Війна
Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”
Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.
Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них — самі ВПО.

Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?
У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки.
Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди.
Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою.
Скільки часу зайняла організація роботи штабу?
Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами.
Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени та вивантажували все, що було.
Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок.
Чи готові працювати далі та після воєнних дій?
Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком.
Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.
Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.






Не те щоб воювати — не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля.
Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових?
Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.
Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових?
Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується.
Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити. А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники.
Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.
Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.
З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?
Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити.
Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться.
Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх.
Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.
А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного.
Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
Війна
Сили безпілотних систем уразили засіб ППО, що прикривав російський аеродром «Міллерово»
Рота дальнього ураження 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» уразила радіолокаційну станцію «Небо-У» на військовому аеродромі «Міллерово» в Ростовській області РФ.
Про це «Ахіллес» повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Встановлюємо вогневий контроль над військовим аеродромом «Міллерово» у ростовській області рф, за 170 км від лінії бойового зіткнення. Звідси противник регулярно запускає «Шахеди» та інші типи ударних та імітаційних безпілотників», – зазначають у бригаді.
В «Ахіллесі» нагадують: російська армія використовує аеродром «Міллерово» для здійснення повітряного терору проти східних, центральних та північних регіонів України.
Орієнтовна вартість ворожої «Небо-У» становить сто мільйонів доларів.
Як повідомляв Укрінформ, днями Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив результати ураження аеродрому «Приморсько-Ахтарськ» у Краснодарському краї РФ.
Фото ілюстративне
Війна
У Києві працює ППО
У Києві працюють сили протиповітряної оборони.
Як передає Укрінформ, про це Київська міська військова адмінстрація повідомляє у Телеграмі.
“У Києві працює ППО. Просимо перебувати в укриттях до оголошення відбою повітряної тривоги”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та низці областей оголошена повітряна тривога через загрозу російських безпілотників.
Війна
Нідерландські волонтери продемонстрували аквадрон, який передадуть Україні
Нідерландські волонтери продемонстрували на каналах Амстердама аквадрон, який передадуть Україні для виконання насамперед рятувальних і логістичних завдань.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
Систему створили четверо волонтерів після того, як їхній товариш, перебуваючи в Україні поблизу Дніпра, стикнувся із проблемами доправлення військовим необхідних речей.
За словами розробників, аквадрон оснащений системою дистанційного керування, камерами та може працювати через супутниковий зв’язок Starlink. Передбачений також автоматичний режим, який дозволяє заздалегідь планувати маршрут. Максимальна швидкість човна може сягати 60 км/год. Його конструкція є модульною, це дозволяє адаптувати платформу під різні завдання та встановлювати додаткове обладнання.
“Ми розробляли його насамперед для рятувальних місій, доставки необхідних речей, а також для евакуації. Але його можна використовувати і для тактичних місій – усе залежить від потреб. Ми передаємо базову версію, але вона повністю модульна. Фактично, можна створити будь-які функції, потрібні користувачеві”, – зазначив у коментарі Укрінформу волонтер фонду Protect Ukraine Отто Кой.
За його словами, розробники вже передали три такі човни до Києва і планують провести там демонстрацію. Після отримання відгуків від українських військових систему адаптують до потреб підрозділів, які її використовуватимуть.
Однією з головних переваг аквадрона розробник називає вантажопідйомність: “Він потенційно може перевозити до 1000 кілограмів вантажу, що робить його придатним для логістичних операцій на воді”.
Волонтер також зазначив, що базова версія системи коштує близько €45 тисяч, проте кінцева ціна залежить від комплектації та додаткового обладнання.
“Я бачу це як керований джип на воді”, – підкреслив Кой, пояснюючи концепцію розробки.
Водночас він зауважив, що розробники прагнуть, аби система залишалася максимально доступною та простою у виробництві, аби в майбутньому можна було забезпечувати українські підрозділи такими аквадронами у значній кількості.
Співзасновник фонду Protect Ukraine Яап Схолтен розповів, що ідея створення аквадронів виникла 2023 року.
“Коли українські захисники розповіли, що мають проблему з доставкою їжі, припасів та всього необхідного хлопцям на іншому березі річки, тоді з’явилася думка: чи можемо ми створити дрон, який буде здатний доставляти їжу та медичні засоби, а також евакуювати поранених? Оскільки ми співпрацюємо з великою кількістю інженерів з Делфта, я запитав одного з них: чи можемо ми розробити такий аквадрон? Так ми й почали. Група нідерландських інженерів розробила аквадрон, і ми вже передали чотири такі Україні”.
Він підкреслив, що аквадрони постійно вдосконалюються, тож тепер волонтери хочуть показати нові версії українським підрозділам.
“Якщо ми отримаємо замовлення від військових підрозділів, то хотіли б залучити Міністерство оборони Нідерландів. Тоді, сподіваємося, зможемо виготовити 30-40 таких човнів, адже в такій кількості вони вже стають справді потужним інструментом. Зараз це фактично прототипи, які ми постійно тестуємо та вдосконалюємо”, – наголосив Схолтен.
Окрім того, він розповів, що фонд також передав в Україну близько 350 автомобілів, але “це радше додатковий напрям, тому що доставляти автомобілі може практично кожен”. “Ми зосереджуємося на різних типах дронів і медичній підтримці… Ми маємо контакти з великою кількістю військових, медиків, лікарів та неурядових організацій. Але наша підтримка зосереджена саме на армії. Ми підтримуємо Збройні Сили України, тому що вважаємо, що саме вони можуть захистити людей і, зрештою, саме вони можуть забезпечити перемогу України в цій війні”, – зазначив нідерландський волонтер.
Як повідомляв Укрінформ, нідерландський волонтер, співзасновник фонду Protect Ukraine Яап Схолтен отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня за підтримку України.
Фото: Ірина Драбок/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Усі новини7 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Політика1 тиждень agoЗеленська назвала ключову тему Саміту перших леді та джентльменів
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)