Про це у Телеграмі повідомив секретар Рівненської міської ради, в.о. міського голови Віктор Шакирзян, передає Укрінформ.

«У Рівному відкрили виставку робіт учасників архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка» — важливого для нашої громади проєкту, який покликаний не лише оновити громадський простір, а й зберегти його історичну та культурну цінність», – ідеться у повідомленні.

Як зазначається, за результатами роботи журі перемогу здобув проєкт команди архітекторів під керівництвом Юрія Столярова, який запропонував найбільш цілісне та переконливе бачення майбутнього розвитку цієї території. Друге місце посіла студія архітектури та дизайну КОРА, третє — архітектурне бюро Urbanideas.

У Міському будинку культури вручили дипломи та сертифікати переможцям конкурсу. Також відкрили виставку конкурсних робіт, де всі охочі можуть ознайомитися з представленими концепціями та побачити різні підходи до майбутнього оновлення парку.

Як повідомляла міська рада, загалом на конкурс було подано 24 роботи.

Архітектурний конкурс є одним із етапів ревіталізації «парку Єврейка» у межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину». Проєкт «REHERIT 2.0» впроваджується Центр міської історії / Center for Urban History та Центром «Регіональний розвиток» Агенція економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Повідомлялося, що громадський простір Рівного, відомий як Єврейка, це занедбана зелена ділянка поблизу навчального закладу в центральній частині міста. У минулому тут знаходилися три кладовища — єврейське, православне та епідеміологічне. Найбільшим із них було єврейське, від нього й походить неофіційна та поширена серед рівнян назва місця «Єврейка». Нині містяни переважно використовують цю ділянку як транзитний простір, місце для прогулянок, короткочасного відпочинку та занять велоспортом. Разом з тим поміж дерев та стежок неохайного парку продовжують перебувати залишки надгробкових каменів, нагадуючи про історію цього простору.

У проєкті REHERIT 2.0 прагнуть змінити ставлення до цього місця, переосмислити його бачення та роль, перетворити на безпечний простір пам’яті, діалогу й співтворення. Архітектурний конкурс мав допомогти знайти інноваційні, чутливі до історичного контексту та соціально відповідальні рішення, які поєднають збереження пам’яті, природоорієнтованість та принципи соціальної взаємодії.

Преміальний фонд Всеукраїнського відкритого архітектурного конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території парку «Єврейка» у Рівному складав: 1 премія – 250 тис. гривень, 2 премія – 150 тис. гривень, 3 премія – 100 тис. гривень.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівному з’явився сквер імені загиблого воїна, волонтера та громадського активіста Віктора Суходольського – він загинув 16 червня 2023 року поблизу П’ятихаток на Запоріжжі.

Фото: Рівенська міськрада

Фінансування охоплює транспортну інфраструктуру, можливості органів місцевого самоврядування, енергетичну стійкість та програму, спрямовану на повернення молодих українських фахівців на державну службу.

Найбільший окремий транш у чотири мільйони євро буде спрямований на фінансування другого етапу з встановлення сонячних електростанцій для підвищення енергетичної стійкості українських шкіл і лікарень. Цей план передбачає встановлення сонячних панелей, інверторів та акумуляторних систем на щонайменше 25 об’єктах. Фінансування буде забезпечене за рахунок цільового внеску від литовської державної енергетичної компанії Ignitis Group. Проєкт триватиме 24 місяці.

Один мільйон євро виділять у вигляді національного співфінансування до Фонду підтримки транспорту України, мета – відновлення, ремонт та утримання цивільної транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок конфлікту.

Фонд зосереджується на малих і середніх проєктах, спрямованих на задоволення найнагальніших потреб України, що не покриваються іншими міжнародними механізмами. Проєкт триватиме 12 місяців.

Ще один мільйон євро спрямують на партнерську програму між литовськими та українськими муніципалітетами. Метою цієї ініціативи є зміцнення адміністративного потенціалу на місцевому рівні, покращення держпослуг, підтримка планування у районах, які постраждали від війни, реабілітація дітей та допомога українським органам місцевої влади у підготовці до отримання фінансування від ЄС та інших донорів. Проєкт триватиме 24 місяці.

Решту коштів – один мільйон євро – Литва спрямує для програми Create Ukraine, яка заохочує молодих українських фахівців повертатися з-за кордону і обіймати посади в органах центральної влади, сприяючи зусиллям з відновлення країни та процесу інтеграції України в ЄС. Програма має на меті повернути до України 25 молодих фахівців до 2027 року і триватиме 20 місяців.

Як повідомляв Укрінформ, Японія виділила 14 658 000 доларів США (приблизно 2,2 млрд ієн) на реалізацію ініціативи НАТО «Перелік пріоритетних потреб України» (PURL).

Фото: Олексій Кулеба, Телеграм

Про це перед початком засідання Європейської ради у Брюсселі заявив президент Литви Гітанас Науседа, передає Укрінформ.

«Ми бачимо, що Україна перемагає у цій війні. Ми бачимо дедалі більше ознак того, що війна наближається до російського населення. Те, що зараз відбувається в Москві, змінює правила гри, тому що російське населення починає усвідомлювати, що мова не про перегляд війни на телеекранах, а про війну на їхній власній землі», – сказав Науседа.

Він також зазначив, що Україна виробляє значну кількість дронів і успішно нарощує власний оборонно-промисловий потенціал, що є важливим на нинішньому етапі війни.

Говорячи про перспективи мирного процесу, литовський лідер наголосив, що Україна та Європа мають входити в нього з чітким розумінням власних цілей і лише за наявності реальних сигналів з боку Росії: готовності до переговорів або принаймні до припинення вогню.

Водночас, за словами Науседи, наразі немає «жодних позитивних сигналів від Росії».

Науседа також нагадав, що попередні спроби окремих лідерів розпочати розмову з главою Кремля Володимиром Путіним не дали результату, оскільки були індивідуальними, а не спільною позицією Європи.

За його словами, доки Росія не готова до серйозних перемовин, тиск необхідно посилювати, передусім — через підтримку України та розширення санкцій.

У 21-му пакеті санкцій, додав Науседа, дуже важливо охопити не лише банки чи тіньовий флот, а й енергетичний сектор: «Лукойл», «Росатом» та інші.

«Поки що нам не вдалося дійти до цієї точки. І це мій заклик до колег, до лідерів — ми повинні робити більше, щоб завдати Росії більшого болю», – заявив президент Литви.

Як повідомлялося, сьогодні, 18 червня, російська столиця знову опинилася під ударами, зокрема масштабне загоряння резервуарів зафіксовано на Московському нафтопереробному заводі.

Фото Укрінформу можна купити .