Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

У ДПСУ пояснили, як працює спецрежим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю

Published

on

Спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю не є суцільною забороною перебувати у цій смузі.

Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував у телеефірі, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Демченко нагадав, що загалом прикордонний режим уже давно був визначений відповідною постановою уряду, до якої нещодавно за рішенням військово-політичного керівництва були внесені зміни.

«І тепер на кордоні з Росією та на кордоні з Білоруссю встановлюється спеціальний прикордонний режим – це смуга місцевості протяжністю 1 кілометр. І вже є більш жорсткі, скажімо так, вимоги до тих, хто може там перебувати. Тобто, це не суцільна заборона перебувати в цій смузі, але це – необхідність більшого контролю, хто перебуває в безпосередній близькості до кордону», – сказав Демченко.

Речник поінформував, що буде необхідно отримувати дозволи і щодо проживання на цій території (постійного чи тимчасового). Це стосується і проведення робіт на цих напрямках, в цій смузі місцевості.

Читайте також: Росіяни останнім часом атакували п’ять пунктів пропуску на кордоні з Молдовою і Румунією – Демченко

«Можна розділити людей на кілька категорій. Це – ті, хто постійно проживає і ті, хто не постійно проживає в цій смузі місцевості. Це – військовослужбовці, представники правоохоронних органів тощо, які забезпечують необхідні заходи поряд з кордоном. Або ж це стосується юридичних та фізичних осіб, які проводять роботи поряд з кордоном. І в кожному з цих випадків необхідно буде звертатися до прикордонних загонів, які відповідають за ту чи іншу ділянку», – пояснив він.

Демченко повідомив, що йдеться про: Волинський прикордонний загін, Житомирський (охороняє кордон в межах Житомирської та Рівненської областей), Чернігівський прикордонний загін, Сумський, Харківський тощо.

«Ділянки кордону – різні. Є, наприклад, кордон з Росією та Білоруссю. Якщо, до прикладу, прив’язатися до останньої, то небезпека перебувати на будь-якому з (цих – ред.) напрямків пов’язана з тим, що є й інженерні облаштування, і мінновибухові загородження. І якщо людина для себе визначить, що вона хоче перебувати десь поряд з кордоном, це може нести для неї небезпеку. Тому всі ці заходи направлені якраз і на безпеку нашого кордону, і на безпеку людей», – поінформував речник.

Як повідомляв Укрінформ, Україна запровадила спеціальний режим у кілометровій смузі вздовж кордону з РФ та Білоруссю.



Джерело

Continue Reading

Війна

Вночі Росія атакувала 10 областей

Published

on

Під російськими ударами вночі 12 вересня перебували десять областей України, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський заявив у Фейсбуці.

За його словами, з ночі тривають фактично постійні удари по містах і громадах. В Одесі продовжуються аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці пошкодженої російською ракетою багатоповерхівки. 37 людей постраждали. Пошуки ще двох, станом на зараз безвісти зниклих людей, тривають безперервно. Необхідні служби на місці.

Вранці росіяни вдарили дроном по готелю в Чорноморську Одеської області. Поранені 11 людей, серед яких шестеро – маломобільні.

Читайте також: У Ніжині ворожі дрони влучили у продуктовий склад

У Запорізькій області двоє людей загинули від удару “шахеда” по житлових будинках. Шестеро людей поранені. Є постраждалі й унаслідок удару по підприємству в Запоріжжі.

У Кривому Розі був ракетний удар по критичній інфраструктурі, є поранені і загиблі.

Ще двоє людей поранені на Київщині.

Як наголосив Президент під російськими ударами минулої ночі були 10 областей, і в багатьох досі літають російські ударні дрони.

“Знову удари по звичайних заправках на Житомирщині та Рівненщині, по локомотивному депо на Одещині”, — підкреслив глава держави.

Він зазначив, що понад 200 повітряних цілей збили захисники неба лише від початку цієї доби, але, на жаль, не всі.

“І коли росіяни ось так неприховано перетворюють звичайних людей на цілі своїх терористичних атак, прикро, що реакція сильних світу не відповідає рівню російської ескалації. Гідна відповідь, яка дійсно має шанси зупинити вбивства й захистити людей, завжди спільна. Я вдячний кожному, хто допомагає Україні з антибалістикою. Кожному, хто робить тиск на Росію відчутним. І кожному, хто допомагає українцям та українкам, де б вони не були”, — наголосив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, сили протиповітряної оборони знешкодили шість крилатих ракет “Калібр”, одну “Бандероль”, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 101 безпілотник, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 11 вересня.



Джерело

Continue Reading

Війна

В Україні відзначають День військ радіоелектронної боротьби

Published

on

В Україні День військ радіоелектронної боротьби відзначають щороку 12 вересня.

Як передає Укрінформ, День військ радіоелектронної боротьби встановлений указом Президента 12 вересня 2025 року.

Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України бригадний генерал Святослав Заїць привітав захисників і захисниць із Днем військ радіоелектронної боротьби.

Відповідний текст привітання опубліковано у Телеграм-каналі Сухопутних військ ЗСУ, повідомляє Укрінформ.

«Сухопутні війська – найчисельніші в Збройних Силах України, і вашу роботу знають та цінують сотні тисяч людей, які служать поряд з вами. Дякую всім фахівцям РЕБ за захист своїх», – написав він.

Заїць пояснив, що робота фахівців РЕБ зараз всюди – вони прикриваєте побратимів на передовій і українські міста глибоко в тилу та забезпечують заїзд і виїзд з позицій, захищають артилеристів, дронарів, піхотинців, медиків і цивільних.

Читайте також: Шлях до технологічних переваг у війні майбутнього

«Нехай ваші хвилі руйнують плани ворога всюди. Дякую, що тримаєте невидимий щит України», – повідомив бригадний генерал.

***

Міністр оборони України Євгеній Хмара привітав представників військ радіоелектронної боротьби з професійним святом.

Міністр подякував воїнам радіоелектронної боротьби за професійність та щоденну роботу для посилення Сил оборони.

«РЕБ — непомітна, але критично важлива складова сучасної війни, яка захищає наші позиції та міста, воїнів і цивільних від російських ударів. Фахівці РЕБ щодня допомагають Силам оборони діяти ефективніше та здобувати перевагу над ворогом», – написав він.

Хмара нагадав, що українські системи РЕБ обмежують можливість противника застосовувати дрони і використовувати зв’язок та навігацію.

«Шануємо пам’ять воїнів РЕБ, які віддали життя за Україну. Слава Україні», – заявив очільник МОУ.

***

Командувач Нацгвардії України Олександр Півненко привітав військовослужбовців та ветеранів військ радіоелектронної боротьби із професійним святом.

«Дякую військовослужбовцям, які служать у підрозділах радіоелектронної боротьби, за професіоналізм, витримку та здатність випереджати ворога там, де рахунок іде не лише на секунди, а й на технологічні рішення. Ви робите невидиме відчутним на полі бою та важливим для безпеки всієї країни», – заявив він.

Півненко нагадав, що сучасна війна перетворила електромагнітний спектр на окреме поле бою, де немає лінії фронту у звичному розумінні.

«Є постійне технологічне протистояння, у якому кожне нове рішення противника вимагає швидкої та нестандартної відповіді. Водночас завдання РЕБ – це не лише підтримка бойових підрозділів на передовій. В умовах російських атак особливого значення набуває захист критичної інфраструктури та цивільних об’єктів», – зазначив командувач НГУ.

Він повідомив, що ефективна протидія ворожим безпілотникам і засобам розвідки допомагає захищати енергетичні об’єкти, важливі державні та цивільні споруди і головне – життя людей.

«Результати вашої роботи часто вимірюються не знищеною ціллю, а навпаки – тим, чого не сталося. Ворожий дрон не побачив позицію. Не передав координати. Не скоригував вогонь. Не долетів до військового чи цивільного об’єкта. У цьому й полягає особливість вашої служби: найважливіші перемоги часто залишаються непомітними, але результативними», – поінформував Півненко.

Командувач НГУ побажав захисникам з військ РЕБ успішних завдань, надійної техніки, точних рішень і головного – збереження життя побратимів та цивільних, захист яких є спільною відповідальністю Сил безпеки та оборони України.

Як повідомлялося, 12 вересня 2025 року Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив на державному рівні 12 вересня Днем військ радіоелектронної боротьби.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.