Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.

“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.

Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.

Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.

Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.

Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.

Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.

У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.

Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Така довготривала ініціатива колишнього мера Москви Юрія Лужкова, яка здійснювалася за кошти московського бюджету аж до 2010 року. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав український військовий та дипломат, колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби генерал-лейтенант Василь Серватюк.

Він нагадав, що в Криму за російські кошти тоді будували житло в Керчі, Щолкіному, а пізніше – і в Сімферополі та Євпаторії.

«Якби тоді не тільки ми, а всі підтримали будівництво в Криму, переселили українських пенсіонерів у Крим – можливо, і не було би подій 2014 року. Адже ситуація тоді яка в Криму була? Чорноморський флот і велика кількість військових частин. Російські військові дослужували там перед пенсією, звільнялись, отримували житло і залишались жити. В 1990-х та 2000-х роках Росія взагалі запустила “програму Лужкова “, коли на кошти Москви в Криму будували цілі квартали (як приклад «Московський квартал» в районі вулиці Адмірала Фадєєва в Севастополі – ред.), дитячі садочки, школи, санаторії», – зазначив Серватюк.

За його словами, це спонукало військових пенсіонерів залишатися в Криму та русифікувати його.

«Тому можна з впевненістю казати, що Росія готувалася до анексії Криму ледь не з перших днів незалежності України», – переконаний експерт.

Як повідомляв Укрінформ, раніше Президент Володимир Зеленський висловив думку, що якби був наказ відбивати Крим у 2014 році, повномасштабної війни у тому форматі, в якому вона сьогодні є, не було б.

Фото з особистого архіву Василя Серватюка