Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.

«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.

«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.

Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.

Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.

Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».

Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».

Фото: kyivcity.gov.ua

У Дніпрі завершили відновлення гімназій №88 та №63, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак торік у червні та вересні.

Про це повідомляється на сайті міської ради Дніпра, передає Укрінформ.

Як зазначається, у закладах замінили вікна та двері, відремонтували укоси, встановили нові підвіконня і відливи, а також виконали інші роботи для відновлення освітнього процесу. Уточнюється, що в гімназії №63 після атаки в ніч на 20 вересня 2025 року вибило майже 80 вікон, було пошкоджено двоє вхідних дверей. За словами директорки навчального закладу Оксани Лукомець, відновлення тривало близько трьох-чотирьох місяців, діти повернулися до очного навчання в найкоротші терміни.

«У закладі замінили віконні та дверні блоки відповідно до вимог державних будівельних норм щодо теплової ізоляції будівель і споруд. Також провели оздоблювальні роботи з облаштування укосів, ремонт штукатурки, заміну підвіконних дощок та відливів», – додала спеціалістка департаменту гуманітарної політики Дніпровської міськради Анастасія Сокуленко.

Гімназія №88 зазнала значних пошкоджень 24 червня 2025 року внаслідок ракетного удару РФ. Її директорка Олена Мельникова розповіла, що в будівлі не залишилося жодного кабінету, де б не були пошкоджені вікна, двері або стеля. Тут замінили 90 вікон та 10 дверей, а також відремонтували стелю у навчальних приміщеннях і коридорах.

Під час ремонту учні навчалися у змішаному форматі. Після завершення робіт діти повністю повернулися до звичного навчання.

Читайте також: У Львові відновили близько 90% будівель, пошкоджених торік російськими атаками

Як повідомляв Укрінформ, у Дніпрі внаслідок російської атаки вночі 15 квітня пошкоджені будівлі двох вищих навчальних закладів.

Фото: Дніпровська міськрада

Про це повідомили в українському оборонному відомстві, передає Укрінформ.

«Уся зброя, техніка та спорядження для українських військових мають відповідати стандартам НАТО. Тепер це правило повноцінно діятиме і для продукції, яку Україна та Фінляндія купують одна в одної або виготовляють на замовлення», – ідеться у повідомленні.

Згідно з даними міністерства, підписаний меморандум чітко визначає, як саме державні органи контролю однієї країни перевірятимуть якість оборонної продукції на прохання іншої відповідно до загальних стандартів НАТО STANAG 4107 / AQAP-2070.

Відтепер, якщо Україна замовлятиме продукцію у фінського заводу або навпаки, обидві сторони автоматично визнаватимуть перевірку якості. Потреби у повторному проведенні тих самих процедур не буде.

Взаємна довіра до процедур перевірки дозволить значно швидше передавати необхідне спорядження безпосередньо на фронт.

Серед іншого, меморандум визначає правила, за якими фахівці із забезпечення якості однієї держави працюють на своїй території на замовлення партнера. Перевірки відбуватимуться за єдиними стандартами НАТО, відповідно до процедур AQAP-2070, зокрема з використанням однакових бланків і документів. Це дозволить обом країнам розмовляти «однією мовою» у всьому, що стосується надійності військової техніки.

У Міноборони нагадують: подібні договори про взаємне визнання якості Україна раніше підписала зі Швецією, Туреччиною, Чехією, Францією, Німеччиною, Норвегією та Польщею.

Наголошується, що угода з Фінляндією стала черговим кроком до повного переведення системи українських військових закупівель на рейки Північноатлантичного альянсу. Також цей документ є логічним продовженням попередніх домовленостей, зокрема безпекової угоди від 3 квітня 2024 року й меморандуму про співпрацю між міністерствами оборони від 13 березня 2025 року.

Посол Фінляндії Тар’я Фернандес підкреслила: новий меморандум – це ще один крок у зміцненні тісної та динамічної співпраці з Україною. Серед практичних результатів, зауважила вона, – ширша кооперація в оборонному секторі, зокрема щодо продукції оборонного призначення.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії відправить Україні новий пакет оборонної допомоги вартістю близько 128 млн євро.

Фото: Міноборони