Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Сили оборони уразили ЗРК «Стріла-10», склади і два пункти управління росіян

Published

on

Сили оборони України уразили зенітно-ракетний комплекс “Стріла-10”, склади і два пункти управління росіян на тимчасово захоплених українських територіях.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Телеграмі.

14 серпня та в ніч на 15 серпня підрозділи Сил оборони завдали ураження низці військових цілей росіян.

Так, уражено ЗРК “Стріла-10” у Кремінній Луганської області.

Окрім того, уражені склад БПЛА у Вугледарі Донецької області та склад МТЗ у Лисичанську на Луганщині.

Читайте також: Кіберфахівці атакували цифрову інфраструктуру Wildberries – ГУР

Також уражені два пункти управління – у Селидовому Донецької області та Михайлівці Запорізької області.

Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили підприємство “Роскосмосу” – центр “Прогрес”, а також аеродром “Саваслейка” та нафтовий об’єкт в Усть-Лузі.

Фото: групи комунікацій 426 ОПБС



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну

Published

on

Сили протиповітряної оборони знешкодили 124 безпілотники і три “Бандеролі”, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 14 серпня.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.

З 18:00 14 серпня росіяни атакували 152 ударними БПЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), “Гербера”, баражуючими боєприпасами “Бандероль” і дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (РФ) і тимчасово окупований Донецьк.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 09:00 15 серпня ППО збила / подавила 124 дрони і три “Бандеролі” на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовано влучання на 16 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на одній локації.

Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих дронів.

Читайте також: На фронті за добу стались 233 зіткнення, найбільше – на Костянтинівському напрямку

Як повідомляв Укрінформ, у Марганці Дніпропетровської області вночі 15 серпня внаслідок російської атаки загинув тримісячний хлопчик, ще 11 людей постраждали.



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські ударні дрони захищатимуть від перехоплювачів у кілька рівнів

Published

on


ЗСУ на початку серпня провели комплексні дослідницькі випробування систем захисту багаторазових ударних БпЛА типу «бомбер» від ворожих дронів-перехоплювачів. Технології випробували на шести провідних українських безпілотних платформах у різних конфігураціях.

Про це Укрінформу повідомив начальник відділу Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ полковник Владислав Волошин.

“Головний результат випробувань – підтверджено можливість побудови багаторівневого захисту багаторазового БпЛА: зниження помітності, виявлення загрози, попередження екіпажу, радіоелектронна протидія та фізичний захист платформи”, – зазначив Волошин.

За його словами, під час випробувань протестували бортові системи радіоелектронної розвідки та боротьби, призначені для виявлення БпЛА-перехоплювачів, ідентифікації їхніх каналів керування та передачі даних і протидії їм. Перевірені системи здатні виявляти та ефективно подавляти БпЛА-перехоплювачі на дальностях понад 1 км у частотних діапазонах 1-6000 МГц за різних сценаріїв атаки.

кремо перевіряли способи зменшення помітності великих дронів. На БпЛА встановлювали комплекти мультиспектрального камуфляжу та оцінювали зміну ознак платформи в різних спектральних діапазонах.

“Отримані результати показали, що БпЛА виглядає на радарах як пташка на дистанції менше кілометра, майже непомітний у тепловізорі, а з повітря стає взагалі невидимим”, – поінформував Волошин.

Читайте також: До експлуатації в ЗСУ з початку року допустили 413 безпілотних авіаційних комплексів

Він додав, що наразі проводиться робота щодо переобладнання парку БпЛА та подальшого розвитку цього підходу як одного з ешелонів захисту. Також під час випробувань перевірили системи активного захисту, призначені для автоматизованого виявлення БпЛА, що наближається, та його фізичної нейтралізації. Практично відпрацювали різні способи фізичного впливу, зокрема із застосуванням сітки.

«Ці системи здатні виявляти загрозу на відстанях понад 20 метрів та ефективно її знешкоджувати як пострілом, так і сіткою. Окремо виконали перехоплення FPV-дрона іншим FPV-дроном із сіткометом», – підсумував Волошин.

Як повідомляв Укрінформ, із загальної кількості БПЛА, які Агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує для Сил оборони, 95% – українського виробництва.

Фото: Центральне управління інноваційної діяльності ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.