Представниця України на Євробаченні-2026 Leléka провела першу репетицію на головній сцені конкурсу у Відні.

Як повідомляє Суспільне.Культура, фотографії співачки опублікували в офіційних соцмережах конкурсу та Суспільного Мовлення, передає Укрінформ.

Раніше деталями репетиції організатори поділилися на вебфорумі Reddit: на сцені Leléka з’явилася разом із музикантом Ярославом Джусем, який зіграв на бандурі. Народний інструмент, за повідомленням, є відсиланням до української культури та символізує відчуття дому.

Образ для співачки створювала дизайнерка Лілія Літковська. До роботи над ним також долучилася команда стилістки Маргарити Шекель.

Номер для Євробачення цьогоріч створює команда на чолі з режисером Іллею Дуциком.

Читайте також: Leléka виступила на промоконцерті у Лондоні

«Постанова починається з появи білого подіуму, яким співачка рухається назустріч музиканту Ярославу Джусю. Після першого приспіву сцена занурюється в темряву, зосереджуючи всю увагу на виконавиці. Згодом світло та кольори повертаються, і артистка виходить на кульмінаційну ноту», – зазначає Суспільне.Культура.

Як повідомляв Укрінформ, півфінали і фінал пісенного конкурсу Євробачення-2026 разом із Тімуром Мірошниченком коментуватимуть Василь Байдак, Світлана Тарабарова і Аlyona Аlyona.

Фото: Corinne Cumming, Alma-Bengtsson/EBU

У квітні 2026 року енергетики відновили електропостачання після обстрілів для майже 4 млн споживачів.

Як зазначив український дипломат, за останні два роки багато зроблено у площині українсько-польського історичного примирення. За його словами, зараз успішно працює українсько-польська робоча група, тривають пошукові та ексгумаційні роботи, відбуваються вшанування пам’яті загиблих, а зараз українські та польські історики спільно дискутуватимуть над минулим.

«Українська сторона відкрита до цього, ми усвідомлюємо необхідність цього. Але давайте будемо свідомі того, що якщо не намагатимемося шукати спільні погляди, і не дай Боже ворог нас роз’єднає і якимось чином переможе, то не буде кому захищати нашу історичну спадщину. Буде скрізь могила, буде скрізь Буча. Ми це знаємо дуже добре, і ви це знаєте»,- наголосив Міщенко.

Він підкреслив, що прагнути до порозуміння українців і поляків змушує ситуація, коли споконвічний ворог української і польської держави, знову на наших кордонах.

Заступник глави української дипломатії зазначив, що у 1920 році польські війська за підтримки армії УНР зупинили росіян під Варшавою, а зараз Україна завдяки мужності української армії робить те саме за допомогою Польщі й міжнародної спільноти.

«Ми не закінчили те, що мали зробити в 1920 році. І якщо ми зараз це не закінчимо, то наші діти знову стоятимуть перед цією дилемою, воюватимуть, вони будуть нас вбивати. І якщо ми сьогодні не знайдемо, як об’єднати наші зусилля, ця навала буде далі і далі»,- підкреслив Міщенко.

Він висловив впевненість, що обидві сторони можуть дійти порозуміння в історичних питаннях.

Своєю чергою голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що цей конгрес – це лише початок тривалого процесу спілкування істориків обох країн.

«Ми з вами два давніх народи, два давніх сусіди. Нам понад тисячу років і в нас є про що говорити, є про що дискутувати»,- наголосив Алфьоров.

Він нагадав про спільну битву 1920 року поляків за підтримки українців проти більшовицької Росії.

«Пройшло сто років, минули чотири покоління, але реальність підказує, що ворог той самий»,- підкреслив голова УІНП.

Колишній голова варшавського Центру Мєрошевського Ернест Вицішкевич підкреслив, що ця розмова між українцями і поляками дуже потрібна сьогодні, зокрема і про складні питання.

«Ми не хочемо їх обминати, ми хочемо серйозно з ними зіткнутися у діалозі, шляхом розмови, шляхом зустрічей, і саме для того ми тут зібралися в такому численному гроні»,- підкреслив Вицішкевич.

Як передавав Укрінформ, посол України в Польщі Василь Боднар зазначив, що Українсько-польський історичний конгрес, який проходитиме 6-8 травня в місті Баранув-Сандомирський (Польща), є відповіддю російській пропаганді на те, що Київ і Варшава нібито не спроможні вести історичний діалог.

У коментарі агентству голова УІНП Альфьоров зазначив, що Українсько-польський конгрес істориків може стати новою унікальною платформою для діалогу обох сторін. Він може наблизити вироблення формули примирення щодо складних історичних питань.

Фото: скриншот з відеотрансляції