Культура
На одеській дискотеці благочинно повеселилися

В Одесі спалахнув скандал навколо випадків порушення комендантської години розважальними закладами. Найбільший резонанс викликала дискотека у клубному готелі М1 на Ланжероні, відео з якої з’явилось у соцмережах її учасників. Шум і веселощі багато хто вважає небезпечним і недоречним під час війни, коли в Одесі страждають переселенці, у госпіталях лежать поранені, а Миколаїв щодня бомбардують ракетами окупанти.
Ситуація привернула увагу військової адміністрації. Про те, як вчинили з порушниками, розповів речник голови Одеської військової адміністрації Сергій Братчук.
Він заявив, що і персонал клубу, і всі відвідувачі зрозуміли, що вони порушили правила, тому вибачилися і всі разом вирішили надати фінансову допомогу підрозділам Збройних Сил України. Братчук підкреслив, що жодного винятку для порушників комендантської години, хто б це не був, чи правил у роботі цих клубів, не буде.
Тим часом, в анонімних телеграм-каналах міста з’явилася заява одного зі співробітників клубу, який стверджує, що все це брехня, і насправді ніхто не був покараний. Також він написав, що жодних коштів на ЗСУ у клубі не збиралося. Дискотека спочатку була організована нібито з благодійною метою, але кому конкретно і яка частина від зібраних коштів відійде – невідомо.
Культура
Одеський худмузей має нового директора

Виконувачкою обов‘язків директора Одеського національного художнього музею призначено Катерину Кулай. Повідомили на сторінці закладу.
Катерина працює в музеї з 2016 року. Наразі вона залишається і на чолі Благодійного фонду «ДРУЗІ МУЗЕЮ», який існував задля підтримки Одеського художнього.
“Уся команда музею знає Катерину Кулай як неймовірно талановиту менеджерку, що всі ці роки була частиною опори Одеського художнього. Будемо й надалі продовжувати шлях, який проклав для музею Олексанр Ройтбруд”, – йдеться у повідомленні.
Олександра Ковальчук залишається на посаді заступниці директорки з розвитку.
Нагадаємо, що наразі в музеї перебуває Катерина ІІ та Олександр Суворов.
Культура
Більше третини українців вважають, що російських авторів варто виключити зі шкільної навчальної програми

Про це повідомив аналітик Фонду “Демократичні Ініціативи” Тарас Тарасюк, презентуючи результати загальнонаціонального опитування в Укрінформі.
“Зберігається чітка тенденція в зменшенні вагомості і актуальності використання російських авторів у навчальних програмах. Більше третини українців вважають, що російськомовних авторів взагалі варто виключити зі шкільної програми. Звісно, найпоширеніша така думка в західному макрорегіоні”, – сказав Тарасюк.
“Прихильниками того, аби продовжувати вивчати творчість російських авторів є лише близько 7% громадян. Решта виступають за зниження кількості російських авторів у підручниках, але відносно популярною (близько 28%) лишається опція не відмовлятися від творів, які вважаються «світовою класикою»”, – йдеться у повідомленні.
Чим молодші респонденти, тим частіше вони б не хотіли бачити росіян у шкільній програмі. Серед наймолодшої вікової категорії таких 46%, а от «русофобія» найстаршого покоління дещо менша – близько 33%.
Зазначили, що до повномасштабного російського вторгнення близько 41% українців часто вживали російський культурний продукт. Тільки близько 10% українців практично не споживали контент з-за поребрика
Культура
Науковий архів Одеського художнього музею тепер у відкритому доступі

Одеський національний художній музей повідомив про публікацію наукового архіву у цифровому вигляді на спеціальній мультимедійній онлайн-платформі українською та англійською мовами. Наразі науковий архів Художнього музею доступний дослідникам та науковцям з усього світу.
Як повідомили у мерії, співробітники музею описали та оцифрували важливі документи з історії музею, фотографії, експозиційні плани та афіші, статті, матеріали про видатних працівників, мультимедійні матеріали про художників та мистецьке життя Одеси різних епох — загалом понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів.
«Традиційно наукові архіви українських музеїв мають закритий режим доступу, який складно подолати навіть вченим. Ми раді долучитися до небагатьох українських колег, що змінили цю практику, і стати відкритими не тільки для дослідників, але й для широкого загалу. Особливо важливо оцифровувати та публікувати архівні матеріали під час війни, коли фізичні носії інформації знаходяться під загрозою знищення. Це також важливий крок для відкритості та доступності історичних досліджень, зокрема в рамках деколонізаційного дискурсу», — пояснює Кирило Ліпатов, науковий керівник проєкту, голова наукового відділу музею.



Фінансування прийшло зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 року Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut — ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.Нагадаємо, що 29 грудня пам’ятник Катерині демонтували. Тепер “вона” з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї.
-
Війна1 тиждень ago
На кордоні зловили ухилянтів: довелось стріляти
-
Війна6 години ago
Хелп-пакети: базова допомога для соціально незахищених. Фото
-
Регіон1 тиждень ago
У найбільших супермаркетах Одеської області проводять моніторинг цін
-
Одеса6 днів ago
Звіт одеських комунальників: аварійні бригади, запуски системи опалення, генератори та дерева
-
Політика1 тиждень ago
Уряд погодив звільнення начальника Одеської ОВА Максима Марченка
-
Кримінал6 днів ago
Побив дружину до черепно-мозкової травми: житель Білгород-Дністровського району піде під суд
-
Україна7 днів ago
Саботаж «Зернової ініціативи» продовжується: до портів прибуває менше балкерів
-
Війна6 днів ago
Буданов розповів про роль острова Зміїний у війні