Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Події

У Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Виставка відбудеться до 85-х роковин розстрілів у Бабиному Яру.

Ініціаторка проєкту – заступниця голови Національної спілки художників України Ганна Ярова.

У виставці візьмуть участь 60 художників, які представлять близько 80 творів. Частину робіт митці створили спеціально для проєкту під час літньої артрезиденції.

Проєкт порушує питання, що є особливо важливим сьогодні, коли відходить покоління безпосередніх свідків трагедії: як зберегти живу пам’ять, коли останній голос очевидця поступово стає архівом.

Читайте також: У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв геноциду ромів

Відкриття відбудеться 25 вересня о 15:00.

Виставка триватиме до 4 жовтня.

Як повідомлялось, в Україні 29 вересня вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру, що стала одним із найжахливіших символів Голокосту.

Перше фото ілюстративне: ОП



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Херсонська громада отримала десять потужних генераторів від Китаю

Published

on



Для посилення енергетичної стійкості Херсонська громада отримала десять потужних генераторів від Міністерства енергетики України, генератори надала китайська компанія.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

«Для посилення енергетичної стійкості Херсонська громада отримала десять потужних генераторів від Міністерства енергетики України», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що потужність кожного – 320 кВт. Обладнання використовуватимуть для забезпечення безперебійної роботи об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, від яких залежить життєзабезпечення громади.

Генератори надала китайська компанія XCMG IMP. & EXP. CO., LTD через хаби екстреної енергетичної допомоги Міненерго.

Читайте також: Швейцарія передала генератори Києву та чотирьом областям

Наголошується, що нове обладнання дозволить забезпечувати роботу критично важливих об’єктів навіть за відсутності централізованого живлення.

Як повідомляв Укрінформ, Україна ще тривалий час залежатиме від генераторів через пошкодження енергетичної інфраструктури.

Фото: Олександр Прокудін



Джерело

Continue Reading

Політика

У переговорному процесі більше немає «анкориджських домовленостей»

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що так звані «анкориджські домовленості», які передбачали вимоги РФ щодо визнання її суверенітету над окупованими українськими територіями, більше не є предметом переговорів.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками та лідерами української громади у США під час візиту до Нью-Йорка, передає кореспондент Укрінформу.

«На мій погляд, те, що відбулося щодо нейтральності України та анкориджських домовленостей «3 + 2» (мова про визнання суверенітету РФ над Кримом, Донецькою і Луганською областями, а також окупованими нею частинами Херсонської і Запорізької областей – ред.), то від цього всього перемовний процес відійшов. І тут зіграла роль команда Сполучених Штатів Америки», – зазначив Зеленський.

Водночас він наголосив, що найвагомішу роль у знятті з порядку денного так званого «духу Анкориджа» відіграли Збройні сили України.

Читайте також: Сибіга в Радбезі ООН: Ми готові до повного припинення вогню, але Росія накладає вето на мир

«На полі бою ми сьогодні контролюємо ситуацію. Нам важко, але просувань якихось глобальних у «рускіх» немає, а там, де вони є, вони коштують Росії дуже дорого, і вартість ця в людях – в сотнях, в тисячах», – сказав Президент.

За його словами, ситуація на фронті дає Україні можливість не погоджуватися на вимоги з боку Російської Федерації, які вона «ніколи не прийме в такому форматі».

Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін, як і раніше, прагне окупації всієї України, а не лише Донбасу.

«Особливо в боротьбі проти монстра – велика країна сама по собі монстр, не тільки керує нею відповідна людина – зрозуміло, що Донбас – це не ціль. І навіть якщо наші колеги із США (…) дійсно думають, що Путін хоче тільки Донбас, хоча і цього «тільки» забагато, на мій погляд, (…) але тим не менш, у нас ілюзії немає, що він хоче захоплення окупації нашої держави в тому чи іншому вигляді, щоб Україна була частиною його держави», – розповів він.

Зеленський зауважив, що саме через таку позицію Росії мирний процес є складним.

Читайте також: Трамп передасть Сі прохання вплинути на Путіна – Зеленський

Як повідомлялося, за підсумками зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку Зеленський заявив, що під час переговорів ключовим питанням було завершення війни.

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.