Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
Україна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
У найближчій перспективі Україна буде здатна виробляти кількадесят балістичних ракет на місяць, і “з такою кількістю ракет ми спроможні поставити російський ВПК на коліна”.
Як передає Укрінформ, про це сказав військовий експерт Павло Нарожний в ефірі Українського Радіо.
Він зазначив, що нині в цьому напрямку працюють компанії державного та приватного секторів України.
“По-перше, в нас є два напрямки – державний і недержавний. Про державний всі знають – це ракетний комплекс “Сапсан”. Недержавний – компанія Fire Point зі своїми балістичними ракетами. Про державний напрям, на жаль, ми нічого не знаємо, в публічному просторі інформації про ці ракети немає. А от в недержавній компанії доволі відкрито це коментують і розповідають, що в них уже було випробування. Тут мова йде і про балістичну ракету, і про ракету для комплексу ППО, які за своїми характеристиками насправді дуже близькі. І йдеться про те, що буде ракета з дальністю до 900 км, яка нестиме боєголовку до 500 кг. Тобто це, в принципі, прямий аналог російської “Іскандер-М” або корейської КН-23, якими, на жаль, ворог б’є по нас і засобів протидії яким наразі не так вже й багато”, – підкреслив експерт.
За його словами, ми спроможні поставити російський ВПК на коліна.
“Основний виклик – виробництво твердопаливних двигунів для цих ракет. Воно у нас раніше було на Павлоградському хімічному заводі. Павлоград, на жаль, дуже близько до лінії фронту. Тому компанія Fire Point буде виробляти ці двигуни у Данії, щоб убезпечити їх від ракетних ударів чи можливих диверсій. Чи можливо це зробити? У мене немає жодних сумнівів, що це абсолютно реально і ми це побачимо. Прогнозувати скільки це буде ракет важко, але я сподіваюсь, що ми побачимо до десятка, а можливо й декілька десятків ракет на місяць. Спроможність Росії – від 60 до 100 ракет, які вони здатні виробляти. Наші спроможності, я думаю, будуть менші, але навіть з такою кількістю ракет ми спроможні поставити російський ВПК на коліна”, – наголосив Нарожний.
У відповідь на питання, чи є в Росії засоби протидії тим ракетам, які ми очікуємо, експерт зауважив, що тут йдеться виключно про надсучасні комплекси – С-400, С-500, яких в Росії дуже мало.
“Так само як ми всі слідкуємо за тим, як Україна отримує черговий один комплекс Patriot, як на найвищому рівні йдуть перемовини щодо ракет, точно така ж ситуація в Росії. Так, у них ракет більше, але цих комплексів у них приблизно 50 штук. І території, які їм треба прикривати, набагато більші”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підтвердив влучання українських ракет FP-5 Flamingo у військовий завод у Чебоксарах, який забезпечує російську армію компонентами для дронів і ракет.
Фото: кадр з відео fire point
Війна
Генштаб уточнив наслідки ураження нафтових об’єктів у Росії
Генеральний штаб ЗСУ уточнив результати ураження нафтобази “Грушова” у Краснодарському краї, нафтоперевалочної станції “Красноармійськ” у Саратовській області та лінійної виробничо-диспетчерській станції “Красний Яр” у Волгоградській області.
Війна
Сили оборони уразили об’єкти Маріупольського порту
Підрозділи Сил оборони України уразили об’єкти Маріупольського морського торговельного порту.
Як передає Укрінформ, про це Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили у Фейсбуці.
Сили безпілотних систем у взаємодії з 1-м корпусом Національної гвардіЇ «Азов», Служби безпеки України і Центру спецоперацій «А» уразили об’єкти Маріупольського порту.
Порт використовувався росіянами для військової логістики, а також незаконного вивезення українського зерна, вугілля та металу до росії.
Унаслідок ураження пошкоджено енергетичну, ремонтну та управлінську інфраструктуру порту, а також об’єкти, що забезпечували роботу портової логістики.
У результаті атаки порт знеструмлений. Можливості росіян використовувати Маріуполь як логістичний вузол суттєво обмежені.
Як повідомляв Укрінформ, росіяни запровадили обмеження на пасажирські перевезення трасою через Маріуполь через загрозу українських дронів.
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Події2 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини7 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова5 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення