NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай
Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
![]()
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.
Усі новини
чому не можна викидати обгортковий папір у сміття
Співробітник служби вивезення відходів виступив із важливим попередженням для всіх, хто після свят збирається викидати різдвяний обгортковий папір, листівки та подарункові пакети.
Виявилося, що звичне рішення відправити їх у контейнер для сміття може створити серйозні проблеми. Про це пише Daily Star.
Після Різдва будинки часто виявляються заваленими яскравою упаковкою, стрічками і листівками. Багато хто поспішає прибрати безлад і за звичкою викидає все у відро для сміття. Однак, як зазначають фахівці, далеко не вся святкова упаковка підлягає перероблюванню.
Збирач сміття з муніципальної ради Сент-Геленса (США) на ім’я Денні розповів, що більша частина різдвяного пакування не підходить для переробки через склад. У таких матеріалах часто використовують фольгу, пластик, блискітки і клей, які заважають переробному обладнанню та ускладнюють роботу комунальних служб.
За його словами, обгортковий папір, подарункові пакети та листівки з декоративними елементами слід викидати у звичайний сміттєвий контейнер. Виняток становить тільки простий коричневий папір без покриттів і прикрас, його можна відправити на перероблювання.
Обгортковий папір, подарункові пакети та листівки з декоративними елементами слід викидати у звичайний сміттєвий контейнер
Фото: Unsplash
Експерти з переробки відходів також пропонують простий спосіб перевірити, чи можна переробити обгортковий папір. Для цього потрібно зім’яти його в кульку і злегка стиснути. Якщо папір залишається зім’ятим, він, найімовірніше, придатний для перероблення. Якщо ж він розпрямляється, у складі є покриття або пластик. При цьому наявність блискіток, фольги або клею робить перероблювання неможливою незалежно від результату тесту.
Крім того, фахівці радять за можливості використовувати упаковку повторно. Якщо папір зберігся в хорошому стані, його можна застосувати для інших подарунків. Такий підхід не тільки допомагає заощадити, а й знижує кількість відходів після свят.
Раніше Фокус повідомляв, що:
- Подарунок для 89-річної бабусізмусив людей хвилюватися. Ним стала коробка з домашніми консервами. Публікація викликала активне обговорення в соцмережах і розділила думки про те, що можна вважати турботливим подарунком для літньої людини.
- Українець перевозив різдвяну ялинку на спортивному кабріолеті Porsche. Дерево закріпили просто на даху автомобіля.
Також стало відомо, які іграшки часів СРСР можна вигідно продати. До зимових свят залишається зовсім небагато часу, і українці дедалі активніше готуються до Нового року. Поки одні купують нові кулі та прикраси для ялинки, інші несподівано знаходять у шафах і на антресолях справжні скарби з минулого, а якщо бути точнішими, то радянські ялинкові іграшки, які сьогодні мають неабиякий попит на маркетплейсах.
Події
Гурт Queen уперше представив різдвяну пісню, записану понад 50 років тому
Легендарний рок-гурт Queen уперше представив невідому досі широкій публіці різдвяну пісню Not For Sale (Polar Bear) («Не для продажу (Білий ведмідь)»).
Про це повідомляє Euronews, передає Укрінформ.
Зазначається, що музична композиція була записана гуртом у 1974 році під час роботи над другим альбомом Queen II, однак вона так і не потрапила до фінальної версії платівки.
Пісня, вокальні партії в якій виконують гітарист гурту Браян Мей та фронтмен Фредді Мерк’юрі, протягом п’яти десятиліть так і не була видана.
Лише на початку цього тижня Мей уперше показав її під час спеціальної трансляції на радіостанції Planet Rock.
«Можливо, люди чули неофіційну версію пісні Not for Sale (Polar Bear) гурту Smile (цей гурт є попередником Queen – ред.). Ця пісня має дуже давню історію, але, наскільки мені відомо, ніхто ніколи не чув цієї версії», – сказав музикант.
Not For Sale (Polar Bear) увійде до перевидання альбому Queen II, запланованого на 2026 рік.
Як повідомляв Укрінформ, Королівський монетний двір Великої Британії вшанував пам’ять музиканта Фредді Мерк’юрі випуском монети, дизайн якої присвячений 40-річчю концертного виступу фронтмена рок-гурту Queen на благодійному фестивалі Live Aid.
Фото: Koh Hasebe; Distributed by Elektra Records
Відбудова
Агентство відновлення цього року заощадило на проєктах 13 мільярдів
Як зауважив віцепрем’єр-міністр, зекономити вдалося завдяки перегляду підходів до реалізації проєктів. Після фахового перерахунку вартість знижувалася без втрати якості та функціональності.
Як приклад Кулеба навів вартість робіт з будівництва водогону для Миколаєва. За проєктною документацією 2024 року його вартість становила 8,7 млрд грн. Після детального аналізу і перерахунку вартість зменшили до 6,3 млрд грн.
«При цьому проєкт не «спростили», а навпаки доопрацювали: додали систему очищення води, резервне живлення, енергоефективні рішення, укриття для персоналу, можливість використання для зрошення. Частину зекономлених коштів уже спрямували на очисні споруди у Миколаєві та підготовку водних проєктів в інших регіонах», – зазначив Кулеба.
Також вдалося заощадити на встановленні на пунктах пропуску модульних конструкцій замість будівництва капітальних споруд. До кінця планується модернізувати 10 малих пунктів пропуску. Сукупна економія за цим напрямом становить близько 1,5 млрд грн.
Окремо були переглянуті витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. За цим напрямом оптимізували витрати на 8,6 млрд грн при збереженні необхідного рівня безпеки.
У дорожньому господарстві також переглянули підходи до формування кошторисів. Врахували реальні ринкові ціни в регіонах, логістику і доступність матеріалів. Після цього договори перепідписали з нижчими кошторисами. У результаті із загального дорожнього бюджету в 17,4 млрд грн вдалося зекономити майже 1 млрд грн, але при цьому зберегти якість робіт.
«У підсумку – понад 13 мільярдів гривень, які залишилися в бюджеті та будуть працювати далі на відновлення, інфраструктуру і потреби громад», – зазначив Кулеба.
Як повідомлялося, Агентство відновлення запускає дашборд, на якому відображатиметься уся інформація щодо закупівель для проведення робіт із захисту об’єктів критичної інфраструктури.
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Війна5 днів agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Усі новини1 тиждень agoексперти розповіли скільки радіації вони випромінюють
-
Україна1 тиждень agoмолодик підпалив відділення Укрпошти в Києві
-
Політика1 тиждень agoЄС долучається до фінансування Міжнародної компенсаційної комісії для України
-
Усі новини1 тиждень agoКомпанія подарувала співробітникам смартфони, які їх розлютили: в чому справа (фото)
-
Україна1 тиждень agoУ Києві затопило цілу вулицю: машини «пливуть» дорогою (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів