Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.

Фото: Facebook/Євген Бушмакін

За словами режисерки Тоні Ноябрьової, Бушмакін загинув під час служби. Подробиць щодо обставин його загибелі вона не повідомила. Акторові було 45 років.

Ноябрьова назвала Бушмакіна «видатним актором, викладачем і другом» та зазначила, що всі її професійні досягнення пов’язані зі спільним творчим шляхом, який вони розпочали ще під час навчання в інституті.

«Він не вмів воювати. Він любив людей і дуже хотів бачити сина», – зауважила режисерка.

Ноябрьова також розповіла, що Євгена мобілізували біля його будинку, після чого він служив у штурмовій бригаді.

Актора згадав і письменник Андрій Кокотюха: «На війні загинув актор Євген Бушмакін. Знав його мало. Але в короткій розмові він хотів дочекатися своєї ролі, просив написати для нього. Я не встиг…».

«Герої нашого часу – це також українські митці, які стають військовими. А ще вони гинуть. Знову, і знову, і знову. Ви й самі знаєте, як під час різних подій, кінофестивалів тощо хвилини мовчання, коли згадуються усі наші вбиті колеги, стали просто безкінечними. Світла пам’ять Євгену…» – написала режисерка та письменниця Ірина Цілик.

Євген Бушмакін народився 28 травня 1981 року в Полтаві. У 2005 році він закінчив режисерський факультет Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «режисер, викладач».

У кіно Бушмакін виконав головну роль у дебютному короткометражному фільмі Ноябрьової «День незалежності» (2012), а також зіграв головного героя у повнометражному дебюті режисерки – стрічці «Герой мого часу» (2018). За роль Жоріка був номінований на кінопремію «Золота Дзиґа» в категорії «Найкращий актор». Також він зіграв у стрічці «Все буде добре».

Як повідомляв Укрінформ, на фронті під час виконання бойового завдання загинув Ігор Ходжаніязов – поет, перекладач, мовознавець, культуролог, музикант і дослідник традиційної музики та історії.

Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.

Зазначається, що допомогу надали, зокрема, партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH.

“Очікуємо на надходження ще 882 генераторів, 165 трансформаторів та 157 одиниць іншого обладнання…” – йдеться у повідомленні.

З початку року в регіони зі складів хабу відправили 490 вантажів гуманітарної допомоги загальною вагою понад 4,4 тис. тонн. Зокрема, 2527 генераторів, 97 трансформаторів та 162 одиниці блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

Загалом із березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2505 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою 32 тис. т, із них понад 28,3 тис. т уже розподілені між регіонами.

Як повідомляв Укрінформ, Миколаївська, Дніпропетровська та Харківська області завдяки внескам міжнародних партнерів у Фонд підтримки енергетики України минулого тижня отримали обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури майже на 1 млн євро.

Фото: ДСНС, ілюстративне

Про це в інтерв’ю Wirtualna Polska заявив речник президента Польщі Рафал Леськевич, передає Укрінформ.

«Це позитивний сигнал», – зазначив Леськевич, водночас додаючи, що архіви СБУ були відкриті вже багато років.

За його словами, польські історики, зокрема в рамках спільної польсько-української групи Інституту національної пам’яті, мали доступ до документів, які стосувалися польсько-українських відносин, у тому числі Волинської трагедії.

Речник польського президента назвав дуже важливою частину заяви Зеленського щодо збільшення кількості дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи. Він висловив сподівання, що після зустрічі президентів Кароля Навроцького і Володимира Зеленського цей процес набуде системного характеру.

Леськевич також підкреслив, що Польща продовжить підтримувати Україну у війні проти Росії.

«Допомога Україні є спільним інтересом НАТО та Євросоюзу. Ніхто цього не зупинить», – наголосив він.

Водночас речник зазначив, що підтримка України у війні з Росією не виключає послідовного відстоювання Польщею своїх позицій у питаннях історичної пам’яті.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно відреагував на оголошені Президентом України Володимиром Зеленським кроки, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу, заявивши про готовність Варшави до серйозних переговорів з Києвом.

На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplash