Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Лише 20% українців очікують закінчення війни хоча б у першій половині 2026 року

Published

on


Лише 20% українців очікують, що війна завершиться у найближчі тижні чи хоча би в першій половині 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані проведеного 23-29 січня Київським міжнародним інститутом соціології всеукраїнського опитування громадської думки. 

Натомість, 18% респондентів очікують на завершення у другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм важко сказати.

При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% опитаних очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року, підкреслили у КМІС.

При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно, 62% опитаних, у вересні 2025 року – 62%. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

Водночас у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема у Києві таких 72%, на заході України – 66%, у центрі / півночі (без Києва) – 64%, на півдні – 64%, на сході – 58% респондентів.

Також, відповідно до дослідження, як в лютому 2023 року, так і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.

Читайте також: Проведення виборів до припинення вогню підтримують 9% українців – КМІС

Із 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% опитаних вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).

Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України на підконтрольній території. У ньому взяли участь 1003 респонденти у віці 18 років і старше.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як повідомляв Укрінформ, пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки категорично відкидають 52% опитаних українців.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили ППО знешкодили 157 з понад 170 дронів, якими росіяни з вечора атакували Україну

Published

on

Сили протиповітряної оборони знешкодили 157 зі 171 безпілотника, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 1 лютого.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі. 

З 18:00 неділі, 1 лютого, росіяни атакували Україну балістичною ракетою “Іскандер-М” із тимчасово окупованого Криму, а також 171 ударним БПЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та безпілотниками інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово (РФ) і тимчасово окупований Донецьк. Близько 100 дронів – типу Shahed.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00 понеділка, 2 лютого, ППО збила / подавила 157 дронів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовані влучання балістичної ракети та 12 ударних БПЛА на 8 локаціях.

Читайте також: Бійці «Сталевого кордону» знищили чотири російські укриття з особовим складом на Курському напрямку

Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих дронів.

Як повідомляв Укрінформ, 1 лютого російські війська атакували дронами шахтарський автобус ДТЕК у Павлоградському районі Дніпропетровської області.

За даними Групи ДТЕК, постраждали 16 людей. Дев’ятеро поранених перебувають у тяжкому стані. Загинули щонайменше 12 працівників шахти.



Джерело

Continue Reading

Війна

Швеція готує великий пакет безпекової допомоги Україні

Published

on

Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України.

Про це інформує пресслужба Міноборони, передає Укрінформ.

«Швеція готує один із найбільших пакетів безпекової допомоги для України — ППО, радари Saab, РЕБ та дрони, зокрема deep strike», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що міністр оборони Михайло Федоров обговорив з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном протидію балістиці через PURL, запуск програми Brave–Sweden для оборонних інновацій та передачу літаків Gripen і ракет Meteor.

Читайте також: Швеція передала Україні вже 26 САУ Archer

Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони України Михайло Федоров провів розмову з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом щодо подальшого співробітництва у посиленні протиповітряної оборони та розвитку дронів і виробництва.

Фото: МОУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.