Connect with us

Війна

Як і навіщо фіксувати видачу гуманітарки: в Одесі працює єдина база Петра Обухова

Published

on

У волонтерів вистачає головного болю з ввезенням та оформленням гуманітарної допомоги, вони звітують про те, що взяли й що віддали. І ця звітність хоча б частково оберігає нас від розкрадання. Є інша сторона — випадки безглуздих хвастощів щодо повних шаф гуманітарки. Ніби на суботній базар на Привозі, людина крокує від одного штабу до іншого, збираючи пакуночки від донорів. І це випадки всієї країни. 

Здебільшого, зареєструвавшись, людина отримує продуктовий набір раз на два тижні. Вони відрізняються своїм наповненням, позиціями та організаціями, які надали допомогу. Видачу, як ввезення та оформлення теж треба ставити на рейки та фіксувати. Це допоможе уникнути такого собі “гуманітарного туризму” та дасть об’єктивну прозору звітність для донорів. Вони надають допомогу вже протягом 8 місяців, ми потребуватимемо її ще навіть після перемоги та завершення воєнних дій. Отже, це питання поваги. 

З кінця квітня в Одесі працює база «Ігрек», яку волонтери між собою називають базою Обухова, бо він її створив. Волонтерські організації під’єднались до цієї бази та бачать хто, де, коли та яку отримав допомогу навіть у інших штабах. А ще мають змогу обмінюватись необхідним між собою. Виходить, єдиний прозорий центр зі спільною метою. За ідеєю так і має бути. 

Фото: Знай.юа

«Дайджест Одеси» запитав у депутата Одеської міської ради Петра Обухова, як працює база і яку звітність ми бачимо на сьогодні: “Ідея полягала у тому, аби всі організації, які надають допомогу, її фіксували. Таким чином уникаємо дублювання та маємо повну статистику по місту. Потім її показують донорам та організаціям, щоб вони бачили прозорість процесів. Є окремі люди, їх невелика кількість, але вони є, які систематично ходять по всіх підряд волонтерських центрах і намагаються накопичити у себе вдома тони цієї продукції. Деякі з них навіть показують фото забитих шаф. Це негативно впливає на наших донорів, адже вони не розуміють, чому повинні це фінансувати. Наразі до системи під’єднано близько 25 різних волонтерських центрів, у тому числі створених Одеською міською радою.

Я розробляв базу сам. Ми співпрацюємо з мерією, Департаментом праці та соціальної політики. Департамент сконтактовує усі організації міста зі мною, я їм пояснюю як працювати з системою і навіщо це потрібно. Є центри, які відмовились під’єднуватись. Їм важко, або вони не бачать потреби. Зокрема, це «Карітас Одеса УГКЦ» та «Корпорація Монстрів», яка має свою систему”, – розповів Петро Обухов.

Зареєстровано на сьогодні близько 130 тисяч людей. Це 66 тисяч одеситів, та понад 64 тисячі ВПО. Всі ці люди отримали 368 тисяч продуктових наборів. 

«Ігрек» — свого роду волонтерська допомога від депутата для міста. Він створив її безкоштовно. Наразі система об’єднує лише Одеський регіон, але немає проблем у підключенні всієї країни, адже реєстрація відбувається за індивідуальним податковим номером. 

Схожа система працює в Миколаєві. У кінці червня ряд волонтерських організацій заговорили про створення CRM-системи для єдиної реєстрації отримувачів пакунків у цій області. Розмови були у Львові та інших областях, що свідчить про потреби у звітності, чесності та розумному використанню наданих ресурсів. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Війна

Дрони атакували НПЗ і нафтотермінал у Росії

Published

on

У ніч на 20 серпня безпілотники атакували нафтопереробний завод у російському Нижньокамську, нафтовий термінал та підстанцію на Кубані у Краснодарському краї.

Про це повідомляє Настоящее Время, передає Укрінформ.

Мер Нижньокамська Радмір Бєляєв заявив, що вранці 20 серпня «силами ППО успішно відбито чергову масовану атаку на район».

Проте низка Телеграм-каналів пишуть, що був атакований НПЗ Танеко, який належить Татнефті.

Повідомляється, що дрони також атакували підстанцію Тамань (ключовий магістральний вузол енергомосту Кубань – Крим) у Темрюкському районі та нафтовий термінал Таманьгазнефти у селищі Волна.

Читайте також: У Росії понад 70% АЗС залишилися без бензину – ЗМІ

30 липня українські безпілотники знищили на цьому терміналі 12 резервуарів.

Як повідомляв Укрінформ, після атаки дронів у російській Уфі спалахнула пожежа на одному з нафтопереробних заводів, який перебував на ремонті.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Війна

Українські наземні роботизовані комплекси

Published

on

Характеристики НРК та що загрожує їм на фронті



Джерело

Continue Reading

Війна

чому АКС-74 досі актуальний у війську

Published

on


У свіжому випуску проєкту «Перевірено боєм» журналісти Укрінформу з’ясовують, чому радянський АКС-74 досі залишається затребуваним в українських військових, які його основні характеристики, наскільки він точний та що особливого в його експлуатації.

Ведуча Христя Равлюк разом з інструктором 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда з позивним «Жук» знайомиться з АКС-74 (автомат Калашникова складний зразка 1974 року), дізнається про його переваги і недоліки та особливості використання, а також випробовує автомат на полігоні.  

«АКС-74 у нас багато. Вони досі працюють, і під них у нас є багато патронів», – пояснює «Жук», чому радянський автомат продовжують використовувати українські військові.

Інструктор розповідає про патрон 5,45×39 мм, темп стрільби, довжину ствола та вагу автомата. За його словами, попри вік конструкції, АКС-74 «у вправних руках є достатньо точним на коротких та середніх дистанціях».

Чому, попри вік та не найкращу ергономіку, АКС-74 досі залишається в строю? Наскільки він точний та як поводиться під час стрільби?

Читайте також: Спецпроєкт «Перевірено боєм»: Укрінформ тестує штурмову гвинтівку Heckler & Koch

Дивіться новий випуск «Перевірено боєм» – про зброю, яка пройшла десятиліття та продовжує використовуватися українськими військовими.

Прем’єра у середу, 19 серпня, о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.