NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Усі новини
Смартфони Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, але є один нюанс
Обмін файлами між смартфонами з різними ОС давно був однією з найпоширеніших користувацьких проблем. Схоже, що завдання вдалося вирішити, — але це поки не точно.
Функція Quick Share від Google нарешті зможе “законнектитися” з AirDrop від Apple, пише zdnet.com. Користувачі смартфонів Android і iPhone тепер можуть обмінюватися файлами, однак поки що такий обмін з боку Android підтримують тільки телефони Pixel 10. Щоправда, компанія Google вже запевнила, що скоро поширить цю технологію і на інші пристрої Android.
Як нагадує видання, раніше iOS і Android могли взагалі не перетинатися. Функція передачі файлів AirDrop відмінно працювала на смартфонах iPhone, планшетах iPad або ноутбуках Mac, але за межі екосистеми Apple не виходила. У цьому і полягає основна відмінність двох систем — iOS по суті замкнута, а Android — набагато вільніша і відкритіша. Втім, такі ж обмеження були і у функції Quick Share — передавати або отримувати файли з iPhone було не можна. Тож користувачі iPhone і Android залишалися розділеними, поки Google не зробила перший крок до зближення.
Компанія оголосила про те, що обмін файлами між різними смартфонами стає реальністю. Спочатку функція Quick Share запускається на пристрої Android, а потім користувач вибирає файли, якими він хоче поділитися. Quick Share шукає прилеглі пристрої, включно з iPhone. Коли потрібний iPhone з’явиться в полі зору, його треба вибрати на телефоні Android. Потім на iPhone з’явиться AirDrop і перепитає щодо передачі файлу. Співрозмовник підтверджує і отримує файл-передачу з Android.
Ще компанія Google наголосила, що впровадила надійні заходи захисту користувацьких файлів під час їхнього передавання з одного телефону на інший. Таким чином, нова функція демонструє реальне досягнення на шляху об’єднання користувачів iPhone та Android. Видання нагадує трохи передісторії: ще в травні 2024 року Apple і Google презентували функцію, призначену для оповіщення користувачів iOS і Android про будь-які пристрої з підтримкою Bluetooth, які відстежують їх без їхнього відома або згоди. З випуском iOS 18 наприкінці того ж року Apple нарешті впровадила RCS (Rich Communications Service) на iPhone, і це дало змогу користувачам iOS і Android обмінюватися повідомленнями у форматі RCS.
Такий крок до зближення особливо важливий у контексті того, що Apple і Google вже давно є непримиренними конкурентами на мобільному ринку. Між ними були навіть судові тяжби. Але, як зазначають фахівці, буває, що навіть такі запеклі суперники на певний час відмовляються від боротьби, щоб діяти в інтересах усіх користувачів.
Так що єдиним бар’єром поки що є обмеженість нової функції смартфонами Pixel 10. Але, з урахуванням тенденції, що намітилася, можна розраховувати, що в найближчому майбутньому новинку підхоплять і інші пристрої Android.
Раніше стало відомо, чому смартфони iPhone все ще відстають від Android. Зокрема, серед недоліків експерт називали недосконалого голосового помічника Siri.
Події
Фільм «Тиха повінь» здобув нагороду за найкращу операторську роботу на IDFA
Фільм “Тиха повінь” Дмитра Сухолиткого-Собчука отримав нагороду за найкращу операторську роботу на Міжнародному фестивалі документальних фільмів в Амстердамі (IDFA).
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство з питань кіно.
Світова прем’єра стрічки, створеної продюсерами Каріною Костиною та Євгеном Рачковським (кінокомпанія ТАБОР), відбулася 16 листопада у головному конкурсі IDFA куди цього року було відібрано лише 12 найсильніших документальних фільмів світу.
Міжнародне журі нагородило фільм однією з найпрестижніших відзнак фестивалю, відзначивши як художню довершеність, так і унікальний погляд на Україну: “Нас зворушила краса зображень, що підсилює красу землі, природи та її мешканців. У країні, де війна є реальністю вже понад століття, ми зустрічаємо закриту релігійну спільноту, яка зберегла пацифістську позицію”.
За словами членів журі, попри те, що стрічку знімали четверо операторів, фільм зберіг вражаючу візуальну цілісність – кожен кадр є окремим полотном.
Сюжет стрічки занурює глядача у життя закритої релігійної спільноти, що мешкає на берегах Дністра – у місці, де природа й історія невпинно випробовують людську стійкість. Їхній мирний світ руйнують регулярні повені, а згодом – повномасштабна війна.
У цих двох стихіях – природній і людській – фільм знаходить паралелі, показуючи, як повторення катастроф формує пам’ять і спільну ідентичність громади.
Продюсерка фільму та режисер після закінчення зйомок “Памфіра” вирішили створити документальний фільм.
За словами Костини, все почалося з одного речення, що цей проєкт – про релігійну комуну на Заході України. Режисер мав фото людей з комуни, зроблені десять років тому після сплаву по Дністру.
“І от, через п’ять років роботи, ми вже маємо прем’єру на IDFA та нагороду за найкращу операторську роботу. “Тиха Повінь” – це неймовірний внесок усієї команди фільму, волонтерів, наших партнерів і ко-продюсерів. Ми надзвичайно вдячні кожному фонду за підтримку, адже без неї ми не змогли б реалізувати цей проєкт”, – зауважила Костина.
Стрічка отримала сильні рецензії провідних європейських видань.
Screen Daily пише, що фільм “ліричний портрет релігійної спільноти в Україні, новий кут зору на воєнний конфлікт, який не уникає теми війни, але підходить до неї делікатно – як до пейзажу, через туман, світло, атмосферу”.
Критики Variety наголосили на її візуальній поезії та “надзвичайно цілісній операторській роботі”.
А IDA відзначила “рідкісну чистоту спостереження” та “уникнення будь-якої сенсаційності навіть у зображенні травматичного контексту”. Продюсер стрічки наголосив, що цього року фільми виробництва кінокомпанії ТАБОР представлені на найбільших фестивалях світу, а відзнака фільму “Тиха Повінь” на фестивалі документального кіно в Амстердамі додає впевненості, що його побачить широке коло поціновувачів авторського кіно та мистецтва.
Режисер фільму у своїй промові під час отримання нагороди нагадав про війну Росії проти України, нещодавній масований обстріл у Тернополі, де щонайменше 30 загиблих.
“У цьому фільмі перш за все ідеться про масштаб. Про масштаб часу, масштаб ландшафту. Ще один масштаб, про який я хочу згадати – це те, як бореться наша країна зараз. Якщо у 2022 році росіяни запускали по Україні 1100 дронів, у 2024 – вже 10882, а цього року – майже 50 тис. дронів. Більшість територій на сході України, які ви побачили в кадрі – уже окуповані росіянами”, – зауважив Сухолиткий-Собчук.
Фільм створений українською компанією ТАБОР у ко-продукції з Elemag Pictures, MDR Mitteldeutscher Rundfunk та в колаборації з ARTE.
У партнерстві з The Other Room, Mellivora, Grace Films, ГО “Волонтери Бучаччини”, MDM Mitteldeutsche Medienförderung, ARTE Generation Ukraine, IMS, FRF, Deutsche Filmakademie, Українською Кіноакадемією у співпраці з Netflix, ESFUF, Documenting Ukraine, Institute for Human Sciences, IWM Vienna, Docudays UA, Goethe-Institut Ukraine, German Films.
Міжнародна промоція проєкту відбувається за підтримки Українського Інституту та Eurimages.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “Тиха повінь” представляє Україну в головному конкурсі кінофестивалю IDFA.
Перше фото: кадр із фільму
Відбудова
Агентство відновлення покаже дані про вартість захисних робіт на об’єктах інфраструктури
Агентство відновлення запускає дашборд, на якому відображатиметься уся інформація щодо закупівель для проведення робіт із захисту об’єктів критичної інфраструктури.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Юрій Сверба.
«Логіка максимально проста – не приховувати жодну інформацію, що стосується вартості матеріалів, і в реальному часі відображати на дашборді всі закупівлі у межах відповідних договорів між генеральним підрядником і постачальником. Інформація на дашборді оновлюватиметься щотижнево, і кожен зможе перевірити, які матеріали на поточному тижні були закуплені і за якою ціною», – наголосив Сверба.
Юрій Сверба / Фото: Павло Багмут
У зведену таблицю потраплятиме інформація щодо вартості основних матеріалів, що використовуються у будівництві і становлять від 80% до 90% вартості будівельних робіт. Пізніше, після проведення експертизи та затвердження, будуть оприлюднені і всі зведені кошториси.
Сверба підкреслив, що інформація на дашборді матиме обмежений характер: дані про підрядників та проєкти, де ведуться роботи, не будуть оприлюднені, щоб цим не скористався ворог і не зміг зрозуміти, де і який саме захист будується.
Як додав голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин, попередньо була проведена робота з великими виробниками будівельних матеріалів, з якими вдалося досягти згоди на встановлення цін на основні види їхньої продукції нижче ринкової.
«Ми зібрали близько 70 саме виробників, не посередників. Було декілька зустрічей з ними, вони надали вартість своїх матеріалів. Це великі компанії, включаючи, наприклад, Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, трубні заводи. Ми їм відверто пояснили ситуацію, що це (будівництво захисних об’єктів – ред.) має бути нашою спільною справою. Нам вдалося домовитися про дещо нижчі, ніж ринкові, ціни на основні їхні матеріали. Деякі навіть під цей проєкт дали додаткову знижку для наших підрядників», – наголосив Сухомлин.

Сергій Сухомлин / Фото: Павло Багмут
За його словами, в Агентстві відновлення сподіваються, що таку модель ціноутворення вдасться зберегти до кінця усіх робіт. Він підкреслив, що ці домовленості є ситуативними і діятимуть лише обмежений час.
Дані щодо перших закупівель будуть оприлюднені на дашборді вже у п’ятницю, 21 листопада.
Як повідомлялося, Агентство відновлення будує захисні споруди більш як на 100 об’єктах критичної інфраструктури, роботи мають бути завершені за два-три місяці.
Фото: Павло Багмут / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень ago“Обожнюю знімати весільні сукні”: Діана Зотова з “Холостяка” відреагувала на чутки про її одруження
-
Суспільство1 тиждень agoЦены на овощи на Привозе в Одессе в ноябре 2025 года
-
Усі новини1 тиждень agoКолумбійська «жива Барбі» зробила операції доньці: мережа обурилася
-
Суспільство1 тиждень agoЗаставу за Труханова повністю не внесли Анонси
-
Усі новини6 днів agoотримано дивовижну фотографію, таку ще ніхто не робив (фото)
-
Цікаво5 днів agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Війна1 тиждень agoОзброєння РФ перебуває в кризі на 4 рік війни в Україні — деталі
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби