Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

У Силах оборони підтвердили успіхи на правому березі Осколу

Published

on

Сили оборони України мають певні успіхи на правому березі Осколу на Харківщині в межах загального скорочення російського плацдарму.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов.

На запитання, чи може він підтвердити інформацію аналітичного ресурсу DeepState про повернення Силами оборони контролю над територією поблизу села Западне Харківської області, Трегубов сказав: «Так, там є певні успіхи в межах загального скорочення російського плацдарму на правому березі Осколу. Поки це все, що можна повідомити».

Водночас речник не уточнив, про які саме ділянки йдеться, та не надав додаткових деталей щодо ситуації поблизу Западного.

Читайте також: Росіяни почали ходити у штурми не групами, а по одному – Трегубов

За даними DeepState, Сили Оборони України повернули контроль поблизу Западного.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 21 вересня, на Куп’янському напрямку ворог один раз атакував у районі Ківшарівки.

Фото: 22 ОМБр



Джерело

Continue Reading

Війна

В угрупованні військ «Південь» спростували, що росіяни взимку можуть зайти в Запоріжжя

Published

on

Інформація про можливий безпосередній захід російських військ у Запоріжжя взимку 2026 року не відповідає дійсності.

Водночас повністю виключати спроби противника діяти в напрямку міста невеликими піхотними групами наразі не можна, однак підстав говорити про високу ймовірність такого розвитку подій немає. Про це Укрінформу повідомила речниця Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко.

«Інформація, яку нині поширюють деякі медіа та Телеграм-канали щодо можливого заходу військ противника безпосередньо до Запоріжжя взимку 2026 року, не відповідає дійсності. Припущення щодо можливих спроб противника діяти в напрямку Запоріжжя невеликими піхотними групами не можна повністю виключати. Водночас наразі підстав говорити про високу ймовірність такого розвитку подій немає», – зазначила вона.

Читайте також: На Запорізькому напрямку 69% російських військових мають судимість – речниця «Півдня»

За словами Шевченко, в операційній зоні Угруповання військ (сил) «Південь» Сили оборони контролюють логістичні шляхи ворога та маршрути його висування. Лінія бойового зіткнення нині перебуває приблизно за 30 км від Запоріжжя, тому непомітно інфільтруватися на таку відстань противнику не вдасться.

«Наші безпілотні системи своєчасно виявляють ворожий особовий склад, після чого по ньому завдається вогневе ураження», – наголосила речниця.

Вона також підкреслила, що змін у характері дій російських військ, які б свідчили про підготовку до безпосереднього заходу в Запоріжжя, нині не спостерігається.

«Ворог не відмовився від намірів щодо захоплення Запоріжжя, однак на цей час не має достатніх сил і засобів для просування безпосередньо в напрямку міста», – поінформувала Шевченко.

Водночас речниця зауважила, що на окремих ділянках фронту, зокрема на Оріхівському напрямку, противник здійснює спроби інфільтрації малими піхотними групами. Такі дії фіксуються в районах населених пунктів Малі Щербаки, Степове та Щербаки, проте успіху він не має.

«В операційній зоні угруповання військ (сил) “Південь” російські загарбники продовжують зазнавати значних втрат у живій силі», – підсумувала вона.

Читайте також: Дрони, інфільтрація і штурми малими групами: військові розповіли, як діє ворог на Оріхівському напрямку

Як повідомлялося, раніше командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро «Перун» Філатов заявив, що окремі піхотні групи росіян можуть зайти у Запоріжжя вже цієї зими.

Фото: речниця Угруповання військ (сил) «Південь» Анастасія Шевченко



Джерело

Continue Reading

Війна

Генштаб підтвердив ураження НПЗ в Уфі та Самарі

Published

on

Підрозділи Сил оборони України уразили російські нафтопереробні заводи в Уфі та Самарі.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

21 вересня та у ніч на 22 вересня Сили оборони уразили два важливі об’єкти нафтопереробної галузі РФ.

В Уфі (Республіка Башкортостан) уражений нафтопереробний завод “Башнафта-УНПЗ”, зафіксована пожежу на території підприємства.

Потужність переробки цього НПЗ становить близько 7,5 млн тонн нафти на рік. Підприємство здійснює глибоку переробку нафти та виробляє бензини, дизельне й котельне паливо, скраплені гази, сірку та іншу нафтопродукцію.

У Самарі уражений Куйбишевський нафтопереробний завод, зафіксована пожежа на території підприємства.

Читайте також: Московський НПЗ зупинив роботу після атаки безпілотників – Reuters

Цей НПЗ – одне з найбільших нафтопереробних підприємств Самарської групи РФ, що входить до структури “Роснафти”. Потужність переробки становить близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензини, дизельне пальне, мазут та понад 30 видів іншої нафтопродукції.

Продукція обох НПЗ використовується для забезпечення потреб армії РФ.

Ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу Російської федерації.

Як повідомляв Укрінформ, дрони минулої ночі атакували Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарі (РФ). Місцеві жителі заявили, що внаслідок атаки лунали вибухи, на підприємстві виникла масштабна пожежа. Росавіація вночі вводила обмеження на польоти в Самарі та інших містах регіону.

Фото: Telegram \ Exilenova+



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.