NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
У Львові 7–8 листопада відбудеться третій міжнародний фестиваль «Земля Поетів», який цьогоріч присвятять темі «Українські титани: нове міфотворення».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Події фестивалю проходитимуть на території !FESTrepublic на чотирьох сценах – «Шевченко», «Франко», «Леся» і «Стус».
Організатори планують поєднати у програмі поезію, музику, театр, дискусії та інші формати. Центральною темою стане взаємодія традиції й сучасності, зокрема архаїки та цифрових технологій, класики й нових мистецьких практик.
«”Земля Поетів” – це культурна платформа національної дії, що об’єднує митців, спільноти й інституції навколо поезії як інструменту ідентичності, памʼяті та творення майбутнього. На відвідувачів фестивалю чекає різноманіття жанрів і виконавців. “Земля Поетів” збере зірок поезії, музики, театру – різних поколінь та шкіл», – зауважила поетка, видавчиня, культурна діячка, засновниця і програмна директорка фестивалю Марʼяна Савка.
Серед учасників цьогорічної «Землі Поетів» Юрій Іздрик, Юрій Андрухович, Катерина Калитко, Олександр Ірванець, Артур Дронь, Павло Вишебаба, Євген Нищук, Римма Зюбіна, Ростислав Семків, Ольга Ольхова, Марина Пономаренко, Павло Матюша, Юрій Матевощук, Мар’яна Савка, Галина Крук, Юлія Мусаковська, Маріанна Кіяновська, Громовиця Бердник та інші.
До міжнародної програми долучаться Каролін Форше зі США, Ліна Екдаль зі Швеції, Кшиштоф Чижевський із Польщі, а також автори з Естонії, Хорватії, Литви, Сакартвело та Румунії.
Окремою частиною програми стане «Кафе «Європа» – майданчик для інтелектуальних розмов. Аудіальну програму разом із застосунком LitCom представлять проєктом «Голоси», а також майстер-класами й презентаціями.
На музичній сцені виступатимуть Олександр Положинський, «Піккардійська Терція», Соломія Чубай із проєктом «Поети», культурно-мистецький проєкт «Збиті рими» та чоловіча хорова капела «Дударик».
Під час фестивалю також проводитимуть збір для Головного управління розвідки Міністерства оборони України, зокрема Департаменту активних дій, у якому служить Олександр Положинський.
Як повідомляв Укрінформ, у Житомирі пройшов фестиваль військового братерства «Люди-титани», який об’єднав ветеранів та цивільних.
Фото: «Земля Поетів»
Лідерки українських громад із різних країн цими вихідними зібралися в Лісабоні на третю міжнародну конференцію «Українки світу в дії: єдність заради перемоги, відновлення України та збереження ідентичності».
У заході, який організувала Світова федерація українських жіночих організацій (СФУЖО) та Товариство українок Португалії, беруть участь понад 100 представниць із 23 країн, передає Укрінформ.
Учасниці заходу обговорюють, як координувати підтримку України, долучатися до її відбудови та зберігати зв’язок українців за кордоном із Батьківщиною.
«Роль жінок в українській історії завжди була надзвичайно важливою, а сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, вона стала ще більш вагомою», – наголосила посол України в Португалії Марина Михайленко, відкриваючи конференцію.
За її словами, українки захищають державу на передовій, тримають економічний фронт, забезпечують волонтерський тил, представляють і підтримують Україну в різних куточках світу.
«Тож ця зустріч у Лісабоні дасть змогу обмінятися досвідом, визначити спільні пріоритети та скоординувати зусилля заради перемоги й відновлення України», – додала дипломат.
Голова СФУЖО Ярослава Хортяні підкреслила, що учасниць об’єднує Україна, хоча вони живуть у різних країнах і належать до різних поколінь еміграції.
«Ми приїхали до Португалії, щоб наш голос на підтримку України лунав потужно. Серед нас жінки різних поколінь – для одних це перше чи друге покоління за кордоном, для інших – уже четверте чи п’яте. Але для всіх нас Україна – це Батьківщина. І наша сила – у нашій ідентичності», – сказала Хортяні.
Вона додала, що збереження мови й передавання української культури дітям допомагають діаспорі не втрачати зв’язку з Україною. Ще одним її завданням Хортяні назвала протидію російській дезінформації.
«Ми зібралися тут, щоб вчитись, як розповідати правду про Україну, щоб її почули в усьому світі, щоб розуміли, за що вона бореться», – сказала голова СФУЖО.
Голова парламентської групи дружби «Португалія – Україна» Асамблеї Республіки Еуріку Брільянте Діаш запевнив у підтримці України.
«У нас в парламенті 230 депутатів, і практично всі вони підтримують Україну. Ця майже одностайна позиція парламенту відповідає настроям португальського суспільства», – заявив він.
У Лісабоні українки світу обговорюють підтримку та відбудову України / Фото: Софія Шовікова
1 / 16
Депутат також відзначив внесок української громади в життя Португалії. «Ми маємо визнавати, як багато українці роблять для економічного розвитку нашої країни», – сказав Діаш, завершивши виступ словами «Слава Україні».
Про участь жінок у захисті держави та підготовці до її відновлення говорила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Ілона Гавронська.
«Зараз лише у Збройних Силах України служить 75 тисяч українок. Важливою є й роль українок по всьому світу, адже більшість людей, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, – це жінки з дітьми», – сказала урядовиця.
Гавронська подякувала українкам за волонтерську та адвокаційну роботу і закликала продовжувати залучати допомогу Україні. На її думку, одним із головних завдань повоєнної відбудови стане відновлення людського капіталу.
«Перша мета – перемогти. А у відновленні однією з ключових цілей є відновлення людського капіталу. Саме люди – найбільша цінність України», – наголосила вона.
Програма конференції охоплює три тематичні сесії. Під час першої учасниці розглядають роль українок за кордоном у відновленні країни, збереження людського капіталу та потреби громад. До цієї дискусії, зокрема, долучилися урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко та директор Українського жіночого фонду Олеся Бондар.
Друга сесія присвячена медіаграмотності, довірі до інформації та протидії дезінформації. Серед її спікерок – голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, журналістка Укрінформу Лідія Таран, представниця СФУЖО при ООН Зоряна Головата та голова Конгресу українців Естонії Віра Коник.
Третя сесія охоплює питання збереження української ідентичності в умовах війни та міграції. Окремі обговорення присвячені інтеграції без асиміляції, захисту прав жінок, протидії гендерно зумовленому насильству та участі молоді в житті українських громад. Серед учасниць – директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська і керівниці українських організацій з інших країн.
Програма також включає літературно-музичне вшанування пам’яті української поетеси й дисидентки Ірини Сеник. За підсумками конференції організаторки мають намір напрацювати дорожню карту спільних дій українських жіночих організацій.
Як повідомляв Укрінформ, комісія СФУЖО провела міжнародний онлайн-семінар про захист українок від домашнього насильства.
Протягом ночі та ранку 26 вересня росіяни атакували цивільну інфраструктуру України, загинуло двоє людей, ще 14 зазнали поранень.
Про це у Телеграмі повідомив Президент Володимир Зеленський, закликавши міжнародних партнерів посилити санкції проти РФ, передає Укрінформ.
«Тільки за цю ніч від російських атак 14 людей отримали поранення. Багато було ударів по житлових будинках – у Києві, Запоріжжі, на Одещині, Сумщині, Харківщині. На жаль, двоє людей загинуло у Запоріжжі. Мої співчуття рідним та близьким», – йдеться в повідомленні.
Під час атак було пошкоджено цивільну інфраструктуру: дитячий садок у Києві, ліцей на Київщині, університет у Харкові, енергетичні об’єкти на Полтавщині, Миколаївщині, Вінниччині.
Президент підкреслив важливість того, щоб партнери не забували, що російська ескалація відбувається кожного дня.
«Якщо росіяни обрали для себе робити удари ще більш жорстокими, світ має обрати для себе сильніші відповіді, щоб війна не поширювалася далі», – зауважив він.
Зеленський звернувся до Президента Трампа з проханням реалізувати закон Ліндсі Грема щодо Росії та всіх, хто підтримує її війну фінансово. Також він закликав Антоніу Кошту та Урсулу фон дер Ляєн ввести додаткові європейські санкції, а всіх лідерів не виключати російських олігархів з існуючих санкційних списків і надалі обмежити з терористами будь-яку торгівлю, поки Росія не зупинить війну.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 134 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 25 вересня. Зафіксовані влучання на 19 локаціях а також падіння збитих цілей (уламків) на восьми локаціях.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Події1 тиждень agoНа Закарпатті митці з семи країн створюють роботи для «Карпатського скульптурного шляху»
-
Усі новини5 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Українське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Відбудова6 днів agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса1 тиждень ago
Братчук про атаки дронів РФ із Криму та загрозу Одесі
-
Усі новини1 тиждень agoНародна артистка України вперше розповіла про втрату мами