Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
У низці областей України оголошували повітряну тривогу через загрозу балістики
У низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістичного озброєння.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
“Загроза застосування балістичного озброєння з північного сходу”, – ідеться у повідомленні.
Раніше оголошували повітряну тривогу через загрозу БПЛА, Київщина: БПЛА повз Глеваху у напрямку Василькова.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві та низці регіонів України знову оголошена повітряна тривога.
Війна
ЗСУ відбили російський штурм під Володимирівкою на Донеччині
Бійці 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України відбили російський штурм під Володимирівкою Донецької області, уразили два бронетранспортери і знешкодили сімох ворожих піхотинців.
Війна
Нова роль української розвідки в архітектурі державної безпеки
ГУР системно змінює правила війни – для ворога, для партнерів і для самої України
2025 рік продемонстрував, що у воєнний час Головне управління розвідки перестало бути лише елементом оборони. ГУР усе більше виступав як архітектор нової моделі війни, де поєднуються глобальна розвідка, високоточні бойові дії, технологічні інновації, інформаційний та санкційний тиск, гуманітарний вимір.
Для ворога це означає постійну невизначеність, втрату рівноваги та ініціативи. Для партнерів – це доказ спроможності України діяти як суб’єкт глобальної безпеки. Для українського суспільства – це впевненість у тому, що держава вміє не лише боронитися, але й стратегічно перемагати.
Українська розвідка нині працює на випередження – і в часі, й у просторі.
ГЛОБАЛЬНА РОЗВІДКА: ІНФОРМАЦІЯ, ЯК ЗБРОЯ ПЕРШОЇ ЛІНІЇ
У 2025 році розвідувальна діяльність ГУР остаточно вийшла поза межі лінії фронту та окупованих українських територій. Збір даних про наміри, спроможності та слабкі місця Росії та її союзників здійснювався у глобальному масштабі – від Кавказу й Африки до Близького Сходу та акваторій Чорного й Азовського морів.
Важливо, що мова йде не лише про класичну агентурну чи технічну «роботу». У практиці ГУР системно поєднувались і кіберрозвідка, і космічні спроможності, й аналіз відкритих джерел, і глибинна обробка закритих масивів даних, і агентурна робота, що разом у підсумку дозволяло формувати аналітичні зведення та попереджати як українське військо та його керівництво, так і керівників держави та наших світових партнерів.
Показовим для роботи наших розвідників став серпень, коли ГУР оприлюднив здобуту закриту технічну документацію щодо новітньої російської атомної субмарини К-555 «Князь Пожарський» проєкту «Борей-А». Це був сигнал: навіть найзахищеніші сегменти російської військової машини більше не є недоторканними для українських спеціалістів. Але про все – по порядку.

ЗАХИСТ ГРОМАДЯН: РОЗВІДКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ГУМАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ
Окремий вимір діяльності ГУР у році, що минає – це евакуаційні та рятувальні операції за кордоном, здійснені за дорученням Верховного головнокомандувача у взаємодії з МЗС.
Евакуація українців із Сирії, Ізраїлю, Ірану, Сектора Гази, звільнення моряків з полону єменських хуситів – це приклади роботи, де розвідка діяла не в тіні, а в умовах складної міжнародної обстановки, високих ризиків і жорсткого дефіциту часу.
Фактично ГУР виступив як механізм швидкого реагування держави на глобальні кризи, підтвердивши, що безпека громадян – це частина національної оборони, а не другорядне суто «гуманітарне» завдання.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 22 січня ГУР МО України спільно з МЗС успішно евакуювали українських моряків, членів екіпажу вантажного судна Galaxy Leader, які перебували в полоні єменських хуситів.
- 29 квітня в результаті складної евакуаційної місії із закритого сирійського табору Родж врятовано українку та двох її дітей. Загалом у таборі Родж перебували 89 громадян України, більшість яких – жінки, зокрема з Криму.

- 22 червня евакуйовано 176 людей з території Держави Ізраїль де загострилась безпекова ситуація. Серед них – 133 громадянина України, а також громадяни Молдови, Латвії, Азербайджану, Естонії та США.

- 24 червня успішно провело евакуацію 31 громадянина України з території Ісламської Республіки Іран. Серед евакуйованих – 5 чоловіків, 12 жінок та 14 дітей.
- 30 вересня команда ГУР та МЗС здійснили надскладну операцію з евакуації групи українських громадян із Сектора Гази. У результаті місії, проведеної в умовах підвищеного ризику, з Гази врятовано 57 осіб, з них 48 громадян України, з яких 16 – це діти.
РОБОТА ПРОТИ ВОРОГА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ: ДЕМОНТАЖ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ
2025 рік продемонстрував, що ГУР системно працює не лише проти військових підрозділів РФ, а й проти російських стратегій впливу. Розвідка викривала плани кремля щодо мілітаризації Південного Кавказу (база в Ґюмрі), гібридного проникнення в Африку через зведення цивільної інфраструктури, спортивні події, освіту та релігію, глобального вербування найманців для війни проти України.
Ця робота українських розвідників мала чіткий превентивний характер – руйнувати російські сценарії ще на стадії задуму, а не реагувати постфактум.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 5 липня ГУР оприлюднив дані, що кремль пришвидшив комплектування своєї військової бази в Ґюмрі (Вірменія) з метою посилення військово-політичного тиску на країни Південного Кавказу.
- ГУР встановив, що кремль розширює вплив в Африці за допомогою інфраструктурних проєктів. Країна-агресор використовує навчальні програми, спорт та православну церкву для довгострокового гібридного впливу на Африканському континенті. Активно використовуються державні ЗМІ – зокрема, агентство ТАСС і телеканал RT. Мовлення російських пропагандистських медіа ведеться у понад 40 країнах Африки шістьма мовами.
- ГУР попередив світове співтовариство, що Росія вербує найманців в цілому світі. Найманці з Куби, низки африканських країн, Азії, різноманітних держав-прибічниць Росії проходять військову підготовку в окупованому Криму, щоб далі воювати проти України.

БОЙОВІ ОПЕРАЦІЇ: ТАКТИКА, ЩО ФОРМУЄ МАЙБУТНЄ ВІЙНИ
Підрозділи активних дій ГУР МОУ 2025-го року стали однією з найгнучкіших та найтехнологічніших складових Сил оборони України. Операції в Чорному та Азовському морях, рейди у Криму, дії на Донеччині, Запорізькому та Лиманському напрямках, оборона Покровська – усе це об’єднувала одна риса: асиметрія, мобільність та технологічна перевага.
Кульмінацією року стало перше в історії знищення бойових гелікоптерів та літаків морськими дронами Magura, а також удари по кораблях-носіях «Калібрів». Фактично ГУР довів, що море, повітря і тил противника більше не є роздільними та «безпечними» просторами. Що поняття «безпечний тил» – вже просто не існує.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 28 липня спецпризначенці ГУР висадилися на Тендрівській косі та ліквідували позицію окупаційних військ разом із особовим складом, комплексом РЕБ “Зонт” та радіолокаційною станцією “Роса”.
- В серпні підрозділ ГУР “Артан” та 2-й штурмбат Третьої штурмової бригади провели успішну наступальну операцію з відновлення контролю над населеним пунктом Новомихайлівка Донецької області.
- У вересні під час рейду на півострів Крим спецпризначенці підрозділу “Примари” спалили 2 транспортних літаки російських загарбників Ан-26, а також уразили ворожі радіолокаційну станцію надводної обстановки та берегову РЛС МР-10М1 “Мис М1”.
- Масштабна загальновійськова операція з оборони Покровська. Спецпризначенці ГУР у рамках точкових спецоперацій заходили в тил ворога, де створювали плацдарми для закріплення українських Сил безпеки і оборони.
- 4 листопада відбулася успішна висадка десанту “6-го загону спеціальних дій” у складі “Спецпідрозділу Тимура”. Після висадки передового загону з гелікоптерів, до спецпризначенців ГУР, які зайняли визначені рубежі, пробили наземний коридор та приєдналися додаткові сили спецпідрозділу. Бойові завдання при обороні Покровська продовжують виконувати й інші спецпідрозділи ГУР.
MAGURA І ВЛАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ: РОЗВІДКА ЯК R&D-СТРУКТУРА ВІЙНИ (RESEARCH & DEVELOPMENT – ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА)
2025-го року ГУР остаточно закріпив за собою статус одного з головних технологічних драйверів війни. Морські дрони Magura еволюціонували з ударних платформ у багатофункціональні бойові платформи, здатні діяти роєм, знищувати кораблі, збивати літаки й гелікоптери ворога, вести вогонь по живій силі противника.
Паралельно розвивалися наземні роботизовані системи, мобільні ЗРК з ракетами Р-73, нові системи управління й наведення. Це означає, що ГУР перестав бути лише споживачем технологій – він став їхнім розробником, генератором та «випробувальним полігоном».

З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 28 серпня в результаті спільної операції Департаменту активних дій ГУР МО України та спецпідрозділу ГУР “Примари” в Азовському морі уражено малий ракетний корабель держави-агресора проєкту 21631 “Буян-м” – носій крилатих ракет “Калібр”.
- 10 вересня в акваторії Чорного моря спецпризначенці ГУР успішно атакували під Новоросійськом корабель проєкту багатофункціональних суден MPSV07.
- На території тимчасово окупованого Криму воїни спецпідрозділу ГУР “Примари” вполювали 2 російських протичовнових літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”. Це перше ураження Бе-12 в історії.
- 12 серпня начальник ГУР Кирило Буданов перевірив позиції бійців “Спецпідрозділу Тимура” на Зміїному та газовидобувних платформах у Чорному морі. Командир проінспектував сили і засоби, залучені до оборони акваторії та так званих «вишок бойка», які після успішних операцій ГУР були ще 2022-го року повернуті під контроль України.
РУХ ОПОРУ ТА УДАРИ В ГЛИБИНІ РФ: ВІЙНА БЕЗ КОРДОНІВ
Діяльність Руху опору у 2025 році, вміло координована та підтримувана українськими розвідниками, засвідчила: війна для Росії перестала бути “далекою”. Пожежі, диверсії, підриви логістики, атаки на аеродроми, Транссиб, енергетичну інфраструктуру – це вже не поодинокі епізоди, а елементи системного тиску, який руйнує військову логістику, деморалізує особовий склад, підриває довіру до здатності держави контролювати власну територію. Війна, розпочата росіянами, вже повноцінно повертається до їхніх домівок.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- Упродовж березня у Московській, Самарській та Твєрській областях Росії вогонь знищив 6 одиниць тягового рухомого складу залізниці, а на території республіки Марій Ел, у Ставропольскому та Красноярскому краях – 9 пристроїв залізничної сигналізації, централізації та блокування.
- 24 квітня на території аеродрому “Ростов-на-Дону центральний” спалахнув і згорів багатоцільовий винищувач агресора Су-30СМ із бортовим номером “35”.
- Вночі проти 31 травня на залізничній ділянці поблизу населеного пункту Якимівка Мелітопольського району Запорізької області підірвано військовий потяг російських загарбників та порушено ключову логістичну артерію росіян на окупованих територіях Запорізької області та Криму.
- В ніч проти 1 червня відразу в двох прикордонних областях країни-агресора Рухом спротиву були зруйновані мости на залізничних переїздах. Руйнація мостів відбулася в Брянській та Курській області.
- 14 червня в балтійському Калінінграді партизани здійснили атаку на промислову електропідстанцію, внаслідок чого повністю припинено постачання електроенергії до обʼєктів російського ВПК.
- В результаті спільної операції ГУР МО України, СБУ та Служби зовнішньої розвідки на території полігону “Капустін Яр” у ніч проти 9 липня було знищено балістичну ракету комплексу “Орєшнік” держави-агресора Росії.
- У ніч проти 26 липня на аеродромі “Армавір” краснодарського краю вогнем знищено навчально-бойовий винищувач ЗС РФ Су-27УБ.
- 13 вересня ГУР МО та ССО здійснили унікальну з точки зору складності операцію з припинення залізничного сполучення окупантів за напрямком Орел-Курськ.

- В жовтні раптові пожежі на ключових вузлах російської логістики та електроживлення трапилися практично по всій території країни-агресорки.
- 26 жовтня пролунав вибух на залізничній ділянці між населеними пунктами Чернігівка та Стульневе Бердянського району Запорізької області. Ворожий потяг, забитий військовим вантажем, пішов під укіс, пошкоджено 100 метрів залізничного шляху.
- 31 жовтня внаслідок спецоперації ГУР МО України виведено з ладу надважливий військовий об’єкт держави-агресора Росії – нафтопродуктопровід “Кольцевой”, який забезпечував російську окупаційну армію ресурсами для ведення геноцидної війни проти українського народу.
- 13 листопада поблизу населеного пункту Сосновка у Хабаровському краї РФ пролунав вибух, який заблокував рух вантажів по Транссибірській магістралі – ключовій залізничній артерії держави-агресора РФ, що використовується для постачання зброї та боєприпасів, зокрема, з території Північної Кореї.

КІБЕРФРОНТ, САНКЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА
У 2025 році ГУР упевнено діяв у цифровому просторі: кібератаки на російські стратегічні державні концерни «Туполєв» та «Газпром», на окупаційну адміністрацію українського Криму, спецоперації щодо здобуття доказів депортації українських дітей, ідентифікація воєнних злочинців, підтримка міжнародної санкційної політики через спеціалізований портал ГУР War & Sanctions.
Паралельно Стратком ГУР формував відповідальну комунікаційну модель, де правда, контекст і стратегічний ефект стали важливішими за миттєвий інформаційний резонанс. “Стратегічні комунікації – це вміння керувати інформацією, щоб правильно інтерпретувати минуле, формувати реальність і впливати на майбутнє”, – визначає завдання Страткому Начальник ГУР МОУ генерал-лейтенант Кирило Буданов.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- В травні кіберфахівці ГУР здійснили атаку на ресурси конструкторського бюро “Туполєв” – провідної російської компанії з виробництва авіатехніки.
- В липні розвідники завдали нищівного кіберудару по російському газовому монополісту “Газпрому”.
- Завдано “цифрового” удару по окупаційній владі Криму – знищено всі дані на “урядових” серверах. Внаслідок успішної спецоперації кіберфахівці ГУР отримали повний доступ до усієї документації окупантів.
- Розвідка отримала всю наявну документацію, що підтверджує насильницьке викрадення росіянами дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей України.
- За сприяння ГУР слідчі Національної поліції встановили імена та оголосили підозру у вчиненні воєнних злочинів п’ятьом убивцям із російської окупаційної армії, які під час окупації Бучі у 2022 році стратили 17 цивільних мешканців.
- У взаємодії з Нацполіцією України ГУР опублікувало імена та персональні дані воєнних злочинців – військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії російської окупаційної армії.
- ГУР встановив військовослужбовця ЗС РФ, відповідального за підготовку ракетного удару по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві. Майор Денис Шейнов – начальник інженерної служби 121-го важкого бомбардувального авіаційного полку 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії ВПС РФ.
- 29 серпня в Києві відбувся Міжнародний форум “Інформаційна війна: від спротиву до стійкості”, організований ГУР та Інститутом національної стійкості та безпеки за підтримки Представництва НАТО в Україні. У заході взяли участь начальник ГУР МОУ Кирило Буданов, українські та іноземні інтелектуали, фахівці з питань безпеки в інформаційній сфері – військовослужбовці, науковці, політики, дипломати, медійники та представники громадянського суспільства.

ПОКАРАННЯ ЗРАДНИКІВ ТА ВОРОГІВ
Воєнні злочини, скоєні росіянами на українській землі, не мають строку давності, тому злочинці не сховаються за жодними погонами чи кордонами. Кожен злочин буде задокументований, кожне ім’я встановлене, справедливість невідворотно наздожене винних. Україна й світ не дозволять перетворити безкарність на норму – покарання буде неминучим і законним. Це не помста, а обов’язок перед пам’яттю жертв і перед майбутнім, у якому зло має бути назване поіменно й засуджене.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони генерал-лейтенант Кирило Буданов неодноразово наголошував, що всіх зрадників України, усіх військовослужбовців ЗС РФ, які вчинили військові злочини, особливо – проти цивільних громадян, – неодмінно наздожене справедливе покарання.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 29 грудня 2024 року на трасі Василівка-Токмак у Запорізькій області воїни підрозділу активних дій ГУР “Кракен” ліквідували начальника штабу батальйону “шторм.осєтія” в складі 429 мотострілецького полку ЗС РФ Сєрґєя Мєльнікова та його водія.
- 3 січня у селиші Шуя Івановскої області стався вибух, загинув командир батареї дивізіону 112 ракетної бригади 1 танкової армії західного воєнного округу ЗС РФ (в/ч 03333) капітан Наґайко Константін Владіміровіч. Його підрозділ вчинив воєнний злочин у селі Гроза Купʼянського району – 5 жовтня 2023 року завдав ракетного удару по кафе під час поминок. Тоді загинуло 59 цивільних українців.
- Вночі проти 23 лютого у тимчасово окупованому Приморську Запорізької області пролунав вибух у кабінеті так званого керівника незаконної окупаційної установи “МФЦ моі докумєнти” Романа Подсудєвского, – зрадника, колаборанта, колишнього високопосадовця Прикордонної служби України, який втік до окупованого Криму у 2015 році.
- Вранці 30 травня у Владивостоку пролунало два вибухи біля бухти Десантної, в районі дислокації 47 окремого десантно-штурмового батальйону 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти.
- 18 червня в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області застрелили колаборанта, державного зрадника та воєнного злочинця Грицая Михайла Павловича.
- 16 вересня вибухи пролунали у населеному пункті Щитова, що розташований у передмісті Владивостока Приморського краю. Там дислокується 47 окремий десантно-штурмовий батальйон 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти ЗС РФ.
- 22 жовтня внаслідок успішної операції ГУР МО України за підтримки сил Руху визволення Кавказу ліквідовано щонайменше трьох військовослужбовців 247-го кавказького козачого полку ВДВ ЗС РФ. Подія сталася біля контрольно-пропускного пункту військової частини №54801 у самому центрі міста Ставрополь, Росія.
- 25 жовтня на території Кемеровської області РФ вибухнув автомобіль, за кермом якого перебував воєнний злочинець Мазжерін Вєніамін Владіміровіч, підполковник російського ОМОНу, причетний до вчинення воєнних злочинів на Київщині навесні 2022-го.

