«Не словом, а – справою!»
Під таким гаслом сьогодні відбулось підписання меморандуму про співпрацю Одеської обласної державної (військової) адміністрації з всеукраїнсько відомим Благодійним фондом «Razom for Ukraine»!
Сьогодні, Благодійний фонд разом з Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією зробили маленький крок для посилення нашої безпеки, передавши для наших повітряних сил вкрай необхідне обладнання.
Але ці кроки завжди легше робити разом! Тому задля спільної безпеки, доєднуйтесь до започаткованої програми БФ «Razom for Ukraine» – «Закриємо небо Одещини!»



Усі новини
як з’явилися пустелі поруч з океанами
Пустелі, як відомо, дуже посушливі, але багато з них розташовані на кордоні з океанами. Секрет їхнього формування розкривають учені.
Коли ви уявляєте собі пустелю, ви, ймовірно, уявляєте великий, пустельний ландшафт далеко від будь-якої води. Але, як не дивно, деякі з найпосушливіших місць на Землі знаходяться прямо біля океану. То як же утворилися ці пустелі в місцях, що межують із такою кількістю води? Про це пише Live Science.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Девід Крімер з Університету штату Невада в Лас-Вегасі (США) каже, що є три основні чинники, які дають змогу пустелям утворюватися поруч з океанами. Це вертикальний і горизонтальний рух повітря, а також те, як гірські хребти взаємодіють із вологим повітрям.
Більшість пустель на Землі розташовані вище або нижче екватора. Це пов’язано з тим, що екватор отримує найбільшу кількість прямих сонячних променів, що призводить до нагрівання і підйому повітря. У міру підйому теплого повітря утворюється область низького тиску. Там атмосферний тиск нижчий, ніж у навколишній місцевості. Будь-яка волога в повітрі охолоджується і конденсується в хмари і дощ, каже Крімер.
Це повітря, що піднімається, поширюється на 20-40 градусів на північ і на південь від екватора, пригнічуючи утворення хмар і дощу. Це пояснює наявність безлічі пустель уздовж субтропічного поясу, таких як Сахара і Калахарі.
Багато спекотних і посушливих пустель світу (не холодних пустель, як-от Арктика й Антарктика) розташовані між 20 і 40 градусами північної або південної широти від екватора
Фото: Live Science
Потім відбувається горизонтальний рух повітря по планеті. Поблизу екватора вітри під назвою пасати дмуть зі сходу на захід. Ці вітри, як правило, приносять вологу на східні боки континентів, залишаючи їхні західні боки більш сухими. Наприклад, у випадку з пустелею Наміб в Африці, коли йдуть дощі, вони випадають не в самій пустелі, а в горах на сході, каже Абі Стоун з Манчестерського університету в Англії.
Холодні океанські течії також відіграють свою роль. Повітря, яке переноситься вздовж холодної течії, охолоджується під час контакту з нею і вбирає частину вологи, і через холод повітря стає досить стабільним. Хоча частина вологи все ж таки переноситься на сушу, і в результаті в західній частині прибережних пустель утворюються досить туманні умови.
Пустеля Атакама в Чилі поруч із тихим океаном
Фото: Live Science
Наявність гір також впливає на посушливість пустель. Коли вологе повітря проходить над гірським хребтом, воно охолоджується і спричиняє дощ на навітряному боці, каже Крімер. На той час, коли повітря опускається на підвітряний бік, більша частина його вологи зникає, створюючи область біля гір, де випадає менше опадів.
Ці фактори надають прибережним пустелям унікальні характеристики, які не зустрічаються в інших пустелях. У них, як правило, більш прохолодний і стабільний клімат, і вони є домівкою для рослин і тварин, які розвинули особливі здібності для збору вологи.
Формування полярних пустель, як і більшої частини Антарктиди та найпівнічніших районів Арктики, зумовлене багатьма тими самими факторами, що й формування теплих прибережних пустель. Температура також відіграє роль, оскільки повітря в цих частинах світу настільки холодне, що не може утримувати вологу.
Як уже писав Фокус, вчені виявили найстарішу воду у світі, але вони її не пили і ось чому.
Події
Фільм «Жовті букви» отримав головну нагороду Берлінале-2026
Політична драма «Жовті букви» (Yellow Letters) німецького кінорежисера турецького походження Ількера Чатака здобула головний приз «Золотий ведмідь» на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2026 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.
Політична драма розповідає історію турецького режисера та його дружини-акторки, яким раптово забороняють працювати через їхні політичні погляди.
Голова журі кінофестивалю Вім Вендерс назвав «Жовті букви», яка отримала головний приз на Берлінале-2026, «жахливим передчуттям та поглядом у найближче майбутнє, яке може статися і в наших країнах».
«Це фільм, який дуже чітко говорить про політичну мову тоталітаризму на відміну від емпатичної мови кіно», – додав Вендерс.
Приз журі «Срібний ведмідь» за друге місце отримав фільм «Спасіння» Еміна Альпера.
Серед інших лауреатів головних нагород була німецька акторка Сандра Гюллер, яка отримала «Срібного ведмедя» за найкращу акторську гру за головну роль у фільмі Маркуса Шляйнцера «Троянда».
Чорно-біла драма розповідає історію жінки, яка видає себе за чоловіка в сільській місцевості Німеччини 17-го століття, щоб уникнути обмежень патріархату.
Фільм «Королева на морі» американського режисера Ленса Гаммера, у якому головну роль жінки, яка доглядає за своєю матір’ю, хворою на деменцію, зіграла Жюльєт Бінош, отримав дві нагороди.
Фільм чутливо зображує спустошення, яке хвороба Альцгеймера завдає близьким пацієнта.
Актори Том Кортні та Анна Колдер-Маршалл, яка грає хвору матір у фільмі, розділили «Срібного ведмедя» за найкращу роль другого плану.
Фільм також отримав приз журі «Срібний ведмідь» за третє місце.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк переміг в глядацькому голосуванні у секції Panorama, а саме в документальній категорії Panorama Dokumente на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Відбудова
Іспанія виділила додаткові €200 мільйонів на модернізацію енергетики та інфраструктури України
Іспанський офіс з питань відбудови України спрямує 200 млн євро на проєкти з модернізації енергетики та інфраструктури.
Про це йшлося під час зустрічі команди Міністерства розвитку громад та територій з головою офісу Кларою Гусман Сапатер, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.
«Ми високо цінуємо вагомий внесок Іспанії у підтримку України, який уже перевищує 845 млн євро. Створення профільного Офісу з відбудови та виділення додаткових 200 млн євро на модернізацію енергетики та інфраструктури — це важливий крок для посилення участі іспанського бізнесу в цих процесах. Ми готові спільно визначати пріоритетні проєкти, щоб ці кошти були використані з максимальним соціальним ефектом для потреб відновлення української інфраструктури», — сказала перша заступниця міністра Альона Шкрум.
Наголошується, що Офіс з питань відбудови України функціонуватиме за принципом «єдиного вікна» для іспанських приватних компаній. Учасники зустрічі обговорили впровадження нових механізмів пільгового довгострокового кредитування та грантової підтримки і технічної допомоги іспанського бізнесу, який реалізуватиме проєкти в Україні.
Мінрозвитку запропонувало іспанським партнерам підтримати інвестиційні проєкти у сферах енергетики та логістики. Йдеться про пріоритетні ініціативи з високим ступенем готовності, до фінансування яких може долучитися іспанська сторона та приватний сектор зокрема.
У міністерстві зазначили, що розпочинають підготовку до підписання міжурядових угод (G2G), які стануть правовою платформою для реалізації конкретних секторних проєктів з відбудови та розвитку.
Ключова місія Іспанського офісу з питань відбудови України — просування та координація ресурсів, необхідних для відбудови, реформ і модернізації України, а також посилення участі Іспанії та її бізнесу в цих процесах. Наразі також розглядається можливість відкриття філії офісу безпосередньо в Україні.
Як повідомлялося, Україна та Франція підписали міжурядову угоду про оновлення Фонду підтримки критичної інфраструктури та пріоритетних секторів української економіки (“Фонд для України ІІ“), у межах якого на реалізацію проєктів виділено 71 млн євро. Відбір проєктів вже розпочато.
Фото: Мінрозвитку
-
Усі новини4 дні agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Суспільство6 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини4 дні agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Усі новини6 днів agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Події1 тиждень agoУ Софії Київській показали врятовану картину «Поцілунок Іуди», пов’язану з Караваджо
-
Усі новини5 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна5 днів agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза