Connect with us

Війна

Як і навіщо фіксувати видачу гуманітарки: в Одесі працює єдина база Петра Обухова

Published

on

У волонтерів вистачає головного болю з ввезенням та оформленням гуманітарної допомоги, вони звітують про те, що взяли й що віддали. І ця звітність хоча б частково оберігає нас від розкрадання. Є інша сторона — випадки безглуздих хвастощів щодо повних шаф гуманітарки. Ніби на суботній базар на Привозі, людина крокує від одного штабу до іншого, збираючи пакуночки від донорів. І це випадки всієї країни. 

Здебільшого, зареєструвавшись, людина отримує продуктовий набір раз на два тижні. Вони відрізняються своїм наповненням, позиціями та організаціями, які надали допомогу. Видачу, як ввезення та оформлення теж треба ставити на рейки та фіксувати. Це допоможе уникнути такого собі “гуманітарного туризму” та дасть об’єктивну прозору звітність для донорів. Вони надають допомогу вже протягом 8 місяців, ми потребуватимемо її ще навіть після перемоги та завершення воєнних дій. Отже, це питання поваги. 

З кінця квітня в Одесі працює база «Ігрек», яку волонтери між собою називають базою Обухова, бо він її створив. Волонтерські організації під’єднались до цієї бази та бачать хто, де, коли та яку отримав допомогу навіть у інших штабах. А ще мають змогу обмінюватись необхідним між собою. Виходить, єдиний прозорий центр зі спільною метою. За ідеєю так і має бути. 

Фото: Знай.юа

«Дайджест Одеси» запитав у депутата Одеської міської ради Петра Обухова, як працює база і яку звітність ми бачимо на сьогодні: “Ідея полягала у тому, аби всі організації, які надають допомогу, її фіксували. Таким чином уникаємо дублювання та маємо повну статистику по місту. Потім її показують донорам та організаціям, щоб вони бачили прозорість процесів. Є окремі люди, їх невелика кількість, але вони є, які систематично ходять по всіх підряд волонтерських центрах і намагаються накопичити у себе вдома тони цієї продукції. Деякі з них навіть показують фото забитих шаф. Це негативно впливає на наших донорів, адже вони не розуміють, чому повинні це фінансувати. Наразі до системи під’єднано близько 25 різних волонтерських центрів, у тому числі створених Одеською міською радою.

Я розробляв базу сам. Ми співпрацюємо з мерією, Департаментом праці та соціальної політики. Департамент сконтактовує усі організації міста зі мною, я їм пояснюю як працювати з системою і навіщо це потрібно. Є центри, які відмовились під’єднуватись. Їм важко, або вони не бачать потреби. Зокрема, це «Карітас Одеса УГКЦ» та «Корпорація Монстрів», яка має свою систему”, – розповів Петро Обухов.

Зареєстровано на сьогодні близько 130 тисяч людей. Це 66 тисяч одеситів, та понад 64 тисячі ВПО. Всі ці люди отримали 368 тисяч продуктових наборів. 

«Ігрек» — свого роду волонтерська допомога від депутата для міста. Він створив її безкоштовно. Наразі система об’єднує лише Одеський регіон, але немає проблем у підключенні всієї країни, адже реєстрація відбувається за індивідуальним податковим номером. 

Схожа система працює в Миколаєві. У кінці червня ряд волонтерських організацій заговорили про створення CRM-системи для єдиної реєстрації отримувачів пакунків у цій області. Розмови були у Львові та інших областях, що свідчить про потреби у звітності, чесності та розумному використанню наданих ресурсів. 

Нагадаємо про роботу волонтерів в Одесі, до яких “Дайджест Одеси” вже завітав:

– Координаційний гуманітарний штаб Одеської області.

– Центр “ЯМаріуполь”.

– Одеський осередок ВО “Автомайдан”.

– Одеський осередок “Демократичної Сокири”. 

– Громадська організація “Спільна мета”.

Війна

Памʼяті солдата-артилериста Тараса Цьоми (позивний «Цвях»)

Published

on


Війна забрала в нього майбутнє – щасливі сімейні ранки та вечори, досягнення у роботі, неймовірні враження

Тарас прослужив на фронті лише кілька місяців. Та побратими встигли зрозуміти, що він із тих, на кого завжди можна покластися. Із перших днів служби він довів, чого вартий: сумлінний, відповідальний, той, хто не підведе. Мабуть, саме за цю надійність Тарас і отримав позивний “Цвях”. Адже це невелика, проте важлива деталь, що тримає міцно весь підрозділ: не гнеться під тиском, не випадає у найскладніший момент.

Тарас був уродженцем села Великі Бережці Кременецького району на Тернопільщині. Життєвий шлях юнака розпочався 29 жовтня 1999 року. Він виріс у багатодітній родині Степана та Олени разом із братом Іваном і сестрами Анастасією та Марією, закінчив місцеву школу, а у 2020 році – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Працював учителем фізики й астрономії Кременецької школи №5, був гравцем футбольної команди “ВелБер” (с. Великі Бережці), що бере участь у чемпіонаті з футболу Кременецького району.

Тарас був учителем не просто за професією — він любив те, що робив. Щодня приходив до класу, пояснював закони фізики, ділився знаннями, працював із дітьми. Надійний друг і товариш, чудова, порядна людина. 

Але Тарас залишив школу, бо закохався і переїхав до Білої Церкви на Київщині. Саме тоді, коли мав розпочатися новий етап його особистої історії, прийшла повістка. Війна втрутилася в життя людини, яка просто хотіла бути поруч зі своєю другою половинкою. Вже під час служби, 7 травня 2026 року, Тарас одружився з коханою Дарʼєю.

Солдат Тарас Цьома служив у артилерійському дивізіоні 210-го окремого штурмового полку. Свій останній бій прийняв 22 жовтня, не доживши до 27-річчя тиждень…

Загинув, захищаючи територіальну цілісність та незалежність Батьківщини на одному з найгарячіших напрямків фронту. Серце воїна зупинилося під час виконання бойового завдання поблизу Олександрівки Краматорського району після прильоту ворожої авіабомби…

Із захисником попрощалися у Кременці.

Поховали Тараса Цьому у рідних Великих Бережцях. Символічно, що саме у день, коли захиснику мало би виповнитися 27 років — 29 жовтня 2026 року — в громаді оголосили день жалоби на знак глибокої пошани до його пам’яті.

Честь і вдячність Захисникові!

Євген Букет

Фото з сімейного архіву, Кременецька районна державна адміністрація

Підготовлено онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform спільно з Українським національним агентством Укрінформ та Українським інститутом національної памʼяті



Джерело

Continue Reading

Війна

На лівому березі Києва стабілізувалося водопостачання

Published

on

На лівому березі Києва стабілізувався тиск у водопровідних мережах, водопостачання здійснюється у штатному режимі.

Як передає Укрінформ, про це комунальне підприємство «Київводоканал» повідомляє в Телеграмі.

«Наразі тиск у водопровідних мережах лівого берега столиці стабілізувався та відповідає нормативним показникам. Водопостачання лівобережної частини міста здійснюється у штатному режимі», – йдеться в повідомленні.

Фахівці «Київводоканалу» продовжують контролювати роботу водопровідної системи та працюють над відновленням стабільного водопостачання в інших районах столиці.

Читайте також: У Соломʼянському районі Києва ліквідували масштабну пожежу в торговельному центрі

Як повідомляв Укрінформ, уранці 21 листлопада в Голосіївському, Святошинському, Солом’янському, Шевченківському Подільському районах та на лівобережній частині столиці спостерігаються зниження тиску у водопровідних мережах або тимчасова відсутність водопостачання.



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський про атаку РФ на «Арселор Міттал»: Сподіваюсь, прем’єр Індії відреагує

Published

on

Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відреагує на цілеспрямовану атаку на завод «Арселор Міттал», що призвела до його зупинки.

Про це глава держави повідомив під час зустрічі з держсекретарем з питань оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, передає кореспондент Укрінформу.

«Протягом кількох місяців росіяни масовано атакували найбільший металургійний завод України, один із найбільших у світі, розташований у Кривому Розі. Тепер його роботу зупинено. Його зупинили саме внаслідок ракетних ударів, зокрема балістичних. До речі, власники цього підприємства – індійська компанія Arcelor Mittal. (…) Це один із найбільших заводів у світі. Його неможливо просто знищити однією ракетою. Саме тому росіяни використали їх сотні. (…) Сподіваюся, до речі, що прем’єр-міністр Моді відреагує на це. Адже це індійське підприємство, великий індійський проєкт в Україні», – розповів Зеленський.

Він також зауважив, що на цьому заводі працювали понад 20 тисяч людей.

Читайте також: Зеленський: До операції проти Керченського мосту Путін атакував українські мости 109 разів

Крім того, реагуючи на обстріли Кривого Рогу, Президент наголосив, що росіяни вражають саме цивільні об’єкти.

«Вони цілеспрямовано атакували об’єкти водопостачання та ресторани. Тобто цивільну інфраструктуру, місця, де живуть звичайні люди», – сказав Президент.

Як повідомлялося, зупинка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обійшлася материнській компанії у понад $1,1 млрд, через що компанія завершила третій квартал 2026 року з чистим збитком у $391 млн.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.