Війна
Проміжні результати «Гвардії наступу»: вмотивовані добровольці — є, повернення свого — буде
Добровольці подали близько 15 тисяч заявок на вступ до штурмових бригад «Гвардії наступу». Формування восьми бригад планують закінчити до 1 квітня, проте є ймовірність продовження кампанії через високу зацікавленість громадян, повідомляє речниця міністра внутрішніх справ Мар’яна Рева. В Одеській області теж знайшлись охочі записатись до лав визволителів української території. «Дайджест Одеси» детально розповість про формування та роботу бригад, результати регіону та переваги бути героєм своєї країни та часу.
Що це за гвардія і куди вона наступає
«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу.
В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок. Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України.
Набір повністю добровільний, тому що однією з ключових вимог до охочих є вмотивованість рухатись до Перемоги, повернення своїх територій. Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.
Цьому навчатимуться близько двох місяців, залежно від обраного напрямку і прогнозованих завдань. Це специфічна служба і підготовка команди — так само важлива, як і бойові задачі. Доступними будуть кращі інструктори, навчання на сучасній техніці та новому озброєнні. Рік боротьби навчив українських військових ефективному плануванню, креативному використанню ресурсів і веденню війни, зберігаючи своїх людей та власну інфраструктуру. Бути залученим до цих процесів сьогодні — честь, а також можливість припинити підлі напади на цивільних, мерзенні атаки на дитячий сон і підступне нищення інфраструктури.
Як загальна мобілізація, так і формування бригад «Гвардії наступу» призначені для формування резерву, штурмових загонів, забезпечення ротації військових і виконання важливих оборонних завдань. Про це сказав речник Нацгвардії полковник Руслан Музичук в ефірі національного телемарафону, пише «УП».
«Говорячи про мобілізацію, ми кажемо, що має збільшуватись в першу чергу і чисельність Збройних сил, НГУ, інших військових формувань. Тим більше ми бачимо, яка ситуація зараз на лінії фронту, які завдання у нас мають бути. Ми не повинні забувати, що маємо створювати резерви, є також військовослужбовці, які знаходяться на лінії фронту вже місяцями, і мають бути замінені. Тому і мобілізація і комплектування цих штурмових бригад виконують одну задачу – спрямовану на безпеку країни, на нашу перемогу».
Проміжні результати по південному регіону
Набір триває вже понад 10 днів і попри загальну ситуацію по мобілізації, цивільні та поліціянти продовжують подавати свої анкети на участь. Вже почались перші відбори, та більш поглиблені селекційні заходи, які проходять у кожному підрозділі, повідомили на брифінгу у Медіацентрі Україна — Одеса.
До «Сталевого кордону» — бригади Державної прикордонної служби вже надійшло 2700 анкет, 600 з них було подано через ЦНАПи. 150 добровольців з південного регіону. «Будуть створені протитанкові, протизенітні та підрозділи безпілотної авіації», — додав Денис Рижук, заступник начальника Південного регіонального управління з персоналу Державної прикордонної служби України.
До бригад Національної гвардії надійшло 370 анкет від добровольців з Одеської області, з них 230 — одесити, ще 742 анкети надіслані через сайт.
По бригаді «Лють» від Нацполіції загалом подали понад 8 тисяч анкет лише від цивільних осіб. Вона формується з двох полків: штурмового батальйону і артилерійського полку. По південному напрямку (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська та Вінницька області) до полку «Цунамі» треба 1200 людей.
У наборі беруть участь не тільки чоловіки. «У нашому підрозділі є жінки, які діють в рамках штурмових груп. Є дівчата, які працюють у штабі, є операторами БПЛА, керівницями дронів-камікадзе, парамедиками, психологами. Все залежить від бажання людини», — зазначив Олександр Гостіщев, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області — командир зведеного загону НПУ «Цунамі».
Можна довго розмірковувати багато це людей чи мало, але активні воєнні дії тривають вже рік і досі знаходяться охочі. При цьому вони вмотивовані, незважаючи на втому та ненависть, їхнє бажання побороти ворога підкріплюється діями. Начальник Східного відділу комплектування Іміджево-видавничого центру Національної гвардії України, Олексій Костін розповів для «Накипіло», як приходив дідусь 70 років і теж хотів вступити: «Я, може, і старий, але я вмію, візьміть мене! Я там, може, принесу, я можу копати, я можу піднести там щось».
Порядок набору та мотивація
Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.
Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації.
«За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.
Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади.
У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни.
У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.
Новостворені бригади матимуть такі ж права, пільги та зарплатню на рівні Збройних сил України. Гроші нараховуються відповідно до посадової ставки, а якщо завдання виконуються на передовій, це вже 100 тисяч.
Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії).
У майбутньому така рекрутингова кампанія може змінити підходи щодо формування Збройних сил України, а зараз – можливість отримати професію, досвід, гідну винагороду та повагу своєї країни.
Нагадаємо, що строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації подовжено з 19 лютого ще на 90 діб. «Мобілізація у країні проголошена з початку повномасштабного вторгнення і вона триває безперервно. Ми всі в ній задіяні і маємо розуміти, що кожен свідомий громадянин повинен виконати свій конституційний обов’язок. Це по-перше. По-друге, ніхто крім нас не поповнить мобілізаційний ресурс. А поповнення втрат і створення відповідного резерву — це зрозуміла складова оборони навіть самому необізнаному…», — зазначив командувач Сил оборони півдня генерал-майор Андрій Ковальчук.
І як каже наш президент: «Українські воїни здобувають мир і неодмінно його здобудуть. Слава Збройним Силам України! Національній гвардії, нашим прикордонникам, нашій розвідці, СБУ, ССО, Національній поліції! Слава усім нашим Силам оборони і безпеки! Слава Україні!».
Росіяни залучають до штурмів на Гуляйпільському напрямку фронту завербованих найманців із країн Африки та Азії.
Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомляє 7-й корпус Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
7-й корпус ДШВ продовжує оборонну операцію на Гуляйпільському напрямку. Минулого тижня Сили оборони знищили та поранили близько 900 військовослужбовців РФ, що майже на 150 більше, ніж за попередній період, а також це рекордний показник за останні два місяці.
Через значні втрати на передових позиціях росіяни змушені перегруповувати сили, проводити ротації та замінювати підрозділи. Зокрема, за наявною інформацією, через втрати відбувається заміна у складі 5-ї загальновійськової армії РФ: 57-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади на сили 60-ї окремої мотострілецької бригади. Після поповнення особового складу ворог намагатиметься відновити інтенсивність штурмових дій.
Основною тактикою росіян залишається інфільтрація малими піхотними групами чисельністю від одного до п’яти військовослужбовців.
Водночас підрозділи у смузі відповідальності 7-го корпусу ДШВ фіксують участь у штурмах не лише громадян РФ, а й іноземців. Зокрема, російське командування залучає до бойових дій на напрямку найманців із країн Африки та Азії.
Вербування проходить у класичний спосіб: іноземцю обіцяють цивільну роботу або безпечну контрактну службу. З прибуттям у них вилучають документи та мобільні телефони, а після позбавлених зв’язку насильницькими методами відправляють на лінію бойового зіткнення, зазначають військові.
Так, нещодавно на Гуляйпільському напрямку Сили оборони захопили у полон громадянина Республіки Індонезія, який діяв у складі 39-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ.
Як повідомляв Укрінформ, за даними секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, бригадного генерала Дмитра Усова, Міністерство оборони Росії загалом уклало контракти з майже 46 тисячами іноземців зі 151 країни. Близько половини іноземних військовополонених, яких опитала українська сторона, знали, що воюватимуть проти України.
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
Сили спеціальних операцій провели засідку на території Російської Федерації, знищили автомобіль та захопили документи ворога.
Як передає Укрінформ, про це Сили спеціальних операцій Збройних Сил України повідомляють у Телеграмі.
“Оператори 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ЗС України провели засідку на території РФ, уразили противника, знищили автомобіль та захопили важливі документи й засоби зв’язку”, – ідеться в повідомленні.
Подолавши ворожі мінні загородження, воїни 73-го морського центру зайшли в тил противника, де протягом кількох діб здійснювали розвідку та виявляли цілі для вогневого ураження.
Під час виконання завдання спецпризначенці помітили ворога, який пересувався на автомобілі. Оператори блискавично відреагували та завдали вогневого ураження.
В автомобілі українські захисники виявили обладнання для безпілотників, радіостанції, зброю, мобільні телефони, бойові розпорядження, маршрути переміщення та списки особового складу противника.
Після успішної засідки оператори 73-го морського центру продовжили виконання завдання в тилу ворога.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України 28 жовтня та в ніч на 29 жовтня уразили в районі Навлі в Брянській області Російської Федерації склад зберігання безпілотників, дронопорт та склад із пальним російської армії.
Фото ілюстративне: ССО
В інтерв’ю Укрінформу про командування бригадою, свої враження про війну, поточну обстановку та особливості рекрутингу розповів полковник Кирило Верес, командир 20-ої бригади Сил безпілотних систем «К-2», Народний герой, Герой України, кавалер ордену «Хрест бойових заслуг», повний лицар орденів Богдана Хмельницького.
Я НЕ РОЗРАХОВУВАВ, ЩО МИ НАБЕРЕМО ТАКУ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ОСОБОВОГО СКЛАДУ
– Торік ви казали, що різницю між командуванням полком та бригадою зможете оцінити не раніш як через пів року. Пройшов рік повноцінного існування 20-ої окремої бригади Сил безпілотних систем «К-2». Отже, ваші враження?
– Важко. Коли ми з батальйону ставали полком, я не врахував 70% проблем. Тепер, маючи вже досвід командування полком, я думав, що деякі процеси будуть набагато легшими. Я не розраховував, що ми наберемо таку велику кількість особового складу.
Якби від полку до бригади ми переходили з тією самою кількістю людей або з плавним нарощуванням, проблем не було б узагалі. Але за рік ми масштабувалися вдвічі, а то й утричі. Тож дуже багато процесів забрали стільки часу, скільки я не очікував. Підняти бойову компоненту – це одне. А ще треба підняти діловодство, списання, забезпечення підрозділу – і це дуже важливо.
Наприклад, коли в нас у майстерні було 20 людей і ми запускали 50 FPV-дронів на добу – це одне. А коли треба запускати 300 на добу? Пуски вже пішли, а люди в майстерні не справляються. Нових людей треба швидко знайти, швидко навчити, швидко забезпечити інструментом і запчастинами. Ось на цю тилову, підготовчу роботу, яку треба робити дуже швидко, я не розраховував.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНША – ЗАРАЗ НАБАГАТО ВАЖЧЕ
– Коли вам особисто було важче: коли вперше у 2014-му взяли до рук зброю, коли керували групою на початку повномасштабного вторгнення чи зараз?
– Зараз. Тільки зараз. На початку 2014-го взяв автомат у руки – і відповідаєш тільки за себе. Зробив роботу чи ні, якісно чи неякісно – ніхто не бачить. Коли була невеличка група, можна було провести якісь три-чотири операції на місяць. Знищити десяток москалів за тиждень в АТО – це був шалений показник. Прямо топовий. А тепер ми ліквідовуємо 1000 – 1500 окупантів на місяць, а планка сьогодні потрібна вдвічі вища.
Я ВПЕВНЕНИЙ, БО ЗНАЮ НАШІ СИЛИ
– Як ви можете оцінити поточну обстановку на лінії зіткнення? Яких змін вона зазнала за рік? Що дає вам упевненість, а що непокоїть?
– Яких змін вона зазнала за рік? Значущих. Якщо брати 3-й армійський корпус, то це операція «Вівальді», її результати всі бачать. І наша бригада брала в ній далеко не останню участь. Звісно, ми не можемо порівнювати себе з піхотою, яка зробила всю цю роботу, – у штурмових діях ми участі не брали. Але якщо говорити про знищення живої сили противника, то в безпілотній компоненті наша участь була дуже значною.
Мене здебільшого ніщо не непокоїть. Я впевнений, бо знаю наші сили – сили нашого підрозділу й тих підрозділів, де ми представлені. Вважаю, що в нас є всі шанси нічого не втратити. Всі шанси. Ми стоїмо в смузі, де дуже потужне угруповання всіх Сил оборони, тож можемо як ніколи покращити ситуацію.
До того ж ми вже велика бригада і можемо впливати також на ситуацію в смузі фронту. Це теж дає впевненість. У мене вже не окремо взятий полк, а досить потужний військовий організм. Якщо застосувати його для відбиття штурмових дій, для більшої ліквідації противника чи для підтримки нашої штурмової піхоти, – така кількість екіпажів може принести переломний момент у битві.
ЧИМ БІЛЬШЕ ВОНИ НАСТУПАЮТЬ, ТИМ БІЛЬШЕ ГИНУТЬ. І ТИМ ШВИДШЕ НАСТАНЕ ТОЙ КРИТИЧНИЙ МОМЕНТ, КОЛИ ВОНИ ЗАДУМАЮТЬСЯ ПРО ВТРАТИ
– За даними Генерального штабу у вересні 2026 року російські війська зазнали рекордних втрат 46230 осіб. Станом на кінець жовтня ця цифра ймовірно досягне психологічної межі – 50 тисяч. Чи бачите ви якісь зміни у тактиці противника?
– Їх іде більше – і гине більше. Чим більше вони наступають, тим більше гинуть. І тим швидше настане той критичний момент, коли вони задумаються про втрати. Рано чи пізно він настане – при 100 тисячах убитих, при 200 тисячах чи при 46 тисячах – але все одно настане.
Тому я вважаю: хай вони краще зараз ідуть туди, куди ідуть – де сильна наша оборона й сильна безпілотна компонента. Якщо їх піде ще більше, ми будемо вбивати їх у рази більше – прямопропорційно. І я впевнений, що ми в силі не втратити жодної території у смузі нашої присутності. Бо ми не воюємо трошки там, трошки там. У нас щільна лінія. Щільна. Дехто думає, що бригада СБС – це там взвод, там взвод. Ні, піхотна компонента від нас нікуди не ділася. Коли ми були в піхотній бригаді, ми стояли в одній смузі – і тепер, як безпілотна бригада СБС, так само стоїмо в лінію в одній смузі. Тож ми самі себе підсилюємо й самі себе страхуємо.
Треба, щоб люди розуміли, що таке СБС. На прикладі нашої бригади: ми стоїмо в смузі, де можемо маневрувати, як піхота, швидко реагувати на дії противника, знімати екіпажі з неатакованих ділянок і перекидати туди, де противник атакує найсильніше. Це насправді дуже важлива річ.
І ми переживаємо, коли піхота втрачає якусь позицію. Ми не несемо за це відповідальності, але переживаємо й постійно думаємо, як нам краще піхоту підсилити, щоб не допустити втрат території. У нас щільна смуга. Це одне з найкращих і найважливіших наших досягнень і показників.
ЦЕ НОВІТНЯ ВІЙНА
– Ви постійно повторюєте, що завжди вчитеся чомусь новому, в хто з військових теоретиків вам найбільше імпонує і чому?
– Колишні війни мене цікавлять, але більше з історичної точки зору, ніж із практичної. Я стежу за операціями, які проводять нинішні генерали й командири, бо це новітня війна. А старих просто вивчаю, читаю – і дивлюся, як не треба робити.
– Ви дуже швидко і легко (принаймні так здається зі сторони) опановуєте нові навички: розвідник, мінометник, піхота, безпілотні системи. А що далі? Ракетно-космічні війська?
– Я переходив із колишніх посад тоді, коли досягав там певного результату й ефекту. Розумів, що вище мені, образно кажучи, рости вже нікуди, або що мій потенціал можна задіяти набагато краще. А в безпілотній компоненті мені ще років три сміливо можна рости – це майбутнє. Я ще навіть не бачу меж свого потенціалу: в безпілотниках я не розкрився ще й на 30%. Бо це дуже широка сфера: тут ще є що показати, є що впроваджувати, ноу-хау – ще багато чого є.
ВСЕ В НАШИХ РУКАХ. ХОЧЕШ ЗРОБИТИ КРАЩЕ – РОБИ
– За вашими словами: «К-2» є одним з лідерів серед рекрутерів ЗСУ. Як вам вдалося створити умови, щоб люди йшли до вас служити?
– Це треба спитати в самих людей. Я намагаюся робити те, чого не вистачало мені, – те, що я хотів би бачити в тих підрозділах, де наді мною були командири. І навчаю цього своїх безпосередніх підлеглих: робити те, чого нам завжди не вистачало.
Мабуть, людям подобається, що я не наказую за ініціативу – я караю за бездіяльність. Тому все в наших руках. Хочеш зробити краще – роби. Можеш зробити краще – роби. А ми як бригада це тільки масштабуємо й підтримуємо.
– «К-2» позиціонується як «бригада нормальних тіпів». А чи є факти ненормальних «тіпів»? Я маю на увазі випадки СЗЧ у частині. І чи намагаєтеся ви повернути цих «бігунців»?
– Є, звісно. Ми така сама бригада, як і всі. Всім не догодиш – тим паче за такого масового надходження особового складу.
Якщо людина від нас утекла – нехай. Це її відповідальність. Навіщо мені її повертати, якщо вона в мене вже не працюватиме? Нехай повертається в інше місце або її повернуть. Навіть якщо ми її повернемо, я не бачу сенсу, щоб вона й далі залишалася в нашому підрозділі. А коли людина тікає, то здебільшого є питання до неї самої. Відсотків двадцять – так, і наша провина, можливо, командирів нижчої ланки.
У нас набагато більше бажаючих, ніж ми можемо прийняти. Бо людей треба забезпечити, вдягнути, дати їм устаткування й завантажити роботою. Багато хто каже, що в СБС ідуть тільки «по блату». Ні. Ми просто беремо не всіх підряд – з однієї причини: ми розуміємо, що людина має працювати, а не відсиджуватися. «К-2» і СБС – не місце, де можна відсидітися. Це місце, де треба працювати втричі більше. Бо планка в нас вища – ми самі її для себе виставили.
– Як у «К-2» здійснюється підбір сержантського складу, командирів взводів, рот, батальйонів?
– Командирів батальйонів призначаю я, командирів рот, головних сержантів рот – командири батальйонів, а командирів взводів, головних сержантів рот – командири рот. Тож я можу говорити тільки за комбатів. Про командирів рот треба питати моїх підлеглих – це їхня парафія, вони за це й відповідають. Я можу вносити якісь правки, командири підрозділів зі мною все узгоджують, але в 95% випадків я підтримую їхнє бачення й даю людям можливість.
Якщо я стежитиму за кожним, моя робота як командира взагалі нівелюється. Я маю вибудувати таку модель, яка працюватиме і без мене – але з нашим баченням, з нашою ідеологією.
НАМ ПРОСТО ПЕРЕСТАЛИ ЗАВАЖАТИ
– Які зміни ви відчули в Збройних силах останнім часом. Як вплинуло на ситуацію на фронті запровадження корпусної системи?
– Не всі корпуси ще вийшли на ту боєздатність, на яку розраховували. Тому давати оцінки ще рано – особливо мені, командиру безпілотної бригади.
Можу сказати про рішення створити СБС і переформатувати їх у те, чим вони стали зараз. Це топове рішення. Дуже правильне. Результати видно на табло щомісяця.
Після того, як «Лінія дронів» об’єдналася з СБС, і з приходом нового командувача СБС, ми почали давати величезні показники. Командирам підрозділів дали можливість закуповувати те, що вони хочуть, бути розпорядниками фінансів – і просто сказали: робіть свою роботу так, як умієте, якісно. Нам просто перестали заважати й дали можливість робити так, як ми це бачимо. Це дало великий результат. Величезний.
Бо нас не призначали на ці підрозділи – ми їх самі створили й очолили. Ми переживаємо за все, бо це робимо ми.
СБС як рід сил цього місяця (розмовляли наприкінці жовтня 2026 року), мабуть, дасть 40% усіх ліквідацій противника. 40% – це аргумент. Найвагоміший.
ВІЙНА – ЦЕ ЗАВЖДИ СТРАШНО Й БОЛЯЧЕ. АЛЕ КОЛИ ВОЮЄШ СТІЛЬКИ РОКІВ, ЦЕ ВЖЕ ЖИТТЯ
– Який період Великої війни (після лютого 2022 року) запам’ятався вам особливо гостро? Чому?
– Мабуть, найбільше 2022 рік. Коли ми переформатовувалися й створювали нове: великий батальйон. Оцей стрибок у технологіях – прямо величезний.
Зараз я щодня живу від добової наради до наступної добової наради, а в кінці дня дивлюся, скільки знищено противника. Все. Тобто зараз – просто робота. А тоді були якісь емоції, романтика. Війна – це завжди страшно й боляче. Але коли воюєш стільки років, це вже життя. А зараз нічого не запам’ятовується, бо треба тільки масштабувати процеси.
Сьогодні війна для мене – це дані, аналіз, підвищення ККД нашого підрозділу. Романтика пішла. Залишилася статистика. Прийшли дрони.
– Нині у ЗСУ використовується дуже різний «зоопарк» БПЛА. Які й для яких функцій видаються вам найефективнішими?
– Взагалі, мабуть, це FPV-компонента. А якщо говорити про виробників, то їх усі знають. У кожній сфері є 3–4 найкращі. Тут я ні для кого «Америки не відкрию».
– Вашу 20-ту бригаду СБС називають ще й «К-2». Це продовження традиції?
– Так. Як ви, можливо, пам’ятаєте – це був мій псевдо ще з самого початку моєї військової кар’єри. Потім була розвідувальна група «К-2», де я був командиром, далі батальйон, а тепер уже й бригада.
– Ви завжди серед перших: шлях від солдата до полковника, Народний герой та Герой України і багато іншого. Скажіть: важко бути першим?
– Я не перший, і навіть не близько. Подивіться загальну статистику рейтингів: у десятці; так, але не перший. Буду першим, тоді й гарно відповім на це запитання. До першого ще дуже довго рости. Але я цього прагну.
Сергій Карнаух, Київ
Фото надані прес-службою 20-ої окремої бригади Сил безпілотних систем «К-2»
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів ago
Графіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна5 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови