Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

Українсько-канадська письменниця стала лавреаткою премії Amazon Canada за перший роман

Published

on


Канадська письменниця українського походження Марія Рева стала лавреаткою Amazon Canada First Novel Award 2026 за роман Endling, що вийшов у видавництві Knopf Canada.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Назва роману перекладається як «останній представник біологічного виду», а авторка використовує його як метафору: вимирання природи та знищення людей і культури внаслідок російського вторгнення в Україну.

«Починається подорож усього життя через країну на порозі війни: троє розлючених жінок, вантажівка з викраденими холостяками та Лефті – останній у своєму роді равлик, який має останній шанс урятувати свій вид», – ідеться у анотації до книжки.

Колаж: Читомо

Головна героїня роману Endling – науковиця Єва, яка намагається врятувати рідкісних равликів, мандруючи лісами й долинами, тоді як родина тисне на неї, вимагаючи «осісти» й створити сім’ю. Але Єва вже має власну стратегію виживання: вона зустрічається з іноземцями, які приїздять до України у пошуках «традиційних» дружин, і використовує ці побачення, аби фінансувати свої дослідження.

Паралельно у романі розгортається історія Насті та її сестри Соломії, які працюють у тій самій шлюбній індустрії, вдаючи наречену та перекладачку. Та насправді вони розшукують свою матір – активістку, яка зникла після протестів проти цих «романтичних турів».

Членкиня журі премії Енн Флемінг назвала Endling «витонченим, багатошаровим і блискучим» романом, який, за її словами, водночас є смішним, винахідливим, чесним і несподіваним.

Читайте також: Букерівську премію-2026 здобув роман «Тайванські нотатки Чідзуко»

Роман Реви обрали з короткого списку, до якого також увійшли Кейт Кейлі (Property), Джон Клейтор (Nowhere), Антоніо Майкл Даунінґ (Black Cherokee), Кайл Едвардс (Small Ceremonies) та Бен Ладусер (I Remember Lights).

Марія Рева – українка родом із Херсонської області. Семирічною дитиною, у 1997 році, вона переїхала до Канади. Виросла у Ванкувері та навчалася в США.

Amazon Canada First Novel Award відзначає дебютні романи канадських авторів. У 2026 році премію вручили вп’ятдесяте. Преміальна програма існує з 1976 року, а серед її попередніх лавреатів, зокрема, Майкл Ондатже, Джой Когава, В. П. Кінселла, Ніно Річчі, Рогінтон Містрі, Мішель Ґуд і Алісія Елліотт.

Як повідомляв Укрінформ, роман Марії Реви Endling у 2026 уже здобув премію імені Гордона Берна та був номінований на Дублінську літературну премію, а раніше був присутнім у лонглисті Букерівської премії 2025 року.

Фото: Anya Chibis



Джерело

Continue Reading

Політика

Відмовившись від переговорів, Путін втратив шанс вийти з провальної війни

Published

on



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що очільник Кремля Володимир Путін втратив шанс вийти з провальної для нього війни, відмовившись від пропозиції Президента Володимира Зеленського про прямі мирні переговори.

Про це глава МЗС написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Відкинувши пропозицію Президента Зеленського щодо прямих мирних переговорів, Путін втратив свій шанс вийти з цієї провальної для нього війни. Далі для Росії все буде тільки гірше. Втрати на полі бою невпинно зростатимуть, а поразки ставатимуть дедалі принизливішими. Економіка зануриться ще глибше в рецесію. Буде втрачено більше робочих місць, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найменш захищених верствах населення», – заявив міністр.

Він наголосив, що у Росії вже немає безпечних місць, які не зазнають «далекобійних санкцій» України, інтенсивність яких лише зростатиме.

Міжнародний тиск на РФ також посилюватиметься, «включаючи використання заморожених активів, заборони на в’їзд та неминучу відповідальність за злочини», заявив глава української дипломатії.

Він підкреслив: усе це через те, що «кремлівський фанатик прагне за будь-яку ціну втриматися при владі й готовий пожертвувати майбутнім власної країни та вбити мільйони людей заради своїх безумних ілюзій» і «не хоче визнати просту істину: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою».

«Росії все одно доведеться погодитися на дипломатичне врегулювання, але умови будуть набагато гіршими», – підкреслив глава зовнішньополітичного відомства.

Сибіга наголосив, що російському лідеру краще облишити марні сподівання на падіння України та зменшення її підтримки з боку партнерів.

«Ця відмова Путіна від миру має привести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та збільшення підтримки України», – заявив міністр.

Читайте також: Путін має хибне уявлення про ситуацію на полі бою в Україні – ISW

Як повідомляв Укрінформ, 4 червня Президент України Володимир Зеленський написав відкритого листа Путіну і запропонував особисту зустріч для завершення війни. Він зазначив, що така зустріч може відбутися у третіх країнах, які традиційно виступають майданчиками для міжнародних переговорів.

Очільник Кремля, коментуючи наступного дня відкритий лист до нього від Президента України, заявив, що наразі не бачить сенсу зустрічатися з українським лідером.

Зеленський заявив, що відповідь Путіна на його відкритий лист слабка і означає, що Росія знов обирає війну.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Атака на Київ, матч очікування й липа для Інгігерди

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Євген Котенко

Дим від масштабної пожежі, що виникла внаслідок влучань ракет та падіння уламків під час російської повітряної атаки на столицю, здіймається у нічне небо, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Пошкоджений дитячий майданчик у дворі житлового будинку, який затягує дим від пожежі внаслідок нічної ракетної атаки військ РФ, Дніпро, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Дівчина йде повз пошкоджий унаслідок масованої атаки РФ житловий комплекс у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Чоловік збирає до сміттєвого мішка закривавлені рушники, що залишилися після евакуації людини, пораненої внаслідок масованої атаки РФ, на території паркінгу житлового комплексу у Шевченківському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Дим від пожежі, що спалахнула внаслідок нічної атаки РФ, здіймається над гаражним кооперативом у Подільському районі столиці, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Хлопець і дівчина стоять посеред уламків, підтримуючи та заспокоюючи одне одного після пережитого обстрілу, біля під’їзду дев’ятиповерхового житлового будинку у Подільському районі, пошкодженого внаслідок масованої комбінованої атаки РФ, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Фахівці розбирають завали і фіксують руйнування у будівлі поліклініки (амбулаторії) у Голосіївському районі, яка зазнала суттєвих руйнувань внаслідок масованого нічного удару РФ, Київ, 2 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Комунальник закриває захисною плівкою вибиті внаслідок російської атаки БпЛА шибки у вікнах житлового будинку, Одеса, 1 червня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Рятувальники працюють під час ліквідації наслідків російського обстрілу ударними безпілотниками будівлі вантажного відділення №1 Нової пошти, Дніпро, 31 травня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Медичні працівники біля чоловіка, який постраждав унаслідок російської дронової атаки, у салоні автомобіля швидкої допомоги в Шевченківському районі, Запоріжжя, 4 червня 2026 року.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Учасниця акції “Матч очікування: кожен голос рятує” на підтримку родин безвісти зниклих захисників стоїть поруч з інсталяцією на стадіоні “Ювілейний”, Буча, Київська область, 31 травня 2026 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Дитячі м’які іграшки лежать на стільцях під час меморіального заходу з нагоди Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у межах всеукраїнської акції “Голоси дітей”, Дніпро, 4 червня 2026 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Бійці 13-ї бригади НГУ “Хартія” оперативно залишають бронетехніку через кормові двері та роззосереджуються на місцевості в бойовому порядку під час заняття з відпрацювання десантування особового складу з БМП в умовах, наближених до бойових, 29 травня 2026 року.

Фото: Геннадій Мінченко
Фото: Геннадій Мінченко

Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Оберг (праворуч) і меценат Федір Зернецький беруть участь в урочистому висадженні липи на честь Інгігерди – дружини київського князя Ярослава Мудрого та доньки шведського короля Олофа Скьотконунга –  на Алеї київських князівен Національного заповідника “Софія Київська”, Київ, 1 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Мистецька робота “Затримки і перетримки розвитку” митців Софії Любарської та Володимира Моісеєнка експонується на груповій виставці “Самозайняті”, представленій у межах програми PAC UA, у PinchukArtCentre, Київ, 4 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Рапіристи змагаються у фіналі чемпіонату України з фехтування-2026, що відбувся у столичному Легкоатлетичному манежі Олімпійського фахового коледжу імені Івана Піддубного, Київ, 1 червня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.