Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

До 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»

Published

on


Українське радіо 19 жовтня, у день 100-річчя від дня народження українського економіста та громадського діяча Богдана Гаврилишина, презентує радіофільм «Людина відповідальна».

Про це повідомила ведуча Українського радіо Галина Бабій під час круглого столу в Укрінформі, присвяченого вшануванню пам’яті Богдана Гаврилишина.

«Сьогодні я анонсую, що 19 жовтня, у день народження Богдана Гаврилишина, в ефірі Українського радіо відбудеться прем’єра радіофільму «Людина відповідальна». Ми з колегою, режисеркою Оксаною Петровою, обрали цю назву за аналогією з поняттям Homo sapiens — «людина розумна». Ми вирішили, що фільм про Богдана Гаврилишина можна назвати «Людина відповідальна», адже основою стрічки стала його «Декларація відповідальності людини», яку він залишив нам як заповіт — дороговказ для життя, творення та життя за совістю. Запрошую всіх послухати цей радіофільм», – сказала Бабій.

Вона зазначила, що запис також буде доступний для прослуховування в соціальних мережах.

Голова фонду родини Богдана Гаврилишина Маріанна Єлейко зазначила, що мета відзначення сторіччя від дня народження діяча – не лише вшанувати його пам’ять, а й поширювати його ідеї та цінності.

За її словами, Гаврилишин був людиною, яка мислила категоріями майбутнього України та прагнула передати наступним поколінням цінності відповідальності, громадянської активності й служіння суспільству.

“Ті цінності і знання, які були в ньому, давали можливість вибудовувати таку стійку візію світла для України, власне, для країни про яку він піклувався, в яку він вірив, і України, якою ми прагнемо її бачити”, – сказала Єлейко.

В. о. начальника Управління утвердження української національної та громадянської ідентичності Міністерства молоді та спорту Наталія Гонтаренко нагадала, що з 1 січня 2027 року буде започатковано премію Кабінету міністрів України імені Богдана Гаврилишина.

“Відповідно до цієї премії 50 тисяч гривень буде присуджено саме на державному рівні пластовим виховникам, які працюють як у межах України, так і поза межами нашої країни. Буде відзначено 25 таких лауреатів державної премії, і вони отримають, відповідно, і диплом, і нагрудний знак, і грошове забезпечення”, – сказала Гонтаренко.

Також Український інститут національної пам’яті та Фонд родини Богдана Гаврилишина організували виставку «Дороговкази в майбутнє. 100 років від дня народження Богдана Гаврилишина». Експозиція поєднує ілюстрації митців Pictoric до «Декларації відповідальності людини» з фактами з життя Богдана Гаврилишина та його цитатами.

Виставка проходитиме у сквері між виходом зі станції метро «Контрактова площа» та пам’ятником Григорію Сковороді.

Читайте також: У Коропці на Тернопільщині відкрили відпочивальню Богдана Гаврилишина

Богдан Гаврилишин — видатний економіст, візіонер, меценат. Він був першим українцем у Римському клубі, одним із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Після понад 40 років життя й діяльності за кордоном Гаврилишин повернувся додому, щоб працювати для незалежної України та її молоді. 19 жовтня виповнюється 100 років від дня його народження.

Як повідомлялося, з 19 до 25 жовтня 2026 року в українських школах та освітніх спільнотах за кордоном проведуть Національний урок «Богдан Гаврилишин: урок відповідального лідерства для світу».



Джерело

Continue Reading

Відбудова

В Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів

Published

on



У Києві відкрили національну лабораторію з обладнанням для трансмісійної електронної мікроскопії, що дає змогу з високою точністю виявляти азбест у матеріалах і відходах руйнувань.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

“У Києві відкрили національну лабораторію з обладнанням для трансмісійної електронної мікроскопії. Вона дає змогу з високою точністю виявляти азбест у матеріалах і відходах руйнувань, зокрема найтонші волокна, які неможливо розгледіти оптичною мікроскопією”- написав він.

За його словами, на першому етапі лабораторія досліджуватиме матеріали з проєктів ПРООН з управління відходами руйнувань. Під час вивезення понад 1 млн тонн завалів у восьми областях ПРООН уже безпечно відокремила понад 3 570 тонн небезпечних відходів, зокрема азбестовмісних. Результати аналізів визначатимуть захист працівників, поводження з відходами та можливість повторного використання матеріалів у відбудові.

Ляшко зауважив, що це також й крок до європейських вимог. Директива Європейського Союзу 2023/2668 знизила допустиму межу азбесту в повітрі робочої зони вдесятеро, до 0,01 волокна на см³, а з 21 грудня 2029 року країни ЄС мають вимірювати його методом електронної мікроскопії.

За словами міністра охорони здоров’я, Україна формує цю спроможність заздалегідь. Наступні кроки: акредитація за ISO/IEC 17025 і навчання українських фахівців.

Також міністр охорони здоров’я зазначив, що за оцінкою RDNA5, станом на кінець 2025 року 14% житлового фонду України пошкоджено або зруйновано внаслідок російських атак. Це зачепило понад 3 млн домогосподарств.

Читайте також: Українсько-японський проєкт з управління відходами від руйнувань продовжили до 2029 року

Він зауважив, що частина цих будівель зведена до того, як в Україні заборонили азбест (це сталося у жовтні 2023 року), і може містити азбестовмісні матеріали, зокрема шифер і теплоізоляцію. Під час руйнування та розбору завалів їхні волокна потрапляють у повітря. За оцінками ВООЗ і Міжнародної організації праці, професійний вплив азбесту щороку забирає у світі понад 200 тисяч життів. Це понад 70% усіх смертей від онкологічних захворювань, пов’язаних із роботою.

Він зазначив, лабораторію відкрили для того, щоб досліджувати завали на наявність азбесту.

Також міністр охорони здоров’я висловив подяку Уряду Японії за фінансову підтримку, ПРООН в Україні за реалізацію проєкту, українським фахівцям за впровадження міжнародних стандартів.

У Міністерстві економіки та довкілля зазначили, що Національна лабораторія з виявлення азбесту створена Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки уряду Японії; її оснащено комплексом обладнання для трансмісійної електронної мікроскопії.

“Обладнання дозволяє досліджувати морфологію, структуру й елементний склад окремих волокон та забезпечує високоточну ідентифікацію азбесту, зокрема дуже тонких волокон, які складно або неможливо виявити за допомогою оптичної мікроскопії”, – йдеться у повідомленні.

Мінекономіки та ПРООН спільно працюють над удосконаленням системи управління відходами руйнувань й упровадженням екологічно безпечних підходів до відновлення. У межах цієї співпраці вже розроблено національні стандарти щодо відбору проб, виявлення азбесту та моніторингу його вмісту в повітрі. Також розпочато роботу над новими стандартами у сфері циркулярного будівництва.

«Значна частина відходів руйнувань може бути перероблена та повторно використана для відбудови. Однак для цього необхідно забезпечити належне сортування та перевірку матеріалів на вміст небезпечних речовин. Нова лабораторія допоможе створити умови для безпечного використання вторинних матеріалів у будівництві, сприяючи розвитку циркулярної економіки та водночас захищаючи здоров’я людей і довкілля», – зазначила заступниця міністра економіки Олена Крамаренко.

Після офіційного відкриття лабораторія готуватиметься до акредитації за міжнародним стандартом ISO/IEC 17025, а ПРООН організує навчання для її фахівців.

Читайте також: ПРООН допомогла розчистити в Україні 1 мільйон тонн відходів від руйнувань

Спершу лабораторія досліджуватиме матеріали, відібрані в межах проєктів ПРООН, що допоможе безпечно відокремлювати азбестовмісні матеріали та визначати фракції, придатні до переробки.

Як повідомляв Укрінформ, протягом останнього місяця Росія почала частіше атакувати фармацевтичні склади, виробничі потужності та об’єкти зберігання критично важливих ліків, намагаючись ускладнити українцям доступ до необхідних препаратів та лікування.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський і премʼєр Швеції обговорили посилення ППО та поставки Gripen

Published

on


Президент Володимир Зеленський під час зустрічі у Брюсселі обговорив із Премʼєр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном потреби України для захисту від російських атак, зокрема посилення протиповітряної оборони.

Як передає Укрінформ, про це глава держави повідомив у Фейсбуці.

«Ціную позицію Прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона: важливо посилювати тиск на Росію і збільшувати підтримку України, а не навпаки. Саме такою має бути спільна відповідь Європи на російську ескалацію», – зазначив Зеленський.

Співрозмовники детально обговорили потреби України для захисту від постійних російських атак, передусім посилення ППО.

«Дякую Швеції за наші домовленості щодо винищувачів Gripen. Очікуємо на їхні поставки найближчим часом. Вони доповнять наші F-16, зокрема, у збитті реактивних шахедів», – підкреслив Зеленський.

Читайте також: Українські пілоти почнуть навчання на Rafale у Франції в листопаді – міністерка

За його словами, окрему увагу під час зустрічі приділили шляху України до членства у Європейському Союзі, а також підтримці енергетики для підготовки до зимового періоду.

«Вдячний народу Швеції, уряду й особисто Ульфу за підтримку України та нашу спільну роботу заради безпеки Європи», – додав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, Зеленський закликав європейських партнерів ухвалити 22-й пакет санкцій проти РФ, надати Україні щонайменше 70 млрд євро на оборону й посилити протиповітряну оборону напередодні зими.

Фото: кадр відеозапису ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.