Дані оприлюднені у розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions.

Як зазначається, російський багатофункціональний винищувач-бомбардувальник Су-34 є основним носієм керованих авіаційних бомб з універсальними модулями планерування та корекції та уніфікованих міжвидових плануючих боєприпасів.

Саме вони є одними з основних засобів ворога для ураження наземних цілей на тактичній та оперативній глибинах.

ГУР оприлюднило список із 79 підприємств, що входять до кооперації з виробництва винищувачів-бомбардувальників та їх основних складових та систем.

За даними розвідки, майже третина з них не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції, а отже можуть й надалі мати доступ до необхідних іноземних компонентів та технологій.

Серед таких підприємств, зокрема АТ «Навігатор» – виробник бортової апаратури радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-85В та іншого обладнання зі складу навігаційної системи Су-34; АТ «Котлін-Новатор», що здійснює ремонт антен для бортової радіолокаційної станції літака; ТОВ «ТД “Корпорація ВСМПО-Авісма”», яке постачає продукцію із титанових сплавів; АТ «ОКБ “Зеніт”» – виробник систем бортового живлення Су-34.

«Воєнна розвідка України продовжує системну роботу зі збору та поширення даних про засоби, які Росія використовує у війні. Мета – обмежити військові спроможності противника та запобігти використанню агресорами технологій в майбутньому», – підкреслили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані ще 19 підприємств російської кооперації з виробництва безпілотних літальних апаратів «Оріон» і 30 іноземних компонентів зі складу іранського Shahed-107 і російського БПЛА «Фенікс».

Фото: ГУР

Едуард народився 5 жовтня 1996 року у Переяславі на Київщині.

З дитинства займався спортом, був капітаном футбольної команди. 

 «У школі ми були спортивними та активними, їздили на футбол, баскетбол та різні спортивні змагання», – згадує брат Назар. 

Після школи Едуард здобув професію кухаря-кондитера у місцевому училищі, бо мріяв стати коком на кораблі. Згодом навчався у Київському національному університеті культури і мистецтв за спеціальністю «готельно-ресторанний бізнес».  

Хлопець цікавився віруваннями предків та скандинавською міфологією, захоплювався мужністю вікінгів та філософією гідної смерті в бою. Займався змішаними єдиноборствами. Працював начальником охорони. 

У свій 27-й день народження – 5 жовтня 2023 року – Едуард усвідомлено прийшов до ТЦК. Офіційно приєднався до Збройних сил 2 листопада: став військовослужбовцем 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав позивний «Вікінг». Служив матросом, гранатометником 1-го взводу розвідувального відділення розвідувального взводу 1-го батальйону морської піхоти в/ч А4765.

«Вікінг» брав участь у бойових діях на території Херсонської та Донецької областей: захищав село Кринки, Краматорськ та Покровськ.  

За звитяги на Покровському напрямку захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Проте він не встиг особисто отримати нагороду. 

Едуард Олійник прийняв свій останній бій поблизу міста Родинське Покровського району Донецької області 27 липня 2025 року. Тоді троє бійців розвідувальної групи потрапили під ворожий обстріл. Та навіть після важкого поранення Едуард не склав зброї. До останнього подиху він відстрілювався, намагаючись дотягнутися до рації, щоб попередити побратимів про засідку. «Вікінг» загинув зі зброєю в руках.  

«Це була залізна людина. Він був вірним побратимом, який захищав, боронив нашу землю, дуже хвилювався за рідних та близьких. Таких людей мало. Йдуть, на жаль, найкращі. У наших серцях він із нами назавжди. Ми його любимо і пам’ятаємо», – каже побратим Анатолій Кулик, який був із «Вікінгом» в останньому бою та вижив тоді єдиний із групи.  

Дівчина Едуарда Анастасія назвала його найкращим чоловіком. «Мій коханий, я назавжди запам’ятаю тебе таким усміхненим, хоробрим, радісним, сповненим амбіцій і планів на майбутнє…» – написала вона у соцмережі. 

Класна керівниця Едуарда Валентина Одинець розповідає, що це неначе її учня  характеризував Володимир Винниченко: «Це був справжній розбишака халамидник. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному кроці».  

«Однокласники передусім згадують його веселість, жартівливість і вміння товаришувати. Для мене він залишиться невеличким хлопчиком із завихреним чубчиком, дуже сучасною тоді зачіскою-хвостиком і з великою мрією стати коком на кораблі дальнього плавання», – зазначає пані Валентина.

Чин похорону Едуарда Олійника відбувся 6 серпня 2025 року у Переяславі. Похований військовий на Заальтицькому кладовищі. 

«Едуард виріс у вільній, незалежній Україні. Він не знав і не хотів знати іншої країни. І коли настала чорна година випробувань, коли скажений сусід вирішив, що нам, українцям, немає місця на Богом даній землі, що немає права на існування наша мова, наша культура, наш народ, він не роздумував і став на захист України і всіх нас», – сказав представник РТЦК Олександр Молоткін. 

Указом Президента України від 28 жовтня 2025 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Едуарда Олійника нагородили орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно). 

26 грудня 2025 року на фасаді гімназії №2 у Переяславі, випускником якої він був, відкрили меморіальну дошку на його честь. На церемонії були найрідніші люди загиблого воїна – мама Юлія, брат Назар та тітка Руслана. 

Шана Захисникові! 

Валентина Кащенко

Фото із соцмереж, Переяславської міської територіальної громади та Переяслав.City

За матеріалами Переяславської міської територіальної громади

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 15 березня, передає Укрінформ.

Армія РФ завдала ударів по прикордонних населених пунктах: Безсалівка, Кучерівка, Рижівка, Масензівка, Ходине, Іскрисківщина, Степанівка, Будки, Старикове, Козаче, Уланове, Мала Слобідка Сумської області.

На Північно–Слобожанському і Курському напрямках ворог один раз атакував позиції Сил оборони, здійснивши 62 обстріли населених пунктів та позицій українських військ, два з яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно–Слобожанському напрямку наступальних дій росіян не зафіксовано.

На Куп’янському напрямку війська РФ двічі йшли вперед у напрямку Новоосинового та Глушківки.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили три спроби російських загарбників просунутися в бік Лиману та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Ямполя.

На Краматорському напрямку активних наступальних дій ворога не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 10 наступальних дій у напрямку Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки та в районі Плещіївки.

На Покровському напрямку з початку доби російські війська 10 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій в бік населених пунктів Торецьке, Білицьке, Нове Шахове та в районах Мирнограда, Родинського, Молодецького, одне боєзіткнення іще не завершено.

На Олександрівському напрямку ворог здійснив вісім наступальних дій в районах населених пунктів Березове, Тернове, Першотравневе, Новомиколаївка, Злагода та у напрямку Вербового.

Крім того, Іванівка, Гаврилівка, Просяна зазнали російських авіаударів.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 14 атак у районі Гуляйполя, та у бік Залізничного, Варварівки, Святопетрівки, Оленокостянтинівки. Війська РФ завдали авіаударів по районах населених пунктів Чарівне, Гуляйпільське, Копані, Мирне. Три боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку армія РФ наступальних дій не проводила, проте завдала авіаударів по Оріхову та Веселянці.

На Придніпровському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано. Авіаударів зазнали Микільське та Львове.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбувається. Спроби російських військ просуватися не фіксуються.

Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав окремі райони Запорізького напрямку, де війська РФ зосереджують значну кількість сил і засобів для наступу.