Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

В Одесі внаслідок атаки пошкоджена будівля Музею сучасного мистецтва

Published

on



Внаслідок російської атаки 18 листопада пошкоджень зазнала будівля Музею сучасного мистецтва в Одесі.

Про це пресслужба музею повідомила в Інстаграмі, передає Укрінформ.

“Постраждав фасад та стіни всередині будівлі. Команда музею не постраждала”- йдеться в повідомленні.

В музеї додали, що всі роботи митців вціліли.

“Сьогодні не працюємо, наразі не можемо сказати графік роботи в подальшому”, – додали в установі.

Читайте також: Російські війська вдарили реактивним дроном по охоронній зоні ЮНЕСКО в Одесі

Як повідомляв Укрінформ, російські війська у середу вже втричі атакували середмістя Одеси, . 





Джерело

Continue Reading

Відбудова

Мінекономіки України та Офіс проєктних послуг ООН підписали меморандум

Published

on


Міністерство економіки та довкілля України та Управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів (ЮНОПС) підписали п’ятирічний меморандум про взаєморозуміння, який закладає основу для співпраці на підтримку відновлення України.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки та довкілля.

Зазначається, що відповідно до документа, міністерство та ЮНОПС співпрацюватимуть у низці пріоритетних сфер, приділяючи особливу увагу просуванню сталої, стійкої та інклюзивної інфраструктури, а також прозорого використання публічних ресурсів на підтримку пріоритетів розвитку України. Партнерство також охоплює гнучку реалізацію проєктів в умовах кризових викликів, прозорі та сталі публічні закупівлі, гуманітарне розмінування й очищення земель, а також взаємодію з міжнародними державними та приватними партнерами задля забезпечення зеленої та підзвітної відбудови.

Підписання меморандуму відбулося на полях Конференції з питань протимінної діяльності в Україні у Брюсселі.

Заступник міністра економіки та довкілля України Ігор Безкаравайний підкреслив, що Міністерство економіки вже налагодило продуктивне партнерство з ЮНОПС у сфері гуманітарного розмінування. Управління активно працює над зміцненням інституційної спроможності, постачанням спеціалізованого обладнання та поверненням забруднених земель до безпечного й продуктивного використання.

Читайте також: Мінвідновлення презентувало на ReBuild Ukraine проєкти публічно-приватного партнерства

“Меморандум про взаєморозуміння вже має міцний фундамент для ширшої взаємодії між ЮНОПС та міністерством. Це дозволить поєднати міжнародний операційний досвід із нашими національними пріоритетами, зокрема щодо зеленого відновлення та європейської інтеграції”, – наголосив Безкаравайний.

Директор ЮНОПС в Україні та Східній Європі Амір Омерагіч зауважив, що відновлення України потребує практичних, гнучких і прозорих рішень, які перетворюють стратегічні пріоритети на відчутні результати для громад.

“У межах цієї угоди ЮНОПС прагне допомагати долати розрив між плануванням і впровадженням, залучаючи наш технічний та операційний досвід у сферах стійкої інфраструктури, закупівель і управління проєктами для підтримки Міністерства у просуванні сталого розвитку та відбудові за принципом “краще, ніж було”, – прокоментував Омерагіч.

У Мінекономіки повідомили, що початку повномасштабного вторгнення ЮНОПС в Україні реалізувало більше ніж 35 проєктів із загальним бюджетом понад $420 млн. Коштом донорів Управління закуповує різноманітне енергетичне, медичне обладнання, обладнання для комунальних служб тощо. Відновлює та будує такі об’єкти інфраструктури, як школи, лікарні, укриття, що робить громади та країну більш стійкими і спроможними.

Читайте також: У Києві розпочали підготовку до будівництва тунелю під Дніпром: допоможе американська компанія Robbins

Як повідомляв Укрінформ, Миколаївська область за фінансування уряду Королівства Данія.

Фото: Мінекономіки України



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга розповів про очікування України від зустрічі Трампа, Сі та Путіна

Published

on


Україна розраховує, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа, голови КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Володимира Путіна Вашингтон і Пекін використають свій вплив на Москву, щоб посилити тиск на Росію та домогтися припинення війни.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній з державним міністром закордонних справ Португалії Паулу Ранжелом прес-конференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«І США, і Китай мають визначальний вплив на Росію, особливо в контексті завершення агресії, завершення війни. Ми сподіваємося і розраховуємо, що саме така тональність буде взята в цій розмові – тиск на Росію, щоб завершити війну», – сказав Сибіга.

За його словами, Україна вже неодноразово доводила до відома партнерів свою позицію щодо завершення війни, безпекових гарантій та повоєнного безпекового порядку.

Читайте також: МЗС Китаю назвало теми переговорів Сі, Трампа та Путіна

Глава МЗС наголосив, що незалежно від тем, які обговорюватимуться на зустрічі, жодні рішення щодо України не можуть ухвалюватися без її участі.

«Важливо, щоб цією зустріччю два глобальних лідери не дали Путіну хибного уявлення про повернення до періоду розподілу сфер впливу. Тональність має бути інша – тиск на Путіна, а вони мають цей тиск, аби ця війна закінчилася», – зазначив Сибіга.

Він додав, що припинення війни відповідає глобальним інтересам, зокрема США та Китаю, адже йдеться про відновлення стабільності і справедливий та тривалий мир у Європі.

Читайте також: Трамп прибув до китайського Шеньчженя на саміт АТЕС

Як повідомляв Укрінформ, голова КНР Сі Цзіньпін і глава Кремля Володимир Путін зустрілися в китайському Шеньчжені напередодні запланованого на завтра тристороннього саміту за участю президента США Дональда Трампа.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.