NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Події
Останні атаки РФ пошкодили Володимирський собор, Музей війни у Києві та 12 пам’яток культурної спадщини в Одесі
Унаслідок останніх російських атак пошкоджень зазнали Володимирський собор і Музей війни у Києві, а також 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі Одеси.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“У Києві пошкоджено Володимирський собор — пам’ятку архітектури національного значення, а також Національний музей історії України у Другій світовій війні. В Одесі внаслідок обстрілу постраждали 12 об’єктів культурної спадщини в історичному центрі міста, внесеному до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та такого, що перебуває під загрозою”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляла КМДА, також постраждали об’єкти культурної спадщини в різних районах Києва:
- будівля Посольства Республіки Австрія – пошкоджені фасад і скління споруди, що має статус пам’ятки архітектури;
- Михайлівський Золотоверхий собор – головний храм комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря (пам’ятка архітектури місцевого значення, окремі споруди ансамблю мають статус національного значення);
- будівля Київського міського БТІ – колишній готель для прочан Михайлівського монастиря, пам’ятка архітектури місцевого значення;
- Садиба Нечаєвих (Будинок Вишневського) – один із найстаріших збережених житлових будинків Подолу та Києва, пам’ятка архітектури місцевого значення. У комплексі цієї історичної забудови також розташована будівля Посольства Королівства Нідерландів в Україні, що зазнала пошкоджень;
- Пейзажна алея – пам’ятка історії і ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”;
- міст імені Євгена Патона – перший у світі суцільнозварний автодорожній міст (1953 рік), пам’ятка архітектури, містобудування, науки і техніки місцевого значення;
- головний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова – будівля 1970-х років у стилі модернізму в історичному ареалі столиці;
- об’єкти на території ВДНГ та історична забудова в центрі й на Подолі.
Серед пошкоджених об’єктів в Одесі – одна пам’ятка архітектури національного значення та низка пам’яток архітектури, містобудування й історії місцевого значення.

Зокрема, пошкоджено Палац Каліо, споруджений у другій половині XIX – на початку XX століття, який має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Також пошкоджень зазнали:
- cобор Римо-католицький Успіння Пресвятої Богородиці (1849–1853 рр.);
- будинок, у якому жив Ю. Д. Дубовий — радіолог, засновник першого в Україні онкологічного диспансеру, заслужений діяч науки УРСР, професор;
- будівля Автомобільно-дорожнього технікуму (1953 р.);
- житловий будинок Зоншейна (1900 р.);
- житловий будинок початку ХХ століття;
- житловий будинок Леслі (1880-ті роки);
- будівлі двох крамниць (1910–1913 рр.);
- прибутковий будинок Чернігова (Шестопала), у якому жила Л. Й. Алейнікова — кардіолог, заслужений діяч науки УРСР, професор (1912 р.);
- прибутковий будинок Залужного, у якому жив М. В. Комаров — український літературознавець і бібліограф, у родині якого гостювала українська поетеса Леся Українка;
- житловий будинок Кітовера (перша половина ХІХ століття).
Загалом в Одесі станом на 20 листопада 2026 року пошкоджено 212 об’єктів культурної спадщини.

За даними Міністерства культури України, станом на кінець жовтня 2026 року внаслідок російської збройної агресії пошкоджено 2185 об’єктів культурної спадщини та 2686 закладів культури.
У відповідь на масштабні руйнування об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури Україна спільно з міжнародними партнерами створила Український фонд культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund, UCHF). Його діяльність спрямована на залучення міжнародної підтримки для збереження, захисту та відновлення української культурної спадщини.

“Російські атаки продовжують завдавати ударів по українській культурній спадщині – пам’ятках архітектури, історичних будівлях, музеях і знакових місцях, які формують нашу національну ідентичність. Кожне таке пошкодження – це спроба знищити нашу історичну пам’ять і культурне надбання. Документуємо руйнування, щоб Росія відповіла за злочини проти української культури”, – заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок нічної російської атаки пошкоджень зазнали вісім об’єктів культурної спадщини та знакових пам’яток.
Фото: mincult.gov.ua
Відбудова
Корецький анонсував запуск програми «Промисловий Рамштайн»
Україна планує у січні 2027 року запустити програму «Промисловий Рамштайн», спрямовану на допомогу підприємствам, які постраждали від російських атак, у відновленні та модернізації виробництва.
Про це заявив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час дев’ятого Німецько-українського економічного форуму в Берліні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Ще одна мета конференції URC у Таллінні – запустити програму “Промисловий Рамштайн”. Вона допоможе українським компаніям, які постраждали від російських атак, придбати нове обладнання, відновити виробництво та модернізувати свої потужності. Ми дякуємо Німеччині за те, що вона вже зробила внесок у цю програму”, – заявив Корецький.
Він наголосив, що одним із пріоритетів України є розширення економічного співробітництва з Німеччиною, зокрема залучення німецьких підприємств до спільних інвестиційних проєктів та майбутньої відбудови.
За словами Прем’єра, важливо розпочинати підготовку інвестиційних проєктів уже зараз, не чекаючи завершення війни, оскільки їх розробка, техніко-економічне обґрунтування, юридичне оформлення, вибір технологій і налагодження партнерств потребують часу.
Корецький також відзначив, що Україна прагне забезпечити взаємну економічну вигоду від співпраці з Німеччиною, зокрема шляхом залучення німецьких компаній до постачання товарів, обладнання та послуг для української економіки.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні 2026 року Україна та Німеччина підписали декларацію про наміри щодо спільної реалізації ініціативи “Промисловий Рамштайн”. Німецька сторона передбачила початкове фінансування обсягом 30 млн євро через банк розвитку KfW. У жовтні сторони обговорювали подальші кроки для запуску пілотного етапу програми та її масштабування.
Політика
ВАКС оголосив вирок чинному нардепу
Вищий антикорупційний суд визнав чинного народного депутата винним в одержанні ₴558 тисяч неправомірної вигоди за вплив на посадовців лікарні задля визнання приватного підприємства переможцем тендеру на постачання медобладнання на Житомирщині.
Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, народного обранця засудили за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України та призначили йому «покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки».
Законної сили вирок набере через 30 днів від дня проголошення, якщо його не оскаржать в апеляційному порядку.
У САП нагадують, що, за даними слідства, у січні 2022 року народний депутат України через довірену особу одержав 558 тисяч гривень неправомірної вигоди. Ця сума становила 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальна лікарня в Житомирі уклала з приватним підприємством. Кошти були призначені за вплив на посадових осіб лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.
Також правоохоронці з’ясували, що фігурант гарантував у майбутньому за «відкат у 30 відсотків» використати свій вплив та забезпечити фінансування й реалізацію ще двох договорів на загальну суму понад 38 млн грн. Ішлося про постачання системи магнітно-резонансної томографії й лапароскопічного обладнання.
Обвинувальний акт стосовно депутата направили до суду у 2022 році. «Попри це упродовж майже чотирьох років обвинувачений неодноразово не з’являвся у судові засідання», – зауважують у САП.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2022 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо народного депутата Сергія Кузьміних, якому інкримінували одержання хабаря розміром 558 тис. гривень.
У серпні 2026 року колегія суддів ВАКС ухвалила здійснити привід народного депутата на судове засідання.
Фото: Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова5 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
-
Суспільство3 дні agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкриють археологічну виставку «Вічність, оплачена золотом»