Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Головну промову виголосив правозахисник і журналіст Максим Буткевич, а модерували відкриття Олена Одинока і Марія Шубчик.

У відкритті стенду взяли участь заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк, директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос, керівний посадовець відомства Уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа Конрад Шмідт-Вертерн, керівниця департаменту культури МЗС Німеччини Крістіна Байнгоф, генеральна секретарка Goethe-Institut Ґітте Чох, віцепрезидент Федерального центру політичної освіти Німеччини Фолькер Ульріх та директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець.

Під час промови Лаюк нагадала, що лише цього літа через російські удари по складах, видавництвах і друкарнях Україна втратила щонайменше 13 мільйонів книжок. За її словами, ця цифра неминуче позначиться на галузі:

«Це досить багато. І це означає, що будуть дуже прямі наслідки. Ми всі тут, у Франкфурті, знаємо, що наслідки в літературі й книжковій галузі настають не швидко. Тож деякі з них ми побачимо за рік, або за два, або навіть за п’ять. Зараз я думаю про нові голоси й різноманіття. Бо ми розуміємо: коли у видавничій галузі чогось бракує, коли нам бракує ресурсів, найвразливішими стають нові голоси, дебюти й малі видавництва», – додала вона.

Директор Франкфуртського книжкового ярмарку Боос наголосив, що важливо читати разом з Україною, і зазначив, що останні роки ярмарок працював над цим спільно з українськими партнерами.

Про знищені наклади він сказав: «Усе зникло. І ми маємо подбати, щоб ці книжки з’явилися знову. Ми маємо дати можливість авторам, ми маємо дати працювати перекладачам. Ми маємо ініціювати продаж ліцензій, щоб ці книжки стали видимими у світі».

Боос додав, що література важлива і ярмарок бореться за Україну книжками. Найважливіше, на його думку, показати світові людей, які стоять за українськими книжками, і довести їхні тексти до перекладу.

Національний стенд організував Український інститут книги. Він розташований у павільйоні 3.1 (C13) і займає 208 м². Оренду площі оплатили німецькі партнери. На стенді працює майже 50 українських учасників, а за п’ять днів тут відбудеться майже 40 заходів за участі українських та іноземних спікерів, розповіла координаторка стенда від УІК Олена Одинока.

За її словами, роль України на виставці за кілька років суттєво змінилася: «Ще 5 років тому ходила рядами ярмарку з листівками Translate Ukraine і запрошувала іноземних видавців перекладати українську літературу, а зараз учасники програми вже приходять до нас зі звітними примірниками і питають про наступний опен-кол, а хтось вже й без підтримки програми видає переклади української літератури».

На стенді представлені нові видання українських видавців, а також українські книжки й журнали німецькою та англійською, які можна придбати на місці.

Окремою експозицією показують колекцію Book Arsenal Best Book Design 2025. Візуальну айдентику стенда розробили «Культурні сили». Вони ж представляють книжки письменників-військових, а цього року до них долучився Третій армійський корпус.

Програму національного стенда спільно формують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Український інститут, Мистецький арсенал та Федеральний центр політичної освіти Німеччини.

Участь України в ярмарку підтримали Міністерство культури, МЗС України, Посольство України в Німеччині, Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні та Координаційний центр українців у Франкфурті.

Також на стенді показали інсталяцію Born/Burn Alive мисткині Валентини Веремко. Її основою стали 22 книжки, які обгоріли під час російського удару по логістичному центру «Ранку» в Харкові 1 серпня 2026 року. Тоді були знищені близько 8 млн примірників, зокрема понад 620 тисяч шкільних підручників.

Обпалені книжки склали у вежу під скляною вітриною. На склі червоним нанесли шкалу з 12 дат: від 1626 року, коли вперше палили українські книжки, до 2026-го. Ще дві риски над останньою датою мисткиня навмисно залишила порожніми.

Назва інсталяції змінює одну літеру: Born Alive («народжені живими») перетворюється на Burn Alive («спалені живцем»). Ідею привезти інсталяцію запропонували у вересні через Посольство України в Німеччині, і команда встигла втілити її за кілька тижнів.

«Ці книги мали потрапити до рук читачів: школярів, студентів, усіх, хто відкриває сторінку, щоб дізнатися щось нове. Натомість вони пройшли крізь вогонь. Дивлячись на цю інсталяцію, я бачу, як чотири століття історії вміщаються в одну скляну вітрину», – зазначив генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.

Видавництво «Лабораторія» привезло на ярмарок спеціальні англомовні видання своїх книжок в оригінальному українському дизайні, щоб іноземні видавці могли побачити, як ці книжки виглядатимуть на полицях за кордоном. Також видавництво представило каталог прав Rights Catalogue 2026 із сучасними українськими авторами.

Видавництво «Основи» залишило свій окремий стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку майже порожнім, щоб показати наслідки російської атаки, яка знищила 40% книжкового запасу видавництва.

Також окремий стенд H120 у павільйоні 3.0 представляє Мистецький арсенал.

Його присвятили концепції «Нести свою свободу» (Bear Your Freedom), фокусній темі XIV Книжкового Арсеналу, яку курував Максим Буткевич. Там уперше презентують каталог персональної виставки художниці Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов».

Серед учасників подій на стенді – Максим Буткевич, письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, американська історикиня Марсі Шор, польський поет і есеїст Кшиштоф Чижевський.

«Для нас це важлива платформа, яка дозволяє доносити український голос до величезної кількості людей: відвідувачів, професіоналів-книгарів, письменників, дипломатів, політиків і журналістів», – зазначила генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.

Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу, який триватиме з 7 до 11 жовтня.

Фото: Олена Одинока / Фейсбук, Ранок, Віктор Круглов / Фейсбук

Представники влади називають проєкт експериментальним та в подальшому планують масштабувати його на інші райони міста.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Будівництво вже на завершальній стадії, ми вже засипаємо залізобетонну конструкцію – модуль, який виконує роль укриття. Роботи виконані на понад 90%. Зараз виконуємо монтаж сходових маршів», – сказав представник підрядної компанії ТОВ «Будівельна компанія “Кальміус”».

На сайті закупівель Prozorro зазначається, що це первинне мобільне укриття серії «Бастіон», розраховане на близько 50 чоловік. Його вартість становить 4,15 млн грн, ще 1,8 млн грн – вартість облаштування укриття із заглибленням в грунт, за що і відповідає підрядник.

Будівництво триває близько десяти днів. Плюс, за словами підрядника, у тому, що приїжджає готовий залізобетонний модуль, який треба змонтувати. Товщина стін – 300 мм, міцна бетонна підлога, гідроізоляція. Якби будували монолітну конструкцію з «нуля», то на це б пішло значно більше часу.

«Ми працюємо з 8:00 до 18:00. Залучені фахівці, які займаються гідроізоляцією, виконують бетонні роботи тощо. В укритті передбачено два окремі виходи, тамбури, буде розведена електрика, аби люди могли зарядити гаджети чи чаю випити», – додає представник підрядної організації.

У Запоріжжі завершують будівництво експериментального підземного модульного укриття / Фото: Дмитро Смольєнко, Укрінформ

1 / 18

Раніше співголова Ради оборони Запорізької ОВА Іван Федоров заявляв, одна з найбільш проблем у Запоріжжі – це недостатність укриттів. Саме тому було прийнято рішення зробити експериментальне укриття в Хортицькому районі. Район обрали не випадково, адже, за даними ОВА, тут найменша кількість укриттів у багатоповерхівках порівняно з іншими районами міста.

Як повідомляв Укрінформ, у Запоріжжі розпочали будівництво первинного мобільного укриття серед багатоповерхових будинків у Хортицькому районі.

Фото: Дмитро Смольєнко / Укрінформ

Більше наших фото можна купити .

Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу з Республікою Корея попри рішення Сеула відкликати посла в Україні Пака Кічанга у зв’язку з ситуацією щодо північнокорейських військовополонених.