Війна
Прем’єри, відсутність баласту, театр у сховищі з віяловими відключеннями світла. Інтерв’ю Юлії Пивоварової

Коли б’ють гармати, музи не мовчать. У цьому виснажливому протистоянні, поступово, українські театри почали бачитись із глядачами. Бо кожному потрібно робити те, що вмієш найкраще. Про тижні з пустими залами, прем’єри, нові бачення та адаптацію до воєнного стану розповіла директорка Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька — Юлія Пивоварова.
Закритий театр та внутрішній показ вистави «Саша, винеси сміття»
Спочатку всі театри були закриті. Хлопці десь за тиждень зробили укриття і багато акторів знаходились тут. Разом було якось легше це проходити. Десь у середині березня наш актор Олександр Самусенко сказав мені: “Я збожеволію. Як жити далі? Я хочу працювати”. На той момент ми всі були на вимушеному простою, коли ніхто не працює. Я зателефонувала нашому режисерові, Максиму Голенко, з пропозицією щось робити. Саме він обрав «Саша, винеси сміття».
“Дві самотні жінки — Катя й Оксана — тягнуть побутовий віз самостійно і згадують Сашу. Він військовий, який під час свого життя воював хіба зі своєю дружиною. І тільки після його смерті в країну приходить війна, у якій він міг би проявити себе. Тому Саша, попри встановлений дружиною красивий пам’ятник, вирішує стати в стрій для захисту своєї держави і робити все те, що вмів. Бо ж народжений був не тільки для того, щоб на вимогу дружини й падчерки виносити сміття… Він має надію нарешті стати видимим для суспільства, як став видимим для своєї сім’ї після своєї смерті.”
П’єса написана Наталкою Ворожбит у 2015 році.
Максим Голенко ставив її одразу у підвальному приміщенні, тому що воно одночасно і сховище. Почалась робота над виставою, трошки її змінили, адже деякі акценти, з повномасштабним російським вторгненням, стали інакше звучати. Як на мене, Максим зробив дуже сильну, хорошу виставу. Але нам не дозволяли її показувати глядачу. Внутрішній показ відбувся 29 квітня, це перша вистава, яка під час війни була зроблена в країні (наскільки я пам’ятаю).
Глядачі чудово відреагували, їх одразу було багато. Вистава хітова, та й коли лунає повітряна тривога, ми не перериваємось, бо працюємо вже в укритті.
Для мене найскладнішими під час війни були квітень і травень. Розуміла, що все зроблене, репертуар, люди — щоденні втрати, ніби все просто знищено. Тоді мені полегшало і кожен крок давався краще. Максим Голенко теж це розумів, прийшовши до мене з фразою: “Ми з тобою втратили театр”. Я його привітала з тим, що він це зрозумів і ми почали робити далі.
Гастролі та єднання між театрами країни
Тоді ми не знали, чи дозволять нам грати, яка буде ситуація, тому що всі театри були закриті. Наші колеги, Рівненський академічний український музично-драматичний театр та його директор Володимир Петрів, запросили нас з гастролями та цією виставою. Все ж ми встигли зробити прем’єру в Одесі, відіграли одну виставу та поїхали. Нас дуже тепло прийняли у Рівному. У ці дуже складні часи ми стали розуміти наскільки близькі в театральному світі. На той момент у них було кілька вибухів за містом, вони не чули того, що чула Одеса. Тому, коли ми їхали назад, рівненці обіймали нас всіх і казали: “Хороші наші, куди ж ви їдете? У вас там небезпечно, залишайтесь з нами. Будемо всі разом, якось помістимось…”.
Така ж історія відбулась в Івано-Франківську, куди нас запросили. Театр виїхав, але перший день не грали, через ракетну навалу 10 жовтня. Ми відіграли дві вистави та подивились кілька їхніх. А пан Ростислав Любомирович, директор і художній керівник Івано-Франківського театру, надав можливість нашим акторам безкоштовно відпочити в Буковелі протягом двох днів. Поїхали всі разом.
Такого єднання з іншими театрами ще не було, то, як на мене, чудова історія відбувається.
У кінці жовтня до нас в Одесу приїздив Херсонський театр імені Миколи Куліша. Показували в театрі юного глядача свою виставу. Ми домовились з директором Олександром Книгою, що наступні гастролі з «Лишатися (не) можна…» будуть на одеській сцені. Робимо анонси на 1-2 грудня. Залучені херсонські актори та Римма Зюбіна. Тому історія буде цікава.
Поки що не плануємо гастролі, але є пропозиції навесні поїхати на фестивалі у Литву, Польщу. Це складно зараз робити, бо гастролі дороговартісні, а ми не Національний театр, нам такі витрати не оплачують. Витрачати можемо лише те, що заробимо самі.
Вистави для глядачів, гроші, волонтери та відключення світла
Знаю, що по різних областях країни виникали складні ситуації стосовно театрів, тому дуже вдячні нашій військовій адміністрації. Особливо керівнику Департаменту культури ОВА Олені Олійник. Вона така маленька та тендітна жінка, але скільки значного зробила. Ми одні з перших почали грати на сцені і зустрічатись із глядачем, отримуємо заробітну платню. Навіть в Києві такого не було. Тому я розумію, наскільки багато зроблено для театрів та культури в Одесі.
Коли були призупинені контракти, величезну допомогу надавали і волонтери. Разом споряджали наших хлопців у ЗСУ.
Деякі гроші були на рахунку, але ми витрачали їх дуже обережно. Держава нам допомагає з теплопостачанням. Тож, якщо буде тепло в місті, теплішатиме і в театрі. Допомагають із оплатою енергопостачання, тому не повністю все на нас.
Графіків відключень зараз немає, як і самих відключень по факту. Разом з департаментом культури прописали час вистав. Цілеспрямовано перенесли вистави у вихідні на 15:00, щоб люди встигли прийти до театру, ми не вмикали багато світла, могли дограти у разі повітряної тривоги. І, звичайно, щоб люди могли доїхати додому. У будні працюємо о 18:00. Спочатку думали, як це буде, але якщо людина має намір прийти до театру — вона прийде. Розуміємо ситуацію, яка зараз в країні та адаптуємось.
Прем’єри та нове бачення
У нашій команді нові актори, дехто переїхав з Рівного, з Миколаєва, Києва. Склад дуже міцний і за це я вдячна Максиму Голенку. Він вміє ставити, підбирає акторів і вони хочуть працювати саме з ним. Долучились медійні актори: заслужений артист України Марк Дробот та актор Володимир Гладкий.
Як на мене, будь-яка вистава не може жити безліч років, якщо не говоримо про оперу і балет, адже там інші закони жанру. У нашому світі кажуть, що у неї є десь сім років. Динамічний сучасний драматичний театр має оновлювати репертуар. Змінюються темпи, ритми, сприйняття подій, а зараз ми просто вимушені ставити. Оновили вистави: «Серце навпіл», «Клуб самотніх сердець» і працюємо над «Приречені танцювати». Є пропозиції стосовно «Черевичків», яку ставить Олексій Гнатковський за гоголівською повістю «Ніч перед Різдвом». Це буде сучасне прочитання тексту. Чекаємо, як зможе навідатись режисер Іван Уривський для змін у нашій візитівці — виставі «Тіні забутих предків».
Серед прем’єр у воєнний час «Чуваки не святкують, або Ukrainian» з глядачем на сцені. Актуальна вистава за новелами Руслана Горового, дуже емоційна, актори швидко рухаються та змінюють свої персоналії — вийшло круто.
«Собаче серце» — так, це інсценування за Михайлом Булгаковим, українською мовою. Конкретно до цього твору: більша частина людей не читали, а дивились фільм Євгена Євстігнєєва. Якщо говорити відверто, у книзі професор Преображенський геть зовсім не такий білий і пухнастий, як і доктор Борменталь. У нашому прочитані немає гарного і хорошого професора, яким він і не був. На цю виставу приходять і військові, і волонтери. Реакції чудові. Вона пояснює, чому це зараз відбувається в країні і чому росіяни напали. Вистава вийшла ще більш актуальною.
До речі, у будь-якому театрі є актори, які йдуть попереду: провідні і нібито баласт. Це питання дуже хвилювало мене та режисера. Коли я подивилась цю виставу, сказала Максиму Голенкові, що у нас немає баласту. Кожен з них — гідний найголовніших ролей у кращих виставах.
В роботі вистава «Метод Грьонхольма» — психологічний детектив каталонського драматурга Жорди Гальсерана. Працюватиме наша штатна режисерка Лера Федотова. А Максим Голенко спробує відновити виставу «Золоте теля», але це вже навесні. Ми її кілька разів всього зіграли, а потім почалась війна. А вистава цікава, багатофігурна, за сучасним прочитанням. Є велика різниця між часом, коли Ільф та Петров писали «12 стільців» та «Золоте теля». Під час першого, вони були романтиками, очікували від революції чогось хорошого чи доброго. Друге писалось значно пізніше. Є багато над чим працювати.
Культурні заходи грають не останню роль для розвитку міської економіки. Це ті ж самі робочі місця, податки, гості міста… І не завжди культура – про розваги, вона теж протистоїть війні, сприяє повному розкриттю людей, появі нового поля для осмислення та свідомих рішень. Закриття всього, що асоціюється з нормальним життям призводить до дестабілізації країни, чого ворог і хоче. Тому, можемо сходити до театру, хоч і у сховищі.
Фото: Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька.

Війна
“Це тільки початок”: Ярмак після обстрілу Києва закликав українців виїжджати за місто

Репер і командир роти 412-го полку “NEMESIS” Сил безпілотних систем ЗСУ Олександр Ярмак після масованого обстрілу Києва та інших міст України 17 червня заявив, що на українців чекає “жахлива кривава осінь”.
Ярмак закликав виїжджати за місто та триматися далі від стратегічної та критично важливої інфраструктури. Попередження для українців військовий опублікував у сториз на своїй сторінці в Instagram.
“На жаль, це тільки початок, нас чекає жахлива кривава осінь. По можливості виїжджайте жити за місто, до родичів, в будь-які умови, подалі від стратегічних об’єктів критичної інфраструктури! Реагуйте на тривоги”, — написав військовослужбовець.
Репер Ярмак прогрозує посилення російських атак на українські міста
Фото: скриншот
Олександр Ярмак служить з 2022 року
Зазначимо, Олександр Ярмак добровільно мобілізувався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році. Репер брав участь у боях у Харківській області й очолював взвод операторів FPV-дронів. З вересня 2024 року Ярмак став командиром R&D підрозділу 412-го полку Сил безпілотних систем та командиром роти.
Обстріли Києва: що відомо
Загалом під час масованої атаки на Україну в ніч на 17 червня росіяни використали 472 засоби повітряного нападу, зокрема безпілотники типу “Шахед”, крилаті, керовані авіаційні та аеробалістичні ракети. Основним напрямком ворожого удару був Київ, найбільше руйнувань зафіксовано в Солом’янському та Дарницькому районах. Київська міська військова адміністрація станом на 11:20 повідомляла про 14 загиблих і 114 поранених. Також під атакою були Запоріжжя та Одеса.
Попередню масовану комбіновану атаку на Київ дронами типу “Шахед” та балістичними ракетами росіяни здійснили в ніч на 10 червня. Під ударом опинилися кілька районів, у місті зайнялися пожежі.
Війна
На Херсонщині встановили понад 1,5 тисячі постраждалих від катувань окупантів

На Херсонщині встановили понад 1,5 тис. осіб, які постраждали від катувань окупантів, розслідується близько 50 випадків убивств цивільних унаслідок катувань.
Про це у коментарі Укрінформу розповів начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Херсонської обласної прокуратури Олексій Бутенко.
“Правоохоронні органи продовжують системну роботу зі встановлення фактів злочинів, скоєних російськими військовими та представниками окупаційної влади проти цивільного населення під час окупації населених пунктів Херсонщини”, – поінформував Бутенко.
За його словами, на цей час вже підтверджено існування щонайменше 13 катівень, які окупанти облаштували на території області – 11 із них на деокупованих територіях, ще 2 – на тимчасово окупованих. Найбільша кількість таких місць – у Херсонському районі (7), ще 4 – у Бериславському, по одній – у Генічеському та Каховському районах.
“Із початку повномасштабного вторгнення ми фіксуємо системні факти насильницьких зникнень активістів, представників місцевої влади, волонтерів, журналістів та інших цивільних. Людей утримували в нелюдських умовах, піддаючи тортурам, фізичному та сексуальному насильству. Є задокументовані випадки катувань до смерті”, – зазначає Бутенко.
За його словами, наразі встановлено понад 1,5 тис. осіб, які зазнали катувань. Більшість з них вже визнано потерпілими та допитано в межах кримінальних проваджень. Також розслідується близько 50 випадків убивств цивільних за наслідками катування, зокрема встановлені три факти смерті осіб вже після звільнення від отриманих травм за результатами катування.
Серед прикладів катувань, він розповів історію викладачки музики в окупованому Херсоні, яка відмовилася співпрацювати з окупантами та продовжувала викладати дітям онлайн за українською програмою. У серпні 2022 року російські військові провели обшук у неї вдома, після чого, одягнувши їй і чоловікові пакети на голови, вивезли до катівні в підвалі захопленої офісної будівлі.
Жінку били по голові, руках і спині, застосовували електричний струм через дроти, підключені до грудей. Катували за проукраїнську позицію, змушували перейти на російські освітні стандарти. Понад тиждень її утримували в голоді, без медичної допомоги, у повній ізоляції.
Перед звільненням змусили записати відео з неправдивими свідченнями та підписати документи, зміст яких їй не повідомили.
Інша жінка – волонтерка, яка займалась доставкою продуктів харчування нужденним, була викрадена разом із групою інших цивільних під час волонтерської діяльності. Їх відвезли до тієї ж катівні.
Потерпілу били руками, ногами, палицями, підключали струм через дроти до рук. Вона понад місяць провела в тісній камері, де її тримали голодною. Перед звільненням окупанти імітували розстріл, після чого залишили її та інших осіб у полі за межами міста.
Херсонський підприємець потрапив до ізолятора тимчасового тримання в серпні 2022 року – за підозрою в організації проукраїнських мітингів. Його неодноразово допитували із застосуванням тортур. Зафіксовано факти сексуального насильства, у тому числі тортур струмом та зґвалтування сторонніми предметами. Після тижня утримання його звільнили – без пояснень і без жодних документів щодо причин затримання.
За словами Бутенка, тортурами намагались змусити людей співпрацювати з окупаційною владою – зокрема, працівників освіти, правоохоронців, представників органів місцевого самоврядування.
“У багатьох випадках за звільнення вимагали викупи. Суми сягали сотень тисяч гривень. Сплачувати їх змушували самих потерпілих або їхніх родичів”, – наголошує прокурор.
Як наголосив Бутенко, більшість осіб, які пережили катування, сьогодні потребують професійної медичної та психологічної допомоги. Таку допомогу надають як в Україні, так і за кордоном – її забезпечують національні та міжнародні організації, до яких звертаються постраждалі.
“Окрім того, в Херсонській обласній прокуратурі діє відділ підтримки потерпілих і свідків, який супроводжує людей на всіх етапах розслідування. Наші колеги допомагають з документами, комунікацією та наданням необхідної підтримки”, – говорить Бутенко.
Наразі, за його словами, вже ідентифіковано та повідомлено про підозру 108 особам, причетним до катувань цивільних. Серед них – військовослужбовці ЗС РФ, співробітники ФСБ, росгвардійці, учасники незаконних збройних формувань.
У рамках 52 кримінальних проваджень до суду направлено 49 обвинувальних актів щодо 105 осіб. 10 осіб уже засуджено – суди ухвалили обвинувальні вироки.
“Ми не зупиняємось. Розслідування триває. І ми зробимо все можливе, щоб кожен, хто катував наших людей, хто знущався з них, поніс справедливе покарання. Жоден злочин не залишиться поза увагою правоохоронних органів”, – підкреслив Бутенко.
Як повідомляв Укрінформ, загалом слідчі Херсонщини розслідують 4,5 тисячі проваджень за фактом воєнних злочинів росіян. Лише поліція виявила 12 катівень на Херсонщині.
ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, зокрема місто Херсон. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами.
Війна
Жертви і руйнування в українських містах: наслідки комбінованої атаки РФ

Уночі 17 червня Росія випустила по Україні понад 440 дронів і 32 ракети. Під ударом опинилися Київ, Одеса, Запоріжжя, Чернігівщина, Житомирщина, Кіровоградщина, Миколаївщина та Київщина.
Фотокореспонденти Укрінформу працювали на місцях влучань, фіксуючи наслідки чергової російської комбінованої атаки з повітря.
У Києві під ворожим вогнем опинилися 27 локацій у різних районах. Серед них – житлові будинки, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури.

За попередніми даними, загинули 15 людей, поранено 114, із яких 68 госпіталізовано.
У Солом’янському районі внаслідок влучання ракети у дев’ятиповерхівку повністю зруйновано один під’їзд. Існує загроза обвалення конструкцій. Під завалами можуть перебувати люди. Знищено 8 авто, ще 4 горіли у дворі.





Також горіли п’ятиповерхівка та СТО.
У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків сталася пожежа, було пошкоджено будівлю, у дитячому закладі вибито вікна. Частково зруйновано верхні поверхи житлового будинку. Тут загинуло троє людей.



У Шевченківському районі сталася пожежа на верхніх поверхах житлового будинку та в нежитловому приміщенні.

Також пошкодження зафіксовано у Дніпровському, Подільському, Оболонському, Святошинському районах.
Триває гасіння пожеж та пошуково-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків масованої атаки росіян долучені 296 рятувальників і 75 одиниць техніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій.




У Києві 18 червня оголошено Днем жалоби в памʼять про жертви масованої атаки ворога на столицю.
Також на світанку росіяни масовано атакували Одесу ударними безпілотниками і зруйнували житлові будинки в історичному середмісті, дитячий садок та інклюзивний центр. Крім того, зазнав пошкоджень один з найстаріших лікувальних закладів – міська інфекційна лікарня.





Триває ліквідація наслідків ворожої атаки, на місці працюють всі уповноважені служби. Правоохоронці документують черговий злочин російських військ проти цивільного населення.
-
Суспільство7 днів ago
Суд залишив під вартою екскомандира 155 бригади «Анна Київська» до 20 липня і зменшив заставу
-
Події1 тиждень ago
У Києві відбувся міжнародний концерт-реквієм «Музика заради миру»
-
Події1 тиждень ago
Біля Софії Київської встановили інсталяцію, яку Україна представить на Burning Man
-
Суспільство1 тиждень ago
Комунальні підприємства та університет звернулися до депутатів з проханням надати землю Анонси
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесу привезли три золотих м’ячі Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Фіцо і Додіка внесли до бази «Миротворця»
-
Усі новини1 тиждень ago
чому деякі популярні телефони «відстали від життя»
-
Усі новини7 днів ago
чому ми не можемо схуднути, попри дієти і спорт