Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Всупереч зливам, граду і шквальному вітру протягом чотирьох днів фестиваль відвідали 71 465 гостей.

«”Книжкова країна” не зупинилася: стенди трималися до останнього, книжки рятували під дощовиками, а черги на подіях не зникали, навіть коли стало відчутно холодно», – зауважили організатори.

Як зазначається, 77% відвідувачів придбали понад 85 000 книжок на загальну суму понад 32 млн грн. Середня ціна книжки становила 380 грн, а середні витрати на людину – трохи більше ніж 1000 грн, де понад 600 грн – на книжки, а близько 400 грн – на їжу, напої та розваги.

Буря в останній день зруйнувала частину інфраструктури фестивалю – збитки від негоди організатори оцінюють у понад 350 тис. грн.

Ярмарок об’єднав 103 видавництва, 15 книгарень, 18 незалежних авторів та близько 200 учасників загалом.

Упродовж чотирьох днів відбулися 507 подій: презентації, дискусії, автограф-сесії та майстер-класи.

Ключова тема фестивалю – кольори як продовження літературних історій у дизайні, театрі, кіно, ілюстрації та архітектурі.

За словами організаторів, середній вік відвідувачів становив 28 років, 82% гостей – жінки, 86% – кияни.

Також приїхали гості з Київської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської, Чернігівської та Хмельницької областей.

Саме заради «Книжкової країни» на ВДНГ прийшли 75% відвідувачів , решта – погуляти й розважитися. 46% раніше не відвідували книжкові заходи, а 60% зазначили, що після фестивалю читатимуть частіше.

Як зауважили організатори, 95% відвідувачів зазначили, що стали щасливішими після «Книжкової країни».

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії книжкових блогерів цьогоріч стала книжка «Гемінґвей нічого не знає» письменника і ветерана Артура Дроня.

Фото Укрінформу можна купити тут

В Агентстві відновлення поділилися з делегацією Республіки Естонія досвідом у сфері захисту та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, зокрема енергетичного сектору.

Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на запит журналістів, передає Укрінформ.

«Україна із прикрістю дізналася про те, що всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду російський громадянин, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на території України, зокрема у вивезенні з Криму культурних цінностей, все ж таки не був екстрадований до України», – зазначив Тихий.

Він спрогнозував, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами.

У цьому контексті речник МЗС підкреслив, що Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських субʼєктів, які працюють на окупацію та війну.

«Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів», – запевнив Тихий.

Як повідомляв Укрінформ з посиланням на російську службу BBC, у результаті обміну з Польщі до Росії повертається російський археолог Олександр Бутягін, якого було затримано у Варшаві за запитом України про екстрадицію.

У березні Окружний суд у Варшаві визнав юридично допустимою екстрадицію російського археолога Бутягіна до України, де його підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму.

Польські спецслужби затримали на початку грудня 2025 року у Варшаві відомого російського археолога, працівника Ермітажу Бутягіна, якого оголосила у міжнародний розшук Україна за проведення нелегальних розкопок у Криму. У Польщі він перебував проїздом, подорожуючи з Нідерландів на Балкани. В Європі російський вчений проводив серію лекцій про археологію. Українська прокуратура оголосила його в розшук у листопаді цього року за керування нелегальними археологічними експедиціями у Криму з 2014 року. Зокрема, його група вела без відповідних дозволів української влади нелегальні розкопки у стародавньому місті Мірмекій на березі Керченської протоки у Криму. За інформацією українських слідчих, у результаті цих дій частково знищені об’єкти культурної спадщини, збитки оцінили у 200 млн грн. За цей злочин росіянину загрожує 10 років ув’язнення.

Окружний суд у Варшаві продовжив до 1 червня 2026 року арешт російського археолога Бутягіна, якого підозрюють у проведенні незаконних розкопок в окупованому Криму. Розгляд питання про його видачу українському правосуддю був запланований на 18 березня.

23 грудня 2025 року Польща отримала запит від України на екстрадицію російського археолога Бутягіна.

Фото Укрінформу можна купити тут