Про це повідомив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.

За словами парламентарія, потреба в законі про евакуацію культурної спадщини виникла давно, після подій на Сумщині, Харківщині та Чернігівщині, «де постала реальна загроза втрати музейних колекцій та інших культурних цінностей, які не були своєчасно евакуйовані з зон підвищеного ризику, що регулярно зазнавали атак».

«Попри певні заходи захисту, було очевидно, що ці об’єкти не витримають прямого влучання або пожежі, спричиненої обстрілами. Водночас центральна влада не мала повноважень змусити місцеву владу евакуювати культурні цінності», – зауважив голова парламентського комітету.

Він зазначив, що є і позитивні кейси евакуації музейних експонатів без відповідного закону, наприклад з прифронтового Нікополя, де у місцевому краєзнавчому музеї зберігалася одна з найбільших у Європі колекцій холодної зброї козацької доби. «Це показовий приклад того, як у невеликому музеї може зберігатися скарб європейського рівня. Саме тому держава має забезпечити, щоб у разі загрози такі цінності своєчасно евакуювалися і зберігалися в безпечних умовах», – наголосив Потураєв.

Депутат зауважив, що головна складність під час розробки документа полягала у тому, щоб, з одного боку, забезпечити можливість оперативної евакуації, а з іншого — не порушити права місцевого самоврядування. «Зрештою це вдалося зробити: відповідні норми стали частиною комплексного законопроєкту», – заявив Потураєв.

Він додав, що документ об’єднує кілька ініціатив Міністерства культури та Державної служби з етнополітики та свободи совісті.

«Ми розуміємо, що потреба в такому законі, на жаль, не зникне найближчим часом. Водночас важливо мати можливість оперативно вивозити з небезпечних зон об’єкти, які мають високу культурну цінність. Варто також усвідомлювати, що ми часто недооцінюємо значення експонатів, які зберігаються в невеликих краєзнавчих, міських чи селищних музеях – там нерідко трапляються унікальні речі. Безумовно, важливо, щоб вони залишалися доступними для місцевих громад і приваблювали відвідувачів, але водночас їх потрібно належно захищати», – наголосив голова парламентського комітету.

Потураєв зауважив, що наразі інформація про евакуйовану кількість експонатів не підлягає розголошенню, але він сподівається, що після ухвалення парламентом законопроєкту їх кількість значно збільшиться.

Законопроєктом №14391 пропонується внести зміни до низки законів України. Зокрема, передбачається можливість ведення обліку Музейного фонду України в електронній формі, оновлення процедур ведення переліку музеїв, функціонування депозитаріїв музейних предметів та встановлення вимог до осіб, які мають право здійснювати консервацію і реставрацію музейних предметів державної частини Музейного фонду.

Документом передбачається врегулювання можливості тимчасового вивезення культурних цінностей за межі території України для тимчасового зберігання в евакуації. Пропонується визначити, що переміщення культурних цінностей державної частини Музейного фонду України здійснюється виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади у сфері музейної справи.

Крім того, пропонується можливість передачі культурних цінностей, стягнутих відповідно до законодавства про санкції, до державних музейних, бібліотечних та архівних фондів або релігійним організаціям.

Водночас законотворці пропонують повернути конкурсні процедури призначення керівників закладів культури комунальної форми власності, а також встановити особливості призначення керівників державних і комунальних закладів культури на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані.

Окрім того, законопроєктом пропонується врегулювання щодо поводження з антропологічними рештками, виявленими під час археологічних досліджень, врахування результатів таких досліджень при плануванні містобудівної діяльності.

Передбачається також запровадити механізм розпорядження майном релігійних організацій, діяльність яких припинена за рішенням суду, і порядок призначення комісії з припинення.

Як повідомляв Укрінформ, за словами віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – міністерки культури Тетяни Бережної, минулого року евакуйовано понад 100 тис. музейних об’єктів.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

У Полтаві демонтують аварійні плити у пошкодженому атакою РФ будинку.

Про це повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова у Телеграмі, передає Укрінформ.

Фахівці ДСНС розпочали розбирання пошкоджених бетонних конструкцій у багатоповерхівці, що постраждала від ворожої атаки в ніч на 31 березня.

Рятувальники розвантажують аварійні ділянки від залишків бетону та сміття, а потім поетапно зрізають і спускають пошкоджені плити за допомогою спецтехніки. Роботи проводяться в межах угоди між Департаментом з питань цивільного захисту та ДСНС. Це дозволяє залучити фахову інженерну експертизу рятувальників та гарантувати, що демонтаж відповідає всім протоколам безпеки при відновленні аварійних об’єктів.

Читайте також: Компенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин – Мінрозвитку

Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві через обстріл РФ були пошкоджені понад 10 будинків.

Фото: Телеграм / Катерина Ямщикова

Відповідне рішення оголосив слідчий суддя ВАКС Олексій Кравчук, повідомляє Укрінформ із посиланням на джерело у правоохоронних органах.

Засідання ВАКС з розгляду клопотання Юлії Тимошенко / Фото: Павло Багмут. Укрінформ

1 / 9

“Тимошенко відмовляється самостійно надати слідству доступ до свого почерку. Сьогодні суд вдруге відмовив детективу у доступі до почерку Тимошенко. Вперше суд відмовив, оскільки клопотання не погодив генпрокурор. Друге клопотання було підкріплене підписом генпрокурора, але суд все рівно відмовився його задовольнити”, – сказав співрозмовник агентства.

Він додав, що у понеділок слідчий суддя ВАКС оголосив резолютивну частину рішення, а повний текст рішення буде наданий слідству за кілька днів.

Укрінформ звернувся по коментар до пресслужби ВАКС, однак там повідомили, що суддя перебуває в іншому судовому засіданні і про це повідомлять згодом.

Як повідомлялося, 8 квітня НАБУ повідомило, що завершило досудове розслідування у справі керівниці парламентської фракцій «Батьківщина» Юлії Тимошенко, якій інкримінують пропозицію надати неправомірну вигоду народним депутатам.

Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування. Ішлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (“за” чи “проти”, утримання або ж неучасті).

14 січня 2026 року Тимошенко повідомили про підозру.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 млн грн. Вся сума застави була внесена.

ВАКС 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8 та два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції щодо арешту майна Тимошенко.

Фото Укрінформу можна купити тут.