Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Сили оборони уразили 18 суден росіян, НПЗ у Краснодарському краї та нафтовий термінал

Published

on

Сили оборони України в ніч на 10 липня уразили 18 суден російських загарбників,  зокрема, 13 танкерів, нафтопереробний завод “Ільський” у Краснодарському краї Російської Федерації, нафтовий термінал “Курганнефтепродукт” у Таганрозі Ростовської області РФ та інші об’єкти ворога.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

“Так, вчергове завдано ураження нафтопереробному заводу “Ільський” у Краснодарському краї РФ. Зафіксовано вибухи з подальшою пожежею на території підприємства. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються”, – ідеться у повідомленні.

У Генштабі зауважили, що НПЗ “Ільський” є одним із найбільших нафтопереробних підприємств півдня РФ. Проєктна потужність підприємства становить до 6,6 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензини, дизельне паливо та інші нафтопродукти, які використовуються, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора.

Також завдано ураження нафтовому терміналу “Курганнефтепродукт” у Таганрозі Ростовської області РФ та нафтобазі “Азовнефтепродукт” в Азові Ростовської області РФ.

На території терміналу зафіксовано пожежу, а на нафтобазі – вибухи та задимлення. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.

У Генштабі нагадали, що нафтовий термінал “Курганнефтепродукт” забезпечує приймання, зберігання та перевалку нафтопродуктів у Приазовському регіоні РФ.

Нафтобаза “Азовнефтепродукт” є важливим об’єктом паливної інфраструктури Ростовської області, який використовується для накопичення та розподілу паливно-мастильних матеріалів. Зазначені об’єкти також використовуються в інтересах російської армії.

Також уражено 13 танкерів, 3 суховантажі, паром та допоміжне судно ворога, поінформували у Генштабі.

Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.

Як підкреслили в Генштабі, зазначені судна використовуються для забезпечення військової логістики РФ, транспортування паливно-мастильних матеріалів, військових вантажів та інших матеріальних засобів, необхідних для ведення збройної агресії проти України.

Окрім того, вчергове завдано ураження нафтопереробному комплексу “НОВАТЭК-Усть-Луга” у Ленінградській області РФ.

Читайте також: ЗСУ показали, як дронами Fire Point уразили низку об’єктів росіян на околицях Донецька

Результати ураження уточнюються.

“Комплекс “НОВАТЭК-Усть-Луга” є одним із найбільших у Російській Федерації підприємств із переробки газового конденсату та виробництва світлих нафтопродуктів. Потужність переробки становить близько 7 млн тонн газового конденсату на рік. Об’єкт задіяний у постачанні армії окупанта”, – поінформували у Генштабі.

Також уражено склад паливно-мастильних матеріалів ворога у районі Розівки тимчасово окупованої Запорізької області.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня українські дрони уразили російський нафтопереробний завод, розташований за 2,5 тис. км від України, тож відтепер не залишилося жодного російського НПЗ, недосяжного для української зброї.



Джерело

Continue Reading

Війна

Білорусь продовжує будувати військову інфраструктуру біля кордону з Україною

Published

on

Попри те, що на території Білорусі не спостерігається ударного угруповання ворога, українська розвідка фіксує там розбудову військової інфраструктури.

Про це у телеефірі розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.

«Активність на території Білорусі проглядається щодо подальшого розвитку військової інфраструктури. Це і полігони, і місця, де можна утримувати в подальшому особовий склад чи техніку, і це логістичні маршрути. У більшості це відбувається по напрямку Чернігівщини та Київщини. Менше це проглядається біля наших західних областей – Волинь та Рівненщина», – сказав Демченко.

Читайте також: Як Чернігівщина 24/7 готується до будь-яких «сюрпризів» із Білорусі

При цьому, за його словами, Росія продовжує тиснути на Білорусь, аби схилити її до більш активної участі у війні проти України.

«У цілому, те, що відзначають підрозділи розвідок, Росія продовжує тиснути на Білорусь для того, щоб та більш масштабно своїми силами долучилася до війни, розв’язаної Росією проти нашої країни. Білорусь цьому пручається, намагається всіляко не піддатися на цей тиск. Але загроза для України в цілому на цьому напрямку зберігається, і наша задача в першу чергу – нарощувати оборонні можливості по лінії кордону і по прикордонню, щоб бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зазначив Демченко.

Як повідомляв Укрінформ, прикордонники не фіксують проникнення ДРГ з території Білорусі.



Джерело

Continue Reading

Війна

У Криму через атаку дронів загорілася підстанція у Євпаторії

Published

on

У тимчасово окупованому Криму через атаку дронів вночі 10 липня загорілася підстанція «Мойнаки» у Євпаторії.

Про це повідомляє Телеграм-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ.

“У Євпаторії після прильоту загорілася електропідстанція ПС 110/35/10 кВ “Мойнаки”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що місто та прилеглі населені пункти залишилися без електропостачання.

Перед цим Телеграм-канал писав, що біля Євпаторії, над селом Уютне, літають дрони, їх намагаються збити, але марно. Пізніше пролунав вибух та зникло світло у Євпаторії.

Читайте також: У Росії атаковані Ільський НПЗ і порт у Таганрозі – ЦПД

Масштабна модернізація електропідстанції на суму 1 млрд рублів була проведена у 2024 році. Під час реконструкції замінено силові трансформатори, сумарну потужність збільшено майже в 4 рази — до 126 МВА.

Як повідомляв Укрінформ, Сили безпілотних систем уразили ключовий обʼєкт енергомосту Кубань-Крим, три РЛС і полігон.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.