NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Одеса
Незаконний виїзд до Молдови через Одещину: схема через співробітника УЗ
Затримання організаторів. Фото: Державна прикордонна служба
На Одещині викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків за кордон. Організатор обіцяв доставити “клієнта” до Молдови. Для цього використали підроблені документи та навіть залучили працівника “Укрзалізниці”. Всіх учасників затримали.
Про це повідомили в Державній прикордонній службі України.
Реклама
Читайте також:
Деталі втечі
За даними слідства, канал незаконного виїзду організував 33-річний житель Арцизької громади. Він шукав чоловіків призовного віку та пропонував їм нелегальний маршрут до Молдови за чималі гроші. До схеми чоловік залучив трьох спільників. Двоє відповідали за перевезення автомобілями, ще один був співробітником “Укрзалізниці”. Саме він допомагав оформити підроблене посвідчення помічника машиніста та фіктивні документи про відрядження.
За планом, “клієнта” з Одеси везли вантажним локомотивом до одного з міст області. Після прибуття його забирали перевізники та доставляли ближче до кордону. Далі чоловік мав пішки перейти кордон, отримуючи інструкції телефоном. Оплату організатор отримував частинами. Спочатку 2 тисячі доларів авансу, решту — після завершення маршруту. Під час передачі другого траншу в 7 тисяч доларів його затримали на гарячому. Інших учасників схеми викрили під час перевезення “клієнта” та за місцем роботи.
Як покарають
Під час обшуків правоохоронці вилучили автомобілі, підроблені бланки посвідчень, гроші, телефони, техніку та інші докази. Усім фігурантам висунули обвинувачення — залежно від ролі кожного. Йдеться про організацію та незаконне переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями, сприяння їм порадами й засобами, а також виготовлення та використання підроблених офіційних документів. Злочини кваліфіковані за частинами 2 і 3 статті 332 та частинами 1 і 4 статті 358 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цими статтями — до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися окремою діяльністю строком до трьох років.
Нагадаємо, ми повідомляли, що в Одесі лікарі робили фіктивні довідки для призовників. Також ми писали, що в ТЦК Миколаївщини допомагали ухилянтам униктнути мобілізації.
Усі новини
Відпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
Чемпіон Європи з ММА Мілан Ніколенко відвідав Буковель на початку 2026 року. Загальна ціна його відпочинку сягнула понад 70 тисяч гривень.
У своєму Instagram спортсмен показав, як пройшла його подорож до засніжених українських Карпат.
Скільки коштує відпочинок у Буковелі
“Скільки коштує поїздка в Буковель у 2026 році? Ми взяли повний багажник всяких приколів на 8 тисяч гривень і виїхали. Приблизно за 300 кілометрів зупинилися на заправці. На хотдоги, каву та бензин ми витратили 2500 гривень“, — розповів Мілан.
Згодом була така ж зупинка на 3400 грн.
Вартість номеру на 7 днів — 27 тисяч гривень.
Скі-паси на двох на чотири дні — 16 400 грн.
“Трохи покаталися і пішли випити чаю, перекусити. Це коштувало 700 гривень. Ввечері ми вирішили піти в баню, яка коштувала 3 тисячі гривень”, — розповів автор відео.
- Сніданок — 900 грн.
- Чан — 2500 грн.
Відпочинок у Буковелі
Фото: Instagram
Відпочинок у Буковелі
Фото: Instagram
Відпочинок у Буковелі
Фото: Instagram
“Потім ми поїхали кататися ввечері наступного дня і скі-пас коштував нам 3 тисячі гривень. До речі, за весь цей час ми витратили на парковку приблизно 2400 грн“, — зазначив Мілан.
На їжу пішло десь 8 тисяч грн.
А загальна ціна за відпочинок понад 70 тисяч грн.
Відпочинок у Буковелі
Фото: Instagram
Реакція мережі
У коментарях українці здивувалися такою ціною відпочинку в українських горах:
- “Я думала, ці відосики, де говорять, що у Швейцарії дешевше, ніж у Буковелі — брехня, а тепер розумію, що правда”.
- “Я не знаю, де ви працюєте, але я в Канаді навіть стільки не заробляю на такий відпочинок. Якщо крадете, то тоді не відповідайте на мій коментар”.
- “Подивившись ваше відео і мету за якою ви їхали, то краще зловити сезон у Драгобраті, а якщо хочеться лютого фрірайду, то це Славське назва Тростян”.
- “Поки що найменша сума, що я чув в усіх відосах про Буковель взимку”.
Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:
Крім того, жінка розкрила ціни в Буковелі на початку 2026 року, чим здивувала мережу.
Події
Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців
У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».
Про це повідомляє Укрінформ.
За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.
Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:
1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:
- Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
- Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
- Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
- Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
- Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
- Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
- Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
- Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
- Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
- Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
- Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
- Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
- Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
- Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
- Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
- Гастрольний тур хору «Гомін»
- Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
- Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
- Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики
2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:
- Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
- 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
- «Київ Музик Фест-2025»
- «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
- Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
- Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
- Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
- Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest
3. Номінація «Найкращий реліз року»:
- «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
- Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
- Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
- Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
- Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
- «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
- Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
- Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
- Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
- Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
- Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
- Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
- Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
4. Номінація «Найкращий оркестр року»:
- Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
- Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
- Національний симфонічний оркестр України
- Київський камерний оркестр Національної філармонії України
- Оркестр Національної опери України
- Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
- Ensemble 24
- Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
- Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
- Національний президентський оркестр
- Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
- Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії
5. Номінація «Найкращий хор року»:
- Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
- Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
- Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
- Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
- Ансамбль Partes
- Муніципальний камерний хор «Київ»
- Національна капела України «ДУМКА»
6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:
- Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
- «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
- «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
- Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
- Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
- Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
- Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера
7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:
- NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
- Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
- Тарас Бережанський, бас
- Дмитро Ткаченко, скрипка
- Вікторія Вітренко, сопрано
- Роман Меліш, контратенор
- Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
- Марія Пухлянко, фортепіано
- Роман Лопатинський, фортепіано
- Андрій Павлов, скрипка
- Віоліна Петриченко, фортепіано
- Богдана Півненко, скрипка
- Антоній Кедровський, скрипка
- Ольга Рукавішнікова, скрипка
- Катерина Супрун, альт
8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:
- Антоній Кедровський
- Наталія Стець
- Володимир Сіренко
- Наталія Пономарчук
- Іван Чередниченко
- Віктор Плоскіна
- Кері-Лінн Вілсон
- Іван Остапович
- Максим Гусак
9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:
- Ольга Приходько
- Вадим Яценко
- Микола Гобдич
- Юлія Ткач
- Наталія Хмілевська
- Олександр Тарасенко
- Костянтин Ленчик
10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:
- Золтан Алмаші
- Алла Загайкевич
- Олег Безбородько
- Максим Іванов
- Святослав Лунєв
- Олександр Родін
- Євген Станкович
- Тетяна Хорошун
- Богдана Фроляк
- Максим Шалигін
11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:
- Ірина Буданська
- Анна Гадецька
- Микола Гречух
- Галина Григоренко
- Тарас Демко
- Ольга Дятел
- Ольга Кононенко
- Ольга Лозинська
- Юлія Ніколаєвська
- Богдана Півненко
- Іоланта Пришляк
- Богдан Сегін
- Ольга Стельмашевська
- Кармелла Цепколенко
- Олександр Чорний
12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:
- Поліна Кордовська
- Тетяна Новицька
- Юрій Чекан
- Тетяна Поліщук
- Віталій Вишинський
- Роксолана Гавалюк
- Марина Гордієнко
- Дзвенислава Сафʼян
- Ірина Сікорська
- Ліза Сіренко
- Ольга Голинська
- Любов Морозова
- Стас Невмержицький
- Олександра Чеботар
- The Claquers.
Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).
Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.
До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство5 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини6 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини6 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство6 днів agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января


