Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

Гаррі Стайлс встановив рекорд за кількістю концертів на стадіоні «Вемблі»

Published

on



Британський співак, колишній учасник гурту One Direction Гаррі Стайлс встановив новий рекорд на лондонському стадіоні «Вемблі» у Лондоні, давши 12 аншлагових концертів за кілька тижнів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.

32-річний Стайлз розпочав лондонську частину свого туру «Together, Together» ще 12 червня, а завершив її концертом у суботу, 4 липня.

За цей час він дав 12 аншлагових концертів.

Таким чином Стайлз встановив рекорд за кількістю концертів на «Вемблі» протягом одного року, перевершивши досягнення гурту Coldplay, який минулого літа відіграв там 10 концертів, а також американської співачки Тейлор Свіфт, яка у 2024 році дала на стадіоні вісім концертів.

Під час фінального виступу, який відвідали близько 80 тис. глядачів, Стайлз згадав час, проведений у складі гурту One Direction.

«Я б не був на цій сцені, якби не четверо моїх друзів, які відіграли величезну роль у цій подорожі», – сказав він.

Гурт One Direction сформувався у 2010 році на телевізійному шоу талантів «X-фактор». У 2016 році гурт оголосив безстрокову перерву.

Колишній часник гурту Ліам Пейн помер у 2024 році у віці 31 року.

Стайлз розпочав сольну кар’єру у 2017 році. Відтоді він здобув шість премій Brit Awards, три премії Ґреммі та низку інших нагород.

Його четвертий студійний альбом «Kiss All The Time. Disco, Occasionally» вийшов у січні цього року.

Читайте також: Співак Хуліо Іглесіас заперечує звинувачення у сексуалізованому насильстві

Як повідомляв Укрінформ, співачка Тейлор Свіфт та гравець NFL Тревіс Келсі одружилися в нью-йоркському Медісон-сквер-гарден.

Фото: instagram.com/harrystyles





Джерело

Continue Reading

Відбудова

Вітчизняний енергосектор у фокусі Конференції з відновлення України

Published

on


Майже три десятки багатомільйонних угод та допомога у підготовці до зими – здобутки української енергетики у Гданську

Конференція з відновлення України – традиційний майданчик для фіналізації угод між українськими державними та приватними компаніями, а також платформа для обговорення візій майбутнього. Цьогоріч лише у сфері енергетики під час конференції було підписано 28 угод загальною вартістю майже EUR2 млрд. Про що домовилися із партнерами з відновлення та розбудови енергетичного сектора України – в огляді Укрінформу.

ВІДНОВЛЕННЯ – ПЕРШ ЗА ВСЕ

Підтримку української енергетики почали обговорювати у польському Гданську ще напередодні відкриття конференції – на четвертому засіданні “енергетичного Рамштайну”. За словами першого віцепрем’єр-міністра України – міністра енергетики Дениса Шмигаля, це було одне із найсильніших засідань із усіх, що досі відбувалися. Формат Координаційної групи розширився за рахунок неєвропейських країн – Японії, США, Південної Кореї, а також набув системності.

Фото: facebook/Денис Шмигаль
Фото: facebook/Денис Шмигаль

За підсумками засідання партнери оголосили про нові внески на відновлення енергетичної інфраструктури та до Фонду підтримки енергетики України, зокрема, США – 175 млн доларів; Швеція – 137 млн євро; Норвегія – 77 млн євро; Естонія – 2,125 млн євро; Ісландія – 550 тис. євро; Литва – 4 млн євро. Загалом партнери планують спрямувати 375 млн євро на підтримку українських енергетиків.

Низку угод про підтримку підписали державні енергетичні компанії.

Так, Група Нафтогаз підписала угоду із американським EXIM Bank про залучення до 300 млн доларів на закупівлю американського обладнання, необхідного для відновлення газової інфраструктури.

Сергій Корецький / Фото: facebook/Сергій Корецький
Сергій Корецький / Фото: facebook/Сергій Корецький

“Команда Нафтогазу готувала документ упродовж останніх 6 місяців. Фінально згода по ньому була досягнута під час візиту прем’єр-міністерки Юлії Свириденко до США та переговорів із президентом EXIM Bank Джоном Йовановичем”, – зазначив голова правління Нафтогазу Сергій Корецький.

Наступним етапом реалізації проєкту буде робота з американськими компаніями над фінансовим механізмом, який дозволить напряму кредитувати американських постачальників та підрядників для закупівлі обладнання компаніями Групи Нафтогаз.

Сергій Корецький / Фото: facebook/Сергій Корецький
Фото: facebook/Сергій Корецький

АТ “Укрнафта”, що входить до Групи Нафтогаз, залучила додаткові 44,6 млн євро гранту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на будівництво розподіленої генерації. Ці кошти мають “підкріпити” попередній кредит на 80 млн євро і прискорити будівництво 62 МВт нових потужностей.

За участі Дениса Шмигаля НЕК “Укренерго” підписала угоду із ЄБРР про залучення цільового кредиту на 90 млн євро. Ці кошти спрямують на відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання. Крім того, передбачене фінансування реконструкції трьох підстанцій 330 кВ та будівництво нової підстанції на заході України.

До слова, ЄБРР є одним із найбільших донорів для української енергетики. Зокрема, за час повномасштабної війни Укренерго отримало від установи понад 582 млн євро грантових та кредитних коштів на підтримку ліквідності компанії, закупівлю критичного обладнання та облаштування антидронового захисту.

Ще 11 млн євро надасть українському оператору енергосистеми німецький банк розвитку KfW – на підвищення ефективності передачі електроенергії українською високовольтною мережею.

У межах конференції Україна та Британія фіналізували угоду про спрямування 210 млн фунтів стерлінгів на закупівлю палива для українських АЕС. “Це важливі домовленості, що дозволять і надалі забезпечувати надійну роботу атомної генерації України. Вона є основою стабільної і прогнозованої роботи нашої енергосистеми”, – прокоментував Шмигаль.

Із Нідерландами була підписана дорожня карта співпраці в енергетичній сфері. Документ передбачає, серед іншого, виділення 170 млн євро для підготовки України до зими та розвитку розподіленої генерації, а також передачу вже восени декомісованих (виведених з експлуатації) газових турбін.

Крім того, Україна та Нідерланди співпрацюватимуть у залученні нідерландських технологій і приватного сектору до розвитку розподіленої генерації.

Литва зобов’язалася передати Україні 4 млн євро для встановлення сонячних панелей та систем зберігання енергії у соціальних об’єктах, перш за все, у школах та лікарнях. Країна вже є учасницею програми “Промінь надії”: за її підтримки 6 українських закладів охорони здоров’я уже встановили сонячні електростанції, ще один такий проєкт перебуває на стадії розробки.

У присутності Шмигаля Група ДТЕК та американська компанія GE Vernova підписали меморандум, який передбачає надання українським енергетикам парогазової електростанції потужністю 650 МВт. Обладнання буде встановлене на одному із енергооб’єктів ДТЕК.

СТРАТЕГІЧНІ ДОМОВЛЕНОСТІ ЗАВЖДИ НА ЧАСІ

Окрім питань відновлення енергетичного сектора українські компанії уклали домовленості й стратегічного характеру. Група Нафтогаз домовилася з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про співпрацю у залученні приватних інвестицій в Україну. Тепер IFC може надавати технічну та консультаційну підтримку для підготовки потенційних інвестиційних проєктів у нафтогазовому секторі України.

Зі своїм постійним партнером, польською компанією ORLEN, Нафтогаз домовився посилити співпрацю у постачанні зрідженого газу в Україну й у сфері сталого розвитку та декарбонізації. Група також розширить співпрацю із ЄБРР сфері енергетичної безпеки, відновлення та модернізації інфраструктури.

Укргідроенерго під час конференції пролонгувало співпрацю із турецькою компанією Doğuş İnşaat ve Ticaret. Йдеться про реалізацію таких проєктів, як будівництво Канівської ГАЕС, третьої черги Дністровської ГАЕС, відновлення Каховської ГЕС, а також модернізацію Дністровської ГЕС. Українська гідрогенеруюча компанія також підписала меморандум про співпрацю зі шведською фінансовою установою розвитку Swedfund International AB. Установа допомагатиме у розробці техніко-економічних обґрунтувань, впровадження установок зберігання енергії, інтеграція відновлюваних джерел енергії, підвищення гнучкості та резервування енергосистеми.

Меморандум про співпрацю підписали керівники НАЕК “Енергоатом” та ŠKODA JS. Документ передбачає науково-технічне співробітництво у сфері мирного використання атомної енергії, реалізації проєктів з підвищення безпеки, реконструкції та модернізації атомних станцій, а також поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.

УКРАЇНА ПРАГНЕ ВІДНОВИТИ ГЕНЕРУЮЧІ ПОТУЖНОСТІ ДО РІВНЯ 2014 РОКУ

Майданчик Конференції з відновлення України – це ще і можливість обмінятися баченням майбутнього та обговорити нагальні питання.

На панельній дискусії «Розподілена генерація як основа енергетичної стійкості України» заступниця міністра енергетики Валентина Москаленко наголосила, що в умовах постійних російських атак на енергетику розподілена генерація стала питанням національної безпеки та одним із ключових напрямів трансформації енергосистеми.

За її словами, наразі в Україні вже встановлено 1,8 ГВт розподіленої генерації, ще 1,5 ГВт планується ввести щонайпізніше упродовж наступного опалювального сезону. При цьому із тих потужностей, що перебувають на етапі будівництва, 700 МВт встановлюється завдяки обладнанню, наданому партнерами.

Однією із центральних подій конференції стала презентація проєкту оновленої Енергетичної стратегії України, розробленої у партнерстві зі Світовим банком.

Фото: facebook/Денис Шмигаль
Фото: facebook/Денис Шмигаль

“Наша стратегічна амбіція – повернутися до 54 гігават встановленої потужності. Це рівень, який Україна мала до початку російської агресії у 2014 році. Але ми не намагаємося відтворити стару систему. Ми будуємо новий енергетичний баланс”, – наголосив Шмигаль під час презентації.

Оновлена стратегія базується на трьох ключових елементах: половину генеруючих потужностей становитиме атомна енергетика; сектор ВДЕ має сягнути 30%; ще 20% складатиме нова генерація на газовому паливі та модернізований сектор теплоенергетики.

Крім того, Україна і надалі формуватиме архітектуру «енергетичних сот» – певних кластерів, які будуть здатні самостійно забезпечити себе енергією навіть за умов пошкодження центральної мережі. Також в енергосистему буде вмонтований захист на трьох рівнях: архітектурний (наприклад, захисні споруди), військовий захист, стійкість на рівні системи.

І, звичайно, Україна будуватиме єдиний енергетичний простір із Європою.

“Пріоритетами є розширення потужності транскордонної інтеграції з ENTSO-E до 4,5 ГВт, розвиток пропускних потужностей у газовій сфері, використання українських газосховищ, розвиток власного газовидобутку, посилення енергетичних маршрутів до Центральної Європи та експорт чистої енергії”, – сказав Шмигаль.

Під час діалогу високого рівня з питань енергетики за участі Шмигаля, міністра енергетики Польщі Мілоша Мотики та єврокомісара Валдіса Домбровскіса піднімалася тема посилення санкцій проти Росії. Український урядовець відзначив унікальну роботу Євросоюзу упродовж останніх років із диверсифікації постачання газу й нафти, що зменшило залежність від агресора.

“Важливо також почати поступову відмову від російських ядерних технологій і ядерного палива. Кремль заробляє близько 200 млрд доларів на контрактах у ядерній галузі. Перший крок із диверсифікації стане сильним сигналом Росії, що вона втратить європейський ринок”, – зазначив Шмигаль.

Окремо він подякував Польщі за пропозицію використовувати заморожені російські активи для відновлення енергетичної інфраструктури.

Україна також учергове висловила готовність ділитися своїм унікальним досвідом забезпечення стійкості енергосистеми в умовах російських атак. Таким чином наша держава виступає не лише у ролі прохача допомоги. Нам є що запропонувати для нової моделі європейської енергетичної безпеки.

Вікторія Наконечна, Київ



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський обговорив із Макроном координацію дипломатичних зусиль для досягнення миру

Published

on



Президент України Володимир Зеленський обговорив із Президентом Франції Емманюелем Макроном координацію дипломатичних зусиль щодо досягнення миру, ситуацію на фронті та потребу України в додаткових системах протиповітряної оборони.

Як передає Укрінформ, про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.

За його словами, Макрон поінформований про поточні дипломатичні перспективи.

“І важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами”, – наголосив він.

Зеленський підкреслив, що Європа має бути у процесі дипломатії.

“Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення», – написав він.

Президент також поінформував французького колегу про ситуацію на полі бою та ключові безпекові загрози.

“Росія робить все, щоб продовжити ракетні і дронові удари по території України, по наших містах і селах”, – зауважив він.

Глави держав також обговорили можливості посилення захисту українського неба, зокрема потребу в додаткових засобах протиповітряної оборони.

«Дуже сподіваємось на підтримку Франції і сильні рішення. Дякую!», – зазначив Зеленський.

Читайте також: Мерц: Росія не може виграти цю війну, час для переговорів

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський обговорив з Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном посилення протиповітряної оборони та протидію російському балістичному озброєнню.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.