Війна
Ми переживаємо кризу, яка вже затягується: Олексій Чорний про роботу гуманітарного штабу Одеської області
Обласний гуманітарний штаб збирає інформацію у населення та ВПО, шукає донорів, отримує та розподіляє гуманітарну допомогу між громадами, координує величезну кількість людей, а це: інші штаби, громади, органи самоврядування та влади, військове командування, волонтери. Його створили при Одеській ОВА розпорядженням від 1 березня 2022 року. За цей час змінилось багато аспектів, самі запити, потреби, організації, які надають допомогу. І ресурсів ніколи не буде достатньо. Більше про співпрацю з міжнародними організаціями, працевлаштування ВПО, настрої всередині у інтерв’ю “Дайджест Одеси” розповів очільник координаційного гуманітарного штабу Одеської області — Олексій Чорний.
Які наразі запити від населення та ВПО є найважливішими, яким чином йде підготовка до холодного сезону?
Запити найрізноманітніші та залежить все від того, хто запитує. Комунальні установи: лікарні, школи, інтернати, геріатричні центри потребують обігрівачів, енергоносіїв та ремонтів. Це ж потрібно і колективним центрам, в яких живуть внутрішньо переміщені особи, а також: постільна білизна, ковдри, подушки, матраци, ліжка, зимовий одяг та інше. Є випадки, коли ВПО живуть в приватних будинках, тому вони можуть хотіти ремонтів. Але в цьому випадку бажання щось отримати і можливість це зробити — не сходяться.
Ключова завдання зараз — визначити пріоритет і допомогти тим кому це потрібно першочергово. А потім вже щось залишиться — розподіляти серед інших.
Війна ресурсів: чи вистачатиме їх надалі, яку тенденцію можна спостерігати всередині?
Змінюються організації, які надають гуманітарну допомогу. У перші місяці після вторгнення це були звичайні люди, які збирались самостійно, щось закуповували, приносили з дому. Було дуже багато релігійних організацій, які по церквах збирали гроші чи все необхідне. А також перші вантажівки активно організовували діаспори українців в усіх європейських країнах. То зараз зайшли такі великі, системні організації, серед яких агенції ООН, міжнародні неурядові громадські організації та інституції, в яких є бюджет, штат і певні процедури. Вони вже просто по-іншому підходять до цих процесів: шукають партнерів, визначають потребу. Хтось з них закуповує необхідне на території України, ми цьому дуже раді та надаємо контакти наших виробників. А хтось може завозить з-за кордону.
Об’єми допомоги в цілому впали. Багато організацій, які виникли через вторгнення та займались гуманітарними потребами навесні, просто зачинились, бо немає що роздавати. Залишились тільки великі фонди, громадські організації, штаби в громадах і безпосередньо ті у кого це частина посадової інструкції: “забезпечення гуманітарних потреб в межах певної територіальної одиниці”. Тому ресурсів ніколи не буде достатньо — це факт.
Як організована робота з міжнародними донорами?
Зараз головне питання: хто отримує ці ресурси? На жаль за всіма процедурами, які є в ООН (і ми про це говоримо аж до рівня керівника представництва ООН в Україні та навіть виходимо на світовий рівень), кошти отримують тільки організації, які відповідають певним критеріям. Наприклад, організація має існувати три роки, в неї є досвід отримання грантів не менше ніж на якусь суму і від кількох донорів. Такі критерії скорочують список до якогось мінімуму. Адже в Україні таких організацій мало. Виходить так, що всі ці кошти отримують одні й ті самі люди, яких просто фізично недостатньо для того, щоб ефективно ці ресурси використати.
До того, оскільки ми допомагаємо нашій державній адміністрації, то ми бачимо що держава взагалі нічого не отримує. На прикладі ООН, яка заявляє, що виділить 4,2 млрд доларів, але хто їх отримає? Держава, згідно з цими процедурами, які ми бачимо, не може їх отримати. Отже, всі кошти йдуть через громадські організації, що, як на мене, є певним викривленням, тому що держава несе відповідальність і з неї можна спитати, а громадська організація — добра воля і претензій якихось пред’явити їм не можна. ГО повинні відзвітувати куди вони витратили кошти, а наскільки було ефективно це чи вчасно, чи відповідало це поточним потребам? Якихось конкретних претензій пред’явити не можна.
