Про це повідомила у Телеграмі пресслужба держагентства, передає Укрінформ.

Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин провів нараду з інженерами та теплотехніками, які мають досвід реалізації складних інфраструктурних проєктів, зокрема з представниками Національної академії наук.

У фокусі обговорення — розробка системи резервного теплозабезпечення для теплового району однієї з ТЕЦ міста Києва з огляду на ризики ворожих атак критичної інфраструктури. Агентство відновлення займається втіленням цього завдання за дорученням Координаційного центру з реалізації планів стійкості.

Під час наради було розглянуто варіанти технічних рішень та підходів, аби досягти максимально ефективного результату: резервне живлення, когенерація, можливість швидкого перепідключення. Попередньо прораховано необхідний запас потужності.

За словами Сухомлина, столиця поки що не має повноцінної альтернативи ТЕЦ, яка для такого великого міста є найбільш ефективним рішення. Проте великі теплоелектростанції залишаються ціллю №1 для російських дронів та ракет. Тому до наступного опалювального сезону потрібно створити альтернативну систему резервного теплозабезпечення, щоб унеможливити ситуацію, з якою зіткнулися мешканці столиці цієї зими.

Як повідомлялося, у Києві для критичної інфраструктури, зокрема, медзакладів, закладів освіти, будуть створювати додаткові котельні, міні-ТЕЦ, а також активно використовувати сонячну генерацію.

Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.

Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.

“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.

Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.

За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).

“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.

Фото: ОП