Про це повідомили під час онлайн-презентації проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність» на Ютуб-каналі Укрінформу.

«Продуктами проєкту є тактильна експозиція, яка вже практично кілька тижнів, з початку вересня, працює на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею. Вона облаштована шістьма стільницями, на яких розташовано дев’ять тактильних копій музейних артефактів. Вісім із них надруковані на 3D-принтері. А дев’ятий – кахля із зображенням битви лева з грифоном, XVII-XVIII століття, – була відтворена майстрами Опішнянської артілі. І це таке поєднання традиційних методів роботи з глиною, а також сучасних методів оцифрування», – розповіла координаторка проєкту Олена Романенко.

Головна будівля Полтавського краєзнавчого музею з 2021 року закрита на реставрацію. Наразі музей працює на подвір’ї та в невеликому виставковому просторі. Тактильна експозиція стала одним із способів продовжити роботу музею та залучити відвідувачів навіть під час реконструкції.

Серед представлених об’єктів – фасад будівлі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, фрагмент дверного полотна, майолікове панно, чотири писанки з колекції музею, сюжетна кахля та антропоморфна скульптура половця.

Фасад музею обрали першим експонатом, оскільки сама будівля є пам’яткою архітектури національного значення. Полтавський краєзнавчий музей розташований у колишній будівлі Полтавського губернського земства, спорудженій у 1902-1908 роках за проєктом Василя Кричевського в стилі українського архітектурного модерну.

Окремі копії дозволяють розповісти про різні періоди та напрями культурної спадщини Полтавщини. Зокрема, писанки датуються кінцем XIX століття й раніше належали до зібрання Катерини Скаржинської. На них представлені стилізовані рослинні та геометричні орнаменти.

Серед експонатів також є антропоморфна скульптура половця XII – початку XIII століття. Оригінальна фігура має близько двох метрів заввишки, тоді як тактильна копія значно менша й призначена для безпосереднього ознайомлення з формою скульптури.

Кожна стільниця має QR-код, за яким можна перейти до додаткового медіаконтенту. Для відвідувачів доступні аудіодескрипції, відеоматеріали з перекладом українською жестовою мовою, описові матеріали та написи шрифтом Брайля.

Окремо розробили віртуальний тур. На сайті Ukraine Open можна переглядати цифрові копії експонатів у панорамі, а також користуватися доступними медіаматеріалами. Віртуальні тури адаптовані для перегляду в окулярах віртуальної реальності. Комплект таких окулярів є у Полтавського краєзнавчого музею.

Цифровий формат також дозволяє користуватися матеріалами незалежно від місця перебування. За задумом команди проєкту, ознайомитися з експозицією можуть люди з будь-якої точки світу.

Під час реалізації проєкту також проводили навчання для музейних працівників – теоретичні та практичні заняття, а експозицію тестували за участі потенційних відвідувачів.

До створення доступного контенту долучилися представники Полтавської обласної організації УТОС та УТОГ. Зокрема, переклад відеоматеріалів українською жестовою мовою здійснювала перекладачка жестової мови Світлана Баклицька. За її словами, під час роботи вона консультувалася з представниками спільноти глухих щодо використаних жестів, розміру елементів, фону та монтажу відео.

Тексти аудіодескрипцій створювала Марина Бабець – філологиня, викладачка української мови та літератури, яка має досвід роботи у сфері культури та безпосередньо взаємодіє з людьми з порушеннями зору.

За словами музейної працівниці Оксани Сулими, експозиція змінює традиційний принцип взаємодії з музейними предметами. Відвідувачам дозволено торкатися копій, користуватися QR-кодами, слухати аудіоматеріали та переглядати відео без супроводу екскурсовода.

Організатори зазначають, що експозиція орієнтована не лише на людей із порушеннями зору чи слуху. Тактильними копіями активно користуються діти та люди старшого віку. Для відвідувачів облаштували місця для сидіння, а на виставці також є планшет, яким можна скористатися для перегляду матеріалів.

В онлайн-презентації взяли участь координаторка проєкту Олена Романенко, експертка з наукового супроводу Марина Бутенко, провідна екскурсоводка проєкту Оксана Сулима, фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою Світлана Баклицька та фахівчиня з аудіодескрипції Марина Бабець. Модерувала захід комунікаційна менеджерка проєкту Євгенія Калініна.

«Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Стійкість суспільства через культуру”, у партнерстві з Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та за співпраці з Департаментом культури і туризму Полтавської ОВА», – зазначила Романенко.

Офлайн-презентація проєкту відбулася на території музею, на ній зібралося понад 100 людей. Частину експозиції тестували представники спільнот людей із порушеннями зору та слуху.

Тактильна експозиція на подвір’ї Полтавського краєзнавчого музею працює без вихідних з 9.00 до 17.00. Вхід вільний.

Як повідомляв Укрінформ, у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського оцифрували близько трьох тисяч унікальних артефактів у форматах 2D та 3D.

Австрія задекларувала готовність прийняти Конференцію з питань відновлення України в 2028 році.

Про це Президент Володимир Зеленський заявив на установчому саміті восьми країн Карпатського регіону Carpathian 8 Summit, передає кореспондент Укрінформу.

Глава держави наголосив на відкритості України до обговорення двосторонніх питань з Польщею, зокрема чутливих.

«Ми сильні сусіди й друзі. Ми сильні партнери і дуже відкриті для обговорення будь-якого питання. Можливо, іноді ми дуже прямі, але, на мою думку, якщо ми друзі, то треба бути відкритими і говорити про все, що є чутливим для обох сторін», – сказав він.

Зеленський підкреслив, що Україна і Польща мають бути «дорослими партнерами» та зосереджуватися на питаннях, які становлять спільний інтерес.

«Ми – друзі, а Росія – ворог. І я думаю, якщо ми почнемо будь-який діалог із цього спільного розуміння й спільного фокусу, то думаю, що все вдасться владнати», – зазначив Президент.

За його словами, Карпатська ініціатива може стати однією з платформ для поглиблення контактів між Україною та Польщею. Йдеться, зокрема, про співпрацю між державами, бізнесом, молоддю, а також у сферах культури та спорту.

Зеленський вважає, що практична співпраця допоможе долати розбіжності щодо окремих політичних питань двосторонніх відносин.

«У нас іноді різні політичні погляди на деякі питання, і нормально їх обговорювати. Але більше спільного виробництва, більше спільних проєктів, більше успішних справ, більше безпеки, енергетики – це добре для обох народів», – переконаний він.

Президент подякував Польщі за надану Україні підтримку після початку повномасштабної війни. «Я завжди був вдячний за кожен пакет підтримки, який Польща нам надавала і яким вона нас підтримувала», – зазначив він.

Глава держави також наголосив, що Україна має унікальні технології, створені під час війни, і готова ділитися ними з польськими партнерами.

Серед напрямів співпраці з Варшавою Зеленський назвав протиракетну оборону й формування антибалістичної коаліції.

«Ми будуємо антибалістичну коаліцію. Ми створимо європейську антибалістичну систему – я на сто відсотків упевнений в цьому», – наголосив Президент.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив про заснування нової трансрегіональної ініціативи – Карпатська вісімка (С8).

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту в Україну обговорить із Зеленським можливість участі Польщі в антибалістичній коаліції.

Віцепрем’єр-міністр, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський напередодні заявив, що Польща готує найбільший пакет військової допомоги Україні та не має наміру зменшувати підтримку на тлі російських атак.

Польща планує передати Україні кілька ракет до ЗРК Patriot у межах наступного пакету військової допомоги. Раніше Польща передала Україні кілька ракет PAC-3 MSE до ЗРК Patriot.

Фото: ОП