Connect with us

Війна

Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники

Published

on

Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.

Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі? 

Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце. 

Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай. 

На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?

Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.

Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.

Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.

Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять. 

Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові. 

Чи готові вже до опалювального сезону? 

Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.

Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону. 

Фото: Департамент міського господарства Одеської міської ради

Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього. 

Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем. 

Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає. 

По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?

Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті.  Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.

Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор. 

Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.

Фото: ZEZMAN Holding
Фото: ZEZMAN Holding

Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.

Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.

Війна

Сили ППО за добу знешкодили 418 зі 463 ударних дронів

Published

on

Сили протиповітряної оборони 18 жовтня знешкодили 418 зі 463 російських ударних безпілотників різних типів, якими росіяни атакували Україну.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у Фейсбуці.

«Протягом 18 жовтня ворог застосував 463 ударні БПЛА різних типів: «Шахед-131/136/238», «Пародія», «Гербера», «Бандероль/Дань-Т» та «Італмас». Сили протиповітряної оборони України знешкодили 418 із них. Ефективність протидії становила 90,28%», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили в Генштабі, «за цими цифрами стоїть щоденна складна робота наших захисників і захисниць. Втім, навіть такий високий показник не гарантує повної безпеки. Кожен безпілотник, який не вдалося знешкодити, залишається загрозою для людей».

«Тому просимо не нехтувати сигналами повітряної тривоги та не поширювати в соціальних мережах інформацію про роботу ППО», – закликають у відомстві.

У Генштабі водночас запевнили, що Сили оборони України продовжують посилювати протиповітряну оборону, вдосконалювати способи виявлення та знищення ворожих цілей і нарощувати спроможності для протидії новим загрозам, зокрема реактивним ударним БПЛА.

Читайте також: Ігнат: РФ збільшила використання дронів із бензиновими двигунами та спрямовує їх на захід України

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що на рівні Міністерства війни США є відтермінування окремих типів життєво необхідного постачання Україні.



Джерело

Continue Reading

Війна

Як бійці ГУР протидіють російським диверсантам на дні Каховського водосховища

Published

on

На дні висушеного Каховського водосховища розгортається протистояння диверсійних груп.

Як передає Укрінформ, про це Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило у Фейсбуці і оприлюднило відео контрдиверсійних заходів.

“Осінь 2026-го: ворог не полишає спроб підійти якомога ближче до Запоріжжя. Використовуючи малі диверсійні групи, противник намагається проникнути вглиб тилових позицій Сил оборони, накопичити сили для дестабілізації обстановки, порушення логістики та знешкодження бойових розрахунків українських захисників“, – ідеться у повідомленні.

Спецпідрозділ ГУР МО України зі складу “Спецпідрозділу Тимура“ рішуче чинить опір діям ворога.

“На дні висушеного Каховського водосховища, серед новоутворених земель і густих заростей, розгортається протистояння диверсійних груп — війна без чітко визначеної лінії фронту. Бійці роти “First Company” батальйону “Братство” проводять контрдиверсійні заходи та зачищають територію від ворожих диверсантів”, – зазначили в ГУР.

Батальйон “Братство” у складі “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України продовжує виконувати бойові завдання, протидіючи спробам противника проникнути в тил українських сил і створити загрозу обороні на Запорізькому напрямку.

Читайте також: Росіяни використовують Гуляйполе як плацдарм для наступу на Запоріжжя – військові

Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 18 жовтня, були зафіксовані 204 бойові зіткнення Сил оборони України з російськими загарбниками.

Фото: скриншот з відео



Джерело

Continue Reading

Війна

Ігнат: Партнери не надали інформації про перший пуск балістики, про другий

Published

on

Інформація від партнерів про перший пуск балістичних ракет у ніч проти 19 жовтня не надходила, однак перед другим ударом її отримали. Причини з’ясовують українські фахівці спільно з партнерами.

Про це начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив у телеетері, передає Укрінформ.

“Дійсно, є певна проблематика. Однак хочу одразу сказати, що були оті два удари балістикою: один о 23 годині, другий – о 3-й ночі. Балістичні ракети Іскандер-М, а також С-400, будуть визначати фахівці, який саме тип ракети. Щодо оповіщення приблизно така сама ситуація, як і за минулих ударів, коли було 39 ракет у масованому ударі. Теж інформація від партнерів не надходила першого разу, але другий раз надійшла. Так само, у принципі, і цієї ночі відбулося”, – зазначив Ігнат.

ВІн наголосив, що в української сторони є і власні джерела, які повідомляють про виходи, є радіолокаційне поле, яке відстежується в межах можливого, є інформація про те, що балістика вилітає. Відповідне інформування Повітряні сили здійснюють на власних ресурсах у соцмережах.

“Ще раз уточнимо: перший раз дійсно інформація через певні причини не надходила – тут розбираються наші експерти разом з партнерами, тому що не вперше така ситуація відбувається. А вже о 3-й ночі поступила інформація”, – зауважив він.

Водночас речник зазначив, що час прильоту балістичних ракет надзвичайно малий, навіть алгоритм залучення гучномовців і сирен відстає від прольоту.

Читайте також: Частка збиття російських реактивних дронів зросла до 76% – Ігнат

Ігнат додав: коли є удар балістикою о 23-ій чи опівночі, не виключено, що ворог повторить такі удари. Час підльоту балістичних ракет із прикордонних з РФ областей вкрай невеликий, йдеться про лічені хвилини.

Як повідомляв Укрінформ, протиповітряна оборона знешкодила чотири ракети та 243 дрони, якими російські війська атакували Україну в ніч проти 19 жовтня. На 25 локаціях зафіксовані ворожі влучання.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.