Зазначається, експозиція розкриває історію музейників Луганщини, які попри втрату звичного простору, фондів та вимушене переміщення продовжують досліджувати, документувати й представляти культурну спадщину регіону в Україні та за кордоном.

“Історія проєкту розпочалася у Швейцарії. У місті Фрібур було представлено плакатну виставку «Музей на лінії вогню», під час якої директорка Луганського обласного краєзнавчого музею Олеся Мілованова репрезентувала експонат — трофейний парашут. Згодом у Женеві створили повноцінну експозицію, а нині проєкт продовжив свій шлях в Україні”, – йдеться в повідомленні.

Особливе місце в експозиції посідає «Чорнухинська мадонна» — мистецьке переосмислення половецької кам’яної скульптури XII століття у вигляді об’ємних робіт із шамоту. Ідея створення належить директорці Слов’янського краєзнавчого музею Євгенії Калугіній.

Директор Ужгородського скансену Василь Коцан зазначив, що музей — це насамперед люди, їхні знання, професійний досвід, пам’ять і готовність продовжувати свою справу навіть тоді, коли доводиться починати все спочатку.

У межах презентації відбувся круглий стіл «Музей у валізі: музей під час війни — виклики і перспективи», під час якого фахівці обговорили трансформацію ролі музеїв від збереження спадщини до фіксації подій сучасності та формування національної пам’яті. Також для гостей провели кураторську екскурсію.

Оглянути експозицію в ужгородському скансені можна до 7 листопада. Проєкт реалізовано Луганським обласним краєзнавчим музеєм спільно з ГО «CLIO HUB» за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та Університету Фрібура.

Як повідомляв Укрінформ, Луганський обласний краєзнавчий музей за свою історію зазнав подвійної релокації через російську агресію. У 2014 році після окупації Луганська музей втратив приміщення та основну колекцію й відновив діяльність у Старобільську. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році та повторної окупації міста команда була змушена виїхати знову, продовживши роботу в евакуації та функціонуючи на базі партнерських просторів.

«Внаслідок російської агресії у громаді пошкоджено 265 багатоквартирних будинків та 241 приватний будинок. Повністю зруйновано два багатоквартирні житлові будинки та 18 приватних житлових будинків», – поінформував начальник управління житлового господарства міськради Андрій Гуменюк.

За його словами, станом на початок листопада надійшло 323 заяви на компенсацію за пошкоджене житло. Із них опрацьовано 266 заяв, за якими передбачено виплатити понад 28,4 млн грн.

Ще 128 заяв надійшло від власників знищеного. Із них опрацьовано 103 з позитивними рішеннями, а загальний обсяг компенсації становить 99,9 млн грн.

Як уточнив Гуменюк, 71 сім’я не може отримати допомогу за державною програмою, оскільки вона не передбачає компенсації наймачам такого житла лише на підставі проживання чи реєстрації.

Для людей, чиє житло було повністю зруйноване внаслідок ракетно-бомбових ударів, у громаді передбачена щомісячна адресна матеріальна допомога на оренду житла.

Як повідомляв Укрінформ, у Костянтинівській міській громаді Донецької області загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» сягнула ₴10,974 мільярда.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів розмову зі спікером Палати громад Парламенту Сполученого Королівства сером Ліндсі Гойлом, під час якої поінформував про безпекову ситуацію в Україні.