Connect with us

Війна

Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”

Published

on

Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.

Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них самі ВПО.

Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?

У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки. 

Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди. 

Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою. 

Скільки часу зайняла організація роботи штабу? 

Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами. 

Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени  та вивантажували все, що було. 

Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок. 

Чи готові працювати далі та після воєнних дій?

Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком. 

Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.

Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.

Не те щоб воювати не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля. 

Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових? 

Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.

Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових? 

Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується. 

Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити.  А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники. 

Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.  

Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.

З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?

Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити. 

Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться. 

Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх. 

Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.

А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного. 

Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

Війна

У Міноборони провели дослідження уламків північнокорейських ракет, якими Росія била по Україні

Published

on


Під час масованих обстрілів українських міст Росія неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24.

Військові інженери і науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.

Аналіз уламків ракети, яка впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань.

Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі, зазначили в Міноборони.

Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів і виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.

Експерти Міноборони дійшли висновку, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені “за ліцензією” балістичної ракети “Іскандер 9М723”.

Але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети “Іскандер”.

Ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність.

Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини, зазначили в Міноборони.

У блоках керування знайдені компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Як зауважили в Міноборони, ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.

Щоб забезпечити термостійкість ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. Як зауважили в Міноборони, це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами, швидше за все, виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.

Читайте також: Зеленський: Україна повинна постійно нагадувати партнерам про дефіцит ракет для ППО

Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами.

Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни і впливають на формування санкційної політики.

Як зазначили в Міноборони, попри використання застарілих технологій ці ракети, як всі інші балістичні засоби, вкрай незручні для ППО, тож становлять смертельну небезпеку для українців.

Як повідомляв Укрінформ, у Міноборони роз’яснили, для виконання яких бойових завдань використовуються британські безпілотники Malloy T-150.

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Війна

ЗС РФ атакували потяг у Херсоні — для удару ворог міг використати оптику — Флеш

Published

on


Російські війська атакували локомотив у Херсоні за допомогою дрона — характер ураження та якість відеосигналу викликали серйозне занепокоєння серед фахівців. За попередніми оцінками, під час удару могли застосувати технології керування, які ускладнюють виявлення та протидію БпЛА.

Як повідомив у своєму Telegram-каналі радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, удар по локомотиву завдано безпілотником із чітким і стабільним відеозображенням. Такий рівень передачі сигналу може свідчити про використання LTE-модема або оптоволоконного каналу зв’язку.



Російський дрон атакував потяг у Херсоні

Фото: Сергій Флеш/ Telegram

За його словами, варіант із оптоволокном виглядає технічно складним: необхідно прокласти кабель через Дніпро шириною близько 600 метрів і забезпечити проліт дрона ще приблизно на 7 кілометрів до цілі. Попри заяви російських джерел про застосування оптики, на місці удару відповідних слідів не зафіксували.

Удар ЗС РФ по потягу у Херсоні


Удар ЗС РФ по потягу у Херсоні

Фото: Скриншот з відео

Удар ЗС РФ по потягу у Херсоні


Удар ЗС РФ по потягу у Херсоні

Фото: Скриншот з відео

Місцеві телеграм-канали 16 квітня повідомляли про атаку російських безпілотників по потягу у Херсоні. У поширених відео зафіксовано момент удару по складу з пасажирськими вагонами, приєднаними до локомотива.

Атака ЗС РФ по Херсону 16 квітня — які наслідки

Паралельно російська армія продовжує обстріли житлових кварталів міста. За даними голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, під вогнем опинився Корабельний район. Як відомо внаслідок удару пошкоджено дахи, стіни та вікна будинків. Крім того, дві жінки віком 71 та 45 років зазнали поранень і перебувають у лікарні у стані середньої тяжкості. Загалом від початку доби у Херсоні постраждали семеро людей, більшість — унаслідок атак безпілотників.

Більше того, раніше цього дня посадовець попереджав про загрозу нових атак: за наявною інформацією, 16 квітня російські війська планують масовані удари по центральній частині Херсона із застосуванням безпілотників та артилерії. Зокрема, мешканців міста закликали без нагальної потреби не виходити на вулицю та утриматися від відвідування центру.

Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, коментуючи атаку росіян на потяг у Харківській області наприкінці січня, зазначав: удар завдали не по локомотиву, а по центру поїзда, який рухався. За його словами, оператор керував дроном через радіомодем типу mesh, ймовірно із використанням технологій Starlink. Він підкреслив, що це було свідоме рішення, адже пілоти розрізняють типи вагонів і обирають ціль не випадково.

Також Фокус писав, що 4 березня росіяни атакували пасажирський потяг на вокзалі у Миколаєві. Внаслідок удару один із вагонів повністю охопило сильною пожежею.



Джерело

Continue Reading

Війна

Плетенчук розповів про комбінований удар РФ по Одесі

Published

on

Російські війська під час атак на Одесу застосовують комбіновані удари ракетами і дронами, запускаючи їх, зокрема, з території тимчасово окупованого Криму, при цьому атаки можуть тривати годинами і відбуватися кількома хвилями.

Про це в телеефірі повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, відповідаючи на запитання, чи відрізняється остання атака на Одесу від попередніх, передає кореспондент Укрінформу.

“Ні, насправді нового вони нічого вигадати не можуть, але цього разу вони задіяли і дрони, і ракети. Типово для атак по Одещині – запуски з території тимчасово окупованого Криму, дві ракети звідти летіли безпосередньо по місту і, на жаль, час на реагування дуже малий, підльотний час – від півтори до двох хвилин становитиме. Крім того, це “Шахеди”, які використовували для атак з моря, просто зараз вони теж атакують в Одесі, чутно, як відбуваються атаки. Сьогодні в нас, мабуть, рекорд – 87 загалом “Шахедів” збили підрозділи зі складу Військово-морських сил, з нічної атаки на ранок 10-ї було нами збито, але загалом по півдню вони працюють цієї доби доволі щільно”, – зазначив речник.

Відповідаючи на запитання, наскільки тривалими за останній час є такі атаки, Плетенчук сказав, що їх може бути кілька хвиль.

Читайте також: Масована атака: сили ППО за добу знешкодили 31 російську ракету та 636 безпілотників

“Традиційно вони відбуваються вночі. Може бути кілька хвиль, вони накопичують якусь кількість дронів у повітрі, після чого починають вже атакувати безпосередньо місто або інфраструктуру, іноді навіть вдень вони це роблять для того, щоб максимально виснажити наших оборонців, щоб в них не було взагалі ніякого відпочинку, але здебільшого це відбувається в темний час доби, і це може тривати годинами», – розповів він.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі кількість загиблих унаслідок нічної російської атаки збільшилася до дев’яти, постраждали 23 людини.

Фото: Дмитро Плетенчук / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.