Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

Заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав від Чехії мобільну станцію цифровізації

Published

on


Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав мобільну станцію цифровізації ARK III – інноваційний комплекс, який допоможе оцифровувати й зберігати культурну спадщину України в умовах війни.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Проєкт Ark for Ukraine реалізується в межах міжнародної ініціативи «Підтримай українську культуру», започаткованої Міністерством культури України спільно з Національним музеєм Чеської Республіки у партнерстві з Фундацією родини Карела Комарека (KKFF).

«Новий мобільний комплекс дозволить створювати високоточні цифрові копії музейних предметів, археологічних артефактів, ікон, стародруків та інших об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою через російську агресію», – ідеться у повідомленні.

Участь у події взяли заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Боднар, заступник посла Чеської Республіки в Україні Бенджамін Жига, генеральний директор Національного музею Чеської Республіки Міхал Лукеш, директор Фундації родини Карела Комарека Любош Веселий, голова благодійного фонду Козицького Зіновій Козицький, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, очільник Всеукраїнського фонду імені Олеся Гончара Віталій Романчукевич.




Анастасія Бондар наголосила, що повномасштабна війна Росії проти України є війною за українську історію, ідентичність, мову та культуру.

За її словами, черговим підтвердженням цього стали нещодавні атаки, внаслідок яких постраждали українські культурні інституції.

Вона підкреслила, що сьогодні як у професійній культурній спільноті, так і на рівні державного керівництва вже немає сумнівів щодо стратегічної ролі культури у питаннях національної безпеки.

«Війна Росії проти України точиться не за нашу територію, а за нашу історію, нашу ідентичність, мову, літературу і все те, що формує наше відчуття себе як українців», – зазначила вона.

Бондар подякувала чеським партнерам за послідовну підтримку української культури з початку повномасштабного вторгнення.

Вона зауважила, що співпраця між Україною та Чехією розпочалася ще у 2022 році з перших консультацій щодо допомоги культурному сектору та згодом переросла у спільні масштабні проєкти.

«Передача Ark III у Києві є важливим кроком у підтримці, яку Фундація KKFF почала надавати Україні одразу після російського вторгнення. Від підтримки українських матерів і дітей, які були змушені рятуватися від війни, до організації адаптаційних таборів для дітей, постраждалих від конфлікту, ми переслідували єдину мету – допомогти захистити український народ та його ідентичність. Я переконаний, що Ark III може відіграти важливу роль у цих зусиллях», – вказав директор Фундації KKFF Веселий, додавши, що цей проєкт також демонструє здатність Фундації об’єднувати ключові інституції та допомагати перетворювати нагальні потреби на практичні інноваційні проєкти міжнародного значення.







Заповідник «Києво-Печерська лавра» отримав мобільну станцію цифровізації ARK III / Фото: Данило Антонюк, Укрінформ

1 / 11

Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що проєкт стане важливим інструментом підтримки музеїв, які працюють поблизу лінії фронту або були евакуйовані через війну.

«Це дуже важливий крок допомоги та справжньої солідарності з тими музеями, які сьогодні цього найбільше потребують», – зазначив Остапенко.

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» є найбільшим музейним комплексом України та об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Його колекції налічують понад 70 тисяч експонатів, серед яких унікальні ікони, стародруки, археологічні артефакти та сакральні предмети.

Читайте також: В Україні бракує сховищ для захисту культурної спадщини під час війни – гендиректор Київської лаври

Мобільна станція поєднує технології 3D-сканування та фотограмметрії, що дозволяє спеціалістам оцифровувати як невеликі артефакти, так і великомасштабні об’єкти культурної спадщини безпосередньо на місці.

Транспортний комплекс Ark III продовжує попередні етапи проєкту Ark, зокрема Ark I, який був зосереджений на екстреному збереженні та реставрації письмової спадщини, включаючи книги, рукописи та архівні матеріали.

На сьогодні Ark I допоміг врятувати тисячі документів, що перебували під загрозою по всій Україні. Ark III продовжує цю співпрацю, переводячи проєкт від екстреного реагування до системного, технологічного підходу у збереженні культурної пам’яті.

Мобільна станція цифрової оцифровки створена на базі шасі Volkswagen Crafter та оснащена сучасними 3D-сканерами й фотограмметричними системами.

Технологічне рішення було розроблене експертами Національного музею Чеської Республіки спеціально для використання в кризових умовах і регіонах, постраждалих від війни.

Після передачі українські спеціалісти пройдуть навчання з роботи з обладнанням, яке використовуватиметься як на території Національного заповідника, так і в інших музеях та об’єктах культурної спадщини України.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна і посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген обговорили поглиблення співпраці у сфері культури та збереження культурної спадщини.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Миколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську

Published

on



Миколаїв очолив загальнонаціональний рейтинг і представить свій досвід та потенціал на міжнародній конференції з питань відновлення України (URC-2026) у Польщі.

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич, передає Укрінформ.

“Миколаївська територіальна громада посіла перше місце в Україні за результатами конкурсного відбору Міністерства розвитку громад та територій України. Тепер наше місто офіційно представить свій досвід та потенціал на міжнародній конференції з питань відновлення України – Ukraine Recovery Conference 2026 (URC-2026), яка відбудеться 25–26 червня у польському Гданську”, – написав Сєнкевич.

Він також наголосив, що загалом за право взяти участь у цій престижній міжнародній платформі змагалися 356 громад з усієї країни. За підсумками оцінювання міністерство відібрало 102 найкращі громади, і саме Миколаїв очолив цей загальнонаціональний перелік.

Відбір проводився за прозорою системою рейтингування за п’ятьма ключовими критеріями. Першість Миколаєва у рейтингу стала результатом системної роботи у таких напрямках як високий рівень інвестиційної готовності та якість стратегічного планування, успішний досвід міжнародної співпраці, відкритість процесів управління, застосування сучасного територіально-орієнтованого підходу у відбудові та участь у програмах міжмуніципального співробітництва.

Конференція у Гданську збирає лідерів держав та урядів, міжнародні фінансові організації (МФО), світових бізнес-лідерів та донорів. Захід орієнтований на залучення прямих інвестицій, оголошення нових великих партнерств, підписання угод та запуск спільних проєктів для відновлення інфраструктури, що найбільше постраждала від російської агресії (зокрема енергетики та логістики).

Читайте також: Кулеба обговорив з міністром фінансів та економіки Польщі підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026

Для Миколаєва участь у URC-2026 – це унікальна можливість залучити нове масштабне фінансування, встановити прямі контакти з міжнародними партнерами та прискорити відновлення та сталий розвиток нашої громади.

Як повідомлялося, загальний обсяг міжнародної допомоги та підтримки, спрямованої у останні чотири роки до Миколаївської області, сягнув 333 мільйонів євро.

Фото ілюстративне: Мінрозвитку



Джерело

Continue Reading

Політика

У Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель

Published

on



Секретар Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров 25 травня здійснив неанонсований візит у Брюссель, де мав зустріч із головою кабінету президента Єврокомісії Бйорном Зібертом.

Про на брифінгу у вівторок повідомила головна речниця Єврокомісії Паула Пінью, передає кореспондент Укрінформу.

«Я можу підтвердити, що вчора відбулася зустріч між головою кабінету президентки (Урсули) фон дер Ляєн та паном Умеровим», – сказала Пінью.

Речниця не уточнила порядок денний зустрічі, зауваживши лише, що вона відбулася в межах «регулярних контактів», які ЄС підтримує з Україною на всіх рівнях.

Читайте також: Перші контракти у межах Drone Deal вже на затвердженні – Умєров

За її словами, частина обговорень включає «співпрацю в оборонній сфері». Пінью зазначила, що зустріч відбулася, зокрема, у світлі останнього масованого удару Росії по Києву, а також у контексті сьогоднішнього візиту фон дер Ляєн до Литви, де також обговорюється співпраця в оборонній сфері.

Як повідомляв Укрінформ, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров в Анкарі мав зустріч з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом, з яким обговорив повернення українських військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує Росія.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.