Під час останньої російської атаки на Одесу один з дронів, вочевидь, збившись з курсу, впав у море. Момент падіння було зафіксовано очевидцями.

На кадрах, які розповсюджуються у соцмережі, помітно, як “шахед” пролітає над береговою лінією декілька десятків метрів та врізається у Чорне море. Плаский БПЛА, завдяки малому куту падіння та великій швидкості, “відштовхнувся” від поверхні води, зробивши ефективний стрибок, та пролетів ще кілька метрів. Врешті, дрон впав, здійнявши купу бризок.

“Що це таке?”, — здивовано запитував автор відео.

“Подавили “шахед” РЕБом й він приземлився”, — відповіли у мережі.

Нагадаємо, у ніч на 13 грудня російські окупанти здійснили одну з наймасовіших атак на Одесу. У місті було пошкоджено адміністративні будівлі, об’єкти енергетики та промисловості, відомо щонайменше про чотирьох постраждалих.

У листопаді одеські пабліки поширювали відео, в якому чоловік з вікна житлового будинку цілиться зі зброї вгору, нібито намагаючись збити російські дрони.

Раніше в Одесі невідомий чоловік вкрав “Шахед”, яким російська армія атакувала місто. Він поніс дрон додому на спині.

Також Фокус писав, як чоловіки-одесити на пляжі безстрашно патрали на сувеніри уламки безпілотника, який, найімовірніше, був збитий силами ППО над морем.

Співака і композитора, заслуженого та народного артиста України Степана Гігу поховають у Львові на Личаківському кладовищі.

Про це розповів кореспонденту Укрінформу архітектор-реставратор, співзасновник громадської організації “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков.

Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»

“Сюди влучила авіабомба 6 березня 2022 року і зруйнувала чи пошкодила кілька будівель. Житловий будинок купця Сорокіна був збудований у 1860-их роках. Через численні перебудови об’єкт не мав статусу пам’ятки, однак зберігав масштаб і загальну архітектурну форму”, – зазначив Дворніков.

Фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»

Садиба Сорокіна мала два поверхи та підвал, фасад П-подібної будівлі виходив на Михайлівську площу, нині – майдан Героїв Небесної Сотні.

За інформацією міської ради, рішення про демонтаж ухвалювали, бо руйнування внаслідок російського удару склали понад 80%.

Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов

На думку Дворнікова, було зруйновано орієнтовно 50% будинку, однак понад три роки будівля перебувала під дією температури та вологи, тож про якусь реновацію, яка дозволила б зберегти фасад, уже не йшлося навіть теоретично.

“Понад три роки – без даху. Всередині – дерев’яні перекриття, дерев’яні стіни. За цей час воно прогнило, ще більше деградувало. Зрозуміло, що зараз це відновити неможливо було б”, – зауважив архітектор.

Фото будівлі до руйнування: Андрій Парамонов

Він додав, що маєток Сорокіна – це не якась унікальна будівля, однак і вона в тому числі створювала цілісність історичного району міста.

“Це типове історичне харківське середовище, яке сформувалося на початок XX cтоліття. Можна сказати, архітектурний “заповідник”, так само як залопанська частина міста (тобто розташована за річкою Лопань, – ред.), і ця захарківська частина (за річкою Харків, – ред.), це наші слободи. І середовище це було добре збереженим (до вторгнення РФ, – ред.). Так, ми бачимо деякі включення – новобудови, але переважно, якщо пройтися майданом, то 80% – це історичні будівлі. У цьому цінність і неповторний, невідтворюваний вайб. Ця стара забудова підкреслює автентичність визначних пам’яток – наприклад, будівлі суду чи першого реального училища”, – пояснив Дворніков.

Під його керівництвом група небайдужих волонтерів, зокрема з числа студентів, у листопаді та грудні займалася сортуванням залишків будівлі. Таким чином намагаються зберегти автентичні матеріали для можливої відбудови інших пам’яток.

“Це донорський матеріал для інших об’єктів Харкова”, – зазначив Дворніков.

Волонтери та сам архітектор працювали вручну. Загалом перебрано десятки кубометрів будівельного сміття і відібрано 15 кубометрів історичної цегли. Більша частина цієї цегли має клейма конкретних виробників, зафіксовано понад 20 різних типів позначок. Цей історичний будівельний матеріал зберігатиметься на визначеному майданчику.

Будівля Сорокіна стала третім зруйнованим об’єктом, на якому за ініціативою ГО “Платформа урбаністичного розвитку” проводилося сортування уламків.

По сусідству з уже демонтованим маєтком, на майдані Героїв Небесної Сотні, 7, розташовується інша пам’ятка того ж періоду – житловий будинок орієнтовно 1880-их років. Він дуже постраждав від вибухової хвилі 6 березня 2022 року. Виконавчий комітет Харківської міської ради 21 травня вніс цей об’єкт до переліку небезпечних, які підлягають демонтажу. Ступінь пошкодження, за даними міськради, – 81%. Водночас громадська організація “HeMo”, яка займається моніторингом руйнацій архітектурної спадщини, вважає, що пошкоджені будівлі в цьому кварталі можна відновити.

На супутникових фото 2022 року після масованого удару РФ по кварталу дах будинку №7 ще залишався, а у 2024-му – його вже немає. За інформацією архітектора, у другій половині 2022 року була спроба надбудови ще одного поверху у процесі відновлення, але, можливо, через вибухові пошкодження, стіни не витримали навантаження, будинок почав розвалюватися.

“Ця будівля – у планах на наступний рік на знесення. Ми будемо “бодатися” за неї. Бо буде втрачена ще одна частинка історії. Останній, найбільш відомий власник цієї ділянки – єврейський меценат та купець Пейсах Бурас, який був опікуном Товариства допомоги бідним євреям. А тут, зокрема, розміщувалася одна з його мануфактур”, – додав Дворніков.

Як повідомлялося, у Харкові в листопаді 2024 року з будівлі першого реального училища на проспекті Героїв Харкова, 45, яку зруйнував російський ракетний удар, почалася практика сортування уламків задля збереження автентичних будівельних матеріалів.

Перше фото: ГО «Платформа урбаністичного розвитку»