Підписатися

Колишній військовий аеродром «Червоноглинське» в Арцизі, який за часів СРСР вважався стратегічним авіаційним форпостом на Південно-Західному напрямку, вже понад двадцять років заростає чагарниками та руйнується. Попри це, масштабний інвестиційний проєкт «Інноваційний острів B-ZONE» доводив, що занедбана демілітаризована база має унікальний потенціал, щоб стати найбільшим мультимодальним хабом Східної Європи. Проте амбітна ідея досі залишається на папері, оскільки занепад бази глибоко вдарив по регіону, а рестарт летовища вимагає колосальних ресурсів. Про це «Бессарабії INFORM» повідомив голова ГО «Асоціація архітекторів Одеси» Володимир Халін.

Історична травма: як Бессарабія втратила авіаційне крило, а місто — серце

Щоб зрозуміти масштаби сьогоднішньої трагедії об’єкта, варто повернутися в часи, коли «Червоноглинське» працювало на повну потужність. Аеродром в Арцизі будувався як об’єкт вищого стратегічного значення, де дислокувався двісті шостий штурмовий авіаполк із літаками Су-25 та військово-транспортна авіація. Злітно-посадкова смуга була здатна без проблем приймати важкі радянські транспортники Іл-76 та забезпечувати десантні чи логістичні операції в межах всього Чорноморського регіону. Для самого міста Арциз авіабаза була не просто військовим об’єктом, а містоутворюючим підприємством, яке забезпечувало роботою тисячі цивільних спеціалістів і підтримувало місцеву торгівлю, культуру та комунальну інфраструктуру.

Проте 1998 рік став для «Червоноглинського» фатальним. В рамках загального скорочення Збройних Сил України авіабазу офіційно розформували, а військові пішли, передавши колосальне майно на баланс місцевої громади, яка фізично та фінансово не мала ресурсів для утримання такого об’єкта. Без належної охорони територія швидко перетворилася на ласий шматок для мародерів, через що роками відбувався тихий вандалізм. Залізобетонні плити покриття руліжних доріжках та капонірів демонтувалися й розпродавалися як будматеріали, з корінням виривався дефіцитний мідний кабель систем навігації та посадки, а цегляні будівлі колишніх казарм, їдалень та командних пунктів розбиралися до фундаменту, внаслідок чого держава фактично викреслила Арциз із карти діючих авіаційних точок країни.

Проєкт «B-ZONE»: три кроки до глобального логістичного прориву

Декілька років тому група одеських архітекторів та економістів запропонувала концепцію, що передбачала перетворення демілітаризованої зони на інноваційний технопарк «Інноваційний острів B-ZONE». Головна ідея полягала в тому, щоб не просто відновити злітну смугу для літаків, а створити повністю автономний, екологічно чистий промислово-логістичний кластер. Розробники розділили реалізацію проєкту на три стратегічні етапи, кожен з яких мав чіткі часові та фінансові рамки.

Перший етап під назвою «Інфраструктура» розрахований на два роки та передбачає повне очищення території від залишків зруйнованих радянських споруд, проведення нових сучасних комунікацій та капітальну реконструкцію злітно-посадкової смуги. Проєкт передбачає її подовження до 3760  метрів, що автоматично виведе Арциз у вищу лігу світової авіації, дозволяючи приймати цивільні надважкі вантажні літаки типу Ан-124 «Руслан» та Боїнг сімсот сорок сім. Паралельно заплановано будівництво сучасних критих карго-терміналів із температурним контролем, митних лінійок та експрес-зон оформлення вантажів, а також готельних комплексів для екіпажів та обслуговуючого персоналу.

Другий етап під назвою «Енергія» фокусується на «зеленій» складовій, оскільки величезна територія колишнього аеродрому має бути задіяна під об’єкти відновлюваної енергетики. Планується будівництво потужних сонячних електростанцій, щоб хаб став на 100 відсотків енергонезалежним і міг постачати надлишки чистої електроенергії в загальну мережу регіону, що критично важливо для енергодефіцитного півдня Одещини.

На третьому етапі навколо відновленого аеропорту та енергетичного вузла створюється промислова зона, де мають розміститися підприємства з низьким екологічним навантаженням, включаючи збірку елементів автономного електропостачання, логістичне пакування та переробку сільськогосподарської продукції Бессарабії для її миттєвого експорту літаками в будь-яку точку світу.

Мультимодальна матриця: чому Арциз — це «золота жила» для інвестора?

Географічне та інфраструктурне розташування Арцизького летовища робить його унікальним не лише в масштабах України, а й усього Чорноморського басейну завдяки кільком ключовим факторам, які разом створюють так звану логістичну матрицю. Якщо поглянути на карту повітряних коридорів, Арциз лежить на прямій авіаційній лінії, що з’єднує країни Північної Європи з Близьким Сходом та Індією, а також Південну Європу з головними виробничими потужностями Азії. Це робить проєкт стратегічним хабом для дозаправки, технічного обслуговування та зміни екіпажів транзитних літаків.

Найбільша перевага об’єкта полягає в реалізації мультимодального трикутника, адже на відміну від багатьох інших занедбаних смуг, прямо до території аеродрому підходить власна залізнична гілка та станція. Поруч також проходить модернізована міжнародна автотраса Одеса — Рені, що дозволяє оперативно перевантажувати товари за схемою «літак — поїзд — автомобіль». Цю картину доповнює портове кільце, оскільки у радіусі всього ста п’ятдесяти кілометрів зосереджені сім морських та річкових портів Одеської області, включаючи Одесу, Чорноморськ, Південний, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ та Білгород-Дністровський. Арцизький хаб міг би працювати як «сухий порт» авіаційного спрямування, забираючи на себе експрес-доставку найдорожчих та термінових вантажів з морських контейнеровозів.

Заручники геополітики та воєнного стану

Найближче до реального старту проєкт підійшов у 2013, коли концепція «B-ZONE» пройшла сито погоджень у профільних міністерствах та Кабінеті міністрів України, а також обговорювалися варіанти залучення міжнародних грантів. Проте події 2014 року зламали ці плани, оскільки всі цивільні інвестиційні програми в авіації були заморожені, а держава переорієнтувала фінансування на оборонний сектор. Згодом Міністерство оборони України спробувало повернути об’єкт до життя як військову комендатуру, але виділений такий бюджет у розмірі близько п’яти мільйонів гривень виявився краплею в морі, якої ледве вистачило на базове розчищення бур’янів та виставлення охорони.

Далі повномасштабна війна. Цивільний повітряний простір України закритий з 24 лютого 2022 року.

Сьогодні на шляху відродження аеродрому стоять серйозні перешкоди. Через глибину руйнування смугу і термінали на аеродромі доведеться ставити фактично з нуля — орієнтир «щонайменше 1 млрд USD». У воєнний час, при закритому небі і при ударах по залізничній інфраструктурі Арциза (листопад 2025), ця цифра не є ні пріоритетом держави, ні банкопридатною для PPF. У 2026-му бар’єр інший і жорсткіший: безпека смуги.

Окрім цього, тривалий час існувало потужне одеське лобі в особі Одеського міжнародного аеропорту, який розцінював Арциз як потенційного небезпечного конкурента у сфері карго-перевезень, і волів концентрувати всі вантажопотоки в обласному центрі. Ситуацію ускладнював і ізмаїльський вектор, оскільки обласна влада тривалий час віддавала пріоритет відродженню аеропорту «Ізмаїл», який зберігся в рази краще і потребував значно менших фінансових вливань для запуску, що змушувало чиновників вважати його більш реалістичною ціллю.

Погляд у завтрашній день

Попри купу скепсису, автори проєкту не складають зброї, адже концепцією екологічного виробничого кластера в Арцизі свого часу активно цікавилися японські інвестиційні структури, які шукали майданчики для релокації високотехнологічних потужностей ближче до кордонів Європейського Союзу.

«Японський інтерес до релокації високотехнологічних потужностей ближче до кордону ЄС — історичний сигнал,  на жаль, не підписаний до 2026 року. Бо податковий режим ВЕЗ і статус земель колишньої оборонки досі не закриті. Без цього «другий шанс смуги» лишається гаслом», – каже Володимир Халін.

В нинішніх реаліях, коли логістична карта України зазнає трансформацій, а південь Одещини та Дунайський кластер стали критично важливим транспортним вікном, ідея створення потужного сухого порту з авіаційним крилом в Арцизі виглядає стратегічною необхідністю. Але для того, щоб перетворити «Червоноглинське» з пам’ятника радянському мілітаризму на сучасний інноваційний острів, державі доведеться виконати серйозне домашнє завдання, надавши майбутнім інвесторам юридичні гарантії безпеки капіталу, створивши спеціальний податковий режим вільної економічної зони та чітко врегулювавши статус земель колишньої оборонки.

«Другий шанс для аеродрому в Арцизі є. Він іде рейкою і трасою, не злітною смугою. Смуга може повернутися — після відкриття неба, після визначення статусу земель оборонки і після того, як парк і коридор уже дадуть вантаж. Інакше громада знову отримає великий бетон без економіки, як у 1998 році», – підсумовує архітектор.

Раніше ми повідомляли: В Ізмаїлі до 6 років тюрми засудили чоловіка за розбещення дівчинки на дитячому майданчику