Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
Із Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
Окрім дій Росії щодо використання нею повітряного простору Білорусі (коли звідти залітають “Шахеди” чи “Гербери”), українські прикордонники не фіксують якихось інших дій.
Про це речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко поінформував під час брифінгу в Укрінформі.
Зокрема, зазначив він, прикордонники не фіксують у безпосередній близькості до українського кордону нарощення угруповання на території Білорусі, а також інших дій, зокрема, і провокативних.
Водночас українська сторона продовжує нарощувати свої оборонні можливості, і досить ефективно, відзначив він.
“Це стосується і інженерного укріплення безпосередньо лінії кордону, і нарощення мінно-вибухових загороджень, які здійснюють підрозділи ЗСУ на найбільш загрозливих напрямках, аби унеможливити вільний проїзд технічних засобів, якщо такі використовуватимуться з території Білорусі чи-то підрозділами армії Росії, чи-то підрозділами армії Білорусі, якщо Росія дотисне цю країну, щоб вона більш масштабно власними силами долучилася до війни проти України”, – заявив Демченко.
Речник повідомив із посиланням на сигнали від підрозділів розвідок, що тиск з боку Росії продовжується саме в цьому напрямку (на Білорусь – ред.).
“І, звісно, що наші дії також націлені на те, щоб посилювати фортифікаційні укріплення – і прикордонні також, щоб кожен український воїн мав всі можливості протидіяти будь-якій загрозі, яка може йти до нас з території Білорусі”, – запевнив він.
Демченко пояснив, що загалом цей напрямок усі роки залишався і надалі залишатиметься загрозливим, і так триватиме доти, доки Білорусь не припинить підтримувати Росію.
Він також повідомив, що ДПСУ торік на білоруській ділянці кордону зафіксувала суттєве збільшення кількості спроб незаконного перетину кордону – протягом року в цілому там було затримано близько 1400 порушників.
“Зараз цю ділянку кордону громадяни не використовують так активно, як це було в минулому році. Загалом протягом п’яти місяців цього року на цій ділянці кордону було затримано 160 порушників”, – поінформував Демченко.
Як повідомлялося, Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі, на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.
Війна
Візит Марка Рютте до Києва — Зеленський про прямі переговори з Путіним
Президент України Володимир Зеленський заявив, що офіційний Київ готовий, до будь-якого формату переговорів щодо завершення війни, а саме провести прямі переговори з російським президентом Володимиром Путіним. Адже наразі увага Америки змістилася на інші конфлікти у світі.
Глава держави зазначив, що Україна фактично опинилася в “черзі цих воєн”. Про це український президент розповів під час спільної пресконференцію з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві.
Зеленський про мирні переговори
За словами Зеленського, Україна до цього часу чекає, коли прибуде офіційна переговорна група зі Сполучених Штатів. Але цей процес, на його думку, затягується надто довго.
“Я готовий прямо зараз почати прямі перемовини з Путіним, щоб не чекати, поки США закінчать всі конфлікті у світі, а потім черга дійде до нас. Ми перебуваємо сьогодні не у фокусі. На мій погляд, Іран — це питання номер один для США”, — сказав президент України.
Що сказав президент Зеленський під час брифінгу з Рютте в Києві
Інші тези українського очільника на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Києві:
- Росіяни повинні знати: якщо вони будуть застосовувати проти нас дрони і ракети, ми будемо відповідати. Ми б’ємо виключно по справедливим військовим цілям у Росії.
- Це Україна потрібна найбільшому військовому альянсу, а не навпаки. А ще більше це потрібно росіянам.
- Балістика — це останній аргумент рф у війні. Її складніше перехоплювати і ворог дедалі частіше використовує це озброєння для ударів по українських містах, тому Київ розраховує на додаткову підтримку партнерів.
- На виробництво зброї Україна спрямовує ~$45-50 млрд на рік.
- Українські експерти будуть направлені до країн Балтії та Румунії для обміну досвідом у протидії дронам.
Рютте відзначив атаки українських дронів на РФ
Переговори про мир: що відомо
Раніше Володимир Зеленський в інтерв’ю Face the Nation, в якому прямо заявив, що до зими 2026 року є можливість почати мирні переговори із Росією. Але водночас, багато що в цьому переговорному процесі залежить від санкційного тиску США та Європи.
Також Фокус писав, що Володимир Зеленський надіслав Дональду Трампу термінового листа, у якому попередив про критичну ситуацію із протиракетною обороною України.
Війна
Зеленський нагородив ще 373 захисників України, 181 з них
Президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 373 нацгвардійців, поліцейських, прикордонників та рятувальників, 181 з них – посмертно.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №471/2026 від 3 червня оприлюднений на сайті глави держави.
Нагороди призначені за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння українському народові.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни