Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
Росіяни у цій атаці робили ставку на масовість, а не на ефективність
Російські війська, здійснюючи повітряну атаку 24 травня, робили ставку на масовість, а не на ефективність.
Як передає Укрінформ, це зауважив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов у Фейсбуці.
За словами Бескрестнова, “основну частину збитків знову завдали ракети. На жаль, ракет було занадто багато для наших ресурсів ППО”.
Що стосується “Шахедів”, зауважив він, Сили оборони України продемонстрували кращі показники, ніж у середньому за півріччя.
“Цього разу частка перехоплювачів вже склала понад 40% від усіх збитих “Шахедів”. Позитивна динаміка роботи Міністерства оборони та Сил оборони України за останні 4 місяці очевидна”, – зазначив Бескрестнов.
Він поінформував, що “Шахеди” цього разу, як і минулого, використовували тактику масованої атаки, залітаючи одними маршрутами, намагаючись перевантажити ППО.
За словами Бескрестнова, реактивні “Шахеди” у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як “Герань-3”, так і “Герань-4”.
“Шахедів” з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність”, – зазначив Бескрестнов.
Він зауважив що “спроб керувати “Шахедами” з РБ цього разу не фіксувалося. Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу”.
На переконання Бескрестнова, “цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва”.
“Нічого технологічно чи тактично нового для себе в цій атаці я не побачив”, – заявив Бескрестнов.
Як повідомляв Укрінформ, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що винищувачі F-16 непогано попрацювали під час відбиття повітряної масованої атаки росіян 24 травня.
Війна
СБУ уразила перекачувальну станцію, яка забезпечує пальним Московський регіон та три аеропорти
Бійці Центру спецоперацій “Альфа” Служби безпеки України завдали ударів по лінійній виробничо-диспетчерській станції “Второво” у Володимирській області РФ.
Як передає Укрінформ, про це повідомила СБУ.
Станція є важливим вузлом у системі магістральних нафтопродуктопроводів та перекачує сировину (переважно дизельне пальне) з нафтопереробних заводів центральної частини РФ до експортних портів і внутрішніх споживачів. Вона забезпечує пальним великі нафтобази навколо Москви та аеропорти Шереметьєво, Домодєдово і Внуково.
Внаслідок успішної атаки безпілотників СБУ на обʼєкті спалахнула масштабна пожежа площею 800 кв. м.
На відміну від ворога, який цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру та мирних людей, Україна завдає точних ударів виключно по військових і стратегічних цілях, пов’язаних із забезпеченням російської агресії.
Служба безпеки продовжує системно виконувати завдання Президента України щодо зменшення військового та економічного потенціалу РФ, який працює на ведення війни проти нашої держави.
“СБУ вже готує нові спецоперації. Інтенсивність ударів України по території росії лише зростатиме. Наші далекобійні санкції працюватимуть і надалі”, – заявив очільник Служби безпеки України Євгеній Хмара.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили нафтовий термінал та кораблі у Краснодарському краї.
Війна
Атака по Києву — що зруйнували росіяни — фото
Під час масованої атаки на Київ росіяни завдали ударів по понад 40 локаціям. Багато із них були зруйновані.
ЗС РФ завдали ракетного удару по двоповерховому гуртожитку у Дарницькому районі столиці. Про це йдеться у сюжеті “Київ24”.
Як розповіли мешканці будинку, жодна з 74 квартир не вцілила під час атаки. Утім, на щастя, жодного загиблого у цій локації не було.
Які локації постраждали у Києві
Стадіон
Унаслідок атаки пошкоджень зазнали фасад та офісні приміщення стадіону “Динамо” імені Валерія Лобановського, повідомили у ФК “Динамо” Київ.
Стадіон ім Лобановського
Фото: з відкритих джерел
Вибиті вікна в адмінбудівлі стадіону
Фото: з відкритих джерел
Історичні та культурні пам’ятки
Минула ніч від початку повномасштабного вторгнення Росії стала наймасштабнішою з пошкодженнями культурних закладів Києва, повідомила міністерка культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.
Зокрема, пошкоджені:
- Національний художній музей України;
- Національний музей “Чорнобиль”;
- Національна філармонія України;
- Національна музична академія України;
- Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого;
- Київська опера.
Також пошкодження отримали численні пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім, Поштова станція та Український дім.
Загалом Росія вже зруйнувала або пошкодила 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури в Україні, повідомила посадовиця.
Будівля МЗС
Внаслідок вибухів незначних пошкоджень зазнала будівля Міністерства закордонних справ на Михайлівській площі, повідомили у відомстві.
Будівля МЗС
Фото: з відкритих джерел
Вибиті вікна у будівлі МЗС
Фото: з відкритих джерел
“Ця унікальна архітектурна спадщина, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни”, — заявив міністр Андрій Сибіга.
Податкова
Під час атаки постраждала будівля Головного управління Державної податкової служби у Києві, повідомила в.о. голови ДПСУ Леся Карнаух.
Вибиті вікна у будівлі податкової
Фото: з відкритих джерел
Пошкоджений фасад
Фото: з відкритих джерел
За її словами, у будівлі пошкоджено фасад, в значній частині приміщення немає вікон.
Музей “Чорнобиль”
Росія майже знищила Національний музей “Чорнобиль”, який тільки нещодавно відкрився після ремонту, повідомили у Державному історико-архітектурному заповіднику “Стародавній Київ”.
Національний музей “Чорнобиль” пiсля обстрiлу
Фото: з відкритих джерел
Зруйнований музей “Чорнобиль”
Фото: з відкритих джерел
Окрім того, був знищений ТЦ “Квадрат”, який розташований біля станції метро “Лук’янівська”. Також зруйнований й місцевий ринок.
Знищена вогнем споруда у Києві
Фото: з відкритих джерел
Тим часом, як повідомив глава КМДА Віталій Кличко, кількість постраждалих у Києві збільшилася до 77, серед них двоє дітей. У стаціонарах перебуває 31 поранений, троє з яких у тяжкому стані. Внаслідок масованої атаки на столицю загинули двоє людей.
Нагадаємо, у ніч на 24 травня російські війська завдали одного з наймасованіших ударів по Києву та області, застосувавши під час атаки різноманітні види озброєнь, починаючи від “Шахедів” та закінчуючи балістичною ракетою середньої дальності “Орєшнік”.
Рятувальники приймали виклики про пожежі та руйнування цивільної інфраструктури та житлових будинках на понад 40 локаціях в усіх районах столиці. Внаслідок ударів є загиблі, постраждали десятки людей.
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Усі новини1 тиждень agoекспертка пояснила, в чому навушники Sony кращі (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси