Війна
Розмальовані фасади, опалювальний сезон, воєнний стан та зміна пріоритетів: чим займаються одеські комунальники
Вулиці підмітають, нові квіти висаджують, райони прибирають: все що ми бачили і у минулому мирному житті відбувається і зараз. У комунальних служб задачі слідкувати за містом, його чистотою, підготовлювати до сезону залишились актуальними, але пріоритети змінились, а всі проєкти очікують часу відбудовування. Роботи багато, а якої саме? Про це “Дайджесту Одеси” розповів заступник директора департаменту міського господарства Одеської міськради Віталій Цуркан.
Як на вторгнення відреагували комунальні служби в Одесі?
Якщо говорити, що комунальні служби на початок бойових дій у нашій країні роз’їхалися, розбіглися, були зупинені — це не так. Як і у всіх людей був страх, було нерозуміння, але ми чиновники. Ми розуміємо, що на наших плечах та на плечах наших співробітників великий пласт роботи. Вона може не проглядатись людям зі сторони або тим, хто в якійсь паніці опиняється, але вона дуже відчутна. Кожен усвідомлює, що повинен щось зробити, він не може взяти і залишити своє робоче місце.
Згідно з інструкціями наш департамент перетворився в єдину комунальну службу на момент активних бойових дій. Наш директор департаменту, Наталія Мостовських, очолює цю комунальну службу. Всі наші комунальні підприємства стають єдиним механізмом, а не двадцятьма, як зазвичай.
На момент вторгнення нас зібрав віцемер Дмитро Жеман. Ми говорили, як нам підтримати Одесу, показати жителям, що місто продовжує жити. Мер поставив таке завдання: місто продовжує жити і тим самим потрібно показувати надію людям, що ніхто не збитий з пантелику. Ми розробили модель того як діятимемо. Конкретні служби займатимуться відновленням і упорядкуванням бомбосховищ, укриттів. Інші — продовжують підмітати вулиці, готувати місто до весняно-літнього періоду.
Яка робота наразі головна у комунальних підприємств?
Ми є дуже складним департаментом. Дуже багато роботи, у мирний час ми неймовірно завантажені: проєкти, плани, щільний графік, фінансування, презентаці ідей майбутнього, звіти. Все це мало реалізуватись і цього року також. Зрозуміло, що наразі пішло на другий план і в нас залишились звичні справи. Комунальні підприємства продовжують виконувати свої функціональні обов’язки: їздять глобуси, чистять дороги, метуть двірники та інше.
Дякувати Богу, що в нашому місті не було бойових дій і бюджетна сфера практично не просіла. У нас всі із зарплатами. Керівників підрозділів налаштовували на те, що вони є прикладом колективу, повинні показувати щоранку, що налаштовані на агресивну (у хорошому сенсі) роботу, яка має привести до результату: якісне прибирання, посадка, прибирання, миття територій, тощо.
Мешканців це радує, особливо, коли знімаємо якісь оборонні споруди. Приїжджали навіть делегації, які хотіли подивитись, як живе місто у воєнний час. Звичайно в деяких моментах, якісь радісні речі, вони через певний ком у горлі. Одеса показує, що вона живе, але водночас тут неподалік люди сидять в окопах – ми їх підтримуємо. Завжди беремо участь у подібних заходах допомоги.
Яких складнощів, пов’язаних зі вторгнення боялись, особливо під час опалювального сезону? У мешканців міста було багато сюжетів, і здебільшого вони не радісні.
Нас не може не турбувати воєнний стан, бо це непокоїть усю країну. Одеса велике місто, зараз ще насичене переміщеними громадянами. Вони переживають, а чи правильне обрали місто, щоб перезимувати, жити. Насамперед враховуємо побажання та надії мешканців, які вірять у те, що ми все зробимо правильно, а військові нас захистять.
Ми, своєю чергою, передбачили низку заходів, які могли б убезпечити нашу критичну інфраструктуру. Загалом у нас не зовсім та професія, щоб закрити якийсь простір. Моделювали події та відбувались своєрідні вчення, на випадки відсутності світла чи газу. Зараз розробляється механізм, рекомендації. Ми спілкуємось з Обласною військовою адміністрацією, обмінюємось рекомендаціями та варіантами розвитку подій. Якщо така модель передбачається, то розташовуватимемо пункти обігріву. У цьому питанні нам допомагають і допомагатимуть. Всі комунальні підприємства проінструктовані і мають план щодо того, як поводитись у складних умовах, коли не буде основних джерел обігріву, електроживлення. Насамперед вони думатимуть про людей, потім уже про себе. Сподіваюся, що такого не відбуватиметься, але ми маємо бути готові.
Чи готові вже до опалювального сезону?
Як правило, у нас підготовка до опалювального сезону починається рівно тоді, коли він закінчується, прямо наступного дня. Люди думають, що ось у трубах щось зашуміло, отже незабаром буде опалювальний сезон — а це серпень місяць. Це не зовсім так.
Як тільки закінчили опалювальний сезон, наступного дня, теплопостачальна та обслуговувальна організація, вже мають план гідравлічних випробувань. Це перше, що потрібно зробити для того, щоб виявити слабкі місця в мережі, зрозуміти яким чином вирішуватимуться проблеми ремонту, де брати матеріали та за які кошти. І ще треба донести населенню про їхні заборгованості. Це комплекс заходів, який рік у рік дуже схожий. Він необхідний, щоб уже до наближення опалювального сезону ми позбулись достатньо об’ємної кількості проблем, які можуть бути на початку нового сезону.
Перша гідравліка відбувається у травні, друга у липні, третя — кінці серпня/початку вересня. Обслуговувальні організації, ЖКС, вони так само як і теплопостачальні, випробовують будинкові мережі. У кожному будинку з центральним опаленням є елеваторний вузол, який називаємо тепловим пунктом. Однозначно він має бути приведеним до ладу. Готуються всі, хто причетний до цього.
Під час випробувань мережі можуть траплятись пориви, тому одразу це місце розкопується і починаються необхідні роботи. Але є різниця у тому наскільки велика ділянка потребує реставрації чи заміни. У будинках схожа система: йде опресування системи, наповнення її назад, спуск хімочищеної води та виявлення течій чи проблем.
Щотижня у нас проходять штаби тепла, де віцемер Дмитро Жеман, директор Департаменту Наталія Мостовських та всі учасники процесу, а це: обслуговувальна, теплопостачальна організація, ОДЕСАГАЗ, представники приватних компаній, які мають котельні, всі ми обговорюємо та вирішуємо нагальні проблеми. Це серйозний процес, який тягне за собою низку заходів до виконання. Можу сказати, що ми з ним справляємось і сьогодні, навіть у цей складний час, наше місто на 96% готове до опалювального сезону. Навіть якщо є якісь пориви та ремонтні роботи зараз, то у розраховані дні, ми знаємо, коли що закінчимо. Я впевнений, що розпочнемо опалювальний сезон вчасно, як запланували. Особливих проблем немає.
По всьому місту на фасадах будинків фарбою намальований український прапор, акція “колір миру”. Коли, як та з ким відбулася реалізація цієї акції?
Справді, це реалізувалось з перших днів повномасштабної війни, з 24 лютого. Як правило, на початку весни комунальні служби проводять закупівлю прапорів до державних свят. На той момент ми не були повністю забезпечені прапорами, ось тут і виникла ця ідея у заступника мера – Дмитра Жемана, яку він погодив з мером. Там де не вистачатиме прапорів — ми їх намалюємо. Всі дуже вподобали цю ідею. Раніше ми сказали б: ну як це розмальовувати фасад. Адже ми ж боремося з тими, хто це робить і є норми, правила, а ще й пам’ятки архітектури. Але коли ідея — об’єднати все місто в єдиний колір і єдину позицію, що Одеса — це Україна, то ми звичайно були у захваті. Напевно тільки так можна було донести до кожного дитяти, дорослого, двору таку ідею. У людини якийсь скоріше страх чи незнання, бо там вибухи, якась інформація, переживання. І, коли вона виходить і бачить жовто-блакитний стяг, то в свідомості прокидається думка, що все нормально, я у своїй країні і ніхто сюди не прийде.
Ми цю ідею поширили, наші КП, які обслуговують житлові будинки, десь знайшли фарбу. Це сталося дуже швидко: менше ніж за тиждень ми зафарбували всі будинки. Може, звичайно, в якихось глибинках цього немає, але здебільшого і в спальних районах будинки зафарбовані в державний прапор.
Як розповіли у ZEZMAN Holding разом з комунальниками, понад тисячу волонтерів використали більше 500 літрів фарби та тисячу балончиків, аби у місті з’явились незнімні прапори.
Я думаю, що ця ідея залишиться надовго, війна закінчиться нашою перемогою, і в мирний час це також збережеться. Ідею національних символів ми маємо зберігати, нести та показувати своїм дітям. Державний прапор – має бути в серці, розумі та на вулицях, будинках. Всі повинні бути впевнені, що вони живуть в єдиній країні: дружній та непереможній.
Нагадаємо, що Олексій Чорний розповів про роботу гуманітарного штабу Одеської області.
Війна
Фінляндія надає Україні новий пакет військової допомоги
Президент Фінляндії Александер Стубб за пропозицією уряду схвалив передачу Україні 35-го пакета військової допомоги, загальна вартість якого складає близько 1 млн євро.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Міністерства оборони Фінляндії.
Фото: Unsplash/aboodi vesakaran
Оновлюється…
Війна
На фронті за добу – 211 зіткнень, Покровський і Гуляйпільський напрямки найгарячіші
Між Силами оборони України та російськими військами минулої доби відбулися 211 бойових зіткнень. Найбільше ворог тиснув на Покровському та Гуляйпільському напрямках.
Про це Генштаб ЗСУ повідомив у зведенні станом на 08:00 9 жовтня, передає Укрінформ.
За даними Генштабу, учора росіяни завдали 83 авіаційні удари із застосуванням 243 керованих авіабомб. Також задіяли 9987 дронів-камікадзе, 2444 рази обстріляли населені пункти й позиції Сил оборони, зокрема 19 разів – із реактивних систем залпового вогню.
Ворожих обстрілів зазнали, зокрема, Безсалівка, Кореньок, Товстодубове, Сопич, Уланове, Малушине, Нескучне, Середина-Буда, Волфине, Рогізне, Рижівка, Кучерівка, Прогрес, Гірки, Вовківка, Студенок і Козаче Сумської області, Клюси, Лісківщина та Кривуша Чернігівської області.
Із авіації російська армія вдарила по Гасичівці.
Українська авіація, ракетні війська й артилерія за добу уразили дев’ять важливих об’єктів ворога, серед яких – чотири райони скупчення живої сили, місце зосередження техніки, дві артилерійські системи.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби росіяни провели одну штурмову дію, також 30 разів обстріляли позиції Сил оборони й населені пункти, зокрема двічі – із РСЗВ.
На Південно-Слобожанському напрямку українські захисники відбили п’ять ворожих атак. Російська армія на цій ділянці фронту намагалася просунутися в бік Ізбицького, Тернової, Вільчі й Рибалчиного.
На Куп’янському напрямку війська РФ вісім разів намагалися покращити свої позиції, проводячи штурмові дії в бік Радьківки, Куп’янська-Вузлового та Мирового.
На Лиманському напрямку загарбники здійснили вісім атак у бік Новосергіївки, Новоселівки, Ставків і Лимана. Їхні спроби вклинитися в українську оборону відбиті.
На Слов’янському напрямку росіяни двічі атакували в районах Озерного й Лимана.
На Краматорському напрямку ворог не проводив штурмових дій.
На Костянтинівському напрямку російська армія здійснила 12 атак. Вела наступальні дії в районі Костянтинівки, у бік Кіндратівки, Новоселівки, Торецького, Степів і Розкішного.
На Покровському напрямку загарбники атакували 16 разів – намагалися просунутися в бік Вільного, Світлого, Добропілля, Красноподілля, Сергіївки й Молодецького.
На Олександрівському напрямку війська РФ двічі штурмували в бік Вороного та Запорізького.
На Гуляйпільському напрямку, за уточненою інформацією, росіяни 16 разів атакували позиції українських оборонців. Ворог намагався просунутися в бік Рибного, Злагоди, Тернуватого, Косівцевого, Рівного, Верхньої Терси, Воздвижівки й Копанів.
На Оріхівському напрямку російська армія двічі намагалася атакувати в бік Новопавлівки та Плавнів.
На Придніпровському напрямку загарбники не проводили штурмових дій.
На Волинському та Поліському напрямках ознаки формування наступальних угруповань ворога не виявлені.
Як повідомляв Укрінформ, за добу Сили оборони нейтралізували понад 1700 російських загарбників.
Війна
Сили оборони уразили другий за день великий НПЗ у Росії
Сили оборони України 8 жовтня уразили найпотужніше нафтопереробне підприємство Росії – Омський нафтопереробний завод.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За даними Генштабу, Омський НПЗ задіяний у забезпеченні російської армії. Це підприємство спеціалізується на виробництві широкого спектру пального, мастил і нафтохімічної продукції. За рік воно може переробляти понад 21 млн тонн нафти.
Омський НПЗ уже зазнавав ураження 6 липня цього року. Тоді під удар потрапила установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 проєктною потужністю 8,4 млн тонн нафти на рік.
«Ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу російської федерації», – наголошують у Генштабі.
Сили спеціальних операцій ЗСУ зі свого боку зазначили, що повторний удар по Омському нафтопереробному заводу завдали їхні підрозділи Deep Strike. Операцію провели у взаємодії з російським повстанським рухом «Чорна Іскра».
«Завод розташований майже за 2500 км від кордону України. Це найвіддаленіший НПЗ Росії, який уражали українські дрони», – зауважують військові.
Омський НПЗ входить до структури «Газпром нафти» – однієї з найбільших нафтових компаній країни-агресорки. У Силах спецоперацій нагадують, що після першого удару, здійсненого 6 липня, це підприємство повністю зупинило переробку нафти та було виведене в ремонт.
Як повідомляв Укрінформ, підрозділи Сил оборони 8 жовтня також знову уразили нафтопереробний комплекс «Газпром нефтехим Салават» у Башкортостані.
Фото: Exilenova+
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса6 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство5 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції