Connect with us

Війна

Україна — бренд переможця: Які шанси Одеси прийняти EXPO 2030. Розповів Роман Григоришин

Published

on

Виставка EXPO — іміджевий захід світового масштабу і в України є всі шанси на проведення виставки в Одесі у 2030 році. Наразі йде підготовка до голосування за кандидата. Воно відбудеться у листопаді 2030 року, де 170 країн, члени Міжнародного бюро виставок, голосуватимуть за одного з чотирьох кандидатів. Міста-суперники Одеси: Пусан, Рим, Ер-Ріяд. Про одеські переваги та плани виставки для “Дайджесту Одеси” розповів директор Департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської обласної військової адміністрації, Роман Григоришин.

Фото: УСІ

Розглянемо конкурентів

Виставка можливо не такий відомий захід, як Чемпіонат Світу з футболу чи Олімпійські ігри, але йде на рівні з ними. А економічний ефект навіть більший, адже виставка триває півроку. 

Виставка планувалась на 2020 рік в Дубай, була перенесена і проходила з жовтня по березень 2021 року. В 2025 році пройде в Японії. Тому, якщо планувати виставку у Пусані (Південна Корея) або Ер-Ріяду (Саудівська Аравія) — це суперечить базовому олімпійському принципу: виставка повинна подорожувати континентами. 

Розглянемо Ер-Ріяд. Ми розуміємо, що фінансово — це точно фаворит, тому що таких можливостей, мабуть, немає у жодної з інших країн. Проте, є аспекти, які грають проти: закритість країни та питання забезпечення прав жінок. Ми зараз будемо спостерігати Чемпіонат Світу з футболу в Катарі. І вже зустрічаються різні ситуації по персоналу саме жіночої статі. Цивілізованому світу зазвичай важко робити такі кроки в напрямку країн, які важко назвати демократичними. 

Італія. У 2015 році виставка була в Мілані. Якщо дивитись на столітню історію виставок, то в цій країні вона була дуже багато разів. А у Східній Європі виставки не було останні 40 років. 

Серед претендентів була москва, але вона сама собі вистрілила в ногу. Москви немає, тому з огляду на це Одеса — є одним із фаворитів. Ми не фантасти, розуміємо, що у багатьох з цих міст виставку можна проводити хоч завтра, а Одесі — треба попрацювати. Але для цього якраз є оці сім років, за які ми можемо перевтілити наше місто. І зробити таким, яке зможе прийняти протягом 6 місяців мільйони туристів. 

Переваги міста і для нього

Сам проєкт EXPO дуже класно підходить у контекст відновлення України. Країна є форпостом протистояння проти нацистів сучасності. Тому було б дуже слушно, аби інші країни підтримали в наданні права на проведення виставки саме в Україні. Так вони б надали нам не рибу, як зазвичай, а вудочку, якою б ми зловили своє щастя. 

https://youtu.be/4r_h0yTJUQ0

Відповідно, це може бути флагманський проєкт всього півдня України. Логістично немає сенсу будувати ще один чи два аеропорти в Одесі. Треба робити місто доступним для інших аеропортів, з’єднувати швидкими шляхами з Миколаєвом (відновлення аеропорту) і з Ізмаїлом (реконструкція злітної смуги). І звичайно швидкою залізницею Одеса-Київ, щоб ми були в межах 3-4 годин зі столицею. Цей логістичний ланцюжок по-новому зв’яже Одесу із Європою, Києвом та Миколаєвом. 

Одеса у світі популярне місто, проте на жаль не випустило нічого нового у сучасності, а та спадщина, яка була, вже розгубилась. Проте ми знаємо, що іноземці визнавали це місто як комфортне для життя. Багато хто закохувався в місто, а хтось —в людей, купував нерухомість і час від часу приїжджає. Саме Одеса серед міст України найбільше зачаровує іноземців. На це багато підстав. Виставка — стимул приїхати, тим хто чув, але не був тут.  

Щодо економічного добробуту міста, звичайно, хочемо, щоб вони приїхали, отримали задоволення, витратили тут гроші, підтримали нашу економіку, або стали б частиною цієї економіки. Тому це неймовірно великий шанс, історичний для Одеси. 

Куди крокуємо стосовно EXPO

У кінці листопада 171 Генеральна асамблея МБВ, на якій відбудеться презентація нашої заявки, цього разу в офлайн режимі. Там буде вперше представлено саме архітектурний концепт, який розробляла Zaha Hadid Architects.

Фото: EXPO 2030

У проміжку між лютим-квітнем буде перевіряюча місія. Перше, що інспектуватимуть — гарантії центральної влади. Ми наразі робимо план, який запропонуємо Міжнародному бюро по візиту. Вони тут працюватимуть з понеділка по п’ятницю. Перші день-два вони проведуть у Києві, потім прибудуть до Одеси. Відбудеться зустріч з керівництвом міста, області, виїзд на саму локацію, демонстрація проєктів, логістики. Крім нашої презентації, готуємо кілька крутих сюрпризів для них. 

Ми розуміємо усю безпекову ситуацію, отримали завірення від Генерального Секретаря Міжнародного бюро виставок. Як мінімум він точно приїде, а щоб місія відбулась, потрібно ще троє делегатів. Я думаю, що не буде проблеми. На крайній випадок думатимемо про якийсь гібридний варіант цієї місії, можливо в онлайн-режимі. Але офлайн — краще.

Місце зустрічі поля зрошення: де планують проходження виставки

Запланована територія — 250 га полів зрошення в 15 хвилинах їзди до центру. Про цю територію говорять останні років 20. Є купа варіантів, а щоб перейти від слів до справи, треба вирішити цілий ряд проблем. І так склалось, що, бюджетом міста чи області — це майже неможливо. Навіть, якщо ми не виграємо, то в будь-якому випадку, це можливість привести до ладу місце. Адже це справді територія пріоритетного розвитку: величезна ділянка, на якій може з’явитись як новий мікрорайон, так і різні економічні суб’єкти. Великий простір для росту, що знайти у місті на узбережжі — важко. І до речі, — ще одна перевага Одеси, відносно суперників. В інших країн немає ділянки в межах центру міста. 

Кожна країна по-різному підходить до виставки. Хтось приїжджає себе продавати, представляючи виробників, а хтось презентує країну. Є країни, які концептуально не сприймають, коли ти презентуєш виробника, як США, наприклад, вони себе презентували, як країну загалом. Зрештою — велика конверсія грошей та привернення уваги до країни. Наприклад, у 2021 році, український павільйон був також заточений на кількох виробників. І вони підписали багато контрактів. Це можливість. 

Попри війну: як готуватись до проєкту 2030 року, коли у країні війна

Безумовно вторгнення вплинуло. Рік тому, коли ми заявили про цю ініціативу, до того як її підтримав президент, багато людей дуже скептично ставились. Особливо ті, хто був у Дубай і розуміють що це таке. 

Через вторгнення та події в Україні і такої уваги, то з цього боку є трохи позитивного впливу для проєкту і можливостей. росію викинули з процесу, а Одеса стала хабом для міжнародних організацій, центром зернової угоди.

Організаційно та ментально після вторгнення було важко повернутись до роботи. Коли тут питання життя та смерті, розмовляти про те, що буде у 2030 році — складно. Коли вся адміністрація, і я також, працювала на забезпечення військових, навіть в думках не було питання “Що робити з ЕКСПО?”. 

На кінець лютого планували почати процес підготовки досьє. Були підібрані підрядники, розуміння фінансування, адже це не мало бути за кошти платників податків. Ми були готові починати з 1 березня. Почалась повномасштабна війна і зрозуміло, що ніхто до цього не повертався. І я чесно кажу, не знаю як склалось, якби в середині квітня мені не подзвонила Генеральний директор Zaha Hadid Architectsі. Вона сказала, що фірма готова продовжувати співпрацю. Нагадаю, це найдорожче та найпопулярніше архітектурне бюро у світі. Дуже багато компаній, міст змагаються за те, щоб компанія щось проєктувала чи будували в них і це коштує дуже дорого. До цього ми розглядали комерційну співпрацю з цим бюро, і коли вони в квітні подзвонили, то була дискусія. Навіть якби були гроші, нас би ніхто не зрозумів. Але фірма вирішила подарувати нам цей проект, тому що за їхніми словами: “ Україна — бренд переможців”. Вони хотіли бути з нами, підтримати та перемогти разом. 

Після цієї історії особисто я та моя команда не розглядали, що ми не подаємо це досьє. Так, це було дуже важко — програмний документ англійською та французькою мовами. Там розписано все до деталей: як рухаються люди, де вони живуть, яка економіка процесу, як будуватимуться павільйони, як ми будемо це промоутити. 

Маленька довідка: 7 вересня Україна офіційно подала реєстраційне досьє до Міжнародного бюро виставок у Парижі (BIE) для участі у конкурсі серед країн-кандидатів на право проведення Всесвітньої виставки Expo 2030 в Одесі. Цей крок є ключовим і обов’язковим для кожної країни-кандидата на етапі розгляду проєкту та в процесі голосування.

Фото: EXPO 2030

Ми з’єднались з командою CIVITTA. Ця консалтингова компанія веде дуже багато проєктів Кабінету Міністрів і ми почали співпрацю. Вони дуже молодці, надзвичайно креативні, крута професійна команда, яка допомогла все це зібрати в один документ. Тут варто відзначити, що Обласна адміністрація, всі департаменти, міністерства, місто оперативно надавали інформацію та допомагали. Це був як мурашник і в мене літо пройшло під лозунгом “досьє ЕКСПО”. 

Часто запитують чому ми цим займаємось, при тому що немає абсолютної гарантії, що ми переможемо. Але мені подобається бути причетним до чогось великого і це не купиш ні за які гроші. Думаю, що можливо завдяки цій роботі, колись в 2030 році, гулятиму зі своєю дитиною на виставці ЕКСПО в Одесі. З гордістю скажу: “я працював над цим”.

Хочу відзначити, що абсолютно всі країни, які є нашими конкурентами в боротьбі за ЕКСПО, абсолютно коректно себе поводять. Не бачив жодного висловлювання, що в Україні немає шансів, бо у них війна. 

Дізнатись, нададуть Одесі право чи ні, зможемо за 14 місяців. Це довгий дипломатичний шлях, на меті якого показати світу сучасну та прогресивну Одесу.

Війна

Сили оборони уразили командний пункт росіян у Курській області та понтонні переправи на ТОТ Донеччини

Published

on

Сили оборони України 18 травня уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Тьоткіного Курської області РФ та ще низку ворожих об’єктів на території Херсонської, Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

У Києві та низці областей оголошували тривогу через загрозу балістики

Published

on

У Києві та низці областей України оголошували повітряну тривогу у зв’язку із загрозою удару російських військ із застосуванням балістичних ракет.



Джерело

Continue Reading

Війна

Корпусна реформа, досвід та західна зброя дозволили Нацгвардії нівелювати кількісну перевагу ворога

Published

on

Перехід на корпусну систему забезпечив пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Разом зі створенням штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад це дало змогу Нацгвардії успішно нівелювати кількісну перевагу ворога.

Про це йдеться у дописі командувача Національної гвардії Олександра Півненка у Фейсбуці, передає Укрінформ.  

Півненко наголосив, що сучасна війна диктує безпрецедентну динаміку, де успіх на полі бою вимірюється не просто кількістю залученого особового складу, а швидкістю ухвалення рішень, гнучкістю управління, рівнем технологічної інтеграції та постійної адаптації.

«Коли у липні 2023 року я був призначений на посаду командувача Національної гвардії України, перед нами стояло складне завдання: не лише розвивати бригади “Гвардії наступу” та утримувати значні ділянки фронту, а й паралельно трансформувати внутрішню структуру НГУ під вимоги високоінтенсивного протистояння. Сьогодні Національна гвардія стійко утримує десятки кілометрів нашої лінії оборони, зокрема на напрямках, де ворог діє найбільш активно», – нагадав він.

За словами командувача НГУ, досвід війни показав, що відсутність сталої структури та постійна зміна підпорядкування бригад суттєво ускладнюють координацію. Саме тому на початку 2025 року за погодженням із військово-політичним керівництвом держави, головнокомандувачем ЗСУ та міністром внутрішніх справ Національна гвардія розпочала масштабну реформу – перехід на корпусну систему управління.

У структурі Національної гвардії було розгорнуто 1-й корпус «Азов» та 2-й корпус «Хартія», нагадав Півненко. Він підкреслив, що ця реформа дала змогу виключити фактор тимчасовості: командир корпусу тепер є безпосереднім керівником для своїх підрозділів, який досконало знає потреби, логістику та бойовий потенціал кожної бригади. Це дозволяє кардинально прискорити комунікацію, чітко систематизувати тактичні й оперативні завдання та забезпечити швидше ухвалення рішень. Що, своєю чергою, безпосередньо впливає на спроможність ефективніше протидіяти противнику й проводити ударно-пошукові дії.

«Практика першого року роботи корпусів доводить правильність цього вектору. Попри шалений натиск окупантів у 2025 році, у смугах відповідальності обох корпусів Нацгвардія спромоглася не лише вибудувати глибоко ешелоновану оборону, а й провести успішні ударно-пошукові операції. Зокрема, під час боїв на Куп’янському та Добропільському напрямках корпусна модель повністю довела свою дієвість. Коли командир корпусу володіє повноцінною картиною бою та має власні оперативні резерви, він здатний самостійно й миттєво купірувати ворожі прориви, проводити контрударні дії. І вже за цей час, аналізуючи досвід бойових дій, ми зрозуміли, що штабам корпусів потрібні власні додаткові інструменти маневру і посилення спроможностей», – зауважив Півненко.

Саме тому в обох корпусах було створено додаткові підрозділи: артилерійські бригади, штурмові полки, полки безпілотних систем. «Роль артилерії та полків безпілотних систем важко переоцінити. Сучасне поле бою на 80-90 відсотків контролюється саме дронами. Гвардійські підрозділи безпілотних систем уже продемонстрували надвисоку результативність, завдавши ворогу втрат на суму понад 20 мільярдів доларів. Завдяки безпілотним системам гвардійці загалом знищили десятки тисяч одиниць ворожої бронетехніки», – додав Півненко.

Читайте також: Росія може підтримувати інтенсивність наступу ще протягом одногодвох роківПівненко

На його переконання, створення окремих полків безпілотних систем у межах корпусів дозволяє централізувати цей досвід, масштабувати успішні практики, застосовувати найновіші FPV-дрони на оптоволокні, інтегрувати їх із системами управління боєм і забезпечити точкове вогневе ураження там, де це необхідно найбільше.

Паралельно була посилена загальна структура Нацгвардії створенням артилерійських бригад, нагадав командувач НГУ. Вони виконують завдання у смугах оборони корпусів, надаючи необхідну артилерійську підтримку бригадам. Основу їхньої вогневої моці складають українські 155-міліметрові самохідні артилерійські установки «Богдана», а також іноземні зразки: словацькі САУ Zuzana та чеські САУ DITA.

Наразі НГУ забезпечує безперервний процес підготовки екіпажів для цих високоавтоматизованих систем, що дозволяє суттєво наростити точність та дальність ураження ворога на відстані до понад 30-40 км, додав командувач НГУ.

Півненко також зауважив, що ще кілька років тому Національна гвардія асоціювалася переважно з легкими бронетранспортерами та бронемашинами. Сьогодні ситуація змінилася докорінно. За останні роки бригади отримали на озброєння та успішно опанували важкі німецькі танки Leopard 2A4 та Leopard 1A5, а також американські бойові машини піхоти M2 Bradley. «Наші бійці на практиці довели, що німецькі Leopard та американські Bradley – це дієва тактична зв’язка, створена одне для одного. Це дозволяє вести сучасний комбінований бій, де техніка діє як єдиний злагоджений механізм у взаємодії з підрозділами БПЛА, РЕБ та протиповітряного прикриття», – розповів Півненко.

Він також додав, що сучасний західний танк Leopard перестав бути виключно машиною прориву. Сьогодні це дуже швидка та мобільна артилерія, яка підтримує піхоту вогнем із закритих позицій на великій відстані та оперативно змінює точки роботи.

Читайте також: Командувач Нацгвардії не вірить у потенційний наступ з Білорусі

«Для того, щоб ця техніка ефективно виживала під щоденними атаками ворожих дронів, ми суттєво модернізуємо її захист безпосередньо в польових умовах. Наш стратегічний орієнтир: технологічність, керованість, збереження життів наших воїнів. Реформи, які ми втілили протягом останнього року, кардинально змінили обличчя Національної гвардії України. Перехід на корпусну систему усунув штучні бар’єри в управлінні, забезпечивши пряму вертикаль між командуванням та бійцем в окопі. Створення штурмових полків, полків безпілотних систем та артилерійських бригад дало нам збалансований, автономний і високотехнологічний механізм та вогневу міць. Це той самий асиметричний важіль, який дозволяє нам успішно нівелювати кількісну перевагу ворога», – підсумував командувач НГУ.

Як повідомляв Укрінформ, батальйон «Pilum» масштабовано до 41-го полку безпілотних систем у складі 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.