NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Український скрипаль і композитор Ілля Бондаренко отримав міжнародне визнання за музику як інструмент миру та гармонії на Всесвітньому саміті загальнолюдських цінностей у Мадриді
Мадрид, Іспанія — 25 вересня 2026 року. Український скрипаль і композитор Ілля Бондаренко став почесним гостем заключного гала-вечора Всесвітнього саміту загальнолюдських цінностей у Мадриді, де відбулася урочиста церемонія його нагородження. Міжнародна організація Les Valeurs du Monde Unis відзначила музиканта престижною нагородою за його вагомий внесок у зміцнення миру, взаєморозуміння та гармонії через мистецтво.
Церемонія нагородження стала центральною подією фінального дня Саміту, об’єднавши представників королівських і знатних родин, дипломатичного корпусу, державного управління, спорту, культури, мистецтва, медіа та громадського сектору. Відзнаки отримали діячі, чия робота сприяє розвитку гуманістичних цінностей у різних сферах: від міжнародної та парламентської дипломатії, спортивного лідерства й інклюзії — до культурного меценатства, мистецької творчості, соціальної згуртованості та міжкультурного діалогу.
Захід, очолюваний Його Королівською Високістю еміром Лахуарі Бенарба Бен Махідінне Аль Хассані, об’єднав представників королівських і знатних родин, дипломатичного корпусу, культури, спорту, громадського сектору та міжнародних інституцій. Визнання Іллі Бондаренка в цьому колі підкреслило роль музики як універсальної мови, що здатна поєднувати людей і культури, підтримувати людську гідність та зміцнювати ідеї миру.
Організація Les Valeurs du Monde Unis визнала мистецьку діяльність Іллі Бондаренка прикладом того, як музика може ставати мовою миру, підтримки та культурного діалогу, поєднуючи виконавців і слухачів з різним досвідом, походженням та культурними традиціями.
«Для мене музика завжди була способом об’єднувати людей. Навіть у найтемніші часи вона нагадує нам, що людський дух неможливо зламати. Сьогодні я ще сильніше вірю, що музика здатна будувати мости між країнами, культурами та людьми», – зазначив Ілля Бондаренко.
Під час церемонії було відзначено діячів, чия робота має вагоме суспільне, культурне, дипломатичне та гуманітарне значення. Серед учасників і лауреатів – колишній головний тренер національної збірної Іспанії з футболу Вісенте дель Боске, колишній Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, Її Світлість принцеса Нора Ліхтенштейнська, художниця та меценатка Майте Спінола, один із найтитулованіших рікісі в історії японського сумо Хакухо Сьо, а також представники провідних культурних, спортивних і громадських інституцій.
Подія була пов’язана з ініціативою щодо проголошення Міжнародного дня гуманістичної злагоди. Її ідейним підґрунтям є спадщина еміра Абд аль-Кадіра, відомого захистом переслідуваних християн у Дамаску в XIX сторіччі. Ця історична постать стала символом гуманізму, міжрелігійної поваги, солідарності та відповідальності перед іншими.
Визнання Іллі Бондаренка в Мадриді є важливим міжнародним свідченням ролі української культури у сучасному діалозі про мир. Його участь у Саміті наголосила, що культура не лише представляє країну у світі, а й створює простір для довіри, співпраці та людської близькості.
Під час заходу Ілля Бондаренко також представив бачення нового міжнародного музичного проєкту, який має об’єднати виконавців із кількох країн. Ініціатива, натхненна творчою спадщиною японського письменника Юкіо Місіми, передбачає розвиток культурного діалогу, мистецької співпраці та дружби через універсальну мову музики. Головним куратором та ідеологом мистецької ініціативи виступила Томоко Хошіно – японська продюсерка та міжнародна консультантка, активно працює над розвитком міжнародної співпраці, зокрема у напрямі підтримки України та зміцнення японсько-українських зв’язків.
Участь українського музиканта у мадридському гала-вечорі та отримане ним визнання стали ще одним кроком у поширенні голосу України на міжнародній культурній арені — голосу, що говорить про гідність, свободу, людяність і мир.
Довідка:
Ілля Бондаренко – український композитор і скрипаль, відомий своєю діяьністю в сфері культурної дипломатії, підтримки України та міжкультурного діалогу.
Особливого міжнародного розголосу отримав проєкт «Вербова дощечка», реалізований у березні 2022 році у співпраці із британською скрипалькою Керенцою Пікок. Виконання Іллею української народної пісні в укритті стало основою міжнародного музичного флеш-мобу, до якого долучилися 94 скрипалі з 29 країн світу.
Важливою сторінкою міжнародної діяльності Іллі стала також співпраця з видатним японським композитором Рюїті Сакамото, який присвятив йому композицію «Piece for Illia».
Окремим проявом міжнародної музичної солідарності стала спільна віртуальна музичний перформанс у виконанні Іллі Бондаренка та легендарного віолончеліста Йо-Йо Ма на підтримку України в тому ж 2022 році.
У 2026 році «Вербова дощечка» отримала нове звучання у Житомирі – Керенза Пікок та дитячий оркестр Richter Kids виконали її в аранжуванні Іллі Бондаренка під час ІІ Міжнародного форуму культурної дипломатії «Art for Peace».
Les Valeurs du Monde Unis – міжнародна організація, що сприяє утвердженню загальнолюдських людських цінностей, миру, справедливості, братерства, солідарності та міжкультурного діалогу.
Одним із ключових заходів організації є World Summit on Universal Values у Мадриді – міжнародна платформа, що об’єднує представників різних країн, дипломатії, культури, спорту, науки, громадянського суспільства та інших сфер.
У межах Саміту відбувається вручення почесних відзнак людям, які зробили вагомий внесок у просування гуманістичних цінностей, миру, міжнародного співробітництва та суспільного діалогу.
У 2026 році Саміт відбувся 24–25 вересня в Мадриді та зібрав представників понад 60 країн.
Фото: Ілля Бондаренко
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України№2849-IX від 31.03.2023
У Черкаській області професійні театральні митці, ветерани бойових дій та люди з інвалідністю створили дві вистави та показали їх у межах двотижневого гастрольного туру.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
“На Черкащині реалізували культурно-мистецький проєкт “РІВНІ: Театр без бар’єрів”, спрямований на розвиток інклюзивних театральних практик і забезпечення рівного доступу до мистецтва для людей з інвалідністю та ветеранів війни”, – ідеться в повідомленні.
За даними Міністерства культури, ініціатива громадської організації “Спілка людей з інвалідністю “Перспектива” об’єднала професійних театральних митців, людей з інвалідністю, ветеранів бойових дій та їхніх рідних. Учасники упродовж чотирьох місяців займалися акторською майстерністю, плейбек-театром, хореографією та пластикою, а також отримували психологічний супровід.
За результатами занять і репетицій створили дві свідоцькі вистави – “Любов ніколи не минає” та “Сильніші за долю”, а також підготували покази плейбек-перформансів. У межах двотижневого гастрольного туру вистави представили містах Черкасах, Каневі, Умані, Золотоноші, Шполі, Смілі та Чигирині.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві презентували мистецький проєкт “Внутрішній такт: Музика серця”, який об’єднав дітей та молодь із порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів та митців.
Фото: Міністерство культури України
Фінляндія надасть кредит у розмірі 50 млн євро Міжнародній асоціації розвитку (IDA), яка входить до Групи Світового банку, для спрямування цих коштів на відбудову України
Про це повідомляє МЗС Фінляндії, передає Укрінформ.
«Кредит буде спрямовано на фінансування нової програми IDA з відновлення України SPUR 2.0, створеної для задоволення значних потреб України у відновленні та реконструкції», – йдеться у повідомленні.
Згідно з останніми оцінками Світового банку, вартість реконструкції та відновлення України протягом наступного десятиліття становитиме майже 588 млрд доларів. Фінансування в межах програми SPUR 2.0 зміцнить економічну стабільність України та підтримає зусилля з відбудови на тлі російської агресії.
«Підтримка України для Фінляндії — це не лише питання цінностей, а й інвестиція в європейську безпеку та стабільність. Агресивна війна Росії завдала величезної шкоди, тому міжнародна спільнота має й надалі надавати рішучу підтримку, щоб забезпечити стійкість українського суспільства та відбудувати країну», — зазначив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Вілле Тавіо.
Фінансування в межах програми дає змогу залучати для України значно більше коштів на вигідніших, ніж зазвичай, умовах завдяки міцному балансу та кредитному рейтингу AAA Міжнародної асоціації розвитку (IDA). Таким чином, позика Фінляндії у розмірі 50 млн євро дасть змогу Світовому банку спрямувати Україні значно більший обсяг фінансування.
Рішення про надання позики ще має схвалити парламент.
У 2023 році Фінляндія вже брала участь у програмі IDA «SPUR» на підтримку України та Молдови, надавши тоді позику у розмірі 50 млн євро та грант на 12 млн євро в межах Кризового фонду IDA.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Фінляндії підтримав створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України і Міжнародної компенсаційної комісії для України, відповідні пропозиції передано до фінського парламенту.
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство1 тиждень ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Усі новини1 тиждень agoDJI випустила зарядну станцію ємністю 2 кВт·год (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
-
Війна1 тиждень agoГенштаб підтвердив ураження НПЗ в Уфі та Самарі
-
Усі новини1 тиждень agoшоумен назвав точні суми гонорарів українських зірок