NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Помер актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народний артист України Євген Шах.
Як передає Укрінформ, про це команда театру повідомила у Фейсбуці.
“Є люди, чия присутність робить життя світлішим – не гучними словами чи великими жестами, а своєю добротою, щирістю, умінням бути поруч, підтримати, розсмішити, подарувати тепло навіть у найважчі дні. Саме таким ми назавжди запам’ятаємо нашого друга та колегу, народного артиста України Євгена Шаха”, – написали його колеги.
“Талановитий актор, який умів бути справжнім і на сцені, і в житті. У Євгенові Михайловичу було стільки душевного тепла, людяності та любові до людей, що здавалося, цього вистачить на всіх, хто опинився поруч. Ми безмежно вдячні долі за те, що мали щастя знати його, працювати поруч, розділяти з ним сцену, радощі й переживання”, – зазначили у театрі.
Як повідомляє Суспільне Культура, актор народився на Львівщині. У 1964 році долучився до драматичної студії при театрі імені Івана Франка й почав працювати в його трупі. Грав у виставах “Мартин Боруля”, “Ліс”, “В неділю рано зілля копала”, “Поминальна молитва” та інших.
У 1977 році Шах здобув освіту в Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
У 2006 році Шах отримав звання народного артиста України.
Займався дубляжем та озвученням фільмів, серіалів, мультфільмів та книг українською мовою, зокрема є українським голосом Албуса Дамблдора в серії фільмів про Гаррі Поттера.
Як повідомляв Укрінформ, помер літературознавець, журналіст та громадський діяч В’ячеслав Брюховецький.
Міжнародні партнери України закликали активніше залучати приватні інвестиції до відновлення країни, прискорювати реформи та поглиблювати інтеграцію української економіки до європейського ринку.
Про це йшлося на церемонії відкриття міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine: Construction & Energy, яка розпочалася у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив, що відновлення України та її вступ до Європейського Союзу мають відбуватися паралельно.
«Ми не просто відновлюємо те, що зруйнувала Росія. Ми будуємо економіку майбутньої держави-члена ЄС. Саме тому відновлення України та європейська інтеграція мають просуватися разом. Обидва процеси потребують сильних інституцій, верховенства права, прозорості й передбачуваного бізнес-середовища», – зазначив він.
За словами Ченцова, відбудова не може чекати завершення війни. Україна має створювати стійкіші, децентралізовані та безпечніші системи, зокрема в енергетиці й транспорті. Він також закликав європейські компанії долучатися до постачання обладнання, локалізації виробництва та створення спільних підприємств.
Окремо Ченцов відзначив потенціал польського бізнесу у відновленні України, зокрема у сферах будівництва, енергетики, транспорту й логістики. За його словами, польські компанії мають бути не лише постачальниками, а й довгостроковими інвесторами та технологічними партнерами.
Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначив, що, за спільною оцінкою України та Світового банку, потреби країни у відновленні та відбудові перевищують 600 млрд дол.
«Найбільшу частину цієї суми забезпечить приватний сектор, а отже, йдеться про значні інвестиційні можливості, ймовірно, найбільші в Європі з часів Другої світової війни», – наголосив він.
За словами міністра, ключовими умовами залучення капіталу є передбачуваність ведення бізнесу, прискорення реформ, макрофінансова стабільність та ефективні механізми зниження інвестиційних ризиків.
Кравченко підкреслив, що Україна прагне побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану до єдиного ринку ЄС. Серед перспективних напрямів він назвав енергетичну безпеку, чисту генерацію, оборонні та технології подвійного призначення, цифрові послуги, передове виробництво й сільське господарство.
Своєю чергою єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна демонструє значний прогрес на шляху до членства в ЄС, попри російську агресію. Вона наголосила, що реформи, необхідні для європейської інтеграції, водночас створюють прозоріші та передбачуваніші умови для міжнародних інвесторів.
«Ніколи раніше в історії Європейського Союзу ми не вели переговорів із країною, яка перебуває у стані війни», – зауважила Кос.
Вона також повідомила про роботу над можливостями поступової інтеграції України до європейського ринку ще до повноправного членства. Серед конкретних прикладів єврокомісарка назвала наближення України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що спростить і здешевить грошові перекази для громадян та бізнесу.
Міністерка економіки та промисловості Естонії Ліна Вахтрас закликала розглядати Україну не лише як країну, що потребує допомоги, а як повноцінного економічного партнера.
За її словами, українські підприємства продовжують працювати, виробляти продукцію, експортувати та інвестувати попри російські удари по енергетичній і транспортній інфраструктурі. Водночас для подальшого розвитку їм потрібні інвестиції, стабільне енергопостачання та ширший доступ до європейських ринків.
Вахтрас наголосила на необхідності розвивати спільні проєкти естонських та українських компаній у сферах оборонних і цифрових технологій, енергетики та сільського господарства.
Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса закликав партнерів збільшувати фінансову підтримку України та робити її довгостроковою і передбачуваною.
Він наголосив, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й інвестицією у спільну безпеку Європи. Доуса також закликав міжнародних партнерів долучатися до відновлення української транспортної інфраструктури, зокрема залізниці та прикордонних переходів, які мають критичне значення для українського експорту.
Учасники конференції зійшлися на думці, що успішна відбудова України потребує поєднання державної та міжнародної фінансової підтримки з приватним капіталом, а також поглиблення економічної інтеграції з Євросоюзом.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine триватиме у Варшаві 12–13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.
Міністр оборони України Євгеній Хмара і міністр оборони Канади Девід Макгінті обговорили подальшу підтримку України, зокрема посилення протиповітряної оборони, далекобійних спроможностей та постачання боєприпасів для гармат літаків F-16.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Хмара подякував Канаді за внесок у закупівлю критично важливих ракет PAC-3 для систем Patriot через механізм JUMPSTART. Вони посилять захист України від російських балістичних ударів.
Сторони обговорили подальшу підтримку України. Окрему увагу приділили потребам для масштабування операцій Сил оборони.
«Нарощуємо асиметричні дії проти ворога. Посилюємо наші deep strike операції по об’єктах, які працюють на війну проти України, зокрема підприємствах, де виробляється російське озброєння», – наголосив Хмара.
Ще один пріоритет – постачання боєприпасів для гармат літаків F-16.
За словами Хмари, «левова частка реактивних безпілотників знищується саме нашими F-16. 20-мм боєприпаси для літаків – критичний ресурс. Важливо максимально оперативно отримувати постачання, скорочувати терміни та процедури».
Міністри обговорили кроки для пришвидшення наступної поставки.
Хмара також поінформував канадського колегу про ситуацію на полі бою, де Україна вибудовує дронову перевагу.
Безпілотники необхідні для широкого спектра завдань, як бойових, так і логістичних. Саме тому Україна закликає партнерів максимально зосереджувати підтримку на закупівлі ефективних українських дронів для Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, міністри оборони України та Великої Британії Євгеній Хмара і Вес Стрітінг напередодні засідання у форматі «Рамштайн» обговорили деталі наступного пакета допомоги, в якому враховані критичні потреби України.
Фото: МОУ
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
Новини на ранок
-
Політика5 днів agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Політика4 дні agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство5 днів agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата