Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

На фронті від початку доби сталося 84 зіткнення, найбільше

Published

on

Російська армія від початку доби 84 рази атакувала позиції Сил оборони України. Найбільшу активність ворог проявляє на Покровському напрямку.

Як передає Укрінформ, про це ідеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 19 квітня.

Війська РФ продовжують обстріли з артилерії прикордонних районів. Зокрема, сьогодні у Сумській області постраждали населені пункти Кореньок, Бачівськ, Уланове, Малушине, Прогрес, Товстодубове, у Чернігівській – Залізний Міст. Крім того, авіаційних ударів зазнали населені пункти Вільна Слобода та Павлівка.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках ворог завдав авіаційного удару чотирма ракетами, здійснив 49 обстрілів населених пунктів та позицій уккраїнських військ, три із яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ сім разів штурмувала позиції підрозділів Сил оборони у районах населених пунктів Синельникове, Приліпка, Стариця, Вовчанськ та у напрямку Бочкового.

На Куп’янському напрямку російські військові тричі намагалися поліпшити своє становище у районах населених пунктів Ківшарівка та Радьківка. Одне боєзіткнення триває дотепер.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили одну спробу загарбників просунутися у напрямку населеного пункту Греківка.

На Слов’янському та Краматорському напрямках ворог активних дій не проводив.

На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 13 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Олександро-Шультиного, Новопавлівки та Софіївки. Два боєзіткнення тривають дотепер.

На Покровському напрямку армія РФ 32 рази намагалася потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Дорожнє, Покровськ, Котлине, у напрямку Новоолександрівки та Шевченка. Два боєзіткнення тривають дотепер.

На Олександрівському напрямку ворог двічі наступав у районах населених пунктів Олександроград та Січневе.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 16 російських атак у районах населених пунктів Добропілля, Зелене, Святопетрівка, Цвіткове, Залізничне, Прилуки, Оленокостянтинівка та у напрямку населених пунктів Верхня Терса, Гуляйпільське, Гірке. Крім того, ворог завдав авіаударів у районах населених пунктів Воздвиженська, Гуляйпільське, Любицьке, Микільське. П’ять боєзіткнень ще тривають.

На Оріхівському напрямку росіяни намагалися просунутися у районі населеного пункту Павлівка. Крім того, ворог завдав авіаційних ударів по районах населених пунктів Вільнянка та Кушугум.

На Придніпровському напрямку російські військові проводили дві безуспішні штурмові дії у напрямку Антонівського мосту та поблизу острова Білогрудий.

Читайте також: СБУ вразила у Криму одразу три російські військові кораблі

На інших напрямках фронту суттєві зміни в обстановці наразі не відбуваються. Спроби ворога просуватися не зафіксовані.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України зірвали чергову масовану спробу прориву російських військ у районі Часового Яру Донецької області.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

ВСП створює безпековий «фільтр» між фронтом і тилом

Published

on


Військова служба правопорядку виконує функцію контролю за переміщенням особового складу, озброєння та військової техніки, а також недопущення переміщення небезпечних предметів між зоною бойових дій і тилом, формуючи безпековий «фільтр».

Про це в коментарі Укрінформу до Дня Військової служби правопорядку повідомив заступник начальника ГУ ВСП ЗСУ, полковник Євген Свідерський.

За його словами, в умовах повномасштабної війни між фронтом і тилом відбувається постійний рух людей, техніки та озброєння, який потребує системного контролю та недопущення можливих зловживань.

«У нас фронт великого масштабу… І є тил, де життя, скажімо так, виглядає майже мирним. Між ними – постійний інтенсивний рух: люди, техніка, зброя, вибухові предмети та інше», – сказав він.

Свідерський уточнив, що в цьому контексті ВСП виконує роль стримувального механізму.

«Тому ВСП створює фільтр між зоною бойових дій і рештою країни. Це про безпеку для армії, цивільних та держави», – наголосив він.

Свідерський додав, що важливим напрямом роботи є також недопущення потрапляння алкоголю та наркотичних речовин до районів бойових дій, оскільки це впливає на дисципліну та безпеку в підрозділах.

«Якщо туди (на фронт – ред.) потрапляє алкоголь чи наркотики, це напряму б’є по дисципліні та виконанню завдань», – наголосив він.

Свідерський застерігає, що в окремих випадках це може мати критичні наслідки.

«У найгіршому випадку – це зброя в руках людини у стані сп’яніння», – підкреслив заступник.

Він зазначив, що контроль, попередження й недопущення таких ризиків є складовою загальної системи підтримання правопорядку у війську та безпеки у тилу.

Читайте також: У ВСП розповіли про аварійність на дорогах за участю військових та військового транспорту

Як повідомляв Укрінформ, серед найпоширеніших правопорушень – самовільне залишення частини та порушення правил поводження зі зброєю. У разі їх системного вчинення вони створюють відчутні ризики для успішного виконання бойових завдань підрозділами.

Фото: Військова служба правопорядку



Джерело

Continue Reading

Війна

Білорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною

Published

on


У прикордонні Білорусі відбувається розбудова доріг до території України та налагодження артилерійських позицій, заявляв Володимир Зеленський. Військова інфраструктура готується майже на кордоні з Житомирською, Київською та Чернігівською областями.

Протягом останнього часу Білорусь зміцнює деякі напрямки та об’єкти військової інфраструктури. Про це інформує військово-аналітичний канал ЄРадар, посилаючись на супутникові знімки сервісу Sentinel-hub від 2 березня 2026 року.

Зокрема, РБ будує нову прикордонну заставу у Наровлянському районі. Застава розташується за 860 метрів від села Свєча, яке розташоване практично впритул до українського кордону. Завершення робіт очікується до серпня 2026 року.

У Гомельському районі, на території колишнього піонерського табору “Чайка”, за 40 км від кордону, будують військове містечко.

Окрім того, біля станції Якимівка у Речицькому районі будують великий військовий полігон.

Також ведуться роботи зі зведення дамб та насипів, які можуть використовуватися для переміщення техніки в районах Якубівка та Ченки.

Фіксувалися й плани щодо будівництва прикордонної застави в селі Карпівка у Лоївському районі.

“Ці дії пов’язують зі створенням так званого “Південного оперативного командування” білоруської армії, зазначають аналітики єРадар.



На карті приблизно позначені місця будівництва військового містечка, полігону та “протипаводкової дамби” на території РБ

Фото: соцмережi

Що про будівництво військової інфраструктури кажуть у Білорусі

Усі згадувані об’єкти нібито не становлять оперативної загрози для України, наголошує білоруське видання “Флагшток”

Дамби, через які можливе переміщення техніки, були начебто спроектовані як протипаводкові споруди ще кілька років тому для захисту затоплюваних ділянок Гомельського району.

Будівництво низки прикордонних застав вздовж білорусько-українського кордону продовжується не перший рік у рамках створення повноцінної прикордонної інфраструктури між країнами.

“Такі дії швидше показують, що режим Олександра Лукашенка не розраховує на окупацію північних територій України і сам розглядає їх як потенційну загрозу”, — зауважують автори видання.

До того ж запевняють, що військове містечко та полігони, призначені для військ Сил спеціальних операцій, мають будуватися щонайменше до 2028 року.

При цьому у виданні наголошують, що ймовірне облаштування артилерійських позицій на супутникових знімках розглянути неможливо, а обладнання позицій у Мозирському районі призначено для систем ППО, які мають захищати місцевий нафтопереробний завод від можливих загроз.

Нагадаємо, Володимир Зеленський вважає, що Росія намагатиметься втягнути Білорусь у війну проти України.

Також видання Forbes писало, що РФ будує у Білорусі чотири бази далекобійних дронів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.