Connect with us

Війна

Підприємці, державні програми та гроші: воєнна економічна ситуація Одеської області. Інтерв’ю з Дмитром Радуловим

Published

on

Збройна агресія росії завдає величезних збитків українській економіці, проте ми маємо продовжувати працювати, бо, як відомо битви виграє армія, а війну — економіка. Тому дії держави націлені на стабільну роботу банківських систем, релокацію підприємств у безпечні місця, фінансову підтримку ФОПів, залучення працездатного населення — все це кроки до більш-менш контрольованої ситуації. Одеська область приймає ВПО, транспортує продукцію, працює в умовах екстрених відключень електроенергії і про результати цього для «Дайджесту Одеси» розповів заступник Начальника Одеської ОВА Дмитро Радулов.

Підприємець має відчувати ринок і бути гнучким задля адаптації під потреби. В умовах війни, коли все перевернулось з ніг на голову, здається, що контролю немає взагалі. І крім формування безпеки для себе та родини, треба підтримувати країну і налаштувати власне ППО проти атак економічної кризи. Скільки підприємців перестали працювати в Одеській області за час воєнного стану і яка кількість нових з’явилась? 

Дмитро Радулов: З початку повномасштабного вторгнення по квітень згідно з реєстраціями було більше ліквідацій ФОПів, ніж створення нових. Загалом з лютого по грудень 2022 року припинило діяльність понад 12 800 підприємців, як фізичних, так і юридичних осіб. Потім тенденція змінилась та пішла вгору, особливо в літні місяці. З березня було зареєстровано 11 тисяч підприємств, здебільшого фізичних осіб. Загалом в області близько 230 тисяч підприємців.

Фото: РБК-Україна

Це пояснюється тим, що люди виїжджали, ряд надавачів послуг припинили діяльність на початковому періоді. Наразі багато хто повернувся додому,  в області з’явились внутрішньо переміщені особи, які також відкривають свій бізнес тут. Особисто знаю, як родини з Миколаївської області відкрили невеликі приватні дитячі садочки. І ВПО підтримують такі ініціативи, віддаючи саме до таких садочків своїх дітей. Важливо, що тут можна працювати, відкривати свою справу, надаючи послуги, сплачуючи податки.

Воєнний стан створює нові правові умови для підприємців, але це не єдині труднощі при роботі. ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» щомісяця проводить опитування керівників підприємств «Український бізнес в умовах війни». Згідно із 7 випуском за листопад 2022 року, проблема перебоїв з електро-, водо- та теплопостачанням уперше за весь час опитування (із травня 2022 року) вийшла на перше місце в рейтингу перешкод. Частка підприємств, які стикнулись з цією проблемою, досягла 78%. Які головні труднощі при веденні бізнесу наразі можна виокремити?

Дмитро Радулов: Найзначніша проблема — війна і це аксіома. А потім вже йдуть похідні від дій агресії рф та воєнного стану: перебої з електроенергією, зниження купівельної спроможності, звуження ринку, інфляційні процеси та інше.  Я б ще виокремив розриви логістичних ланцюжків. У квітні ми вирішували з багатьма питання з цього приводу, коли навіть великі торговельні мережі, не кажучи вже про маленькі магазинчики, шукали товари тут на місцях. Ряд виробів привозили з інших регіонів, але вони не могли вчасно чи взагалі доставити свою продукцію. Місцеві виробники мають коротке логістичне плече і змогу швидко реагувати. Так, можливо це обмежує асортимент, але все ж всі групи товарів були і є на полицях магазинів. Це сприяє розширенню ринку збуту для обласних виробників, хоч пов’язано не з якістю їхньої роботи, а через обставини. Але маємо приклади нарощення виробництва у деяких виробників Одеської області. 

Український бізнес впливає на економічну спроможність країни.  Для цього створюються державні програми, податкові умови, надаються умови для релокації підприємства та інші методи підтримки. «Зернова ініціатива» розворушила значну частину регіону і які переваги ми маємо від цього?

Дмитро Радулов: «Зернова ініціатива» за нашими оцінками становить до 20% суб’єктів господарювання ділової активності в Одеській області. Тому що, наприклад, робота лише портів потребує обслуговування: брокери, логістичні та експедиційні компанії, стивідори, технічне обладнання, навіть мастило і ще багато надавачів послуг. Це все люди, обсяг, обіг коштів і ланцюжок не закінчуються. Якщо функціонує «Зернова ініціатива», то працюють сільгоспвиробники. Також ми бачимо активізацію руху на трасі Одеса-Рені. А жвавість на цій трасі збільшує потребу у придорожній інфраструктурі, яка є значним заробітком для мешканців населених пунктів вздовж шляху. Це все позитивні елементи, але якщо розшириться перелік товарів, наприклад, металургія чи хімічна промисловість — будуть додаткові фінанси. 

Фото: Європейська правда

Одеська область також бере активну участь у програмі «Доступні кредити 5-7-9%». Сьогодні ми вийшли на третє місце за обсягом кредитів, взятих у рамках програми. Це непоганий результат у воєнний стан, на місцях попереду Київ та Львівська області. Ми маємо понад 6 тисяч кредитів, взятих суб’єктами господарювання.

І ще одна програма, яку варто відзначити: «Єробота». Поки зарано говорити про результати, але у нас 918 фізичних та юридичних осіб, які подали заявки на участь. Наразі 132 проєкти отримали погодження, на розгляді — 525, відмовили — 261. На 51 суб’єкт господарювання у нас залучилось 12 млн гривень. Поки програма тільки набирає оберти, подивимось як спрацює регіон цього року.  

Дмитро Радулов

До повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося портами Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю. Уряд був змушений повністю закрити чотири порти, які лишились на окупованих територіях: в Бердянську, Маріуполі, Скадовську і Херсоні. Нині порти українського Придунав’я – Ізмаїльський, Усть-Дунайський, Ренійський залишаються альтернативними шляхами вітчизняного експорту. Ряд портів зазначили про збільшення свої перевалювальних потужностей у рази, яка загальна ситуація?

Дмитро Радулов: Загалом по роботі портів в Україні ми бачимо зниження переваленої продукції, тому що має змогу працювати лише Одещина. У 2021 році було понад 100 млн тонн, сьогодні ми маємо 50 млн тонн. Навіть з портів Великої Одеси (Одеси, Чорноморська та Южного) є зниження. Але порти Усть-Дунайськ, Ізмаїл, Рені — мають збільшення. Крім того, що це робочі місця та оновлення парку перевальних потужностей у цих підприємствах — зростає капіталоємність. Тому вони можуть наймати нових працівників, підвищувати зарплатню та гасити старі борги. Ренійський порт після кількох місяців роботи за «Зерновою ініціативою» зміг погасити заборгованість заробітної плати за кілька років, наразі активно сплачують борги по платі за землю. А ці гроші потрапляють у місцевий ренійський бюджет. Ізмаїльський та Усть-Дунайський порти значно збільшили рівень заробітної плати, а відповідно і податкові відрахування.

Порт у Білгород-Дністровському наразі не має сьогодні змоги перевалювати взагалі, а в нього є дуже давнішня заборгованість із виплати заробітної плати, яка на початок повномасштабної війни становила 20 млн гривень. На сьогодні ця заборгованість становить 11 млн гривень. Вони працюють у режимі сухого порту, тобто надають послуги зберігання, транзитного перевантаження. Завдяки цьому мають змогу виплачувати поточну заробітну плату і гасити заборгованість. Це також непогано, все ж керівництво підлаштувалось під обставини економічної ситуації і знайшло свою нішу, щоб залишитись на плаву. 

У чому полягає суть проєкту Стратегічного плану відновлення економіки Одеської області у повоєнний час? Які напрямки наразі актуальні? 

Дмитро Радулов: Ми з громадами пропрацювали понад 400 різних проєктів, як на відновлення різної інфраструктури, так і на розвиток. Наразі чекаємо постанову Кабміну, яка регламентуватиме цей Стратегічний план. Ми хочемо залучати кошти міжнародних партнерів, наприклад, Європейського інвестиційного банку, Банку реконструкцій та розвитку, Міжнародної фінансової організації та інших донорів, тому потрібне погодження з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. 

Фото: Українська правда

Важливим є питання включення Одеської області до переліку регіонів відновлення. Це дасть більше можливостей та доступу до ресурсів. У нас критична та мостова інфраструктура зазнала уражень, є проблеми з енергетикою. Також маємо не забувати про необхідність відновлення, наприклад, зрошувальних систем, про проблемні місця Одеського регіону, як дамба Хаджибейського лиману чи інші значущі питання. Відзначу питання будівництва лінії електропередачі Новоодеська — Арциз. Це та лінія, яка дасть змогу повністю забезпечити електроенергією південну частину області від Білгород-Дністровського до Рені. Це вкрай актуальне питання і хочемо, щоб ці проєкти були в Стратегічному документі. 

Певні бюджетні рішення держави можуть бути болючими, але вимушеними. Тому підтримка як самих українців, так і світових партнерів — інвестиція в перемогу. 

Війна

Міноборони та Brave1 масштабують технологію групового керування дронами, стійку до РЕБ

Published

on


Міністерство оборони України та кластер оборонних інновацій Brave1 працюють над масштабуванням технології групового керування безпілотними літальними апаратами, яка дозволяє дронам залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міноборони України.


У Міноборони зазначили, що технологія – multi drone control вже допомагає ефективніше доставляти вантажі на фронті.


“Групове керування дронами передбачає, що борти послідовно злітають один за одним і прямують до заданої точки без GPS. Це дозволяє їм залишатися невразливими до дії ворожих засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ)”, – ідеться в повідомленні.

У Міноборони пояснили, як працює технологія: оператор вказує зону на карті, а система автоматично розраховує маршрути для всієї групи, запобігаючи зіткненням. Дрони летять автономно без GPS і в умовах дії РЕБ зберігають орієнтацію завдяки захищеному звʼязку. А всі борти виведені на єдиний інтерфейс керування. Оператор перемикається між ними в один клік і перехоплює ручне управління лише на фінальних хвилинах місії.

Читайте також: Україна вже має дрони-перехоплювачі реактивних «Шахедів», триває масштабування виробництва – Хмара

Одними з перших, хто системно перевів виконання логістичних місій на групове керування, стали військовослужбовці 108-го окремого штурмового батальйону “Вовки Да Вінчі” 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка.

Застосування цієї технології вже дає результати для підрозділу. Упродовж місяця завдяки її використанню кількість доставлених вантажів зросла вдвічі.

Міноборони та Brave1 продовжують розвивати рішення, які допомагають захисникам збільшувати спроможності й ефективніше виконувати життєво необхідні місії.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони спільно з Мінцифри та Brave1 запускають грантові конкурси на розробку керованих ракет “повітря – повітря” та українських радарів. Наступним кроком буде грантовий конкурс на турбореактивні двигуни.

Фото: Сухопутні війська



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті штаб-сержанта Андрія Шостака

Published

on


Андрій народився 16 травня 1973 року в Кам’янському на Дніпропетровщині (тоді – Дніпродзержинськ). Після школи здобув фах електрозварювальника у професійно-технічному училищі. Ніколи за цією спеціальністю не працював, але те навчання забезпечило базовими вміннями, які завжди допомагали виходити з проблемних ситуацій на роботі і вдома. 

Вісімнадцятирічного Андрія призвали на строкову військову службу в останні місяці існування СРСР, а завершував він її уже після проголошення відновленої незалежності України.  

Андрій служив у Сумській області. Там зустрів кохання свого життя – Олену. Молоді люди побралися у 1992 році. Через деякий час у них з’явився первісток Анатолій, а ще за три роки – Едуард.  

Після закінчення строкової служби Андрій вирішив продовжувати військову кар’єру. У 1995 році був учасником миротворчої місії ООН у Югославії.  

Згодом, у середині 2000-х років, чоловік перейшов у систему пенітенціарної служби. До 2016 року працював у виправній колонії №89 у Дніпрі. Ту сторінку трудової біографії завершив із відзнакою «За службу державі» від Всеукраїнської громадської організації Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга» та відомчою медаллю «10 років сумлінної служби». 

Наступним місцем служби Андрія Анатолійовича стала військова частина Національної гвардії України. У 2017-2018 роках виконував завдання під час АТО/ООС.  

Тоді за сумлінне виконання завдань був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній Операції», почесною відзнакою «За оборону Маріуполя» та медаллю «Операція Об’єднаних Сил. Разом до Перемоги». 




«Батько завжди для нас з братом був за приклад; виховував, як кажуть, справжніми чоловіками. Багато чого навчив робити по господарству своїми руками. Навчив відповідати за вчинки і відповідати за свою сім’ю, – розповідає молодший син Едуард. – У дитинстві інколи здавалося, що він був надто суворим, але згодом я зрозумів, що тато все робив для того, щоби ми ставали кращими і відповідальнішими. Коли я став студентом, ми вже по-справжньому дружили з батьком, я дослухався до його мудрих порад». 

Десять років тому старший син Анатолій пішов батьковою стежкою: долучився до лав НГУ. Відтоді захищає країну, отримав кілька поранень. 

У 2020 році родина раділа одруженню молодшого сина. Щастям для всіх стало народження наступного року Соломійки. Поява єдиної внучки дуже втішала дідуся-військового, який знайшов час власноруч змайструвати для неї на дачі пісочницю та гойдалку. 

Перед початком повномасштабної російсько-української війни і в наступні місяці штаб-сержант Андрій Шостак обіймав посаду начальника відділення навчального центру в/ч 3036 НГУ – забезпечував харчування військовослужбовців.  

Він був начальником їдальні навчального центру військової частини два роки. За цей час перетворив «столовку» на місце якісного харчування для всього складу і приємного тимчасового перепочинку. За орієнтир в цьому стали стандарти НАТО.  

Після 24 лютого 2022 року Андрій Анатолійович у лавах Національної гвардії України виконував бойові завдання із захисту України.  

У перший рік повномасштабної війни, 27 травня, російські війська завдали масованого ракетного удару по Дніпровському району Дніпропетровської області, поціливши у навчальний центр НГУ. Внаслідок удару трьох ракет «Іскандер-М» загинули десять військовослужбовців, більше трьох десятків людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Від несумісних з життям уражень того дня загинув і Андрій Шостак. 

Штаб-сержанта завжди поважали за те, що був відповідальним і дотримувався принципів честі і гідності.  

Прощання із Андрієм Шостаком відбулося 1 червня 2022 року в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ у Кам’янському. Поховали штаб-сержанта на Алеї Слави військового кладовища. 

У нього залишилася дружина, два сини, мати і брат. 

У 2022 році рішенням Кам’янської міської ради одну з вулиць міста перейменували на вулицю Андріївську – на честь шістьох мешканців мікрорайону, до якого вона веде: Андрія Ткача (2014), Андрія Камінського (2015), Андрія Ляша (2022), Андрія Карпова (2022), Андрія Шостака (2022), Андрія Гудима (2022). 

Андрія Шостака нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). 

Вічна пам’ять військовослужбовцю, вдячність і шана! 

Валентина Кащенко 

Фото надані Едуардом Шостаком

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські бійці взяли в полон росіянина у формі ЗСУ

Published

on

Оператори 3-го загону 4-го полку Сил спеціальних операцій «Рейнджер» взяли в полон російського військовослужбовця, який був переодягнений у військову форму Збройних сил України.

Як передає Укрінформ, про це повідомив 3-й загін 4-го полку ССО «Рейнджер» у Телеграмі.

«Оператори 3-го загону 4-го полку ССО «Рейнджер» захопили в полон військовослужбовця РФ без жодного пострілу», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, на одному з найгарячіших напрямків фронту спецпризначенці виявили позицію озброєного російського солдата, який був переодягнений в українську форму. Противника видало залишене сміття – ймовірно, він готувався до виходу на бойове завдання. При собі він мав зброю, три радіостанції та рюкзак із провізією й спорядженням.

Читайте також: Бійці ССО влаштували засідку у Росії та захопили документи ворога

«Оператор із позивним «Машиніст» вступив із ворогом у діалог, зумівши повністю його дезорієнтувати та переконати скласти зброю без бою. Під час первинного допиту з’ясувалося, що полонений служив в армії РФ із 2023 року. Після підписання контракту він брав участь у наступі на Харківщині, а згодом виконував завдання на інших ділянках фронту», – поінформували у загоні.

Військові додали, що завдяки успішнім спеціальним діям українських воїнів обмінний фонд поповнився ще одним окупантом, а бійці 3-го загону отримали від полоненого цінну інформацію.

Як повідомляв Укрінформ, оператори 6-го полку Rangers Сил спеціальних операцій Збройних сил України здійснили наліт на позиції військ Російської Федерації на одному з операційних напрямків і взяли в полон трьох загарбників.

Фото ілюстративне: МОУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.