Війна
Україна — бренд переможця: Які шанси Одеси прийняти EXPO 2030. Розповів Роман Григоришин
Виставка EXPO — іміджевий захід світового масштабу і в України є всі шанси на проведення виставки в Одесі у 2030 році. Наразі йде підготовка до голосування за кандидата. Воно відбудеться у листопаді 2030 року, де 170 країн, члени Міжнародного бюро виставок, голосуватимуть за одного з чотирьох кандидатів. Міста-суперники Одеси: Пусан, Рим, Ер-Ріяд. Про одеські переваги та плани виставки для “Дайджесту Одеси” розповів директор Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської обласної військової адміністрації, Роман Григоришин.

Фото: УСІ
Розглянемо конкурентів
Виставка можливо не такий відомий захід, як Чемпіонат Світу з футболу чи Олімпійські ігри, але йде на рівні з ними. А економічний ефект навіть більший, адже виставка триває півроку.
Виставка планувалась на 2020 рік в Дубай, була перенесена і проходила з жовтня по березень 2021 року. В 2025 році пройде в Японії. Тому, якщо планувати виставку у Пусані (Південна Корея) або Ер-Ріяду (Саудівська Аравія) — це суперечить базовому олімпійському принципу: виставка повинна подорожувати континентами.
Розглянемо Ер-Ріяд. Ми розуміємо, що фінансово — це точно фаворит, тому що таких можливостей, мабуть, немає у жодної з інших країн. Проте, є аспекти, які грають проти: закритість країни та питання забезпечення прав жінок. Ми зараз будемо спостерігати Чемпіонат Світу з футболу в Катарі. І вже зустрічаються різні ситуації по персоналу саме жіночої статі. Цивілізованому світу зазвичай важко робити такі кроки в напрямку країн, які важко назвати демократичними.
Італія. У 2015 році виставка була в Мілані. Якщо дивитись на столітню історію виставок, то в цій країні вона була дуже багато разів. А у Східній Європі виставки не було останні 40 років.
Серед претендентів була москва, але вона сама собі вистрілила в ногу. Москви немає, тому з огляду на це Одеса — є одним із фаворитів. Ми не фантасти, розуміємо, що у багатьох з цих міст виставку можна проводити хоч завтра, а Одесі — треба попрацювати. Але для цього якраз є оці сім років, за які ми можемо перевтілити наше місто. І зробити таким, яке зможе прийняти протягом 6 місяців мільйони туристів.
Переваги міста і для нього
Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні. Так вони б надали нам не рибу, як зазвичай, а вудочку, якою б ми зловили своє щастя.
Відповідно, це може бути флагманський проєкт всього півдня України. Логістично немає сенсу будувати ще один чи два аеропорти в Одесі. Треба робити місто доступним для інших аеропортів, з’єднувати швидкими шляхами з Миколаєвом (відновлення аеропорту) і з Ізмаїлом (реконструкція злітної смуги). І звичайно швидкою залізницею Одеса-Київ, щоб ми були в межах 3-4 годин зі столицею. Цей логістичний ланцюжок по-новому зв’яже Одесу із Європою, Києвом та Миколаєвом.
Одеса у світі популярне місто, проте на жаль не випустило нічого нового у сучасності, а та спадщина, яка була, вже розгубилась. Проте ми знаємо, що іноземці визнавали це місто як комфортне для життя. Багато хто закохувався в місто, а хтось —в людей, купував нерухомість і час від часу приїжджає. Саме Одеса серед міст України найбільше зачаровує іноземців. На це багато підстав. Виставка — стимул приїхати, тим хто чув, але не був тут.
Щодо економічного добробуту міста, звичайно, хочемо, щоб вони приїхали, отримали задоволення, витратили тут гроші, підтримали нашу економіку, або стали б частиною цієї економіки. Тому це неймовірно великий шанс, історичний для Одеси.
Куди крокуємо стосовно EXPO
У кінці листопада 171 Генеральна асамблея МБВ, на якій відбудеться презентація нашої заявки, цього разу в офлайн режимі. Там буде вперше представлено саме архітектурний концепт, який розробляла Zaha Hadid Architects.
У проміжку між лютим-квітнем буде перевіряюча місія. Перше, що інспектуватимуть — гарантії центральної влади. Ми наразі робимо план, який запропонуємо Міжнародному бюро по візиту. Вони тут працюватимуть з понеділка по п’ятницю. Перші день-два вони проведуть у Києві, потім прибудуть до Одеси. Відбудеться зустріч з керівництвом міста, області, виїзд на саму локацію, демонстрація проєктів, логістики. Крім нашої презентації, готуємо кілька крутих сюрпризів для них.
Ми розуміємо усю безпекову ситуацію, отримали завірення від Генерального Секретаря Міжнародного бюро виставок. Як мінімум він точно приїде, а щоб місія відбулась, потрібно ще троє делегатів. Я думаю, що не буде проблеми. На крайній випадок думатимемо про якийсь гібридний варіант цієї місії, можливо в онлайн-режимі. Але офлайн — краще.
Місце зустрічі — поля зрошення: де планують проходження виставки
Запланована територія — 250 га полів зрошення в 15 хвилинах їзди до центру. Про цю територію говорять останні років 20. Є купа варіантів, а щоб перейти від слів до справи, треба вирішити цілий ряд проблем. І так склалось, що, бюджетом міста чи області — це майже неможливо. Навіть, якщо ми не виграємо, то в будь-якому випадку, це можливість привести до ладу місце. Адже це справді територія пріоритетного розвитку: величезна ділянка, на якій може з’явитись як новий мікрорайон, так і різні економічні суб’єкти. Великий простір для росту, що знайти у місті на узбережжі — важко. І до речі, — ще одна перевага Одеси, відносно суперників. В інших країн немає ділянки в межах центру міста.
Кожна країна по-різному підходить до виставки. Хтось приїжджає себе продавати, представляючи виробників, а хтось презентує країну. Є країни, які концептуально не сприймають, коли ти презентуєш виробника, як США, наприклад, вони себе презентували, як країну загалом. Зрештою — велика конверсія грошей та привернення уваги до країни. Наприклад, у 2021 році, український павільйон був також заточений на кількох виробників. І вони підписали багато контрактів. Це можливість.
Попри війну: як готуватись до проєкту 2030 року, коли у країні війна
Безумовно вторгнення вплинуло. Рік тому, коли ми заявили про цю ініціативу, до того як її підтримав президент, багато людей дуже скептично ставились. Особливо ті, хто був у Дубай і розуміють що це таке.
Через вторгнення та події в Україні і такої уваги, то з цього боку є трохи позитивного впливу для проєкту і можливостей. росію викинули з процесу, а Одеса стала хабом для міжнародних організацій, центром зернової угоди.
Організаційно та ментально після вторгнення було важко повернутись до роботи. Коли тут питання життя та смерті, розмовляти про те, що буде у 2030 році — складно. Коли вся адміністрація, і я також, працювала на забезпечення військових, навіть в думках не було питання “Що робити з ЕКСПО?”.
На кінець лютого планували почати процес підготовки досьє. Були підібрані підрядники, розуміння фінансування, адже це не мало бути за кошти платників податків. Ми були готові починати з 1 березня. Почалась повномасштабна війна і зрозуміло, що ніхто до цього не повертався. І я чесно кажу, не знаю як склалось, якби в середині квітня мені не подзвонила Генеральний директор Zaha Hadid Architectsі. Вона сказала, що фірма готова продовжувати співпрацю. Нагадаю, це найдорожче та найпопулярніше архітектурне бюро у світі. Дуже багато компаній, міст змагаються за те, щоб компанія щось проєктувала чи будували в них і це коштує дуже дорого. До цього ми розглядали комерційну співпрацю з цим бюро, і коли вони в квітні подзвонили, то була дискусія. Навіть якби були гроші, нас би ніхто не зрозумів. Але фірма вирішила подарувати нам цей проект, тому що за їхніми словами: “ Україна — бренд переможців”. Вони хотіли бути з нами, підтримати та перемогти разом.
Після цієї історії особисто я та моя команда не розглядали, що ми не подаємо це досьє. Так, це було дуже важко — програмний документ англійською та французькою мовами. Там розписано все до деталей: як рухаються люди, де вони живуть, яка економіка процесу, як будуватимуться павільйони, як ми будемо це промоутити.
Маленька довідка: 7 вересня Україна офіційно подала реєстраційне досьє до Міжнародного бюро виставок у Парижі (BIE) для участі у конкурсі серед країн-кандидатів на право проведення Всесвітньої виставки Expo 2030 в Одесі. Цей крок є ключовим і обов’язковим для кожної країни-кандидата на етапі розгляду проєкту та в процесі голосування.
Ми з’єднались з командою CIVITTA. Ця консалтингова компанія веде дуже багато проєктів Кабінету Міністрів і ми почали співпрацю. Вони дуже молодці, надзвичайно креативні, крута професійна команда, яка допомогла все це зібрати в один документ. Тут варто відзначити, що Обласна адміністрація, всі департаменти, міністерства, місто оперативно надавали інформацію та допомагали. Це був як мурашник і в мене літо пройшло під лозунгом “досьє ЕКСПО”.




Часто запитують чому ми цим займаємось, при тому що немає абсолютної гарантії, що ми переможемо. Але мені подобається бути причетним до чогось великого і це не купиш ні за які гроші. Думаю, що можливо завдяки цій роботі, колись в 2030 році, гулятиму зі своєю дитиною на виставці ЕКСПО в Одесі. З гордістю скажу: “я працював над цим”.
Хочу відзначити, що абсолютно всі країни, які є нашими конкурентами в боротьбі за ЕКСПО, абсолютно коректно себе поводять. Не бачив жодного висловлювання, що в Україні немає шансів, бо у них війна.
Дізнатись, нададуть Одесі право чи ні, зможемо за 14 місяців. Це довгий дипломатичний шлях, на меті якого показати світу сучасну та прогресивну Одесу.
Війна
Хмара обговорив з головнокомандувачем Збройних сил Швеції прискорення поставок Україні літаків Gripen
Міністр оборони України Євгеній Хмара під час зустрічі з головнокомандувачем Збройних сил Швеції генералом Міхаелем Классоном обговорив можливості прискорення поставок літаків Gripen та озброєння до них.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомило у Фейсбуці.
“Україна розраховує на літаки Gripen як на важливе посилення захисту неба, зокрема у протидії носіям КАБів та реактивним безпілотникам”, – заявили у Міноборони.
Хмара і Классон детально обговорили наступні кроки щодо передачі Gripen Україні, можливості прискорення постачання літаків та озброєння до них.
Хмара підкреслив, що “Україні важливо отримувати необхідні спроможності синхронно із літаками, зокрема ракети Meteor – для протидії російській авіації, яка є носієм КАБів”.
Також, зазначив він, “існує потреба у боєприпасах до авіаційних гармат, передачу яких обговорили”.
Окремо Хмара і Классон сфокусувалися на безпековій ситуації в Балтійському морі, а також критичних потребах українських воїнів.
Хмара наголосив на важливості шведської допомоги та підкреслив, що важливо, аби вона ґрунтувалась на реальних потребах Сил оборони України.
“Понад 90% втрат ворог несе через удари дронів. Саме тому фокус підтримки партнерів має бути на безпілотних системах різних типів — front strike, middle strike, deep strike. Другий пріоритет — ППО. Важливі поставки ракет до наземних комплексів протиповітряної оборони, ПЗРК, ракет класу “повітря — повітря”, — підкреслив Хмара.
Він подякував Швеції за ефективну та якісну підтримку і заявив про готовність розвивати взаємовигідну співпрацю.
“Україна прагне надавати зворотний зв’язок щодо застосування шведського озброєння для підвищення його ефективності, розвивати програми обміну досвідом та промислову співпрацю”, – заявили у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, міністр оборони України Євгеній Хмара, міністр оборони Швеції Пол Йонсон та міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг у Брюсселі підписали лист про наміри щодо подальшої співпраці в межах ініціативи Gripen для України.
Війна
Новус у Вишневому — атака БПЛА на Київщині — Фокус
Російські БПЛА атакували Київщину. Зафіксоване влучання у торгівельний центр “Новус” у Вишневому.
У неділю ввечері, 22 листопада, російський реактивний ударний безпілотник “Герань-5” влучив у ТЦ “Новус” у Вишневому на Київщині. Про це повідомляють місцеві канали.
Також зазначається, що у магазині пробито дах.
Очільник ОДА Тимур Ткаченко повідомив, що загинула людина, ще троє людей поранені, один із постраждалих перебуває у важкому стані.
“Люди просто прийшли до магазину за продуктами. Звичайний похід за покупками обернувся трагедією через російську атаку”, — написав посадовець.
У муніципальній безпеці Вишневого повідомили, що пожежа, яка виникла внаслідок вибуху у торгівельному центрі, була ліквідована.
У компанії відреагували на удар, повідомивши про пошкодження одного із магазинів мережі.
Допис компанії
Фото: скриншот
Наразі на місці, як наголошується, працюють усі відповідні служби, тривають необхідні роботи та оцінка ситуації.
“Найважливіше для нас зараз – життя та здоров’я людей. Всім постраждалим надається необхідна допомога”, — йдеться у повідомленні.
Новина доповнюється…
Війна
Сили оборони за тиждень уразили вісім об’єктів нафтової інфраструктури росіян
Сили оборони України завдали серії ударів по нафтовій інфраструктурі, військовій логістиці, засобах протиповітряної оборони, пунктах управління та об’єктах забезпечення російської армії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.
Як зауважили у міністерстві, цей період позначився не одним резонансним ураженням, а послідовним впливом на різні складові російської воєнної системи. Українські сили атакували об’єкти, від яких залежить виробництво й постачання пального, переміщення військових вантажів, управління безпілотниками, захист стратегічної інфраструктури та підтримання техніки в боєздатному стані.
Одним із ключових напрямків українських операцій стало послідовне ураження російської нафтової інфраструктури.
Сили оборони у ніч на 16 листопада атакували Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Під удар потрапили установки первинної переробки нафти АТ-4, АТ-5 та АТ-6, а також комплекс виробництва автомобільного бензину.
Потужність підприємства становить близько 6,6 млн тонн нафти на рік. Його географічне розташування робить завод важливим для забезпечення російських військ на південному напрямку та в тимчасово окупованому Криму.
Безпілотники атакували Ростовську область Росії. У місті Азов виникли пожежі на чотирьох виробничих об’єктах
Того самого дня Сили оборони уразили три нафтобази в російському азові Ростовської області: “Флеш Енерджі”, “Транзит-Експрес” та “Азовську”.
Ці об’єкти виконують різні функції в паливному ланцюгу:
- “Флеш Енерджі” забезпечує зберігання та постачання нафтопродуктів;
- “Транзит-Експрес” працює як перевалочний термінал із можливістю перевантаження пального із залізничного транспорту на автомобільний;
- “Азовська” має значні потужності зберігання та перевалки.
Таким чином, під удар потрапили не лише потужності з виробництва пального, а й інфраструктура, яка дозволяє його накопичувати, розподіляти та доставляти споживачам.
Наступної ночі, 17 листопада, українські сили завдали удару по нафтохімічному комплексу “Газпром нафтохім Салават” у Башкортостані. Підприємство розташоване приблизно за 1 500 кілометрів від українського кордону та має потужність переробки близько 10 млн тонн нафти на рік.
Тут виробляють бензин, дизельне й авіаційне пальне, мастильні матеріали та нафтохімічну продукцію. Після влучання на території комплексу пролунали вибухи та виникла пожежа.
Також 17 листопада оператори 1-го окремого центру безпілотних систем повідомили про ураження нафтопереробного заводу “Башнефть-Уфанефтехим” в Уфі. Це підприємство входить до Уфимського нафтопереробного комплексу, загальна потужність якого становить близько 23,5 млн тонн нафти на рік. Водночас ступінь пошкодження заводу потребує окремого підтвердження.
У ніч на 18 листопада українські сили повторно уразили Ільський НПЗ, а також завдали удару по Афіпському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї. За даними Генерального штабу Збройних сил України, на Ільському НПЗ уражений резервуарний парк, а на Афіпському – установка переробки нафти.
Згодом масштаби пошкоджень Ільського підприємства уточнили: один резервуар РВС-5000 знищений, ще вісім резервуарів різної місткості пошкоджені. Також зазнали пошкоджень ділянка нафтопроводу, технічні та складська будівлі.
Ще одним важливим епізодом стало ураження 19 листопада нафтоперекачувальної станції “Калейкіно” в районі Альметьєвська Республіки Татарстан.
Це один із ключових вузлів нафтової системи Росії, через який приймають і змішують нафту з різних регіонів, після чого спрямовують її до нафтопереробних заводів та в систему магістрального нафтопроводу “Дружба”.
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, підтверджено ураження трьох резервуарів РВСПА-50 000 на території НПС “Калейкіно-1”. Один резервуар загорівся, ще два зазнали пошкоджень. Кожен із них розрахований на зберігання до 50 тисяч кубометрів нафти.
Ураження цього об’єкта має значення не лише для локальної інфраструктури. Йдеться про вузол, який забезпечує рух сировини між видобутком, переробкою та подальшим транспортуванням. Вплив на такі точки створює додаткові труднощі для функціонування всього нафтового ланцюга.
Окремим напрямком стали удари по транспортній інфраструктурі, яку російська армія використовує для забезпечення окупаційних угруповань.
У ніч на 16 листопада Сили оборони уразили Керченський міст, який з’єднує тимчасово окупований Крим із територією Росії. Унаслідок атаки рух мостом тимчасово зупинили, було зафіксовано пошкодження конструкцій і дорожнього полотна.
У ніч на 17 листопада атака на міст продовжилася. Повідомлялося про обвал автомобільної арки. Цей епізод продемонстрував, наскільки складно Росії гарантувати безпеку навіть об’єктам, які вона роками намагалася представити як захищені.
Наступне ураження Керченського мосту відбулося в ніч на 19 листопада. Цього разу Ракетні війська у взаємодії з іншими складовими Сил оборони застосували берегові ракетні комплекси ВМС ЗСУ “Нептун”. За повідомленням Генерального штабу, ціль була уражена, рух мостом перекрили, залізничне полотно зазнало пошкоджень.
Значення цих ударів визначається насамперед військовою роллю мосту. Це одна з головних транспортних артерій, якою Росія доставляє на окупований півострів і далі на південний напрямок пальне, боєприпаси, озброєння та військову техніку.
“Важливо й те, що Керченський міст не є єдиним маршрутом забезпечення російських військ. Однак порушення його роботи збільшує навантаження на альтернативні шляхи, ускладнює планування перевезень і створює додаткові логістичні обмеження”, – наголосили у Міноборони.
Ці дії доповнили попередні удари по переправах. Зокрема, 15 листопада було підтверджено пошкодження автомобільних мостів через Сіверський Донець поблизу Пришиба Луганської області та через річку Міус у районі Таганрога Ростовської області. Ще раніше, 14 листопада, було уражено міст через Міуський лиман біля Лакедемонівки.
У ніч на 18 листопада під удар потрапив автомобільний міст через Сіверський Донець поблизу Станиці Луганської. А в ніч на 21 листопада Генеральний штаб повідомив про ураження ще одного автомобільного мосту через цю річку в районі Луганська.
Фактично йдеться про послідовне створення перешкод на маршрутах, якими російська армія переміщує особовий склад, пальне, боєприпаси та техніку.
Не менш важливими стали операції проти засобів протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та систем управління російськими військами.
Генеральний штаб 17 листопада повідомив про ураження десяти російських радарів і станцій радіоелектронної боротьби. Зокрема, дві станції РЕБ були уражені в районі яковенкового на тимчасово окупованій території Криму та поблизу приазовського в Краснодарському краї.
Такі об’єкти є важливими елементами російської системи виявлення, супроводження та протидії українським безпілотникам. Виведення їх з ладу може погіршувати здатність ворога своєчасно виявляти повітряні цілі та створювати перешкоди для їх проходження.
19 та в ніч на 20 листопада Сили оборони продовжили ураження військової інфраструктури ворога.
У Брянській області Сили оборони уразили зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С2”. Цей комплекс призначений для прикриття військових та інфраструктурних об’єктів від повітряних загроз, зокрема безпілотників і ракет.
У районі Селидового Донецької області був уражений пункт управління безпілотниками російських військ. Саме такі центри забезпечують організацію роботи операторів, координацію польотів і застосування БПЛА проти українських позицій та населених пунктів.
Крім того, у районах Рубіжного та Лисичанська Луганської області Сили оборони уразили склади матеріально-технічних засобів російських підрозділів. У районі Бердянська Запорізької області – місце зосередження озброєння та військової техніки.
Ще один важливий результат було озвучено 20 листопада Президентом України Володимиром Зеленським: за одну ніч Сили оборони уразили три пускові установки російських ракетних комплексів, призначених для застосування балістичного озброєння. На момент повідомлення було підтверджено знищення однієї цілі, результати щодо двох інших уточнювалися.
“Це особливо важливо з огляду на те, що Росія продовжує використовувати балістичні ракети для ударів по українських містах, енергетичній та цивільній інфраструктурі. Виявлення й ураження пускових установок безпосередньо впливає на спроможність ворога готувати та здійснювати такі атаки”, – зауважили у міністерстві.
У ніч на 21 листопада Сили оборони також уразили склад боєприпасів російського підрозділу в районі Первомайського на тимчасово окупованій території Криму. Пункти управління російських підрозділів уражено в районах Пришиба Запорізької області та Українська Донецької області.
Ці цілі доповнюють загальну картину: українські сили впливають не лише на засоби ураження ворога, а й на його здатність управляти військами, накопичувати ресурси та організовувати бойову роботу.
У ніч на 18 листопада під Хомутовкою Курської області було уражено ремонтну базу російських військ. Такі об’єкти забезпечують відновлення пошкодженої бронетехніки, автомобілів та іншого військового майна.
Коли ворог втрачає ремонтні потужності, він втрачає не лише конкретну базу, а й можливість оперативно повертати пошкоджену техніку до строю. Це збільшує навантаження на інші ремонтні підрозділи та ускладнює забезпечення військ на передовій.
Також 18 листопада Генеральний штаб повідомив про результати ураження російського 123-го авіаремонтного заводу в Старій Руссі Новгородської області. Йшлося про удар, завданий ще 10 листопада, наслідки якого вдалося уточнити згодом.
За підтвердженою інформацією, пошкоджені три військово-транспортні літаки російських повітряно-космічних сил, серед них – важкий Іл-76.
Цей результат важливий з огляду на роль військово-транспортної авіації у перекиданні особового складу, техніки, вантажів та інших ресурсів на значні відстані. Пошкодження літаків і ремонтної інфраструктури обмежує можливості ворога відновлювати авіаційну техніку та підтримувати її в експлуатаційному стані.
Головна особливість українських операцій протягом цього періоду – комплексний характер впливу на російську воєнну машину.
Війна не обмежується безпосереднім зіткненням підрозділів на лінії фронту. Щоб продовжувати наступальні дії, російська армія повинна мати пальне, боєприпаси, справну техніку, захищені маршрути постачання, засоби зв’язку, розвідки та управління. Вона також потребує систем ППО, які прикривають військові об’єкти й тилову інфраструктуру.
Саме ці взаємопов’язані елементи опинилися під тиском українських ударів.
Перше – зменшення паливних і фінансових ресурсів ворога. Ураження НПЗ, нафтобаз і нафтоперекачувальних станцій створює проблеми на різних етапах паливного циклу. Від виробництва до зберігання та транспортування. Це може ускладнювати забезпечення російських військ і водночас впливати на економічні ресурси, з яких фінансується війна.
Друге – ускладнення військової логістики. Ураження Керченського мосту та інших переправ змушує ворога шукати альтернативні маршрути, змінювати схеми перевезень і витрачати більше часу на доставку вантажів. Для армії, яка веде бойові дії на великій території, навіть додаткові логістичні труднощі можуть мати відчутні наслідки.
Третє – послаблення протиповітряної оборони. Ураження комплексів ППО, радарів і станцій РЕБ створює прогалини в системі захисту російських об’єктів. Це має значення не лише для конкретного удару, а й для подальших операцій українських безпілотних і ракетних систем.
Четверте – зниження спроможностей ворога застосовувати безпілотники та управляти військами. Пункти управління БпЛА, склади, місця зосередження техніки й озброєння є важливими вузлами бойового забезпечення. Їхнє ураження може порушувати координацію, зменшувати доступні ресурси та ускладнювати підготовку наступальних дій.
П’яте – обмеження здатності відновлювати бойовий потенціал. Ураження ремонтних баз, авіаремонтних підприємств і військово-транспортної авіації впливає на те, наскільки швидко росія може компенсувати втрати, повертати техніку до експлуатації та переміщувати ресурси.
Важливо, що ці ефекти не існують окремо. Пошкодження паливної інфраструктури впливає на логістику. Порушення логістики ускладнює забезпечення підрозділів. Послаблення ППО відкриває додаткові можливості для наступних ударів. А знищення ремонтних і командних спроможностей ускладнює відновлення системи після завданих втрат.
Події 16–21 листопада демонструють, що Сили оборони України продовжують працювати не лише по безпосередніх військових цілях, а й по інфраструктурі, яка забезпечує здатність Росії вести війну.
Від нафтопереробних підприємств у Краснодарському краї та Башкортостані до нафтоперекачувальної станції в татарстані, від Керченського мосту до складів боєприпасів, пунктів управління, засобів ППО та ремонтних баз – українські удари охопили різні рівні російської воєнної системи.
Це не означає, що кожне ураження автоматично зупиняє роботу підприємства чи позбавляє російську армію можливості виконувати певне завдання. Масштаби пошкоджень і тривалість відновлення окремих об’єктів різняться. Проте сукупний ефект таких операцій полягає в тому, що противнику доводиться витрачати більше ресурсів на захист, відновлення, переналаштування логістики та компенсацію втрат.
Українська стратегія полягає не лише в тому, щоб знищувати російські засоби безпосередньо на полі бою, а й у тому, щоб послідовно позбавляти російську армію ресурсів, маршрутів і можливостей, завдяки яким вона продовжує воювати.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 22 листопада безпілотники, ймовірно, уразили Головне управління Росгвардії у Краснодарському краї.
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
