Про це йдеться на сайті Фонду Букерівської премії, передає Укрінформ.

Зазначається, що на знак вшанування десятирічного партнерства премія отримає назву Bukhman International Booker Prize. Також повідомляється, що призовий фонд для переможця конкурсу подвоять – з 50 тисяч до 100 тисяч фунтів стерлінгів, які будуть порівну розподілені між автором і перекладачем або перекладачами.

Кожна книга, що увійде до шорт-листа, як і раніше, отримає премію в розмірі 5 000 фунтів стерлінгів: 2 500 фунтів стерлінгів автору та 2 500 фунтів стерлінгів перекладачеві або перекладачам.

«Ми надзвичайно вдячні фонду Bukhman Philanthropies за його виняткову відданість справі фінансування Міжнародної Букерської премії протягом наступних 10 років, а також Дар’ї Бухман за її особисту підтримку перекладних творів», – сказала Габі Вуд, виконавча директорка Фонду Букерівської премії.

Крім цього, Фонд Букерівської премії оголосив склад журі 2027 року, яке очолить американська письменниця Кеті Кітамура. До його складу також увійшли британський письменник Патрік МакГіннесс, британський автор Калеб Азума Нельсон, данська письменниця Ольга Равн та американська акторка Тесса Томпсон.

Команда журі оцінюватиме художню прозу та збірки оповідань, перекладені англійською мовою та опубліковані у Великій Британії або Ірландії у період з 1 травня 2026 року по 30 квітня 2027 року. Лонг-лист номінантів із 12 або 13 книг оголосять 16 березня 2027 року, а шорт-лист – 15 квітня 2027 року. Ім’я переможця премії стане відоме на церемонії у травні наступного року.

Як пише Суспільне Культура, Bukhman Philanthropies була заснована у 2024 році британським підприємцем російського походження Дмитром Бухманом та його дружиною Дарією. Зазначається, що Bukhman Philanthropies підтримує проєкти у сферах літератури, материнського та неонатального здоров’я, психічного здоров’я дітей і молоді.

Бухман, який народився у російському місті Вологда, разом із братом Ігорем переїхали у 2016 році до Ізраїлю, а у 2020 році емігрували до Великої Британії. Чоловіки заснували компанію Playrix, відому такими проєктами як Fishdom та Homescapes.

Під час пандемії коронавірусу компанія Playrix увійшла до числа найбільших компаній мобільного геймінгу у світі, а у 2025 році Дмитро Бухман потрапив до десятки найбагатших людей Британії за версією The Sunday Times і очолив рейтинг найбагатших людей віком до 40 років.

У день початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року керівництво компанії назвало Playrix «аполітичною». Усередині компанії модератори видаляли дискусії про війну із корпоративних каналів Slack, що викликало невдоволення українських працівників. Однак за кілька днів після початку російського нападу брати Бухмани публічно назвали війну «великою трагедією» та заявили, що «насильство ніколи не може бути розв’язанням проблеми».

У березні 2022 року Playrix оголосила, що пожертвує 500 тисяч доларів Українському Червоному Хресту. У жовтні того ж року компанія оголосила про закриття офісів у Росії та Білорусі й повідомила про намір зберегти український штат. Надалі російські юридичні особи були ліквідовані або перебували у процесі ліквідації. Станом на вересень 2023 року, як повідомляється, усі офіси Playrix у Росії та Білорусі були закриті.

Як повідомляв Укрінформ, цьогорічним лауреатом Міжнародної Букерівської премії став роман «Taiwan Travelogue» (в Україні вийде під назвою «Тайванські нотатки Чідзуко») письменниці Ян Шванцзи, перекладений з мандаринської Лін Кінг.

Фото: thebookerprizes.com

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав японські компанії активніше долучатися до відбудови України та інвестувати в нашу довгострокову модернізацію, зокрема в енергетиці.

Як передає Укрінформ, про це глава держави сказав журналістам у Дарницькому районі Києва біля житлового будинку, зруйнованого внаслідок російської атаки.

Зеленський відвідав руйнування в Дарницькому районі Києва / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ

1 / 11

«Треба відповідний пакет захисту. Нам треба ці ракети. Ми максимально тиснемо, домовляємося. Є країни, з якими ми домовилися і яким вже віддали гроші – там, де працювала PURL (механізм, що дає країнам НАТО можливість фінансувати постачання американського озброєння і технологій через добровільні внески – ред.). Окремо, без PURL, наприклад, (є домовленість – ред.) з Норвегією: не буду казати куди, (але йшлося – ред.) про готовність оплатити 200 ракет, і жодна з них не прийшла поки», – сказав Зеленський.

Відповідаючи на запитання, чи має Україна достатньо ракет PAC-3 для відбиття атак із застосуванням понад 70 балістичних ракет, Президент відповів: «У нас такої кількості просто немає».

Він додав, що в Україні є велика кількість різних систем ППО, здатних збивати крилаті ракети. «Але балістику збивають тільки «Петріоти», – наголосив глава держави.

У цьому контексті Зеленський акцентував на важливості розвитку європейської антибалістичної програми, зокрема згадав про спільний проєкт зі створення наземної системи протиповітряної оборони Freyja (“Фрея”).

«Що стосується програми «Фрея», у нас повинна бути зустріч з приводу цієї програми під час натовського саміту, і потім ми будемо знати вже дату зустрічі лідерів саме щодо програми «Фрея». Поки що в мене немає дати, ми дуже хотіли, щоб ця зустріч відбулась в липні – серпні. Я думаю, так вона і буде», – зазначив Зеленський, додавши, що у цьому питанні не можна зволікати й необхідно «рухатись швидко».

Як повідомляв Укрінформ, у Києві кількість загиблих внаслідок російської масованої комбінованої атаки зросла до 21 людини, роботи з ліквідації наслідків масованої атаки тривають наразі на семи локаціях. Зокрема, рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи за двома адресами у Дарницькому районі – на місці руйнування 9-поверхівки та приватних житлових будинків.

Сили протиповітряної оборони знешкодили 48 ракет із 74 та 476 безпілотників із 496, якими росіяни атакували Україну з вечора 1 липня.

Фото Укрінформу можна купити тут.