NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
У листі, адресованому президенту Венеційської бієнале, Європейська комісія пригрозила заморозити виділення культурній установі 2 мільйонів євро у відповідь на відкриття російського павільйону.
Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.
Участь Росії у Венеційській бієнале 2026 року продовжує викликати тертя між італійськими інституціями та Брюсселем, а також глибокі розбіжності в уряді Джорджи Мелоні, пише видання.
В останні тижні група депутатів Європарламенту закликала Європейську комісію вжити термінових заходів проти відкриття російського павільйону, який залишався закритим із 2022 року. Виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Хенна Вірккунен та комісар ЄС з питань культури Гленн Мікаллеф «рішуче засудили» рішення керівництва бієнале у записці, опублікованій 10 березня.
Як повідомляють італійські ЗМІ, у листі, надісланому в п’ятницю Виконавчим агентством з питань освіти та культури (EACEA) президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко, йдеться про те, що Європейська комісія розпочала процедуру заморожування або скасування фінансування, виділеного культурній установі.
Єврокомісія дала організації 30 днів для уточнення своєї позиції. Якщо змін не відбудеться, Бієнале ризикує втратити грант у розмірі 2 мільйонів євро, виділений до 2028 року.
Участь Росії у 61-й Міжнародній художній виставці, відкриття якої заплановано на 9 травня, вважається порушенням санкцій, пов’язаних із вторгненням в Україну. Уряд України та 22 інші країни ЄС вже висловили протест проти відкриття павільйону.
Міністр культури Італії Алессандро Джулі висловив своє несхвалення, відмовившись від відвідування Центрального павільйону на користь візиту до Львова, міста, яке постраждало від російських ударів.
З іншого боку, віцепрем’єр Маттео Сальвіні висловив рішучу незгоду з лінією Брюсселя, не заперечуючи проти участі Росії.
Президент регіону Венето Альберто Стефані назвав позицію ЄС «неприйнятною». За словами Стефані, мистецтво має «сприяти моментам культурної конфронтації, які можуть стати можливостями для наведення мостів, особливо коли офіційна дипломатія намагається знайти рішення».
Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти п’яти російських діячів культури, пов’язаних з Венеційським павільйоном, звинувачених у «виправданні агресії та поширенні пропаганди».
Серед тих, хто потрапив під санкції, – Анастасія Карнєєва, комісарка павільйону та дочка заступника генерального директора «Ростеха»; Михаїл Швидкой, спеціальний представник з питань культурного співробітництва, звинувачений у бажанні використати Бієнале, щоб показати, що російська культура не є ізольованою; Валерія Олійник та Артем Ніколаєв, яких санкціонували за поїздку до окупованого Криму; Ілля Татаков, звинувачений в участі у зйомках пропагандистського фільму в Донецькій області.
Санкції включають економічні обмеження, заборону на в’їзд до України, а також припинення культурного обміну та наукової співпраці.
Фото: freepik.com
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна перебуває в комунікації щодо безпеки із дев’ятьма країнами.
Про це він повідомив у Телеграмі після доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова за підсумками першого етапу роботи з партнерами в регіоні Близького Сходу та Затоки, передає Укрінформ.
«На цьому етапі Україна перебуває в комунікації щодо безпеки із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром, Йорданією, Туреччиною, Сирією, Оманом, Кувейтом та Бахрейном. Маємо запити щодо взаємодії з Іраком. Сьогодні обговорили потенціал спільної роботи з державами Кавказу, а також Східної та Південно-Східної Азії. Є змістовні запити від держав Африки. Готуємо основу й для більш глибоких безпекових домовленостей у Європі – вже на цьому тижні розраховуємо досягти результатів», – зазначив Зеленський.
Він доручив Умєрову фіналізувати проєкти кількох нових безпекових угод і готувати їх до підписання.
«Важливо, що українська військова експертиза визнається, а бойовий досвід наших воїнів стає сильною частиною захисту партнерів. Кожен народ заслуговує на безпеку, і ми готові оперативно та дієво підтримувати тих, хто підтримує нашу державу й незалежність. Це стосується захисту від ударних та інших типів дронів у небі, а також вирішення безпекових завдань на морі – український досвід у Чорному морі може бути застосований і на інших глобально важливих морських шляхах», – наголосив Президент.
Як повідомлялося, минулого тижня під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом проведе переговори з європейськими партнерами про довготривалу співпрацю у питанні захисту від дронів.
Фото: ОП
Кабінет міністрів виділив 700 млн грн субвенції на облаштування сучасних освітніх просторів у межах реформи старшої профільної школи.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Уряд затвердив порядок надання 700 млн грн субвенції на створення сучасних освітніх просторів. Кошти спрямовані на техніку, мультимедійне обладнання, меблі для кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій», – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що фінансування виділено у межах реформи старшої профільної школи — третього етапу НУШ. При цьому ремонтні роботи мають бути забезпечені коштом місцевих бюджетів або за підтримки партнерів.
За інформацією Свириденко, субвенцію зможуть отримати комунальні школи, які увійдуть до мережі профільної старшої школи у 2027 році або є спеціалізованими ліцеями, проводять навчання очно або у змішаному форматі, мають не менше 60 учнів у 8 класах.
Також умовою отримання коштів є щонайменше 10% співфінансування з місцевого бюджету.
Проєкти будуть відбирати на конкурсній основі. Умови та старт прийому заявок оголосить Міністерство освіти і науки України.
Як повідомлялося, громади України отримають 46,5 млн грн для завершення модернізації шкільних їдалень, роботи над якими розпочали у 2025 році.
Фото: Юлія Свириденко, Телеграм
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство1 тиждень ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Події1 тиждень agoУ кінотеатрах Чехії покажуть український фільм «Мавка. Справжній міф»
-
Суспільство5 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика5 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика5 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Усі новини1 тиждень agoМобілізація музикантів Цибульської – що сталося насправді у Вараші