Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
На Ставку винесуть варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами
Заступник голови Офісу Президента полковник Павло Паліса повідомив, що на засідання Ставки планується подати варіанти рішень про розподіл новобранців між бригадами.
Як передає Укрінформ, про це Паліса повідомив виданню LB.
«Ідея така: забезпечити надходження на термін циклу БЗВП (базова загальновійськова підготовка – ред.) певну кількість мобілізованих для підготовки у самих бойових бригадах. Не йдеться про те, щоб змістити підготовку новобранців з навчальних центрів, але необхідно дати командирам бригад стабільне розуміння перспектив надходження особового складу. Причому, не забираючи у ГШ його повноваження і ресурси, дати можливість (бригадам – ред.) накопичувати певні підрозділи під певні задачі, для відновлення підрозділів за окремим планом тощо», – повідомив Паліса.
Він відзначив, що за певний час, коли процес організують на відповідному рівні, нововведення дозволять наповнити і частково відновити деякі підрозділи в бригадах. Це дозволить “прибрати фрагментацію на фронті на рівні бригад і на рівні корпусів”. Крім того, Паліса наголосив, що у довгостроковій перспективі “це дасть можливість бригадам прогнозувати свої дії, свою підготовку, здійснювати середньострокове планування на підставі хоч якихось вихідних даних”.
За словами заступника голови ОП, робота над цим триває спільно з начальником Генштабу Андрієм Гнатовим.
Як повідомляв Укрінформ, 26 листопада Володимир Зеленський після засідання Ставки доручив начальнику Генштабу Андрію Гнатову разом із заступником керівника Офісу Президента полковником Павлом Палісою підготувати рішення про справедливий розподіл поповнення між бригадами.
Фото: ОП
Війна
РФ натиснула на 102 ОБ, яка роками тримала позиції
Ситуація під Гуляйполем погіршувалась поступово, оскільки Збройні сили Російської Федерації тривалий час шукали слабку ланку в обороні і протисли позиції під Успенівкою та Рівнопіллям, пояснив начальник Штурмових військ, полковник Валентин Манько. Після того, як відійшов третій батальйон 102 бригади Тероборони, на їхні позиції зайшли українські штурмовики, але все ж довелось дещо відійти через продовження наступу росіян. Що сьогодні відбувається на Гуляйпіллі?
Російські підрозділи, протиснувши бійців ЗСУ на північний схід від Гуляйполя, і спробували зайти в селище, кидаючи вперед по 20-40 солдатів, бронетехніку або невеликі групи, сказав Манько в інтерв’ю “Українській правді”. З його слів, командування ЗС РФ намагається “закидати м’ясом”. Тим часом українці намагаються повернути фронт назад, але кількість військових в України менша, ніж у росіян.
Манько розповів, що на Гуляйпільському напрямку росіянам не вдавалось пробратись в тили ЗСУ, натомість вони скористались слабким місцем в обороні. Також він заперечив інформацію про оточення, яку поширювали у соцмережах та аналітики. З його слів, це робили заради “лайків”, а якщо про це говорили солдати, то лише ті, які хотіли піти в СЗЧ. На сьогодні росіяни почали використовувати погану погоду, інфільтруючись в українські позиції.
“Росіяни не припиняють спроби зайти в Гуляйполе. Просто закидають м’ясом. Взяти Гуляйполе – важка історія. Треба техніку використовувати, і вони пробували на ній заходити. Але з 8–10–12 одиниць їхньої техніки кілька поверталися назад, а решту ми знищували”, — розповів полковник.
Військовий пояснив ситуацію зі 102 бригадою, яка три роки тримала оборону під Гуляйполем.
“Противник завжди малими групами промацує фронт і вибирає декілька напрямків, де є прогалини в обороні. Третій батальйон, який не витримав натиску, знявся з цього напрямку. З тилу до нас ніхто не заходив. Оточення в них також не було – росіяни лізли в лоб”, — наголосив він.
Бої в Гуляйполі — деталі
На карті аналітиків проєкту DeepState останні зміни під Гуляйполем позначені 1-2 грудня. ЗС РФ змогли просунутись за на 1 км на північний схід від селища. Перед цим, 25-26 листопада, червона зона залила Зелений Гай, Веселе, Високе (Червоне). 15 листопада почалось просування противника біля Малинівки, 6-8 жовтня росіяни підійшли до Полтавки та Успенівки.
Бої в Гуляйполі – ситуація станом на 2 грудня, карта DeepState
Фото: DeepState
У звіті Генштабу ЗСУ станом на ранок 4 грудня вказано, що на Гуляйпільському напрямку ЗС РФ атакували 12 разів, а найбільше, 45, — під Покровськом.
Зазначимо, у листопаді Фокус писав про ситуацію біля Гуляйполя, про яку розповіли родичі 102 бригади ТрО. У розмові з “Громадським” з’ясувалось, що підрозділи цієї бригади перебувають у районі Зеленого Гаю і мають серйозні проблеми з логістикою. Тоді ж аналітики DeepState зауважили, що на даному відтинку були випадки “дружнього вогню” через проблеми з управлінням та відступом одного з підрозділів.
Нагадуємо, 28 листопада воєнна кореспондентка написала на Facebook, що ЗС РФ вже начебто дістались до околиць Гуляйполя.
Війна
Сили ППО з вечора знешкодили 114 із 138 ворожих безпілотників
Сили протиповітряної оборони знешкодили 114 із 138 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 3 грудня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
З 18:00 середи, 3 грудня, росіяни атакували двома балістичними ракетами “Іскандер-М” з Ростовської області і тимчасово окупованого Криму, а також 138 ударними БПЛА типу Shahed, “Гербера” і безпілотниками інших типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Брянськ (РФ), Чауда (Крим). Близько 85 – дрони типу Shahed.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 09:00 четверга, 4 грудня, ППО збила / подавила 114 ворожих БПЛА на півночі, півдні та сході України.
Зафіксовані влучання балістичних ракет та 24 ударних дронів на 14 локаціях.
Як повідомляв Укрінформ, в Одесі внаслідок атаки російських безпілотників вночі 4 грудня постраждали шестеро людей.
-
Події1 тиждень agoФільм «Ти – космос» за перший вікенд прокату зібрав ₴8,7 мільйона
-
Одеса1 тиждень agoНічна атака на Одещину: пошкоджено порт і тепломережі
-
Політика1 тиждень agoТуреччина пропонує почати мирний процес із домовленості з припинення вогню по енергетиці та портам
-
Суспільство1 тиждень agoПогрожував ув’язненням та відрахуванням: посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів
-
Політика1 тиждень agoЛист Орбана про блокування допомоги Україні не створює нових загроз, робота з ЄС триває
-
Відбудова1 тиждень agoНімеччина виділить додаткові €32 мільйони на відновлення української енергетики
-
Події1 тиждень agoРідкісну картину Ренуара продали на паризькому аукціоні за $1,68 мільйона
-
Усі новини1 тиждень agoу людей і золотих ретриверів знайдено спільні гени