Просувається програма з працевлаштування ВПО, чи є значні зсуви з цього питання?
Станом на 1 вересня на обліку в Одесі перебуває 91 257 внутрішньо переміщених осіб, за даними Одеської міської ради.
Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб — найбільша проблема, яка зараз системно ще не вирішується. У нас була низка проєктів з цього питання і плануємо, напевно, наступного місяця взятись за це. Наші активісти робили ярмарку вакансій, ми дуже ретельно вивчали наявні пропозиції серед приватних кадрових агенцій, державних представництв з питань працевлаштування, центрів перекваліфікації, аби сформувати можливості які зараз є. Це найбільша проблема тому що ми не бачимо в Україні людей, які голодують, чи ходять немитими і т.д. Загалом, всім всього вистачає, комусь більше, комусь менше. Але ми точно побачимо десятки й сотні тисячі людей, які безробітні.
Коли ми бачимо в чергах біля пунктів видачі людей працездатного віку, які змушені стояти і брати цей продуктовий набір, чи гігієнічний набір, чи одяг — то це дуже сумно виглядає. Коли це роблять люди пенсійного віку, багатодітні родини, люди з інвалідністю — окей, адже від них ми не можемо вимагати йти працювати й не можемо особливо на це розраховувати. Але коли людина цілком здорова, може і хоче, але не знає де знайти роботу — оце є проблемою. Ми цю тему підіймаємо на державному рівні та перед донорами і на жаль більшість з них говорить: ми до цієї теми повернемось навесні. Але до весни ситуація тільки погіршиться. Крім наших, які втрачають роботу, є ще українці, які виїхали за кордон і починають повертатись. І теж вони стають в ту ж чергу безробітних людей. Сподіваємось, що трошки вдасться зрушити і цього року зробити якісь ініціативи, які допоможуть людям працевлаштуватись вже зараз.
Які настрої всередині штабу та як змінилась робота за цей час?
Волонтерів насправді поменшало. Якщо у травні-червні у нас було понад 200, то зараз вже близько 130. Зменшилась кількість людей, бо немає ніякої оплати, вони втомились, треба працювати знов-таки. І вони з різних причин відходять вже від активності. Ми спробуємо якось це питання вирішити, щоб трошки їх підтримувати фінансово. Але знов таки питання: де знайти ці ресурси?
Робота ускладнюється, тому що дуже багато паперової роботи. Щоб все було законно, у правових межах і співробітники не боялись мати справу з гуманітарною допомогою, треба належним чином все оформлювати. Приймати вантажі, ставити на облік, заводити в систему, оформлювати необхідним чином документи. А потім, коли ми робимо розподіл — то те ж саме, але тільки з передачі. Треба організувати логістику, склади та інше. Тобто роботи менше не стає — це факт. І ми розуміємо, що навіть після завершення бойових дій, щонайменше рік питання гуманітарної допомоги будуть актуальними.
Ми переживаємо певну кризу, яка вже затягується. Щодо нашого статусу, то в нас немає ні рахунку, ні юридичної особи, але при цьому є купа зобов’язань, зон відповідальності. Звичайно, ми ці питання підіймаємо і на державному рівні: сформували пропозицію щодо реєстрації державних установ, тобто гуманітарні штаби в усіх областях, не тільки в Одеській. Ми і з нашою адміністрацією обговорюємо, яким чином ми можемо підтримати людей і забезпечити ресурси, в тому числі приміщення в якому ми знаходимось. Власник надав його безкоштовно, але це не може тривати постійно.
Роботи стало більше, людей стало менше, а проблем — поки що не зменшилось.
Контакти штабу:
Тел: 0800 333 125
Пошта: [email protected]
Нагадаємо, що в Одесі працює Координаційний центр допомоги ВПО з Луганської області.
Спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю не є суцільною забороною перебувати у цій смузі.
Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Демченко нагадав, що загалом прикордонний режим уже давно був визначений відповідною постановою уряду, до якої нещодавно за рішенням військово-політичного керівництва були внесені зміни.
«І тепер на кордоні з Росією та на кордоні з Білоруссю встановлюється спеціальний прикордонний режим – це смуга місцевості протяжністю 1 кілометр. І вже є більш жорсткі, скажімо так, вимоги до тих, хто може там перебувати. Тобто, це не суцільна заборона перебувати в цій смузі, але це – необхідність більшого контролю, хто перебуває в безпосередній близькості до кордону», – сказав Демченко.
Речник поінформував, що буде необхідно отримувати дозволи і щодо проживання на цій території (постійного чи тимчасового). Це стосується і проведення робіт на цих напрямках, в цій смузі місцевості.
«Можна розділити людей на кілька категорій. Це – ті, хто постійно проживає і ті, хто не постійно проживає в цій смузі місцевості. Це – військовослужбовці, представники правоохоронних органів тощо, які забезпечують необхідні заходи поряд з кордоном. Або ж це стосується юридичних та фізичних осіб, які проводять роботи поряд з кордоном. І в кожному з цих випадків необхідно буде звертатися до прикордонних загонів, які відповідають за ту чи іншу ділянку», – пояснив він.
Демченко повідомив, що йдеться про: Волинський прикордонний загін, Житомирський (охороняє кордон в межах Житомирської та Рівненської областей), Чернігівський прикордонний загін, Сумський, Харківський тощо.
«Ділянки кордону – різні. Є, наприклад, кордон з Росією та Білоруссю. Якщо, до прикладу, прив’язатися до останньої, то небезпека перебувати на будь-якому з (цих – ред.) напрямків пов’язана з тим, що є й інженерні облаштування, і мінновибухові загородження. І якщо людина для себе визначить, що вона хоче перебувати десь поряд з кордоном, це може нести для неї небезпеку. Тому всі ці заходи направлені якраз і на безпеку нашого кордону, і на безпеку людей», – поінформував речник.
Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю.
Під російськими ударами вночі 12 вересня перебували десять областей України, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці.
За його словами, з ночі тривають фактично постійні удари по містах і громадах. В Одесі продовжуються аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці пошкодженої російською ракетою багатоповерхівки. 37 людей постраждали. Пошуки ще двох, станом на зараз безвісти зниклих людей, тривають безперервно. Необхідні служби на місці.
Вранці росіяни вдарили дроном по готелю в Чорноморську Одеської області. Поранені 11 людей, серед яких шестеро – маломобільні.
У Запорізькій області двоє людей загинули від удару “шахеда” по житлових будинках. Шестеро людей поранені. Є постраждалі й унаслідок удару по підприємству в Запоріжжі.
У Кривому Розі був ракетний удар по критичній інфраструктурі, є поранені і загиблі.
Ще двоє людей поранені на Київщині.
Як наголосив Президент під російськими ударами минулої ночі були 10 областей, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.
“Знову удари по звичайних заправках на Житомирщині та Рівненщині, по локомотивному депо на Одещині”, — підкреслив глава держави.
Він зазначив, що понад 200 повітряних цілей збили захисники неба лише від початку цієї доби, але, на жаль, не всі.
“І коли росіяни ось так неприховано перетворюють звичайних людей на цілі своїх терористичних атак, прикро, що реакція сильних світу не відповідає рівню російської ескалації. Гідна відповідь, яка дійсно має шанси зупинити вбивства й захистити людей, завжди спільна. Я вдячний кожному, хто допомагає Україні з антибалістикою. Кожному, хто робить тиск на Росію відчутним. І кожному, хто допомагає українцям та українкам, де б вони не були”, — наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили шість крилатих ракет “Калібр”, одну “Бандероль”, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 101 безпілотник, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 11 вересня.
В Україні День військ радіоелектронної боротьби відзначають щороку 12 вересня.
Як передає Укрінформ, День військ радіоелектронної боротьби встановлений указом Президента 12 вересня 2025 року.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України бригадний генерал Святослав Заїць привітав захисників і захисниць із Днем військ радіоелектронної боротьби.
Відповідний текст привітання опубліковано у Телеграм-каналі Сухопутних військ ЗСУ, повідомляє Укрінформ.
«Сухопутні війська – найчисельніші в Збройних Силах України, і вашу роботу знають та цінують сотні тисяч людей, які служать поряд з вами. Дякую всім фахівцям РЕБ за захист своїх», – написав він.
Заїць пояснив, що робота фахівців РЕБ зараз всюди – вони прикриваєте побратимів на передовій і українські міста глибоко в тилу та забезпечують заїзд і виїзд з позицій, захищають артилеристів, дронарів, піхотинців, медиків і цивільних.
«Нехай ваші хвилі руйнують плани ворога всюди. Дякую, що тримаєте невидимий щит України», – повідомив бригадний генерал.
***
Міністр оборони України Євгеній Хмара привітав представників військ радіоелектронної боротьби з професійним святом.
Міністр подякував воїнам радіоелектронної боротьби за професійність та щоденну роботу для посилення Сил оборони.
«РЕБ — непомітна, але критично важлива складова сучасної війни, яка захищає наші позиції та міста, воїнів і цивільних від російських ударів. Фахівці РЕБ щодня допомагають Силам оборони діяти ефективніше та здобувати перевагу над ворогом», – написав він.
Хмара нагадав, що українські системи РЕБ обмежують можливість противника застосовувати дрони і використовувати зв’язок та навігацію.
«Шануємо пам’ять воїнів РЕБ, які віддали життя за Україну. Слава Україні», – заявив очільник МОУ.
***
Командувач Нацгвардії України Олександр Півненко привітав військовослужбовців та ветеранів військ радіоелектронної боротьби із професійним святом.
«Дякую військовослужбовцям, які служать у підрозділах радіоелектронної боротьби, за професіоналізм, витримку та здатність випереджати ворога там, де рахунок іде не лише на секунди, а й на технологічні рішення. Ви робите невидиме відчутним на полі бою та важливим для безпеки всієї країни», – заявив він.
Півненко нагадав, що сучасна війна перетворила електромагнітний спектр на окреме поле бою, де немає лінії фронту у звичному розумінні.
«Є постійне технологічне протистояння, у якому кожне нове рішення противника вимагає швидкої та нестандартної відповіді. Водночас завдання РЕБ – це не лише підтримка бойових підрозділів на передовій. В умовах російських атак особливого значення набуває захист критичної інфраструктури та цивільних об’єктів», – зазначив командувач НГУ.
Він повідомив, що ефективна протидія ворожим безпілотникам і засобам розвідки допомагає захищати енергетичні об’єкти, важливі державні та цивільні споруди і головне – життя людей.
«Результати вашої роботи часто вимірюються не знищеною ціллю, а навпаки – тим, чого не сталося. Ворожий дрон не побачив позицію. Не передав координати. Не скоригував вогонь. Не долетів до військового чи цивільного об’єкта. У цьому й полягає особливість вашої служби: найважливіші перемоги часто залишаються непомітними, але результативними», – поінформував Півненко.
Командувач НГУ побажав захисникам з військ РЕБ успішних завдань, надійної техніки, точних рішень і головного – збереження життя побратимів та цивільних, захист яких є спільною відповідальністю Сил безпеки та оборони України.
Як повідомлялося, 12 вересня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив на державному рівні 12 вересня Днем військ радіоелектронної боротьби.
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Одеса1 тиждень agoУдар по терміналу «Нової пошти» на Одещині: деталі
-
Усі новини1 тиждень agoдонька Бріжит Макрон закрутила роман із чоловіком, на 20 років молодшим (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoбюджетні ноутбуки на заміну від Samsung, Lenovo, HP (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна розраховує вступити до ЄС якнайшвидше, не порушуючи правил
-
Відбудова1 тиждень agoНа Київщині за підтримки ЄІБ відбудували Лукашівський ліцей
-
Суспільство1 тиждень ago
У Березівці військовому Михайлу Моргуну надали міжнародне звання майстра з карате
-
Події1 тиждень agoУ київському метро відкрили фотовиставку, присвячену українським захисникам