Connect with us

Війна

Проміжні результати «Гвардії наступу»: вмотивовані добровольці — є, повернення свого — буде

Published

on

Добровольці подали близько 15 тисяч заявок на вступ до штурмових бригад «Гвардії наступу». Формування восьми бригад планують закінчити до 1 квітня, проте є ймовірність продовження кампанії через високу зацікавленість громадян, повідомляє речниця міністра внутрішніх справ Мар’яна Рева. В Одеській області теж знайшлись охочі записатись до лав визволителів української території. «Дайджест Одеси» детально розповість про формування та роботу бригад, результати регіону та переваги бути героєм своєї країни та часу.

Що це за гвардія і куди вона наступає

«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу. 

В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок. Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України. 

Набір повністю добровільний, тому що однією з ключових вимог до охочих є вмотивованість рухатись до Перемоги, повернення своїх територій. Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.

Цьому навчатимуться близько двох місяців, залежно від обраного напрямку і прогнозованих завдань. Це специфічна служба і підготовка команди — так само важлива, як і бойові задачі. Доступними будуть кращі інструктори, навчання на сучасній техніці та новому озброєнні. Рік боротьби навчив українських військових ефективному плануванню, креативному використанню ресурсів і веденню війни, зберігаючи своїх людей та власну інфраструктуру. Бути залученим до цих процесів сьогодні — честь, а також можливість припинити підлі напади на цивільних, мерзенні атаки на дитячий сон і підступне нищення інфраструктури. 

Як загальна мобілізація, так і формування бригад «Гвардії наступу» призначені для формування резерву, штурмових загонів, забезпечення ротації військових і виконання важливих оборонних завдань. Про це сказав речник Нацгвардії полковник Руслан Музичук в ефірі національного телемарафону, пише «УП».

«Говорячи про мобілізацію, ми кажемо, що має збільшуватись в першу чергу і чисельність Збройних сил, НГУ, інших військових формувань. Тим більше ми бачимо, яка ситуація зараз на лінії фронту, які завдання у нас мають бути. Ми не повинні забувати, що маємо створювати резерви, є також військовослужбовці, які знаходяться на лінії фронту вже місяцями, і мають бути замінені. Тому і мобілізація і комплектування цих штурмових бригад виконують одну задачу – спрямовану на безпеку країни, на нашу перемогу».

Проміжні результати по південному регіону

Набір триває вже понад 10 днів і попри загальну ситуацію по мобілізації, цивільні та поліціянти продовжують подавати свої анкети на участь. Вже почались перші відбори, та більш поглиблені селекційні заходи, які проходять у кожному підрозділі, повідомили на брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса.

До «Сталевого кордону» — бригади Державної прикордонної служби вже надійшло 2700 анкет, 600 з них було подано через ЦНАПи. 150 добровольців з південного регіону. «Будуть створені протитанкові, протизенітні та підрозділи безпілотної авіації», — додав Денис Рижук, заступник начальника Південного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України.

До бригад Національної гвардії надійшло 370 анкет від добровольців з Одеської області, з них 230 — одесити, ще 742 анкети надіслані через сайт. 

По бригаді «Лють» від Нацполіції загалом подали понад 8 тисяч анкет лише від цивільних осіб. Вона формується з двох полків: штурмового батальйону і артилерійського полку. По південному напрямку (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська та Вінницька області) до полку «Цунамі» треба 1200 людей. 

У наборі беруть участь не тільки чоловіки. «У нашому підрозділі є жінки, які діють в рамках штурмових груп. Є дівчата, які працюють у штабі, є операторами БПЛА, керівницями дронів-камікадзе, парамедиками, психологами. Все залежить від бажання людини», — зазначив Олександр Гостіщев, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області — командир зведеного загону НПУ «Цунамі».

Можна довго розмірковувати багато це людей чи мало, але активні воєнні дії тривають вже рік і досі знаходяться охочі. При цьому вони вмотивовані, незважаючи на втому та ненависть, їхнє бажання побороти ворога підкріплюється діями. Начальник Східного відділу комплектування Іміджево-видавничого центру Національної гвардії України, Олексій Костін розповів для «Накипіло», як приходив дідусь 70 років і теж хотів вступити: «Я, може, і старий, але я вмію, візьміть мене! Я там, може, принесу, я можу копати, я можу піднести там щось».

Порядок набору та мотивація

Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.

Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації.

«За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.

Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади.

У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни. 

У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.

Новостворені бригади матимуть такі ж права, пільги та зарплатню на рівні Збройних сил України. Гроші нараховуються відповідно до посадової ставки, а якщо завдання виконуються на передовій, це вже 100 тисяч.

Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії). 

Фото: Мілітарний

У майбутньому така рекрутингова кампанія може змінити підходи щодо формування Збройних сил України, а зараз – можливість отримати професію, досвід, гідну винагороду та повагу своєї країни.

Нагадаємо, що строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації подовжено з 19 лютого ще на 90 діб. «Мобілізація у країні проголошена з початку повномасштабного вторгнення і вона триває безперервно. Ми всі в ній задіяні і маємо розуміти, що кожен свідомий громадянин повинен виконати свій конституційний обов’язок. Це по-перше. По-друге, ніхто крім нас не поповнить мобілізаційний ресурс. А поповнення втрат і створення відповідного резерву — це зрозуміла складова оборони навіть самому необізнаному…», — зазначив командувач Сил оборони півдня генерал-майор Андрій Ковальчук.

І як каже наш президент: «Українські воїни здобувають мир і неодмінно його здобудуть. Слава Збройним Силам України! Національній гвардії, нашим прикордонникам, нашій розвідці, СБУ, ССО, Національній поліції! Слава усім нашим Силам оборони і безпеки! Слава Україні!».

Війна

військовий розповів про український парк наземних роботів

Published

on

В Україні зараз серйозний парк наземних роботизованих комплексів. Російські окупанти використовують НРК значно менше і загалом стараються все робити людьми.

Про це в ефірі Українського радіо сказав командир роти НРК бригади НГУ “Буревій” Валерій Кравець.

“У червні ми почали саме випробування перших НРК та шляхи їх удосконалення для того, щоб подовжити шлях, збільшити відстань, покращити керування. … Зараз у нас вже серйозний парк, з нами працює багато виробників. Усі виробники українські. Ми з ними на прямому зв’язку, даємо повний фідбек для модернізації роботів після бойових місій. У нас є машини логістичні, ударні й камікадзе”, – зазначив військовий.

Із логістичних він виділив НРК “Рись”, який може закривати до 40 кілометрів і везти до 150 кілограмів, та надшвидкий, маневрений “Гулівер”.

Кравець також додав, що 98-99% випадків евакуації за допомогою НРК успішні.

Говорячи про НРК-камікадзе, він зазначив, що їхнє завдання – знищити все. “Туди можна покласти все, що завгодно. Можна покласти і танкову міну, і, наприклад, пляшку з сумішшю, набити її металевими елементами – зробити потужну хвилю ураження”, – сказав військовий.

Читайте також: Місія здійсненна: Як НРК евакуюють поранених із Вовчанська

Порівнюючи українські наземні роботизовані комплекси з НРК ворога, він зазначив, що “у них ходові гусеничні пропрацьовано детальніше”, а от “щодо керування – на щастя, вони від нас відстають”. Кравець наголосив, що НРК у росіян значно менше, “вони стараються все робити людьми”.

Як повідомляв Укрінформ, Міноборони запроваджує диверсифікацію у закупівлях БПЛА, НРК та боєприпасів.

Фото: АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Плетенчук розповів про «банк цілей» ЗСУ в Криму та на півдні

Published

on

Основний логістичний шлях ворога до Криму пролягає окупованою частиною півдня України, і тому є пріоритетною ціллю для Сил оборони.

Про це в телеефірі розповів речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, повідомляє Укрінформ.

«Основний логістичний шлях забезпечення – це залізниця по окупованих територіях України на півдні. Протягом минулого тижня ми бачили ураження цієї логістики, основного каналу до Криму. У Криму теж є угруповання, тому що він для них залишається де-юре основною військово-морською базою. Відповідно, там є пункти дислокації різноманітних дронів, які ми теж періодично знищуємо, зокрема оперативно-тактичного рівня, які ведуть розвідку і можуть завдавати ударів. Там є і аеродроми, і все це треба забезпечувати. Але основний логістичний шлях проходить по території України. Тому те, що уражено на півдні, може безпосередньо впливати на виконання завдань у Криму», – зазначив Плетенчук.

Водночас, за його словами, угруповання ворога в Криму також залишається важливим об’єктом для атак Сил оборони.

«Так чи інакше, там є цілий “банк” і він не маленький, і ураження “Бастіонів”, які стріляють “Цирконами”. Також однією з пріоритетних цілей є “Іскандери”, які періодично завдають ударів углиб території України, як це, на жаль, відбулося минулої доби по Одещині балістикою», – зазначив Плетенчук.

Читайте також: Сили безпілотних систем за ніч знищили три російські «Смерчі»

Як повідомляв Укрінформ, нещодавно у Криму було вперше уражено береговий ракетний комплекс «Бастіон», який ворог використовував для ударів по території України.



Джерело

Continue Reading

Війна

Пам’яті кулеметника Михайла Жлуктенка (позивний «Майкл»)

Published

on


Фехтування сформувало його характер і навчило працювати задля Перемоги 

Михайло народився 30 березня 1991 року в Києві. Із дитинства він вирізнявся спокійним характером, внутрішньою зібраністю та наполегливістю.

У шість років прийшов у зал фехтування, і відтоді спорт став важливою частиною його життя. З 2000 по 2007 рік Михайло навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Олімпійський фаховий коледж імені Івана Піддубного», де формувався не лише як спортсмен, а і як людина сильної дисципліни, витримки й честі. 

Фехтування на шаблях стало для нього справою, в яку він вкладався по-справжньому. Михайло став майстром спорту України, був призером всеукраїнських змагань та чемпіонатів України. Ті, хто знав його у спорті, згадують: він не любив зайвих слів, не хизувався досягненнями, а просто багато працював. Його поважали за характер, працелюбність і вміння зосереджено йти до мети. 





У коледжі шанують його подвиг: на честь Михайла й інших загиблих випускників у лютому 2026 року провели вечір пам’яті «Янголи спорту», а їхні фото молоді спортсмени щодня бачать у коридорах навчального закладу.

Друзі пам’ятають Михайла ще з юних років як щирого, надійного й дуже світлого хлопця. Він був із тих людей, поруч із якими спокійно. Не прагнув бути в центрі уваги, але завжди залишався тим, на кого можна покластися. Він умів підтримати без зайвого пафосу, допомогти без нагадувань, підбадьорити коротким словом чи жартом саме тоді, коли це було потрібно. 

Після завершення спортивної кар’єри Михайло працював електромонтажником. У цій професії, як і в спорті, проявлялися його точність, уважність до деталей і відповідальність. Колеги розповідають про нього як про сумлінного майстра і порядну людину. Для друзів він залишався відкритим, простим у спілкуванні, завжди готовим прийти на допомогу. Для батьків був люблячим і турботливим сином, для рідних — опорою, для близьких — людиною великого серця. 




У серпні 2024 року Михайло долучився до лав Збройних Сил України. Служив у розвідувальній роті 78-ї окремої десантно-штурмової бригади. Побратими знали його за позивним «Майкл». У війську він залишався таким, яким був завжди: стриманим, надійним, витривалим і чесним. Він не шукав гучних слів чи визнання — просто робив те, що мав робити. Кулеметник розвідувальної роти, він був справжнім воїном і захисником України. 

Ті, хто служив поруч із ним, згадують, що на нього можна було покластися в найважчі моменти. Він умів підтримати інших, не втрачав людяності навіть у суворих умовах війни, допомагав, вчив, був поруч. У ньому поєднувалися сила, спокій і внутрішня гідність. Саме таким його запам’ятали побратими — людиною, яка не підводить. 

7 серпня 2025 року Михайло Жлуктенко загинув у бою за село Степне Сумського району Сумської області. Йому було 34 роки. 

Поховали Михайла на Байковому кладовищі в Києві. 

Його життя було коротким, але гідним і світлим. Він залишив по собі не лише пам’ять, а й приклад — як бути справжнім сином, другом, братом, спортсменом і воїном. Люди, які знали Михайла, відзначають його щирість, силу характеру, надійність і доброту. Такі люди не забуваються. 

Захисника посмертно нагороджено відзнакою «Хрест Хоробрих» та орденом «За мужність». 

Честь і вічна шана Герою! 

Вікторія Прокопенко 

Фото надані родиною та друзями 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.