Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Унаслідок російських ударів по Харкову в березні 2025-го у кількох приміщеннях виникли тріщини, впала стеля. У будівлі замінили пошкоджені вікна, укріпили стіни, замінили деякі меблі. У відремонтованих залах змінилася кольорова гама.

Відновлювальні роботи провели завдяки кільком грантам від різних інституцій, допомозі приватних осіб, заміну вікон профінансувала міська рада.

“Відремонтували лише те, що потребувало негайного порятунку, та зберегли все, чим ще можна користуватися”, – наголосили в літмузеї.

Ремонт здійснив архітектор-реставратор Віктор Дворніков.

У планах – ремонт входу, аби будівля відповідала принципам безбарʼєрності. Для цього шукають рішення та ресурси.

25 квітня в оновлених приміщеннях відкрилася виставка “Харківська Енеїда. Домашній архів”. У ній – ілюстрації митця Рафаеля Волинського, створені майже 60 років тому, і документи, що свідчать про підготовку до видання твору Івана Котляревського у Харкові. Підготував експозицію онук художника – архітектор, в нині військовослужбовець Богдан Волинський.

“Неймовірне щастя! Ми цього чекали довго. Ми старались. І нарешті відкриваємось – дуже важливою для нас виставкою. Тому що це той родинний архів, який би мав бути частиною нашої спільної пам’яті”, – сказала директорка літмузею Тетяна Пилипчук.

Після смерті художника у 1992 році його син перевіз увесь архів на зберігання в гараж. І лише у 2020 онук, розбираючи папери, знайшов ілюстрації до “Енеїди”. Їх Рафаелю замовило видавництво “Прапор”, розповідає Богдан Волинський. Чому видання так і не вийшло друком, достеменно невідомо.

“Це була ціла серія готова. До неї було багато робочих документів (виписки із засідань художніх рад, рецензії тощо, – ред.), що свідчить про підготовку – про неї згадувалось у газетах – і мало вийти таке чудове видання, при чому до ювілею Котляревського”, – говорить Волинський.

Після подій останніх років на роботи діда він поглянув інакше.

“Побачив цінність всього національного, цінність свого. Я нарешті побачив її в цих роботах. Зміг побачити і бароковість, і мотиви якоїсь абстракції – на противагу соцреалізму, який панував тоді”, – зауважив військовослужбовець.

На виставці представлена частина ілюстрацій, які онук митця бачить найбільш актуальними.

“У цих ілюстраціях я пізнав теперішнє життя. Це зображення війська, це насправді центральна тема. Це обличчя. Це вони – наші українські вояки. Хлопці, яких бачу, з якими я служу. Більшість – це старші чоловіки, в не хлопці. Як на зображеннях – так воно і є зараз. Десь хитрі усмішки, десь масні губи, десь напівсонні. Це не якісь класичні герої, в дуже реальний портрет війська”, – вважає Волинський.

Побачити виставку “Харківська Енеїда. Домашній архів” можна протягом двох місяців.

Як повідомлялося, вночі проти 1 березня 2025 року, за даними Харківської міської ради, внаслідок масованої російської були пошкоджені щонайменше 75 будівель у Шевченківському, Київському та Новобаварському районах.

Серед них – будівля Харківського літературного музею, особняк початку XX століття на вул. Багалія.

Музейники під час ремонту проводили заходи в інших локаціях, відкрили “Літературний намет” на подвір’ї, стали співорганізаторами конкурсу для молодих митців “Генерація Ніка”.

Фото: В`ячеслав Мадієвський

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.

Відповідно до урядової постанови від 06 квітня 2026 р. № 450, у питаннях відновлення пошкоджених об’єктів єдиної транспортної системи Служба визначена державним замовником у сфері оборони на період дії воєнного стану.

Державна спеціальна служба транспорту здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення (у тому числі подвійного використання) для поточного ремонту; експлуатаційного утримання пошкоджених автодоріг загального користування державного та місцевого значення; відновлення вулиць і доріг населених пунктів, що розташовані на територіях активних бойових дій або в межах до 40 км від них, а також від тимчасово окупованих територій.

Загалом ДССТ визначено відповідальною за відновлення 1 212,42 км автомобільних доріг на 59 ділянках у прифронтових регіонах.

Станом на 25 квітня роботи тривають на сімох ділянках у п’ятьох областях;. На одній ділянці ремонт уже завершено; відновлено понад 23 км автомобільних доріг; заасфальтовано 3 559 кв.м дорожнього покриття.

Необхідні роботи виконуються поетапно з урахуванням безпекової ситуації та визначеної пріоритетності маршрутів. Завершення поточних ремонтів на визначених ділянках заплановано у встановлені терміни з подальшим нарощуванням обсягів.

Прифронтові дороги є ключовим елементом обороноздатності держави. Вони забезпечують безперебійну військову та медичну логістику, а також підтримують життєдіяльність громад у складних умовах.

Раніше ДССТ також було визначено замовником робіт із захисту критичної інфраструктури.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні вже ліквідували понад 5,7 млн кв. м пошкоджень дорожнього покриття на міжнародних трасах і дорогах державного значення.

Фото: Міноборони

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The New York Times.

“Європа готується до тривалої війни в Україні, а очікування щодо врегулювання конфлікту шляхом переговорів між Москвою та Києвом зменшуються”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, це залишає Україну здебільшого сам на сам, ведучи війну на виснаження з РФ. Ні Україна, ні Москва не мають чіткого шляху до перемоги, і ніхто не очікує, що врегулювання війни буде можливим без активної участі США та тиску на РФ, який президент Трамп завжди здійснював неохоче .

Також немає очевидного посередника-замінника з будь-яким значним впливом на обидві сторони.

Через 15 місяців після того, як Трамп пообіцяв завершити війну за один день, «ми опинилися здебільшого там, де почали переговори», – сказав Джеймс Шерр, аналітик з питань РФ та України.

Він додав: “Європейці все більше розуміють, що існує фундаментальна несумісність інтересів та цілей між Україною та РФ, і єдиний розумний курс – продовжувати стояти на боці України та не дозволяти Москві перемогти військовими чи політичними засобами”.

Аналітик також заявив, що Президент України Володимир Зеленський «втратив 80 відсотків своїх ілюзій» щодо своєї здатності отримати підтримку президента Трампа, і українці вважають, що вони тримаються на плаву у воєнному плані, і що будь-яке вирішення війни відбудеться на полі бою, сказав він.

За даними NYT, Київ та Вашингтон продовжують «деякі закулісні переговори» на нижчому рівні, а українські переговірники продовжують наполягати на тристоронніх переговорах за участю США та Москви, яка їх відкидає.

“Але серйозні переговори наразі припинилися”, — зазначається у статті.

NYT називає “потужним знаком відданості Україні” рішення ЄС надати їй безвідсоткову позику в розмірі 90 мільярдів євро, ухвалене 22 квітня. Також Європа підтримала Україну ще двома пакетами санкцій проти РФ. 23 квітня Євросоюз схвалив 20-й пакет санкцій, який раніше блокував угорський прем’єр Віктор Орбан, і чиновники ЄС уже працюють над 21-м пакетом санкцій.

Декілька європейських чиновників, які спілкувалися з NYT анонімно, розповіли, що європейці сподіваються, що російський диктатор Володимир Путін змириться з тим, що РФ “здобула в Україні все, що могла, і має зберегти свої перемоги”, перейшовши до серйозних мирних переговорів. Водночас вони визнали, що Путін хоче мати справу з Вашингтоном, а не з Брюсселем.

Європейці вітали б відновлення серйозної взаємодії з американською стороною, якщо це означатиме спонукання до поступок не лише Зеленського, а й Путіна, зазначається у статті.

Директор Центру Карнегі РФ Євразія висловив думку, що наразі жодна зі сторін не відчуває великого тиску щодо врегулювання.

Клаудія Мейджор, експертка з питань оборони Німецького фонду Маршалла, вважає, що українці досягли певного успіху в пошкодженні російської нафтової інфраструктури, але проблема для європейців полягає в тому, що “нам бракує теорії перемоги для України”.

За її словами, ідея полягала в тому, щоб чинити достатній тиск на РФ, щоб вона змінила свої розрахунки, “але ми ніколи не давали українцям достатньо для цього”.

“Зараз ми просто намагаємося тримати українців у грі, поки щось не зміниться в Москві — хтось не помре, не буде викинутий у вікно, або економіка не завалиться. Але це не стратегія”, — зазначила вона.

Зеленський різко розкритикував рішення Трампа послабити санкції на видобуток російської нафти, щоб стримати світові ціни на енергоносії, заявивши: “На мою думку, РФ знову грається з американцями — грається з президентом Сполучених Штатів”. Окрім того, Зеленський заявив, що чинив опір тиску з боку неназваних сторін — опосередковано, Вашингтона — щодо припинення атак на російську енергетичну інфраструктуру.

NYT додає, що Україна відчуває себе підбадьореною новими європейськими коштами та певним прогресом на полі бою, а Путін не досяг своїх цілей, попри вигоду для російської економіки від раптового підвищення цін на енергоносії.

“Отже війна триває, і припинення вогню або мирне врегулювання все ще здається далеким”, — підсумовується у статті.

Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської ради Антоніу Кошта вважає, що після розблокування кредиту на підтримку України на суму 90 мільярдів євро та схвалення 20-го пакету санкцій проти РФ наступним кроком, який необхідно зробити, є відкриття першого кластера (Основи) переговорів про вступ України до ЄС.