Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.

Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.

«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.

За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.

«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.

Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час міжнародної зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці під головуванням державної секретарки у закордонних справах Великої Британії Іветт Купер, передає Укрінформ із посиланням на сайт МЗС.  

Глава української дипломатії підкреслив прямий зв’язок між поточною ситуацією в Ормузькій протоці та російською агресією проти України.

“Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки”, – зауважив він.

Очільник дипломатичного відомства зазначив, що в питанні Ормузької протоки Іран має ті самі цілі, що й Росія мала в Чорному морі: дестабілізувати глобальні ринки та шантажувати інших; різниця полягає лише в тому, що чотири роки тому Росія намагалася перетворити на зброю продовольство, а сьогодні Іран намагається перетворити на зброю енергію.

За словами міністра, Україна також безпосередньо зацікавлена у стабільності глобальних ринків. Росії не можна дозволити використовувати нестабільність на Близькому Сході для фінансування ще багатьох років війни.

Проводячи паралелі, Сибіга нагадав, що Україні вдалося прорвати російську блокаду в Чорному морі завдяки морським дронам і розумній стратегії.

Він наголосив, що принципи Конвенції ООН з морського права повинні дотримуватися в Ормузькій протоці так само, як і в Чорному морі.

“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, – зазначив глава МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки.

Фото: МЗС