Війна
Проміжні результати «Гвардії наступу»: вмотивовані добровольці — є, повернення свого — буде
Добровольці подали близько 15 тисяч заявок на вступ до штурмових бригад «Гвардії наступу». Формування восьми бригад планують закінчити до 1 квітня, проте є ймовірність продовження кампанії через високу зацікавленість громадян, повідомляє речниця міністра внутрішніх справ Мар’яна Рева. В Одеській області теж знайшлись охочі записатись до лав визволителів української території. «Дайджест Одеси» детально розповість про формування та роботу бригад, результати регіону та переваги бути героєм своєї країни та часу.
Що це за гвардія і куди вона наступає
«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу.








В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок. Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України.
Набір повністю добровільний, тому що однією з ключових вимог до охочих є вмотивованість рухатись до Перемоги, повернення своїх територій. Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.
Цьому навчатимуться близько двох місяців, залежно від обраного напрямку і прогнозованих завдань. Це специфічна служба і підготовка команди — так само важлива, як і бойові задачі. Доступними будуть кращі інструктори, навчання на сучасній техніці та новому озброєнні. Рік боротьби навчив українських військових ефективному плануванню, креативному використанню ресурсів і веденню війни, зберігаючи своїх людей та власну інфраструктуру. Бути залученим до цих процесів сьогодні — честь, а також можливість припинити підлі напади на цивільних, мерзенні атаки на дитячий сон і підступне нищення інфраструктури.
Як загальна мобілізація, так і формування бригад «Гвардії наступу» призначені для формування резерву, штурмових загонів, забезпечення ротації військових і виконання важливих оборонних завдань. Про це сказав речник Нацгвардії полковник Руслан Музичук в ефірі національного телемарафону, пише «УП».
«Говорячи про мобілізацію, ми кажемо, що має збільшуватись в першу чергу і чисельність Збройних сил, НГУ, інших військових формувань. Тим більше ми бачимо, яка ситуація зараз на лінії фронту, які завдання у нас мають бути. Ми не повинні забувати, що маємо створювати резерви, є також військовослужбовці, які знаходяться на лінії фронту вже місяцями, і мають бути замінені. Тому і мобілізація і комплектування цих штурмових бригад виконують одну задачу – спрямовану на безпеку країни, на нашу перемогу».
Проміжні результати по південному регіону
Набір триває вже понад 10 днів і попри загальну ситуацію по мобілізації, цивільні та поліціянти продовжують подавати свої анкети на участь. Вже почались перші відбори, та більш поглиблені селекційні заходи, які проходять у кожному підрозділі, повідомили на брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса.
До «Сталевого кордону» — бригади Державної прикордонної служби вже надійшло 2700 анкет, 600 з них було подано через ЦНАПи. 150 добровольців з південного регіону. «Будуть створені протитанкові, протизенітні та підрозділи безпілотної авіації», — додав Денис Рижук, заступник начальника Південного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України.

