NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Усі новини
Справжня відданість: корови стали зірками соцмереж після теплої зустрічі із власницею (відео)

У США камера відеоспостереження зафіксувала двох корів, які помітили повернення власниці додому на ферму. Тварини разом з іншими улюбленцями пішли вітатися з хазяйкою, що потішило користувачів мережі.
Крім двох корів, яких у мережі назвали “собаками-перерорстаками”, також були присутні двоє хвостатих мешканців ферми, як видно на ролику в Reddit.
Повідомлення на платформі стало вірусним — менш ніж за добу набрало понад 11 тис. реакцій. Відео починається з того, що дві корови спокійно перебувають собі поблизу зони з травою.
За мить у камері стає помітно автомобіль, на який тварини починають реагувати через присутність хазяйки. Рогаті поступово розвертаються та йдуть до стоянки, де жінка паркує свого автомобіля.
Після привітання з двома собаками, власниця ферми вітається зі своїми корівками. Ті мило також чекають на обійми, а наприкінці відео помітно, що після привітання тварини йдуть в своїх справах.
Наразі відомо, що цей ролик було знято 24 липня на фермі поблизу міста Бойсе, штат Айдахо.
Реакція соцмереж
У коментарях до вірусного ролика, юзери не стримували свого захоплення побаченим на відео. Найбільше підтримки отримали наступні репліки:
- “Привіт, хазяйко. Як ти?”;
- “Лол, ці собаки-переростки чемніше моїх сусідів”;
- “Це — відео дня”;
- “Корови явно виховані, привчені до стійла та дуже інтелігентні”;
- “Завести собі таку ж корову на ранчо чи як?”.
Раніше Фокус повідомляв, що стадо корів влаштувало безлад у селі. Підлітку Леону Боксу довелося тікати від некерованих тварин, які на швидкості мчали до нього.
Згодом стало відомо, як корова зникла та несподівано з’явилося після повені. Тварина опинилася в епіцентрі негоди, після чого зникла: коли її знайшли майже за 20 кілометрів від місця повені, то були здивовані тим, що побачили.
Події
Премія Довженка 2025 року присуджена творчому колективу фільму «Медовий місяць»

Державна премія України імені Олександра Довженка 2025 року присуджена творчому колективу фільму «Медовий місяць».
Як передає Укрінформ, відповідний указ №678/2025 від 12 вересня підписав Президент України Володимир Зеленський.
На підставі подання Комітету з Державної премії України імені Олександра Довженка глава держави постановив присудити премію творчому колективу — режисерці та сценаристці Жанні Озірній, актору Роману Луцькому та акторці Ірині Нірші — за створення повнометражного ігрового фільму «Медовий місяць».
Згідно з документом, розмір премії Довженка на 2025 рік становить 200 тисяч гривень.
Як повідомлялось, Державна премія України імені Олександра Довженка – державна нагорода України, метою якої є відзначення за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва. Премія була заснована у 1994 році з нагоди 100-річчя від дня народження українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, класика світового кінематографа Олександра Довженка.
Фото: Сергій Хандусенко
Відбудова
Україна отримає понад $246 мільйонів від Японії в рамках програми SURGE

Україна і Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику в сумі 246,5 млн доларів США за програмою SURGE “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління”.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в повідомленні на Урядовому порталі.
Кошти будуть залучені із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії.
Мета проєкту – підтримати зусилля уряду України, спрямовані на створення ефективної системи управління публічними інвестиціями в умовах післявоєнного відновлення та відбудови, покращення фіскального управління на місцевому рівні, удосконалення середньострокового і програмного бюджетування на місцевому рівні та адміністрування доходів.
Планується, що до кінця 2025 року до загального фонду державного бюджету будуть залучені 229,7 млн доларів. Частина позики у сумі 16,8 млн доларів буде спрямована на капіталізацію відсотків з метою зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України на найближчі роки.
Підписантом угоди від України виступив міністр фінансів України Сергій Марченко, від Світового банку – регіональний директор у справах країн Східної Європи Боб Сом.
Проект SURGE реалізується в Україні з 2024 року. За цей час Світовий банк уклав з Україною угод на 760 млн доларів фінансування в рамках проєкту, зокрема на отримання 10 млн доларів грантових коштів.
Реалізація проєкту здійснюється з використанням фінансового інструменту “Програма кредитування з прив’язкою до результатів, Program-for-results” (PforR), який ґрунтується на досягненні конкретних показників, прив’язаних до виплат.
“Співпраця в межах проєкту SURGE дозволяє нам не лише ефективніше управляти державними інвестиціями та ресурсами, а й підвищувати фінансову стійкість громад, прозорість використання коштів і довіру платників податків. Вдячний Світовому банку за підтримку України та довіру, яка є запорукою нашого спільного успіху у відбудові”, – наголосив Марченко за підсумками підписання угоди.
Як повідомлялось, Мінфін цьогоріч очікує отримати 300 млн доларів за програмою SURGE.
Фото ілюстративне: facebook.com/olenazelenska.official
-
Усі новини1 тиждень ago
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Політика1 тиждень ago
Це показує, що він слабкий
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі урочисто підняли прапор до Дня міста
-
Суспільство6 днів ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Війна1 тиждень ago
Сили оборони знищили штурмову групу, яка намагалася встановити прапор РФ у Куп’янську