Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Світ

Китай здійснює “тиху експансію” Сибіру та Далекого Сходу Росії, — керівник ЦПД Коваленко

Published

on


Спрощення візового режиму між Росією та Китаєм використовується Пекіном для “повзучої” міграції. Адже вже зараз у цих регіонах РФ формуються китайські анклави із власними школами та бізнесами.

З 15 вересня для росіян діє безвіз до КНР, а Москва готує дзеркальний крок для громадян Китаю. “Це новий етап “тихої експансії”, – вважає керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України Андрій Коваленко.




Пост Андрія Коваленко

Фото: Скріншот

На його думку безвізовий режим, який вводить для громадян Росії Китай майже нічого не змінює, адже і раніше отримання візи займало лише кілька днів. А от для Китаю це стратегічний канал для “повзучої” міграції в Сибір і на Далекий Схід.

Коваленко нагадав, що у Сибіру та на Далекому Сході РФ вже формуються китайські анклави зі своїми школами, бізнесом і культурою.

“Місцевих туди не беруть, навіть лісоруби їдуть з Китаю. Прибутки повертаються назад у Пекін”, – розповів Коваленко.

На його думку, до 2030 року Сибір може отримати сотні тисяч китайських переселенців. Адже в умовах демографічної кризи РФ не здатна заселити власні території і вакуум будуть заповнювати інші.

“Справжня картина така: Кремль не “піднімає” регіон, а віддає його на розселення іноземцям. Сибір і Далекий Схід — стратегічні землі, які Москва плавно здає. І це добре”, – резюмував Коваленко.

Нагадаємо, про повільну експансію Китаєм Росії писали багато експертів. Але цифри говорять самі за себе, так у 2018 році озеро Байкал, що розташоване на кордоні Іркутської області та Республіки Бурятія, відвідало близько півтора мільйона туристів. Переважна більшість – з Китаю. Для порівняння – у 2016 році в Іркутській області побували 26 тисяч, у 2017-му – 23,5 тисячі китайських туристів.

китайские туристы байкал



Китайскі туристи на Байкалі

Фото: Комсомольська правда

Росія має 4 209 кілометрів спільного кордону з Китаєм і деякі російські території у Пекіні вважають “спірними”.

Китайці повільно окуповують Сибір

А у Сибіру, ​​від Далекого Сходу до Уралу, живе лише 37 мільйонів людей – тобто на 78 відсотках площі Росії живуть лише 25 відсотків її населення. Це приблизно два-три не дуже великих китайських міста. Ще на початку 2025 року місцеві мешканці скаржилися, що саме китайці скуповують місцеві землі і з’являються готелі, магазини, ресторани, до яких росіян просто не пускають.

Нагадаємо, ще у 2023 році Фокус писав про те, як порт Владивосток фактично стає китайським. Політичний експерт Ростислав Демчук вважав, що КНР розгортає стратегічну кампанію з розвитку своїх північних і східних провінцій, які прилягають до Монголії та Росії. 

А після масштабного параду в Пекіні у китайських соцмережах заборонили шукати “150 років”, адже саме можливість дожити до цього віку обговорювали Сі Цзіньпін та Володимир Путін.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві пройдуть Дні естонського кіно в Україні

Published

on


З 19 по 21 вересня в Києві пройде кінофестиваль «Дні естонського кіно в Україні».

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Асоціацію українських організацій в Естонії, яка є ініціатором проєкту.

Під час відкриття буде продемонстровано фільм Nimed marmortahvli («Імена на мармуровій дошці») видатного естонського режисера Ельмо Нюґанен, який представить стрічку особисто.


Цей фестиваль відбувається вперше і був підтриманий Міністерством культури Естонії та Посольством Естонії в Україні. Організатори впевнені, що проєкт посилить культурні зв’язки між Україною та Естонією та сприятиме тіснішій співпраці у кінематографічній сфері.


Ініціативою для створення фестивалю став «Український кіноклуб в Естонії», заснований у 2023 році. За два роки існування кіноклубу відбулися покази понад 30 українських фільмів у Таллінні та інших містах Естонії. Торік у рамках клубу реалізували проєкт «Зустрічі з культовим естонським кінематографом», під час якого сім естонських фільмів з українськими субтитрами було презентовано в Таллінні, знайомлячи українців із культурою, етносом та історією Естонії.

Читайте також: У Києві відбувся другий фестиваль дебютного кіно

Для показу в Києві в рамках «Днів естонського кіно» підготували п’ять кінострічок різних часів, що представляють естонський кінематограф: Nimed marmortahvlil; «1944»; Savvusanna sõsarad (Лазневе сестринство); November («Листопад»); Elavad pildid («Живі картинки»).





Покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень». Під час фестивалю українські кінематографісти та глядачі зможуть поспілкуватися з відомими режисерами Ельмо Нюґаненом та Харди Вольмером.


Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях концертом відзначили 55-річчя пісні «Червона рута».

Фото: credo



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2025

Published

on




Україна отримає «репараційний кредит» від ЄС. Як гранти «Власної справи» змінюють долю українських підприємців. Відкрито перший безбар’єрний спорткомплекс.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.