Війна
Опіка для дітей, які втратили батьків на війні: куди звертатись, чим допомогти, як не помилитись
В Україні вже немає дітей, які не знають, що таке війна. Якщо ще не всі бачили воєнну техніку чи не чули вибухів снарядів, то абсолютно кожному відомі звуки гучномовця, що сповіщає про сирену та необхідність йти в укриття. “Дайджест Одеси” поспілкувався з БФ Діти Героїв. Одним із напрямів роботи яких є опіка дітей, котрі втратили батька чи матір (або обох) внаслідок війни з російськими окупантами. Зараз під опікою фонду понад 1600 дітей, але на жаль, щодня звертаються до 20-ти нових підопічних.
Якщо ви знаєте таких дітей — передайте контакти фонду їхнім опікунам. Залишаємо посилання на форму для заповнення.
Робота з постраждалими сім’ями потребує знань
Виконавча директорка фонду Анна Хоменко зазначила, що суспільство повинне бути дуже уважним до емоційного стану дітей та розуміти, як поводитися в тих чи інших обставинах. Необхідно зважати на те, що дитині подобається робити, а що в неї викликає смуток чи навіть біль.
Найкращий рецепт підтримати дитину — звернутись за спільною допомогою до спеціалістів. Важливо щоб опікун теж займався з психологом паралельно з дитиною, адже ми не помічаємо, як психологічні травми війни впливають на наше спілкування з малечею. Не варто “копатися” в болях дитини, що примушує її заново переживати гіркий досвід війни та втрати своїх близьких.
БФ “Діти Героїв” працює з дітьми, у яких є офіційно затверджений опікун, якщо і батько, і мати загинули під час війни.
Благодійна організація чималу увагу приділяє психологічному стану дітей. У фонді працюють кваліфіковані психологи з професійною вищою освітою, які працюють з постраждалими сім’ями. Кожна родина має можливість отримати 10 консультацій для дитини та 10 — для тих, хто опікується нею. Якщо для повної реабілітації цього недостатньо — фонд організовує додаткові зустрічі з психологом до їх повної реабілітації. Основна частина консультацій відбувається онлайн, оскільки родини та психологи можуть знаходитися в різних куточках України та за її межами.
Окрім роботи з дітьми, психолог допомагає стабілізуватися та відновити ресурси дорослому члену родини, краще зрозуміти причини дитячих реакцій, налагодити контакт з дитиною та відновити довірливі стосунки. Коли поруч з дитиною є доросла людина, якій можна довіряти, та поруч з якою з’являється відчуття безпеки — це великий ресурс для прожиття втрати, травм та повернення до щасливого дитячого життя.
Різні емоційні реакції — нормально
Психолог БФ “Діти Героїв” Марта Білик пояснює, що діти по-різному сприймають та переживають втрату рідних. Реакція на смерть залежить від низки факторів, серед яких вік дитини, її особисті риси, близькість стосунків з людиною, яка померла, обставин смерті, попередній досвід переживання втрат, поведінка найближчого оточення тощо.
Спостерігаючи за дитиною, іноді складно розпізнати та оцінити глибину її переживань. Емоційна реакція у дитини може бути різною, і часто відмінною від дорослих.
З віком та власним розумінням, що таке смерть та наскільки невідворотною вона є, діти можуть реагувати більш зрозумілим для дорослих способом. Одні заперечують втрату, інші сумують, деякі закриваються в собі, тікають у світ ігор та гаджетів, мовчать та, на перший погляд, не хочуть згадувати про втрату. Ми можемо спостерігати стрімке дорослішання або ж повернення до більш дитячої поведінки. Часто у дітей переживання проявляються у зміні поведінки, неслухняності, агресії, протесті до правил та норм, погіршенні навчання, втраті соціальних контактів. Також у дітей присутній страх втратити ще когось з рідних людей. За такою поведінкою ховається самотня, перелякана чи емоційно виснажена дитина.
Нашкодити, хоч і без умислу
Марта Білик виокремила кілька речей, які точно не варто робити при дітях, у яких загинули батьки.
● Підіймати тему втрати, розпитувати при яких обставинах загинули тато/мама чи інша близька людина. Висловлювати свою думку про померлу людину та обставини її смерті. Обговорювати це з іншими людьми в присутності дитини. Розпитувати, як вона почувається зараз і чи сильно сумує.
● Заспокоювати дитину фразами на кшталт «Ну нічого, все буде добре» «Не плач, ти це переживеш», «Добре, що хоч тобі вижити вдалось» і схожими фразами.
● Пробувати з’ясувати щось з її минулого (сімейні традиції, улюблені місця та з ким вона їх любила відвідувати, іграшки, які мала, долю домашніх улюбленців тощо).
● Цікавитися у дитини про долю рідних чи друзів, що залишилися в зоні ведення бойових дій чи на окупованих територіях.
● Розпитувати про обстріли, військові дії, які могла бачити, руйнування будинків, смерті чи поранення інших людей. Як вона себе тоді почувала.
● У присутності дитини обговорювати події, що можуть бути пов’язані з її травматичним досвідом.
● Наполягати робити те, що дитина ще не готова, відмовляється або ж боїться.
● Розказувати про дитину якусь інформацію іншим без її згоди (наприклад: «Знайомтесь, це (ім’я). Вона ВПО, її дім розбомбили і батько загинув від уламків ракети. Тепер вона буде жити тут і дружити з нами»).
Психолог зазначає, що смерть близької людини змінює життя всієї родини. Щоб краще справитися з переживаннями та прожити горе, діти потребують мати поруч достатньо ресурсну людину, що зможе допомогти зрозуміти, прийняти те, що відбулось, підказати, як краще справитися з емоціями. Часто батьки та оточення самі горюють, не мають достатньо знань та ресурсу для підтримки дитини. І тоді вона переживатиме подвійну втрату — близької людини, що померла, та втрату емоційного контакту з іншими членами сім’ї. Тому важлива всебічна підтримка родини (емоційна, фінансова, соціальна).
Не залишати негативні наслідки війни на час перемоги
З моменту повномасштабного вторгнення пройшло 10 місяців, тобто більшість людей та дітей, що втратили рідних, наразі знаходяться у стадії шоку, заперечення або гострого горя. Чи готові ці люди розкриватися та активно говорити та проживати втрату? Скоріш за все ще ні. Але це не значить, що їх потрібно «залишити в спокої».
Саме тому на перших етапах дуже вагомою є психосоціальна підтримка. Вона включає юридичну, фінансову, медичну допомогу, першу психологічну допомогу та ін. Також коли поруч є люди, що можуть підтримати, вислухати, скерувати, елементарно нагадати людині в стані шоку про необхідність в їжі та воді, виконанні побутових завдань — це вже важливі кроки на шляху до проживання травми.
Попри всю складність ситуації важливо розуміти, що не всі діти, які переживають травми внаслідок війни, в майбутньому зустрічатимуться з негативними наслідками війни. Психіка переважної більшості дітей відновить своє нормальне функціонування самостійно після закінчення травмуючої події (війни). Наразі необхідна якісна підтримка від дорослих, друзів та соціуму в цілому, щоб повернутися до звичайного життя — без стресу, напруги та страхів.
БФ “Діти Героїв” надає допомогу у 6 напрямах, які включають психологічну, юридичну, фінансову, медичну, екстрену допомогу та соціалізацію. Організація супроводжує дітей аж до їх повноліття та робить акцент на їх гідному, активному та освіченому житті.
Звернутися по допомогу
Що потрібно, аби стати підопічним БФ “Діти Героїв”?
Заповнити форму та мати перелік необхідних документів:
1. Паспорт матері/батька або опікуна.
2. Ідентифікаційний код матері/батька або опікуна.
3. Свідоцтво про народження дитини/дітей.
4. Свідоцтво про смерть батька/матері (або обох батьків).
5. IBAN (міжнародний номер банківського рахунку).
6. Згоду на обробку персональних даних.
В разі, якщо відсутнє свідоцтво про смерть, можна надати:
– лікарський висновок про смерть;
– документ з військової частини, що підтверджує смерть;
– указ Президента України про присвоєння звань (Герой України, За мужність та ін.) з позначкою “посмертно”, де ПІБ загиблого повинно бути виділено в Указі.
Якщо ви хочете підтримати фонд — це можна легко зробити на нашому сайті: https://childrenheroes.org/
Якщо у вас виникли питання — можете звернутись за номером кол-центру +380 44 247 57 88 або написати листа на електронну скриньку [email protected]
Соцмережі:
Останніми днями почастішали атаки росіян на острів Зміїний. Удари керованими авіабомбами провокують небезпеку для пересування суден акваторією Чорного моря.
«Вони намагаються бомбити саме навігаційні шляхи. Тому що сам острів географічно і ландшафтно міцна скеля. Розбомбити його не так просто, якщо розраховувати, що там щось хотілось б розмістити. Біля самих газовидобувних платформ їм немає що робити. Їм підходу до вишок Бойка немає. Тому вони просто тероризують морські транспортні шляхи», — розповіла речниця ОК «Південь» Наталія Гуменюк в етері телемарофону.
За її словами, росіяни скидають керовані авіабомби для того, щоб привести в дію морські міни, яких ще доволі багато в морі, і щоб ускладнити навігаційний шлях.
Речниця також підкреслила, що останніми днями працює тимчасовий коридор.
«Нам довіряють судновласники і йдуть на те, щоб судна йшли тим коридором, який ми запропонували. Безпековий компонент нами дотримується, ми повністю забезпечуємо безпеку для суден», — зазначила Наталія Гуменюк.
Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних Оберіг вже функціонує та постійно наповнюється інформацією. Про це в коментарі Еспресо повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, Мінцифри очікує бачення нової команди Міністерства оборони України.
«Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту — ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації», — розповів Федоров.
Федоров зазначив, що електронний реєстр військовозобов’язаних Оберіг вже наповнений на понад 90%. Однак, є питання сервісів на базі Оберігу та якими вони будуть.
Нагадаємо, 18 вересня до Верховної Ради було подано законопроєкт №10062 про створення електронного реєстру військовозобов’язаних.
Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах.
Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) передали ЗСУ раніше арештований гвинтокрил Мі-2, який намагалися приховати колишні керівники «Мотор Січі».
Як повідомили у пресгрупі ДБР, арешт гелікоптера Мі-2 стався у червні 2023 року у межах розслідування кримінального провадження щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ та пособництва державі-агресору. Під час розслідування з’ясувалось, що у травні 2022 року гелікоптер, за вказівкою колишнього керівництва «Мотор Січ» перегнали спочатку в одну з європейських країн, а потім на Близький Схід. Все це робилось з метою перешкодити його передачі ЗСУ. Наразі повітряне судно вже повернули в Україну й відтепер вертоліт буде виконувати завдання в одній з бойових частин ЗСУ.
Нагадаємо, у розпал великої війни колишній посадовець, якого звинувачують у державній зраді, блокував передачу Мі-2 українським розвідникам. Давав вказівки розібрати гелікоптер на запчастини та приховати документи, які необхідні для експлуатації.
Щодо ймовірного вилучення Мі-2, українськими розвідниками доведено, що В’ячеслав Богуслаєв часто спілкувався з директором маркетингу та торгівлі АТ “Мотор Січ” та керівником дочірньої компанії цієї корпорації “Вертольоти МСБ” Павлом Касаєм.
Як вже писав «Форпост», 22 жовтня минулого року стало відомо, що СБУ затримала почесного президента компанії «Мотор Січ», екснардепа В’ячеслава Богуслаєва. Йому оголошено підозру в колаборації та пособництві державі агресору.