Connect with us

Війна

Понад 20 тисяч сімей в Одесі отримали допомогу: яку нішу займає фонд «PLATINUM DOBRO UKRAINE»

Published

on

Те, що наші хлопці просуваються у війні, частково можливе і завдяки доцільній та старанній роботі волонтерів. Кожен штаб, центр, фонд пройшов певну реорганізацію, це і направлення допомоги, її отримувачі, співпраця з іншими організаціями, документація, запровадження нового. В Одесі функціонує БФ «ЛЮДСЬКА ДОВІРА ПЛАТИНУМ ДОБРО УКРАЇНА», який забезпечив понад 20 тисяч сімей і це далеко не межа. “Дайджест Одеси” поспілкувався з президентом фонду Анжелікою Романчиковую, дізнались про допомогу для деокупованих території, малюків та дорослих у Одеській області, психологічну підтримку

Куди наразі спрямована допомога фонду? 

Допомога зараз виїжджає у напрямку деокупованих територій. Змінився режим нашої роботи, ми приходимо зрання, щоб завантажити машину. Чим більше звільняється території, тим більше туди треба вести допомоги. Сьогодні о 8 ранку відправили машину на Снігурівку, завантажили все необхідне для дітей, людей похилого віку, багатодітних сімей, поранених військовослужбовців, сімей без годувальника.

На п’ятницю, 18 жовтня, формуємо 4 машини допомоги на Херсонщині. Ми винесли на обговорення у фонді питання щодо зігрівання дітей до року. Закупили сто теплих комбінезонів. Насправді є діти, які залишилися в Херсоні, а на вулицях все холоднішає. Це гостра проблема, клич про допомогу і ми дуже швидко відгукнулись. Вчора прийшов запит, сьогодні ми вже купили. Комбінезони поїдуть на Херсон, ми підпишемо кожен, щоб люди знали про нашу підтримку. Там є велика потреба у питній воді. Серед наших партнерів Миргородська та Моршинська. Тому ціла машина буде завантажена лише водою. Ще буде молоко, борошно, продукти, дитячі кашки. Щойно з’являється можливість привезти допомогу, ми одразу долучаємось. 

До речі, як тільки почав функціонувати фонд, до нас звернувся за допомогою мешканець Херсона. Після цього він став нашим волонтером. І ось ми розповіли йому, що будемо їхати до його рідного міста. Він поїде у нашому складі разом із волонтерами додому зі своїм собакою. Буде допомагати вже тим людям, які там залишилися. Це душевно та зворушливо. Ми разом із ними і вони повинні знати, що їм є на кого покластись.

Ми близько та багато допомагали військовим. У нас грамоти від ОК “Південь”,  прикордонників та інших служб. Наприклад, раніше на херсонський напрямок ми передали машину Швидкої допомоги. А тим військовим, які брали участь у деокупації Херсону, ми закупили та передали генератори.

Чи змінилась організація роботи за час вторгнення?

Ми правильно організували свою роботу, у певні дні займаємося офісною роботою. В інші — зустрічаємось із волонтерами, збираємо та формуємо машини допомоги. Зараз у нас дві групи волонтерів у телеграм-каналі. Вже немає такого, що волонтери приходять усі разом. Якщо нам потрібно сформувати певні запити, сформувати посилки, зробити видачу, сформувати машину на область — ми даємо техзавдання в групу і знаходимо там тих, хто долучається. Тому у нас динамічна та мобільна група з 150 волонтерів.  

У нашому приміщенні на вулиці Левітана, 69. Визначено місце під заняття з дітьми, окремо — дорослі групи та офісна частина. Зазвичай, перша частина дня зайнята офісною роботою, а друга — тренінгами, реабілітацією, заняттями за потребою. Такі зустрічі призначаємо кілька разів на тиждень.

Наша база містить понад 19 тисяч сімей, яким ми вже допомогли. Це за винятком громад та сіл, де видача триває під фото-відео фіксацію. Нам цього достатньо, адже, коли ми передаємо допомогу до Нової Каховки, то розуміємо, що там немає зв’язку.  Щоразу приходять 300-400 людей, яких ми навіть не додали до бази. Вони зробили звернення до нас, цього ж дня ми надали потрібне їм. Наразі працює 4 філії у Холодній Балці, Роксоланах, Овідіополі та Кривому Озері. Щоб людям було зручніше, і непотрібно було їхати до Одеси. 

Ті, хто приїхали, зіткнулися з побутовими складнощами: немає вилки, ложки чи тарілки, звичайних приладів. Люди справді виїжджали з рюкзаком із Маріуполя чи, як зараз з’являється багато сімей з Запорізької області. Ніхто не захопив з собою, наприклад, фен. Але купувати — це дорого. І тепер звичайні предмети для них начебто розкіш.

Партнерам ззовні важко зрозуміти, що дуже багато людей у складній ситуації. Живі люди чекають на нашу допомогу, але не скажу, що у нас багато іноземних партнерів на постійній основі. Зазвичай, у нас є списки — тільки тоді, покладаючись на нашу репутацію, враховуючи масштаби — партнери надають нам цю допомогу. Наші масштаби лише зросли за цей час. 

Психологічна підтримка

.У всіх з’явились складнощі саме у моральному відношенні. Ми подумали, що можемо глобально вирішити і цю проблему. Саме тут, у центрі на Левітана, організовуємо програми з психологічної допомоги та реабілітації. З нами співпрацюють кваліфіковані та освічені психологи. Перший напрямок — допомога військовослужбовцям. Окремі спеціалісти вже працюють з групами, сформованими в частинах. За жовтень вони почали вести 25 людей. Другий напрямок – самотні жінки, які виховують діток, чиї чоловіки на фронті або загинули. Третій напрямок – кімната для дітей, у якій ми проводитимемо заняття з арттерапії, ритміка, риторика, з логопедом, заняття на розвиток, розслаблення психологічного стану дітей. Четвертий напрямок — робота з дітками з обмеженими можливостями. 

На тлі тривалої війни та внутрішніх проблем багатьом українцям починається здаватися, що країна у своїй боротьбі за свободу залишилася віч-на-віч з агресором. Однак, як показує практика, допомога союзників дуже велика. І як нам розповіли у фонді насправді знайти однодумців – найскладніше. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 
– Громадська організація “Спільна мета”.

Війна

Війна США та Ізраїлю против Ірану — онлайн-трансляція та усі останні новини

Published

on

Зранку 28 лютого армія США та ЦАХАЛ розпочали військову операцію проти Ірану з метою знищити військово-політичне керівництво країни та ядерну програму. У відповідь Тегеран запустив балістичні ракети по Катару, ОАЕ, Бахрейну та низці інших країн Близького Сходу.

Фокус веде онлайн-репортаж щодо подій на Близькому Сході на тлі військової операції Вашингтона та Єрусалима.

13:55. Іран заявляє про удар по школі під час атак США та Ізраїлю. ЗМІ повідомляють, що в провінції Хормозган під час авіаударів США та Ізраїлю було уражено початкову школу для дівчат. За попередніми даними, загинули щонайменше 36 учениць. Рятувальники продовжують розбирати завали – під ними можуть залишатися діти та вчителі.

13:40. Іранська влада погрожує ударами у відповідь не тільки по Ізраїлю, але й по базах США, розташованих на Близькому Сході. Про це повідомляє Al Jazeera з посиланням на високопоставленого чиновника.

Посадовець Ірану назвав американські та ізраїльські військові бази на території інших країн, зокрема у Катарі, ОАЕ та Бахрейні, “законими військовими цілями”. З його слів, США та Ізраїль “розпочали війну, яка матиме довгострокові наслідки”.

Станом на 13:40 відомо, що влада Сирії закриває повітряний простір над своєю країною на 12 годин. У повідомленні Головного управління цивільної авіації Сирії вказано, що такі заходи запроваджені до подальших розпоряджень.

Після атаки на Саудівську Аравію та ОАЕ уряди обох країн повідомили, що долучаються до військової операції США та Ізраїлю. У своїй заяві Ер-Ріяд вказує, що висловлює засудження дій Тегерану та висловив свою солідарність ОАЕ, Катару, ОАЕ, Йорданії та іншим країнам, які постраждали від атак Ірану.

“Королівство Саудівська Аравія рішуче засуджує й у найсильніших формулюваннях відкидає підступну іранську агресію та кричуще порушення суверенітету Об’єднаних Арабських Еміратів, Королівства Бахрейн, Держави Катар, Держави Кувейт і Хашимітського Королівства Йорданія, підтверджуючи свою повну солідарність і підтримку братніх держав та заявляючи про готовність надати всі свої можливості для сприяння їм у вжитті будь-яких заходів, а також застерігаючи про тяжкі наслідки подальшого порушення суверенітету держав і принципів міжнародного права”, — йдеться в заяві МЗС королівства.

12:10. У РФ відреагували на атаку по Ірану. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв почав розповідати про історію США та Ірану, проводячи недоречні історичні паралелі.

11:25. В Катарі, ОАЕ, Бахрейні та Саудівській Аравії пролунали вибухи після пуску Іраном ракет. За інформацією ЗМІ, пуски балістичних ракет та ударних БПЛА були здійснені по територіям країн, де дислокуються американські військові

10:40. Іран атакує Ізраїль балістикою та готується “дати рішучу відповідь”. Як повідомляє державне телебачення в Тегерані, режим аятол готується помститися Ізраїлю. Пресслужба ЦАХАЛ зазначила, що в кількох регіонах Ізраїлю оголошено повітряну тривогу через фіксацію пусків швидкісних цілей. Місцевим надіслали повідомлення про загрозу балістичних ударів з проханням перейти в бомбосховища.

09:50. Президент Дональд Трамп підтвердив, що США почали масштабну атаку на Іран. Очільник Білого Дому назвав керівництво Ісламської Республіки “групою жахливих людей, дії котрих становлять небезпеку для Сполучених Штатів”.

09:20. Ізраїль атакував об’єкти в Ірані. За повідомленням ЗМІ, серії вибухів пролунали в Тегерані та Ісфахані. Згодом міністр оборони Ізраїлю Ізраель Кац згодом підтвердив, що його країна завдала превентивного удару по Ірану, щоб “усунути загрози для держави Ізраїль”.

Раніше Фокус розповідав про реакцію України на операцію “Левовий рик”. Очільник МЗС Андрій Сибіга повідомив, що Київ підтримує народ Ірану, але не політичний режим цієї країни.

Згодом стало відомо, що ЦАХАЛ намагався ліквідувати Алі Хаменеї та президента Пезешкіана. Журналіст Барак Равід вказує, що США зосереджені на знищенні ракетної програми та пускових установок Ірану, а Ізраїль — на фізичній ліквідації найвищого керівництва Ісламської Республіки.



Джерело

Continue Reading

Війна

У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу

Published

on



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті старшого лейтенанта поліції Василя Паньківа

Published

on


Молодий слідчий став третім чоловіком у родині, який боронив Україну

Василь народився 14 січня 1997 року у місті Бережани на Тернопільщині. Навчався у Бережанській школі №3, яка сьогодні названа ім’ям Героя України Віталія Скакуна.

– Василь був активною, допитливою дитиною. Змалку захоплювався спортом. Любив грати у футбол, волейбол із друзями. А вже у старших класах зацікавився пауерліфтингом. Їздив на змагання, здобував нагороди. Син із дитинства був дуже наполегливий і вмів досягати поставленої мети, ніколи не відступав, – розповідає батько, нині майор запасу Олег Ярославович, який 20 років служив у поліції.  

Після закінчення школи Василь вирішив продовжити справу тата і вступив до Національної академії внутрішніх справ. Він навчався на юридичному факультеті у філії закладу в Івано-Франківську. У 2018 році розпочав працювати слідчим в Підгаєцькому відділенні поліції, з 2021 року перейшов на посаду дізнавача відділу поліції у Бережанах. 

– Син добре справлявся з роботою, адже мав відповідну освіту, знання і сумлінно ставився до своїх обов’язків. Його цінувало керівництво, неодноразово нагороджували грамотами, – додає Олег Ярославович.

Василь виріс у багатодітній родині. Сестри Ольга і Тетяна та брат Остап завжди були для нього надійною підтримкою.  

– У нас надзвичайно дружна родина. Ми з братами і сестрою завжди підтримували одне одного, захищали, заступалися, якщо було потрібно. Любили збиратися вдома всі разом, особливо, коли подорослішали і роз’їхалися з батьківського дому, – розповідає сестра Ольга.

Коли почалася повномасштабна війна, батько Василя та чоловік Ольги стали на захист України. У 2024 році Олег Ярославович демобілізувався через стан здоров’я. Влітку цього ж року Василь повідомив рідним, що вирішив йти служити у стрілецький батальйон, який формували з поліцейських.  

– Я з повагою поставився до синового рішення, коли він розповів про свій намір. Василь ще з перших днів повномасштабного вторгнення потроху купував собі військове спорядження. Я був переконаний, що війна довго не триватиме. А він казав мені: “Тату, ми ще всі підемо воювати. Звісно, краще хай не згодиться. Але якщо стане потрібно, то в мене воно буде”, – пригадує батько.

Під час бойового злагодження стрілецького батальйону поліції Тернопільщини Василя і двох його побратимів відрядили до 414-ї окремої бригади безпілотних систем, відомої як “Птахи Мадяра”.  

– Син добре розбирався у техніці, комп’ютерах, тому він почав вчитися на оператора дронів. Йому ця справа подобалася, він проходив різні курси і вдосконалював навички. У березні Василь із двома побратимами повернувся ненадовго у стрілецький батальйон. Але через пару тижнів їх знову забрали до себе “Птахи Мадяра”, – згадує Олег Ярославович.

У підрозділі Василь займався аеророзвідкою, підтримкою бойових груп ударних FPV-дронів, коригував вогонь артилерії, забезпечуючи знищення техніки та особового складу противника. І хлопець, і його рідні з нетерпінням чекали травня, коли була запланована його перша відпустка. Але боєць так і не зміг обійняти найдорожчих людей. 23 квітня у районі села Зелений Кут Волноваського району на Донеччині, повертаючись із бойового завдання, разом із побратимами він потрапив під ворожий удар FPV-дронами. 

– Я намагався зателефонувати синові ввечері того дня, але він не брав слухавку. Я подумав, можливо, втомлений і не може розмовляти. Був переконаний, що він згодом перетелефонує, – згадує батько.  

Уже наступного дня родині повідомили трагічну звістку: Василь загинув, опинившись у епіцентрі ураження дрона. Побратими не встигли врятувати його із палаючого авто через повторний удар безпілотника.   

Колеги з обласного управління поліції попрощалися з полеглим захисником на Майдані Волі у Тернополі. Воїна поховали на кладовищі села Рай поблизу Бережан.  

Василя посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня, а також присвоїли йому звання “Почесний громадянин міста Бережани”. Рідні військовослужбовця створили петицію з проханням присвоїти йому звання Героя України. 

– Мій брат прийняв свідоме рішення – стати на захист України. Самовіддано і відповідально виконував бойові завдання. Він віддав найдорожче – своє молоде життя, аби московська орда не топтала нашу землю, – говорить сестра Ольга.  

У Василя залишилися батьки, сестри Ольга і Тетяна, брат Остап.  

Світла пам’ять і честь Герою! 

Юлія Томчишин 

Фото з сімейного архіву та Нацполіції

Підготовлено Українським інститутом національної пам’яті спільно з Українським національним агентством Укрінформ та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.