Connect with us

Війна

Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”

Published

on

Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.

Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них самі ВПО.

Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?

У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки. 

Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди. 

Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою. 

Скільки часу зайняла організація роботи штабу? 

Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами. 

Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени  та вивантажували все, що було. 

Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок. 

Чи готові працювати далі та після воєнних дій?

Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком. 

Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.

Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.

Не те щоб воювати не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля. 

Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових? 

Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.

Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових? 

Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується. 

Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити.  А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники. 

Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.  

Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.

З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?

Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити. 

Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться. 

Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх. 

Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.

А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного. 

Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

Війна

В Україні відзначають День військ радіоелектронної боротьби

Published

on

В Україні День військ радіоелектронної боротьби відзначають щороку 12 вересня.

Як передає Укрінформ, День військ радіоелектронної боротьби встановлений указом Президента 12 вересня 2025 року.

Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України бригадний генерал Святослав Заїць привітав захисників і захисниць із Днем військ радіоелектронної боротьби.

Відповідний текст привітання опубліковано у Телеграм-каналі Сухопутних військ ЗСУ, повідомляє Укрінформ.

«Сухопутні війська – найчисельніші в Збройних Силах України, і вашу роботу знають та цінують сотні тисяч людей, які служать поряд з вами. Дякую всім фахівцям РЕБ за захист своїх», – написав він.

Заїць пояснив, що робота фахівців РЕБ зараз всюди – вони прикриваєте побратимів на передовій і українські міста глибоко в тилу та забезпечують заїзд і виїзд з позицій, захищають артилеристів, дронарів, піхотинців, медиків і цивільних.

Читайте також: Шлях до технологічних переваг у війні майбутнього

«Нехай ваші хвилі руйнують плани ворога всюди. Дякую, що тримаєте невидимий щит України», – повідомив бригадний генерал.

***

Міністр оборони України Євгеній Хмара привітав представників військ радіоелектронної боротьби з професійним святом.

Міністр подякував воїнам радіоелектронної боротьби за професійність та щоденну роботу для посилення Сил оборони.

«РЕБ — непомітна, але критично важлива складова сучасної війни, яка захищає наші позиції та міста, воїнів і цивільних від російських ударів. Фахівці РЕБ щодня допомагають Силам оборони діяти ефективніше та здобувати перевагу над ворогом», – написав він.

Хмара нагадав, що українські системи РЕБ обмежують можливість противника застосовувати дрони і використовувати зв’язок та навігацію.

«Шануємо пам’ять воїнів РЕБ, які віддали життя за Україну. Слава Україні», – заявив очільник МОУ.

***

Командувач Нацгвардії України Олександр Півненко привітав військовослужбовців та ветеранів військ радіоелектронної боротьби із професійним святом.

«Дякую військовослужбовцям, які служать у підрозділах радіоелектронної боротьби, за професіоналізм, витримку та здатність випереджати ворога там, де рахунок іде не лише на секунди, а й на технологічні рішення. Ви робите невидиме відчутним на полі бою та важливим для безпеки всієї країни», – заявив він.

Півненко нагадав, що сучасна війна перетворила електромагнітний спектр на окреме поле бою, де немає лінії фронту у звичному розумінні.

«Є постійне технологічне протистояння, у якому кожне нове рішення противника вимагає швидкої та нестандартної відповіді. Водночас завдання РЕБ – це не лише підтримка бойових підрозділів на передовій. В умовах російських атак особливого значення набуває захист критичної інфраструктури та цивільних об’єктів», – зазначив командувач НГУ.

Він повідомив, що ефективна протидія ворожим безпілотникам і засобам розвідки допомагає захищати енергетичні об’єкти, важливі державні та цивільні споруди і головне – життя людей.

«Результати вашої роботи часто вимірюються не знищеною ціллю, а навпаки – тим, чого не сталося. Ворожий дрон не побачив позицію. Не передав координати. Не скоригував вогонь. Не долетів до військового чи цивільного об’єкта. У цьому й полягає особливість вашої служби: найважливіші перемоги часто залишаються непомітними, але результативними», – поінформував Півненко.

Командувач НГУ побажав захисникам з військ РЕБ успішних завдань, надійної техніки, точних рішень і головного – збереження життя побратимів та цивільних, захист яких є спільною відповідальністю Сил безпеки та оборони України.

Як повідомлялося, 12 вересня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив на державному рівні 12 вересня Днем військ радіоелектронної боротьби.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни розстріляли двох нацгвардійців поблизу Добропілля на Донеччині

Published

on

Правоохоронці почали досудове розслідування за фактом розстрілу російськими військовими двох полонених нацгвардійців поблизу Добропілля Донецької області.

Як передає Укрінформ, про це Донецька обласна прокуратура повідомляє у Телеграмі.

За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).

«2 вересня двоє військовослужбовців Національної гвардії України перебували на вогневій позиції у лісосмузі поблизу Добропілля. За даними слідства, українських захисників, які виконували бойове завдання взяли у полон окупанти. У подальшому представники ЗС РФ стратили їх, розстрілявши з автоматичної зброї», – ідеться у повідомленні.

Наразі проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події та причетних до скоєння вказаного злочину осіб з числа військовослужбовців РФ.

В прокуратурі наголосили, що вбивство полонених є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

Читайте також: Поліція Херсонщини розслідує розстріл росіянами чотирьох чоловіків у Високопіллі

Як повідомляв Укрінформ, російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які здалися в полон.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили Саратовський НПЗ у Росії

Published

on

Сили оборони України у ніч на 11 вересня уразили Саратовський нафтопереробний завод.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

На території об’єкта зафіксовані пожежі.

Ступінь завданих збитків уточнюється.

Саратовський нафтопереробний завод має потужність переробки близько 7 млн тонн нафти на рік та виробляє бензин, дизельне пальне й інші нафтопродукти.

Підприємство залучене до забезпечення потреб Збройних сил РФ паливно-мастильними матеріалами.

Робота по ключових військово-промислових об’єктах ворога триває.

Читайте також: Рязанський НПЗ зупинив роботу після дронової атаки – Reuters

Як повідомляв Укрінформ, російська компанія Ozon підтвердила, що в ніч на 11 вересня безпілотники атакували її логістичний центр у місті Саратов. Також було зафіксовано пожежу на Саратовському НПЗ.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.