Війна
Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”
Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.
Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них — самі ВПО.
Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?
У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки.
Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди.
Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою.
Скільки часу зайняла організація роботи штабу?
Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами.
Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени та вивантажували все, що було.
Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок.
Чи готові працювати далі та після воєнних дій?
Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком.
Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.
Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.
Не те щоб воювати — не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля.
Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових?
Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.
Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових?
Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується.
Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити. А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники.
Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.
Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.
З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?
Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити.
Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться.
Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх.
Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.
А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного.
Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
В інтерв’ю Укрінформу про командування бригадою, свої враження про війну, поточну обстановку та особливості рекрутингу розповів полковник Кирило Верес, командир 20-ої бригади Сил безпілотних систем «К-2», Народний герой, Герой України, кавалер ордену «Хрест бойових заслуг», повний лицар орденів Богдана Хмельницького.
Я НЕ РОЗРАХОВУВАВ, ЩО МИ НАБЕРЕМО ТАКУ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ОСОБОВОГО СКЛАДУ
– Торік ви казали, що різницю між командуванням полком та бригадою зможете оцінити не раніш як через пів року. Пройшов рік повноцінного існування 20-ої окремої бригади Сил безпілотних систем «К-2». Отже, ваші враження?
– Важко. Коли ми з батальйону ставали полком, я не врахував 70% проблем. Тепер, маючи вже досвід командування полком, я думав, що деякі процеси будуть набагато легшими. Я не розраховував, що ми наберемо таку велику кількість особового складу.
Якби від полку до бригади ми переходили з тією самою кількістю людей або з плавним нарощуванням, проблем не було б узагалі. Але за рік ми масштабувалися вдвічі, а то й утричі. Тож дуже багато процесів забрали стільки часу, скільки я не очікував. Підняти бойову компоненту – це одне. А ще треба підняти діловодство, списання, забезпечення підрозділу – і це дуже важливо.
Наприклад, коли в нас у майстерні було 20 людей і ми запускали 50 FPV-дронів на добу – це одне. А коли треба запускати 300 на добу? Пуски вже пішли, а люди в майстерні не справляються. Нових людей треба швидко знайти, швидко навчити, швидко забезпечити інструментом і запчастинами. Ось на цю тилову, підготовчу роботу, яку треба робити дуже швидко, я не розраховував.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНША – ЗАРАЗ НАБАГАТО ВАЖЧЕ
– Коли вам особисто було важче: коли вперше у 2014-му взяли до рук зброю, коли керували групою на початку повномасштабного вторгнення чи зараз?
– Зараз. Тільки зараз. На початку 2014-го взяв автомат у руки – і відповідаєш тільки за себе. Зробив роботу чи ні, якісно чи неякісно – ніхто не бачить. Коли була невеличка група, можна було провести якісь три-чотири операції на місяць. Знищити десяток москалів за тиждень в АТО – це був шалений показник. Прямо топовий. А тепер ми ліквідовуємо 1000 – 1500 окупантів на місяць, а планка сьогодні потрібна вдвічі вища.
Я ВПЕВНЕНИЙ, БО ЗНАЮ НАШІ СИЛИ
– Як ви можете оцінити поточну обстановку на лінії зіткнення? Яких змін вона зазнала за рік? Що дає вам упевненість, а що непокоїть?
– Яких змін вона зазнала за рік? Значущих. Якщо брати 3-й армійський корпус, то це операція «Вівальді», її результати всі бачать. І наша бригада брала в ній далеко не останню участь. Звісно, ми не можемо порівнювати себе з піхотою, яка зробила всю цю роботу, – у штурмових діях ми участі не брали. Але якщо говорити про знищення живої сили противника, то в безпілотній компоненті наша участь була дуже значною.
Мене здебільшого ніщо не непокоїть. Я впевнений, бо знаю наші сили – сили нашого підрозділу й тих підрозділів, де ми представлені. Вважаю, що в нас є всі шанси нічого не втратити. Всі шанси. Ми стоїмо в смузі, де дуже потужне угруповання всіх Сил оборони, тож можемо як ніколи покращити ситуацію.
До того ж ми вже велика бригада і можемо впливати також на ситуацію в смузі фронту. Це теж дає впевненість. У мене вже не окремо взятий полк, а досить потужний військовий організм. Якщо застосувати його для відбиття штурмових дій, для більшої ліквідації противника чи для підтримки нашої штурмової піхоти, – така кількість екіпажів може принести переломний момент у битві.
ЧИМ БІЛЬШЕ ВОНИ НАСТУПАЮТЬ, ТИМ БІЛЬШЕ ГИНУТЬ. І ТИМ ШВИДШЕ НАСТАНЕ ТОЙ КРИТИЧНИЙ МОМЕНТ, КОЛИ ВОНИ ЗАДУМАЮТЬСЯ ПРО ВТРАТИ
– За даними Генерального штабу у вересні 2026 року російські війська зазнали рекордних втрат 46230 осіб. Станом на кінець жовтня ця цифра ймовірно досягне психологічної межі – 50 тисяч. Чи бачите ви якісь зміни у тактиці противника?
– Їх іде більше – і гине більше. Чим більше вони наступають, тим більше гинуть. І тим швидше настане той критичний момент, коли вони задумаються про втрати. Рано чи пізно він настане – при 100 тисячах убитих, при 200 тисячах чи при 46 тисячах – але все одно настане.
Тому я вважаю: хай вони краще зараз ідуть туди, куди ідуть – де сильна наша оборона й сильна безпілотна компонента. Якщо їх піде ще більше, ми будемо вбивати їх у рази більше – прямопропорційно. І я впевнений, що ми в силі не втратити жодної території у смузі нашої присутності. Бо ми не воюємо трошки там, трошки там. У нас щільна лінія. Щільна. Дехто думає, що бригада СБС – це там взвод, там взвод. Ні, піхотна компонента від нас нікуди не ділася. Коли ми були в піхотній бригаді, ми стояли в одній смузі – і тепер, як безпілотна бригада СБС, так само стоїмо в лінію в одній смузі. Тож ми самі себе підсилюємо й самі себе страхуємо.
Треба, щоб люди розуміли, що таке СБС. На прикладі нашої бригади: ми стоїмо в смузі, де можемо маневрувати, як піхота, швидко реагувати на дії противника, знімати екіпажі з неатакованих ділянок і перекидати туди, де противник атакує найсильніше. Це насправді дуже важлива річ.
І ми переживаємо, коли піхота втрачає якусь позицію. Ми не несемо за це відповідальності, але переживаємо й постійно думаємо, як нам краще піхоту підсилити, щоб не допустити втрат території. У нас щільна смуга. Це одне з найкращих і найважливіших наших досягнень і показників.
ЦЕ НОВІТНЯ ВІЙНА
– Ви постійно повторюєте, що завжди вчитеся чомусь новому, в хто з військових теоретиків вам найбільше імпонує і чому?
– Колишні війни мене цікавлять, але більше з історичної точки зору, ніж із практичної. Я стежу за операціями, які проводять нинішні генерали й командири, бо це новітня війна. А старих просто вивчаю, читаю – і дивлюся, як не треба робити.
– Ви дуже швидко і легко (принаймні так здається зі сторони) опановуєте нові навички: розвідник, мінометник, піхота, безпілотні системи. А що далі? Ракетно-космічні війська?
– Я переходив із колишніх посад тоді, коли досягав там певного результату й ефекту. Розумів, що вище мені, образно кажучи, рости вже нікуди, або що мій потенціал можна задіяти набагато краще. А в безпілотній компоненті мені ще років три сміливо можна рости – це майбутнє. Я ще навіть не бачу меж свого потенціалу: в безпілотниках я не розкрився ще й на 30%. Бо це дуже широка сфера: тут ще є що показати, є що впроваджувати, ноу-хау – ще багато чого є.
ВСЕ В НАШИХ РУКАХ. ХОЧЕШ ЗРОБИТИ КРАЩЕ – РОБИ
– За вашими словами: «К-2» є одним з лідерів серед рекрутерів ЗСУ. Як вам вдалося створити умови, щоб люди йшли до вас служити?
– Це треба спитати в самих людей. Я намагаюся робити те, чого не вистачало мені, – те, що я хотів би бачити в тих підрозділах, де наді мною були командири. І навчаю цього своїх безпосередніх підлеглих: робити те, чого нам завжди не вистачало.
Мабуть, людям подобається, що я не наказую за ініціативу – я караю за бездіяльність. Тому все в наших руках. Хочеш зробити краще – роби. Можеш зробити краще – роби. А ми як бригада це тільки масштабуємо й підтримуємо.
– «К-2» позиціонується як «бригада нормальних тіпів». А чи є факти ненормальних «тіпів»? Я маю на увазі випадки СЗЧ у частині. І чи намагаєтеся ви повернути цих «бігунців»?
– Є, звісно. Ми така сама бригада, як і всі. Всім не догодиш – тим паче за такого масового надходження особового складу.
Якщо людина від нас утекла – нехай. Це її відповідальність. Навіщо мені її повертати, якщо вона в мене вже не працюватиме? Нехай повертається в інше місце або її повернуть. Навіть якщо ми її повернемо, я не бачу сенсу, щоб вона й далі залишалася в нашому підрозділі. А коли людина тікає, то здебільшого є питання до неї самої. Відсотків двадцять – так, і наша провина, можливо, командирів нижчої ланки.
У нас набагато більше бажаючих, ніж ми можемо прийняти. Бо людей треба забезпечити, вдягнути, дати їм устаткування й завантажити роботою. Багато хто каже, що в СБС ідуть тільки «по блату». Ні. Ми просто беремо не всіх підряд – з однієї причини: ми розуміємо, що людина має працювати, а не відсиджуватися. «К-2» і СБС – не місце, де можна відсидітися. Це місце, де треба працювати втричі більше. Бо планка в нас вища – ми самі її для себе виставили.
– Як у «К-2» здійснюється підбір сержантського складу, командирів взводів, рот, батальйонів?
– Командирів батальйонів призначаю я, командирів рот, головних сержантів рот – командири батальйонів, а командирів взводів, головних сержантів рот – командири рот. Тож я можу говорити тільки за комбатів. Про командирів рот треба питати моїх підлеглих – це їхня парафія, вони за це й відповідають. Я можу вносити якісь правки, командири підрозділів зі мною все узгоджують, але в 95% випадків я підтримую їхнє бачення й даю людям можливість.
Якщо я стежитиму за кожним, моя робота як командира взагалі нівелюється. Я маю вибудувати таку модель, яка працюватиме і без мене – але з нашим баченням, з нашою ідеологією.
НАМ ПРОСТО ПЕРЕСТАЛИ ЗАВАЖАТИ
– Які зміни ви відчули в Збройних силах останнім часом. Як вплинуло на ситуацію на фронті запровадження корпусної системи?
– Не всі корпуси ще вийшли на ту боєздатність, на яку розраховували. Тому давати оцінки ще рано – особливо мені, командиру безпілотної бригади.
Можу сказати про рішення створити СБС і переформатувати їх у те, чим вони стали зараз. Це топове рішення. Дуже правильне. Результати видно на табло щомісяця.
Після того, як «Лінія дронів» об’єдналася з СБС, і з приходом нового командувача СБС, ми почали давати величезні показники. Командирам підрозділів дали можливість закуповувати те, що вони хочуть, бути розпорядниками фінансів – і просто сказали: робіть свою роботу так, як умієте, якісно. Нам просто перестали заважати й дали можливість робити так, як ми це бачимо. Це дало великий результат. Величезний.
Бо нас не призначали на ці підрозділи – ми їх самі створили й очолили. Ми переживаємо за все, бо це робимо ми.
СБС як рід сил цього місяця (розмовляли наприкінці жовтня 2026 року), мабуть, дасть 40% усіх ліквідацій противника. 40% – це аргумент. Найвагоміший.
ВІЙНА – ЦЕ ЗАВЖДИ СТРАШНО Й БОЛЯЧЕ. АЛЕ КОЛИ ВОЮЄШ СТІЛЬКИ РОКІВ, ЦЕ ВЖЕ ЖИТТЯ
– Який період Великої війни (після лютого 2022 року) запам’ятався вам особливо гостро? Чому?
– Мабуть, найбільше 2022 рік. Коли ми переформатовувалися й створювали нове: великий батальйон. Оцей стрибок у технологіях – прямо величезний.
Зараз я щодня живу від добової наради до наступної добової наради, а в кінці дня дивлюся, скільки знищено противника. Все. Тобто зараз – просто робота. А тоді були якісь емоції, романтика. Війна – це завжди страшно й боляче. Але коли воюєш стільки років, це вже життя. А зараз нічого не запам’ятовується, бо треба тільки масштабувати процеси.
Сьогодні війна для мене – це дані, аналіз, підвищення ККД нашого підрозділу. Романтика пішла. Залишилася статистика. Прийшли дрони.
– Нині у ЗСУ використовується дуже різний «зоопарк» БПЛА. Які й для яких функцій видаються вам найефективнішими?
– Взагалі, мабуть, це FPV-компонента. А якщо говорити про виробників, то їх усі знають. У кожній сфері є 3–4 найкращі. Тут я ні для кого «Америки не відкрию».
– Вашу 20-ту бригаду СБС називають ще й «К-2». Це продовження традиції?
– Так. Як ви, можливо, пам’ятаєте – це був мій псевдо ще з самого початку моєї військової кар’єри. Потім була розвідувальна група «К-2», де я був командиром, далі батальйон, а тепер уже й бригада.
– Ви завжди серед перших: шлях від солдата до полковника, Народний герой та Герой України і багато іншого. Скажіть: важко бути першим?
– Я не перший, і навіть не близько. Подивіться загальну статистику рейтингів: у десятці; так, але не перший. Буду першим, тоді й гарно відповім на це запитання. До першого ще дуже довго рости. Але я цього прагну.
Сергій Карнаух, Київ
Фото надані прес-службою 20-ої окремої бригади Сил безпілотних систем «К-2»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець поінформував, що для евакуації місцевих мешканців з Олешок підготовлено 25 автобусів на 750 місць, а також швидкі допомоги для маломобільних. Окрім цього, для містян везуть гуманітарну допомогу.
Про це омбудсман повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Перебуваємо в Армянську. Тут працюємо із російською Уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою та координуємо подальші дії в межах цієї місії. До висвітлення також долучилися журналісти з трьох країн”, — написав він.
Лубінець відзначив, що все підготовлено на високому рівні. За його словами, для мешканців Олешок везуть гуманітарну допомогу.
“Наше головне завдання — забезпечити, щоб ця допомога дійшла до кожної людини, яка її потребує. Особливу увагу приділяємо людям похилого віку, особам з інвалідністю та всім, хто через стан здоров’я чи інші обставини не може самостійно подбати про себе”, — підкреслив він.
Омбудсман наголосив, що окремим напрямом роботи є забезпечення можливості виїзду цивільного населення. За його словами, для кожного, хто бажає залишити Олешки, буде надана можливість безпечно виїхати.
“Підготовлено 25 автобусів на 750 місць, а також швидкі допомоги для маломобільних”, — поінформував він.
Уповноважений додав, що ті, хто ухвалив рішення залишитися, можуть залишитися та отримають усю необхідну гуманітарну підтримку.
“Зараз не менш важливо дотримуватися режиму тиші обома сторонами. Окрема вдячність нашим Силам Оборони України. Ми продовжуємо працювати. Дякую Уповноваженій з прав людини в РФ Яні Лантратовій за взаємодію у проведенні цієї місії. Особлива подяка Першій леді США Меланії Трамп за посередництво та координацію”, — наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, перша леді США Меланія Трамп заявила, що домоглася укладення локального перемир’я між Росією та Україною, яке стосується лише окупованого Росією міста Олешки в Херсонській області.
За інформацією пресслужби Білого дому, сторони домовилися тимчасово припинити всі військові дії в Олешках, щоб забезпечити доставку гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через узгоджений безпечний коридор.
Режим тиші в районі Олешок триватиме з 27 жовтня до 22:59 неділі, 1 листопада.
Після нещодавнього обмеження швидкості Starlink Україна вимушена шукати альтернативи. Наразі на фронті відключення Starlink не вплине на керування військами, однак це ускладнює роботу фронтової авіації.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це повідомив під час брифінгу позаштатний радник Президента Сергій «Флеш» Бескрестнов.
«Ми не стоїмо на місці, ми шукаємо альтернативи. Проєкт Amazon дуже швидко розвивається. Ми знаємо, що вже багато супутників. Проєкт OneWeb і Eutelsat європейський також розвивається. Нам потрібно шукати. Тому що у нас уже кілька разів таке було, що на фронтах хлопці казали: “Ну вже, мабуть, все, не буде працювати Starlink, треба щось думати”. Але я скажу вам, що це не буде впливати на війська. От якщо прямо зараз відключать Starlink, на керуванні військами це впливу не буде мати, тому що в нас уже побудовано альтернативні канали. Після кількох разів урок був вивчений», – повідомив Бескрестнов.
Водночас він зауважив, що відсутність Starlink створює проблеми для роботи фронтової авіації та військових, які перебувають на віддалених позиція і не можуть контактувати з рідними.
«Коли я був на фронтах, я бачив, що це єдиний канал зв’язку солдат з родиною. Тобто це дуже потрібно морально для підтримки нашої армії. Якщо, наприклад, якісь там підрозділи РЕБ, пілоти FPV дуже далеко і там немає взагалі ніякого зв’язку – ні мобільного, нічого в них нема, це єдиний канал спілкування з родинами. І це дуже важливо. І я казав, що я вдячний SpaceX, Starlink за те, що вони дають нам можливість мати отакий канал і підтримувати наших військових», – наголосив Бескрестнов.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що сповільнення роботи сервісів Starlink/Starshield є однією з причин загибелі цивільних під час російських повітряних атак.
Генеральний інспектор Міністерства оборони США відмовився розслідувати нещодавні обмеження в роботі Starlink і Starshield в Україні.
-
Політика6 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса7 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса4 дні ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини7 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна7 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика7 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Війна3 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство7 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…