NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Події
Культурні заходи під час «жовтого» рівня загрози: Мінкульт затвердив рекомендації
Міністерство культури затвердило рекомендації щодо організації та проведення масових культурних і розважальних заходів у разі встановлення «жовтого» рівня повітряної загрози.
Про це повідомляє пресслужба Мінкульту, передає Укрінформ.
«Створюємо зрозумілі правила, які допоможуть культурному життю продовжуватися з урахуванням безпекової ситуації. В основі цих рекомендацій — життя і здоров’я людей. Організатори мають завчасно підготувати чіткий план дій, забезпечити доступ до укриттів та оперативно інформувати відвідувачів про рівень загрози. Водночас людина має отримувати всю необхідну інформацію, щоб самостійно ухвалювати рішення щодо подальшого перебування на заході. Такий підхід дає змогу гнучко реагувати на зміну безпекової ситуації та відповідально проводити культурні події», — заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Згідно з новими правилами, встановлення жовтого рівня загрози не означає автоматичного відкладення, припинення або скасування заходу. Організатор може ухвалити рішення про його початок чи продовження, якщо забезпечені необхідні умови безпеки, зокрема доступ до укриття для всіх відвідувачів, учасників і персоналу.
Рекомендації розроблені з урахуванням диференційованого підходу до реагування на різні рівні повітряної загрози. Головним принципом залишається пріоритет життя і здоров’я людей. Документ передбачає завчасне планування дій організаторів, доступ до укриттів, оперативне інформування про зміну рівня загрози та можливість для кожної людини самостійно вирішити, чи залишатися на заході, чи перейти до укриття.
До початку заходу організаторам рекомендується визначити укриття та зручні маршрути до нього, перевірити місткість, забезпечити вільний доступ до евакуаційних виходів, призначити відповідальних за моніторинг безпекової ситуації та інформування людей.
Кількість відвідувачів має визначатися з урахуванням можливості розмістити в укритті також персонал, виконавців та інших учасників заходу.
Перед початком заходу відвідувачів рекомендується поінформувати, де розташоване найближче укриття, як до нього пройти та як діяти у разі встановлення «жовтого» або «червоного» рівня загрози. Цю інформацію організатори мають також розміщувати на сайтах, у соціальних мережах і месенджерах, на квитках, інформаційних стендах, екранах та за допомогою QR-кодів.
У разі встановлення «червоного» рівня загрози до початку події захід не розпочинається. Якщо «червоний» рівень встановлено вже під час заходу, організатор припиняє його проведення, інформує людей про найближче укриття та забезпечує організований перехід до нього.
Окремі рекомендації передбачені для концертів, фестивалів, виставок, ярмарків та інших масових подій на відкритих територіях. Організатор має оцінити місткість укриттів, відстань до них, пропускну спроможність маршрутів та можливість швидкого переміщення людей без небезпечного скупчення. Якщо забезпечити швидкий доступ усіх учасників до укриття неможливо, проводити такий захід на відкритій території під час «жовтого» рівня загрози не рекомендується.
Документ також визначає підходи до перенесення, відновлення або скасування заходів та використання квитків. Під час ухвалення рішення організатору рекомендується враховувати безпекову ситуацію, тривалість перерви, комендантську годину, роботу громадського транспорту та можливість безпечного повернення людей додому.
У Мінкульті наголошують, що рекомендації не скасовують вимог законодавства у сфері цивільного захисту та рішень військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади й місцевого самоврядування, ухвалених з урахуванням безпекової ситуації на відповідній території.
Як повідомлялося, в Києві з 6 вересня за рішенням уряду запроваджено диференційоване оповіщення про повітряні загрози.
У звʼязку із погіршенням безпекової ситуації у столиці тимчасово заборонять всі розважальні та фізкультурно-спортивні заходи на відкритих територіях та в спорудах, де немає укриттів.
Фото: lesyatheatre.com.ua
Відбудова
На відновлення роботи пошкоджених закладів освіти виділили понад ₴12,5 мільйона
Кабінет міністрів перерозподілив понад 12,5 млн грн на відновлення роботи комунальних закладів освіти, пошкоджених або знищених внаслідок бойових дій.
Про це за підсумками засідання уряду повідомив у Телеграмі постійний представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.
Зазначається, що ці кошти є залишком коштів спеціального фонду держбюджету та були отримані у 2025 році на рахунок, відкритий Міністерством освіти і науки в Національному банку для задоволення потреб освіти і науки.
Наразі кошти в обсязі 12 млн 544 тис. 863 грн (видатки розвитку) перерозподілені Міністерству освіти і науки на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій.
Установлено, що вищезазначені кошти використовуються відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій.
Також уряд перерозподілив З млн 900 тис. гривень спецфонду держбюджету на субвенцію місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів для закладів загальної середньої освіти.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів перерозподілив 33,6 млрд грн з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоб своєчасно забезпечити необхідні виплати військовим та членам їх сімей у вересні.
Політика
Робимо все, щоб завершити війну в Україні дипломатичним шляхом
Німеччина продовжує надавати всіляку підтримку України, водночас намагаючись просуватися дипломатичним треком у пошуку миру.
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у Бундестазі під час дебатів щодо проєкту федерального бюджету, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Політика Федерального уряду полягає в тому, щоб твердо стояти на боці України… Ми однозначно на боці України, але ми також намагаємося зробити все можливе, щоб цей конфлікт можна було вирішити мирним шляхом. Поки що нас стримує Росія», – сказав міністр.
Він зазначив, що Берлін працює всіма дипломатичними каналами не лише для вирішення основного конфлікту, але й для забезпечення, наприклад, продовження постачання зерна з України. Глава МЗС поінформував, що говорив про це нещодавно зі своїм українським колегою, а також з колегою з Саудівської Аравії, це буде темою обговорення з колегою з Об’єднаних Арабських Еміратів, який відвідає ФРН цими днями.
«Ми намагаємося знайти спосіб для Росії та України досягти угоди, яка дозволить постачання зерна, але Росія наразі не бажає цього робити… Це шкодить Росії, це шкодить Україні, і, звичайно, це також шкодить країнам, куди постачається зерно, таким як Єгипет, який отримує третину свого зерна з України. Якщо його туди не постачатимуть, то ми створимо ще одну причину для втечі людей, бо там пошириться голод», – сказав Вадефуль і висловив сподівання, що все ж вдасться досягти домовленості.
Глава МЗС звернувся до законодавців з проханням не скорочувати кошти відомства на гуманітарну допомогу, адже «етичним зобов’язанням Німеччини залишається надання гуманітарної допомоги; ця допомога зростає, і я зміг пообіцяти ще 50 млн євро фінансування для України», – сказав міністр.
Вадефуль підкреслив, що Німеччина продовжує говорити з партнерами в НАТО щодо можливості передачі Україні додаткових ракет РАС до Patriot.
«Україні терміново потрібні засоби протиповітряної оборони, особливо додаткові ракети-перехоплювачі. Саме тому Німеччина лише цього тижня пообіцяла більше ракет-перехоплювачів Patriot. Але ми повинні готуватися до майбутньої зими, і, перш за все, ми повинні зробити це швидко, тому ми обговорюємо з нашими союзниками, які додаткові ресурси ми можемо мобілізувати… Коли я розмовляю зі своїми союзниками, з друзями тут, у Європі та в інших місцях, питання протиповітряної оборони має першорядне значення. У нас нова війна, тому нам потрібно забезпечити повітряну безпеку. Забезпечити чисте небо», – заявив міністр.
Вадефуль нагадав при цьому, що Німеччина в Європі разом з Канадою надають левову частку військової підтримки України. А також про те, що Берлін запропонував досягти за допомогою зобов’язання НАТО щодо України у розмірі 70 мільярдів євро на цей і наступний рік.
Він також згадав свою нещодавню поїздку в Україну, під час якої відвідав Київ і Харків.
«Кожен, хто бачить, як студенти повертаються до очного навчання в такому місті, як Харків, бачить людей, які рішуче налаштовані захищати себе, людей, які відмовляються підкоритися цій агресії, і ми повинні продовжувати підтримувати Україну. Ми винні це людям там; ми завдячуємо цим архітектурі миру в Європі, і це також є надійною та необхідною інвестицією в мир і безпеку для Німеччини», – підкреслив Вадефуль.
Виходячи з цього особистого досвіду, зізнався міністр, він відчуває себе зобов’язаним забезпечити, щоб Німеччина, як найбільший двосторонній прихильник України, продовжувала стояти поруч з цією країною.
«Ми робимо це для України, але ми також робимо це для нашої безпеки в Європі», – сказав Вадефуль і закликав послів виступаєте за більшу підтримку України в країнах їх перебування.
Як повідомляв Укрінформ, цього тижня німецький Бундестаг розглядає проєкт бюджету. Напередодні в парламенті виступив канцлер Фрідріх Мерц. Проти підтримки України та за налагодження співпраці з Росією виступає ультраправа «Альтернатива для Німеччини».
Фото: АА
-
Усі новини7 днів agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoяк змінилась солістка гурту Reflex (фото)