Сонячні панелі зазвичай працюють протягом 25-30 років, але технічне обслуговування відіграє важливу роль. Про те, як продовжити термін їхньої служби йдеться в блозі компанії Oupes.

Забруднення, вплив погодних умов і деградація електропровідності можуть з часом знизити ефективність фотоелементів на 10-20%. І хоча виробники заявляють, що сонячні панелі можуть пропрацювати до 30 років, на ділі це не завжди так. Саме зниження ефективності стає основним фактором відмови споживачів від фотоелементів, спочатку встановлених на дахах їхніх будинків, на нові пристрої.

Портативні генератори, зазначають фахівці, за належного догляду служать понад 10 років і мають компоненти, які легко замінюються.

Як продовжити термін служби сонячних панелей

• Регулярно очищайте панелі від пилу та сміття.
• Щорічно перевіряйте проводку і кріплення на наявність корозії або ослаблених з’єднань.
• Контролюйте роботу інвертора і замінюйте зношені батареї в міру необхідності.
• Портативні пристрої зберігайте в прохолодному, сухому місці та заряджайте щомісяця.

Майбутнє персональної сонячної енергії

Перехід від традиційних стаціонарних систем до гнучких енергетичних рішень прискорюється. Національна лабораторія відновлюваної енергії (NREL) прогнозує, що до 2035 року модульні та портативні сонячні технології становитимуть значну частину розподіленої генерації енергії.

Оскільки користувачі віддають пріоритет незалежності, доступності та зручності, гібридні системи — поєднання сонячних батарей на дахах з портативними сонячними генераторами — стануть нормою. Мета полягає не у відмові від сонячної енергії, а в тому, щоб зробити її більш адаптованою до мінливого способу життя і технологій.

Раніше ми писали про те, що Люди тоннами викидають сонячні панелі і це небезпечно. Вчені з Гарварду вважають, що сонячних панелей, які віджили своє, накопичиться в 50 разів більше, ніж прогнозують аналітики IRENA. Ця цифра становить близько 315 000 тонн відходів, виходячи з оцінки співвідношення ваги до потужності в 90 тонн на МВт

Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.

Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.

Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.

Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.

За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.

Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.

“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Фото: Мінкульт

Про це журналістам під час ознайомчого престуру повідомила начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан, передає кореспондент Укрінформу.

«Днями ми випробували роботу нового водогону на повну потужність – 120 тисяч кубометрів води на добу. Все пройшло добре, водогін продемонстрував високий рівень надійності», – сказала Жадан.

За її словами, перша черга будівництва водогону велася у цілодобовому режимі, роботи вдалося завершити у стислі терміни. Вітчизняна компанія «Автострада» виконала основні роботи за сім місяців, тоді як європейські підрядники стверджували, що потрібно понад три роки.

Водозабір здійснюється чотирма нитками труб діаметром один метр кожна, протяжність яких становить близько 700 метрів. Вода надходить самопливом до першої насосної станції. Всього таких станцій три. На вході біля труб встановлені сітки та електронні системи для відлякування риби, щоб та не потрапила у мережі.

Трубопровід водозабору заглиблений на 4 метри під водою і залитий монолітним бетоном. У прибережній зоні, звідки йде водозабір, вже проведено берегоукріплення та збудований гідропост, який визначатиме якість води.

Водогін Нова Одеса – Миколаїв пройшов випробування на повну потужність / Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ

«Навіть коли буде посуха чи обміління Південного Бугу, води буде достатньо. Також розроблена схема водосховищ, які акумулюють воду і поповнюватимуть водогін у разі потреби. Крім того, тут встановлено сонячні електростанції, є потужні дизель-генератори, тому навіть при вимкненні світла робота не зупинятиметься», – запевнила Жадан.

Своєю чергою голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин зауважив, що сонячна станція працюватиме не лише як резервне джерело, а буде частиною постійного живлення водогону. Це дасть змогу зекономити близько 30% електроенергії.

“Сьогодні дуже важливо враховувати і безпекові ризики. Росія фактично випалює малу генерацію у прифронтових регіонах, тому новий водогін має протидроновий захист, він фактично вкопаний в землю й додатково укріплений, тож може витримати навіть пряме влучання”, – запевнив Сухомлин.

Як повідомлялося, у Миколаєві завершується будівництво першої черги нових очисних споруд, які мають забезпечати постачання якісної питної води обласному центру через новий водогін Нова-Одеса – Миколаїв.

Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна вода.

Фото: Алла Мірошниченко / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут.