Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.
Під захистом — гарне формулювання, але для країни, яка воює — це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?
Насправді ніякого механізму захисту немає — це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.
Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад?
Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом.
Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…
Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі? Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.
Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту — як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк.
Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус — треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.
І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО — це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто.
Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи?
ЮНЕСКО — це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій.
Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати.
А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?
Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться.
Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися. Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.
Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.
До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.
Але там вже генератор стоїть…
А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять.
Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.
Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї — йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім — топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.
Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Світ
в Росії помер розробник комплекса «Іскандер»

У місті Коломна Московської області внаслідок побутового конфлікту загинув 74-річний інженер-конструктор Володимир Недошивін — один із розробників російського оперативно-тактичного ракетного комплексу “Іскандер”.
Про це повідомляють російські ЗМІ.
Згідно з наявною інформацією, інцидент стався 9 травня, у День перемоги. Пенсіонера в тяжкому стані виявили у під’їзді будинку на 2-му Ювілейному проїзді в Коломні. Його госпіталізували, однак за кілька днів чоловік помер у лікарні.
Пізніше було встановлено, що смерть настала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень. У скоєнні злочину підозрюється 32-річний місцевий житель — сантехнік Анатолій Колобайцев. За даними слідства, конфлікт між чоловіками стався через те, що Недошивін справляв потребу на першому поверсі під’їзду. У відповідь на це Колобайцев штовхнув його зі сходів.
Відомо, що Володимир Недошивін після виходу на пенсію опинився в соціальній ізоляції, зловживав алкоголем, однак не був агресивним. Він тривалий час працював у Конструкторському бюро машинобудування, був причетний до розробки ракетного комплексу “Іскандер” та мав низку патентів у сфері озброєння.
Нагадаємо, у Росії помер командир батареї дивізіону 112 ракетної бригади ЗС РФ, капітан Констянтин Нагайко. Він був причетний до ударів балістикою по селу Гроза на Харківщині.
Пізніше стало відомо, що у столиці РФ Москві у віці 91 року помер Зураб Церетелі. Цей скульптор “прославився” пам’ятником російському цареві Петру І та підтримкою путінського режиму.
Події
Фронтмен U2 Боно в Каннах: Україна зберігає нам свободу

Фронтмен гурту U2 Боно на Каннському кінофестивалі закликав Захід підтримати Україну, яка оберігає Європу від фашизму.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
Ірландський музикант з’явився на червоній доріжці перед прем’єрою документального фільму, заснованого на його автобіографії, разом з учасниками гурту U2 та українськими військовими.
На прем’єрі Боно заявив, що світу знову загрожує фашизм, як це було на момент заснування фестивалю в 1939 році.
“Муссоліні, маленький чоловічок з вусами і його приятель Геббельс захопили Венеційський кінофестиваль, тому цей фестиваль був створений для боротьби з фашизмом”, – сказав ірландський співак.
Каннський кінофестиваль, як відомо, став альтернативою Венеційському, який до 1938 року був частиною нацистської і фашистської пропаганди, оскільки фільми-конкурсанти, як і переможці, обирались за ідеологічним принципом. Дебют Каннського кінофестивалю відбувся 1 вересня 1939 року. Однак показати на ньому змогли лише одну стрічку, тому що німецькі війська окупували Польщу й розпочалася Друга світова війна. Восени 1946 року Каннський кінофестиваль дебютував знову.
Боно зазначив, що голлівудський актор і режисер Шон Пенн, який активно підтримує Україну, привіз на фестиваль “друзів з окопів, з лінії фронту в Україні”. “Я просто хочу подякувати вам, тому що ви зберігаєте нам свободу. Слава Україні!” – сказав музикант.
Чорно-білий документальний фільм “Боно: Історії капітуляції” є адаптацією моновистави, створеної за мотивами книги Боно 2022 року “Капітуляція: 40 пісень, одна історія”. Фільм зняв режисер Ендрю Домінік, він буде доступний на Apple TV+ з 30 травня.
У пресрелізі, наданому Укрінформу, зазначається, що на червоній доріжці в Каннах разом із Боно та Шоном Пенном з’явилися Миколай Сєрга та резиденти Культурних сил.
Серед них — Тарас Столяр, бандурист і оператор БПЛА, який брав участь у боях на Харківщині та Донбасі; Юрій Іваськевич — оперний співак і боєць ТрО, який у боях на Запорізькому фронті втратив ногу; Ольга Рукавішнікова — скрипалька, диригентка, розвідниця, яка зазнала 5 поранень, у травні 2023 року в одному з боїв втратила око; пресаташе Культурних сил Валерій Широков — навідник мінометного розрахунку в ТрО з бойовим досвідом; солдат 59-ї окремої штурмової бригади та оператор Культурних сил Артем Познанський.
Делегація українських військових з Культурних сил залучена до низки подій на Каннському фестивалі. Це є важливим актом культурної дипломатії на тлі адвокації інтересів України та залучення до підтримки України впливових людей з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, 13 травня відбулося офіційне відкриття 78-го Каннського кінофестивалю. У межах заходу провели «День України», під час якого глядачі подивилися три документальні стрічки про розв’язану Росією війну та поспілкувалися зі знімальними групами.
Фото з Instagram Mykolai Sierga
Відбудова
Мінфін цьогоріч очікує отримати $300 мільйонів за програмою SURGE

Перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін та представники Світового банку обговорили обсяг фінансової підтримки, яку мобілізував Світовий банк для України на 2025 рік.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“У 2024 році стартувала Програма SURGE «Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління», згідно з якою держава залучила 750 млн дол. США, з яких у минулому році до державного бюджету спрямовано 400 млн дол. США. Цього року очікується отримати ще 300 млн дол. США”, – йдеться в повідомленні.
Проєкт передбачає підтримку зусиль уряду України, спрямованих на створення ефективної системи управління публічними інвестиціями в умовах післявоєнного відновлення та відбудови, покращення фіскального управління на місцевому рівні, удосконалення середньострокового та програмного бюджетування на місцевому рівні й адміністрування доходів.
Реалізацію SURGE буде здійснено з використанням фінансового інструменту «Програма кредитування з прив’язкою до результатів» (Program-for-results»).
Україна та Світовий банк продовжують реалізацію спільних проєктів для забезпечення пріоритетних соціальних видатків: PEACE in Ukraine та Development Policy Loan.
Як повідомлялося, з лютого 2022 року Україна отримала вже понад 51 млрд дол. США на бюджетну підтримку за рахунок залучених через механізми Світового банку ресурсів від міжнародних партнерів.
Фото: Alexa from Pixabay
-
Війна4 дні ago
бригада імені короля Данила відбила штурм росіян у Часовому Яру
-
Політика4 дні ago
після звернення отримала погрози (відео)
-
Відбудова4 дні ago
Польща планує провести конференцію з відбудови України наступного року
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі за гроші запускали салюти під час атаки росіян Анонси
-
Усі новини4 дні ago
Розв'яжуть важливу проблему: старим ядерним датчикам знайшли нове застосування
-
Політика1 тиждень ago
Путін не хоче жодного миру і не готовий до припинення вогню
-
Події4 дні ago
Українська кіноакадемія оголосила номінантів на IX «Золоту Дзиґу»
-
Суспільство1 тиждень ago
ДНК-дослідження ексгумованих у Пужниках останків проводитимуть у Польщі