Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Києві презентували багатомовну книгу про Голодомор

Published

on


У Києві представили багатомовне видання Національного музею Голодомору-геноциду “Голодомор. Основні факти”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України. 

Книга допоможе поширювати у світі правду про Голодомор 1932-1933 років, протидіяти російській дезінформації та сприятиме міжнародному визнанню Голодомору геноцидом українського народу. 

У презентації, яка відбулася у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ,  взяли участь представники дипломатичного корпусу, державних установ, музейної та експертної спільнот.

“Коли дізналася про Голодомор – це була історія моєї родини. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, нам пощастило, що наші рідні вижили, адже мільйони українців загинули. Сьогодні Росія знову намагається нищити нашу історію, мову, культуру. І лише разом із міжнародними партнерами ми можемо цьому протистояти. Дякую всім країнам, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Дуже важливо, щоб про цей злочин знали у світі, щоб факти та свідчення були доступними різними мовами”, – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона подякувала команді Національного музею Голодомору-геноциду за дослідницьку роботу, збирання та систематизацію історичних свідчень.

“Голодомор – глибока рана українського народу та злочин геноциду, який не має права бути забутим ніколи. Сьогодні, коли Росія своєю неспровокованою агресією проти нашої держави знову намагається знищити українську націю, відновлення історичної правди та справедливості набуває особливого значення. Нашим пріоритетом залишається досягнення широкого міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу. Спільно з міжнародними партнерами ми послідовно працюємо над утвердженням історичної правди, міжнародним засудженням цього злочину та недопущенням повторення подібних трагедій”, – наголосила заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца.

Видання підготували науковці Національного музею Голодомору-геноциду насамперед для іноземної аудиторії. На 50 сторінках автори доступно пояснюють передумови, причини та механізми організації Голодомору 1932-1933 років, наводять історичні факти й докази його геноцидного характеру.

Книга також розповідає про політику радянського режиму, спрямовану на знищення української культури, мови, традицій та національної ідентичності.

Видання підготовлене 14 мовами: українською, англійською, болгарською, данською, іспанською, німецькою, новогрецькою, норвезькою, португальською, румунською, сербською, турецькою, французькою та шведською.

Співавтор видання, завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею Михайло Костів розповів про роботу над книгою, її переклади та міжнародні інформаційні ініціативи.

Зокрема музей реалізував інформаційну кампанію для іноземних аудиторій, передусім країн Глобального Півдня. Її мета – донести достовірну інформацію про Голодомор до суспільств, де ця сторінка української історії залишається маловідомою.

Читайте також: У Мюнхені вшанували пам’ять жертв Голодомору

Учасники заходу обговорили можливості використання видання у дипломатичній, освітній та просвітницькій роботі, а також перспективи підготовки нових перекладів.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Мальти Валлетті 19 листопада відбудеться відкриття виставки, присвяченої пам’яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років. 

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Мінвідновлення презентувало на ReBuild Ukraine проєкти публічно-приватного партнерства

Published

on


У межах конференції ReBuild Ukraine Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України презентувало міжнародним інвесторам портфель першочергових ППП-проєктів загальною вартістю близько 1,35 млрд євро.

Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.

На спільному заході з міжнародною мережею компаній PricewaterhouseCoopers (PwC), присвяченому інфраструктурним проєктам для запуску за механізмом публічно-приватного партнерства, йшлося, зокрема, про концесію портів у Чорноморську, будівництво об’їзних доріг, модернізацію ключових прикордонних коридорів та магістральних маршрутів. Також серед проєктів – розбудова національної мережі систем зважування в русі WIM і сучасних сервісних зон для транспорту.

У залізничному секторі було представлено створення інтермодальних хабів, а також концесійні проєкти пасажирських вокзальних комплексів у Києві та Львові.

«Ми переходимо від формування загального портфеля ідей до практичної реалізації та залучення міжнародного бізнесу. Сьогодні ми презентуємо інвесторам проєкти в дорожній, портовій, залізничній та комунальній інфраструктурі. Завдяки новому законодавству ми маємо гнучкі механізми, зокрема змішане фінансування, де поєднуються приватні інвестиції, бюджетна підтримка та донорські гранти», — наголосив Деркач.

Зауважується, що особливу увагу приділили проєкту комплексного відновлення водопостачання та водовідведення у Хусті. Проєкт розрахований на 20 років, і передбачає модернізацію всієї системи водоканалу — від водозабору й очищення води до водовідведення та очищення стічних вод. Це дасть можливість забезпечити стабільне водопостачання, скоротити втрати води та підвищити енергоефективність водоканалу.

До заходу також долучилися експерти з Агентства з питань підтримки державно-приватного партнерства, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації та представники європейського приватного сектору.

Вони обговорили питання юридичного захисту інвесторів, страхування воєнних ризиків, залучення грантів та порівняли українські можливості з європейськими ринками.

Читайте також: Порти, дороги й залізниця: IFC продовжить розвивати інфраструктурні проєкти в Україні

Як повідомляв Укрінформ, Швейцарія та Світовий банк запустили програму технічної допомоги для реалізації першочергових заходів із реформування залізничного транспорту України. Програма передбачає підтримку виконання дорожньої карти реформи залізниць, зосереджуючись на фінансовій стійкості, корпоративному управлінні, прозорому фінансуванні пасажирських перевезень та наближенні до стандартів ЄС.

Фото: mininfra.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Політика

Вживання тютюну загрожує здоров’ю і демографічному майбутньому України

Published

on


Як Україні захистити право дітей на здоров’я

Дванадцятого жовтня 2026 року Президент України підписав Указ №1038/2026 «Питання Національної стратегії у сфері прав людини», яким було затверджено Національну стратегію у сфері прав людини. Серед чинників, що поглиблюють демографічну кризу, Стратегія визначає також шкоду від вживання тютюну:

«Окремими проблемами, що поглиблюють демографічну кризу, є низьке значення показника “середня очікувана тривалість життя”, зменшення чисельності населення та низький рівень народжуваності, передчасна смертність, пов’язана, зокрема, із вживанням тютюнових виробів та зловживанням алкогольними напоями».

Команда ГО «Центр громадянського представництва “Життя”» подала пропозиції щодо захисту права людини на життя та здоровʼя від загрози тютюну, і їх внесено до згаданої Національної стратегії у сфері прав людини.

Україна, яка прагне зберегти свій людський капітал та державність, зафіксувала і реалізує пріоритет права на здоров’я, зокрема дітей і молоді, над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю.

У межах операційної мети 10 «Забезпечення права людини на охорону здоров’я» завданням Стратегії визначено поліпшення якості та збільшення тривалості життя населення, зокрема у результаті профілактики захворювань і їх раннього виявлення, зниження рівня вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв, заохочення до самозбережувальної поведінки.

ЗАХИСТ ПРАВА НА ЗДОРОВ’Я ВІД ШКОДИ ТЮТЮНУ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ

Захист населення, зокрема дітей та молоді, від загрози тютюну відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини. Згідно з принципами Кейптаунської декларації про права людини та світ, вільний від тютюну (2018 р.), виробництво, маркетинг та продаж тютюнових виробів не сумісні з фундаментальним правом людини на здоров’я.

Двадцять третього червня 2017 року Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію HRC/RES/35/23, у якій закликала держави працювати над повним досягненням усіх Цілей сталого розвитку та їхніх завдань задля сприяння реалізації права кожного на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я. Зокрема, завданням 3.a передбачено «посилити виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну в усіх країнах».

Відповідно до Зауваження загального порядку №14 Комітету ООН з економічних, соціальних і культурних прав, нездатність держави перешкоджати виробництву, маркетингу та споживанню тютюну становить пряме порушення зобов’язань за статтею 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права.

МАСШТАБ ПРОБЛЕМИ

Щороку в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, передчасно помирає майже 100 тисяч людей (тобто кожна п’ята смерть). Сукупні економічні збитки для держави оцінюються у 3,2% ВВП. За даними Глобального дослідження тягаря хвороб (Global Burden of Disease), у 2023 році в Україні через вживання тютюну було втрачено понад 2 мільйони років здорового життя (DALY). Цей показник враховує як роки життя, втрачені через передчасну смерть від пов’язаних із тютюном захворювань, так і роки, прожиті з погіршеним здоров’ям.

Особливо занепокоює ситуація серед дітей. Аналіз Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS) Бюро ВООЗ в Україні, представленого у 2025 році, свідчить про стрімке залучення дітей до нових тютюнових та нікотинових виробів.

Серед дітей віком 13–15 років:

● 26% дітей вживає будь-які тютюнові та нікотинові вироби;

● 18% – вживає будь-які тютюнові вироби;

● 7% – вживає тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН);

● 20% – вживає електронні сигарети;

● 3% – вживає нікотинові снюси.

Епідемія вживання тютюну та нікотину серед дітей в Україні є наслідком агресивних маркетингових стратегій тютюнової індустрії.

У молодому віці загрози епідемії поглиблюються. За даними Київського міжнародного інституту соціології, у когорті населення репродуктивного віку (18–29 років) рівень споживання тютюну та нікотину сягає 45%, до того ж 33% є щоденними споживачами. Майже 36% представників цієї групи одночасно використовують два або більше видів нікотинових виробів.

Високий рівень нікотинової залежності в дітей та молоді становить безпосередню загрозу демографічному відновленню держави та є перешкодою у реалізації права на здоров’я.

ЯК УКРАЇНІ ДІЯТИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРАВА ДІТЕЙ НА ЗДОРОВ’Я

Для запобігання зростанню епідемії вживання тютюну та нікотину серед дітей та молоді важливо невідкладно вжити заходів:

● запровадити єдине регулювання для всіх нікотинових виробів;

● підвищити акцизи на тютюнові вироби з урахуванням очікуваного перегляду Директиви 2011/64/ЄС;

● відновити гармонізований акциз на ТВЕН на рівні сигарет, ліквідувавши преференцію 25%;

● заборонити видиме розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі;

● заборонити ароматизовані тютюнові вироби відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України;

● ліквідувати рекламу брендів пристроїв для нагрівання тютюну та електронних сигарет;

● запровадити стандартизоване опаковання для тютюнових та нікотинових виробів;

● заборонити дистанційну торгівлю тютюновими та нікотиновими виробами.

Ключові євроінтеграційні зобовʼязання України щодо захисту дітей від загрози тютюну й нікотину та вирішення нагальних викликів відображені в законопроєктах №14110 та №14110-д, що подав на розгляд Верховної Ради України Комітет з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування, а також у законопроєкті №12091, який Кабінет Міністрів України вніс до Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС).

Дмитро Купира, програмний директор ГО «Центр громадянського представництва “Життя”»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.