Connect with us

Війна

Понад 20 тисяч сімей в Одесі отримали допомогу: яку нішу займає фонд «PLATINUM DOBRO UKRAINE»

Published

on

Те, що наші хлопці просуваються у війні, частково можливе і завдяки доцільній та старанній роботі волонтерів. Кожен штаб, центр, фонд пройшов певну реорганізацію, це і направлення допомоги, її отримувачі, співпраця з іншими організаціями, документація, запровадження нового. В Одесі функціонує БФ «ЛЮДСЬКА ДОВІРА ПЛАТИНУМ ДОБРО УКРАЇНА», який забезпечив понад 20 тисяч сімей і це далеко не межа. “Дайджест Одеси” поспілкувався з президентом фонду Анжелікою Романчиковую, дізнались про допомогу для деокупованих території, малюків та дорослих у Одеській області, психологічну підтримку

Куди наразі спрямована допомога фонду? 

Допомога зараз виїжджає у напрямку деокупованих територій. Змінився режим нашої роботи, ми приходимо зрання, щоб завантажити машину. Чим більше звільняється території, тим більше туди треба вести допомоги. Сьогодні о 8 ранку відправили машину на Снігурівку, завантажили все необхідне для дітей, людей похилого віку, багатодітних сімей, поранених військовослужбовців, сімей без годувальника.

На п’ятницю, 18 жовтня, формуємо 4 машини допомоги на Херсонщині. Ми винесли на обговорення у фонді питання щодо зігрівання дітей до року. Закупили сто теплих комбінезонів. Насправді є діти, які залишилися в Херсоні, а на вулицях все холоднішає. Це гостра проблема, клич про допомогу і ми дуже швидко відгукнулись. Вчора прийшов запит, сьогодні ми вже купили. Комбінезони поїдуть на Херсон, ми підпишемо кожен, щоб люди знали про нашу підтримку. Там є велика потреба у питній воді. Серед наших партнерів Миргородська та Моршинська. Тому ціла машина буде завантажена лише водою. Ще буде молоко, борошно, продукти, дитячі кашки. Щойно з’являється можливість привезти допомогу, ми одразу долучаємось. 

До речі, як тільки почав функціонувати фонд, до нас звернувся за допомогою мешканець Херсона. Після цього він став нашим волонтером. І ось ми розповіли йому, що будемо їхати до його рідного міста. Він поїде у нашому складі разом із волонтерами додому зі своїм собакою. Буде допомагати вже тим людям, які там залишилися. Це душевно та зворушливо. Ми разом із ними і вони повинні знати, що їм є на кого покластись.

Ми близько та багато допомагали військовим. У нас грамоти від ОК “Південь”,  прикордонників та інших служб. Наприклад, раніше на херсонський напрямок ми передали машину Швидкої допомоги. А тим військовим, які брали участь у деокупації Херсону, ми закупили та передали генератори.

Чи змінилась організація роботи за час вторгнення?

Ми правильно організували свою роботу, у певні дні займаємося офісною роботою. В інші — зустрічаємось із волонтерами, збираємо та формуємо машини допомоги. Зараз у нас дві групи волонтерів у телеграм-каналі. Вже немає такого, що волонтери приходять усі разом. Якщо нам потрібно сформувати певні запити, сформувати посилки, зробити видачу, сформувати машину на область — ми даємо техзавдання в групу і знаходимо там тих, хто долучається. Тому у нас динамічна та мобільна група з 150 волонтерів.  

У нашому приміщенні на вулиці Левітана, 69. Визначено місце під заняття з дітьми, окремо — дорослі групи та офісна частина. Зазвичай, перша частина дня зайнята офісною роботою, а друга — тренінгами, реабілітацією, заняттями за потребою. Такі зустрічі призначаємо кілька разів на тиждень.

Наша база містить понад 19 тисяч сімей, яким ми вже допомогли. Це за винятком громад та сіл, де видача триває під фото-відео фіксацію. Нам цього достатньо, адже, коли ми передаємо допомогу до Нової Каховки, то розуміємо, що там немає зв’язку.  Щоразу приходять 300-400 людей, яких ми навіть не додали до бази. Вони зробили звернення до нас, цього ж дня ми надали потрібне їм. Наразі працює 4 філії у Холодній Балці, Роксоланах, Овідіополі та Кривому Озері. Щоб людям було зручніше, і непотрібно було їхати до Одеси. 

Ті, хто приїхали, зіткнулися з побутовими складнощами: немає вилки, ложки чи тарілки, звичайних приладів. Люди справді виїжджали з рюкзаком із Маріуполя чи, як зараз з’являється багато сімей з Запорізької області. Ніхто не захопив з собою, наприклад, фен. Але купувати — це дорого. І тепер звичайні предмети для них начебто розкіш.

Партнерам ззовні важко зрозуміти, що дуже багато людей у складній ситуації. Живі люди чекають на нашу допомогу, але не скажу, що у нас багато іноземних партнерів на постійній основі. Зазвичай, у нас є списки — тільки тоді, покладаючись на нашу репутацію, враховуючи масштаби — партнери надають нам цю допомогу. Наші масштаби лише зросли за цей час. 

Психологічна підтримка

.У всіх з’явились складнощі саме у моральному відношенні. Ми подумали, що можемо глобально вирішити і цю проблему. Саме тут, у центрі на Левітана, організовуємо програми з психологічної допомоги та реабілітації. З нами співпрацюють кваліфіковані та освічені психологи. Перший напрямок — допомога військовослужбовцям. Окремі спеціалісти вже працюють з групами, сформованими в частинах. За жовтень вони почали вести 25 людей. Другий напрямок – самотні жінки, які виховують діток, чиї чоловіки на фронті або загинули. Третій напрямок – кімната для дітей, у якій ми проводитимемо заняття з арттерапії, ритміка, риторика, з логопедом, заняття на розвиток, розслаблення психологічного стану дітей. Четвертий напрямок — робота з дітками з обмеженими можливостями. 

На тлі тривалої війни та внутрішніх проблем багатьом українцям починається здаватися, що країна у своїй боротьбі за свободу залишилася віч-на-віч з агресором. Однак, як показує практика, допомога союзників дуже велика. І як нам розповіли у фонді насправді знайти однодумців – найскладніше. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 
– Громадська організація “Спільна мета”.

Війна

Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО

Published

on

Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.

«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».

Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.

Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).

Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.

Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.

Читайте також: Ukraine Facility: в ЄС схвалили найбільшу в історії виплату Києву на €8 мільярдів

Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.

У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.

Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.

Фото: freepik



Джерело

Continue Reading

Війна

Кримський міст перекрили після атаки

Published

on

Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.

“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.

Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.

Читайте також: У Керчі та біля Кримського мосту після нічної атаки зафіксували пожежі – соцмережі

Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.

Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.

Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.

Читайте також: Біля Керченського мосту шторм розірвав загородження з барж – супутникові знімки

У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Війна

Армія РФ за дев’ять днів здійснила шість атак, які порушують норми Женевських конвенцій

Published

on

Російська армія з 2 по 10 листопада здійснила по Україні шість атак, кожна з яких порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.

 Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство оборони України.

 У Комишувасі Запорізької області 2 листопада 2026 року Росія скинула авіабомби на пункт видачі гуманітарної допомоги, а потім ударила по укриттю, де сховалися люди. Загинули щонайменше 57 людей. Такі удари порушують Женевські конвенції: під ними стоїть підпис ще СРСР, і Росія досі зобов’язана їх виконувати, підкреслили у Міноборони.

Як зауважили у відомстві, Комишуваха – не поодинокий випадок. За 2–10 листопада під ударами опинилися рятувальники, лікарня, енергетика дев’яти областей, житловий будинок і магазин.

Кожен із шести ударів 2–10 листопада порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.

У Міноборони роз’яснили, які норми Женевських конвенцій Росія порушила за кілька днів листопада.

2 листопада російські війська завдали удару по пункту видачі допомоги та укриттю у Комишувасі.

Гуманітарну допомогу роздавали в колишній гімназії «Джерело». На селище скинули дев’ять авіабомб: спершу ФАБ-500 по школі, потім ФАБ-3000 по укриттю, куди спустилися ті, хто вцілів.

Серед загиблих – двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських.

За даними поліції, станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановлено. Пошуки тривають.

Як зазначили у Міноборони, «місія ООН наголосила, що час і місце роздачі оголосили заздалегідь, а удар, схоже, порушив найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права».

«Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об’єктом нападу»

Додатковий протокол I, стаття 51(2)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 48, 51(2), 51(4)–(5), 52, 57; гуманітарна допомога (статті 70–71); цивільна оборона (статті 61–62); Римський статут, стаття 8(2)(b)(i)–(iii).

8 листопада російські дрони атакували рятувальників у Комишувасі.

Рятувальники ДСНС сьому добу розбирали завали, коли ворожі дрони за день тричі атакували місце робіт, зокрема FPV-дроном. Двоє рятувальників дістали поранення. Була пошкоджена пожежно-рятувальна машина..

«Цивільні організації цивільної оборони та їхній персонал користуються повагою і захистом»

Додатковий протокол I, стаття 62(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 61–62 (цивільна оборона), 51(2)

3 листопада близько 03:20 російська авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні у Харкові.

У кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник.

За даними Офісу генерального прокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали.

«Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, немічним і породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу»

IV Женевська конвенція, стаття 18

Порушені норми: IV Женевська конвенція, стаття 18; Додатковий протокол I, стаття 12; Римський статут, стаття 8(2)(b)(ix)

3 листопада російські війська атакували енергетику в дев’яти областях.

У ніч на 3 листопада армія РФ випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Головною ціллю стали генерація та підстанції у дев’яти областях. Були пошкоджені хоспіс, лікарня та амбулаторія в Дніпрі. За даними ДСНС загинули двоє людей, ще 20 постраждали.

Читайте також: Ворог вдарив по енергооб’єкту: у Запорізькій та Дніпропетровській областях – аварійні відключення

«Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями»

Римський статут МКС, стаття 8(2)(b)(ii)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57. Комісія ООН (26 жовтня 2026 року): удари по енергетиці є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.

7 листопада під російським ударом опинилися житло й дитсадок у Києві

За одну ніч ворог випустив по Києву й області 36 ракет і 172 ударні дрони. Ціллю були підстанції, що з’єднують Рівненську й Хмельницьку АЕС із Києвом, проте були пошкоджені також п’ятиповерхівка й будівля на території дитсадка.

Читайте також: Росіяни минулої доби поранили ще 14 жителів Харківщини, пошкоджені підприємства, склади і будинки

У Києві, за даними міської влади, постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. У Київській області, за даними обласної військової адміністрації, загинув чоловік.

«Під час проведення воєнних операцій постійно виявляється турбота про те, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти»

Додатковий протокол I, стаття 57(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57; особливий захист дітей (стаття 77). Комісія ООН: удари по енергетиці є воєнними злочинами. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.

10 листопада у Кропивницькому під російським ударом опинився магазин.

Уранці удар припав на магазин однієї з торговельних мереж обласного центру. За даними ДСНС, постраждали двоє людей.

«Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій»

Додатковий протокол I, стаття 52(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 51(2), 52. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони захищають тих, хто не бере участі в бойових діях або вже припинив її брати: цивільних, поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи 1977 року конкретизували та посилили захист, що надається всім цивільним особам та об’єктам. Зокрема, вони містять конкретні норми щодо спеціального захисту організацій цивільної оборони.

СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року й ратифікував їх 10 травня 1954 року. Додатковий протокол I про захист жертв міжнародних збройних конфліктів СРСР підписав 12 грудня 1977 року, ратифікував – 29 вересня 1989 року.

Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і досі є стороною цих договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Як пояснили у Міноборони, «саме на цьому ґрунтується міф, нібито Росія вийшла з Женевських конвенцій. Насправді це не так: у МЗС РФ самі наголосили, що на участь у Протоколі I це не впливає, він для Росії чинний».

Росія зобов’язана поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати МКЧХ до військовополонених, не депортувати цивільних, шукати й судити тих, хто вчинив злочини. Конвенції діють у міжнародному збройному конфлікті незалежно від того, як сторона називає війну. Тож псевдоназва «спеціальна воєнна операція» нічого не змінює, підкреслили у Міноборони.

Україна з 1 січня 2025 року є державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Росія його підписала у 2000 році, але у 2016-му відкликала підпис і учасницею не є. Утім, МКС має юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, тому на дії Росії вона поширюється, заявили у Міноборони.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року верифікувала 73 451 жертву серед цивільного населення. Серед них 17 605 загиблих і 55 846 поранених, а фактичні цифри, як наголошує місія, вищі.

Як підкреслили у Міноборони, війна стає для цивільних дедалі небезпечнішою. У січні–вересні 2026 року загинули 2 570 цивільних, ще 15 211 людей дістали поранення – на 59% більше, ніж за той самий період 2025 року.

Кількість загиблих за ці дев’ять місяців уже перевищила весь 2025 рік, коли місія зафіксувала 2 549 смертей.

Удари по захищених об’єктах оцінюють і міжнародні органи. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні встановила, що атаки на енергетику України є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Доповідь представили Генеральній асамблеї ООН 26 жовтня 2026 року.

Офіційного лічильника порушень конвенцій немає: порушення встановлює суд. Агенції ООН і державні органи рахують зафіксовані атаки на захищені категорії:

  • медицина: понад 3 400 атак, верифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, станом на 3 листопада 2026 року;
  • освіта: 4 706 закладів постраждали від обстрілів, з них 428 зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки;
  • енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику і 74 на теплопостачання з жовтня 2025 до березня 2026 року, за даними ООН;
  • рятувальники: 130 загиблих працівників ДСНС від початку повномасштабного вторгнення, станом на 17 вересня 2026 року;
  • гуманітарні працівники: 35 загиблих і 127 поранених з 2022 року, за даними INSO станом на 24 лютого 2026 року.

Ці лічильники ведуть різні організації за різні періоди, тому їх не підсумовують, зауважили у Міноборони.

«За кожним рядком цих лічильників – епізоди на кшталт Комишувахи, де рятувальники під атаками дронів розбирали завали укриття ще через шість днів після удару», – підкреслили у Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня в ООН відбувся захід, присвячений впровадженню механізмів відповідальності Росії за агресію проти України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.