Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

ППО знешкодила 75 із 84 безпілотників, якими росіяни вдень атакували Україну

Published

on


Сили протиповітряної оборони знешкодили 75 із 84 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну вдень 20 травня.

 

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.

З 08.30 до 17:00 середи, 20 травня, ворог атакував Україну 84 ударними БПЛА типу Shahed, в тому числі реактивними, “Гербера”, “Італмас” і дронами-імітаторами типу “Пародія”.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 17.00 середи, 20 травня, ППО збила / подавила 75 безпілотників на сході, півночі та півдні України.

Зафіксовані влучання шести ударних БПЛА.

Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих безпілотників.

Читайте також: Зеленський подякував європейським партнерам за ініціативу створення антибалістичної коаліції

Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони знешкодили 131 ударний безпілотник зі 154, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 19 травня.



Джерело

Continue Reading

Війна

ДСНС зняли дрон РФ з хмарочоса в Одесі — відео

Published

on


У Одесі вибухотехнік вручну розрядив російський дрон-камікадзе “Шахед”, який влетів у стіну 24-поверхівки на рівні 15 поверху, розповіли у Державній службі надзвичайних ситуацій. Фахівця підняли на крані-підйомнику на висоту близько 50 метрів: на відео бачимо, як він розбирає безпілотник та розплутує проводи. Як провели “ювелірну” спецоперацію зі знешкодження 50-кілограмової бойової частини “Шахеда”?

У багатоповерхівку врізався дрон-камікадзе ЗС РФ з фугасно-запалювальною бойовою частиною, яка є особливо небезпечною, розповіла пресслужба відомства. Будинок опинився під загрозою, і тому викликали вибухотехніків і також фахівців радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) ДСНС. На кадрах з місця подій — колінчатий підйомник, який підняв рятувальника до 15 поверху. Вибухотехнік спершу розібрав корпус “Шахеда”, який повністю пробив стіну і хвіст ледь виглядав на зовні. Із захисного спорядження на ньому був бронежилет та рукавиці. З’явився доступ до проводів, і після певних маніпуляцій дрон знешкодили.

У ДСНС назвали роботу на висоті 15 метрів “ювелірною і надскладною”. Наголошується, що рятувальник розрядив “Шахед” та спустив на землю бойову частину. Після цього фахівці РХБЗ перевірили, чи не містять уламки небезпечних речовин та чи не випромінюють радіацію. Далі їх завантажили у спецмашину: наступний етап — контрольований підрив на полігоні.



Обстріл України — вибухотехнік і “Шахед” РФ в Одесі, 20 травня

Фото: ДСНС

На серії фото, опубліковував ДСНС, — підйомник з 50-метровою драбиною, яка підняла вибухотехніка на висоту 15 поверху. Наступні кадри — двоє рятувальників, які тягнуть уламки у спецмашину.

фото крана та вибухотехніка ДСНС, Одеса, 20 травня



Обстріл України — кран та вибухотехнік, Одеса, 20 травня

Фото: ДСНС

фото рятувальників та Шахеда РФ, Одеса, 20 травня



Обстріл України — рятувальники та “Шахед” РФ, Одеса, 20 травня

Фото: ДСНС

Обстріл України — що сталось 20 травня

Повітряні сили ЗСУ 20 травня інформували про наліт дронів РФ, який почався в ніч на 19 травня і продовжився до 17 год наступної доби. Командування повідомило, що під час нічної атаки росіяни запустили 154 БпЛА різних типів, а збити вдалось 131. Вдень було 84 безпілотники, а засоби ППО знешкодили 75. В ДСНС не уточнили, під час якого періоду атаки РФ дрон врізався у фасад 24-поверхівки.

Зазначимо, Фокус писав про обстріл Одеси, і також Дніпра та Конотопу, який відбувся в ніч на 20 травня. Перша інформація про вибухи в Одесі з’явилась близько 3 год. Згідно з даними військової адміністрації, РФ запустила по півдню зграю дронів-камікадзе: отримали пошкодження кілька житлових будинків та автомобілі. Тим часом стало відомо про наслідки російської атаки на Дніпро. Глава ОВА Олександр Ганджа заявив, що повністю згорів продуктовий склад.

Зранку 20 травня СБУ повідомило, що в уламках “Шахеда”, який у квітні упав у Чернігівській області, виявили збіднений уран. З’ясувалось, що росіяни запустили дрон з ракетою Р-60 з бойовою частиною з ізотопами Уран-235 та Уран-238. Фокус зібрав думки експертів щодо нової зброї, яку почали використовувати ЗС РФ. Радіобіологиня Олена Паренюк пояснила, що ідеться про старі радянські ракети, в яких справді використовувались радіоактивні компоненти. З її слів, вперше такі випадки зафіксували ще в кінці 2025 року.

Нагадуємо, у Міністерстві культури України заявили, що під час нічного удару РФ дрон влучив у Конотопський міський краєзнавчий музею імені О.М. Лазаревського.



Джерело

Continue Reading

Війна

Від Волині до Чернігівщини укріплюємо кордон з Білоруссю

Published

on

Україна продовжує нарощувати оборонні можливості на кордоні з Білоруссю, зважаючи на потенційну загрозу з боку цієї країни.

Про це на брифінгу в Укрінформі сказав Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.

«Цьому напрямку надається велика увага, зважаючи на підтримку Білоруссю країни-терористки Росії, яка розв’язала проти нас війну. Тому ми продовжуємо нарощувати наші оборонні можливості безпосередньо по лінії кордону, облаштовуючи в інженерному відношенні кожен клаптик нашої землі. Такі роботи ведуться по всій протяжності кордону з Білоруссю – це понад 1 тисячі кілометрів від Волині до Чернігівської області. Це і нарощення фортифікаційних укріплень, і створення й нарощення мінно-вибухових загороджень. Ці дії продовжують здійснювати підрозділи ЗСУ», – сказав Демченко.

Він запевнив, що зараз немає значної загрози з боку Білорусі, але зауважив, що Росія прагне схилити її до активнішої участі у війні проти України.

«Станом на зараз безпосередньо коло нашого кордону переміщення техніки чи особового складу ми не фіксуємо. Але, звісно, бачимо той тиск, який вчиняє Росія на Білорусь, аби доєднати її більш масштабно до війни проти нашої країни», – зазначив Демченко.

Читайте також: Білорусь отримає превентивні удари в разі підготовки атаки по Україні – військовий експерт

Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі в понеділок, 18 травня, розпочалися спільні з РФ навчання військових частин з бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.