NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Події
Помер актор Джеймс Толкан, відомий за ролями у фільмах «Найкращий стрілець» і «Назад у майбутнє»
Актор Джеймс Толкан, найвідоміший за ролями у фільмах “Назад у майбутнє” та “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Новину про смерть Толкана оголосила його родина, а також сценарист та продюсер Боб Гейл.
Кар’єра Толкана тривала понад п’ять десятиліть. Його перша телевізійна роль була в серіалі 1960 року «Голе місто», а остання — у фільмі 2015 року «Кістяний Томагавк». Хоча Толкана, мабуть, найбільше знають за його роботу в трилогії «Назад у майбутнє», де він зіграв головного героя містера Стрікленда в оригіналі 1985 року та у продовженні 1989 року. У 1990 році він повернувся в ролі дідуся свого персонажа в третьому фільмі.
Толкан також відомий своєю появою у фільмі «Найкращий стрілець», а в бойовику Тоні Скотта 1986 року Толкан зіграв командира Тома Джардіана, відомого під прізвиськом Стінгер, разом з зірками Томом Крузом, Велом Кілмером, Мег Райан та іншими.
Він також зіграв ролі у фільмах «Військові ігри», «Стилетто», «Викрадення», «Вони можуть бути велетнями», «Жах Амітівілля», «Нестандартний», «Озброєний та небезпечний» та інших. Грав ролі у телесеріалах, таких як «Важливе значення», «Таємниця Ніро Вулфа», «Самозванець», «Рання версія», «Людина нізвідки», «Кобра» та «Чудові роки» серед інших.
Джеймс Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган, та навчався у коледжі Коу та Університеті Айови після вступу до ВМС США. Зрештою він поїхав до Нью-Йорка, де навчався в Акторській студії у Стелли Адлер та Лі Страсберга.
Як повідомляв Укрінформ, американський актор Чак Норріс помер у віці 86 років вранці у четвер.
Фото: imdb.com
Представники Міністерства фінансів України обговорили з керівництвом Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) стан та подальші кроки реалізації спільних проєктів, а також пріоритети співпраці на 2026 рік.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.
Зазначається, що основну увагу зустрічі представників Міністерства фінансів України з делегацією БРРЄ було зосереджено на практичній імплементації програм, спрямованих на відновлення житла, підтримці підприємництва та соціальної сфери в умовах повномасштабної війни.
“Поточний портфель банку в Україні охоплює чотири проєкти на 550 млн євро, з яких уже вибрано понад 90% коштів, або 458 млн євро, що свідчить про високу ефективність співпраці. Нещодавно Рада директорів банку схвалила нові операції для України – додаткове фінансування проєкту HOME на 100 млн євро (компенсація громадянам за житло, зруйноване внаслідок російської агресії) та програму підтримки малих і середніх підприємств на 20 млн євро. Підписання відповідних угод очікується під час Конференції з відновлення України влітку в Польщі”, – йдеться в повідомленні.
Так, українська сторона та БРРЄ розглянули досягнуті результати за проєктами:
“HOME: Компенсація за знищене житло” – всі 200 млн євро за проєктом було залучено. Проєкт забезпечив компенсацію за зруйноване житло через видачу житлових сертифікатів, профінансувавши понад 6 000 сертифікатів для близько 17 тисяч громадян.
“Підтримка внутрішньо переміщених осіб” – залучено 200 млн євро за проєктом. Фінансування спрямовано на виплати допомоги на проживання ВПО для покриття базових потреб і забезпечення безперервності соціальних виплат, повністю використано у 2025 році.
“Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” – залучено половину коштів із 50 млн євро, передбачених проєктом. Проєкт надає пільгові іпотечні кредити ВПО. На сьогодні профінансовано понад 400 кредитів для більш ніж 1 000 громадян.
HEAL Ukraine (“Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя”) – залучено 33,67 млн євро зі 100 млн євро, передбчених проєктом. Проєкт спрямований на відновлення медичної інфраструктури та вже забезпечив реконструкцію шести амбулаторій і центрів первинної допомоги у Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській та Полтавській областях.
Сторони домовилися продовжити тісну координацію для забезпечення ефективної реалізації проєктів та подальшого розширення співпраці, спрямованої на відновлення України, підтримку економіки та підвищення добробуту громадян.
Зокрема, БРРЄ та Міністерство фінансів розглянули можливість реалізації нових спільних проєктів у сферах відновлення та доступу до житла, підтримки мікробізнесу й ВПО, іпотечного кредитування ветеранів, розвитку соціальної оренди житла та модернізації інфраструктури вищої освіти.
Під час зустрічі з регіональною директоркою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі Інес Роша Ольга Зикова обговорила залучення приватного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, запуск механізму Viability Gap Funding обсягом близько 500 млн євро (дозволить співфінансувати до 50% капітальних витрат у пріоритетних секторах інфраструктури) та приватизацію державних активів. Сторони домовилися продовжити координацію для розвитку нових інструментів фінансування та інвестиційних проєктів.
Зазначається, що IFC вже мобілізувала для підтримки українського бізнесу 2,8 млрд доларів США, з яких понад 1,5 млрд доларів США – власне фінансування IFC та понад 1 млрд доларів США – мобілізовані ресурси партнерів.
Як повідомлялося, з моменту приєднання України до БРРЄ у 2023 році, банк уже схвалив фінансування на суму понад 670 млн євро.
Портфель інвестицій Міжнародної фінансової корпорації в Україну з 2022 року становить понад 1,8 млрд доларів США з фокусом на підтримку МСП, агросектору, інфраструктури та енергетики, зокрема, проєктів відновлюваної енергетики для забезпечення сталого енергопостачання.
Фото: Мінфін
Станом на тепер умовою надання гарантій безпеки для України з боку США є вихід Збройних сил з Донбасу.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це Президент Володимир Зеленський сказав під час zoom-конференції з журналістами, перебуваючи у Катарі.
«Якщо сьогодні Росія звучить достатньо ультимативно: вона закінчить війну тільки після виходу українських Збройних сил з усієї території Донецької і Луганської області. Якщо цей ультиматум звучить, і американська сторона говорить: «Після того, як Росія припинить війну, ми вам передамо санкції. В іншому випадку ми вам санкції не дамо». Можна по-різному ставитись до цього, але всі сигнали, які були впродовж всього перемовного процесу, говорять про те — це не тільки мій аналіз, це звучить абсолютно прямо — ми зможемо отримати гарантії безпеки від Сполучених Штатів Америки не до і ceasefire, не до закінчення війни, а після того, як наші війська вийдуть з Донбасу, що є умовою закінчення війни. Саме в такому форматі ми зможемо отримати гарантії безпеки від США», — сказав він.
Зеленський нагадав, що публічно і з партнерами говорив про те, що українська сторона прагне підписати гарантії безпеки до закінчення війни. За словами Президента, вони були майже готові. Глава держави наголосив, що також ішлося про підписання Prosperity Package.
«Але американська сторона сказала: «Ні, це буде зроблено тільки в момент закінчення війни». Я зазначив, що вони діяти не будуть, боятись тут немає чого. Вони будуть діяти, коли Конгрес проголосує, а Конгрес голосуватиме вже після закінчення війни. Однак нам сказали, що питання не в тому, коли це вступає в силу, а питання в тому, коли ці гарантії нам дають. Гарантії нам даються саме після того, як ми вийдемо з Донбасу. І це умова на сьогодні закінчення війни», — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, державний секретар США Марко Рубіо заперечив слова Президента України Володимира Зеленського щодо гарантій безпеки в обмін на вихід ЗСУ з території Донецької та Луганської областей.
Фото: ОП
-
Суспільство5 днів agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення