NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
У трьох містах Литви відбудуться додаткові покази українського романтичного фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.
Про це повідомили на офіційній сторінці фільму у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зокрема, 21 червня стрічку покажуть у Шяуляї (Atlantis Cinema), 25 червня – у Клайпеді (Kinas Arlekinas).
26, 27 та 28 червня заплановані покази у Вільнюсі (Apollo Kinas).
Як повідомлялося, стрічка Каті Царик «Мавка. Справжній міф» є частиною великого Всесвіту Мавки. Її події розгортаються у прадавніх лісах України під час магічного Русалчиного тижня, коли міфічні істоти виходять із Темного озера.
Національна премʼєра фільму відбулася в палаці мистецтв «Україна» наприкінці лютого цього року. Захід зібрав аншлаг. У кінотеатрах стрічка вийшла 1 березня. Касові збори за місяць перевищили 21,5 млн грн.
Також у березні стартував міжнародний прокат «Мавки». З великим успіхом прем’єра пройшла, зокрема, у Нідерландах. Серед країн, де відбулися покази, – Швейцарія, Бельгія, Чехія, Польща, Канада, Латвія,
У квітні фільм став доступним на платформі Netflix.
Відбудова
Наразі немає сигналів про відмову Зеленського приїхати на конференцію з відбудови до Гданська
Президент Володимир Зеленський станом на сьогодні не сигналізував, що на тлі польсько-української напруги у відносинах він не приїде наступного тижня на Міжнародну конференцію з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC) до Гданська.
Про це на пресконференції у п’ятницю у Брюсселі після саміту Євроради заявив глава польського уряду Дональд Туск, передає кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання, чи приїде Зеленський на конференцію до Гданська 25-26 червня, Туск підкреслив, що до URC у Гданську ще шість днів, і це – доволі великий термін.
«Я не отримав жодної інформації, також і під час нашої розмови, що він не приїде. Але почекаймо, тут можуть бути замішані різні темні сили», – наголосив Туск.
За словами Туска, під час розмови він обговорив із Зеленським підготовку до конференції у Гданську. «Йтиметься про економічні проєкти, які реалізовуватимуться після досягнення миру в Україні. У конференції має взяти участь бізнес з усього світу», – нагадав польський прем’єр.
Водночас він визнав, що рішення Зеленського щодо надання українському військовому підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА» і дискусія навколо можливого позбавлення українського президента Ордена Білого Орла створюють напруженість у двосторонніх відносинах.
За словами Туска, український лідер усвідомлює чутливість історичних питань для польського суспільства. За даними польського прем’єра, Президент Зеленський і напередодні, і раніше запевняв польську сторону, що не мав наміру образити Польщу чи поляків. Водночас Туск наголосив, що прославляння в Україні УПА через присвоєння імені її героїв військовим підрозділам «не зустріне схвалення в Польщі незалежно від політичних уподобань».
Прем’єр РП підкреслив, що послідовно підтримує Україну у війні з Росією та вважає її перемогу питанням безпеки Польщі. «В інтересах Польщі, щоб Україна в жодному разі не програла цю війну», – наголосив Туск.
Водночас він зауважив, що Київ має враховувати чутливість своїх союзників до певних тем, особливо тих, які надають Україні значну підтримку.
Туск підкреслив, що зробить усе, щоб ця ситуація у польсько-українських відносинах «не поставила під загрозу нашу безпеку та наші відносини».
«Я хотів би, щоб майбутнє належало людям, які справді розуміють, що в цій ієрархії пріоритетів є найважливішим. А найважливішою є наша безпека», – підсумував Туск.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Це викликало негативну реакцію у польському політичному середовищі. У МЗС Польщі розкритикували це рішення. Глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Київ має взяти на себе відповідальність за кризу, яка виникла у відносинах з Варшавою, і запропонувати рішення, які влаштують Польщу.
Водночас речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Глава Офісу Президента України Кирило Буданов відвідав Варшаву, де провів зустрічі у Канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про відправлення Ордену Білого Орла президенту Польщі поштою і запевнив, що Україна залишається відкритою до всіх змістовних форматів взаємодії з партнерами.
Про це Зеленський написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Напередодні пан президент Польщі зазначив, що Орден Білого Орла не є звичайною відзнакою. Це символ найвищої довіри Речі Посполитої. Він означає особливий зв’язок із Польською державою та особливу вдячність народу. Такий символ вимагає не лише заслуг, але й поваги до цінностей, які становлять фундамент нашої спільноти <…> Ми вважали, що саме українському народові і нашій армії у 2023 році був адресований Орден Білого Орла. Так тоді говорилося. Сьогодні я відправив Орден пану президенту Польщі», – зазначив голова Української держави.
«Якщо вважається, що цей особливий символ може залишатись у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера, то ми в Україні не будемо із цим сперечатись», – додав він.
Водночас Зеленський подякував польському народові за підтримку та співпрацю, яка відіграє значну роль у боротьбі за незалежність від Росії. Він підкреслив, що Україна ніколи не забуває солідарності та знає, що співпраця між державами і народами у нашому регіоні є однією з відчутних гарантій безпеки і для українців, і для кожної держави-сусідки. І наша країна продовжить захищатись у цій війні, наголосив Зеленський.
«І українці роблять усе від нас залежне, щоб у цьому столітті не допустити програшу Європи. Я пишаюсь нашими людьми і кожним українським воїном – мільйонами українців та українок, які заслуговують на беззаперечну шану за героїзм, що проявлений українським народом у захисті від російської агресії», – наголосив Президент України.
Щодо подальшої взаємодії з Польщею, він підкреслив, що ми і надалі будемо відкриті до всіх змістовних форматів взаємодії, щоб постаратись не допускати різночитань складних і болісних сторінок минулого наших народів і забезпечити належну повагу всім безневинним жертвам 20-го століття.
Як повідомлялося, президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла.
У Міністерстві закордонних справ України назвали дії польської сторони «стратегічною помилкою» і підкреслили, що Київ не дозволить диктувати собі історію, але сподівається на відновлення рівноправного діалогу між державами.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що повертає Командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею».
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов відмовився від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею».
Посол України в Польщі Василь Боднар повернув Кавалерський хрест ордена «За заслуги Республіки Польща».
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква заявив про повернення Кавалерського хреста ордена «За заслуги Республіки Польща».
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Кауана Еліаса – пара розійшлася після гендер-паті
-
Одеса1 тиждень agoВідкриття пляжів в Одесі: названо кількість місць відпочинку
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Війна1 тиждень agoКлючова траса до Криму перетворилась на «шосе смерті» завдяки домінуванню українських дронів
-
Війна1 тиждень agoРосіяни від початку доби 48 разів атакувала позиції Сил оборони, найгарячіший
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки