Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

Leléka виступить 12-ю у другому півфіналі

Published

on



Організатори «Євробаченні-2026» оприлюднили порядок виступів у півфіналах конкурсу, які відбудуться 12 та 14 травня. Співачка Leléka, яка представлятиме Україну, виступить 12-ю у другому півфіналі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Євробачення.

Перший півфінал, який відбудеться у вівторок, 12 травня, пройде у такому порядку:

01. Молдова: Satoshi – Viva, Moldova!

02. Швеція: FELICIA – My System

03. Хорватія: LELEK – Andromeda

04. Греція: Akylas – Ferto

05. Португалія: Bandidos do Cante – Rosa

06. Грузія: Bzikebi – On Replay

*** Італія: Sal Da Vinci – Per Sempre Sì

07. Фінляндія: Linda Lampenius x Pete Parkkonen – Liekinheitin

08. Чорногорія: Tamara Živković – Nova Zora

09. Естонія: Vanilla Ninja – Too Epic To Be True

10. Ізраїль: Noam Bettan – Michelle

*** Німеччина: Sarah Engels – Fire

11. Бельгія: ESSYLA – Dancing on the Ice

12. Литва: Lion Ceccah – Sólo Quiero Más

13. Сан-Марино: SENHIT – Superstar

14. Польща: ALICJA – Pray

15. Сербія: LAVINA – Kraj Mene

На 14 травня запланований другий півфінал пісенного конкурсу:

01. Болгарія: DARA – Bangaranga

02. Азербайджан: JIVA – Just Go

03. Румунія: Alexandra Căpitănescu – Choke Me

04. Люксембург: Eva Marija – Mother Nature

05. Чехія: Daniel Zizka – CROSSROADS

*** Франція: Monroe – Regarde !

06. Вірменія: SIMÓN – Paloma Rumba

07. Швейцарія: Veronica Fusaro – Alice

08. Кіпр: Antigoni – JALLA

*** Австрія: COSMÓ – Tanzschein

09. Латвія: Atvara – Ēnā

10. Данія: Søren Torpegaard Lund – Før Vi Går Hjem

11. Австралія: Delta Goodrem – Eclipse

12. УКРАЇНА: LELÉKA – Ridnym

*** Велика Британія: LOOK MUM NO COMPUTER – Eins, Zwei, Drei

13. Албанія: Alis – Nân

14. Мальта: AIDAN – Bella

15. Норвегія: JONAS LOVV – YA YA YA

Великий фінал 70-го Євробачення пройде у суботу пізно ввечері, 16 травня.

Читайте також: «Євробачення» вперше проведуть у країнах Азії

Як повідомляв Укрінформ, на початку березня співачка Leléka, яка представлятиме Україну на «Євробаченні 2026» у Відні, офіційно оприлюднила конкурсну версію пісні Ridnym.

Відень прийматиме наймасштабніший музичний конкурс втретє — після того, як торік перемогу виборов JJ з піснею Wasted Love. Україну у 2025-му представляв гурт Ziferblat з піснею Bird of Pray — і посів 9 місце.

Фото: Суспільне/Анастасія Мантач



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нідерландські компанії зацікавлені інвестувати у відбудову України

Published

on



Міністр зовнішньої торгівлі та міжнародного розвитку Нідерландів Сьорд Сьордсма заявив, що бізнес його країни зацікавлений вкладати в Україну, підтримуючи відновлення країни та відкриваючи нові можливості для співпраці.

Про це він сказав в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі.

“Нідерландські компанії дуже зацікавлені в інвестиціях в Україну, як зараз, так і в майбутньому, тим самим сприяючи відновленню та реконструкції країни. Водночас це створює бізнес-можливості для нідерландських компаній, що є вигідним для обох країн Нідерландів та України”, – сказав він.

Він також зауважив, що “наприклад, нідерландські компанії мають велику експертизу в таких галузях, як енергетика, охорона здоров’я та агропромисловий сектор. Це ті сфери, де потреби в Україні високі, і де Нідерланди можуть запропонувати додану вартість”.

За його словами, у бізнес-форумі в рамках “Львівської конференції” у нідерландському місті Бреда були представлені 80 компаній з України та Нідерландів.

“Загалом в бізнес-форумі взяли участь 80 компаній з України та Нідерландів: 47 нідерландських компаній і 33 українські. Ці компанії активно працюють у різних сферах, зокрема в енергетиці, циркулярному будівництві та агропромисловому секторі”, – розповів він.

Міністр підкреслив, що проведення “Львівської конференції” в Бреді сприяє поглибленню двосторонніх відносин.

За його словами, “партнерство не лише спрямоване на надання підтримки в часи кризи, але й відкриває можливості для довгострокового співробітництва. Пріоритетами конференції є сталий процес відновлення, енергетична та аграрна трансформація, зміцнення соціальної інфраструктури та посилення верховенства права”.

Він також назвав бізнес-форум “ще одним конкретним кроком для полегшення співпраці між компаніями обох країн. Подія дозволила компаніям обговорити бізнес-можливості в Україні, знизити потенційні ризики для ведення бізнесу та подолати бар’єри, які заважають інвестиціям, зокрема в пріоритетних секторах, таких як охорона здоров’я, енергетика, агропродовольча галузь та водопостачання”.

Читайте також: Качка назвав перспективні галузі для розширення економічної співпраці між Україною та Нідерландами

Сьордсма зазначив, що під час бізнес-форуму вдалося провести понад 100 індивідуальних зустрічей між компаніями обох країн та що захід сприяв поглибленню співпраці приватного сектору.

“Більше того, подія стимулювала ширшу співпрацю між приватними секторами, що підтверджується підписанням Меморандуму про співпрацю між портами Роттердама та Одеси для сприяння обміну знаннями та експертизою”, – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, 30 березня порти Одеси та Роттердама підписали меморандум про співпрацю.

Фото: Ministerie van Buitenlandse Zaken



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський про взаємодію з країнами, які атакує Іран

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує працювати з державами, що перебувають під ударами іранського режиму, зокрема, є нові домовленості, за якими українська сторона ще більше буде представлена у нових безпекових форматах.

Про це він повідомив у своєму зверненні, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.   

“Україна бере участь у всіх форматах взаємодії з партнерами заради більшої безпеки та більшої нашої спільної сили. Ми продовжуємо працювати зараз із країнами, які перебувають під ударами іранського режиму. Є нові домовленості, Україна ще більше буде представлена у нових безпекових форматах. Це точно посилить можливості нашого експорту та український оборонний потенціал.

Зеленський зауважив, що секретар РНБО Рустем Умєров завтра детально доповідатиме по роботі за цей тиждень – по кожній країні: від Затоки до Туреччини.

“Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сьогодні взяв участь у спільному форматі з європейцями та іншими партнерами по ситуації в Ормузькій протоці, по тих проблемах, які є зі свободою мореплавства. Це важливо загалом для глобального стану справ і глобальної безпеки”, — зауважив він.

Президент акцентував: Україна має відповідну експертизу щодо морських шляхів, щодо захисту та відновлення руху.

Читайте також: Зеленський назвав історичними домовленості, досягнуті на Близькому Сході

“Якщо партнери будуть готові діяти, ми розглянемо, як ми можемо їх посилити, як ми зможемо додати нашої експертизи, знання і технологічного потенціалу. Зараз неможливо уявити реальну безпеку без України. Я дякую всім, хто це розуміє. Дякую всім, із ким уже працюємо ми разом”, — сказав він. 

Як повідомляв Укрінформ, за словами Володимира Зеленського, Україна розширює співпрацю з державами Близького Сходу та Затоки у сферах військової експертизи та спільної безпеки. Зокрема, Україна вже предметно співпрацює із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром. Триває робота з Йорданією, а також комунікація з Бахрейном, Кувейтом та Іраком. Туреччина також зацікавилася українською експертизою захисту.  



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.