NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
В Українсько-японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрилася виставка класичних японських гравюр укійо-е та робіт сучасних українських митців «Воїни та квіти».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
В експозиції представлені оригінальні гравюри укійо-е японських художників ХІХ століття Утаґави Кунійоші, Утаґави Кунісади та Утаґави Тойокуні, графічні роботи українських митців Оксани Стратійчук і Дмитра Кришовського, а також композиції в техніці ошібани майстринь Валентини Процько та Катерини Борисової.
Як зазначалося на відкритті виставки, у багатьох культурах поєднання образів воїна та квітів є символом пам’яті, незламності духу та любові до Батьківщини. У японській традиції воїн і квітка разом уособлюють водночас єдність і дуальність буття, неперервність та вічне оновлення життєвого циклу. Адже квітка, що проростає на полі бою, символізує нерозривність цього циклу та торжество життя над руйнуванням.
“У нашій експозиції все взаємопов’язано. На гравюрах зображено баталії та відомих самураїв середньовічної Японії. Щоб стати воїнами, вони мали пройти тривале навчання, частиною якого було вивчення каліграфії, а також створення композицій ікебани та ошібани», – сказала координаторка проєктів Українсько-японського центру Ганна Омельченко.
Під час екскурсії виставкою вона розповіла про представлені гравюри. Своєю чергою, українська художниця Оксана Стратійчук поділилася історією створення графічної серії «Листи з Японії», а Катерина Борисова розповіла про власні композиції в техніці ошібани – створення картин та аплікацій за допомогою засушених пресованих рослин (квітів, листя, кори, трави та пуху).
Виставка «Воїни та квіти» триватиме до 31 липня. Вхід вільний.
Мистецтво японської гравюри укійо-е («картин плинного світу») сформувалось на тлі економічного піднесення Едо (нині Токіо). Технологія створення гравюр була завезена з Китаю для ілюстрування буддійських текстів, проте в 17 столітті гравюри набули неабиякої популярності і їх почали створювати для масового споживача – дрібних самураїв, торговців, мешканок міст, молоді. Первісні ілюстрації були чорно-білими – використовувалась лише туш, але розвиток технологій дозволив митцям не обмежуватися тільки одним кольором. Японською графікою укійо-е надихалися провідні європейські митці XIX–XX століть, особливо представники течій імпресіонізму та постімпресіонізму (Вінсент ван Гог, Клод Моне, Едгар Дега і т.д.)
Як повідомляв Укрінформ, в Японії на благодійному заході зібрали майже 200 тисяч єн для України.
Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков провів зустріч із директором департаменту ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Бальтазаром Ліндауером.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ДІЯРУ.
“У ході зустрічі сторони обговорили питання співпраці щодо подолання наслідків атаки російського БпЛА на Новий безпечний конфайнмент об’єкта Укриття (НБК). Зокрема йшлося про роботу над розробкою заходів з відновлення проєктних функцій НБК, до якої ЄРББ вже залучено міжнародний консорціум, а також про забезпечення Держатомрегулюванням регулюючого супроводу проєктів з реалізації цих заходів”, – йдеться у повідомленні.
Ліндауер поінформував Корікова про зусилля банку щодо залучення донорів до підтримки ремонту конфайнмента. Він також підкреслив важливість забезпечення сталого співробітництва із українською стороною, координації заходів із регулюючого розгляду, готовність до компетентного прийняття виважених та оптимізованих рішень.
Як повідомлялося, Сполучені Штати Америки перерахують 100 млн доларів на відновлення нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС.
Вночі 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Фото: snriu.gov.ua
Політика
Польські політики дедалі частіше використовують антиукраїнську риторику через її популярність у соцмережах
Польські політики дедалі активніше вдаються до антиукраїнської риторики, оскільки вона забезпечує значні охоплення в соцмережах та привертає увагу виборців.
Про це йдеться у звіті авторитетного польського аналітичного центру Res Futura та організації Press Club Polska під назвою «Образ України та українців у польських соціальних мережах», повідомляє кореспондент Укрінформу.
Автори дослідження проаналізували понад 520 тисяч дописів про Україну, опублікованих у польському сегменті соцмереж у травні цього року, які згенерували загалом 7,76 мільйона реакцій і коментарів. За їхніми словами, кількість негативних коментарів з тижня на тиждень значно зростає.
Станом на сьогодні поляків більше турбує не війна, а складна історія та питання сусідства з Україною. Рекорд негативних коментарів в соцмережі було встановлено після появи інформації про присвоєння Президентом України почесного найменування «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу.
За словами представника Res Futura Міхала Федоровича, польські політики правого спектра добре усвідомлюють, що антиукраїнські теми сьогодні забезпечують значно більшу активність користувачів. «Політики правого табору бачать, що єдиним “паливом”, яке дає їм охоплення і перегляди, є антиукраїнські теми. Тоді вони отримують більше вподобань, коментарів і поширень», – наголосив Федорович.
Він додав, що алгоритми соцмереж нині просувають антиукраїнський контент, оскільки він забезпечує більшу кількість переглядів, реакцій і поширень.
За оцінкою аналітиків, особливо активно цю тенденцію використовують політики націоналістичних партій («Конфедерація польської корони»), які регулярно пишуть про теми, здатні викликати негативну реакцію у польському суспільстві щодо українців. У звіті стверджується, що саме ці політичні сили генерують понад половину негативних емоцій навколо української тематики в польському сегменті Інтернету.
Федорович зазначив, що у цьому зв’язку російські ботоферми сьогодні практично не мають роботи у польських соціальних мережах. «Більшість коментарів виникає природним шляхом. Рішення Президента України Зеленського призвело до того, що тема УПА стала темою, яка об’єднала обидві інформаційні бульбашки (правих і лівих сил – ред.) і мимоволі сприяє посиленню антиукраїнських настроїв», – зауважив Федорович.
Експерт також звернув увагу, що від серпня 2025 року антиукраїнський контент став одним із найефективніших інструментів для збільшення популярності не лише політиків, а й блогерів та інших авторів у соцмережах. «Якщо будь-який автор у Польщі хоче отримати більше лайків, взаємодій та охоплення, достатньо, щоб він почав публікувати антиукраїнський контент. Це майже автоматично збільшує його авдиторію», – констатував експерт.
За даними дослідження, негативні повідомлення про Україну зараз зростають найшвидшими темпами від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Водночас позитивні або прихильні до українців дописи майже зникли з польської інтернет-дискусії.
Аналітики також дійшли висновку, що в польському політичному просторі формується нова лінія поділу: не лише між лівими і правими, а й між політиками з проукраїнською та антиукраїнською позицією.
На думку авторів звіту, ця тенденція має значний потенціал і це може стати одним із головних факторів польської політики у найближчій перспективі, зокрема у контексті майбутніх виборів в РП.
Водночас у Res Futura застерегли, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі та загострення історичних суперечок у відносинах між Києвом та Варшавою відповідає інтересам Росії, яка зацікавлена у погіршенні польсько-українських відносин.
«На нашу думку, а ми також займаємося дослідженням російського та білоруського інформаційного простору, нинішня ситуація є фактично ідеальним сценарієм для Російської Федерації», – визнав Федорович.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.
У Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу з трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.
Фото: Jeremy Bishop on Unsplash
-
Події4 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Усі новини6 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова7 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Події1 тиждень agoОголосили претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура