Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

У Харкові військовослужбовці ТЦК побили чоловіка до госпіталізації: поліція почала розслідування

Published

on


У Харкові розслідують факт побиття 54-річного чоловіка військовослужбовцями територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Інцидент мав місце 23 лютого.

Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України, повідомили правоохоронці.

У поліцію із заявою звернувся син потерпілого. За його словами, чоловіка на одній із вулиць нібито зупинили військовослужбовці, після чого його доправили до ТЦК і СП.



Надалі, як зазначено у зверненні, у приміщенні установи харків’янину могли бути заподіяні тілесні ушкодження. Після події його госпіталізували для надання необхідної медичної допомоги.

Під час огляду лікарі зафіксували в нього тілесні ушкодження, характер і ступінь тяжкості яких встановлюється.

Відомості за фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці з’ясовують усі обставини події та коло причетних осіб.

Побиття в ТЦК Харкова: що відомо

За інформацією харківського ресурсу “Об’єктив”, син постраждалого розповів, що його батько вийшов на вулицю без документів. Він має інвалідність третьої групи і не підлягає призову.

“Мій батько був побитий військовослужбовцями ТЦК у Харкові. Ми вимагаємо справедливого і неупередженого розслідування та притягнення винних до відповідальності. Закон один для всіх”, — писав він у соцмережах.




У пабліках з ‘явилося відео з потерпілим. Він розповідає, що військовослужбовці ТЦК нібито зв’язали йому руки і ноги скотчем, побили і кинули серед приміщення терцентру.

Побиття чоловіка в ТЦК у Харкові: версія потерпілого

Пізніше “Суспільне. Харків” спростувало поширену в соцмережах інформацію про те, що побитий чоловік — ветеран ЗСУ.

Потерпілого звуть Вадим Рудюк. Він — переселенець, рятувальник-пенсіонер із Костянтинівки Донецької області, знятий з обліку через інвалідність (коксартроз тазостегнового суглоба). У ДСНС Рудюк пропрацював пожежником 30 років. У 2016-2017 році він часто виїжджав в Авдіївку, Світлодарськ, чергував на Авдіївському коксохімі. У нього є статус учасника бойових дій.

У спілкуванні з журналістами постраждалий розповів свою версію того, що сталося.

“Я вийшов із дому. На 50 метрів відійшов. Бус, двоє “підрулили”, вибігли: “Стій!” Я кажу: “Що таке? Хто? Де поліція?” Кажуть: “Ми — військові. Документи”. Один схопив мене за шию, щелепу вивернув, хребець перший на шиї вивернув. Другий завдав два-три удари. Я кажу: “Стоп. Зараз розберемося. У мене немає із собою документів. Давайте поліцію”. Кажуть: “Зараз ми тобі зробимо поліцію”. І в автобус”, — згадує Рудюк.

Він стверджує, що коли його привезли в ТЦК, то його почали бити четверо людей у дворі.

“Я відключився. Потім розплющив очі — немає нікого. Посадили того, хто стежить за мною. Він каже: “Брате, приводь себе до ладу. Вставай”. А я кажу: “Я не можу встати”. Півгодини ще лежав. Прийшов чоловік у цивільному. Запитав прізвище. А я вже ледь говорив. Каже: “Збирайтеся, зараз людина тебе виведе”. Я ще хвилин 30 лежав, а він грав у нарди. Кажу: “Скинь дружині SMS-ку, де я. Я телефон скажу”. А він: “Ні, ні. Іди вмивайся”. Я не міг встати, нудило, все в крові. Він стояв, контролював, щоб я вмився добре. На фото — це я вже вмитий”, — продовжив він свою розповідь.

Рудюк каже, що просив військовослужбовців ТЦК викликати швидку хвилин 20.

“Сидів у кріслі, відключився, чую — хтось мене по щоці б’є. Їх там п’ятеро сиділо — навіть ніхто не викликав “швидку”. (…) У мене було відчуття, що мене в сміття викинули — і все. Я думав, що вони вб’ють”.

Він додав, що в нього діагностували струс мозку, гематоми, забої та вивихи шийних хребців.

У ТЦК у Харкові побили чоловіка



Вадим Рудюк показав травми після побиття

Фото: Суспільне Харків

Коментар Харківського ОТЦК і СП

Після того, як інформація про побиття військовослужбовцями ТЦК чоловіка розійшлася мережею, у Харківському обласному ТЦК і СП виступили із заявою.

У ньому йдеться про те, що керівництво розпочало перевірку всіх обставин, а інформація про участь чоловіка в бойових діях встановлюється.

Також у ТЦК розповіли свою версію подій. Згідно з оприлюдненою інформацією, інцидент стався під час проведення військовослужбовцями ТЦК заходів з оповіщення військовозобов’язаних:

“Громадянин, у якого попросили надати військово-облікові документи, почав неадекватно поводитися, проявляв агресію та намагався вчинити напад на військовослужбовців групи оповіщення. Військовослужбовці намагалися спочатку уникнути конфлікту, але за порушення вимог чинного законодавства громадянина було доставлено до РТЦК та СП. У приміщенні ТЦК агресивна поведінка чоловіка посилилася. Громадянин вдарив військовослужбовців ТЦК і СП. Під час цієї сутички військовослужбовець і громадянин отримали тілесні ушкодження”.

На місце події викликали швидку допомогу.

“Керівництво Харківського обласного ТЦК і СП повністю сприяє органам досудового розслідування, надає усю необхідну інформацію та забезпечує проведення слідчих заходів і інших перевірок з метою встановлення всіх обставин події”, — запевнили в керівництві облТЦК.



Нагадаємо, чому поліція переклала свої функції на ТЦК.

Також повідомлялося, що начальник ВТЦК прокоментував смерть чоловіка в Дніпрі під час мобілізації.



Джерело

Continue Reading

Війна

На фронті від початку доби

Published

on

Між Силами оборони України та російською армією від початку доби відбулися 115 бойових зіткнень. Найбільше ворог тисне на Покровському напрямку, високу активність проявляє на Гуляйпільському.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 середи, 25 лютого, передає Укрінформ.

Українське військо виснажує загарбників уздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу.

Росіяни зі своєї території сьогодні обстріляли райони населених пунктів, зокрема Сеньківки Чернігівської області, Бачівська, Товстодубового, Будок, Іскрисківщини, Кислої Дубини, Рудака, Рогізного, Шалигиного та Гірок Сумської області.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках загарбники здійснили 11 атак, чотири з яких досі тривають. Також 53 рази обстріляли українські позиції та населені пункти, зокрема десять разів – із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку війська РФ сім разів атакували в районах Піщаного та Вовчанська, у бік Зеленого та Лимана. Три боєзіткнення тривають.

На Куп’янському напрямку російська армія чотири рази атакувала в районі Борівської Андріївки, у бік Піщаного та Курилівки. Один бій триває.

На Лиманському напрямку українські захисники відбили шість ворожих атак у бік Новоєгорівки, Дробишевого та Лимана.

На Слов’янському напрямку росіяни сьогодні ще не наступали.

На Краматорському напрямку армія РФ двічі атакувала в районі Бондарного.

На Костянтинівському напрямку загарбники виконали 12 наступальних дій у бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка, Русиного Яру, Степанівки та Софіївки. Три їхні атаки досі тривають.

На Покровському напрямку російські війська від початку доби здійснили 30 спроб потіснити Сили оборони із займаних позицій у районах Родинського, Котлиного, Молодецького, Удачного й Новомиколаївки, у бік Білицького, Гришиного, Новопідгороднього й Новопавлівки. Вісім їхніх атак тривають.

На Олександрівському напрямку ворог атакував п’ять разів у районах Зеленого Гаю, Тернового, Вишневого й Калинівського.

Російська авіація завдала удару по Покровському.

На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбили 22 ворожі атаки в районі Гуляйполя та Білогір’я, у бік Добропілля, Залізничного, Гіркого та Варварівки. Сім атак ще тривають.

З авіації російські війська вдарили по Воздвижівці, Гуляйпільському, Долинці, Копанях, Любицькому й Терсянці.

На Оріхівському напрямку загарбники вісім разів атакували в районах Степногірська, Малих Щербаків і Степового.

На Придніпровському напрямку українські оборонці наразі відбивають ворожу атаку.

На інших напрямках фронту ситуація суттєво не змінилася.

Читайте також: Втрати РФ у живій силі сягнули 1,26 мільйона, але ворог адаптується і змінює тактику – Паліса

Як повідомляв Укрінформ, на Запорізькому напрямку спецпідрозділ ГУР проводить комплексну наступальну операцію в районі Степногірська.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна має 230 пріоритетних об’єктів для захисту

Published

on

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має 230 пріоритетних об’єктів, які необхідно захистити від російських повітряних атак.

Про це глава держави повідомив під час спільного з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере спілкування зі ЗМІ, передає кореспондент Укрінформу.

«У нас є пріоритетних 230 об’єктів. У нас їх загалом більше, але це 230 пріоритетних об’єктів, які треба зберігати», – розповів Зеленський.

Він подякував прем’єру Норвегії за системи ППО NASAMS, завдяки яким, у тому числі вдається берегти ці об’єкти від російських атак.

«Частину з них (мова про 230 об’єктів) оберігали NASAMS. Ми за це вдячні», – сказав Президент.

Читайте також: Зеленський про атаку з використанням «Фламінго»: Усі випущені ракети долетіли до цілі

Як повідомлялося, у січні Норвегія поставила Україні значну кількість ракет до систем протиповітряної оборони NASAMS, щоб забезпечити здатність країни захищатися від атак РФ.

Системи протиповітряної оборони NASAMS були надані Україні деякими країнами, серед яких США, Канада, Литва та Норвегія.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.