Кількість постраждалих у Харкові зросла до 46 осіб, двоє з них діти — дівчатка 9 і 13 років. 19 дронів типу “Герань-2” атакували Слобідський і Основ’янський райони. Про це 19 листопада повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Внаслідок нічного удару у Харкові пошкоджені: 16 багатоквартирних будинків, 31 машина, гаражний кооператив, підстанція екстреної медичної допомоги, супермаркет, 2 тролейбуси, нежитлова будівля, адміністративна будівля, школа.

Харківський міський голова Ігор Терехов інформував, що одне з влучань прийшлося на подвірʼя школи у Слобідському районі.

У місцевому медіа “Думка” передали, що пошкодження отримали щонайменше чотири тролейбуси, які стояли на проспекті Аерокосмічному. Окрім того, на тому ж проспекті ЗС РФ “рознесли” супермаркет “Сільпо”.

“Внаслідок обстрілу одна з дев’ятиповерхівок залишилася без жодного вцілілого вікна”, — підкреслили автори контенту.

Нагадаємо, раніше голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомляв про влучання по 9-поверховому житловому будинку у Слобідському районі. З постраждалого під’їзду евакуювали 22 особи. Також ворог вдарив поблизу одного з медичних закладів, внаслідок чого постраждав лікар.

Також вночі ЗС РФ влаштувала масовану атаку, запустивши понад 470 ударних дронів і 48 ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський заявив, що найважча ситуація — у Тернополі, де були влучання у житлові 9-поверхівки. Загинули дев’ятеро осіб, десятки людей отримали поранення.

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

За інформацією відомства, на сьогодні в Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровані 8852 суб’єкти.

У першій половині цього року виробництво книжок зросло: кількість назв збільшилася на 25%, наклад – на 37%. 85% компаній звітували про зростання прибутків.

Водночас ситуація на ринку залишається нерівномірною: у більшості малих міст книгарень немає.

У київській книгарні «Сенс» пройшла зустріч віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної з книжковою спільнотою. До заходу долучилися понад 50 учасників, серед яких – видавці та представники книгарень.

Бережна представила напрями роботи міністерства, програми підтримки галузі та нові можливості для операторів книжкового ринку.

Серед пріоритетів державної політики у сфері вона визначила підтримку українських видавців через грантові та фінансові інструменти, захист інформаційного простору, санкції проти російських видавництв і недопущення продукції РФ на український ринок, а також популяризацію читання, підтримку української мови й ідентичності.

«Після початку повномасштабного вторгнення книжкова галузь зазнала потужного удару, однак сьогодні ми бачимо, що вона поступово відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’являються нові книгарні та видавництва», – наголосила віцепрем’єрка.

Окрему увагу Бережна приділила програмі «Власна справа: Креативні індустрії», яка поширюється на книговидавців, авторів та суміжні творчі професії, передбачає мікрогранти розміром від 100 тисяч до 1 млн гривень на розвиток бізнесу – від редагування до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робочих місць. Заявки на участь у програмі можна подавати через «Дію».

На зустрічі згадали, зокрема, і про результати програми «єКнига», у межах якої державну допомогу на придбання книжок цьогоріч отримала вже понад 221 тисяча українців, витрачені були 147 млн гривень. Також ішлося про закупівлі Українського інституту книги: 114,5 тисяч примірників нових видань для бібліотек на суму 23,35 млн грн.

Під час дискусії учасники обговорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень і модернізації державних програм у сфері культури та читання. У фокусі уваги – необхідність прискорення змін до законодавства та пошуку джерел фінансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, пільгове страхування та підтримка виробництва біля лінії фронту, оновлення бібліотечних фондів і посилення роботи з громадами в цьому напрямку.

Серед обговореного було й розширення програми «єКнига», що, на думку учасників, дозволить підвищити ефективність використання коштів.

Бережна підкреслила: команда Мінкульту готова до відкритого діалогу, відомство працює над прозорими рішеннями та над залученням додаткових ресурсів для галузі з державного бюджету, міжнародної допомоги, фондів і програм зайнятості.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція про обмеження друку, поширення та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції.

Кабмін у відповідь пояснив, що зміни до законодавства щодо поширення книжок російською мовою в Україні можливі лише після детального опрацювання питання із залученням широкого кола експертів.

Швеція збільшить свої відрахування до фонду “зеленого” відновлення України на 23 мільйони євро.