Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Політика

Прем’єр Нідерландів закликав Коаліцію охочих посилити підтримку України

Published

on



Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав усіх лідерів країн Коаліції охочих посилити фінансову, військову та невійськову допомогу Україні вже найближчим часом.

Він також наголосив, що ЄС має бути представлений за столом переговорів, якщо відбудеться саміт за участю президентів України, США та Росії.

Про це він сказав журналістам у Берліні, де проходить саміт Коаліції охочих.

“Усі лідери країн Коаліції охочих мають робити більше для підтримки України. Нам потрібна додаткова фінансова, військова та невійськова допомога вже найближчим часом. Саме таку підтримку, зокрема, надають Нідерланди, щоб допомогти Україні пережити цю зиму”, – сказав він.

Він також наголосив: “ми також маємо надіслати дуже чіткий сигнал президенту Росії: єдиний спосіб зупинити цю безглузду війну – розпочати серйозні переговори. Україна до цього готова. Коаліція охочих також готова, якщо він захоче припинити цю війну та вести переговори заради справедливого миру”.

Читайте також: Зустріч Коаліції охочих у Берліні: Зеленський назвав ключові теми

За його словами, “що стосується того, хто має представляти Європу за столом переговорів, якщо відбудеться саміт за участю Путіна, Зеленського і Трампа, то ми подбаємо про те, щоб там була людина з чітким мандатом вести переговори від імені європейців. Але хочу наголосити абсолютно чітко, що усе починається з мирної угоди між Україною та Росією, і Європейський Союз має бути за столом переговорів, щоб відстоювати європейські інтереси”.

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 19 листопада, Президент Володимир Зеленський прибув до Берліна для участі в саміті Коаліції охочих та проведення перемовин з американськими та європейськими переговірниками щодо закінчення війни.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

на суді переглянули відео слідчих експериментів зі свідками

Published

on


У Франківському райсуді Львова 19 листопада під час засідання у справі про вбивство Андрія Парубія переглянули відеозаписи слідчого експерименту зі свідками, які бачили обвинуваченого чи спілкувалися з ним.

Про це повідомляє Суспільне, передає Укрінформ.

Свідок Сергій розповів, що не бачив обличчя нападника. Після нападу чоловік зробив кілька кроків і побіг вниз вулицею. Велосипед свідок не бачив. Також під час слідчого експерименту правоохоронці піднялися у помешкання свідка, щоб упевнитися, що він міг бачити з власного помешкання.

На ці свідчення обвинувачений заявив, що свідок помиляється і він не біг після скоєння вбивства, а також не поспішав й не нахилявся над Парубієм, коли він уже впав на землю.

Жінка, яка чекала на кур’єрську доставку, розповіла, що ріст кур’єра був 1,75-1,80 см. Він був одягнений у тактичний чорний костюм, кросівки з білими вставками і в капюшоні без шолома. У нього була жовта сумка кур’єрської служби. «Думаю, що впізнала б, але 100% не гарантую», – сказала Віра.

Під час слідчого експерименту встановили, що жінка бачила кур’єра без шолома з відстані трохи більш як один метр.

Далі під час засідання обвинувачений Сцельніков заявив, що немає сенсу викликати цих свідків до зали суду.

Крім цього, під час засідання ще вивчали фото чеків, які підтверджують покупку електровелосипеда. І прокурор зачитав маршрути обвинуваченого. Також дослідили відео з російських телеграм-каналів, на яких демонструвалися документи загиблих українських військовослужбовців.

За словами адвоката Сцельнікова Віктора Пономаренка, одне з посвідчень водія було вилучене у його підзахисного. «Він ним користувався, купляв на ці документи автомобіль, на якому пересувався, зокрема, і в день вбивства Андрія Парубія», – зазначив адвокат. На думку Пономаренка, це може свідчити про зв’язок Сцельнікова з Російською Федерацією.

Наступне засідання заплановане на 1 грудня.

Читайте також: Убивство Фаріон: апеляцію засудженого Зінченка розглядатиме суд у Тернополі

Як повідомляв Укрінформ, 30 серпня 2025 року у Львові застрелили колишнього Голову Верховної Ради, народного депутата Андрія Парубія.

Нападник здійснив у нього вісім пострілів. Підозрюваного затримали у Хмельницькій області в ніч проти 1 вересня.

Тоді ж керівник Львівської облпрокуратури підписав підозру львів’янину Михайлу Сцельнікову у справі про вбивство Парубія.

11 березня 2026 року справу про вбивство Парубія скерували до суду.

14 жовтня у суді досліджували відеодокази та результати експертиз, зокрема показали відео зі сховком зі зброєю.

На засіданні 20 жовтня Михайлу Сцельнікову продовжили запобіжний захід у вигляді арешту без права внесення застави.

Під час слухання 17 листопада досліджували докази, зокрема зачитали результати експертизи зброї, з якої було скоєне вбивство.

Фото: Суспільне Львів/Ольга Іващук



Джерело

Continue Reading

Війна

У мережі показали знімок Керченського мосту після трьох ударів

Published

on



У мережі 19 листопада показали знімок Керченського мосту після трьох ударів.

Про це повіломляє Теленрам-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ. 

«Зафіксовано три пошкодження автомобільного полотна та ще два-три залізничного, яке, ймовірно, цієї ночі атакували ракетами «Нептун», – йдеться у повідомлені.

Зазначається, що залізнична частина споруди поки що стоїть.

Читайте також: Росіяни посилюють охорону шляхів постачання до Криму після ударів по мосту

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили пошкодження в ніч проти 19 листопада українськими ракетами «Нептун» залізничного полотна на Керченському мосту.

Перше фото:ASTRA



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.