Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Генштаб: За літо армія РФ втратила понад 124 тисячі військових

Published

on


За три місяці літа російські окупаційні війська втратили на фронті 124 170 осіб. З них – понад 42 тисячі за серпень.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ.

«Всього за три місяці літа противник втратив 124 170 осіб. За червень – 39 290 осіб, за липень – 42 860 осіб, за серпень – 42 020 осіб. Таким чином, за три літні місяці 2026 року Сили оборони України уразили на 25,8% більше живої сили противника, ніж за аналогічний період весни», – повідомили в Генштабі.

Читайте також: Хмара – про далекобійні удари України: У ворога немає «далекого тилу», Росія має звикати

Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2026 року, становлять близько 1 489 640 осіб, зокрема 1 440 осіб – за минулу добу.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили місця запуску дронів, вузол зв’язку і командно-спостережний пункт росіян

Published

on

Підрозділи Сил оборони України 31 серпня та в ніч на 1 вересня завдали ураження по місцях запуску безпілотників, вузлу зв’язку, командно-спостережному пункту і складах росіян у Белгородській області та на тимчасово захоплених територіях України.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

У тимчасово окупованому Донецьку і Гвардійському (тимчасово окупований Крим) уражені місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА.

У Мирному (Крим) уражений вузол зв’язку армії РФ.

Крім того, у Пологах Запорізької області Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських загарбників.

У Верхньокам’янці Луганської області уражений район зосередження військової техніки росіян.

У Борисівці Бєлгородської області РФ уражений склад паливно-мастильних матеріалів російської армії.

Ступінь завданих збитків уточнюється.

За результатами аналізу додаткових даних підтверджено ураження 30 серпня пускової установки та місця зберігання БПЛА в районі Цимбулової Орловської області РФ.

Читайте також: Російська армія за добу втратила на війні проти України ще 1440 військових

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили РЛС, командно-штабну машину комплексу С-400 та склади росіян.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів на ТОТ Херсонщини

Published

on

Сили оборони влучили у бункерні містечка окупантів у Новій Каховці на ТОТ Херсонщини.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці журналіст Олег Батурін.

«Вчора було гучно і в Новій Каховці. Наші успішно влучають по підземних норах (бункерних містечках) болотних мальчіков в трусіках», – написав журналіст.

За його словами, напередодні це було поруч із лісом на «Соколі» за Новою Каховкою. Батурін наголосив, що палало добряче, детонувало довго.

Він пояснив, що місцеві називали ці підземні бункери окупантів «піонєрлагєрь».

Також журналіст повідомив, що у селищі Любимівка Каховського району сталися прильоти по будівлях, зайнятих російськими окупантами та колаборантами.

«У селищі Любимівка Каховського району на ТОТ Херсонщині було пекло – у російських окупантів і їхніх посіпак», – ідеться у повідомленні.

Як наголошується, горіло все, що було зайнято представниками окупаційної влади і російськими військовими.

«Було вчора і вночі гаряче як ніколи», – підсумували співрозмовники журналіста.

Читайте також: У Лисичанську через заборону окупантів місцеві вже кілька років не користуються сотовими телефонами – ОВА

Зокрема, як зазначається, кілька прильотів зафіксували по будинку колаборанта Сергія Циганова.

Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, включно з Херсоном. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.