Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

Атаки Шахедів — які перехоплювачі створили в Україні — відео

Published

on


Військові кажуть, що мобільні вогневі групи із кулеметами вже не можуть ефективно збивати російські ударні безпілотники “Шахед”, і їм на зміну мають прийти дрони-перехоплювачі. Фокус дослідив, які засоби вже є в Україні і чому їх застосують не так масово, як могли б.

Весною 2025 року стало помітно, що росіяни змушують “Шахеди” летіти на висоті 2-3 кілометрів, аби уникати мобільних вогневих груп. Нещодавно стало відомо про появу модернізованих БПЛА Shahed-136 із серії MS001, оснащений камерою та штучним інтелектом. Вони мають алгоритм оцінки ситуації і можуть за потреби відхилитися від програми, заданої пілотами.

В таких умовах Силам оборони доводиться збивати “Шахеди” дорогими зенітно-ракетними комплексами. Для прикладу, згідно з даними військового оглядача Defense Express Іваа Киричевського, ракети для Patriot на внутрішньому ринку США коштують 4 млн доларів, а за кордон продаються вже за ціною від 6 до 10 млн. Дрони-перехоплювачі українського виробництва при цьому коштують від кількох десятків тисяч до кількох сотень тисяч гривень.

Зенітні БПЛА можна умовно поділити на два типи: коптери та літаки. Виробники, як правило, тримають технічні характеристики своїх перехоплювачів у таємниці, однак про деякі вже є публічна інформація.

Коптери проти “Шахедів”

Хорошим прикладом стане українське підприємство “Дикі шершні”, які розробили одразу два різновиди коптерів для боротьби з “Шахедами”. Перший з них — “Перевертень”. Судячи з наявної інформації, це FPV-квадрокоптер звичної конструкції, однак він вирізняється високою швидкістю польоту — до 200 км/годину. При цьому він може літати на висоті до 5 км і підійматися на 1 км за 23 секунди.

Враховуючи, що крейсерська швидкість “Шахеда” складає 180 км/год, “Перевертень” цілком може його наздогнати. “Дикі Шершні” поки хвалилися лише ураженням БПЛА “Гербера” — це дещо спрощені версії “Шахедів”.

Досвід знищення справжніх “Шахедів” мають швидкісні дрони-перехоплювачі Sting від того ж розробника. Ці БПЛА теж мають чотири мотори, але вони розташовані перпендикулярно до видовженого корпуса, схожого на кулю, всередині якого міститься бойова частина. Нова модель з невідомою назвою, схожа на Sting, також має невеликі крила, як у літака або крилатої ракети.



Український дрон-перехоплювач створений для боротьби з “Шахедами”

Фото: Telegram / Дикі шершні

За словами інженерів, ці апарати мають кращі можливості. З опублікованого кампанією відео видно, що при 50% газу безпілотник-перехоплювач зміг розігнатися до 200 км/год на висоті 1046 метрів. Виробник також показував кадри з випробування БПЛА, які розганялися до 325 км/год. Детальні технічні характеристики “Дикі Шершні” розкривають лише військовим.

Схожу конструкцію мають дрони STRILA від компанії WIY DRONES. Детальних характеристик апарата не розкривають, але відомо, що він може розвивати швидкість понад 300 км на годину і перебувати в повітрі 15-20 хвилин. Наявність денної та нічної камери дає змогу дрону працювати в будь-який час доби.

Дрон-перехоплювач STRILA буде боротися з "Шахедами"



Дрон-перехоплювач STRILA має наздоганяти “Шахеди”

Фото: Мілітарний

Літаки-перехоплювачі

Порівняно з коптерами дрони літакового типу завдяки своїм крилам витрачають менше енергії і можуть триматися у повітрі кілька годин, однак є й мінуси — нижча швидкість і маневровість.

Як розповів виданню DW співзасновник компанії Besomar Роман Шемечко, їх безпілотні літаки здатні чекати на ціль у повітрі до двох годин, а швидкість дозволяє наздогнати “Шахед”.

Дрон-перехоплювач Besomar запустили з катапульти



Літак-перехоплювач від компанії Besomar полюватиме на “Шахеди”

Фото: Львівська ОДА

На сайті підприємства вказано, що флагманська модель Besomar 3210-N розганяється максимум до 200 км/год і нести корисне навантаження до 2 кг. Для ураження “Шахеда” не потрібно використовувати багато вибухівки, адже він сам несе бойову частину вагою в десятки кілограмів. За необхідності літак здатен очікувати ціль у повітрі понад 60 хв, здійснювати стрімкий набір висоти та підтримувати швидкість до 150 км/год протягом 15 хвилин.

“Шахеди” та ворожі безпілотники, що їх імітують, літають переважно вночі, тому Besomar 3210-N використовує тепловізійну камеру. Інтелектуальна система повітряного гальма дозволяє знизити швидкість під час заходу на ціль. Про практичне застосування цих літаків проти російських безпілотників поки нічого не відомо.

Для сил ППО корисно, щоб дрони-перехоплювачі можна було швидко запустити. Besomar пропонує катапульту, розгортання якої займає “лічені хвилини” і мінімум простору.

У квітні бельгійській делегації на чолі з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером у Києві показали український дрон, який використовували для перехоплення “Шахедів”. Як повідомили іноземцям, такі засоби за два місяці знищили понад 20 російських безпілотників. Технічні характеристики і навіть назву зберегли у секреті, однак розробники повідомили, що максимальна швидкість дрона становить 200 км/год, а максимальна висота польоту — 5 км.

Українська компанія “Вінницькі бджоли” розробили дещо інший літак-перехоплювач під назвою VB 140 Flamingo, він пройшов міжвідомчі випробування ще восени 2024 року. Згідно із заявленими характеристиками він може нести 2 кг корисного навантаження, підійматися на висоту до 3,5 км, розвивати швидкість близько 100 км/год.

Прехоплювач дронів Flamingo VB140 в Україні



Дрони-перехоплювачі Flamingo VB140 призначені для знищення ворожих БПЛА

Фото: dev.ua

Ця версія призначена для боротьби з російськими розвідувальними БПЛА, такими як “Орлан”. Його перевагами вважають високу автономність та гнучкість, що дозволяє літати як вдень, так і вночі.

Компанія “Вінницькі бджоли” у 2024 році анонсувала розробку нового безпілотника для перехоплення “Шахедів”. Цілком імовірно, що він виявиться схожим на Flamingo, але матиме вищу швидкість.

Що заважає перехоплювати “Шахеди” дронами

22 червня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на зустрічі з журналістами повідомив, що основною проблемою ефективного застосування дронів-перехоплювачів є недостатня кількість радіолокаційних станцій (РЛС). Саме тому ставка досі робиться на МВГ, ефективність яких оцінюють у 40%.

Український фахівець з військових технологій Сергій Бескрестнов “Флеш” пояснив, що екіпажам так званих “зенітних” дронів потрібна інформація від РЛС про те, де саме летять “Шахеди”. Перехоплювачі не можуть довго ганятися за ворожими БПЛА, адже мають обмежений запас енергії в акумуляторі. Під час масштабної атаки “Шахедів” їм потрібно швидко знайти, наздогнати і уразити цілі, а це неможливо без мережі радарів. За словами Сергія, потрібні РЛС Україна може без проблем придбати, адже вони вільно продаються багатьма виробниками по всьому світу.

Військовослужбовець Олександр Карпюк із 59 окремої штурмової бригади пише, що головна проблема полягає не у дефіциті грошей на зенітні дрони або РЛС, а у небажанні чи невмінні військового керівництва розробити нову систему. Тому що для потрібно правильно організувати закупівлі, підтримувати розробки і дослідження, швидко масштабувати навчальні заклади для випуску пілотів, прописувати програми навчання і застосування нових засобів.

Ще одну складну проблему на початку червня 2025 року висвітлив волонтер Сергій Стерненко. Він повідомив, що сили ППО не дозволяють пілотам, які пройшли навчання, застосовувати дрони перехоплювачі, натомість змушують користуватися кулеметами або просто відправляють у наряди.

Громадський діяч Владислав Смірнов припустив, що жодна батарея ППО, яка працює за принципом “виявити — знищити”, не встигне відреагувати на такі зміни без системи, яка поєднує дані, аналіз та швидкодію комп’ютера. Вона повинна включати мережу сенсорів (радарів, акустичних датчиків, тепловізорів) та штучний інтелект, який міг би аналізувати інформацію так само швидко, як і алгоритми розумного “Шахеда”.

Тим часом у Росії створили для “Шахедів” систему ухилення від перехоплювачів. Її готуються встановити, коли Сили оборони України почнуть масово застосовувати зенітні дрони.

Раніше Сергій Бескрестнов попередив, що РФ запускатиме по 800 “Шахедів” щовечора. За різними оцінками виробничі потужності росіян за останній час зросли в 5–7 разів, і вони будують ще один завод.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одеському художньому музеї представили виставку «Плеяди» до 160-річчя Греківки

Published

on


В Одеському Національному художньому музеї відкрився новий виставковий проєкт «Плеяди», присвячений 160-річчюя Одеського художнього фахового коледжу імені Митрофана Грекова.


Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.

На виставці представлені роботи студентів від заснування закладу у 1865 році і до перших років незалежності України. Це своєрідна екскурсія по епохам через картини та їх сюжети. Глядачі зможуть дослідити зміну наративів, політичних режимів та ідеологій, а також роль мистецтва в них. Всього представлено понад 300 робіт. На підготовку цієї виставки витратили понад 6 місяців на відбір робіт в архівах.


 

 

 

 
Всі фото: Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Події

У Національній опері відбувся спеціальний концерт «Музи Пуччіні»

Published

on



У Національному академічному театрі опери та балету України імені Шевченка в Києві відбувся спеціальний концерт «Музи Пуччіні», де представили творчість італійського композитора Джакомо Пуччіні.

Про це повідомило посольство Італії в Україні у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Концерт пройшов за підтримки італійського дипломатичного представництва та Італійського інституту культури. На ньому представили цінність творчого доробку видатного італійського композитора перед численними глядачами, серед яких були поважні гості, урядовці, представники інституцій та дипломатичного корпусу, акредитованого в країні.

«Ми задумали цей концерт як культурний міст між Італією та Україною, між двома народами, що вірять у красу як силу стійкості та відродження. Саме тому ми прагнули провести його, попри складну ситуацію у столиці, де продовжуються повітряні атаки», – заявив посол Карло Формоза, відкриваючи захід разом із міністром культури та стратегічних комунікацій Миколою Точицьким.

«У час, коли Україна продовжує відстоювати своє право на існування, на свободу, на збереження своєї ідентичності, музика також може бути формою опору. Італія надалі буде поруч з Україною через нашу конкретну підтримку не лише у політичній, економічній та військовій сферах, але й через музику, культуру та відданість підтримці постійного мистецького діалогу між нашими народами», – додав дипломат.

Виступ солістів театру у супроводі хору та симфонічного оркестру пройшов під керівництвом маестро Миколи Дядюри. Посольство Італії зазначило, що до програми заходу увійшли арії та дуети з опер Джакомо Пуччіні, багато з яких вперше прозвучали у Національній опері України: «Богема», «Плащ», «Дівчина з Заходу», «Ластівка», «Сестра Анджеліка», «Віліси», «Флорія Тоска» та інші.

Як повідомляв Укрінформ, 2 червня монумент “Батьківщина-мати” у Києві підсвічували в кольорах прапора Італії на честь Дня Італійської Республіки.

Фото: Ambasciata d’Italia in Ucrain, Facebook



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.