Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Світ

у США проводять обшуки на ранчо Епштейна (відео)

Published

on


Поліцейські оточили ранчо Зорро Джеффрі Епштейна в пошуках тіл двох дівчат, яких, імовірно, задушили під час однієї з вечірок. Тим часом біля ранчо проходить акція протесту, учасники якої розповідають про експерименти над людьми.

Чутки про загибель дівчат роками кружляли навколо ранчо Зорро в крихітному містечку Стенлі, розташованому за 60 км на південь від столиці штату, Санта-Фе, — але особи загиблих так і не були встановлені, повідомляє Daily Mail.

Протестувальники зібралися біля ранчо Епштейна

Тепер правоохоронні органи впевнені, що зможуть знайти тіла, якщо вони існують, і встановити імена загиблих. Співробітники департаменту юстиції штату, а також поліція і місцеве управління шерифа розпочали пошуки 9 березня, і вони тривають досі.

Це частина “комісії зі встановлення істини”, одноголосно створеної місцевими законодавцями минулого місяця, щоб спробувати з’ясувати, що саме відбувалося на ранчо Епштейна.

“Ми роками чули звинувачення і чутки про діяльність Епштейна в Нью-Мексико, але, на жаль, федеральні розслідування не змогли зібрати офіційні докази”, — заявила членкиня законодавчих зборів штату Андреа Ромеро, яка очолила боротьбу за створення комісії і є однією з її чотирьох членів.

Операція розпочалася лише через день після того, як сотні протестувальників зібралися на ранчо, яке тепер перейменоване новим власником на Ранчо де Сан-Рафаель.

Поліція сподівається знайти поховані тіла на ранчо Епштейна

Ранчо “Зорро” Джеффрі Епштейна, де він був зображений на фотографії, опублікованій Міністерством юстиції США, давно є предметом інтриг через твердження про те, що там проводили експерименти над людьми і вбивства жінок, які стали жертвами торгівлі людьми.

Нові свідки — як чоловіки, так і жінки — стверджують, що Джеффрі Епштейн, який захоплювався євгенікою, використовував відокремлений маєток для проведення медичних процедур без згоди з метою просування своїх передбачуваних інтересів у селекційному розведенні.

“До нас звертаються люди, які стверджують, що їх накачали наркотиками, проводили над ними досліди, і вони прокинулися поруч із медичним обладнанням, не розуміючи, де перебувають”, — сказала Ромеро.

Нещодавно розсекречені документи свідчать про те, що Джеффрі Епштейн і покійний актор Роберт Редфорд планували зустрітися в Санта-Фе, штат Нью-Мексико, у 2013 році. Епштейн обговорював із ним плани використання ранчо Зорро як бази для штучного запліднення кількох жінок і створення власної поліпшеної лінії крові.

Хоч би як неправдоподібно це звучало, розповіді про експерименти над людьми перегукуються з твердженнями, що давно циркулюють, про одержимість Епштейна євгенікою і його бажання створити дітей, які генетично “переважають”.



Джеффрі Епштейн міг проводити на ранчо експерименти над людьми

Фото: Соцсети

Хоча немає жодних доказів того, що його науково-фантастичний план здійснився, нещодавній сплеск повідомлень від інформаторів, що надійшли до поштових скриньок державних чиновників, спричинив заклики до масштабного розслідування того, що насправді сталося на території об’єкта.

“Це так похмуро і заплутано, і я знаю, що якщо ви згадаєте про це кому-небудь, це прозвучить як конспірологічна історія, — сказала Ромеро. — Але нам потрібно докопатися до правди про те, що насправді сталося тут, у нас під боком”.

Ранчо Зорро Джеффрі Епштейна — що відомо

Епштейн купив Зорро 1993 року в колишнього губернатора Нью-Мексико Брюса Кінга. Після його смерті в нью-йоркській тюремній камері 2019 року нерухомість було виставлено на продаж за 23,1 мільйона доларів. Пізніше ціну було знижено до 18 мільйонів доларів.

Представник Міністерства юстиції штату Нью-Мексико Лорен Родрігес заявила, що власники, сім’я техаського магната нерухомості Дона Гаффайнса, дозволили доступ для проведення обшуку, який, як передбачається, охоплює всю територію об’єкта нерухомості та державні землі, які його оточують. Раніше Хаффайнс заявив, що планує перетворити це місце на християнський центр відпочинку.

джеффрі епштейн ранчо



Ранчо Зорро було притулком Епштейна

Фото: Sotheby’s International Realty

На території відокремленого ранчо є головний будинок, гостьові будиночки та житлові приміщення для персоналу, кілька господарських будівель, пожежна частина, стайні, опалювальний гараж на сім боксів, теплиця для вирощування свіжих продуктів, пасовище для худоби, а також приватна злітно-посадкова смуга, ангар і вертолітний майданчик.

Епштейн використовував ранчо Зорро як відокремлене місце відпочинку для VIP-гостей, які могли приходити і йти набагато непомітніше, ніж навіть на Літл-Сент-Джеймс, його приватному карибському острові.

У цивільних позовах стверджується, що в цьому комплексі проживав колишній принц Ендрю, якого звинуватила Вірджинія Джуффре, яка представила фотографії та письмові свідчення, що свідчать про те, що вона відвідувала цей комплекс під час його перебування там у період, коли вона стала жертвою торгівлі людьми у підлітковому віці, у період з 2000 по 2002 рік.

Підрядники і журналісти висували непідтверджені твердження про те, що Білл Клінтон та інші видатні діячі також проводили час на цій території, хоча Клінтон у своїх свідченнях перед Конгресом минулого місяця заперечував, що він там був.

Епштейн проводив у своєму комплексі менше часу, ніж у своїх володіннях у Нью-Йорку, Флориді та на Віргінських островах. Але коли він там був разом зі своєю спільницею Гіслейн Максвелл, туди часто приїжджали молоді дівчата.

Покоївка Рене Бернс працювала на ранчо п’ять років до 2005 року і стверджує, що нічого незаконного не бачила. Але, за її словами, Епштейн був жахливою людиною, яка змушувала її писати записки замість того, щоб говорити з ним безпосередньо.

“Він не хотів мене бачити і чути. Я прасувала простирадла, застеляла ліжка, обполіскувала їхні зубні щітки. Я ніколи не бачила, щоб він займався сексом. Я ніколи не бачила його без одягу, ніколи не бачила нічого, що я б вважала незаконним. Але, з іншого боку, я не була в кожному куточку цього місця”, — розповіла Рене.

Більше могли б розповісти Карен і Брайс Гордон, які керували комплексом для Епштейна. Але після його смерті вони втекли до Нової Зеландії.

Нагадаємо, у файлах Епштейна доволі часто згадують українських політиків, наприклад, Леоніда Кучму та Віктора Януковича.

А тим часом канадський журналіст заявив, що у файлах Епштейна є “руйнівний” компромат на президента США Дональда Трампа.



Джерело

Continue Reading

Події

Український ПЕН оголосив імена фіналістів фестивалю «Прописи»

Published

on



Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.

Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.

Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.

До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.

Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.

Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.

Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.

Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.

Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .

Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.

Читайте також: Книжковий арсенал оголосив фокус-тему та кураторів фестивалю

Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Міжнародному реєстрі збитків відкрили нову категорію

Published

on



З 10 березня фізичні особи, які через російську агресію втратили прибуток від приватного підприємництва на території України, можуть подавати заяву до Міжнародного реєстру збитків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство юстиції України.

“10 березня 2026 року Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, оголосив про запуск чергової категорії. Відсьогодні можливість подання заяв відкрита за категорією А3.5 “Втрата приватного підприємництва”, – ідеться у повідомленні.

Як пояснили у Мін’юсті, ця категорія призначена для фізичних осіб, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці за законодавством України або за іншим застосовним законодавством та втратили прибуток від свого приватного підприємництва на території України 24 лютого 2022 року або після цієї дати внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.

Читайте також: Українці за кордоном тепер можуть подати до Міжнародного реєстру збитків заяви про моральну компенсацію

Під час подання заяви необхідно надати певну інформацію та докази на підтримку заяви, зокрема інформацію про особу заявника та інформацію про приватне підприємництво. Також слід надати додаткову інформацію про конкретні втрати та інформацію про орієнтовну суму заяви.

Як зазначили у Мін’юсті, деяка інформація буде взята з існуючих електронних джерел, зокрема з Державної податкової служби України.

На офіційному вебсайті Міжнародного реєстру збитків можна ознайомитися з формою і правилами подання заяви у категорії A3.5 , а також відповідями на поширені запитання.

У Мін’юсті зауважили, що заяви від юридичних осіб або від їх імені подаватимуться в інших відповідних категоріях (категорії B або C).

Станом на 10 березня Міжнародним реєстром збитків відкриті вже 16 категорій заяв.

Читайте також: У Раді пояснили, як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків і не втратити право на компенсацію

У Міністерстві юстиції інформуватимуть про запуск наступних категорій.

Як повідомляв Укрінформ, у “Дії” запустили бета-тестування послуги подання юридичними особами заяви до Міжнародного реєстру збитків за категорією C3.2 — “Втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях”.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.