Connect with us

Війна

Одна валіза та велика сила: історія військовослужбовиці за позивним Джейн

Published

on

Мільйони історій, тисячі трагедій та сотні складнощів не заважають бажанню, силі чи сміливості. 233 день повномасштабної війни Україна стоїть завдяки кожному з її захисників, серед них і дівчина за позивним “Джейн”. До Дня захисника та захисниці України військовослужбовиця поділилась своєю історією для “Дайджесту Одеси”. Це розповідь про підтримку, про те як страх можна перетворити у силу, як вірити у майбутнє і це частина нашої історії.

Життя до війни: яким воно було? 

Моє життя до війни було дуже класним, я багато подорожувала. Ми з хлопцем відкрили свою туристичну компанію і останній рік цим займались, планували надалі. Також поміж цього я викладаю онлайн англійську мову для дорослих та дітей і в мене були власні ідеї, які я хотіла втілювати. 

Пам’ятаю, як 14 лютого ми приїхали до Карпат, тоді якраз говорили про можливий напад і в мене була така міні істерика, адже дуже важко розуміти цей факт. Але тоді нічого не сталось. Ніхто не вірив. До речі, коли ми 13 лютого виїжджали, то наш друг сказав: “ну якщо буде війна, то збираємо речі і йдемо у військкомат”. Він такий, що я вірила в його слова. Я не вірила у сам факт, що можлива війна. Ось так все ж сталось, ми жили всі вчотирьох у Гостомелі, зараз знаходимось на службі.

Якою війна з’явилась у вас? Про що тоді думали, які перші дії?

Війна застала мене у Житомирі, за день до вторгнення ми виїхали туди з Гостомелю, де був будинок в якому ми прожили п’ять місяців. Планували провести там один день у справах. До будинку ми так і не повернулись. 

Це було дуже страшно, тому що все сказане до тепер стало реальністю. Ти не знаєш, що буде з тобою, твоїми батьками. Вони знаходились за 800 кілометрів від мене, тому я дуже хвилювалась. Перший день минув швидко, адже ніхто не розумів, що відбувалось. Відчуття були дивні. Як і всі не виходили з телефону. 

Ми виїхали без документів, без грошей, без речей. Все залишилось у будинку. З нами жили друзі, які 24 лютого були там. Нас розбудив від них дзвінок десь о п’ятій ранку. Вони сказали, що почалось і літаки вже летіти на Гостомель, на аеропорт Антонов, а ми жили недалеко від нього. Я була проти повернення до Києва, адже не знали чи зможемо виїхати, чи знайдемо пальне. Була паніка. 

Фото: Економічна правда

Наш друг зібрав трохи речей, документи й вмістив в одну валізу, яку привіз нам. Ось у нас залишилась одна валіза. Але якась була віра у те, що ми туди повернемось. 

У Гостомель ми не можемо повернутись. Це була перша лінія, всі будинки знищені і ремонту не підлягають. Наш друг пішов служити і відбивав Ірпінь, то бачив наш будинок через річку. Коли місто звільнили, лише військові могли там пересуватись, то він приїхав до будинку та забрав деякі цінні для мене речі з першого поверху. Другий та третій поверхи просто згоріли.

Він розповідав, що на дивані були бинти та кров, напевно, окупанти там переховувались та намагались перебинтувати пораненого. Що мене дуже вразило, то вони пили наш алкоголь, але із келихів. Дістали наші круті келихи і пили з них: кляті аристократи. 

Рішення піти на службу: як це відбувалось?

Я не була військовозобов’язаною, це було моє рішення. Моя родина пов’язана з військовою сферою все життя, тому для мене це було адекватне рішення: піти на службу, а не поїхати з країни. 

Ми пішли удвох із хлопцем. Мені хотілось щось довести собі, бути корисною, опанувати нові навички, навчитись військової справи, поводженню зі зброю і ще багато причин. Я не хотіла виїжджати за кордон, була не в тому стані, щоб це робити. Мені не хотілось викладати, спілкуватись в навчанні, вести блог. Як це продовжувати, яке навчання англійської, коли у нас людей вбивають? Не могла ні про що думати.

Ми знаходились в Житомирі, там теж вдарило вночі, але ми не чули. Кілька тижнів ми були у батьків Влада і залишались там, але він мені сказав, що хоче піти служити. Ми розуміли, що це буде важко, тому що строковиків, які не служили — не беруть. Я питала у своїх батьків, чи є у нас варіанти, якщо поїхати на мою батьківщину до Одеської області, то може там будуть місця. У нас є вища освіта, може буде посада чи якесь місце. Це війна і люди потрібні. Мені відмовили. Потім коли бомбили зі сторони Білорусії, ракета прилетіла у сусіднє смт у Житомирі. Тоді я сказала, що ми поїдемо на південь. Хоч там також було не ясно чи буде стабільно. Ми поїхали. Побули кілька днів у моїх батьків і потім знайомі сказали, що є місця в ТРО і ми можемо потрапити, якщо підійдемо. Ось я і потрапила у свій відділ, Влад — у свій.

Фото: з архіву Джейн

Обговорювали, що готові йти на рік, розуміли, що менше точно не буде. Але ми прийняли це з розумінням, тому що ми патріоти і в складні часи для країни, готові тут бути. Попри втому, а втомились усі. Коли я думаю про те, що втомлена або мені морально складно, що все задовбало, то я згадую про хлопців, які зараз знаходяться у дуже поганих умовах, не мають що їсти, у бліндажах, окопах. Наші друзі знаходяться на Сході у дуже небезпечних умовах. Тому нам наразі набагато краще ніж іншим. 

Як бути жінкою військовослужбовцем? 

Як слабшу звичайно будуть сприймати. Якісь упередження щодо того, що військовослужбовці, які працюють особливо в діловодстві та управлінні, менш підготовлені — це не так. Ми виконуємо свої посадові зобов’язання. Ми як солдати і маємо додаткове навантаження. В будь-який час повинні взяти зброю і йти захищати Україну і неважливо жінка ти чи ні, на якій ти посаді та інше. 

Фото: з архіву Джейн

З моїм хлопцем Владом у нас гарні стосунки. Те як ми бачимось залежить від того де ми живемо, це щодня або через день. Я впевнена, що цю війну ми переживемо разом і все буде добре.

Ми разом взяли участь у програмі UNITED 24 за ініціативою Президента. До нашої частини надійшов наказ: визначити військовослужбовця, який може взяти участь, вільно володіє англійською мовою. Визначили 4 людини і серед них ми з Владом. Розповіли нашу історію, ще будуть виходити додаткові відео. Ми завжди в такому беремо участь. 

UNITED24 — ініціатива Президента України Володимира Зеленського. Завдання фандрейзингової платформи — стати головним вікном для збору пожертв на підтримку України. Кошти надходять на рахунки Національного банку України та спрямовуються профільними міністерствами на найголовніші потреби за трьома напрямами: оборона та розмінування, медична допомога, відбудова України.

Після війни я піду у запас і сподіваюсь, що мені більше ніколи не доведеться сюди повернутись. Поки я потрібна, я буду виконувати свої посадові обов’язки. Але багато хто хоче, і я також, повернутись до буденного життя. Хочеться миру і щоб було добре. Хочеться, щоб молоді хлопці та дівчата не помирали, не жертвували своїм здоров’ям.

Фото: з архіву Джейн

 

Війна

Прикордонники не фіксують нарощування ударного угруповання на території Білорусі

Published

on

Нарощування на території Білорусі ударного угруповання в напрямку українського кордону не спостерігається, проте Росія не полишає спроб затягнути Білорусь у війну.

Про це в телеефірі повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, передає кореспондент Укрінформу.

«Наші підрозділи і Генеральний штаб також помічають, що нарощування якогось ударного угруповання у напрямку нашого кордону на території Білорусі немає. Але, знову ж таки, тиск з боку Росії на Білорусь зберігається, для того, щоб та більш активно долучалася до війни проти нашої країни. Тобто навіть спробами дестабілізувати ситуацію по кордону», – сказав Демченко.

Він запевнив, що кордон з Білоруссю зараз значно краще укріплений, ніж 2022 року.

«І це стосується інженерного облаштування, це стосується фортифікаційних укріплень, зміни мінно-вибухових загороджень на найбільш загрозливих напрямках. Тобто Білорусь має розуміти і бачити, що ми робимо, що ми не становимо загрози Білорусі, але якщо раптом Білорусь своїми силами вирішить долучитися до війни, то вона має розуміти, з чим буде мати справу», – сказав речник ДПСУ.

Читайте також: У ДПСУ оцінили ризики створення в Білорусі десантно-штурмової групи поблизу українського кордону

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 15 травня заявив, що зафіксовані нові спроби Росії більше залучити Білорусь до війни. У травні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтвердив, що загроза наступальних дій Росії з території Білорусі цілком реальна.

За словами командувача СБС Роберта Бровді (Мадяра), Україна вже визначила 500 цілей в Білорусі на випадок, якщо її очільник Олександр Лукашенко вступить у війну.

19 червня Зеленський повідомив, що на території Білорусі уздовж кордону з Україною розміщені ретранслятори, які використовують для коригування російських ударів по українському населенню. Глава держави наголосив, що білоруська сторона здатна самостійно демонтувати ці засоби, і якщо цього не буде зроблено протягом тижня, Україна може вдатися до відповідних дій.

Командувач Національної гвардії Олександр Півненко висловив думку, що загроза дій ворога з території Білорусі є реальною за умови концентрації близько 70 тис. військових РФ, однак Сили оборони України роблять усе, щоб цього не допустити.



Джерело

Continue Reading

Війна

Атака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари

Published

on


Українське оборонне відомство підтвердило удари дронів по НПЗ у Самарській області. Підприємство, яке належить “Роснефті”, забезпечує паливом російські війська.

Після удару українських дронів вночі у суботу, 8 серпня, на Сизранському нафтопереробному заводі у Самарській області РФ виникла пожежа. Про це повідомили у МО України.

Зазначається, що нафтопереробний завод потужністю близько 8,5 млн тонн на рік є одним із ключових об’єктів галузі в регіоні та забезпечує паливом потреби російських військ.



Атака на Сизранський нафтопереробний завод

Фото: Міноборони України

“Сили оборони продовжують руйнувати економічну основу збройної агресії Російської Федерації”, — йдеться у повідомленні Міноборони.

Українська оборонна компанія Fire Point зазначала, що для ураження Сизранського НПЗ Сили оборони України задіяли БПЛА FP-1.

Атака на Ільський НПЗ на Кубані

гур



Ураження Ільського НПЗ

Фото: пресслужба ГУР Міноборони

Своєю чергою атаку на Ільский нафтопереробний завод у Краснодарскому краї підтвердили у Головному управлінні розвідки.

Наголошується, що deepstrike-операцію на території Росії провели оператори департаменту активних дій та департаменту безпілотних систем ГУР МО України.

Внаслідок атаки на НПЗ, що живить ресурсами злочинну війну Росії проти України, виникла пожежа, повідомили в ГУР.

Нагадаємо, вночі 8 серпня вибухи пролунали на двох нафтопереребних заводах у Росії. Були атаковані Сизранський та Ільський НПЗ.

Раніше Фокус писав про низку вибухів, які сталися у місті Сизрань Самарської області РФ. Декілька днів тому у Сизрані вже атакували місцевий НПЗ.



Джерело

Continue Reading

Війна

В України є домовленість зі США про щомісячні поставки ракет-перехоплювачів

Published

on

Президент Володимир Зеленський заявив, що в України є домовленості зі США про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів до «Петріот», проте  кількості ракет недостатньо. 

Про це глава держави повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ у Белграді, передає кореспондент Укрінформу.

«У кого є антибалістичні ракети і система? У виробника. Це Сполучені Штати Америки, передусім. Чи можуть вони допомогти? Ми працюємо. Чи будуть вони виділяти нам ракети кожного місяця? Так. У нас є домовленості. Чи достатньо цих ракет? Ні», – розповів Зеленський.

Він додав, що кількість ракет-перехоплювачів, які отримує Україна, скоротилася у 2026 році порівняно з 2025-м.

«Я не говорю про чітку цифру, не можу готувати і «рускіх», і не можу (називати її – ред.) по відношенню до наших партнерів. Цих ракет стало менше в 2026-му році. В 2025-му цього було більше», – зазначив Президент.

Читайте також: Україна може використати кошти кредиту ЄС на закупівлю ракет-перехоплювачів у третіх країнах – Єврокомісія

Як повідомляв Укрінформ, під час спільного з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте спілкування з представниками ЗМІ у Києві у червні Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала в рази менше обіцяних партнерами ракет PAC-3, що здатні збивати балістику, через війну на Близькому Сході.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.