У вівторок, 23 грудня, постановою Центральної виборчої комісії (ЦВК) було відновлено роботу “Державного реєстру виборців”. Про це повідомив голова фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.

Реєстр запрацював вперше за час повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року, наголосив нардеп. Таким чином, за його словами, відкривається шлях до поновлення взаємодії ЦВК з громадянами та органами влади для актуалізації бази даних виборців

“Оновлення реєстру виборців — одна з базових умов проведення будь-яких виборів”, — наголосив очільник фракції.

Важливо

Він констатував, що війна дуже вплинула на демографічні показники і оновлення даних має бути відображено в реєстрі.

У ЦВК зазначили, що відновлення функціонування реєстру забезпечує:

• облік і контроль за розглядом передбачених Законом України “Про Державний реєстр виборців” заяв і запитів виборців до органів ведення Реєстру;
• формування і облік інформації, що надається виборцям з Державного реєстру виборців;
• функціонування публічного електронного сервісу “Особистий кабінет виборця” в мережі “Інтернет”;
• облік звернень органів ведення Державного реєстру виборців до виборців у випадках, передбачених Законом України “Про Державний реєстр виборців”.

Відновлення повноцінного функціонування сервісів Державного реєстру виборців реалізовувалося в кілька етапів щодо посилення кібербезпеки та захисту персональних даних, стабільності функціонування електронних систем Комісії в умовах воєнного стану, – зазначив заступник голови комісії Сергій Дубовик.

Нагадаємо, 15 грудня президент Володимир Зеленський доручив депутатам підготувати законопроєкт про можливість проведення виборів в умовах воєнного стану.

Фокус писав, що заступник очільника ЦВК Сергій Дубовик говорив, що вибори обійдуться Україні приблизно в $500 млн, що в 10 разів більше, ніж у 2019 році.

Про це музей повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Напередодні Різдва наш музей отримав несподіваний подарунок – Віктор Мощенко та його донька Наталія принесли до музею древній меч, випадково знайдений під Радомишлем, та дві сокири. Цей винятковий та рідкісний меч датується другою половиною 10 – початком 11 ст. Саме такими мечами були озброєні варязькі дружини київських князів, а те, що його знайдено біля Радомишля невипадково, ця знахідка пов’язана з трагічними сторінками історії нашої землі», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що тогочасний Мичеськ або Микгород, що нині називається Радомишлем, був одним із укріплених міст слов’янського плем’я древлян, яке мало самостійну державу з розвинутою економікою та князівською владою.

У музеї додали, що після закріплення на київських пагорбах та встановлення контролю над Середнім Подніпров’ям скандинавські загони почали експансію в древлянські землі. У 884 році київський князь Олег здійснив перший похід на древлян, які продовжив його наступник Ігор, що був страчений під час збирання данини з древлян. Остаточно їх підкорила в 946 році княгиня Ольга, яка вщент спалила древлянську столицю Іскоростень (нині Коростень – ред.).

«Попри погану збереженість клинка, він буде достойним експонатом в експозиції музею. По-перше, цей меч знайдений з бутероллю (закінченням піхов), що трапляється нечасто. Бутероль бронзова та декорована срібною інкрустацією. Також на диво добре збереглися закінчення руків’я та перехрестя. На мечах такого типу вони завжди орнаментовані, кожного разу це інший, відмінний декор. Судячи з того, що я бачу, тут йдеться про хрести та плакування сріблом і міддю», – розповів реставратор музею Юрій Бут.

За словами археолога Сергія Діденка, це унікальний випадок, коли точно відоме місце, де знайдено артефакт. Те, що меч був із піхвами, дозволяє припустити, що він є предметом із поховання. Не виключено, що йдеться про розорений курган.

Діденко додав, що вже є домовленість з Інститутом археології про спільне обстеження цього місця, яке планують здійснити найближчим часом.

Як повідомляв Укрінформ, дізнавачі Самарівського районного відділу поліції на Дніпропетровщини передали до Національного музею історії України унікальні культурні цінності, врятовані від незаконного продажу та вивезення за кордон.

Фото: Національний музей історії України

Станом на початок грудня на Вінниччині через російські обстріли з початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 454 житлові об’єкти.