До бригад Національної гвардії надійшло 370 анкет від добровольців з Одеської області, з них 230 — одесити, ще 742 анкети надіслані через сайт.
По бригаді «Лють» від Нацполіції загалом подали понад 8 тисяч анкет лише від цивільних осіб. Вона формується з двох полків: штурмового батальйону і артилерійського полку. По південному напрямку (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська та Вінницька області) до полку «Цунамі» треба 1200 людей.
У наборі беруть участь не тільки чоловіки. «У нашому підрозділі є жінки, які діють в рамках штурмових груп. Є дівчата, які працюють у штабі, є операторами БПЛА, керівницями дронів-камікадзе, парамедиками, психологами. Все залежить від бажання людини», — зазначив Олександр Гостіщев, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області — командир зведеного загону НПУ «Цунамі».
Можна довго розмірковувати багато це людей чи мало, але активні воєнні дії тривають вже рік і досі знаходяться охочі. При цьому вони вмотивовані, незважаючи на втому та ненависть, їхнє бажання побороти ворога підкріплюється діями. Начальник Східного відділу комплектування Іміджево-видавничого центру Національної гвардії України, Олексій Костін розповів для «Накипіло», як приходив дідусь 70 років і теж хотів вступити: «Я, може, і старий, але я вмію, візьміть мене! Я там, може, принесу, я можу копати, я можу піднести там щось».
Порядок набору та мотивація
Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.
Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації.
«За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.
Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади.
У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни.
У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.
Новостворені бригади матимуть такі ж права, пільги та зарплатню на рівні Збройних сил України. Гроші нараховуються відповідно до посадової ставки, а якщо завдання виконуються на передовій, це вже 100 тисяч.
Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії).
У майбутньому така рекрутингова кампанія може змінити підходи щодо формування Збройних сил України, а зараз – можливість отримати професію, досвід, гідну винагороду та повагу своєї країни.
Нагадаємо, що строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації подовжено з 19 лютого ще на 90 діб. «Мобілізація у країні проголошена з початку повномасштабного вторгнення і вона триває безперервно. Ми всі в ній задіяні і маємо розуміти, що кожен свідомий громадянин повинен виконати свій конституційний обов’язок. Це по-перше. По-друге, ніхто крім нас не поповнить мобілізаційний ресурс. А поповнення втрат і створення відповідного резерву — це зрозуміла складова оборони навіть самому необізнаному…», — зазначив командувач Сил оборони півдня генерал-майор Андрій Ковальчук.
І як каже наш президент: «Українські воїни здобувають мир і неодмінно його здобудуть. Слава Збройним Силам України! Національній гвардії, нашим прикордонникам, нашій розвідці, СБУ, ССО, Національній поліції! Слава усім нашим Силам оборони і безпеки! Слава Україні!».
Війна
Волошин спростував захоплення росіянами Тернуватого і Річного на Запоріжжі
Російські заяви про нібито захоплення селища Тернувате та населеного пункту Річне не відповідають дійсності – обидва населені пункти залишаються під контролем Сил оборони України.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
Коментуючи ситуацію навколо селища Тернувате, Волошин зазначив, що російська сторона свідомо поширює дезінформацію.
«Росіяни зараз намагаються розповсюдити скрізь інформацію, що вони взяли цей населений пункт під свій контроль», — сказав він.
За словами спікера, Тернувате розташоване на значній відстані від лінії бойового зіткнення.
«Саме селище розташоване як мінімум з півтора десятка кілометрів від лінії бойового зіткнення», — пояснив речник.
Він повідомив, що противник намагався використати тактику диверсійних проникнень.
«Вони застосували декілька днів тому свою улюблену тактику “флаговтиків” та інфільтрувались за сприятливих для цього погодних умов», — зазначив Волошин.
За словами речника, диверсійну групу противника було швидко знищено.
«Близько за годину Сили оборони України провели пошуково-ударні дії, зачистку цього населеного пункту. Цю групу ліквідували», — наголосив Волошин.
Він також уточнив, що відео з полоненими росіянами, яке з’явилося в мережі, стосується саме цих подій.
«Це саме відео цих боїв тоді, як ми ліквідовували цю групу», — сказав речник.
Коментуючи ситуацію щодо Річного, Волошин підкреслив, що й там противник не має успіху.
«Цей населений пункт також перебуває під контролем Сил оборони України», — повідомив він.
Речник Сил оборони півдня підсумував, що обидва населені пункти залишаються під українським контролем.
«Річне під нашим контролем і Тернувате також під нашим контролем», — наголосив Волошин.
Як повідомляв Укрінформ, раніше речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив, що інформація про нібито перехід населеного пункту Злагода на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей під контроль російських військ не відповідає дійсності.
Фото: armyinform.com.ua
Війна
Російські війська не мають значного просування біля Грабовського на Сумщині
Російські окупаційні війська не досягли суттєвого просування в районі села Грабовське на Сумщині, попри спроби інфільтрації окремих груп.
Про це у телеетері заявив начальник управління комунікації Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Вони (росіяни – ред.) там закріпилися, намагаються просуватися, але мене сьогодні зранку вже питали щодо того, що через DeepState надійшла інформація, що вони там сильно просунулись – я її перевірив, і ні. Сильно не просунулись», – зазначив Трегубов.
За його словами, окремі російські групи намагалися інфільтруватися в напрямку населеного пункту Рясне.
«Окремі групи намагалися інфільтруватися у бік Рясного. Рясне – це селище відразу безпосередньо за Грабовським», – пояснив Трегубов.
Він наголосив, що ці спроби не мали успіху.
«Окремі групи намагалися туди проникати, намагалися вести якісь інфільтраційні дії. Без успіху», – підкреслив він.
Водночас він підтвердив присутність російських військових безпосередньо у Грабовському.
«У самому Грабовському росіяни перебувають, і це сама по собі ситуація неприємна», – підсумував представник Угруповання об’єднаних сил.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 29 січня, були зафіксовані 279 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: Фейсбук/Victor Tregubov
Війна
Пам’яті Героя України, старшого майстер-сержанта Максима Стрижака
17 років життя віддав захисту кордонів Батьківщини
Максим народився у Харкові 24 лютого 1982 року. Строкова служба в армії визначила його подальший життєвий вибір. Юнак усвідомив, що вже не уявляє себе без армії, без згуртованого воїнського братства. У 2005 році підписав перший контракт і пішов служити у Чернігівський прикордонний загін.
З 2014 року Максим брав участь в АТО/ООС на сході України, де прикордонники забезпечували контроль за переміщенням людей та вантажів через лінію розмежування, брали участь у гуманітарних місіях.

У 2017 році його перевели у відділ прикордонної служби ВПС «Золоте» 3-го прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса, що на Луганщині. Місто Золоте розташовувалося на лінії розмежування з так званою «ЛНР». Тоді це був Старобільський прикордонний загін, який згодом перейменували на Лисичанський. Там Максим три роки був безпосереднім учасником активних бойових дій у Луганській області, охороняв державний кордон з Російською Федерацією.

У Золотому він зустрів свою майбутню дружину Анастасію.
«Познайомилися ми в магазині, в якому тоді працювала моя подруга, а тепер – кума. Одного дня, зайшовши до неї, я побачила Максима. Хлопець мені відразу сподобався. Ми розговорилися, а потім почали спілкуватися у Фейсбуці. Згодом зустрілися і через невеликий проміжок часу стали жити разом. А 22 лютого 2022 року, якраз у переддень Великої війни, ми зареєстрували шлюб у Попасній, а потім, повернувшись у Золоте, відгуляли весілля. Воно було досить скромним, чисто сімейним. Того ж дня Максиму зателефонували зі служби й наказали прибути з речами. Приїхавши в загін, чоловік поінформував командування, що прибув прямо зі свого весілля, і йому дозволили пробути вдома ще один день», – згадує дівчина.

Велику війну в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року Максим зустрів на місці служби. Кілька днів прикордонники ще пробули в Золотому, а далі їх передислокували в Дніпро. Згодом надійшов новий наказ – їхати в Кремінну на Луганщині, де Максим із побратимами кілька днів вели жорстокі бої, обороняючи місто. Пізніше загін брав участь у боях в районі Новокраснянки та селища Житлівка. 9 березня ворог перейшов у наступ і зайшов до населеного пункту Житлівка Сєвєродонецького району. Максим разом із побратимами вступив у запеклий бій, під час якого було знищено два ворожі БМП-2, вантажівку «Урал» та близько сотні військовослужбовців противника. Атаку вдалося зупинити. Але 18 квітня Кремінна опинилася у ворожих руках. Після окупації міста прикордонники кілька днів захищали Сіверськ.

22 квітня Максим отримав перше поранення, повертаючись із двома побратимами з бойового завдання в Ямполі. Поряд із машиною, на якій вони поверталися, пролетів керований фугас, і в одного бійця здетонувала граната. Хлопець загинув, а Максима з побратимом поранило. Спочатку їх евакуювали через стабілізаційні пункти Бахмута та Краматорська в Дніпро, а звідти – у столичний госпіталь прикордонної служби України. Реабілітацію захисник проходив у Нововолинську. Туди ж переїхала й Анастасія з дітьми після окупації Золотого.

«Йому дуже сподобалися як шахтарське місто, так і сама Волинь. А я почувалася дуже щасливою, адже поруч були діти та коханий чоловік. З нами він пробув десь близько місяця», – розповідає дівчина.
Після реабілітації чоловік повернувся на нові позиції під Святогірськ. Потім був Слов’янськ, після якого прикордонний загін вивели на ротацію в райцентр Павловичі Львівської області. Звідти Максим приїжджав до родини в Нововолинськ.

Через місяць його направили на Житомирщину – в Овруцький район, на кордон з Білоруссю. Після двох місяців служби прикордонник прибув на Донеччину для оборони Бахмута.
«Як згодом розповідав чоловік, те, що там тоді відбувалося, неможливо було передати словами. Провоювавши кілька років і побувавши в багатьох нестандартних ситуаціях, нічого подібного він ще не бачив. Горіли машини і люди, а випалена чорна земля здригалася від вибухів та вогню, піднімаючи вгору залізо й пошматовані рештки людських тіл…», – згадує Анастасія.

6 січня 2023 року ворог під прикриттям артилерії намагався захопити взводні опорні пункти поблизу населеного пункту Підгородне. Максим разом із побратимами прийняв бій, у ході якого було ліквідовано 19 російських загарбників. У тому бою він отримав друге поранення: у нього влучила куля снайпера. Побратими змогли винести його з бою й евакуювати в госпіталь у Краматорську.
«Я завжди була там, де в той чи інший час перебував чоловік, починаючи з Дніпра і Києва. Коли з’являлась можливість побачити його, мене вже ніхто і ніщо не могли зупинити. День 11 січня був останнім, коли я бачила Максима живим, бо вже 13 його виписали з госпіталю й він повернувся в Бахмут. І вже того ж вечора був на позиціях. Наступного дня зв’язку з ним уже не було, а 15 січня близько 9 вечора я дізналась, що Максим загинув», – розповідає Анастасія.
15 січня 2023 року старший майстер-сержант Максим Стрижак разом із побратимами-прикордонниками давав відсіч ворогу. Бійці його відділення ліквідували 12 та поранили 17 росіян. Але сам Максим внаслідок розриву міни отримав поранення, несумісні з життям. Герою було 40 років.
Поховали захисника на Алеї Героїв у Нововолинську. У нього залишилися дружина, двоє дітей, брат і сестра.

«Максим був на реабілітації після отриманих поранень, ми приїхали у Нововолинськ і нам припало до душі це місто – вирішили в ньому оселитися. Чоловік планував після закінчення війни купити тут квартиру і спокійно жити», – поділилася спогадами дружина.
За життя боєць мав медалі ДПСУ «10 років сумлінної служби» та «Учасник бойових дій», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції». 15 лютого 2023 року старший майстер-сержант Максим Стрижак був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ-го ступеня (посмертно). А 23 серпня того ж року йому посмертно було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота зірка».
Шана Герою!
Тетяна Тиндик
Фото: ДПСУ, Волинська служба новин
За матеріалами: Волинська служба новин, Велика енциклопедія України, Книга пам’яті органів системи МВС
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Одеса7 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Одеса1 тиждень agoСБУ затримала агента ГРУ з Одещини за підготовку терактів
-
Політика1 тиждень agoСуд частково арештував майно Тимошенко
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Суспільство1 тиждень agoКерівницю апарату Чорноморського суду відправили в СІЗО за хабарництво Анонси