну реабілітацію, друзів, можливість відновити своє життя.
«Дайджест Одеси» поспілкувався з волонтерами різних осередків громадської організації «Спільна мета». Про Одесу розповів юрист Артем Каспарян, а з Києва долучилась режисерка Єлизавета Сміт. Читайте про про обіди, авто, медикаменти, кіно та активне волонтерство.
Війна
Памʼяті солдата-артилериста Тараса Цьоми (позивний «Цвях»)
Війна забрала в нього майбутнє – щасливі сімейні ранки та вечори, досягнення у роботі, неймовірні враження
Тарас прослужив на фронті лише кілька місяців. Та побратими встигли зрозуміти, що він із тих, на кого завжди можна покластися. Із перших днів служби він довів, чого вартий: сумлінний, відповідальний, той, хто не підведе. Мабуть, саме за цю надійність Тарас і отримав позивний “Цвях”. Адже це невелика, проте важлива деталь, що тримає міцно весь підрозділ: не гнеться під тиском, не випадає у найскладніший момент.
Тарас був уродженцем села Великі Бережці Кременецького району на Тернопільщині. Життєвий шлях юнака розпочався 29 жовтня 1999 року. Він виріс у багатодітній родині Степана та Олени разом із братом Іваном і сестрами Анастасією та Марією, закінчив місцеву школу, а у 2020 році – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.
Працював учителем фізики й астрономії Кременецької школи №5, був гравцем футбольної команди “ВелБер” (с. Великі Бережці), що бере участь у чемпіонаті з футболу Кременецького району.
Тарас був учителем не просто за професією — він любив те, що робив. Щодня приходив до класу, пояснював закони фізики, ділився знаннями, працював із дітьми. Надійний друг і товариш, чудова, порядна людина.

Але Тарас залишив школу, бо закохався і переїхав до Білої Церкви на Київщині. Саме тоді, коли мав розпочатися новий етап його особистої історії, прийшла повістка. Війна втрутилася в життя людини, яка просто хотіла бути поруч зі своєю другою половинкою. Вже під час служби, 7 травня 2026 року, Тарас одружився з коханою Дарʼєю.
Солдат Тарас Цьома служив у артилерійському дивізіоні 210-го окремого штурмового полку. Свій останній бій прийняв 22 жовтня, не доживши до 27-річчя тиждень…
Загинув, захищаючи територіальну цілісність та незалежність Батьківщини на одному з найгарячіших напрямків фронту. Серце воїна зупинилося під час виконання бойового завдання поблизу Олександрівки Краматорського району після прильоту ворожої авіабомби…


Із захисником попрощалися у Кременці.

Поховали Тараса Цьому у рідних Великих Бережцях. Символічно, що саме у день, коли захиснику мало би виповнитися 27 років — 29 жовтня 2026 року — в громаді оголосили день жалоби на знак глибокої пошани до його пам’яті.
Честь і вдячність Захисникові!
Євген Букет
Фото з сімейного архіву, Кременецька районна державна адміністрація
Підготовлено онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform спільно з Українським національним агентством Укрінформ та Українським інститутом національної памʼяті
Війна
На лівому березі Києва стабілізувалося водопостачання
На лівому березі Києва стабілізувався тиск у водопровідних мережах, водопостачання здійснюється у штатному режимі.
Як передає Укрінформ, про це комунальне підприємство «Київводоканал» повідомляє в Телеграмі.
«Наразі тиск у водопровідних мережах лівого берега столиці стабілізувався та відповідає нормативним показникам. Водопостачання лівобережної частини міста здійснюється у штатному режимі», – йдеться в повідомленні.
Фахівці «Київводоканалу» продовжують контролювати роботу водопровідної системи та працюють над відновленням стабільного водопостачання в інших районах столиці.
Як повідомляв Укрінформ, уранці 21 листлопада в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському Подільському районах та на лівобережній частині столиці спостерігаються зниження тиску у водопровідних мережах або тимчасова відсутність водопостачання.
Війна
Зеленський про атаку РФ на «Арселор Міттал»: Сподіваюсь, прем’єр Індії відреагує
Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відреагує на цілеспрямовану атаку на завод «Арселор Міттал», що призвела до його зупинки.
Про це глава держави повідомив під час зустрічі з держсекретарем з питань оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, передає кореспондент Укрінформу.
«Протягом кількох місяців росіяни масовано атакували найбільший металургійний завод України, один із найбільших у світі, розташований у Кривому Розі. Тепер його роботу зупинено. Його зупинили саме внаслідок ракетних ударів, зокрема балістичних. До речі, власники цього підприємства – індійська компанія Arcelor Mittal. (…) Це один із найбільших заводів у світі. Його неможливо просто знищити однією ракетою. Саме тому росіяни використали їх сотні. (…) Сподіваюся, до речі, що прем’єр-міністр Моді відреагує на це. Адже це індійське підприємство, великий індійський проєкт в Україні», – розповів Зеленський.
Він також зауважив, що на цьому заводі працювали понад 20 тисяч людей.
Крім того, реагуючи на обстріли Кривого Рогу, Президент наголосив, що росіяни вражають саме цивільні об’єкти.
«Вони цілеспрямовано атакували об’єкти водопостачання та ресторани. Тобто цивільну інфраструктуру, місця, де живуть звичайні люди», – сказав Президент.
Як повідомлялося, зупинка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обійшлася материнській компанії у понад $1,1 млрд, через що компанія завершила третій квартал 2026 року з чистим збитком у $391 млн.
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк