Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Чим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину

Published

on

Німеччина найближчими тижнями укладе угоду про придбання  першої партії українських ракет-дронів «Барс» для випробування Бундесвером



Джерело

Continue Reading

Війна

Окупанти будують десятки укриттів для «Гераней» на аеродромі в Криму

Published

on


На аеродромі «Гвардійське» тимчасово окупованого Криму розширюють інфраструктуру для зберігання БПЛА типу «Герань».

Про це повідомляють у Телеграмі аналітики проєкту Dnipro Osint, дослідивши супутникові знімки, передає Укрінформ.

«На нових супутникових знімках зафіксовано будівництво понад 20 невеликих укриттів, захищених земляними насипами, а також близько 40 менших “гаражів”, призначених для зберігання, обслуговування та підготовки безпілотників до запусків», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на знімках також помітні наслідки попередніх українських атак: щонайменше один ангар зазнав пошкоджень внаслідок влучання БПЛА.

Аналітики зауважили, що особливість аеродрому «Гвардійське» – використання мобільних пускових платформ замість стаціонарних установок. Безпілотники завантажують на спеціально обладнані автомобілі, з яких надалі здійснюють пуски зі злітно-посадкової смуги.

Читайте також: Ігнат: Росія підвищує роздільну здатність камер на своїх БПЛА

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня у Криму зафіксували пожежу на аеродромі «Гвардійське», з якого росіяни запускають дрони.

Перше фото ілюстративне: Defense Express



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО Нової пошти — компанія підтвердила збиття російських Shahed

Published

on

“Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.

Про це повідомив співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов на 12-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві, передає “Interfax-Україна”.

За словами Климова, компанія не розголошуватиме кількість збитих безпілотників. Він зазначив, що “Нова пошта” є однією з небагатьох компаній, які реалізували проєкт приватної ППО.

Співвласник Nova наголосив на важливості розвитку таких ініціатив. За його словами, бізнес може брати на себе функції, які до повномасштабного вторгнення вважалися виключною відповідальністю держави.

Ще одним напрямом, у якому компанії можуть самостійно забезпечувати захист своїх об’єктів, Климов назвав гасіння пожеж. Він розповів, що співробітники “Нової пошти” самостійно ліквідовують значну частину займань, спричинених російськими атаками, не чекаючи на прибуття Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За словами Климова, великі підприємства шукають у Європі пожежні авто, щоб створювати власні пожежні служби. Він вважає, що бізнес має право самостійно гасити пожежі на своїй території.

Основним напрямом діяльності “Нової пошти” залишається експрес-доставка документів, посилок і великогабаритних вантажів.

У першому півріччі 2026 року консолідований чистий прибуток компанії зріс на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,195 млрд грн. Виручка за цей час збільшилася на 31,8% — до 39,127 млрд грн.

Станом на 13 липня 2026 року мережа “Нової пошти” налічувала 54,7 тис. точок обслуговування по всій Україні, зокрема 16,8 тис. відділень і 37,9 тис. поштоматів.

Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” призупинятиме роботу відділень незалежно від рівня повітряної загрози — “жовтого” чи “червоного”. Компанія також запровадила власну систему виявлення небезпеки. Якщо вона фіксуватиме ризик для конкретного відділення, його закриють навіть без офіційного попередження.

Також Фокус розповідав, яких фінансових збитків зазнали “Укрпошта”, “Нова пошта” та Meest через російські атаки та як тепер працює доставка.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.