Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
Рютте запевнив Зеленського, що PURL працює
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі у Єревані на полях VIII Саміту Європейської політичної спільноти запевнив Президента Володимира Зеленського, що програма PURL працює й антибалістичні ракети будуть постачати Україні й надалі.
Про це глава Української держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Обговорили сьогодні з Марком Рютте реалізацію програми PURL і залучення нових внесків від партнерів. Важливо, що є підтвердження від Марка, що програма працює і антибалістичні ракети будуть постачати Україні й надалі. Важливо поглиблювати оборонну співпрацю між Україною та членами НАТО, реалізувати спільні проєкти та працювати над спільним виробництвом», – зазначив Зеленський.
Він подякував за підтримку України у боротьбі проти російської агресії, зокрема й за підтримку програми PURL, яка дає змогу захищатися від балістичних ударів Росії.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні після зустрічі з Премʼєр-міністром Канади Марком Карні Володимир Зеленський заявив, що Оттава виділяє додаткові 200 млн доларів до фонду PURL.
Загалом на програму Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), у межах якої країни-члени НАТО фінансують закупівлю озброєння для України, на 2026 рік потрібно 15 млрд доларів.
Фото: ОП
Війна
Парад на 9 травня у Москві — на в’їзді до Москви встановили блокпости
У Москві продовжуть посилювати заходи безпеки напередодні 9 травня через загрозу атак українських безпілотників.
У столиці Росії на в’їзді до міста встановили блокпости. До Кремля під’їхали броньовані автомобілі та позашляховики з кулеметами. Про це пише The Moscow Times.
У Москві готуються до параду на 9 травня
У мережі з’явилися фото та відео з Москви, де влада готується до параду на Красній площі у Москві.
Зокрема, силовики також перекрили вхід на Червону площу, де має пройти парад і очікується виступ Володимира Путіна. На стінах, дахах і будівлях Кремля, включаючи Спаську вежу, розмістили бійців з кулеметами та снайперськими гвинтівками.
Як Кремль готується до параду на 9 травня?
Кремль вводить безпрецедентні заходи у Москві до 9 травня. Зокрема, оператори мобільного зв’язку розсилають повідомлення жителям Москви з попередженням про “тимчасові обмеження” у роботі мобільного інтернету та SMS-повідомлень з 5 по 9 травня.
Також цьогорічний парад у Москві вперше з 2007 року пройде без військової техніки. Міноборони РФ повідомило, що на параді 9 травня на Красній площі не буде військової техніки через поточну обстановку. Але в заході візьмуть участь військовослужбовці військових вузів, а також збережеться авіаційна частина, проте вихованці суворовських і кадетських корпусів не будуть задіяні. Речник російського президента Дмитро Пєсков взявся пояснювати, що такі заходи здійснюють нібито через “терористичну загрозу” з боку України.
Крім того, в Москву стягнули близько 280 систем ППО перед 9 травня. Зенітні комплекси перекидали, зокрема, з Казані та Грозного. Оборону російської столиці вибудували в кілька ешелонів. За словами жірналістів, вся ППО Москви вибудувана в кілька ешелонів.
Війна
Волошин розповів, де запеклі бої
У квітні російські війська наростили бойову активність на південних напрямках, зокрема на Придніпровському та Олександрівському, де фіксується суттєве зростання кількості штурмів і бойових зіткнень. Проте найбільше росіяни атакують поблизу Гуляйполя.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
«За квітень кількість бойових зіткнень зросла на 3%. Ворог провів 966 бойових зіткнень, тоді як у березні – 942 штурми», – сказав він.
Волошин уточнив, що на Придніпровському напрямку за минулий місяць зафіксовано 112 бойових зіткнень проти 19 у березні. Більшість – понад 80 – біля Антонівських мостів, також на островах Круглик і Білогрудий.
«У середньому – це три-чотири ворожі штурми на Придніпровському напрямку за добу, а в березні були дні, коли він не мав тут такої штурмової активності взагалі», – додав речник.
Натомість, за його словами, на Олександрівському напрямку ворог провів 191 бойове зіткнення, тоді як у березні було зафіксовано 122. Зокрема, кількість бойових зіткнень збільшилась майже на 50%.
«Тривають запеклі бої біля населених пунктів Березове, Злагода, Олександроград і Єгорівка, де наші штурмові підрозділи знищують ворога, не дають йому підводити свої групи закріплення. Тому ситуація на Олександрівському напрямку доволі непроста, і на деяких ділянках лінії бойового зіткнення Сили оборони України продовжують проводити контратакувальні дії, знищувати ворога і відновлювати контроль за деякими позиціями, які раніше були втрачені», – розповів Волошин.
За його даними, у квітні зафіксовано зростання втрат особового складу та техніки російської армії на південному напрямку, зокрема щоденні втрати озброєнь – до 130 одиниць.
«Втрати противника порівняно з минулим місяцем дещо збільшились – на 2%. За минулий місяць ворог втратив 9 737 людей особового складу, а в березні – 9 500», – сказав він.
Також Волошин додав, що за місяць українські підрозділи знищили 3 750 одиниць озброєння і військової техніки загарбників.
«В день ми знищуємо 120-130 одиниць озброєння. За минулу добу зафіксовано 155 знищених ворожих озброєнь, зокрема танк, дві бойові машини піхоти, вісім мотоциклів, чотири квадроцикли, 47 артилерійських систем і реактивна система «Град», декілька самохідних артилерійських установок типу «Мста-С», – розповів речник.
Він наголосив, що артилерія Сил оборони веде активну контрабатарейну боротьбу.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 3 травня, були зафіксовані 148 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події6 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Політика6 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події5 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe