Як передає Укрінформ, про це повідомило «Читомо».

Лавреата оголосили на офіційному врученні від Польського інституту в Києві.

У поданні Лаюка на премію особливо відзначили його документальну книжку «Бахмут».

«Його знакова документальна книга «Бахмут» демонструє майстерне поєднання художнього репортажу, щоденникових записів та есеїстики», — зазначили у Польському інституті в Києві.

Під час церемонії вручення Лаюк оголосив, що всі отримані кошти перерахує на фонд «Голоси дітей», який допомагає дітям військових.

Мирослав Лаюк – письменник, воєнний документаліст, викладач Києво-Могилянської академії. Автор романів і поетичних книжок «Баборня», «Залізна вода», «Осоте!», «Метрофобія», а також книжок репортажів та есеїв «Бахмут» і «Списки».

«Списки» Лаюка перемогли в номінації «Есеїстика» премії «Книга року BBC-2025».

Премію Конрада-Коженьовського заснував Польський інститут у Києві у 2007 році. Її вручають раз на два роки. Цьогоріч премія вручається удесяте.

Відзнаку присуджують українським письменникам і письменницям віком до 40 років за послідовність творчого шляху, інноваційність форми та універсальність послання.

Фіналістів визначило польсько-українське журі, до складу якого увійшли:

• Ярослав Ґодун — голова журі, директор Польського інституту в Києві, радник-посланник Посольства Республіки Польща в Києві;
• Богуміла Бердиховська — польська публіцистка, керівниця стипендіальних програм Національного центру культури у Варшаві;
• Андрій Любка — письменник, перекладач, військовослужбовець, лавреат премії Конрада 2024 року;
• Марцін Ґачковський — літературознавець, історик, публіцист, перекладач української літератури;
• Поліна Городиська — дослідниця, освітянка, незалежна експертка з питань культури та креативних індустрій.

Раніше лавреатами премії імені Конрада ставали Андрій Любка (2024), Вікторія Амеліна (2021), Артем Чех (2019), Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009) і Тарас Прохасько (2007).

Як повідомляв Укрінформ, також були Артур Дронь і Валерій Пузік.

Фото: Оксана Хмельовська

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.

“З початку року до України надійшло 5050  одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори різної потужності, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.

Допомогу передали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.

Очікується ще надходження 624 генераторів, 231 трансформатора та 124 одиниць іншого обладнання, зокрема котлів, БМК і КГУ.

З початку року області отримали 761 вантаж гуманітарної допомоги, зокрема, 3 807 генераторів, 436 трансформаторів та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

 Загалом із березня 2022 року в Україну надійшло 2677 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 34,2 тис. т, із них понад  31,5  тис. т уже розподілено між областями.

Як повідомлялося, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 249,7 млн євро від партнерів.

Посольство України в Польщі засудило акт вандалізму щодо пам’ятника Героям гетто у Варшаві, назвавши нанесення невідомими напису «Slava UPA» на монумент проявом гібридної війни Росії, спрямованої на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками.