Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Ворог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву

Published

on

Завдяки розгортанню власного супутникового зв’язку війська РФ змінили тактику атак реактивними БПЛА на Київ і керують дронами в режимі реального часу замість заздалегідь закладених маршрутів.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив експерт з міжнародної безпеки, генерал-майор запасу ЗСУ Микола Зенцев.

За його словами, останні точкові удари по українській столиці продемонстрували якісну зміну у підходах противника до застосування далекобійних систем ураження.

«Головна причина цієї зміни полягає у розгортанні та початку бойового використання власного російського низькоорбітального угруповання широкосмугового зв’язку “Рассвет”, яке створюється в межах проєкту “Бюро 1440”. Це вже повноцінно діюча орбітальна інфраструктура, яка створює тривалі вікна двостороннього зв’язку безпосередньо над територією України. Застосування такого LEO-SATCOM (система супутникового зв’язку, яка використовує велику кількість супутників на низьких орбітах для надання швидкісного інтернету – ред.) докорінно змінює архітектуру управління реактивними БПЛА, зокрема високошвидкісними модифікаціями сімейства “Герань” та Shahed», – зазначив експерт.

Зенцев навів фактичний стан російського космічного угруповання, спираючись на дані міжнародних систем моніторингу простору CelesTrak та GCAT. Загалом за цією програмою Росія вивела на орбіту 38 космічних апаратів, з яких 32 – це серійні супутники RASSVET-3, запущені двома партіями навесні та влітку 2026 року.

Читайте також: Сили оборони уразили рідкісний російський аналог Starlink на Гуляйпільському напрямку

«Ворог уже зазнав певних втрат. Один апарат не зміг піднятися на орбіту після березневого запуску і 6 червня згорів у щільних шарах атмосфери. Тож зараз на орбіті залишається 31 серійний апарат. Проте ключовим показником боєздатності є робоче ядро з 13 функціональних супутників першої партії. Вони завершили маневри, стабілізувалися на висоті близько 510 км і утворили єдиний орбітальний ланцюг. Ще 16 апаратів липневої партії поки що перебувають у фазі розгортання і не входять до стабільного контуру», – розповів генерал-майор.

Аналізуючи структуру доступності ворожого каналу над територією нашої держави, співрозмовник агентства пояснив, що робочий ланцюг проходить у зоні радіовидимості України приблизно чотири рази на день. Більшість із цих проходів забезпечують кут підйому над горизонтом, достатній для встановлення стійкого високошвидкісного з’єднання.

«Оскільки ці 13 апаратів рухаються послідовно один за одним, передаючи сесію зв’язку наступному супутнику, повний прохід формації створює коридор доступності тривалістю від 60 до 90 хвилин. Росія вже має щонайменше два добових вікна якісного супутникового зв’язку тривалістю понад годину кожне. За даними ГУР МО України, які публікувалися у виданні Janes, збройні сили РФ уже використовували першу групу супутників для багатогодинного забезпечення зв’язку над нашою державою. Основне їх призначення – передача телеметрії та безпосереднє управління ударними дронами», – підкреслив Зенцев.

Найбільшу небезпеку нова тактика становить саме через можливість оперативно коригувати маршрут безпілотника на термінальній (фінальній) ділянці польоту. Це безпосередньо вплинуло на характер та точність нещодавніх ударів по Києву.

«Відмова від жорсткого польотного завдання позбавила БПЛА передбачуваності для нашої ППО та зменшила їхню вразливість до засобів радіоелектронної боротьби. Командна лінія “оператор – супутник – БПЛА” працює виключно через космос і не потребує наземних ретрансляторів чи MESH-мереж. Під час прольоту супутникової групи над Київською областю оператор може отримувати точні координати в реальному часі, змінювати точку удару за лічені хвилини до прильоту та свідомо обходити виявлені зони оборони», – застерігає фахівець.

Читайте також: РФ збільшує виробництво реактивних дронів в «Алабузі» – Politico

Експерт також наголосив, що технологічний розвиток супротивника вимагає швидких асиметричних рішень від Сил оборони України.

«Фактор реактивної швидкості дрона у поєднанні зі швидким коригуванням через супутник зводить час реакції української ППО до абсолютного мінімуму. Ворог ще не створив суцільного цілодобового покриття, але вже має регулярні годинні коридори, під які ретельно підлаштовує таймінг пусків по цілях у Києві. У міру виходу другої партії з 16 апаратів RASSVET-3 на робочу орбіту паузи між сеансами будуть скорочуватися, наближаючи супротивника до безперервного космічного управління своїми ударами», – підсумував Зенцев.

Як повідомляв Укрінформ, українська влада офіційно звернулася до Міжнародної спілки електрозв’язку ООН (ITU) з проханням виключити територію України із заявлених зон обслуговування російської військової супутникової системи «Рассвет».

Фото: ШІ



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський анонсував новий пакет ракет для Patriot

Published

on

Президент Володимир Зеленський повідомив про домовленість щодо передачі Україні пакета ракет для систем Patriot, однак не уточнив, з якою саме країною її досягнуто.

Про це глава держави повідомив під час зустрічі з представниками й лідерами української громади у США, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.

“Ми сьогодні (23 вересня – ред.) домовилися, не буду казати із ким, про пакет ракет для систем Patriot. Це – важливе рішення”, — сказав він.

Зеленський зауважив, що майданчик ООН дав змогу посилити спроможності як України, так й інших держав.

“Ми підписали безпекову угоду з Австралією. Це – тридцята безпекова угода України. Історично – перша безпекова угода із країною, яка поза НАТО і ЄС. І це – внесок. Ми підписали Drone Deal із Фінляндією. Це – сильний результат, який посилює обидві країни”, — розповів Президент.

Глава держави додав, що у межах Генасамблеї ООН українська команда провела 20 зустрічей із лідерами різних країн.

Читайте також: Зеленський анонсував інвестиції американського бізнесу в оборонні технології та енергетику України

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський перебував 22 – 24 вересня у США, де взяв участь у тижні високого рівня 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

В окупованому Криму повідомляють про вибухи в районах військових аеродромів

Published

on

У тимчасово окупованих Криму та Севастополі напередодні ввечері та вночі 24 вересня лунали вибухи. Їх було чутно в районі військових аеродромів «Гвардійське», «Кача» та «Бельбек».

Про це повідомляє Телеграм-канал «Крымский ветер», передає Укрінформ.

«У районі аеродромів “Бельбек” і “Кача” лунають вибухи», – йдеться у повідомленні.

Пізніше, за інформацією очевидців, потужний вибух пролунав у районі аеродрому «Гвардійське».

Вранці 24 вересня стався ще один вибух поблизу летовища «Бельбек».

Читайте також: На півдні Росії дрони атакували дві нафтобази – ЗМІ

Про наслідки вибухів наразі не повідомляється.

Також зазначається, що у селищі Гресівський (ГРЕС) у Сімферополі зникло світло.

Раніше Укрінформ повідомляв, що Сили безпілотних систем у межах операції “Кримський рубильник off” уразили ще 38 електричних підстанцій на території Росії та на ТОТ України.

Фото: ДСНС



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.