NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку, представивши на національному стенді близько 300 найменувань книг 18-ти українських видавництв.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомили українські учасники варшавської культурної події.
Представниця Українського інституту книги Альона Кохно підкреслила, що участь у Варшавському книжковому ярмарку є важливим елементом міжнародної презентації української літератури та культурної дипломатії в умовах повномасштабної війни.
«Представлення України, українського видавничого ринку та української літератури за кордоном є дуже важливим інструментом міжнародної дипломатії. Особливо зараз, коли в Україні триває війна», – наголосила Кухно.
За її словами, на українському стенді представлені дитяча література, історичні видання, книжки про культуру та мистецтво, твори сучасних авторів, а також література, присвячена російсько-українській війні. Загалом, на виставці представлено 18 українських видавництв і близько 300 найменувань книг.
Кохно підкреслила, що присутність України на міжнародних книжкових форумах демонструє стійкість української видавничої галузі попри постійні російські атаки та складну економічну ситуацію.
«Це – голос України в міжнародній видавничій спільноті. Ми показуємо, що попри обстріли та виклики війни український книжковий ринок продовжує працювати, розвиватися і видавати нові книжки», – зазначила вона.
Вона повідомила, що у межах ярмарку проведено зустрічі українських і польських письменників та дискусійні панелі, метою яких є зміцнення культурного діалогу між двома країнами. Серед українських авторів, які взяли участь у Варшавському книжковому ярмарку є, зокрема, Макс Кідрук, Ірина Мулярчук, Ірина Грабовська, Ія Ківа, Анна Дьоміна тощо.
Кохно також нагадала, що Український інститут книги реалізує програму підтримки перекладів української літератури іноземними мовами. За цією програмою українські книжки вже перекладено більш ніж 30 мовами, зокрема і польською, і видано у понад 70-ти країнах світу.
Своєю чергою головний редактор видавництва «Пам’ятки України» Анатолій Сєриков зазначив, що українські історичні, культурологічні та мистецькі видання користуються дедалі більшим попитом серед польських науковців, музейників та читачів, які прагнуть глибше пізнати Україну.
Він повідомив, що цьогоріч видавництво «Пам’ятки України» представило у Варшаві книжки з історії та культури України, зокрема видання письменника і цьогорічного лауреата Шевченківської премії Юрія Щербака.
«Маємо сім нових книжок Юрія Щербака, а також його видання з попередніх років. Представляємо на виставці історичні романи, альбоми Марії Примаченко та багато іншої літератури», — зазначив Сериков.
Він зауважив, що Варшавський книжковий ярмарок є важливим майданчиком для налагодження співпраці між українськими видавцями та іноземними партнерами.
За словами видавця, особливий інтерес до українських видань виявляють представники польських музеїв, бібліотек та наукових установ.
Україна взяла участь в цьогорічному Варшавському книжковому ярмарку / Фото: Юрій Банахевич
1 / 15
«Люди шукають фахову літературу про українську культуру, мистецтво та історію. Польські науковці дедалі частіше цікавляться джерельними виданнями та каталогами», — наголосив він.
Водночас серед українських відвідувачів ярмарку найбільший попит мають твори класиків української літератури. За словами редактора, студенти часто запитують про книги Івана Франка, Євгена Сверстюка та інших відомих світил української літератури.
Сєриков також відзначив зростання інтересу польських читачів до української літератури. За його словами, багато відвідувачів цікавляться не лише перекладами польською мовою, а й купують книжки українською та англійською.
«Люди хочуть дізнатися більше про Україну, про речі, яких раніше не знали. І книжка залишається одним із найкращих способів такого пізнання»,- резюмував головний редактор видавництва «Пам’ятки України».
Як відомо, на Варшавському книжковому ярмарку свою продукцію представили, зокрема, «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», Vivat, «Пам’ятки України», «Чорні вівці», «Вільний Вітер», «РОДОВІД», «Каравела», «Час Змін Інформ», ARTBOOKS, Bohdan Publishing House, «Муркіт», «АССА», «Яслав», «Літери в місті», Kovyla Publishing.
Як повідомляв Укрінформ, 28 травня у Києві розпочався XІV Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал», який триватиме до 1 червня. «Книжковий Арсенал» є однією з найвпливовіших літературно-мистецьких подій Східної Європи. Уперше його провели у 2011 році.
На «Книжковому Арсеналі» презентували мальописи «Зошити свободи» української художниці перформерка Алевтини Кахідзе, створені за підтримки Національного музею Революції Гідності.
Фото: Юрій Банахевич/Укрінформ
Більше наших фото можна купити
Спільним європейським завданням є віднайдення шляхів підтримки кожної із країн, кожного із народів.
Як передає Укрінформ, на цьому наголосив Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
“Погрожує тепер ще й іншим країнам поруч, і значно відвертіше, ніж раніше. Кожен сусід Росії почув слова про Вірменію, народ якої – єдиний, хто має право і буде обирати майбутнє для своєї країни. І те, що Росія каже про Вірменію, – це насправді не про неї одну. Треба всім більше думати про безпеку і більше робити спільних кроків, щоб політичні партнерства працювали і щоб були сучасні оборонні виробництва, сучасні компетенції захисту, а також максимально розгалужені, диверсифіковані економічні звʼязки. Щоб ніхто не залежав від Росії та не давав їм в руки інструменти шантажувати народи”, – підкреслив глава держави.
“Дуже сподіваємось, що позиції Європи в цих питаннях – і Євросоюзу передусім – будуть принциповими, будуть сильними та будуть вчасними. Нікого не можна залишати без підтримки. Європа не має права програти жоден із народів, упустити жодну із країн. Вірменію треба підтримувати. Молдову треба підтримувати. Держави Балтії. Азербайджан треба підтримувати. Треба знаходити шляхи, щоб підтримувати народ Грузії, і це спільне європейське завдання. Нікого не можна втратити. І я вдячний усім в Європі, хто підтримує нас, підтримує Україну – хто підтримує нас достатньо і саме тими рішеннями, саме тими кроками, які дійсно можуть нам допомогти”, – зазначив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, російська влада пригрозила офіційному Єревану в односторонньому порядку призупинити або денонсувати угоду про постачання природного газу, нафтопродуктів та необроблених алмазів, якщо Вірменія продовжить процес зближення з Європейським Союзом.
Фото: ОП
Християни східного обряду у неділю, 31 травня, святкують День Святої Трійці, або П’ятидесятницю.
Як повідомляє Укрінформ, Трійця після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Святкується завжди у неділю сьомого тижня після Великодня.
Свято зветься Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. У православних храмах на Трійцю виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній уперше за 50 днів після Великодня лунає дивовижна молитва, звернена до Святого Духа: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…».
Напередодні П’ятидесятниці, в суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – ця субота має назву Троїцької батьківської суботи. У понеділок святкують День Святого Духа.
У народі на Трійцю будинок прикрашають лепехою. Цього дня прийнято відвідувати родичів та друзів, а на стіл потрібно ставити щедре частування. Головною стравою вважається коровай.
Тиждень після Трійці називається седмицею першою після П’ятидесятниці, і під час нього не постують.
Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом», – говорили з цього приводу,
В Україні Трійця є офіційним державним святом. Зазвичай наступний понеділок після Трійці є вихідним днем, проте через воєнний стан додаткового вихідного у 2026 році в українців не буде.
Варто зазначити, що цього року в Україні відзначатимуть Трійцю 31 травня православні та греко-католики, а римо-католики відзначили П’ятидесятницю на тиждень раніше – 24 травня.
***
Керівник Офіса Президента Кирило Буданов з нагоди Дня Святої Трійці побажав, що Зелені свята принесли у домівки українців затишок, душевний спокій та впевненість.
«Трійця – це свято життя, оновлення та світла, яке перемагає темряву. Для українців сьогодні це щоденна реальність. Кожен із нас на своєму місці – у кабінетах, на виробництвах, на передовій – робить усе, щоб це світло вистояло і продовжувало жити всередині нас. У нашій вірі, єдності та стійкості», – зазначив Буданов.
Буданов побажав, що ці Зелені свята принесли у домівки затишок, душевний спокій та впевненість.
-
Відбудова6 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова5 днів agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство4 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини7 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Події5 днів agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Політика1 тиждень agoСибіга анонсував візит Тихановської в Україну
-
Події1 тиждень agoмузи і родичі з картин першого ректора Академії мистецтв
-
Війна1 тиждень agoЗагроза для Волинської, Житомирської та Рівненської областей: можливий наступ з Білорусі, — Зеленський