Connect with us

Побалакали про UNESCO: хто що захищає, як справи у Львова та на що тиснути одеситам

Published

on

Історичний центр Одеси під захистом ЮНЕСКО і не знає про це лише ледачий. Проте ця міжнародна організація працює не як ППО і перше, що ми маємо затямити: така престижність потребує власної відповідальності. Це гарні перспективи, омріяний статус, і хто знає, що робити далі. Разом із депутаткою Анастасією Большедворовою, обговорили звідки чекати ріки грошей, що робити з по-одеськи облаштованими фасадами та чий досвід варто перейняти.

Під захистом гарне формулювання, але для країни, яка воює це навіть трохи смішно. Росіян не зупинить те, що будівля знаходиться під захистом ЮНЕСКО, як це не зупиняло їх в Сирії. То про який захист ми говоримо? Весь світ буде знов тривожитись та обурений, чи є реальні механізми впливу?

Насправді ніякого механізму захисту немає це фікція. Тут найцікавіше, що наша мерія домоглася цього. Вони не виїжджали з тієї сесії ЮНЕСКО і схопились зубами, щоб отримати статус, про який говорили багато років. Для нас це престиж. Але туристи не завжди шукають: «історична будівля під захистом ЮНЕСКО», просто, якщо їм цікава Україна та Одеса, то ми й можемо показати лише центр.

Зараз часто порівнюють Одесу зі Львовом, який потрапив в ЮНЕСКО з першої спроби у 1998 році. Туристична політика міст відрізняється? Одесі немає чого запропонувати туристам в будь-який сезон, окрім літнього. І центр у львів’ян значно менше заселений. Чи варто порівнювати, брати за приклад? 

Чи так все добре у Львова? Вони ледве не втратили свій статус. Якщо почати розглядати будівлі, то виглядає дуже не оптимістично: сиплеться весь верх фасаду і досить проблемно реставрувати. Чомусь не робили цього раніше, а зараз не можуть витрачати гроші, навіть якщо вони є в бюджеті. Те, що відбувається у Львові, не є для нас прикладом. 

Цікаво, що коли одеська мерія хотіла поспілкуватись щодо ЮНЕСКО, львів’яни не захотіли чимось ділись. Тут виникають думки: або немає чим ділитись, або вони не поважають нашу владу. Втім, у Львові така ж сама біда зі станом історичного центру як і у нас, проте немає таких забудов. Але є багато тематичних закладів: ресторанчики, кафешки, які ховаються у двориках. Вони з кожного куточку роблять бізнес. А ми всі подвір’я закрили. Зробіть ресторанчик з середнім цінником і пригощайте людей чимось цікавим. Саме тематичні заклади і заходи приваблять зовсім інших туристів. Одеської кави в інших містах немає…

Якщо так багато років хотіли до ЮНЕСКО і Одеса має потенціал, навіщо видавати дозволи на будівництво в центрі?  Адже нічого, крім центру Одеси, ми подати не можемо.

Одеса майже не видає дозволи на будівництво, але якщо сказати це в мерії, вони кричатимуть, що у всьому винний Київ. Зараз у президента лежить законопроєкт, який повністю забирає повноваження ДАБІ (законопроєкт №5655, який передбачає реформу містобудування). У мерії залишається право ставити висотну відмітку, тобто обмежувати будівництво за кількістю поверхів. І це можна було б зробити з усім містом і ці 23-25-поверхівки могли і не з’явитись. Найстрашніше з цього проєкту як ми будемо потім доводити, що обіцяли 8 поверхів, а збудували 10. І як допоможе ЮНЕСКО? Та ніяк. 

Якщо в якийсь момент збудуємо те, що не треба в центрі, замість допомоги нам скажуть: «Ви порушили угоду, до побачення, ми забираємо цей статус». Привілеїв тут не так багато, навпаки, щоб підтримувати цей статус треба дуже сильно надриватись і пильно стежити.

І справді були такі випадки. Наприклад, коли Дрезден виключили зі списку світової культурної спадщини, тому що міська влада вирішила побудувати транспортний міст через Ельбу. На думку ЮНЕСКО це порушить єдність архітектурно-природного комплексу і закриє неповторний вигляд на старе місто. 

Включення до ЮНЕСКО принесе ріки грошей? Сама організація не вкладає кошти, а єдиний грошовий потік з’являється через туристів. Тобто, ми все одно залишились з тими ж проблемами, що і були? І навіть якщо ми знайдемо гроші, хто виконуватиме роботи? 

ЮНЕСКО це не така собі фірма, яка каже: «Ви до нас вступили, тримайте мільйони доларів». Вони можуть допомогти знайти кошти, спонукати до участі в грантах. І цей статус збільшує вірогідність отримання грантів та коштів від інших міжнародних організацій. 

Щодо реставраційних робіт. Для нас це велика проблема, тому що більшість будівельних компаній, і саме реставраційних, виїхали. Їх і так було мало, а зараз залишилось на макове зернятко. Щоразу, як зв’язуюсь з підрядниками, то всі десь поїхали. Це жахлива ситуація. Але і до реставрації ми дійдемо дуже не скоро, може років зо п’ять доведеться чекати. 

А що робити з кондиціонерами, дротами, балконами, які прикрашають історичну зону?

Потрібно працювати з самою ментальністю людей. Якщо ми хочемо до Європи, а ми дуже хочемо, і нас підтримують, то доведеться наважитись і зняти ці кондиціонери. А люди так звикли жити, тому мерія і боїться. 

Спробуйте зняти ці балкони, збільшені у п’ять разів. Навіть якщо буде судове рішення, там же будуть просто стрілятися.  Державна архітектурно-будівельна інспекція контролює це. Раніше можна було поскаржитись, проводилась перевірка, створювався акт про прибудову без законних підстав і подавався позов до суду. Але позиватись треба на когось, а якщо людина не являється, то що? Ось вони всі і стоять.

Як на мене, треба робити з цього фішку. Лісабон дуже схожий на Одесу, і вони на всьому заробляють гроші. Якщо там збудували якийсь недолугий балкон, то під ним зробили стильний ресторанчик. Ми не можемо зараз змінити наше життя повністю і прибрати весь цей пластик з будинків. Але можемо заробити на тому, що робить нас нами, як і ці кондиціонери та дроти.  

До речі, щоб перенести цей кондиціонер на дах, потрібні гроші. Тут єдина пропозиція, якщо у людей є балкон, то хай туди переставлять.

Але там вже генератор стоїть…

А може й три (сміється)… Змусити це робити не податком, а, наприклад, грантом. Ось і ідея: якщо люди живуть в зоні ЮНЕСКО, то давати кошти на те, щоб перенести кондиціонер. Зробити це програмою від міської ради. А за гроші люди самостійно візьмуть і перенесуть та ще й сусідів змусять. 

Нам доведеться і на це просити гроші? Тут ще багато звичайних політичних ігор. ЮНЕСКО, яка закликала рф негайно вийти за межі міжнародно визнаних кордонів України, все ж виключає можливість позбавлення членства.

Це політика, всі рішення, можливості в плані зброї йде поступово. Ось вже рік пішов від вторгнення, а ми все просимо спочатку, ну будь ласочка, а потім топ ногою. Повільно, бо всі між собою пов’язані. І зруйнувати стосунки та ж Європа з росією не може та не хоче.

Проте ми завжди знайдемо, на що натиснути. Навіть завершиться війна — це буде велике щастя повоєнного періоду. Ми будемо країною, яка вийшла з війни переможцем, в якому б стані — емоційному, матеріальному та фізичному — не опинимось. Саме за престиж нашої країни відповідає Президент, Верховна Рада, кожна мерія і це буде колосальна робота. Тут ЮНЕСКО стане нам у плюсі. Зробимо так, щоб про нас ніхто не забув!

Continue Reading
Click to comment

Україна

Отруєння біля Шипоту – туристи брали воду з водоспаду

Published

on


Люди використовували воду для пиття та приготування їжі, поінформували епідеміологи.

Кількість осіб, які захворіли на гостру кишкову інфекцію після відвідування водоспаду Шипіт на території Пилипецької територіальної громади, наразі становить 38 осіб, повідомили у Закарпатському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

При цьому 28 хворих проживали в наметах та брали участь у неформальному молодіжному заході поблизу водоспаду, а 10 хворих перебували у тій місцевості на екскурсії.

Встановлено, що туристи вживали воду з водоспаду Шипіт для пиття та приготування їжі.

Наразі хворі отримують належну медичну допомогу у закладах охорони здоровʼя.


Важливо

Відпустка 2025: де в Україні можна влаштувати літній відпочинок без тривог


Наголошується, що у більшості пацієнтів зафіксований перебіг захворювання середньої важкості. При цьому тяжких форм або летальних випадків не зафіксовано.

Вперше випадки гострих кишкових інфекцій були зафіксовані 8 липня у 9 учасників неформального заходу. У трьох людей зафіксовано легкий перебіг, а у шістьох — середньої важкості.

Вони були госпіталізовані до інфекційного відділення Міжгірської райлікарні.

Наразі, як наголошується, медичне спостереження та епідеміологічне розслідування триває.

Закарпатський ОЦКПХ принагідно нагадав основні правила безпеки під час відпочинку на природі:

  • не вживайте некип’ячену воду з відкритих джерел;
  • зберігайте продукти в належних умовах, особливо у спекотну погоду;
  • дотримуйтеся правил особистої гігієни.

Нагадаємо, раніше ми писали про 5 найкращих туристичних принад Карпат, які сподобаються дітям та здивують їх різноманітністю та атмосферою.

Також Фокус писав, як підкорити найвищу вершину України, піднявшись на Говерлу одним із найлегших маршрутів.



Джерело

Continue Reading

Події

Національна музична академія України має виконати закон про деколонізацію

Published

on



Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив, що прізвище російського композитора Петра Чайковського нині є одним із видів зброї, на рівні з Пушкіним, тому Національна музична академія України має виконати закон про деколонізацію.

Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.

«Закон України (Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» – ред.) має бути виконаний. І як орган виконавчої влади, безперечно, ми стежимо за всім процесом. Ми зробили все можливе, щоб продемонструвати, що Чайковський, його ім’я є насправді, в контексті нашої консерваторії, калькою з Московської консерваторії. Ми зробили все, що від нас, як від інституції, було необхідно», – зазначив Алфьоров.

Він додав, що сьогодні це рішення перебуває «в площині, скажімо, тих людей, які мають його ухвалювати».

Голова УІНП зауважив, що Чайковський за походженням українець і неймовірну кількість української мелодики інкорпорував у свої твори.

«Проте він є сьогодні одним із видів зброї, на рівні з Пушкіним, якою росіяни намагаються ще залишити, заякорити свої «рускомірниє» червоні лінії», – підкреслив він.

Читайте також: У день народження Петлюри: в Інституті нацпам’яті прокоментували демонтаж імперського пам’ятника у Полтаві

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці 2023 року експерти офіційно надали висновок про те, що прізвище російського композитора в назві Національної музичної академії України – це пропаганда російської імперської політики. Тож заклад має виконувати вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».



Джерело

Continue Reading

Відбудова

ЄІБ виділяє €134 мільйони на відновлення транспортної інфраструктури України

Published

on



Міністерство розвитку громад і територій України та Європейський інвестиційний банк підписали фінансову угоду щодо відновлення транспортної інфраструктури на суму 134 млн євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінрозвитку.

“Фінансування буде спрямоване на реалізацію проєкту з відновлення критичної транспортної інфраструктури: доріг, мостів, логістичних вузлів у регіонах із підвищеним навантаженням на сполучення. Йдеться, зокрема, про маршрути, які забезпечують доступ до медичних, гуманітарних та адміністративних послуг у громадах України”, – йдеться у повідомленні.

Проєкт реалізовуватиметься у партнерстві з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури.

Читайте також: Група ЄІБ та Finnvera підтримуватимуть фінський експорт до України

Зазначається, що міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська обговорили запуск додаткових житлових програм, спрямованих на відновлення багатоквартирного житла та створення муніципального соціального житлового фонду; потребу в залученні фінансування для прикордонної інфраструктури. Сторони також обговорили необхідність створення грантового механізму для підтримки громад, які не мають змоги залучати кредитні кошти.

Читайте також: Банк розвитку Ради Європи надасть Україні €200 мільйонів на програми підтримки переселенців

Як повідомлялося, ПрАТ “Укргідроенерго” підписало угоду про перший транш кредиту від Європейського інвестиційного банку на суму 120 млн євро для відновлення гідрогенерації.

Фото: Мінрозвитку.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.