Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

На Південно-Слобожанському напрямку прикордонники знищили укриття та антени зв’язку росіян

Published

on

Прикордонники за допомогою FPV-дронів знищили два укриття, дві антени зв’язку та три автомобілі російських загарбників на Південно-Слобожанському напрямку.



Джерело

Continue Reading

Війна

Крим і регіони РФ зазнали атак БПЛА: які об’єкти уражені (відео)

Published

on

У ніч на 14 грудня анексований Росією Крим, а також низку регіонів РФ було атаковано десятками безпілотних літальних апаратів. Під ударом опинилися нафтобаза в Урюпінську, хімзавод у Тульській області, нафтопереробний завод у Ярославлі та в Краснодарському краї, а також нафтобази в Сімферополі та Феодосії.

Російські об’єкти енергетики знову опинилися під ударом безпілотників, які, за даними Міноборони РФ, були запущені з території України. Загалом із 23:00 13 грудня до 7:00 за московським часом 14 грудня сили протиповітряної оборони нібито перехопили і знищили 141 український БПЛА.

Згідно зі зведенням Міноборони РФ, найбільшу кількість безпілотників було знищено:

  • 35 БПЛА — над територією Брянської області;
  • 32 БПЛА — над анексованим Кримом;
  • 22 БПЛА — над Краснодарським краєм;
  • 15 БПЛА — над Тульською областю;
  • 13 БПЛА — над Калузькою областю;
  • 7 БПЛА — над Курською областю.

Крім того:

  • по 4 дрони було збито над Рязанською та Ростовською областями;
  • 3 БПЛА — над Бєлгородською областю;
  • 2 БПЛА — над Ленінградською областю;
  • по одному безпілотнику — над Смоленською, Псковською, Новгородською та Московською областями.

Удари по об’єктах на території РФ

Адміністрація Волгоградської області повідомила, що в ніч на 14 грудня в місті Урюпінськ унаслідок падіння уламків безпілотника було зафіксовано осередок загоряння на нафтобазі. За офіційними даними, постраждалих немає, проте задля безпеки було проведено евакуацію жителів будинків, розташованих поблизу об’єкта.

У Ярославлі очевидці повідомили, що вночі, ймовірно, знову атакували НПЗ “Славнефть-ЯНОС” — цей один із найбільших заводів неодноразово піддавався атаці. Через атаки дронів в аеропорту Ярославля ввели план “Ковер” і призупинили авіарейси.

У населеному пункті Афіпський під атакою опинився місцевий НПЗ. У селищі також зафіксовано відключення електроенергії, оскільки уламки пошкодили лінії електропередачі. Місцеві пабліки пишуть, що в чотирьох приватних будинках вибило вікна, а за трьома адресами виявлено уламки БПЛА.

Про вибухи та пожежу повідомляли жителі Щокіно Тульської області, де розташований хімічний завод “Щекиноазот” — провідний виробник продуктів промислової хімії. Це підприємство влітку вже зупиняло роботу після атаки українських дронів.

Нагадаємо, за інформацією каналу “Кримський вітер”, у Сімферополі біля місцевої електростанції загорілася нафтобаза, про що свідчать опубліковані фото і відео. Також надходили повідомлення про роботу систем ППО і вибухи в інших містах півострова, а саме у Феодосії, Саках, Джанкої та Севастополі.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили ППО знешкодили 110 зі 138 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну

Published

on


Сили протиповітряної оборони знешкодили 110 зі 138 безпілотників, якими росіяни атакували Україну з вечора 13 грудня.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.

З 19:00 суботи, 13 грудня, загарбники атакували Україну балістичною ракетою Іскандер-М із Ростовської області (РФ) та 138 ударними БПЛА типу Shahed, “Гербера” і безпілотниками інших типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Шаталово (РФ), Гвардійське (тимчасово окупований Крим), і близько 85 з них – дрони типу Shahed.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 08:30, неділі, 14 грудня, ППО збила/подавила 110 ворожих дронів на півночі, півдні та сході країни.

Зафіксовані влучання ракети та 10 ударних БПЛА на шести локаціях.

Читайте також: Армія РФ втратила на війні проти України ще 710 військових

Атака триває, в повітряному просторі перебуває близько 18 ворожих безпілотників.

Як повідомляв Укрінформ, загарбники минулої доби атакувала критичну та промислову інфраструктуру Миколаївщини, є поранені.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.