Війна
Проміжні результати «Гвардії наступу»: вмотивовані добровольці — є, повернення свого — буде
Добровольці подали близько 15 тисяч заявок на вступ до штурмових бригад «Гвардії наступу». Формування восьми бригад планують закінчити до 1 квітня, проте є ймовірність продовження кампанії через високу зацікавленість громадян, повідомляє речниця міністра внутрішніх справ Мар’яна Рева. В Одеській області теж знайшлись охочі записатись до лав визволителів української території. «Дайджест Одеси» детально розповість про формування та роботу бригад, результати регіону та переваги бути героєм своєї країни та часу.
Що це за гвардія і куди вона наступає
«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу.
В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок. Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України.
Набір повністю добровільний, тому що однією з ключових вимог до охочих є вмотивованість рухатись до Перемоги, повернення своїх територій. Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.
Цьому навчатимуться близько двох місяців, залежно від обраного напрямку і прогнозованих завдань. Це специфічна служба і підготовка команди — так само важлива, як і бойові задачі. Доступними будуть кращі інструктори, навчання на сучасній техніці та новому озброєнні. Рік боротьби навчив українських військових ефективному плануванню, креативному використанню ресурсів і веденню війни, зберігаючи своїх людей та власну інфраструктуру. Бути залученим до цих процесів сьогодні — честь, а також можливість припинити підлі напади на цивільних, мерзенні атаки на дитячий сон і підступне нищення інфраструктури.
Як загальна мобілізація, так і формування бригад «Гвардії наступу» призначені для формування резерву, штурмових загонів, забезпечення ротації військових і виконання важливих оборонних завдань. Про це сказав речник Нацгвардії полковник Руслан Музичук в ефірі національного телемарафону, пише «УП».
«Говорячи про мобілізацію, ми кажемо, що має збільшуватись в першу чергу і чисельність Збройних сил, НГУ, інших військових формувань. Тим більше ми бачимо, яка ситуація зараз на лінії фронту, які завдання у нас мають бути. Ми не повинні забувати, що маємо створювати резерви, є також військовослужбовці, які знаходяться на лінії фронту вже місяцями, і мають бути замінені. Тому і мобілізація і комплектування цих штурмових бригад виконують одну задачу – спрямовану на безпеку країни, на нашу перемогу».
Проміжні результати по південному регіону
Набір триває вже понад 10 днів і попри загальну ситуацію по мобілізації, цивільні та поліціянти продовжують подавати свої анкети на участь. Вже почались перші відбори, та більш поглиблені селекційні заходи, які проходять у кожному підрозділі, повідомили на брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса.
До «Сталевого кордону» — бригади Державної прикордонної служби вже надійшло 2700 анкет, 600 з них було подано через ЦНАПи. 150 добровольців з південного регіону. «Будуть створені протитанкові, протизенітні та підрозділи безпілотної авіації», — додав Денис Рижук, заступник начальника Південного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України.
До бригад Національної гвардії надійшло 370 анкет від добровольців з Одеської області, з них 230 — одесити, ще 742 анкети надіслані через сайт.
По бригаді «Лють» від Нацполіції загалом подали понад 8 тисяч анкет лише від цивільних осіб. Вона формується з двох полків: штурмового батальйону і артилерійського полку. По південному напрямку (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська та Вінницька області) до полку «Цунамі» треба 1200 людей.
У наборі беруть участь не тільки чоловіки. «У нашому підрозділі є жінки, які діють в рамках штурмових груп. Є дівчата, які працюють у штабі, є операторами БПЛА, керівницями дронів-камікадзе, парамедиками, психологами. Все залежить від бажання людини», — зазначив Олександр Гостіщев, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області — командир зведеного загону НПУ «Цунамі».
Можна довго розмірковувати багато це людей чи мало, але активні воєнні дії тривають вже рік і досі знаходяться охочі. При цьому вони вмотивовані, незважаючи на втому та ненависть, їхнє бажання побороти ворога підкріплюється діями. Начальник Східного відділу комплектування Іміджево-видавничого центру Національної гвардії України, Олексій Костін розповів для «Накипіло», як приходив дідусь 70 років і теж хотів вступити: «Я, може, і старий, але я вмію, візьміть мене! Я там, може, принесу, я можу копати, я можу піднести там щось».
Порядок набору та мотивація
Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.
Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації.
«За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.
Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади.
У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни.
У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.
Новостворені бригади матимуть такі ж права, пільги та зарплатню на рівні Збройних сил України. Гроші нараховуються відповідно до посадової ставки, а якщо завдання виконуються на передовій, це вже 100 тисяч.
Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії).
У майбутньому така рекрутингова кампанія може змінити підходи щодо формування Збройних сил України, а зараз – можливість отримати професію, досвід, гідну винагороду та повагу своєї країни.
Нагадаємо, що строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації подовжено з 19 лютого ще на 90 діб. «Мобілізація у країні проголошена з початку повномасштабного вторгнення і вона триває безперервно. Ми всі в ній задіяні і маємо розуміти, що кожен свідомий громадянин повинен виконати свій конституційний обов’язок. Це по-перше. По-друге, ніхто крім нас не поповнить мобілізаційний ресурс. А поповнення втрат і створення відповідного резерву — це зрозуміла складова оборони навіть самому необізнаному…», — зазначив командувач Сил оборони півдня генерал-майор Андрій Ковальчук.
І як каже наш президент: «Українські воїни здобувають мир і неодмінно його здобудуть. Слава Збройним Силам України! Національній гвардії, нашим прикордонникам, нашій розвідці, СБУ, ССО, Національній поліції! Слава усім нашим Силам оборони і безпеки! Слава Україні!».
Він віддав своє життя, захищаючи Україну та кожного з нас від ворога
Тарас народився 1984 року в селищі Вигода Долинського району Івано-Франківської області, був наймолодшою дитиною в сім’ї. У школі захоплювався фізкультурою — любив біг і фізичні вправи, відвідував туристичний гурток, учасники якого щоліта ходили у походи з наметами. Брав участь у змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів, а ще дуже любив читати: рідні згадують, як хлопця вже у п’ять років можна було побачити з газетою.
Ще одним із захоплень Тараса була техніка і все, що з нею пов’язано. Коли в нього з’явився перший комп’ютер, він вивчив усі його складові.
У 2001-2006 роках навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 2004 році їздив до Києва на Помаранчеву революцію попри ризик бути виключеним з університету через можливу затримку із захистом диплома. Декілька тижнів жив із хлопцями в наметах, а батьки навіть не здогадувалися про це.
У 2013 році Тарас брав участь вже у Революції гідності, був одним з ініціаторів протестів проти влади. Разом із друзями-однодумцями організовував автопробіги для висловлення своєї позиції. Завжди був патріотом України, стежив за новинами, був у курсі всіх подій.
Після закінчення університету ще рік працював у Львові, а потім повернувся до рідного селища. Спочатку обіймав посаду декларанта, а згодом — менеджера з постачання на підприємстві «Уніплит».
«Згадую з посмішкою, як він зранку їхав на роботу і слухав класичну музику, а коли повертався додому — рок. Крім музики, любив слухати різні відео й подкасти, аудіокнижки. Хто знав Тараса, той може підтвердити, що він завжди ходив із навушниками і щось слухав», – ділиться спогадами дружина Мар’яна.
Чоловік дбав про довкілля: часто разом із друзями організовувалися та збирали сміття, яке згодом вивозили. У машині завжди мав сміттєвий пакет на випадок, якщо потрібно буде щось прибрати.
Дружина розповіла, що з Тарасом вони познайомилися влітку 2010 року. Будучи студенткою, разом із дівчатами написали проєкт, який отримав фінансування. За ці кошти організували літній табір із наметами для дітей, що проходив у селищі Вигода. Тарас із друзями допомагав переносити речі й розкладати намети. Так усе й почалося: стосунки на відстані, телефонні розмови, довгоочікувані зустрічі й різні приємні моменти. Закохані одружилися восени 2017 року, а у 2019 році народився їхній синочок, про якого вони мріяли й чекали.
«Тарас завжди був терплячим із сином, усе пояснював, бо в дитини завжди купа запитань: “А чого? Нащо? Для чого?”. Проводив із ним багато часу: часто вони каталися на велосипедах, разом складали мікросхеми, щось паяли, дивилися на зірки в телескоп. На будь-яке питання Тарас завжди знаходив відповідь і все пояснював. Був строгим, але водночас люблячим батьком. Бо час із татом завжди інший, ніж із мамою», – розповідає Мар’яна.
Дружина також розповіла, що Тарас захоплювався переглядом фантастичних фільмів. Деякі міг переглядати по кілька разів. Одним із найулюбленіших був «Інтерстеллар». Завжди шукав щось нове й цікаве для перегляду. Вечори вони часто проводили разом за фільмом чи серіалом.
У 2010 році разом із братом та ще двома колегами започаткував власну справу — займався експортом дров за кордон. Розпочинали все з нуля, декілька разів змінювали місце виробництва, стикалися з різними перешкодами. Робота поєднувалася з поїздками за кордон: він відвідав багато країн, звідки залишилося чимало яскравих спогадів і світлин. Добре знав англійську мову.
Згодом вирішив здійснити ще одну мрію — почати програмувати. Тарас пройшов курси в Mate academy, вивчив мову програмування Python. Почав працювати у компанії «Blago» в Івано-Франківську.
У квітні 2024 року Тарас був призваний за мобілізацією до ЗСУ. Пройшов базову загальновійськову підготовку, згодом закінчив навчання у Військовій академії в Одесі за програмою підготовки осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Йому було присвоєно військове звання «молодший лейтенант». Служив у 421-му окремому батальйоні безпілотних систем. Виконував бойові завдання на Донецькому, Сумському та Курському напрямках. У 2025 році отримав звання «лейтенант». Був командиром 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.
12 вересня 2025 року Тарас Дяків загинув внаслідок влучання ударного БпЛА по місцю розташування особового складу в Сумській області. Поховали Героя 19 вересня у рідному селищі Вигода.
На сторінці полеглого Героя однокласники написали: «Сьогодні наш клас прощається з Тарасом Дяківим. Серце стискається від болю, бо ми втратили не просто однокласника, а справжню, щиру людину, яка завжди вміла підтримати».
У Тараса залишилися дружина, син, мати, брат і сестра.
За мужність, самовідданість і відвагу під час захисту України Указом Президента від 21 листопада 2025 року лейтенанта Дяківа Тараса Васильовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті та в перемозі, за яку віддали життя.
Мар’яна Рабченюк
Фото надані дружиною
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Російська армія від початку доби 53 рази атакувала позиції українських оборонців, найбільше боїв на Костянтинівському, Покровському та Гуляйпільському напрямках.
Як передає Укрінформ, про це ідеться у повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 8 березня.
Війська РФ обстріляли прикордонні Безсалівку, Кучерівку, Бруски, Рогізне, Уланове, Василівське, Будки, Ходине, Прогрес, Старикове, Бачівськ Сумської області та Ясну Поляну у Чернігівській області.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав одного авіаційного удару, скинувши дві керовані бомби, здійснив 73 обстріли населених пунктів та позицій українських військ, зокрема два – із реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники атакували позиції українських оборонців в бік Зибиного. Боєзіткнення ще триває.
На Куп’янському напрямку українські оборонці відбили дві атаки росіян в бік Курилівки.
На Лиманському напрямку Сили оборони відбили три спроби загарбників просунутися в бік населених пунктів Ставки, Дробишеве та Лиман.
На Слов’янському напрямку війська РФ атакували три рази, в районі Закітного та Платонівки, одне боєзіткнення триває.
На Краматорському напрямку росіяни атакували у районі Никифорівки, бій ще триває.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили 14 наступальних дій в районах Плещіївки, Іванопілля, Щербинівки, Русиного Яру, Софіївки та у бік Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки.
На Покровському напрямку з початку доби росіяни 13 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Мирноград, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке. Одна атака триває.
На Олександрівському напрямку ворог двічі наступав у районах населених пунктів Тернове, Злагода. Зазнали авіаударів росіян Підгаврилівка, Гаврилівка, Олександроград, Покровське, Писанці.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 13 атак у районі Мирного та у бік Залізничного, Гіркого, Святопетрівки. Сили оборони стримують натиск, уже відбили 12 атак. Ворог завдав авіаударів по районах населених пунктів Воздвижівка, Верхня Терса, Копані, Загірне, Гуляйпільське, Чарівне.
На Оріхівському напрямку відбулося одне боєзіткнення неподалік Степногірська. Авіаударів зазнали Комишуваха та Оріхів.
На Придніпровському напрямку українські підрозділи відбили одну російську атаку у бік Антонівського мосту.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що на півдні Силам оборони вдалося відновити контроль над територією у 400-435 кілометрів і у такий спосіб зірвати плани віськ РФ щодо весняного наступу на цьому напрямку.
Фото: Генштаб ЗСУ
Росіяни не можуть відновити позиції не лише у самому Куп’янську, які вони раніше займали, а й біля міста.
Про це начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив у телеефірі, передає Укрінформ.
“Намагаються лізти, інфільтруватися малими групами, намагаються проводити, в тому числі, і мінування. Але на Куп’янщині вони не можуть поки що навіть відновити якісь позиції – не те що в самому місті, а довкола міста, які вони раніше займали. (Там росіяни – ред.) проводять доволі-таки активні дії. На Куп’янщині відбувається активна спроба заміни особового складу, але не щастить їм саме на тому напрямку конкретно”, – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи залишаються ще у Куп’янську ворожі угруповання, речник зазначив, що за останню добу було зафіксовано 10 унікальних позивних.
“Множимо десь на два і розуміємо, скільки їх там зараз залишилось, безпосередньо на тому п’ятачку, на якому вони зараз сидять. Ну, хай досиджують собі. За минулу добу один точно загинув, це те, що безпосередньо було зафіксовано. Але десь там вибуває по одному, по два на день”, – зазначив Трегубов.
Говорячи про ситуацію у Вовчанську і довкола міста, він поінформував, що росіяни справді намагаються активно обходити українські позиції.
“Нагадаю, українські позиції якраз у південно-східній частині, і вони намагаються просто фланговими маневрами їх обійти та змусити просто відступити з міста (українських захисників – ред.) тощо. Не виходить, тактика зрозуміла, очевидна, але станом на зараз не виходить”, – сказав речник.
Трегубов пояснив, що тиск саме на Вовчанському напрямку є неприємним, у тому числі тому, що (сформувалася – ред.) не дуже зручна конфігурація для оборони: росіян багато, до кордону близько, позиції українців не дуже зручні тощо.
“Очевидно, що від міста залишилися самі руїни, тож позиції тримати на руїнах не так зручно, як тримати позиції у більш-менш сталих, стабільних будівлях. Але що поробиш, це війна. Вовчанську потрібно подякувати хоча б за те, скільки в ньому стримували ворога і яку кількість ворога в ньому перемололи”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Трегубов заявив, що без Starlink ворогу для наступу бракує технологій.
Фото Укрінформу можна купити .
-
Війна1 тиждень agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна отримала три потужних трансформатори від японського агентства JICA
-
Одеса1 тиждень agoЛіцензія на Patriot для України: позиція США
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеському зоопарку традиційно оголосили конкурс «Пара року-2026» (фото)
-
Політика1 тиждень agoУ Нідерландах пройде міжурядова конференція щодо підтримки Україні на шляху євроінтеграції
-
Одеса1 тиждень ago
Україна створює нову модель війни — заява Курта Волкера
-
Суспільство1 тиждень agoЛісовий презентував проєкт «КРОК» для дітей з порушенням інтелектуального розвитку