NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Події
У Франківську стартував артфестиваль VIADUK, на якому покажуть 16 вистав провідних режисерів України
В Івано-Франківську розпочався артфестиваль VIADUK, який триватиме з 15 до 21 червня.
Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.
«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.
За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.
«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.
Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».
«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.
Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.
VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.
Фото: Франківський драмтеатр
Український бізнес виділяє кошти на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври, пошкодженого внаслідок масованого удару РФ по столиці у ніч проти 15 червня.
Зокрема, як передає Укрінформ, пресслужба ПриватБанку повідомила про спрамування на відновлювальні роботи 2 млн грн.
«ПриватБанк спрямував 2 млн грн власних коштів на відновлення пошкодженого ворожим ударом Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Також банк відкриває конверт, аби всі охочі могли доєднатись до збору на відновлення Лаври», – йдеться в повідомленні.
У банку зазначають, що є партнерами заповідника у проєкті, спрямованому на розвиток цифрових платіжних технологій в історико-культурних об’єктах в Україні. Минулого тижня запрацювала послуга безконтактної оплати входу та огляду виставок у національному заповіднику.
***
Крім того, про виділення коштів на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка повідомила Група Нафтогаз.
“Група Нафтогаз у координації з урядом ухвалила рішення надати фінансову допомогу на відновлення Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка, які зазнали пошкоджень унаслідок російських атак”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що ці об’єкти мають особливе значення для збереження історичної пам’яті, національної ідентичності та культурної спадщини України. За словами голови правління Нафтогазу Сергія Корецького, російські атаки спрямовані не лише проти конкретних будівель, а й проти української ідентичності.
“Лише об’єднавши зусилля держави, бізнесу та суспільства ми зможемо відновити зруйноване, зберегти нашу спадщину та довести, що українську культуру неможливо знищити жодними ракетами чи дронами”, – прокоментував Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.
Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ
1 / 18
Президент Володимир Зеленський, перебуваючи в Києво-Печерській лаврі, запевнив, що пошкоджені російським ударом об’єкти будуть відновлені.
Арбітражний трибунал підтвердив, що Україна зберігає статус прибережної держави в Чорному й Азовському морях та Керченській протоці, а дії РФ у цих акваторіях і під час будівництва інфраструктурних об’єктів порушують міжнародне право та зобов’язання щодо захисту морського середовища.
Про це йдеться у коментарі МЗС України стосовно рішення Арбітражного трибуналу у справі щодо прав прибережної держави в Чорному морі, Азовському морі та у Керченській протоці (Україна проти Російської Федерації), передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що 22 квітня 2026 року Арбітражний трибунал виніс рішення по суті у справі України проти Російської Федерації щодо прав прибережної держави у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці, яка була ініційована Україною 14 вересня 2016 року.
«У фінальному рішенні Арбітражний Трибунал не встановив, що Азовське море і Керченська протока – це так зване “російське озеро”, натомість підтвердив їхній статус як внутрішніх вод двох держав – України та Російської Федерації. Україна незмінно залишається прибережною державою в Чорному морі, Азовському морі й Керченській протоці та зберігає за собою всі наділені їй міжнародним правом суверенні права, а жодні протиправні односторонні дії Росії після 2022 року на це не вплинули», – наголошується в коментарі.
У МЗС додали, що, як окремо встановив Арбітражний трибунал, Російська Федерація порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, не провівши належної оцінки впливу на навколишнє середовище під час будівництва так званого мосту, прокладання підводних енергетичних кабелів і газопроводу. Росія також не забезпечила належного повідомлення і оприлюднення результатів такої оцінки, що є порушенням зобов’язань у сфері захисту морського середовища.
«Рішення Арбітражного трибуналу є черговим підтвердженням того, що Російська Федерація системно зневажає норми міжнародного права, а її спроби нав’язати світові наслідки злочинної агресії як «нову реальність» не мають і не матимуть міжнародно-правового визнання», – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 14 вересня 2016 року Україна ініціювала арбітражне провадження проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року з метою захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.
Фото: Вікіпедія
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»