Війна
Ми переживаємо кризу, яка вже затягується: Олексій Чорний про роботу гуманітарного штабу Одеської області
Обласний гуманітарний штаб збирає інформацію у населення та ВПО, шукає донорів, отримує та розподіляє гуманітарну допомогу між громадами, координує величезну кількість людей, а це: інші штаби, громади, органи самоврядування та влади, військове командування, волонтери. Його створили при Одеській ОВА розпорядженням від 1 березня 2022 року. За цей час змінилось багато аспектів, самі запити, потреби, організації, які надають допомогу. І ресурсів ніколи не буде достатньо. Більше про співпрацю з міжнародними організаціями, працевлаштування ВПО, настрої всередині у інтерв’ю “Дайджест Одеси” розповів очільник координаційного гуманітарного штабу Одеської області — Олексій Чорний.
Які наразі запити від населення та ВПО є найважливішими, яким чином йде підготовка до холодного сезону?
Запити найрізноманітніші та залежить все від того, хто запитує. Комунальні установи: лікарні, школи, інтернати, геріатричні центри потребують обігрівачів, енергоносіїв та ремонтів. Це ж потрібно і колективним центрам, в яких живуть внутрішньо переміщені особи, а також: постільна білизна, ковдри, подушки, матраци, ліжка, зимовий одяг та інше. Є випадки, коли ВПО живуть в приватних будинках, тому вони можуть хотіти ремонтів. Але в цьому випадку бажання щось отримати і можливість це зробити — не сходяться.
Ключова завдання зараз — визначити пріоритет і допомогти тим кому це потрібно першочергово. А потім вже щось залишиться — розподіляти серед інших.
Війна ресурсів: чи вистачатиме їх надалі, яку тенденцію можна спостерігати всередині?
Змінюються організації, які надають гуманітарну допомогу. У перші місяці після вторгнення це були звичайні люди, які збирались самостійно, щось закуповували, приносили з дому. Було дуже багато релігійних організацій, які по церквах збирали гроші чи все необхідне. А також перші вантажівки активно організовували діаспори українців в усіх європейських країнах. То зараз зайшли такі великі, системні організації, серед яких агенції ООН, міжнародні неурядові громадські організації та інституції, в яких є бюджет, штат і певні процедури. Вони вже просто по-іншому підходять до цих процесів: шукають партнерів, визначають потребу. Хтось з них закуповує необхідне на території України, ми цьому дуже раді та надаємо контакти наших виробників. А хтось може завозить з-за кордону.
Об’єми допомоги в цілому впали. Багато організацій, які виникли через вторгнення та займались гуманітарними потребами навесні, просто зачинились, бо немає що роздавати. Залишились тільки великі фонди, громадські організації, штаби в громадах і безпосередньо ті у кого це частина посадової інструкції: “забезпечення гуманітарних потреб в межах певної територіальної одиниці”. Тому ресурсів ніколи не буде достатньо — це факт.
Як організована робота з міжнародними донорами?
Зараз головне питання: хто отримує ці ресурси? На жаль за всіма процедурами, які є в ООН (і ми про це говоримо аж до рівня керівника представництва ООН в Україні та навіть виходимо на світовий рівень), кошти отримують тільки організації, які відповідають певним критеріям. Наприклад, організація має існувати три роки, в неї є досвід отримання грантів не менше ніж на якусь суму і від кількох донорів. Такі критерії скорочують список до якогось мінімуму. Адже в Україні таких організацій мало. Виходить так, що всі ці кошти отримують одні й ті самі люди, яких просто фізично недостатньо для того, щоб ефективно ці ресурси використати.
До того, оскільки ми допомагаємо нашій державній адміністрації, то ми бачимо що держава взагалі нічого не отримує. На прикладі ООН, яка заявляє, що виділить 4,2 млрд доларів, але хто їх отримає? Держава, згідно з цими процедурами, які ми бачимо, не може їх отримати. Отже, всі кошти йдуть через громадські організації, що, як на мене, є певним викривленням, тому що держава несе відповідальність і з неї можна спитати, а громадська організація — добра воля і претензій якихось пред’явити їм не можна. ГО повинні відзвітувати куди вони витратили кошти, а наскільки було ефективно це чи вчасно, чи відповідало це поточним потребам? Якихось конкретних претензій пред’явити не можна.
Просувається програма з працевлаштування ВПО, чи є значні зсуви з цього питання?
Станом на 1 вересня на обліку в Одесі перебуває 91 257 внутрішньо переміщених осіб, за даними Одеської міської ради.
Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб — найбільша проблема, яка зараз системно ще не вирішується. У нас була низка проєктів з цього питання і плануємо, напевно, наступного місяця взятись за це. Наші активісти робили ярмарку вакансій, ми дуже ретельно вивчали наявні пропозиції серед приватних кадрових агенцій, державних представництв з питань працевлаштування, центрів перекваліфікації, аби сформувати можливості які зараз є. Це найбільша проблема тому що ми не бачимо в Україні людей, які голодують, чи ходять немитими і т.д. Загалом, всім всього вистачає, комусь більше, комусь менше. Але ми точно побачимо десятки й сотні тисячі людей, які безробітні.
Коли ми бачимо в чергах біля пунктів видачі людей працездатного віку, які змушені стояти і брати цей продуктовий набір, чи гігієнічний набір, чи одяг — то це дуже сумно виглядає. Коли це роблять люди пенсійного віку, багатодітні родини, люди з інвалідністю — окей, адже від них ми не можемо вимагати йти працювати й не можемо особливо на це розраховувати. Але коли людина цілком здорова, може і хоче, але не знає де знайти роботу — оце є проблемою. Ми цю тему підіймаємо на державному рівні та перед донорами і на жаль більшість з них говорить: ми до цієї теми повернемось навесні. Але до весни ситуація тільки погіршиться. Крім наших, які втрачають роботу, є ще українці, які виїхали за кордон і починають повертатись. І теж вони стають в ту ж чергу безробітних людей. Сподіваємось, що трошки вдасться зрушити і цього року зробити якісь ініціативи, які допоможуть людям працевлаштуватись вже зараз.
Які настрої всередині штабу та як змінилась робота за цей час?
Волонтерів насправді поменшало. Якщо у травні-червні у нас було понад 200, то зараз вже близько 130. Зменшилась кількість людей, бо немає ніякої оплати, вони втомились, треба працювати знов-таки. І вони з різних причин відходять вже від активності. Ми спробуємо якось це питання вирішити, щоб трошки їх підтримувати фінансово. Але знов таки питання: де знайти ці ресурси?
Робота ускладнюється, тому що дуже багато паперової роботи. Щоб все було законно, у правових межах і співробітники не боялись мати справу з гуманітарною допомогою, треба належним чином все оформлювати. Приймати вантажі, ставити на облік, заводити в систему, оформлювати необхідним чином документи. А потім, коли ми робимо розподіл — то те ж саме, але тільки з передачі. Треба організувати логістику, склади та інше. Тобто роботи менше не стає — це факт. І ми розуміємо, що навіть після завершення бойових дій, щонайменше рік питання гуманітарної допомоги будуть актуальними.
Ми переживаємо певну кризу, яка вже затягується. Щодо нашого статусу, то в нас немає ні рахунку, ні юридичної особи, але при цьому є купа зобов’язань, зон відповідальності. Звичайно, ми ці питання підіймаємо і на державному рівні: сформували пропозицію щодо реєстрації державних установ, тобто гуманітарні штаби в усіх областях, не тільки в Одеській. Ми і з нашою адміністрацією обговорюємо, яким чином ми можемо підтримати людей і забезпечити ресурси, в тому числі приміщення в якому ми знаходимось. Власник надав його безкоштовно, але це не може тривати постійно.
Роботи стало більше, людей стало менше, а проблем — поки що не зменшилось.
Контакти штабу:
Тел: 0800 333 125
Пошта: [email protected]
Нагадаємо, що в Одесі працює Координаційний центр допомоги ВПО з Луганської області.
Український виробник ракет компанія Fire Point показала пуск нової балістичної ракети FP-7. Раніше повідомлялося, що вона має стати заміною ракети ATACMS.
Наразі невідомо, чи на відео зафіксоване бойове застосування української балістики. Відео опублікував співзасновник компанії Fire Point Денис Штілерман на своїй сторінці в X.
“Вітаємо FP-7”, — коротко підписав відео він.
На кадрах зображено декілька епізодів з пуску української балістичної ракети. Зокрема, один з пусків було здійснено вночі.
Наприкінці відео з’являється напис латиною “Хто, як не ми”.
Ракета FP-7 — що відомо
На початку лютого співзасновники компанії Fire Point анонсували ракети FP-7 та FP-9. Так повідомлялося, що ракета FP-7 має стати заміною ATACMS. Дальність її польоту складе до 300 км, а також вона матиме невелику бойову частину. Натомість FP-9 буде більш потужною — з дальністю 800-850 км та бойовою частиною до 800 кг.
Вперше ракети FP-7 та FP-9 було продемонстровано ще на міжнародній виставці MSPO в Польщі. Тоді повідомлялося, що ракета зможе уражати цілі на відстані до 200 км зі швидкістю 1500 м/с, має бойову частину 150 кг і точність 14 метрів. Пуск ракети здійснюється з наземної платформи, що забезпечує оперативність.
Попередні застосування ракет “Фламінго”
27 лютого у Росії заявили, що ракети FP-5 могли долетіти до Свердловської області Російської Федерації. Відстань до України — близько 1800 км.
Фокус писав про удар ракети “Фламінго” по машинобудівному заводу у Воткінську в Удмуртії. Інцидент стався в ніч на 20 лютого. OSINTери опублікували кадри спалахів та вибухів у місті Воткінськ, розташованому за 1400 км від України. З’ясувалось, що під ударом опинилось підприємство, на якому виготовляють російські ракети “Искандер”, “Тополь-М”, “Орешник” та інші. Згідно з попередніми даними, постраждало два цехи. Тоді ж Штілерман опублікував кадри пуску ракет “Фламінго”, але не уточнюючи, по яких саме об’єктах їх запускали.
21 лютого у мережі опублікували деталі удару ракети “Фламінго”. Підтвердили ураження двох цехів і про 11 поранених, з них один — у важкому стані. Наступного дня у OSINT-каналі “Кіберборошно” опублікували супутникові фото результатів ураження. На фото — дах цеху Воткінського заводу з отвором розмірами 30 на 24 м. Також зауважувалось, що могло статись влучання по гальванічно-штампувальному цеху №19: 25 лютого з’ясувалось, що ідеться про цех №22.
Російська армія від початку доби 57 разів атакувала позиції українських оборонців. Найбільшу активність зосереджує на Гуляйпільському напрямку, високу активність проявляє також на Покровському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 п’ятниці, 27 лютого, передає Укрінформ.
Ворог не припиняє спроб просунутися вглиб України. Сили оборони стримують його, виснажують уздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Російські війська продовжують обстрілювати прикордоння. Від ворожого вогню сьогодні постраждали Малушине, Бачівськ, Товстодубове, Іскрисківщина, Діброва, Кучерівка, Яструбщина, Кисла Дубина, Баранівка, Волфине, Рогізне, Безсалівка й Бунячине Сумської області, Хрінівка Чернігівської області.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники 73 рази обстріляли українські позиції та населені пункти, зокрема 11 разів – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ двічі атакувала в бік Вовчанська та Синельникового. До нових спроб просування не вдавалася.
На Куп’янському напрямку росіяни один раз ішли в атаку в бік Новоплатонівки.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивають дві ворожі спроби просунутися в бік Лимана та Дробишевого.
На Слов’янському напрямку війська РФ п’ять разів намагалися просунутися на позиції оборонців у бік Дронівки, Сіверська та Рай-Олександрівки. Одна атака триває.
На Краматорському напрямку загарбники один раз атакували в бік Плещіївки.
На Костянтинівському напрямку російська армія виконала дев’ять наступальних дій поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Русиного Яру, Плещіївки й Попового Яру.
На Покровському напрямку від початку доби ворог 15 разів намагався потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Дорожнього, Білицького, Родинського, Шевченка, Покровська, Удачного, Молодецького й Новопідгородного. Одне боєзіткнення триває.
На Олександрівському напрямку війська РФ двічі наступали в бік Злагоди і Тернового.
Російська авіація завдала ударів по районах Гаврилівки, Великомихайлівки та Левадного.
На Гуляйпільському напрямку загарбники здійснили 20 атак у районі Гуляйполя, у бік Добропілля, Прилук, Залізничного, Зеленого, Варварівки та Гуляйпільського. П’ять бойових зіткнень тривають.
Ворожа авіація вдарила по районах Барвінівки, Копаней, Любицького, Лугівського та Гуляйпільського.
На Оріхівському напрямку росіяни сьогодні ще не проводили активних наступальних дій, натомість завдали авіаударів по районах Блакитного, Преображенки, Комишувахи й Веселянки.
На Придніпровському напрямку загарбники цієї доби також ще не проводили активних наступальних дій.
На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася. До спроб просування ворог не вдавався.
Як повідомляв Укрінформ, російські військові скинули фосфорні боєприпаси на Костянтинівку Донецької області. У місті досі залишаються цивільні.
Російські окупанти продовжують спроби наступу на Костянтинівку на Донеччині. При цьому ворог використовує фосфорні боєприпаси для атаки на місто.
Використання фосфору є достатньо хаотичним. Про це свідчить відео, опубліковане в Instagram фотокореспондентів Костянтина та Влади Ліберових.
Відео зняли військові 3-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, які тримають оборону міста.
На ньому видно, що внаслідок російської атаки виникає низка пожеж.
Також вони показали вбитого цивільного мешканця, який намагався виїхати з міста на своєму велосипеді.
“Оператор російського FPV-дрона, що розірвав його на шматки — прекрасно бачив, що це цивільна людина. В цих істот немає нічого живого”, — йдеться в дописі.
Нагадаємо, 26 лютого Ліберови показали, як виглядає дорога між Дружківкою та Костянтинівкою, яку вони називають “Дорогою смерті або життя”. На ній — спалені автівки, техніка, НРК з водою та їжею, які так ніколи не доїхали до позицій. Військові заходять і виходять з міста пішки, а сама дорога устілена тисячами гільз.
Нагададємо, що військовий експерт пояснював, що мінімальні просування росіян під Костянтинівкою не вирішують їхніх стратегічних проблем. Якщо все і далі буде розвиватися такими темпами, то про літній наступ на Краматорськ і Слов’янськ Генштабу РФ годі й мріяти.
Раніше Фокус розповідав, що росіяни, намагаючись перерізати логістику Сил оборони, підірвали дамбу неподалік населеного пункту Осикове в Донецькій області. Наслідком стало підтоплення місцевості, де вода дійшла до дороги Дружківка-Костянтинівка, перетворивши ділянку на “суцільне болото” і проїзд туди наразі неможливий.
Раніше Фокус пояснював, як туман і опади наприкінці січня допомогли російським військам просочитися повз українські позиції в Костянтинівку.
Військовий експерт Костянтин Машовець попереджав, що російські війська провели всю підготовчу роботу з оточення всієї Костянтинівсько-Дружківської агломерації, через що існує реальна загроза, що захопити ці міста ворог зможе відносно легко і відносно “дешево”.
-
Усі новини1 тиждень agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини1 тиждень agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Війна5 днів agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Події1 тиждень agoУ Львові відкрили виставку художніх робіт Тараса Шевченка
-
Суспільство4 дні agoПомер одеський письменник Сергій Стеблиненко Анонси
-
Події1 тиждень agoВийшов трейлер першого за сім років фільму із франшизи «Зоряні війни»
-
Одеса1 тиждень agoЗеленський розповів про обстріл Одеси — місто без води, світла та тепла
-
Усі новини1 тиждень agoжінка знайшла в пустелі таємничий телефон, який всіх вразив (фото)