У Києві — колосальний ажіотаж, готелі переповнені іноземцями, котрі терміново цікавляться нашою дроновою оборонкою. Схоже на золоту лихоманку.

Ще ніколи, з часів княжої Русі, ми не мали такої можливості впливати на світові процеси. Ще ніколи, з часів Сагайдачного, українське військо не було настільки сильним.

Через біль і приниження, через втрату коштовних військових активів та цінних інфраструктурних підприємств лідери цього світу переконалися, що в українців — і тільки в українців — є найкращі рішення проти сучасних викликів. Дешеві, масові, зручні.

Можна казати, що ми з Росією йдемо поруч у дронових перегонах. Десь випереджають вони нас, десь — ми їх. Але якщо взяти антидронову ППО, розраховану на боротьбу з так званими глибокими ударами БпЛА, нам тут немає рівних. Три з половиною роки “шахедного” терору все-таки примусили нас випрацювати імунітет.

Це і досвід роботи з радарами та іншими засобами виявлення, це і дрони-перехоплювачі, це унікальні рішення з інтеграції всіх цих речей у єдину систему. Цього всього нема у росіян — а значить, цього всього тим більше нема ніде у світі.

Завдяки війні Ізраїлю та США проти Ірану в необхідності “протишахедного” імунітету переконався весь світ. Над сусідами Ірану аж з 2019 року висить загроза ударних БпЛА, після перших атак Тегерану цими засобами по нафтопереробці Перської затоки. Але арабські країни на належну протидію до сих пір і близько не спромоглися, і тепер звертаються про допомогу.

До нас, у Київ.

Виявилося, що серед країн європейської цивілізації ми у цьому найкращі. Така реальність.

І це тільки один з вимірів високих технологій, якими ми все глибше володіємо. Далі буде значно, значно більше.

Важливо

***

Чи вдарила держава палець об палець, щоб в Україні з’явилися такі безпрецедентні технологічні рішення і такі блискучі підрозділи? Питання, відповідь на котре зависне в повітрі.

“Надто пізно, надто мало” — девіз наших посадовців, котрого вони дотримуються неухильно і, на жаль, й надалі будуть дотримуватися у своїх реакціях на технологічний прогрес у війні.

Але добре, що є закупівлі радарів — хоча і безконтрольні у різних, насправді не дотичних до тематики ППО, відомствах. Добре, що свого часу були відкриті шлюзи для державних замовлень на мільйони дронів, що виростило хоча й інколи напівпрофесійний, непрозорий, але все ж спроможний на швидкі дії сектор приватних виробників — ових мільярдерів від БпЛА.

Нарешті, посіви грантів від Мінцифри теж зіграли свою роль.

Але основна заслуга належить польовим командирам і командам низових бійців, котрі від літа 2024 року сміливо просували ці теми, в обхід статутів та армійського довбограйства, таки навчилися показувати прекрасні результати. Вони і збивали, і конструювали, і експериментували.

Добре, що поруч з бездарями і підлими пристосуванцями в нашій армії зростають талановиті і віддані лідери. Радісно бачити, що справа цих відданих перемагає.

***

Тепер ми, у планетарному масштабі невеликий за чисельністю чи територією народ, не надто багатий — один із провідних у військовій царині. Це факт. Поруч з фактом масового ухилянтства та корупційної розбещеності в тилу. Поруч із масовою жертовністю простих українців, студентів і пенсіонерів, поруч з бездарністю і жадібністю деяких державних діячів.

Висока позиція у світовому рейтингу коштувала нам багато крові. Половина моїх друзів, з якими ми починали цю боротьбу у 2014 році, вже на тому світі. Але, як бачимо, це не було дарма.

Шлях опору російській навалі, котрий ми почали після Майдану з дробовиками та пістолетами, — вдало підхопили, приєдналися численні наші талановиті співвітчизники. І те, що ми бачимо зараз, — це лише світанок нової ери.

Епоха роботизованих систем лише починається. Скоро світ відкриє нові виміри українства у цій сфері.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Допомога партнерам чи втрата золотих кадрів: чому відправлення операторів дронів на Близький Схід – це помилка

У Києві в Будинку кіно 18 березня відбудеться показ фільму «Крим, як це було» та зустріч з творчим колективом фільму на чолі з режисером Костянтином Кляцкіним.

Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль на годині запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перший рівень захисту від уламків і непрямих влучань виконано на всіх пріоритетних об’єктах енергетики. Продовжується облаштування другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 критичних елементах. Роботи ведуть НЕК “Укренерго” та Агентство відновлення, стан виконання – 80% та 95% відповідно”, – сказав Шмигаль.

Він наголосив, що без уже наявного пасивного захисту ситуація в енергосистемі після російських атак була би складнішою, ніж є зараз. Крім того, розбудова захисту є постійним процесом, адже захисні споруди отримують пошкодження під час атак.

Шмигаль додав, що захист також розбудовують Енергоатом, Центренерго, ОГТСУ, Укргідроенерго, Нафтогаз, обленерго, приватні генеруючі компанії.

“Загальна потреба у фінансуванні складає 35 млрд грн. Активно працюємо з партнерами, щоб залучити цю суму”, – сказав міністр.

Він також заявив, що проєкт із залучення підприємств критичної інфраструктури до системи протиповітряної оборони працює успішно.

Шмигаль додав, що на період воєнного стану процедури підключення до мереж нового обладнання спрощені максимально.

“Уряд максимально спростив усі процедури підключення до мереж на час війни. Упевнений, сьогодні підходи одні із найпростіших в Європі”, – сказав Шмигаль.

За його словами, бюрократичні моменти уже зменшені до нульового рівня, залишилися технічні й безпекові моменти, які повинні дотримуватися задля правильної роботи мережі.

Як повідомлялося, за словами Шмигаля, запас енергетичного обладнання, яке буде накопичуватися до наступної зими, має утричі перевищувати знищене росіянами під час цього опалювального сезону.

Фото: Кабмін