Війна
Як і навіщо фіксувати видачу гуманітарки: в Одесі працює єдина база Петра Обухова
У волонтерів вистачає головного болю з ввезенням та оформленням гуманітарної допомоги, вони звітують про те, що взяли й що віддали. І ця звітність хоча б частково оберігає нас від розкрадання. Є інша сторона — випадки безглуздих хвастощів щодо повних шаф гуманітарки. Ніби на суботній базар на Привозі, людина крокує від одного штабу до іншого, збираючи пакуночки від донорів. І це випадки всієї країни.
Здебільшого, зареєструвавшись, людина отримує продуктовий набір раз на два тижні. Вони відрізняються своїм наповненням, позиціями та організаціями, які надали допомогу. Видачу, як ввезення та оформлення теж треба ставити на рейки та фіксувати. Це допоможе уникнути такого собі “гуманітарного туризму” та дасть об’єктивну прозору звітність для донорів. Вони надають допомогу вже протягом 8 місяців, ми потребуватимемо її ще навіть після перемоги та завершення воєнних дій. Отже, це питання поваги.
З кінця квітня в Одесі працює база «Ігрек», яку волонтери між собою називають базою Обухова, бо він її створив. Волонтерські організації під’єднались до цієї бази та бачать хто, де, коли та яку отримав допомогу навіть у інших штабах. А ще мають змогу обмінюватись необхідним між собою. Виходить, єдиний прозорий центр зі спільною метою. За ідеєю так і має бути.
«Дайджест Одеси» запитав у депутата Одеської міської ради Петра Обухова, як працює база і яку звітність ми бачимо на сьогодні: “Ідея полягала у тому, аби всі організації, які надають допомогу, її фіксували. Таким чином уникаємо дублювання та маємо повну статистику по місту. Потім її показують донорам та організаціям, щоб вони бачили прозорість процесів. Є окремі люди, їх невелика кількість, але вони є, які систематично ходять по всіх підряд волонтерських центрах і намагаються накопичити у себе вдома тони цієї продукції. Деякі з них навіть показують фото забитих шаф. Це негативно впливає на наших донорів, адже вони не розуміють, чому повинні це фінансувати. Наразі до системи під’єднано близько 25 різних волонтерських центрів, у тому числі створених Одеською міською радою.

Я розробляв базу сам. Ми співпрацюємо з мерією, Департаментом праці та соціальної політики. Департамент сконтактовує усі організації міста зі мною, я їм пояснюю як працювати з системою і навіщо це потрібно. Є центри, які відмовились під’єднуватись. Їм важко, або вони не бачать потреби. Зокрема, це «Карітас Одеса УГКЦ» та «Корпорація Монстрів», яка має свою систему”, – розповів Петро Обухов.

Зареєстровано на сьогодні близько 130 тисяч людей. Це 66 тисяч одеситів, та понад 64 тисячі ВПО. Всі ці люди отримали 368 тисяч продуктових наборів.
«Ігрек» — свого роду волонтерська допомога від депутата для міста. Він створив її безкоштовно. Наразі система об’єднує лише Одеський регіон, але немає проблем у підключенні всієї країни, адже реєстрація відбувається за індивідуальним податковим номером.

Схожа система працює в Миколаєві. У кінці червня ряд волонтерських організацій заговорили про створення CRM-системи для єдиної реєстрації отримувачів пакунків у цій області. Розмови були у Львові та інших областях, що свідчить про потреби у звітності, чесності та розумному використанню наданих ресурсів.
Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:
– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.
– Центр “ЯМаріуполь”.
– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.
– Одеський осередок “Демократичної Сокири”.
– Громадська організація “Спільна мета”.
Війна
Покровка на Сумщині перебуває під контролем ЗСУ
Населений пункт Покровка на Сумщині перебуває під контролем ЗСУ, поширені на російських ресурсах заяви про нібито його захоплення не відповідають дійсності.
Як передає Укрінформ, про це 14-й армійський корпус повідомив у Фейсбуці та оприлюднив відеокадри, як майорить у Покровці прапор України.
“Воїни 14-о армійського корпусу встановили державний прапор України у населеному пункті, вщент розбивши чергову брехню російських пабліків про нібито “захоплення” цієї території”, – йдеться у дописі.
“Якщо зазирнути в історію, то генетичний код нинішніх окупантів не змінився: ще з 1917 року радянські нелюди принесли сюди розкуркулення та терор, намагаючись зламати волелюбний дух прикордоння. Сьогодні їхні нащадки продовжують ту саму справу – методично перетворюють село на руїни КАБами та артилерією, мстячись за те, що не можуть тут закріпитися”, – зазначили військові.
У 14-у армійському корпусі підкреслили: “Покровка практично вщент розбита, але вона не здана. Встановлений нашими бійцями стяг над згарищами – це не просто символ, це доказ того, що 14-й армійський корпус тримає населений пункт під щільним вогневим контролем”.
Як повідомляв Укрінформ, населений пункт Криничне на Запоріжжі перебуває під контролем Сил оборони України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Війна
Третій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу РФ
Третій армійський корпус зірвав спробу масштабного механізованого наступу армії Російської Федерації – ворог пішов в атаку одночасно на семи напрямках і задіяв понад півтисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів.
Як передає Укрінформ, про це Третій армійський корпус повідомив у Фейсбуці.
«19 березня противник здійснив наймасштабнішу спробу прориву на Лимансько-Борівському напрямку. Росіяни залучили сили 1-ї танкової та 20-ї загальновійськової армій РФ, але ворог почав зазнавати втрат, не доїхавши до ЛБЗ», – ідеться у повідомленні.
Ворог пішов в атаку одночасно на семи напрямках у смузі корпусу і задіяв понад півтисячі піхотинців, 28 одиниць бронетехніки, більше 100 одиниць мототехніки, багі й квадроциклів.
«За чотири години підготовлені підрозділи «Трійки» перетворили стрімкий прорив росіян на масштабний провал», – зазначили у корпусі.
Втрати ворога в техніці: 84 одиниці мототехніки, 11 БМП і БТР та 3 танки. Уражено ТОС «Сонцепьок» і 5 гармат. Знищені 160+ ворожих БпЛА.
«Півтора місяці ми спостерігали ознаки підготовки наступу. Росіяни нарощували удари КАБами по наших переправах через Оскіл, намагаючись відрізати логістику. Почали наводити власні понтонні переправи й розміновувати маршрути – це прямо вказувало на підготовку до широкомасштабного механізованого наступу.
Ми готувалися: на різних напрямках були відпрацьовані оборонні дії, кожна бригада мала власний план відбиття атаки. Корпус координував ці дії – і у результаті на всіх напрямках удари були зірвані», – зазначив бригадний генерал Андрій Білецький.
За добу бригади й полки корпусу знищили 405 військовослужбовців ворога: 288 – безповоротні, решта – санітарні втрати.
«Армії РФ не вдалося захопити ні населених пунктів, ні позицій. Знищення залишків живої сили, якій вдалося вижити у кілзоні «Трійки», триває», – наголосили в корпусі.
Як повідомляв Укрінформ, російська армія зі зміною погодних умов посилила тиск одразу на кількох ділянках фронту, кількість бойових зіткнень кілька днів поспіль перевищує 200.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
Пам’яті старшого солдата Богдана Гриценка
Свідомо обрав шлях воїна й до останнього залишався вірним побратимам
***
Вона історію творила
За нею душу й тіло у вогонь
Вона як птаха сизокрила
Яка присіла на долонь
Ці рядки про рідну мову декламував у соцмережах студент-історик Богдан Гриценко. Коли прийшла війна — він підтвердив свої слова вчинками: старший солдат став на захист України в перші дні широкомасштабного вторгнення РФ, хоча йому було лише 20 років.
Богдан народився і виріс у Вознесенську, навчався на історичному факультеті Миколаївського національного університету, мріяв викладати історію й передавати молодшому поколінню любов до України. Служив у складі 188-го батальйону 123-ї бригади ТрО, де швидко здобув авторитет побратимів і отримав свою першу відзнаку за оборону Миколаєва.
Після звільнення Херсона Богдан обрав одну з найнебезпечніших ділянок служби — став драйвером моторних човнів. Під постійним ворожим вогнем переправляв через Дніпро боєприпаси й підкріплення, а назад вивозив поранених і мирних жителів.
Навіть коли артилерія накривала воду, він не залишав своїх: брав на буксир пошкоджені човни, витягував екіпажі з-під ударів і повертався за тими, хто потребував допомоги. Побратими згадують його як відважного, витриманого й надійного воїна, який завжди йшов туди, де було найважче, і ніколи не ховався за чужими спинами.

Богдан загинув у грудні 2023 року під час евакуації бійців у районі Кринок на Херсонщині.
За коротке, але героїчне життя він здобув державні та бойові нагороди — серед них орден «За мужність» ІІІ ступеня та відзнака Президента «За оборону України». Його подвиг назавжди залишився у пам’яті побратимів і вдячних людей, яких він урятував.
Рідні згадують Богдана як світлого, працелюбного й надзвичайно відповідального юнака. Він рано став самостійним, багато працював, писав вірші, любив історію та завжди допомагав іншим. Богдан свідомо обрав шлях воїна й до останнього залишався вірним побратимам. Його життя стало прикладом честі, мужності та безмежної любові до України — любові, за яку він віддав найдорожче.

Честь Герою!
Олег Книгницький
Фото з сімейного архіву
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Одеса1 тиждень agoЯкі графіки відключень світла будуть в Одесі завтра, 10 березня
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі пішов з життя актор із “Пригод Електроніка” Василь Скромний Анонси
-
Війна1 тиждень agoЧерез атаку РФ по Дністровській ГЕС у річку витікло 1,5 тонни масел: плями помітили в Молдові
-
Усі новини5 днів agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа трасі Одеса-Миколаїв сталася смертельна аварія
-
Відбудова1 тиждень agoМінфін та KfW напрацьовують нові інструменти економічного відновлення України
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна6 днів agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті