Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
У Криму вночі лунали вибухи, у районі аеродромів «Кача» та «Бельбек» працювала російська ППО
У Криму ввечері 5 квітня та вночі 6 квітня лунали вибухи у Сімферополі, Севастополі – в районі аеродромів “Кача” та “Бельбек” – та ще кількох районах півострова.
Про це повідомило “Суспільне Крим” з посиланням на “губернатора” Севастополя Михайла Развожаєва, передає Укрінформ.
За словами Развожаєва, у Севастополі та районі зафіксовані кілька пошкоджень від падіння уламків безпілотників, але постраждалих немає.
Так, у Балці Бермана пошкоджений приватний будинок та загорілася трава на одній з ділянок. Пожежу ліквідували. Уламки впали такоже у парку Свято-Георгіївського монастиря. У селі Полюшко уламком від збитого дрона пробило стелю у приватному будинку.
Повітряну тривогу оголошували в місті о 19:45, а відбій був о 22:54.
Крім того, Міноборони РФ заявило, що з 20:00 до 23:00 за московським часом російська протиповітряна оборона перехопила та знищила 148 українських БпЛА над Бєлгородською та Курською областями, Краснодарським краєм в Росії, а також над Кримом та Чорним морем.
Також повідомляється про те, що в районі аеродромів “Бельбек” та “Кача” у Севастополі працювала російська ППО. Дрони фіксували поруч із мисом Фіолент. У Керчі було чутно вибух з боку Азовського моря, а також вибухи лунали у Феодосії, Євпаторії та Джанкої. О 23:41 у Севастополі місцеві жителі чули потужний вибух.
Також уночі пролунав черговий вибух на узбережжі Бахчисарайського району, а перед польотом дрона чули “дуже потужний вибух” у Сімферополі.
Крім того, з 21:57 до 00:30 призупиняли рух авто Кримським мостом, повідомляв окупаційний центр з автодоріг про ситуацію на автопідходах до мосту.
Водночас очевидець повідомив Телеграм-каналу “Крымский ветер”, що в районі мису Фіолент жоден із зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир” не стріляв ракетами по цілях, а лише зенітними снарядами.
Раніше Укрінформ повідомляв, що у Криму вночі 2 квітня лунали вибухи. Без світла залишилася частина півострова, а також окупована Херсонщина та Запоріжжя.
Фото ілюстративне
Війна
На фронті від початку доби відбулося 41 зіткнення, найбільше
Російські війська від початку доби 41 раз атакували позицій Сил оборони України, найбільше боїв відбулося на Костянтинівському та Покровському напрямках.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в повідомленні Генерального штабу Збройних сил України у Фейсбуці про ситуацію станом на 16:00 неділі, 5 квітня.
Росіяни з артилерії обстріляли прикордонні населені пункти Бачівськ, Іскрисківщина, Бояро-Лежачі, Волфине, Рогізне, Кореньок, Ходине, Рижівка, Гаврилова Слобода у Сумській області.
На Північно–Слобожанському і Курському напрямках ворог один раз атакував позиції українських оборонців, здійснив 34 обстріли населених пунктів та позицій Сил оборони, один із яких – із застосуванням реактивної системи залпового вогню.
На Південно–Слобожанському напрямку армія РФ один раз штурмувала позиції українських підрозділів у напрямку Стариці.
На Куп’янському напрямку загарбники тричі намагалися поліпшити своє становище у напрямку Новоосинового. Одне боєзіткнення триває.
На Лиманському та Слов’янському напрямках ворог наступальних дій не проводив.
На Краматорському напрямку ворог двічі атакував позиції оборонців України в районі Оріхово-Василівки.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили 12 атак поблизу Костянтинівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки. Два боєзіткнення тривають дотепер.
На Покровському напрямку ворог 11 разів намагався потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Покровськ, Рівне, Удачне, Муравка та Філія. Два боєзіткнення тривають дотепер.
На Олександрівському напрямку російські війська п’ять разів наступали в районах населених пунктів Січневе, Красногірське та у бік Соснівки, Вербового, Калинівського.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили чотири ворожі атаки у бік Залізничного, Оленокостянтинівки, Гуляйпільського та Зеленого. Ворог завдав авіаударів у районах Варварівка, Цвіткове, Верхня Терса, Гуляйпільське, Копані, Залізничне, Новоселівка, Долинка.
На Оріхівському напрямку ворог наступальних дій не проводив, проте завдав авіаційних ударів по районах населених пунктів Комишуваха та Новояковлевка.
На Придніпровському напрямку армія РФ проводила дві безуспішні штурмові дії у бік Антонівського мосту та поблизу острова Білогрудий.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбувається. Спроб ворога просуватися не зафіксовано.
Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України в межах операції на Олександрівському напрямку відновили контроль над вісьмома населеними пунктами у Дніпропетровській області та чотирма – у Запорізькій.
Фото: Генштаб
Війна
Генштаб підтвердив ураження російського порту «Приморськ» та НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез»
Сили оборони України в ніч на 5 квітня завдали уражень по низці важливих об’єктів на території Росії та в тимчасово окупованому Криму.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Уражена, зокрема, інфраструктура нафтопереробного заводу “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області РФ.
У результаті удару на території підприємства виникла масштабна пожежа. Уточнення збитків триває.
“Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез” є стратегічно важливим об’єктом країни-агресорки. Він забезпечує пальним не лише збройні сили РФ, а й критично важливий московський регіон – майже 30% загальноросійського споживання бензину.
Виробнича потужність заводу становить 17 млн тонн сировини на рік. Це підприємство виробляє понад 50 видів продукції, зокрема авіаційне та дизельне пальне для потреб російського військово-промислового комплексу та загарбницьких підрозділів.
Підтверджено також пожежу, що виникла в результаті ураження інфраструктури порту “Приморськ” на Балтійському морі. Це один із найбільших портів Росії, які вона використовує для транспортування нафтопродуктів.
Уражений, серед іншого, і склад зберігання авіаційної техніки в тимчасово окупованих Саках (Крим).
Під ударами Сил оборони опинилися й зосередження живої сили російських військ у районах Березового та Новомиколаївки Дніпропетровської області, Гуляйполя Запорізької області і Ялинського Донецької області. Уточнення ворожих втрат триває.
Як повідомляв Укрінформ, російська служба ВВС заявляла, що в російському Приморську Ленінградської області через атаку безпілотників 5 квітня пошкоджена ділянка нафтопроводу в районі порту.
Перше фото: unsplash
-
Суспільство1 тиждень agoТрохи абсурду та філософії: в одеському музеї показали куди веде течія Анонси
-
Війна1 тиждень agoВійна США в Ірані — Трамп хоче оголосити про перемогу в Ірані
-
Війна1 тиждень agoАрмія РФ від початку доби здійснила 66 атак, бої точаться на шести напрямках
-
Події1 тиждень agoГолову робота C-3PO із «Зоряних воєн» продали на аукціоні більш як за $1 мільйон
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Суспільство1 тиждень agoВійськового на Одещині затримали за торгівлю місцями у тилу Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoперед тим, як з’їсти здобич, рисі роблять щось дивне (фото)
-
Війна7 днів agoвійськовий розповів про український парк наземних роботів