Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

Окупанти будують десятки укриттів для «Гераней» на аеродромі в Криму

Published

on


На аеродромі «Гвардійське» тимчасово окупованого Криму розширюють інфраструктуру для зберігання БПЛА типу «Герань».

Про це повідомляють у Телеграмі аналітики проєкту Dnipro Osint, дослідивши супутникові знімки, передає Укрінформ.

«На нових супутникових знімках зафіксовано будівництво понад 20 невеликих укриттів, захищених земляними насипами, а також близько 40 менших “гаражів”, призначених для зберігання, обслуговування та підготовки безпілотників до запусків», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на знімках також помітні наслідки попередніх українських атак: щонайменше один ангар зазнав пошкоджень внаслідок влучання БПЛА.

Аналітики зауважили, що особливість аеродрому «Гвардійське» – використання мобільних пускових платформ замість стаціонарних установок. Безпілотники завантажують на спеціально обладнані автомобілі, з яких надалі здійснюють пуски зі злітно-посадкової смуги.

Читайте також: Ігнат: Росія підвищує роздільну здатність камер на своїх БПЛА

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня у Криму зафіксували пожежу на аеродромі «Гвардійське», з якого росіяни запускають дрони.

Перше фото ілюстративне: Defense Express



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО Нової пошти — компанія підтвердила збиття російських Shahed

Published

on

“Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.

Про це повідомив співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов на 12-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві, передає “Interfax-Україна”.

За словами Климова, компанія не розголошуватиме кількість збитих безпілотників. Він зазначив, що “Нова пошта” є однією з небагатьох компаній, які реалізували проєкт приватної ППО.

Співвласник Nova наголосив на важливості розвитку таких ініціатив. За його словами, бізнес може брати на себе функції, які до повномасштабного вторгнення вважалися виключною відповідальністю держави.

Ще одним напрямом, у якому компанії можуть самостійно забезпечувати захист своїх об’єктів, Климов назвав гасіння пожеж. Він розповів, що співробітники “Нової пошти” самостійно ліквідовують значну частину займань, спричинених російськими атаками, не чекаючи на прибуття Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За словами Климова, великі підприємства шукають у Європі пожежні авто, щоб створювати власні пожежні служби. Він вважає, що бізнес має право самостійно гасити пожежі на своїй території.

Основним напрямом діяльності “Нової пошти” залишається експрес-доставка документів, посилок і великогабаритних вантажів.

У першому півріччі 2026 року консолідований чистий прибуток компанії зріс на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,195 млрд грн. Виручка за цей час збільшилася на 31,8% — до 39,127 млрд грн.

Станом на 13 липня 2026 року мережа “Нової пошти” налічувала 54,7 тис. точок обслуговування по всій Україні, зокрема 16,8 тис. відділень і 37,9 тис. поштоматів.

Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” призупинятиме роботу відділень незалежно від рівня повітряної загрози — “жовтого” чи “червоного”. Компанія також запровадила власну систему виявлення небезпеки. Якщо вона фіксуватиме ризик для конкретного відділення, його закриють навіть без офіційного попередження.

Також Фокус розповідав, яких фінансових збитків зазнали “Укрпошта”, “Нова пошта” та Meest через російські атаки та як тепер працює доставка.



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО знешкодила дві балістичні ракети та 255 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну

Published

on


Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі. 


З 18:00 понеділка, 26 жовтня, ворог атакував Україну балістичними ракетами “Іскандер-М”/С-400 із Брянської області та 280 ударними БПЛА типу Shahed (69 із них – реактивні), “Гербера”, дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Орел, Міллерово, Курськ, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), тимчасово окупований Донецьк, та Гвардійське (тимчасово окупований Крим).


Основним напрямком удару став Київ.


Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.


За попередніми даними, станом на 09:00 вівторка, 27 жовтня, ППО збила / подавила 257 цілей: дві балістичні ракети і 255 дронів.


Зафіксовані влучання на 25 локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на 16 локаціях


Декілька ударних безпілотників залишаються в повітрі, бойова робота триває.


Читайте також: На Харківщині за добу через ворожі удари загинули троє людей, восьмеро постраждали


Як повідомляв Укрінформ, у Києві наслідки російських балістичних ударів з вечора 26 жовтня зафіксували у шести районах, загинула 46-річна жінка, 15 поранених.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.