Про ураження танкерів РФ Kairos та Virat неподалік узбережжя Туреччини пише “Економічна правда” з посиланням на джерела в Службі безпеки України. За словами інсайдерів, спільну операцію провели 13 Головне управління військової контррозвідки Слудби безпеки України та Військово-морські сили України.

“По суднах успішно відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby. Вони можуть долати великі дистанції та оснащені посиленими бойовими частинами”, — розповіли журналістам джерела.

На опублікованих медіа кадрах можна побачити, що обидва судна після ударів дістали критичні пошкодження. Джерела зазначили, що танкери Kairos та Virat фактично виведені з експлуатації, що суттєво вплине на транспортування Росією нафти. Повідомляється, що під час атаки дронів судна порожніми йшли до порту Новоросійськ в РФ, щоб завантажити сировину.

За словами поінформованого джерела в СБУ, судна Kairos та Virat могли перевозити нафту на суму майже 70 млн доларів.

Зазначимо, вранці 29 листопада пресслужба Міністерства транспорту Туреччини повідомила про повторну атаку на танкер VIRAT, в результаті якої правий борт дістав невелике пошкодження.

Підрив танкерів РФ у Чорному морі: деталі

Інформаційне агентство Reuters з посиланням на дані судноплавного агентства Tribeca писало, що танкери з “тіньового флоту” РФ неподалік узбережжя Туреччини в Чорному морі могли підірватися на міні. Вибух на судні Kairos спричинив пожежу приблизно на 52 милі на північ від протоки Босфор. Танкер Virat, імовірно, зазнач ураження за 35 морських миль від узбережжя. Екіпаж евакуювали турецькі рятувальники. Обидва танкери входять до переліку суден “тіньового флоту” Росії, проти яких запроваджені санкції США та ЄС.

Нагадаємо, в грудні 2024 року Фокус розповідав, що на танкери “тіньового флоту” Росії моряків беруть навіть без кваліфікації. Чимало росіян влаштовуються на судна через молдавську компанію. Такі танкери часто страждають від несправностей, оскільки власники намагаються уникати перевірок та не дотримуються вимог безпеки.

Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка розпочали роботу над спільною постановкою «Кассандра. PROJECT».

Прем’єра запланована на весну 2026 року на сцені театру імені Лесі Українки. Актори двох театральних колективів однією чималенькою командою активно готуються (остаточний склад вистави буде оголошено пізніше), а ми розповідаємо деталі про те, чого очікуємо від цієї цікавої міжтеатральної колаборації, що відбувається в межах Меморандуму про співпрацю, підписаного в жовтні. 

РЕЖИСЕР: МЕНЕ ДУЖЕ БЕНТЕЖИТЬ ДУМКА, ЯК УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ ВИТРИМУЮТЬ

За задумом режисера Ґжеґожа Яжини та драматурга Романа Павловського-Фельберга вистава має висвітлити узагальнені історії жінок, які споконвіку за своєю природою не ініціюють світових конфліктів, але найбільше потерпають від їхніх наслідків. Тобто, з української сцени вустами Кассандри промовлятимуть усі жінки, на долю яких випало жити у кровопролитних війнах – від античних, до сучасних. Це буде поєднання сучасного і античного текстів. При тому, що драматургія вистави спиратиметься на класичні твори Гомера, Есхіла, Евріпіда, а також на твори Лесі Українки і Жана-Поля Сартра, вони будуть представлені крізь оптику сучасних реалій України, з елементами детективу, можливо, навіть трилера.

ГРЕЦЬКА ТЕМА ДАЄ НАГОДУ УЗАГАЛЬНЮВАТИ ІСТОРІЮ, ТОМУ ЩО ВІЙНИ ЗАРАЗ ВІДБУВАЮТЬСЯ ПО ВСЬОМУ СВІТУ

«Мене дуже бентежить думка, як українські жінки під час війни в Україні витримують це. Кассандра кладе своє життя задля боротьби, вона жінка-воїн, яка постає проти дуже сильної людини – лідера великого війська. Ми узагальнюватимемо кейс, коли жінки беруть на себе тягар боротьби, оскільки такий приклад є і в Україні, і в усьому світі – це загальнолюдська ситуація. Надзвичайно важливо, щоб голос жінки був почутим і художнє дослідження цієї теми вкрай важливе», – ділиться пан Ґжеґож.

Режисер пояснює, що обрав тему Троянської війни як універсальний символ боротьби, болю, трагедії і… повторюваності людських помилок: «Ми можемо бачити, що минають часи, а людство досі не впоралося з помилками, які робило тисячі років тому, і війни тривають. А грецька тема дає нагоду узагальнювати історію, тому що війни зараз відбуваються по всьому світу». Водночас постановка «Кассандри» є досить делікатною справою, оскільки є спільною європейською темою, пов’язаною із загальним досвідом Другої світової війни.

ВИБІР МАТЕРІАЛУ ВИПАВ НА ТІ ПИТАННЯ, ЯКІ ТУРБУЮТЬ ЛЮДСТВО КРІЗЬ УСІ ВІКИ – ВІЙНА

Ґжегож Яжина – відомий діяч сучасного польського театру, багаторічний керівник TR Warszawa (Teatr Rozmaitości). Театрознавці називають його вистави революційними, оскільки вони містять реакцію на гостросоціальну проблематику сьогодення. З лютого 2022 року митець постійно стежить за  подіями в Україні і глибоко переживає їх. Він декілька разів приїздив до Києва під час повномасштабного вторгнення, і коли під час першого візиту познайомився з драмою Лесі Українки «Кассандра», це стало вирішальним поштовхом до ідеї створення проєкту та активізувало його багаторічні дослідження історії Давньої Греції.

У 2024 році під час зустрічі з керівництво Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки – генеральним директором-художнім керівником Кирилом Кашліковим та директором-розпорядником Оксаною Немчук було обговорено всі деталі, і робота над київською «Кассандрою» розпочалася.

«Звісно, під час війни було б неправильно брати щось інше, тому вибір матеріалу для постановки випав на ті питання, які турбують людство крізь усі віки – війна», – говорить режисер Яжина, який особисто проводив у Києві кастинги та воркшопи для акторів майбутньої вистави. 

На наше запитання, які в нього відчуття, коли він перетинає кордон і опиняєтеся в країні, яка постійно перебуває під загрозою балістичних обстрілів, відповідає:  «Коли я виїжджаю з Варшави, то розумію, що їду в зовсім інший світ, і це справді досить дивні відчуття, в яких є певна доля страху. Але коли я вже перетинаю кордон з вашою країною, бачу українські міста, бачу ваших людей, то стаю одним із них і розумію, як це круто бути в Україні саме в цей час».

ПРОДЮСЕРКА: ЦЕЙ ПРОЄКТ СПРИЯТИМЕ ЗМІЦНЕННЮ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПІВПРАЦІ

Тепер щодо самого Меморандуму про співпрацю між двома національними театрами. «Кассандра. PROJECT» – перша спільна робота в його межах, яка, на думку театрів, стане не лише культурною ініціативою обох театральних установ, а й важливим мистецьким жестом солідарності. Окрім того, цей проєкт сприятиме зміцненню українсько-польської культурної співпраці. «Кассандра. Project» – охоплює не тільки постановку вистави, а також проведення мистецьких і освітніх заходів, зокрема, воркшопи, лекції та панельні дискусії.

«Якщо говорити загалом, то підписання меморандуму передбачає розвиток партнерських відносин, обмін досвідом, а також спільну роботу над творчими, освітніми та мистецькими проєктами. А конкретні напрями співпраці можуть передбачати створення спільних вистав, мультидисциплінарних проєктів, які б залучали різні мистецькі чи освітні напрями – лабораторії, конференції, воркшопи, дискусії. Також маємо на меті організовувати спільні гастрольні тури», – пояснює продюсерка проєкту «Кассандра. PROJECT» Оксана Немчук.

МИ ОБ’ЄДНУЄМО СВОЇ ЗУСИЛЛЯ ЩОБ ПІДТРИМУВАТИ БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

То чи можна вважати, що підписання меморандуму про співпрацю зламало стереотип, що театри мають конкурувати між собою?

«На мою думку ʺздороваʺ конкуренція має бути в мистецькому середовищі, –  пояснює Оксана Немчук. – Конкуренція стимулює пошук нових форм, сміливі режисерські рішення. Вона спонукає митців працювати над оригінальністю, професійним зростанням і створенням унікальної художньої мови. І в результаті ми спостерігаємо, як розвивається театральне середовище. Стосовно саме нашої співпраці, то це скоріше жест солідарності та партнерства. Ми об’єднуємо свої зусилля щоб підтримувати безперервність творчого процесу під час війни. Можливо, сьогодні ми робимо перші кроки до переосмислення моделі театральної співпраці в Україні, і місце ʺконкуренціїʺ в майбутньому займе розвиток театрів через партнерство».

Вона впевнена, що в сучасній Україні, особливо в умовах економічних, безпекових, воєнних викликів, об’єднання зусиль театральних інституцій має надзвичайне значення. Окрім того, така співпраця сприятиме розвитку театральної спільноти.  

«Ми маємо підтримувати моральний дух українців, давати простір для мистецького осмислення травм і водночас зберігати та розвивати українську культурну традицію», – говорить продюсерка «Кассандра. PROJECT» Оксана Немчук.

Любов Базів. Київ

Фото Олександра Клименка та Ірини Сомової

На головній світлині: актори Сергій Детюк та Анастасія Шестопал під час ІІ-го етапу роботи над проєктом «Кассандра.PROJECT»

«Відвідала опорний ліцей у Кагарлику, де Фундація відновила та облаштувала укриття площею близько 800 кв. м. У закладі навчається майже 900 дітей, і третина з них щодня приїздить із навколишніх сіл. Тому для нас було важливо реалізувати саме такий масштабний проєкт – укриття не лише просторе, а й дає змогу забезпечити безпечне навчання дітей одразу з кількох громад», – поінформувала Зеленська.

Вона зазначила, що укриття було відновлено та облаштовано завдяки підтримці землі Нижня Австрія. Кагарлик перша леді відвідала разом із партнерами – послом Австрії в Україні Робертом Мюллером та керівником управління будівлями та нерухомістю землі Нижня Австрія Крістофом Рейтером.

Перша леді наголосила, що сьогодні школа має бути не просто захищеним приміщенням, а «повноцінним простором для життя – з теплом і світлом, гарячою їжею та відчуттям звичного ритму дня». Тож Фундація Олени Зеленської поступово розширює підхід і працює не лише над укриттями, а й над іншими критично важливими елементами освітньої інфраструктури, що стало основою нового комплексного проєкту «Безпечна школа».

«У межах цього підходу в ліцеї, який я відвідала сьогодні, невдовзі розпочнеться модернізація харчоблока: ремонт кухні та їдальні, встановлення сучасного технологічного обладнання, оновлення меблів та необхідного оснащення. Після модернізації харчоблок стане опорним і зможе забезпечити збалансованим харчуванням ще близько 400 дітей із сусідніх громад», – зазначила перша леді.

Вона наголосила, що навіть під час війни діти мають навчатися в безпечних, гідних і комфортних умовах.

Як повідомляв Укрінформ, загалом в Україні функціонують понад 30 укриттів у школах і садочках, відновлення та облаштування яких профінансувала Фундація Олени Зеленської.