Connect with us

Війна

Кришечки на реанімобіль: «Місто майбутнього» із сортованим пластиком та без росії

Published

on

Щодня українці дивують один одного, а інколи і весь світ своїми зборами на потреби військових. Крім валюти, яку тримають щонайменше одесити на купівлю чи то росії, чи то іншої планети, залишилися ще цікаві варіанти допомоги. Наприклад, збір пластику. Завдяки проєкту громадської організації «Місто майбутнього» 11 тонн кришечок перетворилися на реанімобіль для 67 ОМБр, яка знаходиться у напрямку Бахмута. Про користь вторсировини, екологічні ініціативи та цей автомобіль для хлопців у гарячій точці для «Дайджесту Одеси» розповів координатор проєкту Владислав Михайленко — PhD в галузі екології, асистент кафедри екології та охорони довкілля Одеського державного екологічного університету, член ради молодих вчених при Одеській обласній адміністрації.

Як з кришечок з’явилась машина?

Збір розпочали 9 місяців тому. За цей час всією країною зібрали 11 тонн пластику, який передали на утилізацію. Так маленькі різноколірні шматочки пластику стали реальними грошима за які і придбали реанімобіль. Одеса зібрала близько двох з половиною тонн, майже стільки ж передали тернополяни, а інша частина надіслана партнером Новою поштою з різних регіонів України. 

Фото: Місто майбутнього

Владислав Михайленко: Близько 800 кілограмів зібрало невеличке місто Южне. Вони цікаво організувались, влаштували конкурс: діти збирали кришечки на спортивних майданчиках та вулиці, мили їх, а ті, хто зібрав найбільше — отримали подарунки. 

Щоб зациклити економіку країни, ми вирішили реалізовувати пластик українському споживачу — одеській компанії «Вторма». Наші волонтерки сортували кришечки за кольорами, тому що загальний потік пластику коштує 5 гривень, а відсортований — зростає до 14 гривень за кілограм.

Як зазначив керівник проєкту Володимир Савченко, під час брифінгу у Media Center Ukraine — Odesa, кришечками вдалось зібрати орієнтовно 3 500 доларів, а реанімобіль коштує близько 5. На отримання повної суми потрібно б було витратити ще кілька місяців, але напрямок надто тяжкий і це авто потрібне ще на вчора. Тому потребу у грошах закрили зборами у ГО «Спільна мета». 

Автомобіль у базовій комплектації має ліжко, сидіння для перевезення медичної бригади та милиці різних типів. Також Одеська обласна військова адміністрація надала всі необхідні ін’єкційні препарати та розхідні матеріали у значній кількості.

Пластик пластику — різниця!

Продукція з пластику є у всіх і використовується всіма. Але не все можна зібрати з користю. 

«Цей проєкт важливий, тому що показує західним партнерам, що українці свідома нація. У будь-якій частині Європи сортування сміття — стандарт, як правильне паркування і таке ж порушення, як підвищення швидкості.  Це сировина, яка знаходиться навколо нас, а ми її викидаємо. Якби вся Україна не викидала, а сортувала, то ми б такі автомобілі купували щодня», — розповів Володимир Савченко.

Владислав Михайленко: Кришечки — це найзручніший вид пластику для збору. Вони завжди чисті, маленькі і мають вагомий фінансовий еквівалент. Наприклад, пляшки, треба спресовувати, мити, а при цьому вони мають маленьку вагу і меншу фінансову цінність. Тому збирати їх важко, у нас уже був досвід. 

Серед наших проєктів є «Пластик відновлює життя». Якщо долучиться багато людей — зібрані гроші, використають на розвиток інфраструктури міст, зруйнованих під час війни. Є ідеї стосовно використання пластику у асфальтових сумішах, малюванні розміток, створенні дорожніх стовпчиків. Загалом, якщо знайдемо партнерів, зможемо виробляти якісь конкретні речі. Якщо ні — будемо переводити у грошовий еквівалент. 

Яке воно «Місто майбутнього»?

Ми наразі так багато говоримо про майбутнє, але це не кліше, а новорічне бажання, ціль, бажання, стимул, кнопка play на відео… Громадська організація провокує розвиток екологічних ініціатив і кажуть, що одесити досить активні. Проєкт існує з 2015 року і за цей час має кілька напрямків для свідомих містян.

Владислав Михайленко: «Спільна мета» ініціювала «Місто майбутнього», як екологічну ініціативу. Зараз ми є самостійною організацією зі своїми напрямами:  «Екомаршрут», «Екотаксі», «Пластик рятує життя» та збір консервних банок на виготовлення окопних свічок. Інколи проводимо й еко-освітні заходи. До воєнного стану «Екомаршрут» працював раз на місяць, із вторгненням призупинились, а коли стало більш-менш безпечно, розпочали «Екотаксі». У цьому разі люди вказують час та адресу, ми приїжджаємо та забираємо у них вторинну сировину, за донат на розвиток проєкту.  Пізніше стали робити маршрути на 4 локації, зазначаючи конкретну годину та точку у місці для збору. 

Найактивніші регіони по місту: 5-а станція Великого Фонтану, Таврія Вузівський, район проспекту Шевченко. Раніше більшими були збори на Соборній площі та у парку імені Тараса Шевченко. 

Серед ініціатив гарний результат отримали при виготовлені окопних свічок: ми зробили та передали близько 30 тисяч для ЗСУ. У зборах бляшанок, парафіну та картону допомагають 4 міські кафе — партнери. Тут важлива як публічна активність, так донати та інші корисні речі. На 1 свічку йде десь 500 грам, якщо вона велика. А кілограм парафіну коштує 120 гривень. 

Серед наших волонтерів є люди і поважного віку, найстаршій — 84 роки. Частина приїхала через активні воєнні дії. Тут вони знайшли користь, психологічну реабілітацію, друзів, можливість відновити своє життя. 

«Дайджест Одеси» поспілкувався з волонтерами різних осередків громадської організації «Спільна мета». Про Одесу розповів юрист Артем Каспарян, а з Києва долучилась режисерка Єлизавета Сміт. Читайте про про обіди, авто, медикаменти, кіно та активне волонтерство

Війна

Над Гуляйполем збили новітній розвіддрон росіян «Князь Віщий Олег»

Published

on

Пілоти роти перехоплювачів батальйону Pentagon збили в небі над Гуляйполем Запорізької області російський розвідувальний дрон літакового типу «Князь Віщий Олег» – новітню розробку країни-агресорки.

Про це батальйон Pentagon повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Вказаний дрон є оптоволоконним. Він здатен працювати на відстані до 40 км, забезпечує розвідку, коригування вогню та спостереження за результатами роботи ударних безпілотників. Головною перевагою цього БПЛА, як зазначають у батальйоні з посиланням на ворожі джерела, є його «висока живучість».

Читайте також: Бійці полку «Рейд» знищили дроном російський пеленгатор «Артикул-С»

Як повідомляв Укрінформ, на Гуляйпільському напрямку російська армія проявляє підвищену активність.



Джерело

Continue Reading

Війна

Renault об’єднався з оборонною компанією для виробництва дронів для України

Published

on

Автовиробник Renault уклав угоду з французькою оборонною компанією Turgis Gaillard на виготовлення дронів для України.

Про це повідомляє FT, передає Укрінформ.

У Renault заявили, що співпрацюватимуть із Turgis Gaillard для виробництва дронів на двох своїх заводах. Цей крок був підтриманий Міністерством оборони Франції з метою надання допомоги Києву у війні проти РФ.

«До нас звернулися через наш виробничий та творчий промисловий досвід. Цей проєкт триває і керується Міністерством оборони. Ми підтверджуємо свою участь у цьому проєкті на прохання держави», — сказав у вівторок директор Renault Фабріс Камболів.

Проте він відмовився коментувати вартість контракту та кількість дронів, які будуть вироблені.

Контракт укладений після того, як у червні французький уряд звернувся до автомобільних і оборонних компаній із проханням співпрацювати у виробництві дронів.

Французький автовиробник раніше випускав оборонне обладнання, зокрема танки, які використовувалися у Першій і Другій світових війнах.

Читайте також: Україна виділила Rheinmetall нове місце для будівництва заводу боєприпасів

Renault і Камболів відмовилися уточнити, чи будуть дрони використовуватися в наступальних, оборонних або спостережних цілях. За інформацією компанії, місця виробництва дронів ще не підтверджені.

Turgis Gaillard — французька оборонна компанія, заснована в 2011 році. Серед її продукції — 20-метровий середньовисотний безпілотник великої тривалості польоту AAROK, який може перевозити майже три тонни палива, зброї або обладнання.

Як повідомляв Укрінформ, минулого року Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів.

Фото: Sébastien Chiron on Unsplash



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті молодшого сержанта Антона Бондаренка (позивний «Бандерас»)

Published

on


На нього чекала наукова кар’єра та яскраве просвітницьке життя, натомість усе забрала війна

Він цитував латинських авторів в оригіналі, знався на тонкощах французької філософії, мріяв очистити рідну мову від нашарувань русифікації та міг би написати не одну книгу про втрачених українських класиків. Міг би, але не встиг. Антон мусив взяти паузу в своїй просвітницькій діяльності, пішов захищати Україну у складі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». 15 вересня 2025 року хлопець загинув на Харківщині. Йому було лише 26 років. 

На випускника столичного ліцею №155 та КНУ імені Тараса Шевченка Антона Бондаренка чекала блискуча наукова кар’єра. Він закінчив освітню програму «Класична філологія та західноєвропейська мова» на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики. З 2019 року студіював філологію у французькому Університеті Лотарингії. У 2022 році він повернувся до КНУ магістрантом на програму «Класична філологія та західноєвропейська мова». Викладачі згадують надзвичайно обдарованого хлопця, який знав кілька мов, запустив власний ютуб-канал з промовистою назвою «Освітарня», записав для радіо майже 30 аудіоепізодів із тлумаченням питомо українських слів — тих, які ми втратили через русифікацію.  

Завдяки своїй спеціалізації та захопленню Антон став відомим серед перекладацької аудиторії. Його часто запрошували французькі телевізійні журналісти бути для них фіксером – тією людиною, яка допомагає не лише з перекладом, а й з консультаціями та організацією логістики у пошуках інформації та контактів. Пізніше вони порахують, що Антон допоміг їм створити понад 50 сюжетів, з яких світ дізнавався про ситуацію в Україні під час повномасштабної війни. 

У перші, найстрашніші для столичної агломерації дні, коли частина області піддавалася постійним обстрілам та потрапила в окупацію, Антон став одним із тих, хто допомагав евакуйовувати цивільних з Бучі та Ірпеня. 

«…вивозь евакуйованих людей з Ірпеня та Бучі від Академмістечка туди, куди вони попросять. У нас на це немає сил і часу. Вони розгублені, налякані, часто без будь-яких речей. І нам дуже треба, щоб ті люди не накопичувалися на точці вивантаження, а відразу потрапляли до родичів, друзів, в лікарні, на вокзал… Щовечора Антон телефонував чи писав мені і доповідав, скільки, кого і куди він відвіз. Тому, якщо ви з Ірпеня чи околиць і в лютому-березні 2022 року вас з «Академу» підвозив юний чорнявий хлопчина на золотистій Honda Civic, знайте – це був Антон Бондаренко», – згадує свого напарника у той період науковець, волонтер, а зараз військовослужбовець Антон Сененко. 

Але усього цього для відчуття своєї користі у лихі для країни години юнаку було недостатньо. І у 2024 році, успішно захистивши диплом магістра, він пішов добровольцем на фронт. У 13-й бригаді НГУ «Хартія» Антон став в.о. головного сержанта роти, де служили іноземці. Знання мов допомогло у спілкуванні з ними. Командири розгледіли в хлопцеві лідерські якості та відправили на навчання до Британії. Після повернення він фактично виконував обов’язки головного сержанта-українця колумбійської роти підрозділу. 

«”Бандерас”, безумовно, був закоханий у свою справу та вмів захопити своєю енергією усіх навколо. Я рідко був такий вражений у житті. Адже “Бандерас” повністю присвятив себе військовій службі на найнебепечнішій та найважчій професії – піхотинця. Не в управлінні, не перекладачем, а справжнім бійцем», – написав журналіст Юрій Бутусов, якому довелося служити разом з Антоном. 

«Він ставився до своїх підлеглих чесно і уважно, знав проблеми кожного і намагався допомогти, – згадував побратим «Кордова». Він не стояв осторонь – він був із людьми. Постійно навчався сам, тренував солдат, підтягував кожного, хто потребував підтримки. Його приклад був тихим, але дуже сильним», – згадують Антона у бригаді. 

Навіть «на нулі» Антон залишався просвітником. Побратими у меморіальних дописах в соцмережах розповідають про спільні часи на ЛБЗ та «філологічні дискусії», що точилися поміж бойовими виходами. 

Одного вечора в наметі виникла суперечка: як українською назвати барбера? — Голяр! — впевнено відповів Антон. Тоді ніхто не повірив, навіть кпинили, мовляв, вигадав на ходу. Загартовані бійці стояли на своєму, а в Антона не було під рукою інтернету, щоб довести свою правоту. Лише через рік після тієї суперечки один із його друзів, проїжджаючи центром Києва, побачив вивіску «Голярня». Хотів сфотографувати й скинути Антону — мовляв, твоя взяла, друже! Але скидати вже не було кому… 

«Голярня», «полигачі», «патякати», «некукібниця» — він смакував автентичні українські слова і дарував їх іншим. 

15 вересня 2025 року під час бойового завдання на Харківському напрямку «Бандерас» зник безвісти. Евакуювати тіло загиблого героя з місця, де ворожі дрони чатують майже цілодобово, вдалося лише за кілька тижнів. У листопаді ж тест ДНК підтвердив, що Антон загинув від прямого удару ворожого дрона. Поховали Героя на Національному військовому меморіальному кладовищі на Київщині. 

«Ти прожив коротке, але дуже яскраве і насичене життя, запалюючи серця і душі. Це, трясця, несправедливо, що ти пішов у засвіти і лишив нас усіх тут без пояснення інших маловідомих слів, які, можливо, тепер і нікому буде вже тлумачити», – написав Сененко. 

У «Хартії» «Бандераса» часто згадують з великими сумом та повагою до його життєвого подвигу. Його військова справа живе. В одній з наступних штурмових операцій колумбійська рота «Хартії» розгромила ротний опорний пункт російських окупантів. Бійці, яких відбирав і навчав Антон, показали себе мужньо та стійко.  

Вічна памʼять славному Воїну! 

Фото: Фейсбук-сторінка Антон Бондаренко 

За матеріалами: 13-та бригада НГУ «Хартія», Фейсбук-сторінка Юрій Бутусов та Фейсбук-сторінка Антон Сененко 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.