Війна
Найважче — організувати людей: одеський осередок ВО “Автомайдан”
Після вторгнення в Одесі волонтерством займались майже всі, з часом робота оптимізувалась і наразі залишились ті, хто несе значну допомогу цивільним та військовим. Серед організацій, які працюють та працюватимуть, одеський осередок Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”. Станіслав та Катерина Маденс розповіли “Дайджесту Одеси”, як від антикорупційної діяльності стали на шлях волонтерської, які труднощі спіткали організацію і чого потребують наші військові.
Одеський осередок організації допомагає на двох напрямах: гуманітарному та військовому. Детальніше про гуманітарний напрям розповіла Катерина Маденс. Автомайданівці починали волонтерити, перебуваючи у військовій частині. До того штабу були залучені організації та до них приєднались сотні, а то й тисячі волонтерів. Наразі залишився “кістяк”, але все ще є люди, які приходять на допомогу, частина з них — самі ВПО.

Хто та яку отримує гуманітарну допомогу в цьому пункті видачі?
У першу чергу ми піклуємось про ВПО, а ще у нас є особи з інвалідністю І і ІІ груп, багатодітні та неповні родини. Ті, хто потребує, додатково отримують дитяче харчування та підгузки.
Зареєстровано в штабі понад 10 тисяч родин. На постійній основі — близько 2500 тисяч осіб, які приходять саме сюди.
Завдяки єдиній волонтерській базі ми бачимо, хто в якому зі штабів зареєстрований, у кого є вантажі. Людина, яка годину тому отримала продуктовий набір, не зможе прийти в інший штаб і отримати допомогу. Або ми можемо обмінюватись необхідним між організаціями. Так ми створюємо рівномірний розподіл ресурсів між волонтерами. І це зменшує ризик концентрації ресурсів в одних руках і махінацій з гуманітарною допомогою.
Скільки часу зайняла організація роботи штабу?
Першу партію гуманітарної допомоги ми отримали з Італії в кінці березня. Спершу ми займались військовими. Тоді волонтерами були навіть бабусі та дідусі, які пекли пиріжки, приносили свій теплий одяг. Реальна ситуація, адже військовим не було на чому спати, а постійні поповнення новими службовцями не дозволяли обробити вчасно всі запити. Так що доводилось закривати питання такими дивовижними способами.
Для мене був такий шок, бо я в громадській діяльності багато років і мені здавалось, що у нас Одеса дуже ватна, але виявилось, що зовсім ні. Такі категорії населення кинулись допомагати, від яких цього не очікуєш. Приїжджали бізнесмени та вивантажували все, що було.
Інколи ми просто не встигали приймати, ставити на баланс та навіть доносити вантажі. Просто перед воротами стояли величезні купи, а люди це фасували та розкладали в різні боки. А надворі лютий-березень, тому всі були по вуха у болоті. Зараз це весело ніби, а тоді — лячно та стресово. Вже в березні-квітні відкрили окрему локацію і постійно почали отримувати гуманітарну допомогу. Хоча й були більше зосереджені на військових, але вже з’явились перші ВПО, які потребували саме гуманітарної допомоги, так потроху почав розвиватись саме цей напрямок.
Чи готові працювати далі та після воєнних дій?
Так. Міжнародні донори питали наскільки ми плануємо цей проєкт, бо від початку наша організація займалась антикорупційною діяльністю. Ми взагалі переналаштували всі процеси у організації. Всім відповідаємо, що як мінімум півроку чи рік вже після завершення воєнних дій плануємо займатись гуманітарним напрямком.
Відбудовувати країну потрібно. Є люди, які виїжджали без нічого, їм досі потрібна допомога. Західні деякі партнери цього, на жаль, не розуміють. В Одесі наразі є знову наплив переселенців, це нові люди, ми бачимо по базі і по довідках ВПО, що вони виїхали нещодавно. Вони ще не встигли освоїтись у місті, не те що влаштуватись на роботу, чи знайти більш-менш прийнятне житло.
Як вже зазначили, організація орієнтована не лише на переселенців, а й допомагає військовим. Тому в їхньому штабі можна знайти “подаруночки” зі звільнених територій, які привезли з Херсонського напрямку, Балаклеї, Білогірки та інших місць. Крім речей, тут аптечка російського солдата, шолом корнету та уламки з градів, касетних снарядів. А також прапор, підписаний автором вже крилатого виразу: “русский военный корабль…”. Станіслав каже, що це майбутні музейні експонати і буде виставка.






Не те щоб воювати — не жіноча справа, але про співпрацю із ЗСУ та їхні потреби розповів Станіслав Маденс. Організація займається переважно ВМС та забезпеченням 28 бригади, щоб не розпиляти свої зусилля.
Наразі готуєтесь до зими, як організоване виготовлення буржуйок, які ви робите для військових?
Через нашого волонтера ми знайшли підрядника, зварювальника. Підрахували, скільки це коштує, і почали займатись. Спершу потрібні були бойлери, вдалось знайти місце, де вони в наявності, ще й в товарній кількості. Ціна питання — 1400 гривень.
Запити та можливості: як робити вибір? Які складнощі виникають при зборах для військових?
Є ситуації, коли запитів більше, ніж можливостей. У таких випадках сідаю за кермо і мотаюсь по всіх: волонтерські центри, депутати, бізнесмени. Так зазвичай і знаходиться те, що потрібно. На жаль, не кошти, але знайти чи виміняти бартером ще можна. Звісно, мавіків це не стосується.
Не все виходить зараз закрити. Впав попит на звичайні речі, адже суспільство вважає, що солдат отримує зарплатню у сто тисяч, отже, він може все купити. Деякі — так, вони можуть собі щось купити. А інші, особливо ті, хто нещодавно потрапив до зони бойових дій, не мають цієї можливості з багатьох причин. Тому ми збираємо кошти та закриваємо ці запити. Звичайні речі, нічого феєричного, наприклад, спальники. Люди вже втомились від зборів на спальники.
Найважче організувати людей. Все інше більш-менш, але є. Зараз хвиля відсутності постачання, прийде зима — буде багато. З військовими тяжче, ніж з ВПО. Буває прикро, що ти збираєш на одяг, екіпірування — прилітає снаряд і від екіпірування залишаються лише чоботи, що ти йому купив. І потрібно все заново, а збори все важче. Люди часом не розуміють, що буває так.
Важко з ліками, тому що медик з роти дає нам список того, що треба купити, але частина списку — це не доказова медицина. Але він потребує цього. І що тут робити? Я спілкувався з медичними працівниками з госпіталю, вони кажуть, що це не доказово, але іншого чи кращого немає. Дуже спірне питання, тому від медикаментів відмовились. Краще, якщо таким займатимуться спеціалісти.
З якими помилками стикались: з боку цивільних, волонтерів чи військових. Чи вдалось налагодити ці помилки?
Є історії, з яких особисто я зробив висновок, що деякі солдати просто не можуть добитись необхідного від свого командування чи просто зі складу. У мене є одна улюблена частина, якій я допомагаю з перших днів. Вони переїхали на нове розташування, якийсь час минув і телефонують мені: “Потрібне світло”. Я приїжджаю, починаю з’ясовувати, що потрібно і яка проблема. З цією проблемою їду до частини, а там мені кажуть: “Так, є така проблема, але чому вони мовчать?”. Тобто в частині є щось нагальне із забезпечення і потрібно ходити та “довбати” командира та інших. Є різні причини, з яких потреби до них не доходять, потрібно говорити.
Звичайно, це не стосується ряду критичних речей, яких просто немає. Тому я завжди йду на комунікацію з командиром і починаю з ряду питань: “А те зробили, а це написали…?”. Раніше, наприклад, були проблеми з тим, чи можуть вони прийняти необхідне за актом прийому-передачі. На нулі ніхто прийняти не може, там з цими папірцями здебільшого ніхто не носиться.
Ось, нещодавно, був запит від військового, якому потрібні ріжки від АК-47. Йому видали, але він виконує такі бойові завдання, що немає часу вставляти патрони, тому потребує додаткових. Але в частині йому дати їх не можуть, бо на нього вже видали. Такі речі часто стаються. А в цьому випадку ціна питання — 500 гривень. Ми знайшли, де купити ріжки, і скоро передамо йому їх.
Головна ж проблема — зменшення донатів. Ми ніби нові велосипеди вигадуємо, щоб якось залучити людей. Хочемо бути ще прозорішими. Ми робимо звіти з кожного збору, а ще плануємо величезний матеріал, де вказано все, що ми отримали і надали. Це правильно, адже ми збираємо кошти у звичайних громадян — тому маємо за це відповідати.
А далі будемо відстоювати та відбудовувати наше місто. Приводити все до ладу. Заняття після воєнних дій буде у кожного.
Нагадаємо, як працює Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
Війна
У мережі виклали координати радіолокаційних станцій, уражених ГУР
“Моніторингова група «Кримського вітру» встановила координати однієї з РЛС, про знищення якої повідомило ГУР. Аеродромний радіолокаційний комплекс «Ліра-А10» розташований за 3 км на південь від аеропорту «Сімферополь», координати 44.988897, 33.993576”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що аеродромний РЛК S-діапазону «Ліра-А10» призначений для використання як джерело радіолокаційної інформації про повітряну обстановку в зоні аеропортів для автоматизованих і неавтоматизованих систем УВД.
Пізніше Телеграм-канал виклав координати ще двох радіолокаційних станцій РЛС 55Ж6У «Небо-У» і РЛС «Небо-СВ», знищених «Привидами» ГУР.
За даними моніторингової групи Телеграм-каналу, ці станції знаходилися в купольній конструкції на території військового містечка між селом Уютне Сакського району та Євпаторією, координати 45.201535, 33.320611. РЛС 55Ж6У «Небо-У» здатна вести розвідку цілей на висотах до 75 км, у т.ч. балістичних ракет, і на дальності до 700 км.
РЛС 1Л13-3 «Небо-СВ» – радар раннього попередження. Дальність виявлення цілі типу винищувач на висоті 27 км – до 350 км; на висоті 500 м – до 60 км.
Раніше Укрінформ повідомляв, що спецпідрозділ Головного управління розвідки Міноборони України «Примари» успішно уразив п’ять ворожих цілей у тимчасово окупованому Криму, зокрема корабельний багатофункціональний гелікоптер Ка-27 та чотири системи протиповітряної оборони.
Війна
у США побоюються роїв китайських ШІ-дронів — деталі
Військові технології нового тисячоліття використовують алгоритми штучного інтелекту, які стають все більш автономними й приймають рішення без участі людини. При цьому вони долають сучасний захист завдяки простій кількісній перевазі. На якому етапі у гонитві ШІ-технологій для війни перебувають Сполучені Штами Америки та Китай і хто виривається вперед, нехтуючи безпекою.
Китай розвиває рої дронів і вдосконалює технології штучного інтелекту, що керують ними, дедалі частіше нехтуючи міркуваннями безпеки та контролем з боку людини.
Фокус переклав статтю “Чому США мають боятися роїв китайських ШІ-дронів” журналіста-фахівця у темі військових технологій, Гаррісона Касса для порталу The National Interest. Касс розповів про протистояння США та Китаю у галузі військових ШІ-технологій для безпілотників та пояснив, чи варто турбуватись, що китайці можуть здобути перевагу над американцями.
Загострення протистояння між США і Китаєм в галузі штучного інтелекту призводить до військово-промислових перегонів, які викликають занепокоєння. Китайські розробки у сфері ШІ виглядають особливо тривожно через давню інтеграцію цивільного і військового секторів і фактичну відсутність етичного, правового або соціального контролю за розвитком ШІ в Китаї. Конкуренцію Пекіну складають американські інвестиції в ШІ-системи військового призначення — і це засноване на страху і суперництві протистояння навряд чи припиниться з міркувань безпеки або примирення, з огляду на стратегічні інтереси наддержав.
Дрони FPV сьогодні — як кулемети в Першу світову. Зброя, яка змінює хід війни
Китай активно інвестує в автономні дрони та системи роїв, які він прагне протиставити традиційним перевагам США — пілотованим літакам, військово-морському флоту та глобальним базам. Засновуючись на досвіді війни в Україні та боротьби американських авіаносців з хуситами в Червоному морі, Пекін бачить, що відносно недорогі автономні системи можуть суттєво врівноважити переваги супротивника.
Автоматизовані рої дронів не залишають звичайним платформам жодного шансу
У 2017 році компанія China Electronics Technology Group Corporation (CETC) провела гучне “випробування рою” зі 119 автономних дронів-камікадзе з фіксованим крилом, запущених з установок на задній частині вантажівки. Наступними роками Китай проводив дедалі масштабніші випробування, багато з яких залишаються засекреченими і не обговорюються в китайських соціальних мережах. Замість того щоб покладатися на один вразливий контролер, рої CETC спілкуються один з одним за допомогою вбудованих алгоритмів; ці платформи прокладають маршрут у реальному часі, автоматично розпізнають цілі та вміють навчатися та закріплювати навички.
Закрили очі на “Калібри” та Х-35: чому Захід зігнорував загрозу від РФ, — аналітик
Китай, як і США, розробляє системи вірних ведених — дрони розміром приблизно з винищувач, що супроводжують пілотовані літаки в бою. Feihong-97 і GJ-11 Sharp Sword від AVIC — найвідоміші прототипи, які літають у формації з винищувачами Chengdu J-20. Концепція проста: ВПС країни насичують бойовий простір дешевими, напівавтономними та одноразовими БПЛА, які можуть вести розвідку, створювати перешкоди й завдати ризикованих ударів, захищаючи при цьому обмежений парк пілотованих літаків Китаю. Військово-повітряні сили США грають у ту ж гру, розробляючи автономний літак Collaborate Combat Aircraft (CCA), який буде літати разом з майбутнім винищувачем F-47 Next Generation Air Dominance (NGAD).
Коли у 2025 році Китай представив зображення Jiu Tian SS-UAV — “материнського корабля” для дронів з розмахом крил 25 м, здатного запускати рої БПЛА, це викликало питання: чому США не будують щось подібне?
У морі Китай вже запускає безекіпажні надводні судна. JARI USV — свого роду мініесмінець, що являє собою розроблену для застосування в роях ШІ-платформу, оснащену датчиками й зброєю, зменшеними в порівнянні з більшими військовими кораблями. Автономний підводний човен HSU-001 також вже вступив у стрій, забезпечуючи розвідку і наведення для систем ракет дальньої дії.
Америка не може поступитися Китаю пануванням у сфері БПЛА
Стратегічні наслідки інвестицій Китаю в автономні системи дуже серйозні. Рої подавляють оборону завдяки кількості, а не індивідуальній ефективності. Системам ППО, здатним відстежувати й вражати близько дюжини цілей, доведеться вражати сотні дронів. Авіабази з цінними злітно-посадковими смугами, що мають стратегічне значення для проєктування сили, можуть бути зруйновані недорогими й нескладними безпілотними системами. А пілотовані винищувачі, на розробку і будівництво яких йде багато часу і які коштують сотні мільйонів доларів за одиницю, просто неефективні проти самонавідних дронів-камікадзе, які можна виробляти сотнями.
Найбільше занепокоєння викликає той факт, що Китай не ставить перед своїми автономними системами тих же обмежень, що і США. Американці, як і раніше, наполягають на присутності “людини за пультом”, яка прийматиме рішення про застосування летальної зброї. Китай дозволяє собі не виявляти такої обережності, віддаючи пріоритет швидкості та ефективності прийняття рішень на полі бою. Пекін створює великі флотилії та ескадрильї автоматизованих систем, призначених для швидкого реагування з мінімальним контролем з боку людини, в рамках культури командування, налаштованої на агресивність. Невідомо, чи зможе Вашингтон відповісти на це, не жертвуючи власними заходами безпеки.
Про автора
Гаррісон Касс — старший автор відділу оборони та національної безпеки в The National Interest. Касс — адвокат і колишній політичний кандидат, який вступив на службу до ВПС США в якості льотчика-стажиста, а потім був демобілізований за станом здоров’я. Він спеціалізується на військовій стратегії, аерокосмічній галузі та питаннях глобальної безпеки. Гаррісон здобув ступінь доктора юриспруденції в Орегонському університеті та ступінь магістра в галузі глобальної журналістики та міжнародних відносин в Нью-Йоркському університеті.
Війна
Сили ППО знешкодили 125 із 162 безпілотників
Сили протиповітряної оборони знешкодили 125 із 162 безпілотників, якими росіяни атакували Україну з вечора 23 листопада.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
З 19:00 неділі, 23 листопада, загарбники атакували Україну 162 ударними БПЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Брянськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Гвардійське (тимчасово окупований Крим). Понад 80 із них – дрони типу Shahed.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 понеділка, 24 листопада, ППО збила / подавила 125 дронів на півночі, півдні та сході України.
Зафіксовані влучання 37 ударних БПЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на одній локації.
Найбільше пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури та приватні домогосподарства у Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській областях. Є жертви серед цивільного населення.
Як повідомляв Укрінформ, у Харкові внаслідок масованої атаки російських безпілотників увечері 23 листопада загинули четверо людей.
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращі планшети 2025 року: топ 5 моделей бюджетних і преміальних моделей (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoКолумбійська «жива Барбі» зробила операції доньці: мережа обурилася
-
Цікаво7 днів agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Усі новини1 тиждень agoотримано дивовижну фотографію, таку ще ніхто не робив (фото)
-
Політика5 днів agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини5 днів agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Війна1 тиждень agoБалістика була націлена на Київ: Ігнат розповів, скільки ракет випустив ворог по столиці
-
Економіка1 тиждень agoВиплати на дитину в Україні — допомогу при народженні збільшено до 50 тисяч грн