Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
Хмара зустрівся із бойовими підрозділами
Міністр оборони Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів та обговорив практики управління, які допомагають берегти особовий склад.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Міноборони.
«Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів, зокрема Десантно-штурмових військ, морської піхоти, 93-ї, 100-ї, 28-ї та 155-ї ОМБр, 1-го ОШП, 425-го та 475-го ОШП, «Азову», 3-ї ОШБр, 59-ї ОШБр СБС. Під час зустрічі говорили про практики управління, які допомагають берегти особовий склад, раціонально використовувати наявні ресурси та досягати бойового результату», – йдеться в повідомленні.
За словами Хмари, рішення Міноборони мають враховувати досвід військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання на фронті.
«Фронт не стоїть на місці. Постійно змінюються технології, тактика, засоби ураження. Ми маємо адаптуватися швидше і давати воїнам сучасні та ефективні засоби. Але ключове — люди. Люди завжди будуть основою і головною цінністю Сил оборони», — наголосив Хмара.
Він підкреслив, що завдання Міноборони, головнокомандувача та Генерального штабу — зменшувати втрати серед українських воїнів і водночас підвищувати втрати росіян.
Саме тому, як зазначили у міністерстві, особливу увагу приділили досвіду командирів, які знаходять дієві рішення у складних умовах. Такі практики важливо вивчати та поширювати на інші підрозділи. Для цього Міноборони підтримує постійний прямий зв’язок із бойовими підрозділами — щоб розуміти їхні потреби, забезпечення, умови виконання завдань і чинники, що впливають на результат і посилюють обороноздатність, відзначили в оборонному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, Хмара вважає, що боротьба з операторами і наземною інфраструктурою ворожих БпЛА має стати окремою спеціалізацією. Для цього потрібні спеціалізовані підрозділи другого ешелону, для яких знищення ворожих екіпажів БпЛА будуть пріоритетними завданнями.
Війна
Румунія попереджає про ризики поширення наслідків російських атак у Чорному морі
Росія дедалі частіше атакує морський коридор, яким Україна експортує зерно через Чорне море, що підвищує загрози для безпеки всього регіону.
Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан в інтерв’ю Bloomberg, передає Укрінформ.
За словами Дана, Румунія наразі з’ясовує, чи належать Росії безпілотники, які протягом останніх двох днів уразили два торговельні судна поблизу її територіальних вод.
«Наразі ми технічно не можемо стверджувати, що це були росіяни. Проте можемо сказати, що на кордоні з Україною, вздовж Дунаю, ми зафіксували сотні безпілотників, які залетіли на територію Румунії», — зазначив президент.
За його словами, значна частина цих дронів містила російські компоненти.
«Вони атакують коридор — морський маршрут, яким українці перевозять зерно», — наголосив Дан.
Упродовж останнього тижня в Чорному морі безпілотники уразили п’ять суден, що призвело до загибелі та поранення людей. На тлі цього Румунія та Болгарія звернулися до союзників по НАТО по допомогу. Обидві країни прагнуть отримати додаткові засоби протиповітряної оборони для ефективнішого виявлення дронів та протидії їм.
Дан висловив сподівання, що союзники нададуть підтримку найближчим часом. За його словами, це стане тимчасовим рішенням до отримання Румунією оборонних засобів, замовлених у межах європейської програми інвестицій у сферу оборони SAFE.
Президент Румунії також наголосив, що російські атаки не змусять його країну та Європу відмовитися від подальшої підтримки України.
Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 15 жовтня, восьмеро людей зникли безвісти після пожежі на танкері під прапором Сан-Марино в Чорному морі біля узбережжя Румунії, де останнім часом фіксують серію атак безпілотників.
Фото: АА
Війна
ППО з вечора знешкодила 114 зі 149 російських безпілотників
Протиповітряна оборона знешкодила 114 безпілотників, якими російські війська атакували Україну в ніч на 16 жовтня. На 24 локаціях зафіксовані ворожі влучання.
Про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили в Телеграмі, передає Укрінформ.
Як зазначається, із 18:00 четверга, 15 жовтня, російські загарбники атакували Україну 149 ударними безпілотниками типу «Shahed», «Гербера» та дронами-імітаторами типу «Пародія». 108 «шахедів» виявилися реактивними.
Пуски були здійснені з напрямку російського населеного пункту Орел, а також із тимчасово окупованих Гвардійського (АР Крим) і Донецька.
Ворожу атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:30 п’ятниці, 16 жовтня, протиповітряна оборона збила/заглушила 114 російських безпілотників типу «Shahed», зокрема 77 реактивних, «Гербера» та дронів інших типів.
На 24 локаціях зафіксовані влучання 27 засобів повітряного нападу ворога, ще на 14 – падіння збитих цілей (уламки).
Повітряні сили наголошують: у небі над Україною ще присутні російські БПЛА, атака триває. Громадян закликають дотримуватися правил безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області внаслідок ворожих ударів пошкоджені приватні домоволодіння, обʼєкт енергетики та підприємство з виготовлення побутової продукції. Є постраждалі.
-
Війна6 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Відбудова6 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство6 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Суспільство6 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Одеса4 дні agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Одеса4 дні agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років