В оборонному відомстві заявили, що обговорення цього питання можливе тільки за умови припинення вогню між Україною і Росією, повідомляє Reuters.

Днями Макрон заявив, що до складу сил входитимуть французькі, британські та турецькі військовослужбовці.

“Спочатку необхідно встановити припинення вогню між Росією та Україною. Потім необхідно встановити рамки місії з чітким мандатом і визначити ступінь участі кожної країни”, — заявило міністерство оборони Туреччини.

Анкара майже всі чотири роки від початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну підтримувала теплі стосунки як із Москвою, так і з Києвом.

Емманюель Макрон упевнений, що між Росією та Україною не може бути стійкого миру, якщо ЗСУ будуть обмежені у своїх можливостях самооборони і стримування будь-якої агресії.

“Тому головна гарантія безпеки для українців і для нас — це потужна армія”, — заявив він.

Політик додав, що після підписання мирної угоди можливе розгортання сил підтримки якомога далі від лінії фронту, наприклад, у Києві чи Одесі. Їхньою основною метою буде навчання українських військових і забезпечення безпеки.

Мирний план Трампа: чи будуть закордонні миротворці в Україні

Лідери ЄС ознайомилися з мирним планом Трампа і вже заявили, що спільно боротимуться за захист українських та європейських інтересів “у довгостроковій перспективі”, а подальші мирні кроки, які стосуватимуться України, країн Європи, ЄС і НАТО, будуть відбуватися лише за погодженням із європейцями та іншими союзниками.

У Білому домі ще не відреагували на спільну позицію Німеччини, Франції, Великої Британії та України, які не погодилися на безумовне ухвалення мирного плану США і РФ.

Тим часом у РФ вустами глави МЗС Сергія Лаврова заявили, що західних миротворців, розміщених в Україні, вважатимуть “окупаційними військами” і миттєво перетворять на законні цілі для російської армії. Таким чином у Росії відреагували на слова Макрона про готовність 26 країн відправити миротворців в Україну. При цьому Польща не має наміру відправляти війська в Україну навіть після війни. Така сама позиція — у Німеччини. Канцлер Фрідріх Мерц теж говорив про відсутність планів щодо відправки військ в Україну.

Що стосується готовності президента Білорусі Олександра Лукашенка відправити миротворців в Україну під егідою ООН, то цю пропозицію в Кремлі ніяк не коментували.

Про це перед відкриттям виставки розповів директор Музею мистецтв Прикарпаття Василь Романець, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми виставили 107 творів Опанаса Заливахи. Виставка буде збільшуватись, бо зголошуються ще власники його робіт (доєднатись до експозиції – авт). Тобто, спадщина Заливахи буде збільшується до того часу, доки не буде зорганізований музей художника», – зазначив Романець.

За його словами, у музейній колекції є 17 робіт Опанаса Заливахи, але у фондах нині зберігаються близько 250 його творів, які передала родина Опанаса Заливахи кілька років тому.

«Всі роботи художника вже пройшли консервацію. Тобто вони не руйнуються. Втім, період їх реставрації буде довгий», – додав Романець.

У Франківську відкрили виставку до 100-ліття Опанаса Заливахи / Фото: Ірина Дружук, Укрінформ

Працівники Музею мистецтв Прикарпаття пригадують, що за життя Опанас Заливаха часто заходив до музею, намагався не пропустити жодну художню виставку.

«Тоді він завше питав присутніх: «Хто ми є?» Це філософське запитання було в його душі, як художника 60-х. Українська ідентичність та українська культура були одними із перших тем у його роботі. І це його боліло… За характером він був дуже м’який, теплий, балакучий», – пригадує художник та мистецтвознавець Мирослав Аронець.

Під час відкриття виставки у Музеї мистецтв Прикарпаття за участі представників Укрпошти відбулась церемонія спецпогашення поштового блоку, марки та конверта, випущених до ювілею художника. На трьох марках можна побачити роботи Опанаса Заливахи із назвами «Богородиця», «Покрова Богородиця» та «Козак Мамай». Остання знаходиться у приватній колекції і довгий час про неї майже нічого не знали.

 

Опанас Заливаха – український живописець, член Клубу творчої молоді (1960-1964), відомий шістдесятник. Працював у галузі станкового живопису та графіки. З 1965 до 1970 року відбував покарання за статтею 62 Карного кодексу УРСР (За антирадянську агітацію та пропаганду) – п’ять років у таборі № 385 (Мордовія). Скільки робіт створив Заливаха, нікому достеменно невідомо. Удома художник тримав іконостас загиблих товаришів – Івана Світличного, В’ячеслава Чорновола, Алли Горської – і мріяв відкрити власний музей.

Як повідомляло агентство, у травні на Прикарпатті стартував пленер українських художників до 100-річчя Опанаса Заливахи.

Латвія додатково надала 125 тисяч євро на відновлення обʼєктів енергетики України та її стабілізації.