Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
Корпусна реформа, досвід та західна зброя дозволили Нацгвардії нівелювати кількісну перевагу ворога
Перехід на корпусну систему забезпечив пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Разом зі створенням штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад це дало змогу Нацгвардії успішно нівелювати кількісну перевагу ворога.
Про це йдеться у дописі командувача Національної гвардії Олександра Півненка у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Півненко наголосив, що сучасна війна диктує безпрецедентну динаміку, де успіх на полі бою вимірюється не просто кількістю залученого особового складу, а швидкістю ухвалення рішень, гнучкістю управління, рівнем технологічної інтеграції та постійної адаптації.
«Коли у липні 2023 року я був призначений на посаду командувача Національної гвардії України, перед нами стояло складне завдання: не лише розвивати бригади “Гвардії наступу” та утримувати значні ділянки фронту, а й паралельно трансформувати внутрішню структуру НГУ під вимоги високоінтенсивного протистояння. Сьогодні Національна гвардія стійко утримує десятки кілометрів нашої лінії оборони, зокрема на напрямках, де ворог діє найбільш активно», – нагадав він.
За словами командувача НГУ, досвід війни показав, що відсутність сталої структури та постійна зміна підпорядкування бригад суттєво ускладнюють координацію. Саме тому на початку 2025 року за погодженням із військово-політичним керівництвом держави, головнокомандувачем ЗСУ та міністром внутрішніх справ Національна гвардія розпочала масштабну реформу – перехід на корпусну систему управління.
У структурі Національної гвардії було розгорнуто 1-й корпус «Азов» та 2-й корпус «Хартія», нагадав Півненко. Він підкреслив, що ця реформа дала змогу виключити фактор тимчасовості: командир корпусу тепер є безпосереднім керівником для своїх підрозділів, який досконало знає потреби, логістику та бойовий потенціал кожної бригади. Це дозволяє кардинально прискорити комунікацію, чітко систематизувати тактичні й оперативні завдання та забезпечити швидше ухвалення рішень. Що, своєю чергою, безпосередньо впливає на спроможність ефективніше протидіяти противнику й проводити ударно-пошукові дії.
«Практика першого року роботи корпусів доводить правильність цього вектору. Попри шалений натиск окупантів у 2025 році, у смугах відповідальності обох корпусів Нацгвардія спромоглася не лише вибудувати глибоко ешелоновану оборону, а й провести успішні ударно-пошукові операції. Зокрема, під час боїв на Куп’янському та Добропільському напрямках корпусна модель повністю довела свою дієвість. Коли командир корпусу володіє повноцінною картиною бою та має власні оперативні резерви, він здатний самостійно й миттєво купірувати ворожі прориви, проводити контрударні дії. І вже за цей час, аналізуючи досвід бойових дій, ми зрозуміли, що штабам корпусів потрібні власні додаткові інструменти маневру і посилення спроможностей», – зауважив Півненко.
Саме тому в обох корпусах було створено додаткові підрозділи: артилерійські бригади, штурмові полки, полки безпілотних систем. «Роль артилерії та полків безпілотних систем важко переоцінити. Сучасне поле бою на 80-90 відсотків контролюється саме дронами. Гвардійські підрозділи безпілотних систем уже продемонстрували надвисоку результативність, завдавши ворогу втрат на суму понад 20 мільярдів доларів. Завдяки безпілотним системам гвардійці загалом знищили десятки тисяч одиниць ворожої бронетехніки», – додав Півненко.
На його переконання, створення окремих полків безпілотних систем у межах корпусів дозволяє централізувати цей досвід, масштабувати успішні практики, застосовувати найновіші FPV-дрони на оптоволокні, інтегрувати їх із системами управління боєм і забезпечити точкове вогневе ураження там, де це необхідно найбільше.
Паралельно була посилена загальна структура Нацгвардії створенням артилерійських бригад, нагадав командувач НГУ. Вони виконують завдання у смугах оборони корпусів, надаючи необхідну артилерійську підтримку бригадам. Основу їхньої вогневої моці складають українські 155-міліметрові самохідні артилерійські установки «Богдана», а також іноземні зразки: словацькі САУ Zuzana та чеські САУ DITA.
Наразі НГУ забезпечує безперервний процес підготовки екіпажів для цих високоавтоматизованих систем, що дозволяє суттєво наростити точність та дальність ураження ворога на відстані до понад 30-40 км, додав командувач НГУ.
Півненко також зауважив, що ще кілька років тому Національна гвардія асоціювалася переважно з легкими бронетранспортерами та бронемашинами. Сьогодні ситуація змінилася докорінно. За останні роки бригади отримали на озброєння та успішно опанували важкі німецькі танки Leopard 2A4 та Leopard 1A5, а також американські бойові машини піхоти M2 Bradley. «Наші бійці на практиці довели, що німецькі Leopard та американські Bradley – це дієва тактична зв’язка, створена одне для одного. Це дозволяє вести сучасний комбінований бій, де техніка діє як єдиний злагоджений механізм у взаємодії з підрозділами БПЛА, РЕБ та протиповітряного прикриття», – розповів Півненко.
Він також додав, що сучасний західний танк Leopard перестав бути виключно машиною прориву. Сьогодні це дуже швидка та мобільна артилерія, яка підтримує піхоту вогнем із закритих позицій на великій відстані та оперативно змінює точки роботи.
«Для того, щоб ця техніка ефективно виживала під щоденними атаками ворожих дронів, ми суттєво модернізуємо її захист безпосередньо в польових умовах. Наш стратегічний орієнтир: технологічність, керованість, збереження життів наших воїнів. Реформи, які ми втілили протягом останнього року, кардинально змінили обличчя Національної гвардії України. Перехід на корпусну систему усунув штучні бар’єри в управлінні, забезпечивши пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Створення штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад дало нам збалансований, автономний і високотехнологічний механізм та вогневу міць. Це той самий асиметричний важіль, який дозволяє нам успішно нівелювати кількісну перевагу ворога», – підсумував командувач НГУ.
Як повідомляв Укрінформ, батальйон «Pilum» масштабовано до 41-го полку безпілотних систем у складі 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
Війна
Мала Токмачка – найтриваліша в історії облога
Понад 1500 днів триває оборона невеликого села у Запорізькій області
Джерело
Війна
до списку «рупорів Кремля» додали ще десятьох пропагандистів
Головне управління розвідки Міноборони України і Центр протидії дезінформації при Раді нацбезпеки та оборони оприлюднили інформацію про десятьох російських публічних осіб, які поширюють радикальну антиукраїнську риторику і працюють на підтримку війни проти України.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомило у Фейсбуці.
Дані оприлюднені в розділі “Рупори Кремля” порталу War&Sanctions.
Як зазначили в ГУР, серед них — воєнкори, блогери, письменники і журналісти, яких об’єднують спільні зусилля зі спотворення фактів для формування суспільної думки щодо сприйняття і схвалення російської воєнної агресії.
Ілля Туманов — російський авіаблогер, капітан Збройних сил РФ, автор Teлеграм-каналу fighterbomber, присвяченого військовій авіації, який підтримує збройну агресію проти України і допомагає російським військовим із забезпеченням та вирішенням поточних потреб.
Віктор Швиков — блогер, автор Teлеграм-каналу reverse side of the medal (rsotm), який пов’язують із навколовагнерівськими інформаційними мережами, один із засновників і президент “Фонда ветеранов боевых действий”, колишній учасник ПВК “Вагнер”. Поширює антиукраїнську риторику, матеріали з районів ведення бойових дій, а також публікації, спрямовані на популяризацію діяльності ПВК “Вагнер”.
Анастасія Кашеварова/Дубняк — російська медіаменеджерка, авторка Teлеграм-каналу “Анастасия Кашеварова”, засновниця холдингу “Орден Феликса”, співведуча пропагандистського шоу “Подруги Зет” та співзасновниця АНО “Женский фронт”, активно займається підтримкою російських військових та їхніх сімей.
Катерина Агранович — російська журналістка, медіатехнолог, член наглядової ради громадського центру підтримки оборонних інновацій, авторка пропагандистського Teлеграм-каналу “Екатерина Агранович” (раніше – “КатРуся”). Добровільно отримала паспорт так званої “ДНР”, була довіреною особою Путіна на президентських виборах у березні 2024 року, бере активну участь у реалізації інформаційних кампаній на підтримку окупаційного режиму та “русского мира”.
Розділ “Рупори Кремля” порталу War&Sanctions містить інформацію щодо 191 представника російської пропаганди, які виправдовують агресію та воєнні злочини РФ, підтримують насилля, просувають російські наративи, проводять цілеспрямовані інформаційні операції і намагаються впливати на громадську думку в різних регіонах світу. Як підкреслили в ГУР, їхні голоси, будь-яка діяльність та активність мають бути заблоковані в цивілізованому світі.
У ГУР і ЦПД закликають застосувати персональні санкції до представників пропагандистського апарату РФ, зокрема обмежити в’їзд, заблокувати фінансові активи, припинити медійну і комерційну співпрацю.
Як повідомляв Укрінформ, ГУР Міноборони України оприлюднило інформацію про чотирьох учасників незаконних збройних формувань так званої “ЛНР”, які у 2014 році в Антрациті Луганської області викрали та жорстоко знущались з українки-волонтерки.
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика5 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Усі новини5 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Одеса5 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини6 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)