NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
В Івано-Франківську представниці ГО «Дружина Воїна» в українському одязі показали перформанс-дефіле «Жива нитка традицій».
Відкрив показ ветеран Юрій Николюк, який представив репліку вишиванки Степана Бандери, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Такої сорочки немає більше ні у кого. Це був лот, який представили волонтери. Я боровся за нього, бо вона унікальна – нитка у нитку до тієї сорочки, яка була у Степана Бандери. Сьогодні почуваюсь у ній піднесено, навіть гордо розправив плечі, – зазначив Николюк.
Він розповів, що воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. У 2024 році через ворожий скид у Серебрянському лісі Юрій втратив руку. Після реабілітації він став волонтером, грає в команді з ампфутболу «Бартка».
Разом із Ніколюком на перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» вийшли 15 представниць ГО «Дружина Воїна». Серед них – Валентина Борульник. Її чоловік Віктор пішов добровольцем на війну у 2022 році, а Валентина з дітьми переїхала в Івано-Франківськ із Селидового, яке другий рік перебуває під окупацією.
«Я щаслива, бо збулась моя мрія одягти справжній український одяг. Сьогодні я представляю лемківський стрій… Що я привезла з Донеччини? Прапор України і намисто, яке купила у Слов’янську», – розповіла Борульник.
Одяг для показу їй надала дружина ветерана Ольга Фабрика-Процька, а кризу (нагрудну прикрасу) створила теж дружина військового.
Автентичний український одяг від родини загиблого Володимира Катамая (позивний Боже) представила дружина ветерана Мар’яна Процька, чоловік якої служить на Донецькому напрямку. «Це – стародавня запаска, кептар та сорочка ще їхньої прабабусі. Столітня сорочка дрібно вишита, її прикрашають бабусині коралі», – розповіла Процька.
Леся Марковецька представила сорочку та запаску з Донеччини. «Цей одяг нам залишили люди, які втікали з Донеччини від війни. Він дістався їм у спадок від їхньої прабабусі, яка зберегла цю запаску і сорочку під час голоду у 1930-х роках», – сказала вона.
Голова ГО «Дружина Воїна» Ольга Бобрикович розповіла, що одяг для дефіле збирали з усієї України. «В цьому одязі ми представили перформанс і обряд «Просини», який на Прикарпатті передує весіллю. Наш виступ — це символ гостинності, прийняття, творення спільноти та єдиного простору. Ми показуємо, що Схід і Захід разом, а наша культура та любов непереможні», – наголосила Бобрикович.
Перформанс-дефіле «Жива нитка традицій» представили у рамках дводенного «Форуму відновлення та можливостей», присвяченого підтримці, безбар’єрності та інтеграції, зокрема ВПО в спільноту Прикарпаття. На завершення гостей пригостили весільним короваєм та медом, що символізує єднання та підтримку.
Як повідомлялося, львівська дизайнерка зібрала понад 500 унікальних старовинних українських сорочок.
Фото: Ірина Дружук
На відбудову та розвиток Миколаївщини у 2027 році Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні спрямує понад 22 мільйона доларів.
Як передає Укрінформ з посиланням на Миколаївську міську раду, про це йшлося під час щорічного засідання Ради проєкту “Стратегічне партнерство для Миколаєва”, у якій взяли участь представники Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, Офісу посольства Королівства Данія в Миколаєві, міської та обласної влади.
“Загалом на відбудову та розвиток Миколаївщини в 2027 році буде спрямовано 22,34 мільйона доларів із загального бюджету проєкту в 35,93 мільйона доларів США”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема це стосується відновлення соціальної та адміністративної інфраструктури, підтримки медичних закладів, професійного навчання та стимулювання місцевого бізнесу.
Зазначається також, що представники ПРООН та Уряду Данії презентували звіт щодо виконання програми відновлення, в межах якої місто Миколаїв отримає пряму підтримку для посилення своєї безпекової, соціальної та освітньої інфраструктури.
Ключовим досягненням для міста стало оснащення Миколаївського Ситуаційного центру сучасною ІТ-інфраструктурою та обладнанням, що дозволяє управляти інформацією в реальному часі й оперативно координувати дії під час надзвичайних ситуацій. Серед пілотних проєктів міста визначено реконструкцію Палацу учнівської творчості з бюджетом у 210 тисяч доларів.
Міський голова Олександр Сєнкевич подякував партнерам за підтримку та плідну роботу:
«Ми щиро вдячні народу та Уряду Данії, а також команді ПРООН за послідовну підтримку й реалізацію важливих для Миколаєва ініціатив. Сьогодні планувати майбутнє складно, але завдяки нашій співпраці ми втілюємо в життя проєкти, необхідні для безпеки та комфорту містян. Переконаний, що навіть у ці непрості часи ми можемо черпати досвід і перетворювати виклики на нові можливості для розвитку».
Як повідомлялося, Данія надає 45 мільйонів данських крон (понад 6 мільйонів євро), щоб допомогти українським ветеранам повернутися до цивільного життя та роботи.
Фото: Миколаївська міськрада
Про це заявив у інтерв’ю Укрінформу керівник Центру порядку та врядування у Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.
“Європа повинна заперечити Трампу і чітко дати зрозуміти, що й надалі підтримуватиме Україну та Зеленського як її обраного президента. Цей курс необхідно послідовно продовжувати”, – заявив політолог.
За його словами, європейські країни не повинні підлаштовувати свою політику щодо України під заяви американського президента або його вимоги щодо зміни українського керівництва.
“Зеленський – обраний президент України. Хто керуватиме Україною, вирішує український народ – не Дональд Трамп і тим більше не Путін”, – наголосив експерт.
Оцінюючи дії федерального уряду Німеччини, Майстер відзначив значні зусилля Берліна щодо забезпечення України системами протиповітряної оборони, зокрема Patriot та ракетами-перехоплювачами.
За його словами, Німеччина також звертається до Греції та Іспанії з метою отримання додаткових систем ППО для України. Водночас експерт розкритикував недостатні темпи нарощування оборонного виробництва та брак державних гарантій для розширення виробничих потужностей.
“Чого я, проте, не розумію, – чому певні виробничі потужності досі не нарощені в достатньому обсязі й чому бракує відповідних державних гарантій. Ми говоримо про це роками. Ракети-перехоплювачі для Patriot тепер також мають вироблятися в Німеччині”, – зазначив Майстер.
На його думку, Європа могла б значно швидше розвивати відповідні спроможності, однак цьому перешкоджає недостатня політична воля.
Крім військової допомоги, експерт закликав до посилення економічного та політичного тиску на Росію.
“До цього також належать подальші санкції, заходи проти російського тіньового флоту та рішучіша реакція на гібридні атаки – можливо, також контрзаходи в кіберпросторі або торгівлі, які справді завдавали б шкоди Росії”, – заявив він.
Майстер підкреслив, що європейські країни мають послідовніше реалізовувати такі заходи, навіть якщо це означатиме розбіжності зі Сполученими Штатами щодо політики стосовно Росії та України.
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Newsmax розкритикував рішення України відновити удари по російських нафтопереробних заводах, вказавши, що вони нібито сприяють збереженню високих світових цін на енергоносії. Він також заявив, що Україні слід обрати іншого президента, щоб домовлятися з Москвою.
Фото: Heinrich-Böll-Stiftung / www.stephan-roehl.de, flickr
-
Війна7 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Одеса5 днів ago
Росіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Відбудова1 тиждень agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство1 тиждень agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Одеса5 днів ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 117 зі 160 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
-
Суспільство7 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів