NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Політика
загроза євроатлантичній єдності та подарунок Кремлю
Адміністрація Дональда Трампа оприлюднила нову безпекову стратегію США, яка викликала обурення європейців з одного боку і оплески Кремля — з іншого. Чому зміст документу розпалив неабиякі дискусійні пристрасті та поставив руба питання збереження євроатлантичної єдності, з’ясовував Фокус.
У своїй новій безпековій стратегії, серед іншого, США фіксують прагнення того, щоб НАТО не сприймався як «альянс, що постійно розширюється». Власне про це йдеться у стратегії національної безпеки, оприлюдненій нещодавно на сайті Білого дому. У документі однією із цілей зовнішньої політики офіційного Вашингтону зазначено «покласти край уявленню про НАТО як про альянс, що постійно розширюється, та запобігти такому розвитку подій».
В низці інших безпекових пріоритетів США зафіксовані «переговори щодо швидкого припинення бойових дій в Україні та зменшення ризику конфронтації Росії з іншими країнами Європи». Крім того, в документі зазначено, що європейці вважають Росію «екзистенційною загрозою, а врегулювання відносин Європи та РФ вимагатиме дипломатичного залучення США». При цьому сама Америка прагне відновити «стратегічну стабільність» у відносинах з РФ, йдеться у документі.
Важливо зазначити, що документ містить критику Європейського Союзу (ЄС), зокрема за «цензурування свободи слова та придушення політичної опозиції». Також звертає на себе увагу той факт, що в новій американській стратегії вжито термін «українська війна», а не російсько-українська.
У Москві сприйняли з оптимізмом положення нової стратегії з нацбезпеки США. Зокрема, у неділю, 7 листопада спілкуючись з рос пропагандистами, речник Путіна Пєсков зазначив, що там «присутні формулювання проти конфронтації, у бік діалогу та розбудови добрих відносин США і Росії». «Це, з одного боку, добре. Але з іншого боку, ми знаємо, що буває таке, що усе дуже гарно і концептуально написано, але те, що у них називається deep state, робить все інакше. Тож нам потрібно дуже уважно слідкувати за тим, як реалізують цю концепцію», — зазначив речник Кремля. Зі свого боку заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв похвалив документ за «реальну оцінку багатьох сучасних викликів». Окремо Медведєв додав, що йому це схоже на «спробу розвороту великого корабля, який довго йшов по інерції і нарешті вирішив змінити курс». «Вперше за багато років Вашингтон відверто говорить про необхідність відновлювати стратегічну стабільність у Євразії та налагоджувати відносини з Росією», — констатував він. Між тим документ розкритикували у цілій низці провідних європейських країн, зокрема у Німеччині та Франції.
Чому безпекова стратегія Трампа ставить під загрозу євроатлантичну єдність
Кожен президент США, зауважує у розмові з Фокусом провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, за час своєї каденції видає свою стратегію безпеки США з тим, аби дати орієнтир того, в якому напрямку рухатиметься країна. Щойно опублікованою стратегією, на переконання експерта, президент Трамп робить прямий натяк на «феєричний виступ Джей Ді Венса на лютневій Мюнхенській безпековій конференції, де той сказав, мовляв, Штати — окремо — Європа — Окремо».
«В цьому разі йдеться про відходження від євроатлантичної єдності і повернення до доктрини Монро. Тобто, США наразі не цікавить Європа, Азія чи Африка — їх цікавить лише Північна та Південна Америка. З огляду на це, виникає логічне питання про подальше існування Північноатлантичного Альянсу (НАТО — Фокус). Трамп, як людина, яка хоче зруйнувати все у цьому світі, серед іншого, хоче зруйнувати й НАТО. Тому, якщо моделюємо ситуацію про ймовірний напад на країни Балтії, Польщу чи Фінляндію, можемо констатувати відсутність американської реакції. Інакше кажучи, Вашингтон сьогодні може, відмахнувшись, сказати, мовляв, ми не вважаємо це все таким, що відповідає нашій оновленій стратегії безпеки», — підкреслює аналітик.
Загалом, нову безпекову стратегію Сполучених Штатів Іван Ус вважає максимально яскравою демонстрацією того, що США відходять від своєї ролі «світового поліцейського», що апріорі ставить під пряму загрозу євроатлантичну єдність.
«Особисто я поділяю думку про те, що Європі врешті-решт слід припинитися орієнтуватися та сподіватися на Трампа, а варто створювати свої блоки і в перспективі обмежуватися не лише поставками озброєння Україні, а й прямо залучати своїх військових. Вважаю, що трампівська безпекова доктрина підштовхне європейців до такої дискусії, але не думаю, що станом на зараз вони реально до цього готові. Натомість, що Гітлер колись, що Путін зараз, коли отримують такі позиційні подарунки, не кажуть «Дякую», а говорять: «Дайте ще», — акцентує Іван Ус натякаючи на те, що нова безпекова лінія Вашингтону лише розпалить геополітичні апетити Москви.
«Прикра нерішучість Європи зрештою призвела до політики очікування 20 січня 2029 року, коли Трамп залишить Овальний кабінет і може з’явитися нова реальність, зокрема щодо лінії Америки відносно ваги та значення НАТО», — підсумовує Іван Ус.
Якою б мала бути адекватна реакція європейців на безпекову доктрину США
Росіяни вихваляють нову стратегію нацбезпеки США, позаяк де-факто документ виконує раніше озвучені РФ вимоги, вважає політолог, експерт центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук.
«Росіяни багато років повторювали мантру про багатополярний світ і ось нарешті ця вимога фактично реалізувалася. Крім того, яскравими фарбами заграла ще одна «хотєлка» РФ щодо заборони на розширення НАТО. Грубо кажучи, не повністю, але частково американська адміністрація таки виконує геополітичні кремлівські ультиматуми. При цьому, якщо в самій стратегії безпеки щодо Альянсу досить обережні формулювання, мовляв, європейці мають брати на себе відповідальність за власну безпеку, то неформально, про що свідчать численні витоки в західних медіа, американські генерали кажуть європейцям, що після 2027 року ви вже точно самі, без нас», — зазначає експерт у розмові з Фокусом.
Констатувавши, що ключова ідея НАТО полягає в тому, що усі держави приходять на допомогу одна одній у разі нападу на одну з них, політолог наголосив: «Саме ця ідея власне й створила НАТО і наразі незрозуміло, як реально поводитимуться Сполучені Штати, якщо такий напад здійсниться — захищатимуть союзника чи ні. Або, можливо, як дехто з чинних американських посадовців вже натякає, США в такій ситуації лише продаватимуть Європі свою зброю, але очевидно, що така тактика не стримає Росію від нападу, приміром, на Естонію чи Литву».
Між тим ключовий висновок, на думку Петра Олещука, полягає в тому, що наразі Сполучені Штати фактично знімають із себе усіляку геополітичну відповідальність та перебудовують ідеологічно своє бачення власного місця в світі: «США більше не за демократію та інші цінності — вони кажуть, що диктатура та тиранія — це цілком нормально… Нонсенс, але факт. По суті, зараз йдеться про відкочування до XIX століття, де великі держави мають чіткі зони впливу — це все те, чого хотів Путін».
Таким чином, резюмує політолог, де-факто Путін домігся того, що було головною геополітичною ціллю Росії протягом багатьох десятиліть — багатополярний світ із розподіленими зонами впливу. Петро Олещук вважає, що після оприлюднення нової безпекової стратегії США європейцям «по-хорошому» слід було би скликати саміт Євросоюзу (ЄС) і поставити на ньому ключове питання — про переформатування цього блоку у військово-політичний альянс з відповідною європейською армією, єдиним командуванням, тощо.
Відповідний крок, акцентує аналітик, можна було б зробити не виходячи при цьому з НАТО і співпрацюючи в рамках цього блоку зі США. При цьому, якщо Штати в межах Альянсу «заграватимуться і неадекватно реагуватимуть» «спірні питання» повинні, наполягає політолог, переходити у спільне командування сил об’єднаної Європи. При такому розкладі європейці, каже аналітик, могли б ухвалити рішення про поетапну відмову від закупівлі американської зброї і заміщення її на інші аналоги і «тоді би Трамп заспівав би геть іншу «пісню».
Загалом такий підхід, резюмує Петро Олещук, був би майже ідеальною формулою, котра цілком відповідала би викликам нинішніх реалій. Між тим перспективи практичної реалізації окресленого сценарію, на думку аналітика, виглядають вельми примарними через традиційну нерішучість провідних європейських лідерів, котрі попри загрозливі геополітичні хмари не відступають від своєї позиції вичікування того, що все якось розсмокчеться саме собою.
Події
Розвідка опублікувала дані низки «рупорів Кремля», які підтримали війну РФ проти України
Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Центр протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони опублікували дані ще низки блогерів, телеведучих та співачок, які підтримали війну та захоплення українських територій.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Інформація опублікована у розділі “Рупори Кремля” на порталі War&Sanctions.
Російська пропаганда виправдовує агресію та воєнні злочини, використовує дегуманізацію та ненависть до України як паливо для війни, намагається легалізувати захоплення України та підірвати міжнародну підтримку України. ЦПД та ГУР ведуть системну спільну роботу з протидії таким зусиллям РФ та викриття її агентів впливу.
Серед фігурантів:
- латвійський проросійський блогер та ведучий авторської передачі на каналі “Соловьёв LIVE” Кирило Федоров, який у 2022 році був заарештований в Ризі за підтримку російської агресії проти України та звинувачений у розпалюванні національної ворожнечі, згодом вийшов під заставу та виїхав до РФ;
- російський телеведучий Юрій Кот, який у 2013-2014 року був ведучим “антимайдану”, після чого переїхав до РФ, публічно підтримав російських бойовиків на Донбасі та згодом повномасштабне вторгнення, активно поширює російські наративи;
- колишня народна артистка України Таїсія Повалій, з 2023 року має громадянство РФ, неодноразово брала участь у пропагандистських публічних заходах Росії на тимчасово захоплених територіях України.
Голоси російської пропаганди мають бути заблоковані в цивілізованому світі. До кожного, хто підтримує війну, насилля та окупацію мають бути застосовані відповідні санкції: заборону в’їзду, арешт майна та рахунків тощо, наголосили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані десятьох російських вчителів, які переїхали на тимчасово захоплені території для ідеологічного перевиховання українських дітей.
-
Суспільство4 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Усі новини1 тиждень agoінженери створили новий генератор, який перевершив аналоги