ОБМІНИ, ГУМАНІТАРНІ ПРОЄКТИ І “М’ЯКА СИЛА”
Обмін полоненими, проєкти «Хочу жить», «Хочу найти», «Хочу к своим», ефективна та оперативна робота санітарної авіації – усе це демонструє ще одну важливу рису ГУР у нинішньому році: поєднання жорсткої сили з гуманітарною та соціальною відповідальністю. Понад 6200 повернутих з полону українців за 4 довгих роки повномасштабної війни – це не статистика, а прямий показник ефективності українських державних інституцій у війні на виснаження.
З офіційних джерел ГУР МОУ:
- 5 квітня в Україну повернули вчительку Наталію Шило. Вона 4 роки перебувала в полоні росіян у РФ та на окупованих територіях України. Загарбники затримали її у 2021 році на шляху до хворої матері біля Горлівки та звинуватили в шпигунстві. Жінку вдалося витягнути з російської в’язниці.
- 23-25 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за підтримки ГУР МОУ успішно провів наймасштабніший обмін полоненими. Додому повернулися 1000 українців.
- Загалом станом на кінець грудня завдяки зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з полону повернуто 6266 громадян.
- Упродовж червня за даними Координаційного штабу в Україну повернули 6057 тіл українців (військових та цивільних), які були вбиті чи закатовані росіянами. Тисячі тіл наших воїнів були повернуті додому у липні, серпні та жовтні. Триває процедура ідентифікації тіл. Світла пам’ять полеглим українським героям.
P.S.
Як казав раніше керівник ГУР МОУ Кирило Буданов, українська розвідка буквально за кілька років повномасштабної війни пройшла тернистий шлях глибоких змін та реформ, перетворившись на гнучкий та ефективний інструмент захисту держави. «Ми постійно перебуваємо у стані готовності до відбиття зовнішніх загроз, адже сучасна війна не має пауз чи зупинок. А національна безпека – вимагає дій на випередження», – пояснюють необхідність перманентних змін підлеглі головного розвідника країни.
Наша розвідувальна спецслужба перестала бути лише «тінню». А відоме словосполучення «працює розвідка» перестало бути лише евфемізмом. Тепер це – майже жанр новин. Іноді – бойовик, іноді – техно-трилер, іноді – гуманітарна драма з гепі-ендом. ГУР МОУ остаточно вийшло за межі класичного уявлення про себе. Тепер це – глобальна мережа, високі технології, морські дрони з ракетами, евакуації з «гарячих» точок планети, кібер-атаки й просто дуже погані новини для ворога – від Чорного моря до Африки та Далекого Сходу Росії. Цей ГУРкіт – надовго. І далі – ще точно буде…
Єгор Чечеринда, Київ
(За матеріалами офіційного сайту Головного управління розвідки Міністерства оборони України та порталу War & Sanctions)
-
Війна1 тиждень agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини
-
Політика1 тиждень agoосманіст – про походження слова «москаль»: Немає причин ображатися
-
Політика1 тиждень agoДунайська комісія ухвалила створення реєстру збитків, завданих війною Росії
-
Події1 тиждень agoУкраїнський анімаційний фільм «Нічна зміна» переміг на фестивалі ШІ-кіно у США
-
Суспільство1 тиждень agoОдеса четвертий день у темряві — що вже відновлено та коли настане полегшення
-
Суспільство1 тиждень agoЖитель Херсонщини очолив сільську раду при окупантах Анонси
-
Одеса1 тиждень agoСуд Одеси засудив військового за втечу з частини