Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
В Україні стартувало підписання нових контрактів Сил оборони
Міністр оборони Михайло Федоров оголосив про початок підписання нових контрактів Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками.
Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомляє у Телеграмі.
“Починаємо підписувати нові контракти Сил оборони з чіткими термінами служби та гарантованими відстрочками. Від сьогодні підписати нові контракти можуть цивільні, мобілізовані, чинні військовослужбовці та військові, які вже проходять службу за контрактом”, – зазначив Федоров.
За його словами, нові контракти передбачають чіткі терміни служби, гарантовані відстрочки після її завершення, нову систему грошового забезпечення та більше прогнозованості й контролю над власною службою.


“Для чинних військовослужбовців це насамперед чітко визначені терміни служби. Залежно від типу контракту вони можуть становити від 6 до 24 місяців, а після завершення служби передбачена гарантована відстрочка, яка враховує попередній термін служби та бойовий досвід”, – прокоментував Федоров.
Оформити перехід на новий контракт можна кількома способами:
- Через застосунок “Армія+” – подати рапорт у розділі “Сервіси – Контракти” та відстежувати статус його розгляду безпосередньо в застосунку.
- Через військову частину – подати рапорт на укладання нового контракту через відділення персоналу своєї військової частини.
- Через застосунок “Резерв+” – у розділі “Вакансії – Нові контракти” обрати вакансію та подати заявку до підрозділу — далі з людиною зв’яжеться рекрутер.
Через центр рекрутингу – отримати консультацію щодо умов служби, обрати посаду та розпочати оформлювати контракт.
Також уже в липні будуть нараховані нові виплати за червень усім військовим, незалежно від того, чи вони підписали нові контракти.
“Це лише перший етап трансформації. Наше завдання — побудувати систему військової служби зі зрозумілими правилами, справедливими умовами та повагою до людини”, – наголосив Федоров.
Детальна інформація про умови контрактів та порядок оформлення — за номером гарячої лінії 1519 та на сайті контрактної системи Сил оборони.
Як повідомляв Укрінформ, з 15 червня в Україні можна укласти нові піхотно-штурмовий, бойовий або базовий контракти на військову службу у ЗСУ та інших складових Сил оборони.
Фото: МОУ
Війна
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані більш як тисяча російських загарбників.
Про це повідомив Укрінформу речник Командування Сил підтримки Збройних сил України Максим Кравчук.
За його словами, Інженерні війська Сил підтримки ЗСУ системно нарощують інженерні загородження, застосовуючи безпілотні комплекси для дистанційного мінування.
За травень 2026 року на інженерних загородженнях, встановлених усіма інженерними підрозділами Сил оборони України, були знищені 1099 загарбників, 119 одиниць озброєння та військової техніки і 36 інших цілей.
Мінування здійснюється як безпосередньо перед переднім краєм, так і в глибині території, тимчасово зайнятої ворогом. Такий підхід дає чіткий результат: під час наступальних дій росіяни втрачають значну кількість техніки та близько тисячі осіб щомісяця.
Сучасні технології суттєво змінюють підхід до виконання інженерних завдань. Підрозділи дистанційного мінування із застосуванням безпілотних літальних апаратів і наземних роботизованих комплексів ефективно перекривають маршрути просування ворога, створюють нові рубежі інженерних загороджень та завдають значних втрат, підкреслив Кравчук.
Завдяки використанню безпілотних систем мінування виконується швидше, точніше та безпечніше для особового складу. Усі підтверджені результати фіксуються в режимі реального часу та вносяться до системи ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує об’єктивність і достовірність даних, додав речник Командування Сил підтримки ЗСУ.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 15 червня 2026 року, становлять близько 1 384 190 осіб.
Війна
Нинішній обстріл України дуже схожий на атаку 2 червня
Масована російська атака на Україну в ніч проти понеділка за своїм характером та масштабом нагадує обстріл 2 червня.
Про це повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в телеефірі, передає Укрінформ.
«Ця атака дуже схожа на обстріл 2 червня – буквально довелося змінити лише деякі цифри. Відмінність полягає в тому, що цього разу не було крилатих ракет “Калібр”, натомість ворог застосував крилаті ракети “Іскандер-К””, – сказав Ігнат.
Загалом, він зазначив, що за даними ранкового зведення Росія випустила по Україні 70 ракет і 611 безпілотників різних типів.
За словами спікера, серед ракет були протикорабельні “Циркони”, запущені з Криму, 34 балістичні ракети “Іскандер-М” та С-400, які також застосовуються як балістичні цілі, 30 крилатих ракет Х-101, а також крилаті ракети “Іскандер-К”. Крім того, противник використав 611 ударних безпілотників різних типів.
“Щодо збитих цілей, то для нас, на жаль, проблемним напрямком і надалі залишається протидія балістичним ракетам”, – сказав Ігнат.
Як повідомлялося, Сили протиповітряної оборони знешкодили 50 ракет і 582 безпілотники, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 червня.
-
Події7 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Одеса5 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман