Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
Росія виявилася неготовою до протидії українським морським дронам
Росія на практиці виявилася найбільш неготовою до асиметричних дій українських морських безпілотників, що дозволило Україні суттєво обмежити активність російського флоту в Чорному морі та фактично заблокувати його в пунктах базування.
Про це в ефірі Українського радіо заявив капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках Андрій Риженко, передає Укрінформ.
За його словами, сучасна війна на морі дедалі більше відходить від принципу кількісної переваги та спирається на маневреність і використання слабких місць противника.
«Маневрена війна на морі в тому числі побудована на асиметрії. Асиметрія означає, що ти виявляєш якісь слабкі потужності ворога і їх експлуатуєш або знищуєш», – пояснив експерт.
За словами Риженка, російський Чорноморський флот створювався за підходами часів Холодної війни, із розрахунком на масштабне застосування великої кількості кораблів, але поява морських дронів виявила критичну вразливість такої моделі.
«Ставка робилась на таку величезну силу, яка висаджується, задавлює фактично цією силою опонента і виконує свої завдання. Але завдяки такому асиметричному підходу була виявлена критична вразливість всіх цих величезних російських кораблів від морських дронів», – зазначив він.
За словами експерта, попри значну перевагу Росії на початку повномасштабної війни, Україні вдалося змінити ситуацію завдяки сучасним технологіям.
«І завдяки такому інноваційному підходу, програючи у співвідношенні сил сторін 12 до 1 на початок війни і 4 до 1 на теперішній час, Україна фактично заблокувала сили противника в портах і пунктах базування», – сказав він.
Експерт додав, що нині російські бази, зокрема у Севастополі та Новоросійську, значно посилили оборону та змушені концентрувати додаткові ресурси для протидії морським дронам.
«Якщо раніше росіяни постійно мали у морі 50 кораблів і суден, то зараз кількість кораблів переважно становить “нуль”. І це якраз завдяки цьому. Тому дрони дійсно написали нову сторінку», – зауважив він.
Також Риженко назвав перспективним подальше застосування безпілотних систем у Чорному морі для контролю морських ділянок, захисту портів і морської інфраструктури, охорони судноплавства та недопущення виходу противника на рубежі застосування зброї.
Окремо експерт зазначив, що український досвід використання морських дронів уже активно вивчають західні партнери та адаптують його і в оперативні концепції, і в технологічні рішення.
Як повідомляв Укрінформ, Норвегія виділяє 1,2 млрд норвезьких крон (109 млн євро) на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.
Фото: ОП
Війна
На кордоні Чернігівщини з РФ активність ворога не фіксується
На лінії кордону Чернігівської області з Росією спроб армії РФ зайти на українську територію наразі не спостерігається, натомість переважають обстріли з того боку кордону.
Про це в телеефірі розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Станом на зараз у Чернігівській області на лінії кордону з Росією активності руху, спроб заходу піхотних або диверсійно-розвідувальних груп ми не фіксуємо. Але для цього регіону ризик зміни тактики ворога залишається. Станом на зараз переважають обстріли з артилерії, авіації періодично й обстріли за допомогою БПЛА», – сказав Демченко.
Водночас, за його словами, є спроби заходу ворожих ДРГ на Чернігівщині та Сумщині з метою мінування української території, і до цього прикуто увагу Сил оборони.
«Для Чернігівської та Сумської областей зберігається, зокрема, загроза застосування ворогом своїх ДРГ. Попри те, що активність таких дій противника за останній час суттєво зменшилася, але спроби періодично є, зокрема, з метою мінування місцевості з надією, що на таких засобах підірвуться українські воїни. Тому кожна складова Сил оборони має антидиверсійні резерви й пильно стежить за кордоном, прикордонням за допомогою безпілотників, аби вчасно викрити такі спроби ворога – особливо, якщо вони будуть нарощуватися», – запевнив Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, РФ продовжує використовувати повітряний простір Білорусі для атак ударними дронами по території України.
Війна
До експлуатації в ЗСУ цьогоріч допустили вже тисячу зразків нового озброєння і техніки
Міністерство оборони України від початку року кодифікувало та допустило до використання тисячу зразків озброєння і військової техніки. Більшість із них – новітні засоби, які відповідають вимогам сучасної війни високої інтенсивності.
Про це повідомили в оборонному відомстві, передає Укрінформ.
Як зазначається, торік за цей самий період міністерство кодифікувало й допустило до експлуатації 659 зразків ОВТ.
Серед кодифікованих цьогоріч – понад 300 нових безпілотних авіакомплексів, 188 боєприпасів, 128 засобів зв’язку, понад 60 засобів радіоелектронної боротьби/радіоелектронної розвідки, 50 нових наземних роботизованих комплексів, майже 50 одиниць бронетехніки та спеціальних бронеавтомобілів.
«Усі ці зразки підтвердили свої характеристики у жорстких умовах випробувань. Більшість з кодифікованих зразків уже використовуються Силами оборони України», – зауважують у відомстві.
Згідно з даними міністерства, із тисячі кодифікованих зразків 892 є продукцією українського оборонно-промислового комплексу. Це свідчить про зростання спроможностей вітчизняного ОПК, адже торік частка українських зразків серед кодифікованих становила 69,6%, позаторік – 74,6%.
«Українські виробники створюють саме високотехнологічні зразки ОВТ, що відповідають вимогам сучасної війни», – наголошують у Міноборони.
Крім летального озброєння, цьогоріч кодифіковані 68 автомобілів різного типу та призначення, 34 зразки техніки тилу, 16 інженерних засобів, дев’ять засобів технічного обслуговування ОВТ.
До арсеналу Сил оборони ввійшли також нові надводні засоби, стрілецьке озброєння, зразки оптики, засоби радіаційного, хімічного й біологічного захисту, макети, програмне забезпечення тощо.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці травня Кабмін виділив із резервного фонду 10,8 млрд грн на закупівлю й виробництво озброєння.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса7 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події7 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна7 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць