Connect with us

Війна

Підприємці, державні програми та гроші: воєнна економічна ситуація Одеської області. Інтерв’ю з Дмитром Радуловим

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Одеська область приймає ВПО, транспортує продукцію, працює в умовах екстрених відключень електроенергії і про результати цього для «Дайджесту Одеси» розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов.

Підприємець має відчувати ринок і бути гнучким задля адаптації під потреби. В умовах війни, коли все перевернулось з ніг на голову, здається, що контролю немає взагалі. І крім формування безпеки для себе та родини, треба підтримувати країну і налаштувати власне ППО проти атак економічної кризи. Скільки підприємців перестали працювати в Одеській області за час воєнного стану і яка кількість нових з’явилась? 

Дмитро Радулов: З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців.

Фото: РБК-Україна

Це пояснюється тим, що люди виїжджали, ряд надавачів послуг припинили діяльність на початковому періоді. Наразі багато хто повернувся додому,  в області з’явились внутрішньо переміщені особи, які також відкривають свій бізнес тут. Особисто знаю, як родини з Миколаївської області відкрили невеликі приватні дитячі садочки. І ВПО підтримують такі ініціативи, віддаючи саме до таких садочків своїх дітей. Важливо, що тут можна працювати, відкривати свою справу, надаючи послуги, сплачуючи податки.

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які стикнулись з цією проблемою, досягла 78%. Які головні труднощі при веденні бізнесу наразі можна виокремити?

Дмитро Радулов: Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси та інше.  Я б ще виокремив розриви логістичних ланцюжків. У квітні ми вирішували з багатьма питання з цього приводу, коли навіть великі торговельні мережі, не кажучи вже про маленькі магазинчики, шукали товари тут на місцях. Ряд виробів привозили з інших регіонів, але вони не могли вчасно чи взагалі доставити свою продукцію. Місцеві виробники мають коротке логістичне плече і змогу швидко реагувати. Так, можливо це обмежує асортимент, але все ж всі групи товарів були і є на полицях магазинів. Це сприяє розширенню ринку збуту для обласних виробників, хоч пов’язано не з якістю їхньої роботи, а через обставини. Але маємо приклади нарощення виробництва у деяких виробників Одеської області. 

Український бізнес впливає на економічну спроможність країни.  Для цього створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства та інші методи підтримки. «Зернова ініціатива» розворушила значну частину регіону і які переваги ми маємо від цього?

Дмитро Радулов: «Зернова ініціатива» за нашими оцінками становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Тому що, наприклад, робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси. 

Фото: Європейська правда

Одеська область також бере активну участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Сьогодні ми вийшли на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках програми. Це непоганий результат у воєнний стан, на місцях попереду Київ та Львівська області. Ми маємо понад 6 тисяч кредитів, взятих суб’єктами господарювання.

І ще одна програма, яку варто відзначити: «Єробота». Поки зарано говорити про результати, але у нас 918 фізичних та юридичних осіб, які подали заявки на участь. Наразі 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання у нас залучилось 12 млн гривень. Поки програма тільки набирає оберти, подивимось як спрацює регіон цього року.  

Дмитро Радулов

До повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося портами Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю. Уряд був змушений повністю закрити чотири порти, які лишились на окупованих територіях: в Бердянську, Маріуполі, Скадовську і Херсоні. Нині порти українського Придунав’я – Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський залишаються альтернативними шляхами вітчизняного експорту. Ряд портів зазначили про збільшення свої перевалювальних потужностей у рази, яка загальна ситуація?

Дмитро Радулов: Загалом по роботі портів в Україні ми бачимо зниження переваленої продукції, тому що має змогу працювати лише Одещина. У 2021 році було понад 100 млн тонн, сьогодні ми маємо 50 млн тонн. Навіть з портів Великої Одеси (Одеси, Чорноморська та Южного) є зниження. Але порти Усть-Дунайськ, Ізмаїл, Рені — мають збільшення. Крім того, що це робочі місця та оновлення парку перевальних потужностей у цих підприємствах — зростає капіталоємність. Тому вони можуть наймати нових працівників, підвищувати зарплатню та гасити старі борги. Ренійський порт після кількох місяців роботи за «Зерновою ініціативою» зміг погасити заборгованість заробітної плати за кілька років, наразі активно сплачують борги по платі за землю. А ці гроші потрапляють у місцевий ренійський бюджет. Ізмаїльський та Усть-Дунайський порти значно збільшили рівень заробітної плати, а відповідно і податкові відрахування.

Порт у Білгород-Дністровському наразі не має сьогодні змоги перевалювати взагалі, а в нього є дуже давнішня заборгованість із виплати заробітної плати, яка на початок повномасштабної війни становила 20 млн гривень. На сьогодні ця заборгованість становить 11 млн гривень. Вони працюють у режимі сухого порту, тобто надають послуги зберігання, транзитного перевантаження. Завдяки цьому мають змогу виплачувати поточну заробітну плату і гасити заборгованість. Це також непогано, все ж керівництво підлаштувалось під обставини економічної ситуації і знайшло свою нішу, щоб залишитись на плаву. 

У чому полягає суть проєкту Стратегічного плану відновлення економіки Одеської області у повоєнний час? Які напрямки наразі актуальні? 

Дмитро Радулов: Ми з громадами пропрацювали понад 400 різних проєктів, як на відновлення різної інфраструктури, так і на розвиток. Наразі чекаємо постанову Кабміну, яка регламентуватиме цей Стратегічний план. Ми хочемо залучати кошти міжнародних партнерів, наприклад, Європейського інвестиційного банку, Банку реконструкцій та розвитку, Міжнародної фінансової організації та інших донорів, тому потрібне погодження з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. 

Фото: Українська правда

Важливим є питання включення Одеської області до переліку регіонів відновлення. Це дасть більше можливостей та доступу до ресурсів. У нас критична та мостова інфраструктура зазнала уражень, є проблеми з енергетикою. Також маємо не забувати про необхідність відновлення, наприклад, зрошувальних систем, про проблемні місця Одеського регіону, як дамба Хаджибейського лиману чи інші значущі питання. Відзначу питання будівництва лінії електропередачі Новоодеська — Арциз. Це та лінія, яка дасть змогу повністю забезпечити електроенергією південну частину області від Білгород-Дністровського до Рені. Це вкрай актуальне питання і хочемо, щоб ці проєкти були в Стратегічному документі. 

Певні бюджетні рішення держави можуть бути болючими, але вимушеними. Тому підтримка як самих українців, так і світових партнерів — інвестиція в перемогу. 

Війна

Євросоюз схвалив ще €1 мільярд військової допомоги Україні

Published

on

Рада Євросоюзу ухвалила два рішення, які дозволяють надати Збройним силам України нову військову допомогу на суму 1 мільярд євро у межах Європейського фонду миру (EPF) шляхом спільних закупівель летального та нелетального обладнання.

Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт Ради ЄС.

Зазначається, що заходи допомоги охоплюють постачання безпілотників, засобів протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), радарних систем та вибухівки.

Усе це обладнання має бути передане Україні до кінця 2027 року.

«За 24 години Росія вбила українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві та порушила повітряний простір Польщі. Немає жодних ознак того, що Росія хоче миру — дії Москви говорять самі за себе. Сьогодні ми схвалюємо використання ще 1 мільярда євро для підтримки здатності України захищати себе», — наголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Вона додала, що Україна може розраховувати на Європу у зміцненні своїх позицій на полі бою та за столом переговорів

Як підкреслили в Раді ЄС, ухвалені рішення є черговим важливим кроком у реалізації політичної домовленості, досягнутої державами-членами Євросоюзу 25 вересня 2026 року щодо мобілізації загалом 6,6 мільярда євро для України через Європейський фонд миру.

Читайте також: Єврокомісія озвучила план додаткової підтримки України на 2027 рік

Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Єврокомісія виплатила Україні рекордний транш макрофінансової допомоги в розмірі майже 7,9 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж від ЄС з початку дії цієї програми. Кошти, серед яких близько 5 мільярдів євро припадає на позику підтримки України (Ukraine Support Loan) на 2026 рік, надані за успішне виконання Києвом низки реформ, зокрема у сферах судочинства, боротьби з корупцією, енергетики, цифровізації та управління державними активами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Євросоюз та його держави-члени надали Україні підтримку на суму 245,5 мільярда євро.

Фото: Рада Європи



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія запускає до 200 ударних дронів щоночі та понад 100 вдень

Published

on

Російські війська атакують Україну ударними безпілотниками фактично цілодобово: вдень запускають понад 100 дронів, а вночі – до 200. Частка реактивних БПЛА в окремі дні може сягати 95%.

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.

«Дрони атакують фактично цілодобово. Ми бачимо понад 100 дронів – там в день приблизно така цифра і до 200 дронів – щоночі. Серед них багато реактивних», – сказав він.

За словами Ігната, співвідношення звичайних і реактивних безпілотників змінюється залежно від дня. Іноді частка реактивних БПЛА сягає 95%, а в інші дні до 90% становлять класичні «Шахеди». Він також пояснив, що вибір типу безпілотників залежить від того, наскільки швидко росіяни хочуть уразити ціль, від характеру цієї цілі та погодних умов.

Ігнат окремо наголосив, що ці обставини необхідно враховувати під час планування протиповітряної оборони, щоб правильно розподіляти сили й засоби та забезпечувати перехоплення повітряних цілей.

Читайте також: РФ використовує «Шахеди» як розвідники, ударні дрони та ретранслятори – Ігнат

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що під час останнього удару Росія застосувала понад 400 ударних дронів і 110 ракет, із них 27 балістичні. Об’єктом атаки була енергетика та логістика, зокрема мости. Через атаку 8 людей загинули, майже 30 людей поранені.

Зображення згенероване ШІ



Джерело

Continue Reading

Війна

У Смоленській області дрони атакували хімзавод, що виробляє компоненти для вибухівки

Published

on

У Смоленській області РФ дрони атакували хімічний завод «Дорогобуж».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA.

Зазначається, що цей завод є великим виробником компонентів для промислових вибухових речовин.

Загрозу атаки БПЛА в регіоні оголосили близько опівночі. Незабаром українські моніторингові Телеграм-канали повідомили, що було завдано удару по території проммайданчика ПАТ «Дорогобуж». На опублікованому відео видно момент вибуху.

OSINT-аналітик ASTRA підтвердив, що вибух стався на заводі, який називають найбільшим промисловим підприємством Смоленської області. Офіційних заяв про цю атаку поки немає.

ПАТ «Дорогобуж» входить до групи «Акрон», основним бенефіціаром якої є В’ячеслав Кантор, російський мільярдер та колишній голова Європейського єврейського конгресу.

ПАТ «Дорогобуж» – один із провідних російських виробників мінеральних добрив.

За даними компанії, цей завод забезпечує близько 11% загальноросійського виробництва аміачної селітри. Продукція підприємства має подвійне промислове призначення, зокрема потенційне застосування у виробництві промислових вибухових речовин. Також завод виробляє аміак, азотну кислоту, мінеральні добрива, нітроамофоску.

Востаннє ПАТ «Дорогобуж» зазнало атаки у ніч проти 25 лютого. Тоді під час атаки загинули семеро людей. Це підприємство також атакували у грудні 2025 року.

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження Ільського та Афіпського НПЗ

Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони України від початку 2026 року знищили або вивели з ладу за допомогою безпілотних літальних апаратів.

Перше фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.