Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

В Україні з’явилася перша лабораторія робототехніки RoboLab

Published

on

У Київському національному університеті будівництва та архітектури відкрили першу в Україні лабораторію робототехніки в межах проєкту RoboLab. 

У лабораторії понад 30 робочих місць, роботизовані платформи, роборуки, 3D-друк, VR-симуляції, ШІ-інструменти та обладнання для створення прототипів. Наступний етап – масштабування RoboLab в інші регіони України.



Джерело

Continue Reading

Війна

Федоров каже про $38 мільярдів на підтримку України за підсумками «Рамштайну»

Published

on

За результатами засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» з партнерами досягнуті домовленості про 38 млрд дол. на підтримку України на 2026 рік.

Як передає Укрінформ, про це міністр оборони Михайло Федоров повідомив у Фейсбуці.

«38 млрд дол. на підтримку України для дронів, ППО та ракет до Patriot — результати одного з найуспішніших «Рамштайнів», – зазначив Федоров.

За його словами, «за результатами «Рамштайну» партнери підтвердили один із найбільших бюджетів на підтримку України — 38 млрд дол. на 2026 рік. Понад 6 млрд дол. у конкретних пакетах допомоги, включно з більш як 2,5 млрд дол.на українські дрони, понад 500 млн дол. на PURL, 2 млрд дол. на ППО, а також кошти на артилерійські боєприпаси, підготовку, морські спроможності й інші напрями».

Як поінформував Федоров, за завданням Президента домовилися з низкою європейських партнерів про термінову поставку ракет до Patriot зі своїх складів. Міністр подякував партнерам за цю ініціативу.

«Кількість фіналізуємо після остаточного погодження керівництвами відповідних країн-партнерів. Сподіваємося на максимально швидкі терміни постачання», – зазначив Федоров.

За підсумками «Рамштайну»

  • Велика Британія виділяє 500 млн фунтів стерлінгів на ППО та робить внесок у 150 млн фунтів стерлінгів на ініціативу PURL. Загалом надає 3 млрд фунтів стерлінгів на військову допомогу Україні у 2026 році.
  • Німеччина виділяє щонайменше 1 млрд євро на закупівлю дронів для України, профінансує проєкт «купола» ППО над містами України та проєкт дроново-штурмових підрозділів у межах свого бюджету на допомогу Україні в 11,5 млрд євро.
  • Норвегія виділила 7 млрд дол. у 2026 році, з яких 1,4 млрд дол. на дрони, 700 млн дол. на ППО, 200 млн дол. на артилерію, 125 млн дол. на PURL.
  • Нідерланди зобов’язалися виділяти, як мінімум, 0,25% ВВП на оборону України у 2026 році та анонсували внесок у 90 млн євро на PURL.
  • Бельгія виділить цьогоріч 1 млрд євро на військову допомогу.
  • Швеція анонсувала 24-й пакет допомоги на 1,2 млрд євро та внесок у 100 млн євро на PURL. Загалом виділяє 3,7 млрд євро на цей рік.
  • Данія оголосила про збільшення бюджету на військову допомогу Україні на 425 млн дол. до 2 млрд дол. загалом у 2026 році.
  • Іспанія надає 1,2 млрд дол. у 2026 році.
  • Канада виділяє 50 млн дол. на «данську модель» та 45 млн дол. на медичну підтримку.
  • Ісландія робить внесок у 8 млн дол. в ініціативу PURL та виділяє 2,4 млн дол. на закупівлю озброєння через NSATU trust fund.
  • Литва виділяє 265 млн дол. у цьому році.
  • Латвія надасть щонайменше 0,25% ВВП на підтримку України.
  • Естонія також спрямує щонайменше 0,25% власного ВВП на посилення оборони України.
  • Австралія анонсувала новий внесок в ініціативу PURL.
  • Португалія анонсувала внески у PURL та «чеську ініціативу», передання бронетехніки та дронів у межах програми SAFE.
  • Туреччина підсилить нашу ППО своїм внеском.
  • Словенія анонсувала пакет допомоги в 5 млн дол.

«Сьогодні на засіданні ми вперше представили партнерам наші оборонні цілі на рік, погоджені Президентом України й нашими військовими. Ми прийшли із чітким планом та конкретними рішеннями, які плануємо реалізувати разом з нашими партнерами», – зазначив Федоров.

Він висловив вдячність кожній країні, яка є частиною формату «Рамштайн», за нові сильні внески в оборону України.

Читайте також: Берлін готовий надати Україні п’ять ракет-перехоплювачів, якщо партнери зберуть 30 – Пісторіус

Як повідомляв Укрінформ, у рамках засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» міністр оборони Михайло Федоров презентував візію подальшого посилення обороноздатності України та пояснив, на які проєкти залучатимуться кошти партнерів.



Джерело

Continue Reading

Війна

Федоров анонсував нову оборонну допомогу Україні

Published

on

Міністр оборони Михайло Федоров анонсував нові внески міжнародних партнерів у оборону України та закликав посилити санкційний тиск на РФ, аби наблизити мир.

Як передає Укрінформ, про це Федоров повідомив у Телеграмі.

«Сьогодні наші партнери оголосять нові внески в оборону України. Це надзвичайно важливо для підтримки наших військових — забезпечення дронами, боєприпасами, засобами ППО», – зазначив Федоров.

Водночас міністр оборони наголосив, що Україна прийшла не лише з потребами, а й з рішеннями, досвідом, даними й чітким планом.

«Ми розуміємо, що можемо дати партнерам: дані та оборонні рішення. Ми готові робити внесок у нашу спільну безпеку», – сказав він.

Федоров також звернувся до всіх партнерів з проханням не тільки підтримати Україну, а й значно посилити санкційний тиск на Росію.

Читайте також: «Наша стратегія на полі бою працює»: Федоров на «Рамштайні» представить бачення України на 2026 рік

«Важливо обмежувати діяльність російського тіньового флоту, зупинити всі російські танкери. Тільки так Росія не зможе більше потягнути цю війну. Рішення, які ухвалюють тут, мають значення. Вони визначають, чи будуть захищені українські міста, чи виживуть цивільні й чи стане мир ближчим або віддалиться. Будьмо технологічними. Будьмо креативними. Будьмо стійкими», – закликав Федоров, додавши, що чекає за підсумками «Рамштайну» на сильні внески від партнерів.

Як повідомляв Укрінформ, 12 лютого о 16.45 за Києвом під головуванням Німеччини та Великої Британії розпочалось чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Засідання відбувається у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, у цій зустрічі також бере участь міністр оборони України Михайло Федоров.

Фото надані пресслужбою



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.