Connect with us

Війна

Україна — бренд переможця: Які шанси Одеси прийняти EXPO 2030. Розповів Роман Григоришин

Published

on

Виставка EXPO — іміджевий захід світового масштабу і в України є всі шанси на проведення виставки в Одесі у 2030 році. Наразі йде підготовка до голосування за кандидата. Воно відбудеться у листопаді 2030 року, де 170 країн, члени Міжнародного бюро виставок, голосуватимуть за одного з чотирьох кандидатів. Міста-суперники Одеси: Пусан, Рим, Ер-Ріяд. Про одеські переваги та плани виставки для “Дайджесту Одеси” розповів директор Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської обласної військової адміністрації, Роман Григоришин.

Фото: УСІ

Розглянемо конкурентів

Виставка можливо не такий відомий захід, як Чемпіонат Світу з футболу чи Олімпійські ігри, але йде на рівні з ними. А економічний ефект навіть більший, адже виставка триває півроку. 

Виставка планувалась на 2020 рік в Дубай, була перенесена і проходила з жовтня по березень 2021 року. В 2025 році пройде в Японії. Тому, якщо планувати виставку у Пусані (Південна Корея) або Ер-Ріяду (Саудівська Аравія) — це суперечить базовому олімпійському принципу: виставка повинна подорожувати континентами. 

Розглянемо Ер-Ріяд. Ми розуміємо, що фінансово — це точно фаворит, тому що таких можливостей, мабуть, немає у жодної з інших країн. Проте, є аспекти, які грають проти: закритість країни та питання забезпечення прав жінок. Ми зараз будемо спостерігати Чемпіонат Світу з футболу в Катарі. І вже зустрічаються різні ситуації по персоналу саме жіночої статі. Цивілізованому світу зазвичай важко робити такі кроки в напрямку країн, які важко назвати демократичними. 

Італія. У 2015 році виставка була в Мілані. Якщо дивитись на столітню історію виставок, то в цій країні вона була дуже багато разів. А у Східній Європі виставки не було останні 40 років. 

Серед претендентів була москва, але вона сама собі вистрілила в ногу. Москви немає, тому з огляду на це Одеса — є одним із фаворитів. Ми не фантасти, розуміємо, що у багатьох з цих міст виставку можна проводити хоч завтра, а Одесі — треба попрацювати. Але для цього якраз є оці сім років, за які ми можемо перевтілити наше місто. І зробити таким, яке зможе прийняти протягом 6 місяців мільйони туристів. 

Переваги міста і для нього

Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні. Так вони б надали нам не рибу, як зазвичай, а вудочку, якою б ми зловили своє щастя. 

https://youtu.be/4r_h0yTJUQ0

Відповідно, це може бути флагманський проєкт всього півдня України. Логістично немає сенсу будувати ще один чи два аеропорти в Одесі. Треба робити місто доступним для інших аеропортів, з’єднувати швидкими шляхами з Миколаєвом (відновлення аеропорту) і з Ізмаїлом (реконструкція злітної смуги). І звичайно швидкою залізницею Одеса-Київ, щоб ми були в межах 3-4 годин зі столицею. Цей логістичний ланцюжок по-новому зв’яже Одесу із Європою, Києвом та Миколаєвом. 

Одеса у світі популярне місто, проте на жаль не випустило нічого нового у сучасності, а та спадщина, яка була, вже розгубилась. Проте ми знаємо, що іноземці визнавали це місто як комфортне для життя. Багато хто закохувався в місто, а хтось —в людей, купував нерухомість і час від часу приїжджає. Саме Одеса серед міст України найбільше зачаровує іноземців. На це багато підстав. Виставка — стимул приїхати, тим хто чув, але не був тут.  

Щодо економічного добробуту міста, звичайно, хочемо, щоб вони приїхали, отримали задоволення, витратили тут гроші, підтримали нашу економіку, або стали б частиною цієї економіки. Тому це неймовірно великий шанс, історичний для Одеси. 

Куди крокуємо стосовно EXPO

У кінці листопада 171 Генеральна асамблея МБВ, на якій відбудеться презентація нашої заявки, цього разу в офлайн режимі. Там буде вперше представлено саме архітектурний концепт, який розробляла Zaha Hadid Architects.

Фото: EXPO 2030

У проміжку між лютим-квітнем буде перевіряюча місія. Перше, що інспектуватимуть — гарантії центральної влади. Ми наразі робимо план, який запропонуємо Міжнародному бюро по візиту. Вони тут працюватимуть з понеділка по п’ятницю. Перші день-два вони проведуть у Києві, потім прибудуть до Одеси. Відбудеться зустріч з керівництвом міста, області, виїзд на саму локацію, демонстрація проєктів, логістики. Крім нашої презентації, готуємо кілька крутих сюрпризів для них. 

Ми розуміємо усю безпекову ситуацію, отримали завірення від Генерального Секретаря Міжнародного бюро виставок. Як мінімум він точно приїде, а щоб місія відбулась, потрібно ще троє делегатів. Я думаю, що не буде проблеми. На крайній випадок думатимемо про якийсь гібридний варіант цієї місії, можливо в онлайн-режимі. Але офлайн — краще.

Місце зустрічі — поля зрошення: де планують проходження виставки

Запланована територія — 250 га полів зрошення в 15 хвилинах їзди до центру. Про цю територію говорять останні років 20. Є купа варіантів, а щоб перейти від слів до справи, треба вирішити цілий ряд проблем. І так склалось, що, бюджетом міста чи області — це майже неможливо. Навіть, якщо ми не виграємо, то в будь-якому випадку, це можливість привести до ладу місце. Адже це справді територія пріоритетного розвитку: величезна ділянка, на якій може з’явитись як новий мікрорайон, так і різні економічні суб’єкти. Великий простір для росту, що знайти у місті на узбережжі — важко. І до речі, — ще одна перевага Одеси, відносно суперників. В інших країн немає ділянки в межах центру міста. 

Кожна країна по-різному підходить до виставки. Хтось приїжджає себе продавати, представляючи виробників, а хтось презентує країну. Є країни, які концептуально не сприймають, коли ти презентуєш виробника, як США, наприклад, вони себе презентували, як країну загалом. Зрештою — велика конверсія грошей та привернення уваги до країни. Наприклад, у 2021 році, український павільйон був також заточений на кількох виробників. І вони підписали багато контрактів. Це можливість. 

Попри війну: як готуватись до проєкту 2030 року, коли у країні війна

Безумовно вторгнення вплинуло. Рік тому, коли ми заявили про цю ініціативу, до того як її підтримав президент, багато людей дуже скептично ставились. Особливо ті, хто був у Дубай і розуміють що це таке. 

Через вторгнення та події в Україні і такої уваги, то з цього боку є трохи позитивного впливу для проєкту і можливостей. росію викинули з процесу, а Одеса стала хабом для міжнародних організацій, центром зернової угоди.

Організаційно та ментально після вторгнення було важко повернутись до роботи. Коли тут питання життя та смерті, розмовляти про те, що буде у 2030 році — складно. Коли вся адміністрація, і я також, працювала на забезпечення військових, навіть в думках не було питання “Що робити з ЕКСПО?”. 

На кінець лютого планували почати процес підготовки досьє. Були підібрані підрядники, розуміння фінансування, адже це не мало бути за кошти платників податків. Ми були готові починати з 1 березня. Почалась повномасштабна війна і зрозуміло, що ніхто до цього не повертався. І я чесно кажу, не знаю як склалось, якби в середині квітня мені не подзвонила Генеральний директор Zaha Hadid Architectsі. Вона сказала, що фірма готова продовжувати співпрацю. Нагадаю, це найдорожче та найпопулярніше архітектурне бюро у світі. Дуже багато компаній, міст змагаються за те, щоб компанія щось проєктувала чи будували в них і це коштує дуже дорого. До цього ми розглядали комерційну співпрацю з цим бюро, і коли вони в квітні подзвонили, то була дискусія. Навіть якби були гроші, нас би ніхто не зрозумів. Але фірма вирішила подарувати нам цей проект, тому що за їхніми словами: “ Україна — бренд переможців”. Вони хотіли бути з нами, підтримати та перемогти разом. 

Після цієї історії особисто я та моя команда не розглядали, що ми не подаємо це досьє. Так, це було дуже важко — програмний документ англійською та французькою мовами. Там розписано все до деталей: як рухаються люди, де вони живуть, яка економіка процесу, як будуватимуться павільйони, як ми будемо це промоутити. 

Маленька довідка: 7 вересня Україна офіційно подала реєстраційне досьє до Міжнародного бюро виставок у Парижі (BIE) для участі у конкурсі серед країн-кандидатів на право проведення Всесвітньої виставки Expo 2030 в Одесі. Цей крок є ключовим і обов’язковим для кожної країни-кандидата на етапі розгляду проєкту та в процесі голосування.

Фото: EXPO 2030

Ми з’єднались з командою CIVITTA. Ця консалтингова компанія веде дуже багато проєктів Кабінету Міністрів і ми почали співпрацю. Вони дуже молодці, надзвичайно креативні, крута професійна команда, яка допомогла все це зібрати в один документ. Тут варто відзначити, що Обласна адміністрація, всі департаменти, міністерства, місто оперативно надавали інформацію та допомагали. Це був як мурашник і в мене літо пройшло під лозунгом “досьє ЕКСПО”. 

Часто запитують чому ми цим займаємось, при тому що немає абсолютної гарантії, що ми переможемо. Але мені подобається бути причетним до чогось великого і це не купиш ні за які гроші. Думаю, що можливо завдяки цій роботі, колись в 2030 році, гулятиму зі своєю дитиною на виставці ЕКСПО в Одесі. З гордістю скажу: “я працював над цим”.

Хочу відзначити, що абсолютно всі країни, які є нашими конкурентами в боротьбі за ЕКСПО, абсолютно коректно себе поводять. Не бачив жодного висловлювання, що в Україні немає шансів, бо у них війна. 

Дізнатись, нададуть Одесі право чи ні, зможемо за 14 місяців. Це довгий дипломатичний шлях, на меті якого показати світу сучасну та прогресивну Одесу.

Війна

Прикордонники показали, як генерал і полковники ДПСУ зайшли в село Карпівка за 3,5 кілометра від ворога

Published

on


На сьомий день після звільнення села Карпівка Донецької області на Лиманському напрямку туди зайшли командири Державної прикордонної служби – генерал, два полковники та Герой України.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі прикордонної бригади «Помста».

Як зазначається у повідомленні, тоді ще тривали бої за сусіднє селище Нове, а в Карпівці тільки закріпилася піхота.

«До найближчих позицій росіян тоді було лише три з половиною кілометри. Попри загрозу, командири бригади “Помста” та офіцер підрозділу “Дозор” разом із досвідченими піхотинцями обійшли сім піхотних позицій, щоб особисто привітати з успішним проривом військових, які закріпилися й тримали оборону на нових рубежах. Це був не формальний візит. У кожному бліндажі відбулася важлива щира розмова», – йдеться у повідомленні.

Повідомляється також, що під час заходу до звільненої Карпівки генерал-лейтенант, командир бригади «Помста» Сергій Дейнеко та полковник, комендант підрозділу «Срібна трійка» Віталій Фасоля навідали єдиного мешканця села – діда Володю. Володимир пережив окупацію і запеклі бої. Кожного разу, передаючи провізію, у тилу пам’ятають про цього сміливого українця і передають йому пакунок їжі.

Читайте також: Сили оборони показали, як звільнили Карпівку на Лиманському напрямку

«На зворотному шляху на офіцерів чекала ворожа пастка – “почекун” (замаскований ворожий безпілотник , який окупанти навмисно виставляють уздовж доріг чи маршрутів логістики у режим очікування – ред.). Але Герой України на псевдо “Кілер” миттєво відреагував і з першого ж пострілу збив ворожий дрон. Цей епізод потрапив на відео», – повідомили у «Помсті».

Там також зазначили, що унікальні кадри військові тривалий час не оприлюднювали. «Навіть після того, як про результати операції “Вівальді” дізналася вся країна, вони не поспішали розповідати про цей ризикований візит. Лише тепер відео стало доступним широкому загалу. На ньому – не лише зустріч командирів із бійцями, а й свідчення особливої довіри та бойового братерства між людьми, які разом несуть відповідальність за звільнену українську землю», – наголошується у повідомленні.

Відео з особистого архіву прикордонників також оприлюднене на сайті ДПСУ.

Як повідомляв Укрінформ, про звільнення села Карпівка на Лиманському напрямку стало відомо 28 вересня. Зокрема, у Державній прикордонній службі показали, як звільняли його спільно з Третім армійським корпусом.

Наприкінці вересня також повідомлялося, що Третій армійський корпус завершив третій сезон операції «Вівальді», звільнивши населені пункти Нове, Рідкодуб і Катеринівку та відновивши контроль над Карпівкою і Новомихайлівкою. За час наступальних дій корпус повернув під контроль 176 км² української території.

Фото: пресслужба прикордонної бригади “Помста”



Джерело

Continue Reading

Війна

Під Ростовом спалахнув завод “Аксайкардандеталь”: в InformNapalm розповіли, що він виробляє (відео)

Published

on

Над промзоною Аксая піднявся чорний дим: горить завод “Аксайкардандеталь”, чиї верстати, за оцінкою InformNapalm, придатні й для військових замовлень.

Велика пожежа спалахнула 13 жовтня в Аксаї під Ростовом-на-Дону. Вогонь охопив територію машинобудівного заводу “Аксайкардандеталь”. За російськими даними, попередня площа загорання становить близько 3000 квадратних метрів, а над промзоною піднявся густий чорний дим. Про це повідомляє InformNapalm.

Підприємство працює з 1955 року й випускає карданні вали, шарніри, вузли трансмісій та інші механічні компоненти для сільськогосподарської і спеціальної техніки. Проте, як передає джерело, його можливості ширші: тут є потужності для гарячого штампування, високоточної металообробки, лазерного різання та роботи на верстатах із числовим програмним керуванням.

У вересні 2025 року директор заводу В’ячеслав Покровський розповідав про модернізацію виробництва та закупівлю південнокорейських і китайських верстатів. Він також підтверджував, що підприємство розширює напрям механічної обробки й може виготовляти компоненти для інших галузей.

Саме це робить об’єкт цікавим у контексті російського ВПК. Карданні передачі та шарніри використовують не лише в цивільних машинах, а й у військовій автомобільній та спеціальній техніці. Тобто наявні технології дозволяють заводу потенційно виконувати замовлення подвійного призначення.

Вогонь, за попередніми повідомленнями, охопив складські приміщення з пластиковою продукцією. На заводі є окрема дільниця, де роблять пластикові захисні кожухи для карданних валів. Масштаби пошкоджень основних цехів і причина пожежі поки невідомі.

Раніше повідомлялося, що магістральний газопровід, яким центральноазійський газ іде до Росії, вибухнув у Пензенській області. Аварійну ділянку відключили, у трубі догорає паливо, постраждалих немає.

Також великий нафтопаливний термінал Новошахтинського заводу нафтопродуктів у Ростовській області догорів після атаки дронів 10 жовтня. Об’єкт палав дві доби, а після пожежі там зафіксували серйозні руйнування.



Джерело

Continue Reading

Війна

Сирський каже, що перекидання сил із Курська не змінило б ситуацію під Покровськом

Published

on

Курська операція у 2024 році дала змогу зірвати наступальні плани Росії, змусити її перекинути близько 70 тисяч військових і відновити боєздатність українських підрозділів. Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вважає, що спрямування залучених до операції сил на оборону Покровського напрямку не змінило б суттєво ситуацію, оскільки там росіяни зосередили майже 100-тисячне угруповання.

Як передає Укрінформ, про це Сирський сказав в інтерв’ю BBC News Україна.

«Ні, не краще. Питання в тому, що на Курському напрямку в наступальному угрупованні застосували тільки три неповних бригади десантно-штурмових військ і два штурмових батальйони», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи варто було спрямувати ресурси на оборону східного фронту.

За словами Сирського, повним складом наступала лише одна бригада. Дві інші спочатку діяли силами двох батальйонів, а 95-та бригада перед операцією виходила з важких боїв на Торецькому напрямку. Інші залучені частини виконували завдання із закріплення та утримання зайнятої території, маючи укомплектованість на рівні 60-70%.

«Тобто якби їх застосували на Покровському напрямку, – і ми Покровський напрямок розглядаємо як два напрямки, Добропільський і Покровський, – то на цьому напрямку у росіян було зосереджено майже стотисячне угруповання військ і ці дві, а потім ще одна бригада, вони б не зіграли ніякої ролі, з огляду на їхній технічний стан», – пояснив колишній головнокомандувач.

Він зазначив, що українське командування обрало Курський напрямок після вивчення всієї лінії фронту. На початку літа 2024 року Росія наступала на 13 оперативних напрямках, подекуди маючи перевагу в 4,5-6 разів. Водночас на Сумщині російська оборона ослабла після перекидання військ на Харківський напрямок.

«Але на Сумському напрямку значно послабилась його оборона, і фактично не було активних військ, тому якраз і було прийнято рішення мною про проведення наступальної операції, яке було затверджено Президентом України», – сказав Сирський.

За його словами, протягом місяця українські військові взяли під контроль 1273 квадратних кілометри російської території. Росія перекинула на Курщину близько 70 тисяч військових, а її наступальні дії припинилися на всіх оперативно-стратегічних напрямках, крім Покровського.

«Тобто це дало нам можливість фактично підготувати резерви, дати перепочинок нашим військам і відновити боєздатність цих військ, які зазнали втрат в таких важких боях», – зазначив Сирський.

Читайте також: Сирський: Досвід української армії вже змінює уявлення НАТО про сучасну війну

Він додав, що на Курському напрямку російська оборона була слабкою: підрозділи прикриття кордону складалися переважно зі строковиків і були розтягнуті вздовж фронту на 10-12 кілометрів. Після початку українського наступу російські війська хаотично перекидали підрозділи, які відразу вступали в бій і зазнавали значних втрат. За російськими даними, наведеними Сирським, у деякі дні співвідношення втрат на Курському напрямку становило один до п’яти не на користь російських військ.

Як повідомлялося, українські війська розпочали операцію в Курській області РФ 6 серпня 2024 року, перетнувши державний кордон у районах Суджі та Кореневого.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.