NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
У Чернівцях під час проведення щорічного кінофестивалю Миколайчук OPEN представлять масштабну ретроспективу до 90-річчя режисера і оператора Юрія Іллєнка.
Про це йдеться у пресрелізі організаторів фестивалю, який є у розпорядженні Укрінформу.
“Кінофестиваль Mykolaichuk OPEN та «Культурно-мистецький центр ім. Івана Миколайчука» спільно з родиною Юрія Іллєнка представляє масштабну ретроспективу до 90-річчя видатного режисера та оператора. Іллєнко відомий своєю операторською роботою для «Тіней забутих предків» та режисурою шедевру поетичного кіно «Білий птах з чорною ознакою» і нині забороненого для показу на території України епіку «Молитва за гетьмана Мазепу». Ретроспектива «Юрій Іллєнко: 90 років наперекір усьому» розкриє творця з іншого, маловідомого боку: як майстерного живописця та автора артового жанрового кіно”, – йдеться у повідомленні.
Організатори зазначають, що з 27 квітня до 27 червня у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука стартує експозиція картин авторства Юрія Іллєнка та артефактів, пов’язаних з його творчістю. Це перша велика виставка робіт митця з 1999-го року. Загалом представлять понад 20 експонатів, які не були доступні широкому загалу.
Передбачається, що на відкритті виставки 27 квітня о 17.00, буде присутній син Юрія Іллєнка Пилип.
“Ця виставка – для мене дуже вагома подія. Картини батька з’являлися у Миколайчукзв’язку з тим, що не було можливості знімати фільми. А пауз було чимало, бо якщо порахувати скільки фільмів було знято за його життя, то це виходить не так уже і багато. Всі експонати доволі різні, і можна їх розділити на кілька категорій. Частина робіт пов’язана з родиною – є багато портретів моєї мами, Людмили Єфименко, яка була не тільки дружиною, але й творчою партнеркою батька. Окремо можна виділити релігійну тему, яка з’явилася у його творчості десь у 90-ті роки. У батька був період написання ікон в різних техніках і різних стилях”, – зазначив продюсер і голова Держкіно України у 2014-2019 роках Пилип Іллєнко.
Організатори фестивалю зауважують, що кінопокази у межах ретроспективи розкриють нову грань творчості Юрія Іллєнка як самобутнього жанрового режисера. Програма включає чотири стрічки: «Вечір на Івана Купала» (фолк горор), «Криниця для спраглих» (кінопритча), «Лісова пісня. Мавка» (фентезі) та «Лебедине озеро. Зона» (тюремна драма).
“Юрій Іллєнко – одна із ключових фігур поетичного кіно нарівні із Параджановим та Іваном Миколайчуком. Ми робимо спробу подивитися на його кіноспадок інакше та показати його під іншим кутом. Кутом, який міг би стати джерелом традиції для сучасного українського жанрового кіно і підходом, який зараз у тренді. Адже саме авторські жанрові фільми в останні роки добре показують себе у прокаті та стають сенсаціями на “Оскарі” та інших преміях”, – наголосив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко.
Також у межах ретроспективи відбудуться лекції та спеціальні події, присвячені творчості Юрія Іллєнка. Одна з подій – це презентація запису його розмови з Сергієм Параджановим, присвячена творчості Івана Миколайчука.
Виставка живопису Юрія Іллєнка відкриється 27 квітня о 17:00 у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука в Чернівцях по вулиці Головна, 140. Вона триватиме до 27 червня з 11.00 до 19.00 (крім понеділка та вівторка). Вхід – вільний.
Фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN відбудеться у Чернівцях із 13 до 20 червня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві відкрилася виставка Анжеліки Рудницької «Великодній Сад».
Фото: Кирило Авраменко
Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи й надалі підтримуватиме Україну в реформах децентралізації, зміцненні демократичного врядування та плануванні післявоєнної відбудови.
Про це новообрана президентка Конгресу Гунн-Маріт Гельгесен заявила під час спілкування з журналістами, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми можемо допомагати юридичними висновками, рекомендаціями щодо належного врядування, ділитися досвідом, бо ми багато років брали участь у реформі децентралізації. Я була доповідачкою по Україні і відвідувала її за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тому ми є частиною цього процесу», – зазначила вона.
Гельгесен також додала, що провела багато зустрічей з українською делегацією – політиками, мерами, представниками уряду. За її словами, Україна завжди у фокусі на всіх зібраннях Конгресу в Страсбурзі.
«Українці просять підтримки, порад щодо зміцнення демократії та планування відбудови. Ми обговорювали програму відбудови та Реєстр збитків. І ми будемо допомагати в усьому, що вони просять, але рішення мають ухвалювати вони самі», – додала президентка.
За її словами, зараз найважливіше – це солідарність і підтримка України, адже вона перебуває у стані війни.
«Вона має одночасно захищатися і планувати майбутнє. Це дуже складно. Але потрібно також довгостроково планувати. Воєнний стан – це тимчасове явище, і колись доведеться повернутися до постійної правової системи. Ми будемо допомагати на всіх рівнях, наскільки зможемо», – сказала норвезька політикиня.
Як повідомляв Укрінформ, перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час виступу на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі заявив, що відновлення України має починатися з громад, а міжнародна підтримка повинна спрямовуватися не лише на національний, а й безпосередньо на місцевий рівень.
Політика
Сибіга під час зустрічі щодо відновлення судноплавства в Ормузькій протоці нагадав про досвід України
Дії Ірану в Ормузькій протоці повторюють тактику Росії в Чорному морі, Україна має цінний досвід протидії морській блокаді і готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час міжнародної зустрічі щодо відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці під головуванням державної секретарки у закордонних справах Великої Британії Іветт Купер, передає Укрінформ із посиланням на сайт МЗС.
Глава української дипломатії підкреслив прямий зв’язок між поточною ситуацією в Ормузькій протоці та російською агресією проти України.
“Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки”, – зауважив він.
Очільник дипломатичного відомства зазначив, що в питанні Ормузької протоки Іран має ті самі цілі, що й Росія мала в Чорному морі: дестабілізувати глобальні ринки та шантажувати інших; різниця полягає лише в тому, що чотири роки тому Росія намагалася перетворити на зброю продовольство, а сьогодні Іран намагається перетворити на зброю енергію.
За словами міністра, Україна також безпосередньо зацікавлена у стабільності глобальних ринків. Росії не можна дозволити використовувати нестабільність на Близькому Сході для фінансування ще багатьох років війни.
Проводячи паралелі, Сибіга нагадав, що Україні вдалося прорвати російську блокаду в Чорному морі завдяки морським дронам і розумній стратегії.
Він наголосив, що принципи Конвенції ООН з морського права повинні дотримуватися в Ормузькій протоці так само, як і в Чорному морі.
“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, – зазначив глава МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, щоб змусити європейських союзників приєднатися до його коаліції для відновлення роботи Ормузької протоки.
Фото: МЗС
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