Війна
Підприємці, державні програми та гроші: воєнна економічна ситуація Одеської області. Інтерв’ю з Дмитром Радуловим
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Одеська область приймає ВПО, транспортує продукцію, працює в умовах екстрених відключень електроенергії і про результати цього для «Дайджесту Одеси» розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов.
Підприємець має відчувати ринок і бути гнучким задля адаптації під потреби. В умовах війни, коли все перевернулось з ніг на голову, здається, що контролю немає взагалі. І крім формування безпеки для себе та родини, треба підтримувати країну і налаштувати власне ППО проти атак економічної кризи. Скільки підприємців перестали працювати в Одеській області за час воєнного стану і яка кількість нових з’явилась?
Дмитро Радулов: З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців.
Це пояснюється тим, що люди виїжджали, ряд надавачів послуг припинили діяльність на початковому періоді. Наразі багато хто повернувся додому, в області з’явились внутрішньо переміщені особи, які також відкривають свій бізнес тут. Особисто знаю, як родини з Миколаївської області відкрили невеликі приватні дитячі садочки. І ВПО підтримують такі ініціативи, віддаючи саме до таких садочків своїх дітей. Важливо, що тут можна працювати, відкривати свою справу, надаючи послуги, сплачуючи податки.
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які стикнулись з цією проблемою, досягла 78%. Які головні труднощі при веденні бізнесу наразі можна виокремити?
Дмитро Радулов: Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси та інше. Я б ще виокремив розриви логістичних ланцюжків. У квітні ми вирішували з багатьма питання з цього приводу, коли навіть великі торговельні мережі, не кажучи вже про маленькі магазинчики, шукали товари тут на місцях. Ряд виробів привозили з інших регіонів, але вони не могли вчасно чи взагалі доставити свою продукцію. Місцеві виробники мають коротке логістичне плече і змогу швидко реагувати. Так, можливо це обмежує асортимент, але все ж всі групи товарів були і є на полицях магазинів. Це сприяє розширенню ринку збуту для обласних виробників, хоч пов’язано не з якістю їхньої роботи, а через обставини. Але маємо приклади нарощення виробництва у деяких виробників Одеської області.
Український бізнес впливає на економічну спроможність країни. Для цього створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства та інші методи підтримки. «Зернова ініціатива» розворушила значну частину регіону і які переваги ми маємо від цього?
Дмитро Радулов: «Зернова ініціатива» за нашими оцінками становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Тому що, наприклад, робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси.
Одеська область також бере активну участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Сьогодні ми вийшли на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках програми. Це непоганий результат у воєнний стан, на місцях попереду Київ та Львівська області. Ми маємо понад 6 тисяч кредитів, взятих суб’єктами господарювання.
І ще одна програма, яку варто відзначити: «Єробота». Поки зарано говорити про результати, але у нас 918 фізичних та юридичних осіб, які подали заявки на участь. Наразі 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання у нас залучилось 12 млн гривень. Поки програма тільки набирає оберти, подивимось як спрацює регіон цього року.

До повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося портами Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю. Уряд був змушений повністю закрити чотири порти, які лишились на окупованих територіях: в Бердянську, Маріуполі, Скадовську і Херсоні. Нині порти українського Придунав’я – Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський залишаються альтернативними шляхами вітчизняного експорту. Ряд портів зазначили про збільшення свої перевалювальних потужностей у рази, яка загальна ситуація?
Дмитро Радулов: Загалом по роботі портів в Україні ми бачимо зниження переваленої продукції, тому що має змогу працювати лише Одещина. У 2021 році було понад 100 млн тонн, сьогодні ми маємо 50 млн тонн. Навіть з портів Великої Одеси (Одеси, Чорноморська та Южного) є зниження. Але порти Усть-Дунайськ, Ізмаїл, Рені — мають збільшення. Крім того, що це робочі місця та оновлення парку перевальних потужностей у цих підприємствах — зростає капіталоємність. Тому вони можуть наймати нових працівників, підвищувати зарплатню та гасити старі борги. Ренійський порт після кількох місяців роботи за «Зерновою ініціативою» зміг погасити заборгованість заробітної плати за кілька років, наразі активно сплачують борги по платі за землю. А ці гроші потрапляють у місцевий ренійський бюджет. Ізмаїльський та Усть-Дунайський порти значно збільшили рівень заробітної плати, а відповідно і податкові відрахування.
Порт у Білгород-Дністровському наразі не має сьогодні змоги перевалювати взагалі, а в нього є дуже давнішня заборгованість із виплати заробітної плати, яка на початок повномасштабної війни становила 20 млн гривень. На сьогодні ця заборгованість становить 11 млн гривень. Вони працюють у режимі сухого порту, тобто надають послуги зберігання, транзитного перевантаження. Завдяки цьому мають змогу виплачувати поточну заробітну плату і гасити заборгованість. Це також непогано, все ж керівництво підлаштувалось під обставини економічної ситуації і знайшло свою нішу, щоб залишитись на плаву.
У чому полягає суть проєкту Стратегічного плану відновлення економіки Одеської області у повоєнний час? Які напрямки наразі актуальні?
Дмитро Радулов: Ми з громадами пропрацювали понад 400 різних проєктів, як на відновлення різної інфраструктури, так і на розвиток. Наразі чекаємо постанову Кабміну, яка регламентуватиме цей Стратегічний план. Ми хочемо залучати кошти міжнародних партнерів, наприклад, Європейського інвестиційного банку, Банку реконструкцій та розвитку, Міжнародної фінансової організації та інших донорів, тому потрібне погодження з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури.
Важливим є питання включення Одеської області до переліку регіонів відновлення. Це дасть більше можливостей та доступу до ресурсів. У нас критична та мостова інфраструктура зазнала уражень, є проблеми з енергетикою. Також маємо не забувати про необхідність відновлення, наприклад, зрошувальних систем, про проблемні місця Одеського регіону, як дамба Хаджибейського лиману чи інші значущі питання. Відзначу питання будівництва лінії електропередачі Новоодеська — Арциз. Це та лінія, яка дасть змогу повністю забезпечити електроенергією південну частину області від Білгород-Дністровського до Рені. Це вкрай актуальне питання і хочемо, щоб ці проєкти були в Стратегічному документі.
Певні бюджетні рішення держави можуть бути болючими, але вимушеними. Тому підтримка як самих українців, так і світових партнерів — інвестиція в перемогу.
Війна
Сили оборони уразили командний пункт росіян у Курській області та понтонні переправи на ТОТ Донеччини
Сили оборони України 18 травня уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ та ще низку ворожих об’єктів на території Херсонської, Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Оновлюється…
Війна
У Києві та низці областей оголошували тривогу через загрозу балістики
У Києві та низці областей України оголошували повітряну тривогу у зв’язку із загрозою удару російських військ із застосуванням балістичних ракет.
Війна
Корпусна реформа, досвід та західна зброя дозволили Нацгвардії нівелювати кількісну перевагу ворога
Перехід на корпусну систему забезпечив пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Разом зі створенням штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад це дало змогу Нацгвардії успішно нівелювати кількісну перевагу ворога.
Про це йдеться у дописі командувача Національної гвардії Олександра Півненка у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Півненко наголосив, що сучасна війна диктує безпрецедентну динаміку, де успіх на полі бою вимірюється не просто кількістю залученого особового складу, а швидкістю ухвалення рішень, гнучкістю управління, рівнем технологічної інтеграції та постійної адаптації.
«Коли у липні 2023 року я був призначений на посаду командувача Національної гвардії України, перед нами стояло складне завдання: не лише розвивати бригади “Гвардії наступу” та утримувати значні ділянки фронту, а й паралельно трансформувати внутрішню структуру НГУ під вимоги високоінтенсивного протистояння. Сьогодні Національна гвардія стійко утримує десятки кілометрів нашої лінії оборони, зокрема на напрямках, де ворог діє найбільш активно», – нагадав він.
За словами командувача НГУ, досвід війни показав, що відсутність сталої структури та постійна зміна підпорядкування бригад суттєво ускладнюють координацію. Саме тому на початку 2025 року за погодженням із військово-політичним керівництвом держави, головнокомандувачем ЗСУ та міністром внутрішніх справ Національна гвардія розпочала масштабну реформу – перехід на корпусну систему управління.
У структурі Національної гвардії було розгорнуто 1-й корпус «Азов» та 2-й корпус «Хартія», нагадав Півненко. Він підкреслив, що ця реформа дала змогу виключити фактор тимчасовості: командир корпусу тепер є безпосереднім керівником для своїх підрозділів, який досконало знає потреби, логістику та бойовий потенціал кожної бригади. Це дозволяє кардинально прискорити комунікацію, чітко систематизувати тактичні й оперативні завдання та забезпечити швидше ухвалення рішень. Що, своєю чергою, безпосередньо впливає на спроможність ефективніше протидіяти противнику й проводити ударно-пошукові дії.
«Практика першого року роботи корпусів доводить правильність цього вектору. Попри шалений натиск окупантів у 2025 році, у смугах відповідальності обох корпусів Нацгвардія спромоглася не лише вибудувати глибоко ешелоновану оборону, а й провести успішні ударно-пошукові операції. Зокрема, під час боїв на Куп’янському та Добропільському напрямках корпусна модель повністю довела свою дієвість. Коли командир корпусу володіє повноцінною картиною бою та має власні оперативні резерви, він здатний самостійно й миттєво купірувати ворожі прориви, проводити контрударні дії. І вже за цей час, аналізуючи досвід бойових дій, ми зрозуміли, що штабам корпусів потрібні власні додаткові інструменти маневру і посилення спроможностей», – зауважив Півненко.
Саме тому в обох корпусах було створено додаткові підрозділи: артилерійські бригади, штурмові полки, полки безпілотних систем. «Роль артилерії та полків безпілотних систем важко переоцінити. Сучасне поле бою на 80-90 відсотків контролюється саме дронами. Гвардійські підрозділи безпілотних систем уже продемонстрували надвисоку результативність, завдавши ворогу втрат на суму понад 20 мільярдів доларів. Завдяки безпілотним системам гвардійці загалом знищили десятки тисяч одиниць ворожої бронетехніки», – додав Півненко.
На його переконання, створення окремих полків безпілотних систем у межах корпусів дозволяє централізувати цей досвід, масштабувати успішні практики, застосовувати найновіші FPV-дрони на оптоволокні, інтегрувати їх із системами управління боєм і забезпечити точкове вогневе ураження там, де це необхідно найбільше.
Паралельно була посилена загальна структура Нацгвардії створенням артилерійських бригад, нагадав командувач НГУ. Вони виконують завдання у смугах оборони корпусів, надаючи необхідну артилерійську підтримку бригадам. Основу їхньої вогневої моці складають українські 155-міліметрові самохідні артилерійські установки «Богдана», а також іноземні зразки: словацькі САУ Zuzana та чеські САУ DITA.
Наразі НГУ забезпечує безперервний процес підготовки екіпажів для цих високоавтоматизованих систем, що дозволяє суттєво наростити точність та дальність ураження ворога на відстані до понад 30-40 км, додав командувач НГУ.
Півненко також зауважив, що ще кілька років тому Національна гвардія асоціювалася переважно з легкими бронетранспортерами та бронемашинами. Сьогодні ситуація змінилася докорінно. За останні роки бригади отримали на озброєння та успішно опанували важкі німецькі танки Leopard 2A4 та Leopard 1A5, а також американські бойові машини піхоти M2 Bradley. «Наші бійці на практиці довели, що німецькі Leopard та американські Bradley – це дієва тактична зв’язка, створена одне для одного. Це дозволяє вести сучасний комбінований бій, де техніка діє як єдиний злагоджений механізм у взаємодії з підрозділами БПЛА, РЕБ та протиповітряного прикриття», – розповів Півненко.
Він також додав, що сучасний західний танк Leopard перестав бути виключно машиною прориву. Сьогодні це дуже швидка та мобільна артилерія, яка підтримує піхоту вогнем із закритих позицій на великій відстані та оперативно змінює точки роботи.
«Для того, щоб ця техніка ефективно виживала під щоденними атаками ворожих дронів, ми суттєво модернізуємо її захист безпосередньо в польових умовах. Наш стратегічний орієнтир: технологічність, керованість, збереження життів наших воїнів. Реформи, які ми втілили протягом останнього року, кардинально змінили обличчя Національної гвардії України. Перехід на корпусну систему усунув штучні бар’єри в управлінні, забезпечивши пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Створення штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад дало нам збалансований, автономний і високотехнологічний механізм та вогневу міць. Це той самий асиметричний важіль, який дозволяє нам успішно нівелювати кількісну перевагу ворога», – підсумував командувач НГУ.
Як повідомляв Укрінформ, батальйон «Pilum» масштабовано до 41-го полку безпілотних систем у складі 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика6 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Усі новини6 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Одеса6 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)