Війна
Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”
Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.
Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них — самі ВПО.

Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?
У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки.
Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди.
Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою.
Скільки часу зайняла організація роботи штабу?
Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами.
Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени та вивантажували все, що було.
Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок.
Чи готові працювати далі та після воєнних дій?
Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком.
Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.
Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.






Не те щоб воювати — не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля.
Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових?
Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.
Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових?
Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується.
Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити. А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники.
Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.
Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.
З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?
Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити.
Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться.
Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх.
Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.
А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного.
Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
Війна
На фронті від початку доби
Російська армія від початку доби 79 разів атакувала позиції Сил оборони України. Найбільше ворог тисне на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, підвищену активність проявляє на Північно-Слобожанському та Курському.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 четверга, 9 липня, передає Укрінформ.
Росіяни продовжують обстрілювати українське прикордоння з артилерії. Під ворожим вогнем сьогодні опинилися Волфине, Сопич, Бачівськ, Кореньок, Рижівка, Яструбщина, Уланове, Гірки й Потапівка Сумської області, Бучки Чернігівської області.
Із авіації загарбники вдарили по Вільній Слободі.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські війська 11 разів атакували позиції Сил оборони. Шість атак досі тривають. Також на цій ділянці фронту ворог 34 рази обстріляв населені пункти та позиції захисників, зокрема п’ять разів – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ сім разів намагалася прорвати оборону в районах Лимана, Вовчанська й Артільного, у бік Зибиного та Шев’яківки. Два бойові зіткнення досі тривають.
На Куп’янському напрямку росіяни здійснюють дві атаки в бік Курилівки.
На Лиманському напрямку українські захисники відбивали вісім ворожих спроб просування в бік Борової, Ставків, Лимана, Діброви й Озерного. П’ять боєзіткнень досі тривають.
На Слов’янському напрямку оборонці відбивали 15 російських атак у бік Рай-Олександрівки, у районі Кривої Луки, Закітного й Різниківки. Два боєзіткнення досі тривають.
На Краматорському напрямку захисники України відбили дві ворожі атаки в бік Тихонівки.
На Костянтинівському напрямку оборонці відбивали 16 атак російської армії в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля й Русиного Яру. Чотири атаки досі тривають.
На Покровському напрямку від початку доби росіяни сім разів намагалися потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Дорожнього, Новоолександрівки й Удачного, у бік Шевченка та Сергіївки. Одне боєзіткнення триває.
На Олександрівському напрямку загарбники тричі намагалися просунутися в районі Толстого.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали сім ворожих атак у бік Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Цвіткового та Чарівного. Два боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку захисники відбили одну атаку російських військ у районі Щербаків.
На Придніпровському напрямку армія РФ сьогодні ще не починала наступальних дій.
На інших напрямках фронту без суттєвих змін. До спроб просування загарбники не вдаються.
Українське військо виснажує ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія демонструє ознаки виснаження, проте зберігає значний наступальний потенціал.
Фото: Генштаб
Війна
На фронті зросла кількість логістичних та евакуаційних місій із використанням НРК
У червні підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів (НРК) понад 16 600 логістичних та евакуаційних місій.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
«У червні підрозділи Сил оборони виконали за допомогою наземних роботизованих комплексів понад 16 600 логістичних та евакуаційних місій. Це на 18,6% більше, ніж у травні», – зазначив Федорова.
За його словами, сьогодні НРК дедалі частіше виконують завдання на найнебезпечніших ділянках фронту. Вони доставляють боєприпаси та харчування, евакуюють поранених бійців, виконують логістичні завдання. Кожна місія, яку виконує робот замість військового, – це потенційно врятоване життя.
Міністр зазначив, що за виконані місії підрозділи отримують єБали, які через Brave1 Market можуть обміняти на дрони, НРК, засоби РЕБ та інші технології. Завдяки цій системі видно верифіковані результати застосування роботизованих комплексів і є можливість швидше масштабувати ефективні рішення.
«Щоб масштабувати використання НРК на фронті, МОУ на цей рік значно збільшило потребу та закупівлі роботизованих комплексів. На 2026 рік Агенцією оборонних закупівель уже законтрактовано понад 22 тисячі НРК, які поступово доставляють на фронт. Контрактування продовжується, до кінця року плануємо закупити значно більше НРК», – повідомив Федоров.
Також він зауважив, що за завданням Президента продовжується забезпечення технологічної переваги України та масштабування технологій, які допомагають зберігати життя українських військових.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони України з початку року кодифікувало і допустило до експлуатації в Силах оборонипів сотні наземних роботизованих комплексів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Війна
Ми постійно аналізуємо фідбеки від бригад
Програма базової загальновійськової підготовки (БЗВП), за якою проводиться навчання курсантів у 199-му навчальному центрі Десантно-штурмових військ ЗСУ, повністю відповідає вимогам війни.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив заступник начальника навчального центру з навчальної роботи полковник Олександр Гуліцький.
«У 199-му навчальному центрі ми проводимо БЗВП за програмою базової загальновійськової підготовки шостого видання. У ній передбачено, що до 20% можна вносити зміни. Ми трішки вдосконалили підготовку та погодили зміни з командувачем ДШВ. Ті знання, вміння та практичний досвід, які зараз дають мобілізованим, повністю забезпечують їм можливість вижити на полі бою… На даний час наша програма повністю відповідає реаліям і вимогам, які диктує війна», – зазначив Гуліцький.
За його словами, фахівці навчального центру постійно вдосконалюють такі напрямки, як протидія БпЛА, використання засобів радіоелектронної боротьби, вогнева підготовка. Зокрема, розробляються нові вправи, які після затвердження впроваджують у практичну підготовку курсантів.
«Ми постійно аналізуємо фідбеки від бригад, наші експертні групи виїжджають у частини Десантно-штурмових військ і за рахунок цього аналізу впроваджуємо зміни», – зазначив полковник.
За його словами, у навчальному центрі також переглянули курси підвищення кваліфікації інструкторського складу і з огляду на фідбеки від бойових бригад дещо скоротили терміни підготовки. Зокрема, об’єднали курси підвищення кваліфікації з вогневої і тактичної підготовки.
Своєю чергою іноземні партнери аналізують досвід Десантно-штурмових військ, набутий на полі бою, та впроваджують у себе, зазначив Гуліцький.
“Наприклад, країни-партнери знову почали викладати штурм траншеї. Звернули увагу й на маршову підготовку. Якщо раніше в них передбачалося, що до передньої лінії зіткнення військовослужбовці потрапляли за допомогою транспорту, то зараз реалії війни вимагають, що військовий повинен пройти більше 10 кіломерів до своєї позиції”, – зазначив полковник.
Протидія БпЛА також є одним із елементів, який впроваджують країни-партнери, додав він.
«Основне, що їх (партнерів – ред.) вражає під час відвідувань наших заходів, – процес організації та проведення самої підготовки. Наприклад, у нас вона відрізняється тим, що облаштовуються додаткові навчальні місця з інженерної, тактичної, вогневої підготовки, тактичної догоспітальної допомоги… У партнерів таких підходів немає, і можливо, вони їх запозичать у нас», – підкреслив полковник.
Він зауважив, що закордонна програма підготовки аналогічна українській, але у ДШВ вона динамічніша.
Як повідомляв Укрінформ, Сухопутні війська ЗСУ запровадили оновлену програму базової загальновійськової підготовки в шести навчальних центрах.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Політика1 тиждень agoРосія продає смерть, це некрономіка
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини5 днів agoПара з різницею у віці