Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Келлог підтримує удари України по російських НПЗ: Це законна військова ціль

Published

on

Співголова Центру американської безпеки при America First Policy Institute, колишній спецпредставник президента США Кіт Келлог вважає російські НПЗ законними військовими цілями та підтримує продовження українських ударів по них, щоб змусити Росію відчути ціну війни.

Про це він заявив під час дискусії на Варшавському безпековому форумі, повідомляє Укрінформ.

Відповідаючи на запитання, що він порадив би Президентові України Володимиру Зеленському, Келлог зазначив: “Я б спалив кожен клятий нафтопереробний завод, який сьогодні має Росія, вивів би їх усі з ладу. Я б сказав: змусьте їх заплатити ціну, перенесіть війну до них. Це військова ціль – уражайте ці цілі”.

Американський генерал-лейтенант у відставці наголосив, що Росія атакує школи й цивільне населення, тоді як Україна завдає ударів по військових цілях. “Я сказав би українцям: продовжуйте робити те, що ви робите зараз, це правильно. Я знаю, що це важко говорити, але ви переносите це (війну – ред.) до росіян”, – зазначив Келлог.

За його словами, серед цілей, за які Росія має “заплатити ціну”, – нафтова та газова промисловість.

Читайте також: Угода про російський дизель може допомогти Путіну продовжувати війну – ексглава Пентагону

“Моя позиція була б такою: доведіть це до крайньої межі, змусьте їх заплатити ціну. А ціна, яку ви змусите їх заплатити, – це щось революційне, а саме їхня нафтова і газова промисловість. Саме це я сказав би Президентові України”, – заявив він.

Келлог ще раз назвав удари по російській нафтовій інфраструктурі правомірними: “Це законна ціль. Це військова ціль. І я вважаю, що Україна робить це правильно. Вони завдають ударів по цих цілях”.

Він також виступив за подальшу всебічну підтримку України. “Я вважаю, що ми повинні робити все можливе, щоб підтримувати Україну у військовому плані, а також фінансово й економічно, і зламати російську воєнну економіку, щоб, знову ж таки, досягти моменту, коли Володимир Путін зрозуміє, що більше не може продовжувати війну”, – заявив Келлог.

Як повідомляв Укрінформ, раніше президент США Дональд Трамп закликав Україну припинити завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах з огляду на стрімке зростання цін на дизельне пальне в усьому світі.

Фото: x.com/WarsawForum



Джерело

Continue Reading

Війна

Удар по Рошен – РФ влучила в завод у Вінниці – Фокус

Published

on

12 жовтня близько 16:00 російська армія поцілила у кондитерський завод “Рошен” у Вінниці. На місці влучання було видно стовп диму.

Місцеві канали повідомили, що на місці влучання місцеві помітили стовп диму. Голова Вінницької ОВА підтвердила факт влучання в обʼєкт цивільної інфраструктури та зазначила, що всі служки швидкого реагування виїхали на місце удару. Посадовиця також зазначила, що пожежу вдалося ліквідувати. Інформації про травмованих не надходило.

Компанія “Рошен” офіційно підтвердили факт влучання. Обійшлося без жерт: працівників врятувало те, що система оповіщення спрацювала вчасно, а евакуацію провели швидко.

Одночасно з атакою російська пропаганда почала запускати вигадки про те, що на підприємствах корпорації нібито складають дрони. “Рошен” це офіційно заперечує: заводи випускають кондитерські вироби й не мають жодного стосунку до безпілотників чи будь-якої іншої продукції військового призначення, а вінницький майданчик є цивільним об’єктом.

В компанії додали, що обстріли харчових виробництв ставлять під загрозу життя цивільних співробітників, руйнують потужності та робочі місця, а також зривають постачання товарів.

У корпорації наголошують, що фейки не змінюють цивільного статусу її підприємств і не можуть бути підставою для ударів по них. “Рошен” вимагає розслідувати атаку та дати належну правову оцінку діям тих, хто за неї відповідальний.

Варто зазначити, що Вінниця – головний майданчик Roshen: дві кондитерські фабрики й молочний завод, нову фабрику відкрили у 2012 році. Назва походить від прізвища засновника Петра Порошенка. Сьогодні це шість майданчиків в Україні, фабрики в Литві й Угорщині, близько 300 тисяч тонн продукції на рік і понад 12 тисяч працівників. Бізнес належить родині Порошенків.

Раніше повідомлялося, що 7 лютого найбільший склад готової продукції кондитерської корпорації Roshen у Яготині Бориспільського району Київської області було знищено внаслідок атаки ЗС РФ.

Також під час комбінованої атаки на Київ вночі 24 січня загинула співробітниця кондитерської фабрики Roshen. Також відомо про трьох постраждалих.

Новина доповнюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

Інтернаціональний батальйон «Азова» став 52-м міжнародним штурмовим полком

Published

on

Інтернаціональний батальйон 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України став окремим 52-м міжнародним штурмовим полком у складі 1-го корпусу НГУ «Азов».

Як передає Укрінформ, про це повідомив 1-й корпус НГУ «Азов» у Телеграмі.

«Інтернаціональний батальйон 12-ї бригади «Азов» стає окремим 52-м міжнародним штурмовим полком в складі 1-го корпусу НГУ «Азов», – йдеться у повідомленні.

У корпусі зазначили, що 3-й Інтернаціональний батальйон у складі 12-ї бригади спецпризначення «Азов» об’єднав за півтора року людей з 40 країн, які сформували спільний бойовий дух на основі власного досвіду.

«Сьогодні ми стаємо полком. Ми довели, що готові до більшого. Більше відповідальності, більше засобів та ресурсів, і більше результативної роботи», – заявили в «Азові».

Читайте також: За три дні у зоні відповідальності «Азову» ліквідували понад 700 загарбників – Генштаб

Як повідомляв Укрінформ, бригадний генерал Денис «Редіс» Прокопенко 13 серпня розпочав командування угрупованням військ «Азов».

Фото: facebook.com/azov.international



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.