Війна
Підприємці, державні програми та гроші: воєнна економічна ситуація Одеської області. Інтерв’ю з Дмитром Радуловим
Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Одеська область приймає ВПО, транспортує продукцію, працює в умовах екстрених відключень електроенергії і про результати цього для «Дайджесту Одеси» розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов.
Підприємець має відчувати ринок і бути гнучким задля адаптації під потреби. В умовах війни, коли все перевернулось з ніг на голову, здається, що контролю немає взагалі. І крім формування безпеки для себе та родини, треба підтримувати країну і налаштувати власне ППО проти атак економічної кризи. Скільки підприємців перестали працювати в Одеській області за час воєнного стану і яка кількість нових з’явилась?
Дмитро Радулов: З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців.
Це пояснюється тим, що люди виїжджали, ряд надавачів послуг припинили діяльність на початковому періоді. Наразі багато хто повернувся додому, в області з’явились внутрішньо переміщені особи, які також відкривають свій бізнес тут. Особисто знаю, як родини з Миколаївської області відкрили невеликі приватні дитячі садочки. І ВПО підтримують такі ініціативи, віддаючи саме до таких садочків своїх дітей. Важливо, що тут можна працювати, відкривати свою справу, надаючи послуги, сплачуючи податки.
Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які стикнулись з цією проблемою, досягла 78%. Які головні труднощі при веденні бізнесу наразі можна виокремити?
Дмитро Радулов: Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси та інше. Я б ще виокремив розриви логістичних ланцюжків. У квітні ми вирішували з багатьма питання з цього приводу, коли навіть великі торговельні мережі, не кажучи вже про маленькі магазинчики, шукали товари тут на місцях. Ряд виробів привозили з інших регіонів, але вони не могли вчасно чи взагалі доставити свою продукцію. Місцеві виробники мають коротке логістичне плече і змогу швидко реагувати. Так, можливо це обмежує асортимент, але все ж всі групи товарів були і є на полицях магазинів. Це сприяє розширенню ринку збуту для обласних виробників, хоч пов’язано не з якістю їхньої роботи, а через обставини. Але маємо приклади нарощення виробництва у деяких виробників Одеської області.
Український бізнес впливає на економічну спроможність країни. Для цього створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства та інші методи підтримки. «Зернова ініціатива» розворушила значну частину регіону і які переваги ми маємо від цього?
Дмитро Радулов: «Зернова ініціатива» за нашими оцінками становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Тому що, наприклад, робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси.
Одеська область також бере активну участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Сьогодні ми вийшли на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках програми. Це непоганий результат у воєнний стан, на місцях попереду Київ та Львівська області. Ми маємо понад 6 тисяч кредитів, взятих суб’єктами господарювання.
І ще одна програма, яку варто відзначити: «Єробота». Поки зарано говорити про результати, але у нас 918 фізичних та юридичних осіб, які подали заявки на участь. Наразі 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання у нас залучилось 12 млн гривень. Поки програма тільки набирає оберти, подивимось як спрацює регіон цього року.

До повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося портами Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю. Уряд був змушений повністю закрити чотири порти, які лишились на окупованих територіях: в Бердянську, Маріуполі, Скадовську і Херсоні. Нині порти українського Придунав’я – Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський залишаються альтернативними шляхами вітчизняного експорту. Ряд портів зазначили про збільшення свої перевалювальних потужностей у рази, яка загальна ситуація?
Дмитро Радулов: Загалом по роботі портів в Україні ми бачимо зниження переваленої продукції, тому що має змогу працювати лише Одещина. У 2021 році було понад 100 млн тонн, сьогодні ми маємо 50 млн тонн. Навіть з портів Великої Одеси (Одеси, Чорноморська та Южного) є зниження. Але порти Усть-Дунайськ, Ізмаїл, Рені — мають збільшення. Крім того, що це робочі місця та оновлення парку перевальних потужностей у цих підприємствах — зростає капіталоємність. Тому вони можуть наймати нових працівників, підвищувати зарплатню та гасити старі борги. Ренійський порт після кількох місяців роботи за «Зерновою ініціативою» зміг погасити заборгованість заробітної плати за кілька років, наразі активно сплачують борги по платі за землю. А ці гроші потрапляють у місцевий ренійський бюджет. Ізмаїльський та Усть-Дунайський порти значно збільшили рівень заробітної плати, а відповідно і податкові відрахування.
Порт у Білгород-Дністровському наразі не має сьогодні змоги перевалювати взагалі, а в нього є дуже давнішня заборгованість із виплати заробітної плати, яка на початок повномасштабної війни становила 20 млн гривень. На сьогодні ця заборгованість становить 11 млн гривень. Вони працюють у режимі сухого порту, тобто надають послуги зберігання, транзитного перевантаження. Завдяки цьому мають змогу виплачувати поточну заробітну плату і гасити заборгованість. Це також непогано, все ж керівництво підлаштувалось під обставини економічної ситуації і знайшло свою нішу, щоб залишитись на плаву.
У чому полягає суть проєкту Стратегічного плану відновлення економіки Одеської області у повоєнний час? Які напрямки наразі актуальні?
Дмитро Радулов: Ми з громадами пропрацювали понад 400 різних проєктів, як на відновлення різної інфраструктури, так і на розвиток. Наразі чекаємо постанову Кабміну, яка регламентуватиме цей Стратегічний план. Ми хочемо залучати кошти міжнародних партнерів, наприклад, Європейського інвестиційного банку, Банку реконструкцій та розвитку, Міжнародної фінансової організації та інших донорів, тому потрібне погодження з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури.
Важливим є питання включення Одеської області до переліку регіонів відновлення. Це дасть більше можливостей та доступу до ресурсів. У нас критична та мостова інфраструктура зазнала уражень, є проблеми з енергетикою. Також маємо не забувати про необхідність відновлення, наприклад, зрошувальних систем, про проблемні місця Одеського регіону, як дамба Хаджибейського лиману чи інші значущі питання. Відзначу питання будівництва лінії електропередачі Новоодеська — Арциз. Це та лінія, яка дасть змогу повністю забезпечити електроенергією південну частину області від Білгород-Дністровського до Рені. Це вкрай актуальне питання і хочемо, щоб ці проєкти були в Стратегічному документі.
Певні бюджетні рішення держави можуть бути болючими, але вимушеними. Тому підтримка як самих українців, так і світових партнерів — інвестиція в перемогу.
Війна
Удар по поїзду на Харківщині — Укрзалізниця оголосила про обмеження сполучень
Після російського обстрілу потяга “Барвінкове — Львів — Чоп” у Харківській області “Укрзалізниця” тимчасово обмежила низку сполучень в регіоні. Деякі прям далекі сполучення замінили стикувальними рейсами з електричками.
Про додаткові безпекові обмеження після удару по поїзду в Харківській області повідомили в пресцентрі АТ “Укрзалізниця”. В компанії зазначили, що росіяни посилили удари по українській залізниці, зокрема по рухомому складу.
“Укрзалізниця” у зв’язку зі зростанням небезпеки обстрілів поїздів ухвалила такі рішення:
- тимчасово обмежується низка сполучень, зокрема в Харківській області (стикувальні рейси до пунктів призначення при цьому організовують автобусні перевізники, а пасажирів будуть інформувати окремо);
- стикувальними з приміськими електричками замінюють деякі прямі далекі рейси (про ці зміни також окремо повідомлять пасажирів);
- на деяких ділянках з підвищеною ворожою активністю, зокрема у прифронтових регіонах, запроваджується особливий режим руху: через це можливі позапланові зупинки та затримки руху поїздів, зокрема, з Харківської, Сумської, Запорізької та Херсонської областей.
“Вчасність і швидкість важливі для нас, але немає нічого важливішого за безпеку. Тож просимо не планувати пересадки “впритул” і закладати додатковий час на можливі затримки з міркувань безпеки”, — звернулися в “Укрзалізниці” до українців.
“Укрзалізниця” оголосила про тимчасове обмеження низки сполучень
Фото: скриншот
Удар по поїзду на Харківщині: що відомо
Про те, що Росія вдарила трьома “Шахедами” по пасажирському поїзду в Харківській області, повідомив ввечері 27 січня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба уточнив, що ворожий дрон атакував поїзд “Барвінкове — Львів — Чоп”. Через влучення перед теплотягом та у пасажирський вагон спалахнула пожежа. На момент удару в потязі перебував 291 пасажир.
Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив про 4 загиблих внаслідок обстрілу поїзда на Харківщині та наголосив, що удар по цивільному потягу є тероризмом. В Харківській обласній прокуратурі пізніше повідомили про п’ятого загиблого.
Фахівець із радіотехнологій та радник міністра оборони з технологічних напрямків Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що росіяни вдарили по поїзду на Харківщині “Шахедами” з онлайн-керуванням.
Війна
На фронті від початку доби стались 46 зіткнень, найбільше
Війська РФ зі своєї території завдали артилерійських обстрілів по районах населених пунктів Рижівка, Кучерівка, Уланове, Рогізне, Безсалівка Сумської області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках росіяни чотири рази атакували позиції Сил оборони та здійснили 33 обстріли населених пунктів й позицій українських підрозділів, два з яких з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог дев’ять разів атакував у районах Стариці, Приліпки та у бік Обухівки, Колодязного й Кутьківки.
На Куп’янському напрямку військові РФ наступальних дій не проводили.
На Лиманському напрямку українські воїни відбивали чотири атаки російських загарбників у напрямках Дробишевого та Ставок, одне боєзіткнення триває.
На Слов’янському напрямку росіяни здійснили одну атаку в районі Ямполя.
На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили п’ять наступальних дій поблизу Предтечиного, Плещіївки, Софіївки та у бік Новопавлівки.
На Покровському напрямку війська РФ 15 разів намагалися просунутися до українських позицій поблизу Родинського, Покровська, Котлиного, Молодецького, Філії, Дачного, два боєзіткнення тривають.
На Олександрівському напрямку агресор один раз атакував у бік Єгорівки.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали сім російських атак у районі Гуляйполя та у бік Добропілля, три атаки тривають. Крім того, ворожа авіація завдала ударів по населених пунктах Тернувате, Залізничне, Верхня Терса, Воздвижівка, Барвінівка, Долинка.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках ворог наступальних дій не проводив.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, заяви начальника генштабу Збройних сил Росії Валерія Герасимова щодо нібито ведення «вуличних боїв» та «зачистки» в селі Кутьківка Харківської області не відповідають дійсності.
Фото: 93 ОМБр
Війна
найцінніший скарб у броньовику для алмазів
На Запоріжжі мешканців громад, до яких суне фронт, вивозять на спеціальному авто, яке передали міжнародні волонтери
Росіяни «розбирають» чергове село в Запорізькій області. Кожен день із «мапи» регіону зникають хати, а іноді – й цілі вулиці села Юрківка Таврійської громади.
Колись тут жило понад 1700 людей, а нині залишаються одиниці. Починаючи з нового року, ворожа армія атакує його дронами на оптоволокні та засипає керованими авіаційними бомбами. Місцеві мешканці, які до останнього вірили, що «от-от усе налагодиться», залишають будинки і їдуть…
Журналісти Укрінформу разом із запорізькими поліцейськими та старшим капеланом по Запорізькій області виїхали в Юрківку, аби вивезти 11 літніх людей, серед яких двоє – маломобільні.
ПЕРЕЧЕКАТИ БОМБАРДУВАННЯ
Ми виїхали із Запоріжжя близько 9-ої ранку. Коли були на півдороги, прийшло сповіщення про повітряну тривогу. Повітряні Сили попереджали про загрозу авіаційної атаки. Дякувати чи то Богу, чи мобільним операторам, інтернет дорогою «ловив» непогано. Побачили, що літаки росіян пішли на пускові позиції, звідки пускають КАБи якраз по Юрківці, Комишувасі та іншим селам, якими ми мали їхати. Вирішили перечекати, зупинились на трасі. Стояли ми там не самі. Десятки машин, які їхали в супутньому напрямку, також чекали кінця повітряної тривоги обабіч дороги. В далечині виднівся чорний дим, було чутно кілька вибухів – десь «лягали» КАБи.

Ми намагались стежити за повідомленнями моніторингових каналів, вслухалися в повітря, рахуючи характерні «гуп», але замість «відбій», там писали: «Ще на пускові», «Вектор той самий», «підлітають до Юрківки». Обстріл тривав півгодини. Коли безпекова ситуація дозволила, ми рушили далі. Зустрівшись з капеланом, поліцейським офіцером громади, евакуаційним екіпажем поліції, нарешті поїхали до Юрківки, нас чекали шість родин – 11 людей.

ДВІЧІ ВТІКАТИ ВІД ВІЙНИ
Дорогою бачимо згарища – сліди «прильотів», на місці одного з влучань ще навіть була пожежа, вогонь «доїдав» залишки чиєїсь хати.
Побиті будинки, понівечені авто на дорогах, перебиті лінії електропередач і… бригада енергетиків, яка, щойно закінчилась тривога, повертала світло тим, хто досі залишається у прифронтових громадах.



Перша адреса – майже крайня вулиця села. Вона є найближчою до лінії бойового зіткнення. Звідти до фронту близько 12 км.
«Сюди все дістає. Дуже багато оптоволокна, бачили ж, як на сонці блищить. Пересуватись селом потрібно оперативно і кожен заїзд сюди – це загроза. От ми перший раз заїхали і вдруге може вже не вийти, бо нас можуть виявити ворожі розвідники і тоді будуть fpv-дрони по нас працювати. А нам треба буде повертатись до Юрківки, плануємо кілька ходок, бо родини чекають. Треба дуже оперативно працювати», – говорить капітан поліції, начальник сектору ювенальної превенції Запорізького районного управління поліції Євгеній Токарєв.
Він пояснює, що разом з колегами вже кілька місяців попереджали людей, що ситуація погіршується і вони мають виїхати. Після того, як почалися масові «прильоти» по селу, люди самостійно звертаються і просять їм допомогти виїхати.

Першими вивозимо літнє подружжя – Параску Олексіївну та її чоловіка Володимира. Обом за 70. Це вже їхня друга евакуація за час повномасштабної війни.
«Ми жили в Оріхові. У нас була квартира. В Юрківку їздили як на дачу, тут мої батьки жили і це колись їхній будинок був. В 2023 році під час обстрілу нашу квартиру розбило – завалило девʼятий поверх і нашу квартиру разом з ним. КАБ попав, будинок горів. У нас в телефоні залишились фотографії того жаху. Приїхали сюди. Город садили і з нього самі жили і дітям допомагали. У нас троє дітей, чотири онуки і два правнуки. На городі вирощували картоплю, помідори, огірки, малину, полуницю, кавун… поки здоров’я дозволяло. Тепер ми без нічого залишились. Вже три дні як не спимо зовсім. Страшно. Постійне «геп, геп, геп», – розповідає жінка.

З пані Параскою ми не встигаємо договорити, правоохоронці кажуть, що треба швидко їхати на іншу адресу. В повітрі не спокійно. Постійно десь прилітає.

АВТО ДЛЯ АЛМАЗІВ
На варті з антидроновою рушницею постійно чергує поліцейський офіцер громади Дмитро Бєсєдін. Він і за водія, і прикриває групу від дронів.

«Прикриття важливе. Ми вже неодноразово працювали по дронах під час евакуації. Допомагає», – пояснює Дмитро.
Він сам родом з нині окупованого Мелітополя. Проте не встиг там попрацювати поліцейським офіцером громади, був змушений евакуюватися до Запоріжжя. Розповідає, що спочатку працював в Біленьківській громаді, а з 2024 року перевівся в Таврійську і працює тут досі.

«До початку 2026 року було відносно спокійно. З нового року обстріл громади відбувається кожен день. Обстріл саме житлових будинків. Це комбіновані атаки. Нема такого, що лише дрони чи КАБи. Загалом тут постійна небезпека дронів на оптоволокні. Це сьогодні нам пощастило, бо погодні умови погані. Ми завжди дуже швидко працюємо. Люди по селу не гуляють. Магазини закрилися, аптека найближча в Комишувасі», – розповідає поліцейський офіцер громади.

Він закликає мешканців виїжджати, поки є можливість, коли пропонують, щоби не було пізно.
«Зараз настав переломний момент і треба думати про життя, здоровʼя, а не матеріальні речі», – каже він.

Одну з останніх забирали з дому 71-річну Діну Василівну. Її син військовий, невістка доглядає свого батька в Харкові. В будинку, де мешкає літня жінка, днями внаслідок ворожого удару побило вікна і двері. Пані Діна закрила їх як змогла… старою ковдрою.

«Тут за два дні дахів у половини села немає. Люди виїжджають. Постійно дрони, «шахеди» летять. У підвал бігала. Хоча знаю, що є випадки, коли люди біжать у підвал і їх вбиває. У нас в селі мало жертв, слава Богу», – розповідає жінка.

Вона наважилась виїхати, бо сусідка покликала. Поки що їде до Запоріжжя, квартиру винайматимуть, а далі – буде видно.

Поліцейські передали всіх людей капелану Ігорю Корнієнко, який вивозив їх до Запоріжжя на спеціальному броньованому автомобілі.


«Це броньований бус, один з тих, що у нас є. Ми на ньому евакуюємо людей. Тут багато місць. Бувало таке, що і 20, і 30 людей вивозили. Колись він возив алмази десь в Італії, а сьогодні вивозить людей», – розповідає капелан.

Він також наголошує, що обстановка в громаді важка і евакуювати таку кількість людей з різних адрес в один день надзвичайно складно. Проте, коли мирні люди просять про допомогу, просять врятувати, то вони мають бути поруч.
Ольга Звонарьова, Запорізька обл.
Фото Дмитра Смольєнка
-
Одеса4 дні agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві почали роботу додаткові бригади для відновлення теплопостачання