Постановка створена в межах творчого проєкту «Пошук 2025–2026».

Інтерпретація п’єси Старицького переносить знайому історію кохання і зради у простір сучасних міських околиць – туди, де почуття швидко стають зброєю, а боротьба за увагу та значущість часто важить більше за правду.

Камерний простір сцени концентрує дію навколо одного об’єкта – фотокабіни, яка стає не лише частиною побуту, а й символом ілюзії близькості, потреби бути побаченим і страху зникнути. Це історія про бажання бути потрібним і страх залишитися ніким. І про момент, коли вже запізно – бо кожен зробив свій вибір.

Режисер вистави – Максим Свець, сценографія – Петро Богомазов.

Як повідомляв Укрінформ, у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем’єра вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса» про театр «Березіль» та події періоду Розстріляного Відродження, які відбувалися у Києві та Харкові.

 Фото: lesyatheatre.com.ua

Литва виділить додаткові 4 мільйони євро на підтримку встановлення сонячних енергетичних систем та систем накопичення енергії в українських державних установах, наприклад школах та лікарнях.

Захід зібрав близько 250 парламентаріїв з усіх країн Альянсу і держав-партнерів.

Заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах, зважаючи на інтенсивність бойових дій та ситуацію на полі бою.

Серед головних пріоритетів: фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL); закупівля зенітних ракет для систем Patriot; закупівля далекобійних 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи; пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.

За словами Баніка, «для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони».

Заступник міністра додав, що за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців.

Банік ознайомив парламентаріїв із результатами застосування українських інновацій на полі бою.

Так, завдяки middle-strike дронам українські військові здійснюють близько п’яти тисяч ударів на місяць на відстань понад 20 км, працюючи над повним блокуванням російської логістики в глибині території ворога.

Україні вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу.

«Зараз у Міністерстві оборони вся команда об’єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська», – зазначив Банік.

Для збереження технологічної переваги та витіснення ворога Україні необхідне системне нарощення фінансування.

Банік закликав партнерів надати додаткове двостороннє фінансування (на додачу до позики ЄС), щоб досягти цільового показника у 60 мільярдів доларів допомоги цього року.

Водночас він висловив вдячність Парламентській асамблеї НАТО та країнам-партнерам за всебічну підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення і запевнив у готовності розбудовувати довгострокову взаємовигідну співпрацю.

«Ми хочемо розвивати наші відносини з членами НАТО у взаємовигідне партнерство. Цього року ми готові віддати Європі більше: випробовуючи ваші продукти на нашому полі бою, ділячись технологіями та даними, а також надаючи засвоєні уроки, які допоможуть зміцнити ваші власні армії. Я говорю про математику війни і, що найважливіше, про нашу перевірену здатність відновлювати та успішно нарощувати оборонне виробництво в умовах активної повномасштабної війни», – підкреслив Банік.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки» зазначив, що союзники мають усвідомити, що членство України в НАТО є не лише доцільним рішенням з погляду безпеки, а й економічно вигідною моделлю майбутнього для всієї Європи.

Фото: Міноборони