NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
У Києві на станції метро «Площа Українських Героїв» відкрили фотовиставку «Руки, що тримають Незалежність», присвячену захисникам і захисницям України.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
«Ці світлини – історія про людей, чия мужність, стійкість і відданість стали опорою української державності та свободи», – йдеться у повідомленні.
Експозиція відтворює різні миті прифронтового життя – від запеклої боротьби до коротких хвилин перепочинку, нагадуючи, що Незалежність України щодня виборюється руками її захисників і захисниць.
Організаторами фотовиставки є командування 1-го Центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ Збройних сил України.
Ознайомитися з експозицією можна до 29 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, до 8 вересня у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» триватиме фотовиставка «Вдома мені не бути», присвячена пам’яті мандрівника, вчителя і військовослужбовця Пилипа «Cody» Аверенкова, який загинув у квітні 2025 року, захищаючи Україну.
Фото: kyivcity.gov.ua
Відбудова
Американсько-український фонд почне фінансувати щонайменше три проєкти з відбудови до кінця року
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови (URIF) розпочне фінансувати перші проєкти до кінця 2026 року, їх буде не менше трьох.
Про це заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін повідомив під час спеціальної галузевої події Європейської Бізнес Асоціації Mining Day, передає кореспондент Укрінформу.
Посадовець розповів, на розгляд профільних комітетів Фонду вже надійшло більш як 300 проєктів у різних галузях, значна частина яких – понад 60% – в енергетиці.
«Більшість проєктів доволі «сирі», не містять детальних обґрунтувань та розрахунків. Хоча є справді дуже цікаві ідеї і пропозиції. Та їх ще треба доопрацьовувати. Приміром, більшість проєктів у галузі використання надр потребують ретельного вивчення і структурування», – наголосив Перелигін.
За його словами, навіть якщо Фонд вирішив, що той або інший проєкт отримує «зелене світло» і переходить на розгляд інвестиційного комітету, потрібен час для його доопрацювання: фахове оцінювання та структурування – у тому числі, і структурування активів, якщо до втілення проєкту будуть залучені учасники з інших юрисдикцій.
«Тобто, аби побачити перші угоди і перші проєкти, які буде профінансовано, з моменту початку операційної діяльності Фонду (перший внесок надійшов у вересні 2025 року, а офіційний онлайн-портал для прийому заявок від інвесторів запустили у січні 2026-го, – ред.) потрібно щонайменше 12 місяців. Але ми намагаємося прискорити цю роботу, аби до кінця року уже було профінансовано перші проєкти в енергетиці, видобуванні і, можливо, ще в деяких галузях», – продовжив заступник міністра.
У цьому зв’язку Перелигін нагадав про раніше оприлюднені плани щодо започаткування у 2026 році втілення щонайменше трьох перспективних інвестиційних проєктів.
Як повідомлялося, Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund) створений за угодою між Україною та США для фінансування проєктів економічного відновлення. Стартовий капітал – $150 мільйонів, сформований у рівних частках (по $75 млн) від України та Сполученими Штатами Америки через Міжнародну корпорацію фінансування розвитку США (DFC). Пріоритетні галузі: критичні мінерали, енергетика, транспорт і логістика, інформаційно-комунікаційні технології та інновації.
Російський лідер Володимир Путін на тлі заяв про нібито готовність до мирного врегулювання продовжує ескалацію не лише у війні проти України, а й на інших напрямах.
Про це у своєму відеоблозі заявив український дипломат Ігор Долгов.
«Путін свою готовність до миру та мирних переговорів демонструє шляхом ескалації не лише в Україні, а по всіх напрямах», – зазначив Долгов.
За його словами, йдеться, зокрема, про гібридні дії Росії в Європі, підтримку Ірану, провокації щодо Японії та внесок Москви у зміцнення Північної Кореї. «Все це створює, посилює напругу по всьому світі», – наголосив дипломат.
Долгов звернув увагу, що на цьому тлі важливим став саміт Шанхайської організації співробітництва, де Росія вже не відіграє провідної ролі. «Саміти ШОС уже давно не є шоу Путіна. Першу скрипку там грає Китай», – заявив він.
Водночас Пекін, за словами дипломата, відіграє ключову роль у підтримці економік та військових зусиль Росії й Ірану. «Жодна країна не відігравала та не відіграє настільки важливу роль у підтримці економіки і військових зусиль і Росії, і Ірану. Це Китай», – сказав Долгов. Він додав, що саме завдяки Китаю Вашингтону не вдалося досягти максимального ефекту від санкцій проти Москви та Тегерана.
Дипломат також звернув увагу, що Путін під час міжнародних зустрічей продовжує заявляти про нібито прагнення Росії завершити війну.
Зокрема, на зустрічі з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді він заявив, що Москва нібито рухається у напрямку завершення війни проти України. «Що це за напрямок – нам невідомо. Щоденні повітряні тривоги, які майже не припиняються останніми днями, чи щось інше, про що ми ще тут, в Україні, не знаємо», – прокоментував Долгов.
Він також звернув увагу на заяву президента Туреччини Реджепа Ердогана про те, що Путін нібито очікує швидкого мирного завершення війни. «Чого очікує? Невідомо. Ми знаємо, що він почав цю агресію, а тепер чекає», – сказав дипломат.
На думку Долгова, реальні дії Росії суперечать такій риториці. «Путін нібито незадоволений продовженням війни. Також дивно, чого ж він тоді щодня обстрілює Україну, посилає “Шахеди”, ракети і керовані бомби?» – зауважив він.
Окремо Долгов звернув увагу на суперечливі сигнали з боку Сполучених Штатів: на зустріч міністрів фінансів G20 у США був запрошений російський міністр Антон Сілуанов. Водночас, за словами Долгова, американський міністр фінансів Скотт Бессент дав зрозуміти російській стороні, що економічної співпраці до завершення війни не буде. Дипломат також нагадав, що паралельно президент США Дональд Трамп відправляв директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви з таємною місією. «Два несподіваних кроки. Не зрозуміло, не відомо для чого», – сказав Долгов.
За його словами, Трамп водночас заявляє, що новий саміт із Путіним має відбутися лише тоді, коли війна наближатиметься до завершення.
Долгов наголосив, що для України на тлі міжнародних дипломатичних маневрів питання російської ескалації залишається питанням існування держави. «Як бачимо, для них це історія про косаток та білих ведмедів, а для нас це – про виживання держави і нації. А зима тим часом наближається», – підсумував дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, кремлівський диктатор Володимир Путін на пленарній сесії Східного економічного форуму у Владивостоку заявив, що вважає можливим мирне врегулювання війни в Україні, яку Росія сама і розв’язала у 2014 році.
Раніше цього тижня під час переговорів у столиці Киргизстану Бішкеку прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді сказав Путіну, що війна в Україні має припинитися заради людства, і що Нью-Делі підтримуватиме усі мирні зусилля для припинення бойових дій.
Також минулого тижня директор ЦРУ Джон Реткліфф прилетів до Москви з таємною місією. Коментуючи цей неоголошений для союзників візит, президент Дональд Трамп заявив, що США «дуже наполегливо працюють» над припиненням війни в Україні, і що «з візиту Реткліффа до Москви може щось вийти».
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Суспільство1 тиждень agoБезжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Події1 тиждень agoЗахисник Маріуполя видасть збірку поезій, написаних курячою кісточкою на робі у полоні
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника