Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

У межах туру «Кіно заради Перемоги!» в березні відбувся 61 кінопоказ

Published

on



У Чернівецькій області в госпіталі ветеранів війни 3 березня показали стрічку «Захар Беркут», представив її режисер Ахтем Сеітаблаєв.

4 та 10 березня в кінопросторі Хмельницького госпіталю організували показ фільму «Максим Оса та золото Песиголовця».

4-25 березня військовослужбовцям, які проходять реабілітацію в Трускавецькому госпіталі, показали кінокартини «Довбуш», «Кріпачка», «Я, Побєда і Берлін» та «Дон Жуан з Жашкова». Тим часом у Запоріжжі та області влаштували 12 показів, у програмі були фільми «Яремчук. Незрівнянний світ краси», «Кріпачка», «Безславні кріпаки», «Пекельна хоругва або Різдво козацьке», «11 дітей з Моршина» та «Дон Жуан з Жашкова».

5 березня в Чернівецькому військово-спортивному ліцеї показали фільм «Захар Беркут», представили його режисер Ахтем Сеітаблаєв та керівник «ТРО Медіа» Олексій Дмитрашківський.

5-26 березня в кінопросторі медичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області відбулися покази стрічок «Коли ти вийдеш заміж?», «Кріпачка», «Безславні кріпаки» та «раша гудбай».

5-27 березня у двох реабілітаційних центрах Національної гвардії в Полтавській області показували фільми «Максим Оса та золото Песиголовця», «Кіборги», «Дон Жуан з Жашкова» і «Кріпачка».

6 березня в медичному реабілітаційному центрі Державної прикордонної служби України в Одесі відкрили новий кінопростір й організували показ стрічки «Мирний 21» за участію режисера Ахтема Сеітаблаєва.

6-27 березня в кінопросторі медичного центру МВС у Вінницькій області показали «Кріпачку», «Вулкан» та «Екс».

7 березня в Харківському національному економічному університеті відбувся показ фільму «Мої думки тихі».

7 й 14 березня в Будинку культури Миронівки місцевій громаді показали «Кріпачку» та «Кіборги».

7 й 8 березня в харківському «Хартія-хабі» режисер Олесь Санін представив фільми «Довбуш» та «Культура vs війна».

9 березня в «Хартія-хабі» Івано-Франківська показали стрічку «Чужа молитва».

10 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області для ветеранів влаштували показ «Кріпачки». Того ж дня в Одесі в приміщенні міської бібліотеки для громади організували показ «Толоки».

12-26 березня у Вінниці та області для місцевої громади та внутрішньо переміщених осіб за сприяння обласного центру культури «Щедрик» показували фільми «Кіборги», «Шляхетні волоцюги» та «Мій карпатський дідусь».

12 й 29 березня у Київському інституті Національної гвардії України організували покази «Нескореного» й «Толоки».

12 та 13 березня у Національній академії Служби безпеки України та Київському військовому інституті ім. Т. Г. Шевченка провели допрем’єрні покази фільму «Втомлені», представив їх голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль. У творчих зустрічах з курсантами взяли участь продюсер Пилип Іллєнко, режисер Юрій Дунай, сценаристка Соломія Томащук й акторка Валерія Ходос.

13-26 березня у новоствореному Одеському кінопросторі медичного реабілітаційного центру показали фільми «Пропала грамота», «Кіборги» та «Кріпачка».

15 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві відбувся допрем’єрний показ фільму «Втомлені» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, акторок Маргарити Гури та Валерії Ходос.

15 березня у Києві в культурному хабі «Донеччина» показали стрічку «Люксембург, Люксембург».

18 березня в кінопросторі одного з реабілітаційних центрів Київської області влаштували допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук й акторки Валерії Ходос.

19 березня у Київському інституті НГУ провели допрем’єрний показ «Втомлених» за участю продюсера Пилипа Іллєнка, режисера Юрія Дуная, сценаристки Соломії Томащук, головних акторів Валерії Ходос та Дмитра Сови. Команду фільму представив голова правління Асоціації «Дивись українське!».

20 березня у Київській національній дитячій бібліотеці показали стрічку «Стоп Земля», представив її кінознавець Ярослав Підгора-Гвяздовський. Того ж дня у львівському Будинку офіцерів відбувся показ «Паляниці», представила її кінопродюсерка Катерина Тимченко.

27 березня в кінопросторі реабілітаційного центру НГУ в Полтавській області показали фільм «Мій карпатський дідусь». Участь у заході взяли амбасадор туру, актор Богдан Бенюк, бригадний генерал Нацгвардії Олександр Білоус і голова правління Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль.

29 березня в Центральному будинку офіцерів у Києві влаштували показ стрічки «Битва за Київ», представив її режисер Тарас Ткаченко.

Від початку реалізації туру «Кіно заради Перемоги!» організовані вже 3186 кінопоказів у 532 населених пунктах та військових частинах 23 областей України.

Як повідомлялося, національний тур «Кіно заради Перемоги!» реалізується із 6 серпня 2022 року. Його мета – морально-психологічна підтримка та мотивація військовослужбовців, майбутніх офіцерів, внутрішньо-переміщених осіб і громад.

Читайте також: Документальну стрічку «Дівія» визнали найкращою на Ann Arbour Film Festival

Організатором кінопоказів є «Дивись українське!» у співпраці з Головним управлінням комунікацій Збройних сил України. Ініціатори проєкту: Офіс Президента, Державне агентство з питань кіно та «Дивись українське!». 

Тур реалізується у співпраці з Генеральним штабом ЗСУ, за сприяння Міністерства оборони, обласних військових адміністрацій, Національної гвардії та Національної поліції.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Маріупольці подали до Реєстру збитків вже 25 тисяч заяв, які є доказами злочинів РФ

Published

on


Маріупольці подали до Реєстру збитків 25 тисяч заяв, які не лише фіксують руйнування і втрати, а й стають частиною доказової бази злочинів, скоєних Росією проти України.

Про це виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський розповів Укрінформу.

«Станом на сьогодні ми маємо майже 25 000 заяв, поданих із Маріуполя, у різних категоріях: щодо знищення житлової та іншої нерухомості, втрати життя, катувань, переміщення. Усі вони надійшли від людей, які називають Маріуполь своїм домом», – сказав він.

За словами Ключковського, за допомогою спеціальних програм дані про зруйноване житло переносяться на спеціальну мапу міста, на якій можна простежити масштаб руйнувань.

«Так заяви до Реєстру збитків стають доказами злочинів. І кожна червона крапка на мапі означає щонайменше одну заяву щодо знищення житлової нерухомості, прив’язану до конкретної локації. Тоді можна побачити, що все місто було поранене, вбите і зруйноване. Тож це не просто статистика, про яку ми говоримо. Це історія, яку розповідають реальні люди через подання заяв до Реєстру», – пояснив він.

Читайте також: Прокурори за чотири роки задокументували понад 240 тисяч злочинів агресії РФ проти України – Кравченко

За словами керівника Реєстру збитків, метою є об’єднати зусилля, працюючи і з окремими містами, і на національному рівні, щоб записи в Реєстрі відображали реальні масштаби руйнувань і втрат.

«Тому ми маємо зробити все, щоб поширювати інформацію про Реєстр. Ми маємо ставити його на порядок денний так, щоб люди розуміли, чому їм потрібно подавати свої заяви. Це не так просто в умовах, коли людям доводиться щодня виживати, коли вони щойно… пережили жахливу, гірку, холодну й темну зиму. Можливо, подання заяви до Реєстру не є серед їхніх першочергових пріоритетів, але це важливе завдання, з виконанням якого ми повинні допомогти», – наголосив Ключковський.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України, вже подано понад 130 тисяч заяв. Заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.

Фото архівне: Маріупольська міськрада



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів

Published

on



Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква під час зустрічі із міністром-делегатом із європейських справ при міністрові Європи та закордонних справ Франції Бенжаменом Аддадом обговорив підготовку до наступних контактів лідерів на двосторонньому рівні і в більш широкому форматі.

Про це повідомляє пресслужба ОП, передає Укрінформ.

«Головна тема обговорення – координація наступних кроків за підсумками зустрічі президентів України та Франції, що відбулася в Парижі 13 березня. Йшлося про реалізацію домовленостей, роботу в межах Коаліції охочих, розвиток оборонної співпраці, посилення санкційного тиску на Росію та гарантії безпеки. Сторони також говорили про підготовку до наступних контактів лідерів і на двосторонньому рівні, і в більш широкому форматі за участю європейських партнерів», – йдеться у повідомленні.

Жовква відзначив протидію російському танкерному флоту з боку Франції, зокрема затримання підсанкційного танкера в Середземному морі. Україна підтримує позицію Франції щодо необхідності змін на рівні законодавства Євросоюзу, треба працювати над тим, щоб була можливість не лише зупиняти такі судна, а й конфісковувати нафту, яку вони перевозять.

Сторони також обговорили процес євроінтеграції України. Жовква наголосив, що країна успішно завершила процес скринінгу й готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів одразу після розблокування переговорного процесу з боку Угорщини.

«Саме Франція у 2022 році стала рушійною силою в подоланні скепсису деяких європейських країн щодо надання Україні статусу кандидата. І тому зараз ми розраховуємо на стратегічну роль Парижа в подоланні всіх перешкод на шляху до членства України у Євросоюзі», – зазначив заступник керівника ОП.

Читайте також: Британія проведе саміт щодо Ормузької протоки за участю 35 країн

Бенжамен Аддад запевнив, що позиція Парижа чітка й принципова: Франція підтримує вступ України до Євросоюзу та відзначає якість проведення відповідних реформ.

Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що основними темами переговорів у Єлисейському палаці 13 березня стали спільне виробництво зброї, участь у програмах SAFE, зміцнення ППО та бойової авіації, а також розблокування допомоги від ЄС у 90 млрд євро та переговори про вступ до ЄС.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.