NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Суспільство
Чи отримає колишній аеродром в Арцизі другий шанс
Колишній військовий аеродром «Червоноглинське» в Арцизі, який за часів СРСР вважався стратегічним авіаційним форпостом на Південно-Західному напрямку, вже понад двадцять років заростає чагарниками та руйнується. Попри це, масштабний інвестиційний проєкт «Інноваційний острів B-ZONE» доводив, що занедбана демілітаризована база має унікальний потенціал, щоб стати найбільшим мультимодальним хабом Східної Європи. Проте амбітна ідея досі залишається на папері, оскільки занепад бази глибоко вдарив по регіону, а рестарт летовища вимагає колосальних ресурсів. Про це «Бессарабії INFORM» повідомив голова ГО «Асоціація архітекторів Одеси» Володимир Халін.
Історична травма: як Бессарабія втратила авіаційне крило, а місто — серце
Щоб зрозуміти масштаби сьогоднішньої трагедії об’єкта, варто повернутися в часи, коли «Червоноглинське» працювало на повну потужність. Аеродром в Арцизі будувався як об’єкт вищого стратегічного значення, де дислокувався двісті шостий штурмовий авіаполк із літаками Су-25 та військово-транспортна авіація. Злітно-посадкова смуга була здатна без проблем приймати важкі радянські транспортники Іл-76 та забезпечувати десантні чи логістичні операції в межах всього Чорноморського регіону. Для самого міста Арциз авіабаза була не просто військовим об’єктом, а містоутворюючим підприємством, яке забезпечувало роботою тисячі цивільних спеціалістів і підтримувало місцеву торгівлю, культуру та комунальну інфраструктуру.
Проте 1998 рік став для «Червоноглинського» фатальним. В рамках загального скорочення Збройних Сил України авіабазу офіційно розформували, а військові пішли, передавши колосальне майно на баланс місцевої громади, яка фізично та фінансово не мала ресурсів для утримання такого об’єкта. Без належної охорони територія швидко перетворилася на ласий шматок для мародерів, через що роками відбувався тихий вандалізм. Залізобетонні плити покриття руліжних доріжках та капонірів демонтувалися й розпродавалися як будматеріали, з корінням виривався дефіцитний мідний кабель систем навігації та посадки, а цегляні будівлі колишніх казарм, їдалень та командних пунктів розбиралися до фундаменту, внаслідок чого держава фактично викреслила Арциз із карти діючих авіаційних точок країни.
Проєкт «B-ZONE»: три кроки до глобального логістичного прориву
Декілька років тому група одеських архітекторів та економістів запропонувала концепцію, що передбачала перетворення демілітаризованої зони на інноваційний технопарк «Інноваційний острів B-ZONE». Головна ідея полягала в тому, щоб не просто відновити злітну смугу для літаків, а створити повністю автономний, екологічно чистий промислово-логістичний кластер. Розробники розділили реалізацію проєкту на три стратегічні етапи, кожен з яких мав чіткі часові та фінансові рамки.
Перший етап під назвою «Інфраструктура» розрахований на два роки та передбачає повне очищення території від залишків зруйнованих радянських споруд, проведення нових сучасних комунікацій та капітальну реконструкцію злітно-посадкової смуги. Проєкт передбачає її подовження до 3760 метрів, що автоматично виведе Арциз у вищу лігу світової авіації, дозволяючи приймати цивільні надважкі вантажні літаки типу Ан-124 «Руслан» та Боїнг сімсот сорок сім. Паралельно заплановано будівництво сучасних критих карго-терміналів із температурним контролем, митних лінійок та експрес-зон оформлення вантажів, а також готельних комплексів для екіпажів та обслуговуючого персоналу.
Другий етап під назвою «Енергія» фокусується на «зеленій» складовій, оскільки величезна територія колишнього аеродрому має бути задіяна під об’єкти відновлюваної енергетики. Планується будівництво потужних сонячних електростанцій, щоб хаб став на 100 відсотків енергонезалежним і міг постачати надлишки чистої електроенергії в загальну мережу регіону, що критично важливо для енергодефіцитного півдня Одещини.
На третьому етапі навколо відновленого аеропорту та енергетичного вузла створюється промислова зона, де мають розміститися підприємства з низьким екологічним навантаженням, включаючи збірку елементів автономного електропостачання, логістичне пакування та переробку сільськогосподарської продукції Бессарабії для її миттєвого експорту літаками в будь-яку точку світу.
Мультимодальна матриця: чому Арциз — це «золота жила» для інвестора?
Географічне та інфраструктурне розташування Арцизького летовища робить його унікальним не лише в масштабах України, а й усього Чорноморського басейну завдяки кільком ключовим факторам, які разом створюють так звану логістичну матрицю. Якщо поглянути на карту повітряних коридорів, Арциз лежить на прямій авіаційній лінії, що з’єднує країни Північної Європи з Близьким Сходом та Індією, а також Південну Європу з головними виробничими потужностями Азії. Це робить проєкт стратегічним хабом для дозаправки, технічного обслуговування та зміни екіпажів транзитних літаків.
Найбільша перевага об’єкта полягає в реалізації мультимодального трикутника, адже на відміну від багатьох інших занедбаних смуг, прямо до території аеродрому підходить власна залізнична гілка та станція. Поруч також проходить модернізована міжнародна автотраса Одеса — Рені, що дозволяє оперативно перевантажувати товари за схемою «літак — поїзд — автомобіль». Цю картину доповнює портове кільце, оскільки у радіусі всього ста п’ятдесяти кілометрів зосереджені сім морських та річкових портів Одеської області, включаючи Одесу, Чорноморськ, Південний, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ та Білгород-Дністровський. Арцизький хаб міг би працювати як «сухий порт» авіаційного спрямування, забираючи на себе експрес-доставку найдорожчих та термінових вантажів з морських контейнеровозів.
Заручники геополітики та воєнного стану
Найближче до реального старту проєкт підійшов у 2013, коли концепція «B-ZONE» пройшла сито погоджень у профільних міністерствах та Кабінеті міністрів України, а також обговорювалися варіанти залучення міжнародних грантів. Проте події 2014 року зламали ці плани, оскільки всі цивільні інвестиційні програми в авіації були заморожені, а держава переорієнтувала фінансування на оборонний сектор. Згодом Міністерство оборони України спробувало повернути об’єкт до життя як військову комендатуру, але виділений такий бюджет у розмірі близько п’яти мільйонів гривень виявився краплею в морі, якої ледве вистачило на базове розчищення бур’янів та виставлення охорони.
Далі повномасштабна війна. Цивільний повітряний простір України закритий з 24 лютого 2022 року.
Сьогодні на шляху відродження аеродрому стоять серйозні перешкоди. Через глибину руйнування смугу і термінали на аеродромі доведеться ставити фактично з нуля — орієнтир «щонайменше 1 млрд USD». У воєнний час, при закритому небі і при ударах по залізничній інфраструктурі Арциза (листопад 2025), ця цифра не є ні пріоритетом держави, ні банкопридатною для PPF. У 2026-му бар’єр інший і жорсткіший: безпека смуги.
Окрім цього, тривалий час існувало потужне одеське лобі в особі Одеського міжнародного аеропорту, який розцінював Арциз як потенційного небезпечного конкурента у сфері карго-перевезень, і волів концентрувати всі вантажопотоки в обласному центрі. Ситуацію ускладнював і ізмаїльський вектор, оскільки обласна влада тривалий час віддавала пріоритет відродженню аеропорту «Ізмаїл», який зберігся в рази краще і потребував значно менших фінансових вливань для запуску, що змушувало чиновників вважати його більш реалістичною ціллю.
Погляд у завтрашній день
Попри купу скепсису, автори проєкту не складають зброї, адже концепцією екологічного виробничого кластера в Арцизі свого часу активно цікавилися японські інвестиційні структури, які шукали майданчики для релокації високотехнологічних потужностей ближче до кордонів Європейського Союзу.
«Японський інтерес до релокації високотехнологічних потужностей ближче до кордону ЄС — історичний сигнал, на жаль, не підписаний до 2026 року. Бо податковий режим ВЕЗ і статус земель колишньої оборонки досі не закриті. Без цього «другий шанс смуги» лишається гаслом», – каже Володимир Халін.
В нинішніх реаліях, коли логістична карта України зазнає трансформацій, а південь Одещини та Дунайський кластер стали критично важливим транспортним вікном, ідея створення потужного сухого порту з авіаційним крилом в Арцизі виглядає стратегічною необхідністю. Але для того, щоб перетворити «Червоноглинське» з пам’ятника радянському мілітаризму на сучасний інноваційний острів, державі доведеться виконати серйозне домашнє завдання, надавши майбутнім інвесторам юридичні гарантії безпеки капіталу, створивши спеціальний податковий режим вільної економічної зони та чітко врегулювавши статус земель колишньої оборонки.
«Другий шанс для аеродрому в Арцизі є. Він іде рейкою і трасою, не злітною смугою. Смуга може повернутися — після відкриття неба, після визначення статусу земель оборонки і після того, як парк і коридор уже дадуть вантаж. Інакше громада знову отримає великий бетон без економіки, як у 1998 році», – підсумовує архітектор.
Раніше ми повідомляли: В Ізмаїлі до 6 років тюрми засудили чоловіка за розбещення дівчинки на дитячому майданчику
Одеса
Одеса знову під обстрілом: є постраждалі
Руйнування на місці нападу. Фото: ДСНС України
Російські війська в ніч на 13 вересня знову атакували Одесу та область. У результаті удару по логістичній інфраструктурі регіону постраждали дві людини. Пошкоджено будівлю та вантажний автомобіль. Також в Одесі зазнала пошкоджень багатоповерхівка.
Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на голову Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака.
Реклама
За інформацією місцевої влади, на місці удару по логістичній інфраструктурі разом із рятувальниками працювали дві місцеві пожежні команди. Постраждалим надають необхідну допомогу, обставини та наслідки атаки уточнюються.
Росіяни продовжують атакувати Одесу
Нова атака сталася незабаром після масованого удару по Одесі в ніч на 12 вересня. Тоді російські війська пошкодили житловий багатоповерховий будинок, верхні поверхи якого були зруйновані, а вибухова хвиля пошкодила сусідні будинки та газопровід. Під час розбирання завалів рятувальники виявили тіло людини, її особу встановлюють, а аварійно-пошукові роботи тривають.
Через нову атаку загроза для регіону зберігається. Мешканців Одеси закликали залишатися в безпечних місцях до закінчення повітряної тривоги.
Читайте також:
“Ворог знову атакував Одесу. Пошкоджено багатоповерхівку. До відбою всім перебувати в безпечних місцях. Загроза триває”, — написав Лисак.
Нагадаємо, Новини.LIVE повідомляли, що всього кілька годин тому на місці одного з влучень по Одесі під завалами було виявлено тіло чоловіка.
Також Новини.LIVE повідомляли, що мешканцям будинків, пошкоджених під час обстрілу, забороняють повертатися до квартир через загрозу обвалу.
Усі новини
Відомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
62-річний американський актор Ніколас Кейдж виглядав невпізнавано, з’явившись на червоній доріжці разом з набагато молодшою дружиною.
Зірка фільму “Збройовий барон” тримався за руки з Ріко Шибатою під час вечора в Лос-Анджелесі.
Ніколас Кейдж виглядав невпізнавано
Актор продемонстрував кардинально змінений імідж, коли разом з дружиною Ріко Шибатою відвідав урочисте відкриття Музею наративного мистецтва Джорджа Лукаса у Лос-Анджелесі.
62-річний Ніколас мав скуйовджене сріблясто-сіре волосся та густу бороду. Позуючи поруч з 31-річною дружиною, він був у великих чорних сонцезахисних окулярах.
Кейдж обрав темно-синій смокінг з ледь помітним круговим візерунком і контрастними заокругленими лацканами. Образ доповнили біла сорочка з розстебнутим коміром, чорні штани та начищені чорні лофери.
Ніколас Кейдж та Ріко Шибата
Фото: FilmMagic
Ріко тим часом гармонійно доповнила темний костюм чоловіка вбранням кольору слонової кістки: блузою з високим коміром, широкими штанами та довгим пальтом із напівпрозорими рукавами й зав’язками на манжетах.
Її пряме чорне волосся спадало на плечі, а обличчя обрамляв густий чубчик. Жінка також обрала маленьку чорну сумочку на золотому ланцюжку.
Ніколас Кейдж та Ріко Шибата
Фото: FilmMagic
Як Ніколас Кейдж познайомився з Ріко Шибатою
Раніше Ніколас розповідав, що вони з Ріко познайомилися в Японії, де їх зблизила спільна любов до тварин.
“Ми зустрілися в Японії, і вона здалася мені неймовірною. У нас було багато спільного”, — казав актор.
Згодом їхній роман розвивався на відстані, у різних країнах. Ніколас освідчився їй, коли вони перебували в розлуці.
“Ми заручилися через FaceTime”, — розповів актор.
Пара одружилася в готелі Wynn у Лас-Вегасі 16 лютого 2021 року. Цю дату обрали на честь дня народження покійного батька Ніколаса, Огаста Копполи, а сама церемонія поєднувала католицькі та синтоїстські традиції.
“Я справді щасливий у шлюбі. Я знаю, що п’ять — це чимало, але, гадаю, цього разу я все зробив правильно”, — упевнений Кейдж.
Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:
Крім того, Фокус писав про плани актора покинути галузь кіно. Кейдж упевнений, що проживе ще 15 років, і хоче провести цей час зі своєю сім’єю.
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство3 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса5 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Політика6 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
