Connect with us

Війна

Понад 20 тисяч сімей в Одесі отримали допомогу: яку нішу займає фонд «PLATINUM DOBRO UKRAINE»

Published

on

Те, що наші хлопці просуваються у війні, частково можливе і завдяки доцільній та старанній роботі волонтерів. Кожен штаб, центр, фонд пройшов певну реорганізацію, це і направлення допомоги, її отримувачі, співпраця з іншими організаціями, документація, запровадження нового. В Одесі функціонує БФ «ЛЮДСЬКА ДОВІРА ПЛАТИНУМ ДОБРО УКРАЇНА», який забезпечив понад 20 тисяч сімей і це далеко не межа. “Дайджест Одеси” поспілкувався з президентом фонду Анжелікою Романчиковую, дізнались про допомогу для деокупованих території, малюків та дорослих у Одеській області, психологічну підтримку

Куди наразі спрямована допомога фонду? 

Допомога зараз виїжджає у напрямку деокупованих територій. Змінився режим нашої роботи, ми приходимо зрання, щоб завантажити машину. Чим більше звільняється території, тим більше туди треба вести допомоги. Сьогодні о 8 ранку відправили машину на Снігурівку, завантажили все необхідне для дітей, людей похилого віку, багатодітних сімей, поранених військовослужбовців, сімей без годувальника.

На п’ятницю, 18 жовтня, формуємо 4 машини допомоги на Херсонщині. Ми винесли на обговорення у фонді питання щодо зігрівання дітей до року. Закупили сто теплих комбінезонів. Насправді є діти, які залишилися в Херсоні, а на вулицях все холоднішає. Це гостра проблема, клич про допомогу і ми дуже швидко відгукнулись. Вчора прийшов запит, сьогодні ми вже купили. Комбінезони поїдуть на Херсон, ми підпишемо кожен, щоб люди знали про нашу підтримку. Там є велика потреба у питній воді. Серед наших партнерів Миргородська та Моршинська. Тому ціла машина буде завантажена лише водою. Ще буде молоко, борошно, продукти, дитячі кашки. Щойно з’являється можливість привезти допомогу, ми одразу долучаємось. 

До речі, як тільки почав функціонувати фонд, до нас звернувся за допомогою мешканець Херсона. Після цього він став нашим волонтером. І ось ми розповіли йому, що будемо їхати до його рідного міста. Він поїде у нашому складі разом із волонтерами додому зі своїм собакою. Буде допомагати вже тим людям, які там залишилися. Це душевно та зворушливо. Ми разом із ними і вони повинні знати, що їм є на кого покластись.

Ми близько та багато допомагали військовим. У нас грамоти від ОК “Південь”,  прикордонників та інших служб. Наприклад, раніше на херсонський напрямок ми передали машину Швидкої допомоги. А тим військовим, які брали участь у деокупації Херсону, ми закупили та передали генератори.

Чи змінилась організація роботи за час вторгнення?

Ми правильно організували свою роботу, у певні дні займаємося офісною роботою. В інші — зустрічаємось із волонтерами, збираємо та формуємо машини допомоги. Зараз у нас дві групи волонтерів у телеграм-каналі. Вже немає такого, що волонтери приходять усі разом. Якщо нам потрібно сформувати певні запити, сформувати посилки, зробити видачу, сформувати машину на область — ми даємо техзавдання в групу і знаходимо там тих, хто долучається. Тому у нас динамічна та мобільна група з 150 волонтерів.  

У нашому приміщенні на вулиці Левітана, 69. Визначено місце під заняття з дітьми, окремо — дорослі групи та офісна частина. Зазвичай, перша частина дня зайнята офісною роботою, а друга — тренінгами, реабілітацією, заняттями за потребою. Такі зустрічі призначаємо кілька разів на тиждень.

Наша база містить понад 19 тисяч сімей, яким ми вже допомогли. Це за винятком громад та сіл, де видача триває під фото-відео фіксацію. Нам цього достатньо, адже, коли ми передаємо допомогу до Нової Каховки, то розуміємо, що там немає зв’язку.  Щоразу приходять 300-400 людей, яких ми навіть не додали до бази. Вони зробили звернення до нас, цього ж дня ми надали потрібне їм. Наразі працює 4 філії у Холодній Балці, Роксоланах, Овідіополі та Кривому Озері. Щоб людям було зручніше, і непотрібно було їхати до Одеси. 

Ті, хто приїхали, зіткнулися з побутовими складнощами: немає вилки, ложки чи тарілки, звичайних приладів. Люди справді виїжджали з рюкзаком із Маріуполя чи, як зараз з’являється багато сімей з Запорізької області. Ніхто не захопив з собою, наприклад, фен. Але купувати — це дорого. І тепер звичайні предмети для них начебто розкіш.

Партнерам ззовні важко зрозуміти, що дуже багато людей у складній ситуації. Живі люди чекають на нашу допомогу, але не скажу, що у нас багато іноземних партнерів на постійній основі. Зазвичай, у нас є списки — тільки тоді, покладаючись на нашу репутацію, враховуючи масштаби — партнери надають нам цю допомогу. Наші масштаби лише зросли за цей час. 

Психологічна підтримка

.У всіх з’явились складнощі саме у моральному відношенні. Ми подумали, що можемо глобально вирішити і цю проблему. Саме тут, у центрі на Левітана, організовуємо програми з психологічної допомоги та реабілітації. З нами співпрацюють кваліфіковані та освічені психологи. Перший напрямок — допомога військовослужбовцям. Окремі спеціалісти вже працюють з групами, сформованими в частинах. За жовтень вони почали вести 25 людей. Другий напрямок – самотні жінки, які виховують діток, чиї чоловіки на фронті або загинули. Третій напрямок – кімната для дітей, у якій ми проводитимемо заняття з арттерапії, ритміка, риторика, з логопедом, заняття на розвиток, розслаблення психологічного стану дітей. Четвертий напрямок — робота з дітками з обмеженими можливостями. 

На тлі тривалої війни та внутрішніх проблем багатьом українцям починається здаватися, що країна у своїй боротьбі за свободу залишилася віч-на-віч з агресором. Однак, як показує практика, допомога союзників дуже велика. І як нам розповіли у фонді насправді знайти однодумців – найскладніше. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 
– Громадська організація “Спільна мета”.

Війна

Пам’яті полковника Олександра Махачека (позивний «Чех»)

Published

on


Військовий інженер, який до останнього рятував життя побратимів 

Олександр Махачек народився 15 липня 1972 року в місті Радехів на Львівщині. Своє життя він присвятив військовій службі та захисту України.  

Військову кар’єру Олександр Махачек розпочав у званні лейтенанта. Спочатку командував розвідувальним взводом у Дніпродзержинську. Згодом навчався у військовій академії в Києві, після чого продовжив службу в оперативному командуванні «Південь» в Одесі. 

У різні роки служив у 8-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних сил України в Житомирі, де обіймав посаду начальника інженерної служби, а також в оперативному командуванні «Північ» у Чернігові. Згодом працював в управлінні інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ. Його робота була пов’язана з інженерним обладнанням позицій, облаштуванням оборонних рубежів і створенням перешкод для просування противника. 

З 2014 року Олександр Махачек брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на сході України. Під час бойових дій зазнав поранень, контузій і травм, однак продовжив військову службу. У 2015 році його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. 

З початком повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року полковник долучився до організації оборони Київщини. Він керував роботами з підготовки інженерних загороджень і мінування важливих ділянок місцевості, а також підготовкою об’єктів інфраструктури до знищення, щоб ускладнити просування російських військ. 

За виконання бойових завдань під час оборони Київської області Олександра Махачека у 2022 році нагородили орденом Богдана Хмельницького II ступеня. 

Після відступу російських військ від столиці офіцер вирушив на схід України. Там під його командуванням облаштовували мінні загородження на підступах до дороги Лисичанськ — Бахмут. Цей маршрут мав важливе значення для евакуації цивільного населення та забезпечення українських підрозділів. 

Завдяки професійним діям інженерних підрозділів вдалося стримувати просування противника й підтримувати оборону на важливій ділянці фронту. Олександр Махачек продовжував виконувати поставлені завдання, попри пережиті поранення та проблеми зі здоров’ям. 

30 травня 2022 року полковник Олександр Махачек перебував у районі траси Лисичанськ — Бахмут на Луганщині, де виконував завдання з утримання мінних загороджень. 

Під час артилерійського обстрілу він організував евакуацію підлеглих до укриття. Однак сам залишився на позиції. Снаряд влучив безпосередньо в бліндаж, унаслідок чого офіцер загинув. 

Його останні дії стали свідченням відповідальності командира, для якого життя військовослужбовців було пріоритетом. Навіть у критичній ситуації він подбав про безпеку підлеглих, допомагаючи їм урятуватися від обстрілу. 

Людяність і відповідальність були основними рисами характеру Олександра Махачека, згадували його підлеглі. Для них він залишився командиром, який мав значний досвід, знав свою справу та усвідомлював ціну кожного рішення на війні. 

3 червня 2022 року полковника поховали на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі. 

8 липня 2023 року Олександру Махачеку посмертно присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Відповідний указ підписав Президент України Володимир Зеленський. Найвищої державної нагороди офіцера удостоїли за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, та самовіддане служіння Українському народові. 

Вічна пам’ять Герою! 

Діана Горбачук 

Фото з сімейного архіву 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Хмара зустрівся із бойовими підрозділами

Published

on


Міністр оборони Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів та обговорив практики управління, які допомагають берегти особовий склад.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба Міноборони.

«Міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з військовослужбовцями бойових підрозділів, зокрема Десантно-штурмових військ, морської піхоти, 93-ї, 100-ї, 28-ї та 155-ї ОМБр, 1-го ОШП, 425-го та 475-го ОШП, «Азову», 3-ї ОШБр, 59-ї ОШБр СБС. Під час зустрічі говорили про практики управління, які допомагають берегти особовий склад, раціонально використовувати наявні ресурси та досягати бойового результату», – йдеться в повідомленні.




За словами Хмари, рішення Міноборони мають враховувати досвід військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання на фронті.

«Фронт не стоїть на місці. Постійно змінюються технології, тактика, засоби ураження. Ми маємо адаптуватися швидше і давати воїнам сучасні та ефективні засоби. Але ключове — люди. Люди завжди будуть основою і головною цінністю Сил оборони», — наголосив Хмара.

Він підкреслив, що завдання Міноборони, головнокомандувача та Генерального штабу — зменшувати втрати серед українських воїнів і водночас підвищувати втрати росіян.

Саме тому, як зазначили у міністерстві, особливу увагу приділили досвіду командирів, які знаходять дієві рішення у складних умовах. Такі практики важливо вивчати та поширювати на інші підрозділи. Для цього Міноборони підтримує постійний прямий зв’язок із бойовими підрозділами — щоб розуміти їхні потреби, забезпечення, умови виконання завдань і чинники, що впливають на результат і посилюють обороноздатність, відзначили в оборонному відомстві.

Читайте також: Україна продовжуватиме розвивати deep strike – Хмара

Як повідомляв Укрінформ, Хмара вважає, що боротьба з операторами і наземною інфраструктурою ворожих БпЛА має стати окремою спеціалізацією. Для цього потрібні спеціалізовані підрозділи другого ешелону, для яких знищення ворожих екіпажів БпЛА будуть пріоритетними завданнями.



Джерело

Continue Reading

Війна

Румунія попереджає про ризики поширення наслідків російських атак у Чорному морі

Published

on

Росія дедалі частіше атакує морський коридор, яким Україна експортує зерно через Чорне море, що підвищує загрози для безпеки всього регіону.

Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан в інтерв’ю Bloomberg, передає Укрінформ.

За словами Дана, Румунія наразі з’ясовує, чи належать Росії безпілотники, які протягом останніх двох днів уразили два торговельні судна поблизу її територіальних вод.

«Наразі ми технічно не можемо стверджувати, що це були росіяни. Проте можемо сказати, що на кордоні з Україною, вздовж Дунаю, ми зафіксували сотні безпілотників, які залетіли на територію Румунії», — зазначив президент.

За його словами, значна частина цих дронів містила російські компоненти.

«Вони атакують коридор — морський маршрут, яким українці перевозять зерно», — наголосив Дан.

Упродовж останнього тижня в Чорному морі безпілотники уразили п’ять суден, що призвело до загибелі та поранення людей. На тлі цього Румунія та Болгарія звернулися до союзників по НАТО по допомогу. Обидві країни прагнуть отримати додаткові засоби протиповітряної оборони для ефективнішого виявлення дронів та протидії їм.

Дан висловив сподівання, що союзники нададуть підтримку найближчим часом. За його словами, це стане тимчасовим рішенням до отримання Румунією оборонних засобів, замовлених у межах європейської програми інвестицій у сферу оборони SAFE.

Президент Румунії також наголосив, що російські атаки не змусять його країну та Європу відмовитися від подальшої підтримки України.

Читайте також: Росія відповідальна за атаки на цивільні судна в Чорному морі – глава МЗС Румунії

Як повідомляв Укрінформ, у четвер, 15 жовтня, восьмеро людей зникли безвісти після пожежі на танкері під прапором Сан-Марино в Чорному морі біля узбережжя Румунії, де останнім часом фіксують серію атак безпілотників.

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.