Війна
Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн
Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.
Життя до війни: яким воно було?
Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати.
Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.
Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?
Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись.
Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону.
Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка.
Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось.
У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.
Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи.
Рішення піти на службу: як це відбувалось?
Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни.
Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.
Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.
Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим.
Як бути жінкою військовослужбовцем?
Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше.
З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.
Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь.
UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.
Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.
Війна
Дані розвідки США надходять, проблеми лише з раннім попередженням про атаки РФ
Українці отримують дані американської розвідки, проте проблеми залишаються з компонентом раннього попередження про російські атаки.
Про це в інтерв’ю BBC розповів позаштатний радник Президента Сергій «Флеш» Бескрестнов, передає Укрінформ.
«Це виглядає дуже дивно. Іноді ми отримуємо цю інформацію до початку атаки, а іноді – ні. Наприклад, минулої ночі (в ніч на понеділок – ред.) ми її отримали, але… за хвилину до атаки», – сказав він.
«Флеш» розповів, що були людські жертви, оскільки не вистачило часу попередити громадян про удари балістичними ракетами.
Водночас він зауважив, що співпраця зі США триває в інших напрямках.
«Розвідувальні дані продовжують надходити, а проблема стосується виключно компонента, пов’язаного з повітряною тривогою», – додав він.
Бескрестнов також зазначив, що США не надали жодних роз’яснень щодо того, хто несе відповідальність за чинні обмеження в роботі інтернет-мережі Starlink та її військового сервісу Starshield, які Київ використовує для забезпечення зв’язку для безпілотників, гелікоптерів і військових комунікацій.
На його думку, одночасна поява обох проблем була, ймовірно, навмисним кроком для тиску на Україну.
Бескрестнов заявив, що Україна має власні дані з радарів, які дозволяють отримати певне обмежене попередження про наближення атак, проте зараз терміново розглядається можливість використання альтернативних систем зв’язку.
«Зараз ми бачимо, що зі Starlink починають відбуватися певні зміни, і не знаємо, яким буде наступний крок. Ми розуміємо, що в майбутньому можливі проблеми. Тому зараз ми шукаємо альтернативу Starlink — не лише для потреб протиповітряної оборони чи зв’язку між нашими підрозділами та особовим складом, а й для цивільних, адже невідомо, чого очікувати від Starlink надалі», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський обговорив із державним секретарем США Марко Рубіо питання перехоплювачів проти балістики, раннього попередження про російські атаки та відновлення Starlink/Starshield.
Фото: Сергій Флеш/Telegram
Війна
Польща від початку доби двічі підіймала авіацію через російську атаку на Україну
У Польщі на тлі російської повітряної атаки на Україну від початку доби двічі піднімалася у повітря військова авіація.
Про це в соцмережі X повідомив Урядовий центр безпеки РП, передає Укрінформ.
“Російська повітряна атака на території України. Ситуація моніторується. У повітряному просторі Польщі діє польська авіація», — йшлося у повідомленні, оприлюденому близько опівночі.
Згодом надійшло повідомлення про скасування тривоги.
Вранці RCB знову поінформувало про загрозу і задіяння військової авіації для патрулювання прикордонної з Україною території. Через годину тривогу у прикордонних регіонах Польщі було скасовано.
Повідомлення по тривогу було надіслано жителям Люблінського та Підкарпатського воєводств Польщі, що межують з Україною.
Як повідомляв Укрінформ, унаслідок удару РФ по виробничо-складській будівлі в одній із громад Обухівського району на Київщині кількість загиблих зросла до трьох, ще шестеро людей дістали поранення.
У Фастівському районі Київської області внаслідок атаки ворожого безпілотника на автодорозі Київ – Одеса загорілись автомобілі. За попередніми даними, троє людей загинули та четверо травмовані.
Фото: Ministry of National Defense
Війна
Сили ППО за добу знешкодили 418 зі 463 ударних дронів
Сили протиповітряної оборони 18 жовтня знешкодили 418 зі 463 російських ударних безпілотників різних типів, якими росіяни атакували Україну.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у Фейсбуці.
«Протягом 18 жовтня ворог застосував 463 ударні БПЛА різних типів: «Шахед-131/136/238», «Пародія», «Гербера», «Бандероль/Дань-Т» та «Італмас». Сили протиповітряної оборони України знешкодили 418 із них. Ефективність протидії становила 90,28%», – йдеться у повідомленні.
Як зазначили в Генштабі, «за цими цифрами стоїть щоденна складна робота наших захисників і захисниць. Втім, навіть такий високий показник не гарантує повної безпеки. Кожен безпілотник, який не вдалося знешкодити, залишається загрозою для людей».
«Тому просимо не нехтувати сигналами повітряної тривоги та не поширювати в соціальних мережах інформацію про роботу ППО», – закликають у відомстві.
У Генштабі водночас запевнили, що Сили оборони України продовжують посилювати протиповітряну оборону, вдосконалювати способи виявлення та знищення ворожих цілей і нарощувати спроможності для протидії новим загрозам, зокрема реактивним ударним БПЛА.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що на рівні Міністерства війни США є відтермінування окремих типів життєво необхідного постачання Україні.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Суспільство1 тиждень agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
-
Світ1 тиждень agoMinerva Zen — судно перевозить 280 тисяч барелів дизельного палива з РФ до США
-
Відбудова1 тиждень agoНаразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoОдесский залив под угрозой загрязнения из-за войны
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин