NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Події
Соляну скульптуру Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро
Соляну скульптуру персонажа шахтарських легенд Шубіна з музею Покровська евакуювали у Дніпро, в Центр культури освіти та дозвілля «Покровський код».
Про це повідомила заступник директора з наукової роботи комунального закладу «Покровський історичний музей» Тетяна Костюченко, йдеться у публікації Укрінформу.
За словами Костюченко, до повномасштабної війни у Палаці культури шахтоуправління “Покровське” було відкрито музейну кімнату, присвячену гірничій справі. Відвідувачів там зустрічала соляна скульптура Шубіна – міфічного персонажа, який нібито живе у шахті та оберігає гірників. Скульптура була виготовлена в соляних шахтах сусіднього Соледару та подарована шахтоуправлінню “Покровське”.
«До 2024 року скульптура знаходилася в приміщенні Палацу культури, однак у зв’язку з наближенням лінії фронту, її, як і більшість експонатів цього музею, було евакуйовано. На сьогодні соляна скульптура Шубіна представлена вже в складі музейної експозиції саме нашого Покровського історичного музею. Розміщена вона в Центрі культури освіти та дозвілля «Покровський код» у місті Дніпрі», – повідомила керівниця музею.
Вона зазначила, що історичний музей у Покровську кілька разів зазнавав обстрілів і на сьогодні зруйнований. Загалом у місті внаслідок російських атак майже нічого вцілілого не залишилося.
Як повідомлялося, День шахтаря відзначається в Україні в останню неділю серпня.
Соляну скульптуру Шубіна виготовили народні майстри-різьбярі з Соледара з монолітного блоку соледарської кам’яної солі. Це був символічний подарунок-оберіг від «соляних» колег «вугільним» гірникам, оскільки образ Шубіна в шахтарському фольклорі вважається духом, що попереджає про небезпеку в забої.
Фото надав Покровський історичний музей
Відбудова
Уряд виділив ще ₴1 мільярд на відновлення інфраструктури у 16 областях
Кабінет міністрів спрямував додатковий 1 млрд грн на відновлення критичної та соціальної інфраструктури в 16 областях.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький, передає Укрінформ.
«Уряд збільшив фінансування проєктів відновлення ще на 1 млрд грн. Загалом цього року в межах Програми з відновлення України спрямуємо майже 2 млрд грн за підтримки Європейського інвестиційного банку», – йдеться в повідомленні.
За словами очільника уряду, додаткові кошти дозволять продовжити фінансування 138 проєктів, які вже реалізовуються в 16 регіонах, та додати ще 25 нових, які вже готові до реалізації або перебувають в активній стадії.
Насамперед йдеться про відновлення критичної та соціальної інфраструктури — шкіл, дитсадків, лікарень, укриттів, комунальних мереж і житла.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів спрямує понад 4,9 млрд грн коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на реалізацію проєктів відновлення у громадах.
Фото: Сергій Корецький/Телеграм
Політика
Україна потребує більшої підтримки з повітря на тлі ескалації з боку РФ
Ескалація з боку Росії триває, тож Україна потребує більшої підтримки з повітря; найближчі півроку можуть стати вирішальними для ситуації в регіоні.
На цьому наголосив у соцмережі X прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
«Марк Рютте щойно висловив мені свою оцінку ситуації в регіоні та на українсько-російському фронті. Як я і попереджав, ескалація з боку Росії триває. Україна потребує більшої підтримки з повітря, що має також значення для нашої безпеки. Це завдання для всієї Європи. Найближчі пів року будуть вирішальними, і ми, як Польща і НАТО, маємо бути готовими до різних сценаріїв», – написав Туск.
Водночас він наголосив, що не можна виключати можливих провокацій Росії проти однієї з країн-членів НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Туск заявляв, що існують сигнали про серйозну підготовку Росії до ескалації напруженості, а найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними для безпеки України, Польщі, та всього регіону.
Фото: Kancelaria Prezesa Rady Ministrów
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴4,9 мільярда від ЄІБ на відновлення громад
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Авто1 тиждень agoЕлектромобіль Genesis GV90 — фото і подробиці розкішного кросовера від Hyundai
-
Одеса1 тиждень agoВивіз сміття в Одесі у вересні 2026: тарифи по районах
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день