Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
РФ тисне завдяки рельєфу та чисельності — деталі
Збройні сили Російської Федерації під час наступу на Гуляйполе використовують особливості рельєфу, пояснили аналітики. Рельєф дозволяє тримати під наглядом територію населеного пункту і бачити переміщення противника. Таку ж перевагу мають і Збройні сили України, але не можуть її використати й тому ситуація на цьому відтинку фронту погіршується. Чому Гуляйполе важко втримати і які складні виклики постають перед ЗСУ?
Гуляйполе розміщене у низині, тому обом арміям складно завести особовий склад у місто, оскільки кожного солдата видно з висот навколо, ідеться у пояснення аналітиків проєкту DeepState. При цьому росіяни мають велику кількість особового складу і тому кидають людей вперед, не зважаючи на загрози, а українці так діяти не можуть. Водночас слід пам’ятати про нові рубежі, куди мають відійти бійці ЗСУ, коли виникне потреба. Аналітики нагадали, що про фортифікації потрібно думати вже зараз, інакше можуть повторитись події в Авдіївці взимку 2024 року.
Допис DeepState про особливості рельєфу у Гуляйполі з’явився вдень 29 грудня. У дописі ідеться про рельєф у цій місцевості: на топографічній карті позначено пагорби до 150-200 м навколо населеного пункту. З північного заходу на південний схід біля міста протікає річка Гайчур, через яку і виникла улоговина.
Бої в Гуляйполі – топографічна карта місцевості
Фото: topographic-map.com
Територія Гуляйполя перебуває у сірій зоні, зауважили аналітики, і бувають випадки, коли у підвалах одного будинку сидять солдати ЗСУ та ЗС РФ. Тим часом обороняти місто з огляду на рельєф та нестачу особового складу “стає вкрай складним”. На сьогодні у місті можуть відкрито діяти штурмові підрозділ ЗС РФ та ЗСУ, але, знов таки, російських — більше. З огляду на наявні загрози згадали про ситуацію в Авдіївці, оборона якої впала у лютому 2024 року. Коли українські бійці почали відступати, то виявилось, що позаду ніхто не збудував фортифікацій, і тому росіяни мали вільний простір аж до Покровська, ідеться у дописі.
“Не варто забувати про те, що кимось треба вибудовувати рубіж оборони за Гуляйполем, щоб не було повторення ситуації з Авдіївкою, коли ворог просто почав сунути на Покровськ, бо “підготовлені рубежі” виявилися не підготовлені”, — підсумували аналітики DeepState.
Зауважмо, на карті бойових дій можна побачити, в яких можливих напрямках можуть рушити ЗС РФ, окупувавши Гуляйполе. На захід — траса Т0814 Оріхів (за 30 км), на північ — траса Т0401 на Покровське-Олександрівку (38 км) і далі — Запоріжжя по трасі N15 (за 60 км).
Бої в Гуляйполі – місцерозташування Гуляйполя відносно Оріхова та Покровського
Фото: DeepState
Бої в Гуляйполі — деталі
Зазначимо, 25 грудня у мережі з’явились кадри з Гуляйполя, на яких російські військові показували командний пункт 75 батальйону 106 бригади ТрО ЗСУ, яка увійшла у 102 бригаду. На відео — вціліла техніка, командирські карти, телефони тощо. Українська кореспондентка поспілкувалась з офіцером, який перебував на КСП: з його слів, відбувся напад трьох диверсантів і довелось терміново відходити. Після цього ділянку фронту відправили 25 окремий штурмовий полк ЗСУ для “порятунку” ситуації.
Бої в Гуляйполі – просування ЗС РФ станом на 28 грудня, DeepState
Тим часом Фокус писав про фортифікації у Запорізькій та в інших областях, яким загрожує наступ РФ. Французький OSINTер дослідив особливості нової лінії оборони і наголосив, що вони справді можуть спинити наступ РФ. Зокрема, є смуга перешкод шириною 150 м, з бетонними пірамідами та колючим дротом “єгоза”. У фортифікаціях — два проходи на 16 км, і це дороги, якими іде логістика ЗСУ. OSINTер пояснив, що наявними засобами — дронами різних типів та дефіцитним особовим складом, ЗСУ справді можуть протистояти наступу ЗС РФ.
Нагадуємо, увечері 29 грудня з’явилась нова заява президента РФ Володимира Путіна, яка стосувалась наступу на Запоріжжя та Оріхів.
Війна
Росіяни розстріляли трьох полонених захисників України на Гуляйпільському напрямку
Правоохоронці почали досудове розслідування за фактом розстрілу російськими військовими трьох полонених захисників України на Запоріжжі.
Як передає Укрінформ, про це повідомила Запорізька обласна прокуратура.
Попередньо встановлено, що 20 грудня російські загарбники розстріляли трьох українських військовополонених на Гуляйпільському напрямку. Такі дії є грубим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікуються як тяжкий міжнародний злочин.
Правоохоронці відкрили провадження за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Тривають першочергові слідчі дії. Правоохоронці з’ясовують, зокрема, усі обставини воєнного злочину.
Як повідомляв Укрінформ, у Шаховому Покровського району Донецької області російські загарбники розстріляли двох полонених військовослужбовців ЗСУ.
Війна
Hubble показав яскраве місце, де утворюються зірки, у Великій Магеллановій Хмарі
Космічний телескоп NASA/ESA Hubble зробив знімок яскравого місця зореутворення у карликовій галактиці під назвою Велика Магелланова Хмара.
Про це повідомила обсерваторія ESA, передає Укрінформ.
Як зазначається, приблизно за 160 тис. світлових років від Землі N159 є однією з наймасивніших зореутворювальних хмар у Великій Магеллановій Хмарі – карликовій галактиці, найбільшій із малих галактик, що обертаються навколо Чумацького Шляху.
Ця світлина показує лише частину цього величезного комплексу зореутворення, оскільки весь комплекс простягається на понад 150 світлових років у ширину.
Повідомляється, що найяскравіші області на цьому зображенні свідчать про наявність гарячих, масивних молодих зірок, чиї потужні зоряні вітри та випромінювання змінюють їхнє середовище.
Ці сили утворюють бульбашкоподібні структури та дірки в газі, а темні хмари на передньому плані підсвітлюються позаду новими зірками.
Разом сяючі хмари та бульбашкоподібні структури демонструють динамічну взаємодію між зореутворенням і матеріалом, з якого народжуються зірки
Як повідомляв Укрінформ, космічний телескоп NASA/ESA Hubble зробив знімок нерегулярної галактики Arp 4, яка розташована в сузір’ї Кита.
Фото: ESA/Hubble & NASA, R. Indebetouw
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Політика1 тиждень agoГреція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
-
Усі новини1 тиждень agoЧому китайський ШІ кращий за американський — відповідь вас здивує
-
Україна1 тиждень agoРФ незаконно вивезла мирних жителів Грабовського — заява омбудсмена
-
Усі новини1 тиждень agoПрогноз для Скорпіонів, Левів, Водоліїв та Тельців на 2026 рік
-
Події1 тиждень ago«2000 метрів до Андріївки» потрапив до рейтингу найкращих фільмів року за версією The Guardian
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ наступають у районі Гуляйполя — деталі
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині росіяни знищили склад з обігрівачами та бойлерами