Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
Російські дрони атакували агропідприємство на Чернігівщині, пошкоджені склади та техніка
У селі Іванівка Семенівської громади Чернігівської області внаслідок атаки дронів на агропідприємство пошкоджень зазнали комбайн у полі та склади.
Про це повідомив у Фейсбуці начальник Новгород-Сіверської РВА Олександр Селіверстов, передає Укрінформ.
“22 квітня близько 14:30 ворог двома FPV-дронами атакував інфраструктуру одного з аграрних підприємств району. Внаслідок влучання одного дрона пошкоджень зазнав комбайн, що в цей час знаходився в полі. Другий завдав удару по складських будівлях агропідприємства”, – поінформував Селіверстов.
За його словами, інформація про постраждалих не надходила.
Як повідомляв Укрінформ, у місті Семенівка Чернігівської області внаслідок влучання ударного безпілотника по житловій забудові зазнала поранень жінка літнього віку, пошкоджені приватні будинки.
Війна
Україні потрібно щомісяця адаптовувати деякі системи ППО
У захисті неба України від балістики ключову роль відіграє механізм PURL та розвиток власних антибалістичних спроможностей.
Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.
«Зрозуміло, що під час війни ніколи не буде достатньо, не буде достатньо ППО, її треба багато. Аби закрити, передусім, енергоінфраструктуру перед наступною зимою, захистити теперішні об’єкти, щодо яких ми знаємо наміри росіян – насправді, постачання води та інші цілі. Тому ми в контакті, і тут ключову роль відіграє програма PURL, з якою ми сподіваємося розширити наші ППО-спроможності збивати балістику, передусім, закупівля ракет та систем “Патріот”», – пояснив Сибіга.
Він також певен, що Україна перебуває на стадії «вирішального переходу в нову реальність» щодо власних антибалістичних спроможностях.
«Для такого обсягу викликів і масштабу викликів один з вагомих чинників вирішення проблеми зі своїм ППО – це своє виробництво. Звичайно, що спільно з партнерами. Україна має унікальний досвід, унікальні здобутки, напрацювання, я вже наводив статистику, до 90% ми можемо зараз збивати чи глушити нашими системами – справді унікальними», – наголосив глава МЗС.
Водночас міністр затеріг, що ворог розвивається і його не можна недооцінювати, тож системи ППО потрібно адаптовувати щопівроку, щотримісяця, а деякі – щомісяця.
У цьому контексті Сибіга зауважив, що під час допомоги країнам на Близькому Сході українські експерти також здобувають новий досвід протидії, який раніше не застосовувався в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони Михайло Федоров сказав під час засідання Контактної групи з питань оборони України, що Україна зміцнила протиповітряну оборону, зокрема рівень перехоплення крилатих ракет досяг майже 80%, а перехоплення дронів зросло до 90%.
Фото Укрінформу можна купити тут
Війна
Сили оборони уразили пункт управління військовими кораблями Чорноморського флоту РФ у Севастополі
Сили оборони України завдали ураження по пункту управління рухом військових кораблів Чорноморського флоту РФ “Стрілецький” у тимчасово окупованому Севастополі.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці.
Зазначається, що 21 квітня та в ніч на 22 квітня українські оборонці уразили пункт управління рухом військових кораблів у Криму, а також ще низку важливих об’єктів ворога, зокрема:
- пункти управління безпілотниками в районах Коровяковки та Тьоткіно Курської області РФ;
- пункт управління дронами “Молнія” в районі Добролюбівки Харківської області;
- командно-спостережні пункти поблизу тимчасово захопленого Затишного Донецької області й Високого Бєлгородської області РФ;
- зосередження особового складу російських військ у районі Графського Донецької області.
Серед іншого, українські захисники завдали ударів по пункту управління підрозділу армії РФ у районі Вязового Бєлгородської області.
Уточнення ворожих втрат і масштабу завданих збитків триває.
Як повідомляв Укрінформ, мережею ширилася інформація про вибухи на території тимчасово окупованого Севастополя вночі та вранці 22 квітня. Були дані, зокрема, про два влучання в районі мису Фіолент, де розташований зенітно-ракетний полк, та на Монастирському шосе, де дислокується військова частина радіоелектронної розвідки ЧФ РФ.
Фото ілюстративне
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Усі новини1 тиждень ago2000-річна мумія хлопчика здивувала вчених (фото)
-
Події5 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці