Connect with us

Війна

Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”

Published

on

Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.

Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них самі ВПО.

Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?

У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки. 

Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди. 

Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою. 

Скільки часу зайняла організація роботи штабу? 

Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами. 

Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени  та вивантажували все, що було. 

Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок. 

Чи готові працювати далі та після воєнних дій?

Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком. 

Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.

Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.

Не те щоб воювати не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля. 

Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових? 

Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.

Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових? 

Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується. 

Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити.  А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники. 

Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.  

Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.

З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?

Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити. 

Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться. 

Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх. 

Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.

А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного. 

Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

Війна

Пам’яті рятувальника Євгена Сагайди

Published

on


Був справжнім фанатом своєї справи і завжди радів, що робить світ кращим

Євген народився 13 липня 1998 року у селищі міського типу Новодонецьке Донецької області. З дитинства захоплювався плаванням та важкою атлетикою.

У 2015 році хлопець вступив до Національного університету цивільного захисту України і після закінчення навчання за розподілом потрапив до Маріуполя на посаду начальника відділення частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування.

“Як керівник він був дуже щирою людиною. До своїх поставлених задач, до робіт з розмінування місцевості ставився дуже відповідально. Ніколи не порушував дисципліни”, – заявив начальник групи піротехнічних робіт ЧПР та ГР АРЗ СП Андрій Галісєвич.





Із перших днів повномасштабного російського вторгнення рятувальник брав участь у розмінуванні Донецької області.

Особовий склад піротехнічного розрахунку, який він очолював, проводив роботи з розмінування Костянтинівки, Красногорівки, Добропілля, Святогірська, Лиману, селищ Богородичне, Тетянівка, Шандриголове, Сергіївка, Малинівка, смт Удачне тощо.

Останній виїзд Євгена на проведення піротехнічних робіт відбувся 12 грудня 2022 року. Того дня співробітників ДСНС направили до приватного сектору Костянтинівки на місце падіння гелікоптера по вулиці Трудова, 17 для проведення робіт з розмінування місцевості.

Під час них сталася детонація зарядженої касети НАР (некерованої авіаційної ракети), в результаті чого старший лейтенант служби цивільного захисту отримав травми, несумісні з життям.

Указом Президента України №81/2023 від 15 лютого 2023 року Євгена Сагайду було посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

У чоловіка залишилися дружина Людмила і донька Майя.

Ті, хто знав Євгена, вважають його справжнім прикладом служіння Україні і рішучою людиною. Він завжди залишався чуйним і доброзичливим, завжди був готовим прийти на допомогу іншим, турбувався про товаришів і ніколи не залишав їх у біді.

“Під час виконання завдань за призначенням Євген зарекомендував себе з найкращої сторони. Він був взірцем для усього особового складу і піклувався про підлеглих”, – зазначив Галісєвич.

“Він завжди був готовим ризикувати заради інших. Його безстрашна суть і величезне серце надихали нас усіх. Він був справжнім фахівцем своєї справи, хоробрим командиром і ніколи не ховався за спинами колег. Євген був привітним і сміливим”, –  сказав друг Станіслав Литовченко. 

Вічна пам’ять Герою!

За матеріалами Книги пам’яті органів системи МВС УкраїниСпогадів керівництва Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби

Published

on

Російські війська від початку доби 140 разів атакували позиції захисників України, на семи напрямках фронту бої тривають, найбільше ворог тисне на Покровському напрямку.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Артилерійських обстрілів завдавали росіяни по Голубівці, Бобилівці, Товстодубову, Миколаївці, Нововасилівці, Кучерівці, Брусках, Рудаку, Заріччю Сумської області та Хрінівці Чернігівської області.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав два авіаційні удари, скинув шість керованих авіабомб, а також здійснив 103 обстріли, зокрема два – з РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили три ворожі атаки поблизу Вовчанська, Синельникового, Кам’янки та у напрямку Колодязного й Дворічанського. Ще чотири бойові зіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку російські загарбники тричі намагалися прорвати оборону в районі Петропавлівки, Піщаного та у напрямку Шийківки. Два бойові зіткнення тривають.

На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила 15 атак поблизу Надії, Дружелюбівки, Нового Миру, Карпівки, Ставків, Зарічного, Дробишевого, Шандриголового, Новоселівки, а також у напрямку Олександрівки, Лимана та Синьківки. Шість бойових зіткнень тривають.

Читайте також: Прикордонники знищили на Торецькому напрямку китайську РСЗВ

Сили оборони відбили сім ворожих атак на Слов’янському напрямку. Агресор проявляв активність у районах Серебрянки, Діброви, Дронівки, Сіверська, Виїмки та Федорівки. Ще два бойові зіткнення тривають.

На Краматорському напрямку ворог проводив вісім наступальних дій поблизу Васюківки, Міньківки, Віролюбівки, Часового Яру, Ступочок та у напрямку Білокузьминівки. Сили оборони успішно зупинили сім ворожих атак, ще одне бойове зіткнення триває.

На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 штурмових дій у районах Білої Гори, Костянтинівки, Щербинівки, Торецька, Плещіївки, Русиного Яру, Новооленівки, Степанівки, Софіївки. Тривають два бойові зіткнення.

Читайте також: Коли ворог нарешті видихнеться?

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 52 спроби потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Шахового, Нового Шахового, Паньківки, Никанорівки, Червоного Лиману, Родинського, Мирнограда, Новоекономічного, Рівного, Покровська, Котлиного, Удачного, Новопавлівки, Новомиколаївки, Філії, Дачного та у напрямку Гришиного. Сили оборони стримують натиск та відбили 48 ворожи атак.

На Олександрівському напрямку ворог намагався прорвати українську оборону у районах Олександрограда, Вороного, Соснівки, Вербового, Злагоди, Привільного, Єгорівки, Красногірського. Сили оборони відбили десять ворожих штурмів, ще одне бойове зіткнення триває. Авіаційного удару зазнав населений пункт Великомихайлівка.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони зупинили чотири ворожі атаки в районі Зеленого Гаю та у напрямку населених пунктів Затишшя й Зелене. Ворог завдав авіаційних ударів по району Гуляйполя.

На Оріхівському напрямку ворог чотири рази атакував позиції українських захисників у районах Новоандріївки, Степового та Приморського.

На Придніпровському напрямку ворог не проводив наступальних дій.

На решті напрямків — без змін.

Як повідомляв Укрінформ, у Покровську зростає кількість стрілецьких боїв та збільшуються втрати російської армії від прямого вогню.



Джерело

Continue Reading

Війна

Переміщення білоруської техніки чи особового складу біля українського кордону не спостерігається

Published

on

Українські прикордонники наразі не фіксують переміщення білоруської техніки чи особового складу поблизу українського кордону.

Про це повідомив на брифінгу в Укрінформі речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

«Якихось змін у напрямку нашого кордону ми не фіксуємо: ні переміщення техніки, ні переміщення особового складу. Звісно, цей напрям, як і раніше, для нас є загрозливим, оскільки Білорусь не припиняє підтримувати Росію у війні, розв’язаній проти нашої країни. Тому наші дії, як і раніше, націлені на те, щоб посилювати оборонні спроможності. Зокрема, продовжується інженерне облаштування державного кордону в межах різних областей, які межують з Білоруссю», – сказав він.

Демченко зауважив, що Білорусь продовжує тримати певні підрозділи з акцентом посилення кордону з Україною, ніби вони очікують якусь загрозу від України. «Тим самим Білорусь просто маніпулює, намагається перекинути відповідальність на нашу країну і хоче забути початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкрила свій кордон для російських військ, для їх вторгнення на територію України», – наголосив він.

Читайте також: Російські війська виїхали з Білорусі після навчань «Захід-2025», але загроза не зникла – Демченко

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі проводять комплекс заходів щодо приведення збройних сил країни «до найвищого ступеня бойової готовності з метою перевірки».

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.