NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні.
Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?
-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі.
Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури?
-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.
Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.
Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році?
-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось.
У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?
-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій. Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом.
Чому не зробити це платною послугою?
-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій.
У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів?
-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів. Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів.
Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко.
Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?
-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером.
Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід.
Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?
– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів, як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя.
Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.
Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Війна
Наступ ЗС РФ провалився — Росія зазнала великих втрат — виступ Зеленського

Президент України під час спільного брифінгу з президенткою Європейського парламенту Робертою Метсолою у Києві розповів про результати літнього наступу росіян та про те, яку допомогу отримає Україна від союзників. Окремо очільник держави попередив, що ЗС РФ продовжать атакувати українські енергетичні та залізничні об’єкти.
“Чотири основні напрямки були обрані Росією по всіх документах, по всіх даних розвідок. І так, у принципі, ми не знали тільки послідовність, але це відбувалося. Наступ на Сумському напрямку. Новопавлівська операція. Покровська операція як одна з основних. І Запорізький напрямок. Це чотири щодо яких ми бачили відповідні дані”, — відзначив Володимир Зеленський, зауваживши, що росіяни провалили Сумську операцію. Фокус зібрав все найцікавіше із виступу президента України.
Зеленський під час зустрічі із Робертою Метсолою зробив кілька заяв
Фото: Офіс президента
Про наступ ЗС РФ та втрати росіян
За його словами, росіяни понесли великі втрати в особовому складі. Президент України впевнений, що на сьогодні окупанти відмовились від цього напрямку та перекинули сили на інший, де “вони понесли ще більше втрат”, — додав Зеленський.
За його словами, про ці втрати буде окремо повідомлено впродовж найближчих діб.
“І залишаться з двома операціями. На наш погляд, за рахунок вдалих кроків українських Збройних сил вони втратили багато особового складу для того, щоб нанести сильні, додаткові ці дві операції, про які я вже сказав. Я думаю, що на сьогодні у них не буде вистачати сил щодо масових операцій”, — наголосив Зеленський.
Про удари ЗС РФ по цивільній інфраструктурі України
Президент України впевнений, що Росія надалі намагається створити Україні проблеми з логістикою, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.
“Достатньо довгий час росіяни били по наших цивільних об’єктах, особливо по нашій енергетиці і по залізничних об’єктах… Вони будуть це продовжувати, це зрозуміло. Ми в свою чергу робили деякі операції у відповідь. І я вважаю, що вони також були хорошими. Дуже хороші результати. Одна операція йшла два місяці”, — сказав Зеленський.
Він зазначив, що в Росії є великий суспільний резонанс через цю операцію, але не уточнив, що саме це за операція, але за його словами, РФ хоче такого самого суспільного резонансу в Україні, як і у неї.
“Ось приблизно наше розуміння того, що відбувається. Зробити нам проблеми з логістикою. Ну і готуються вони, як ми готуємось до опалювального сезону, так і вони готуються до опалювального сезону. У них там свої є вже черги. Я думаю, діємо правильно”, — сказав Президент.
Про фінансування війни в Україні
Також президент України зауважив, що у разі продовження війни на 2026 рік треба знайти додаткові 60 млрд доларів.
“Під час війни, ціна цієї війни, для прикладу, на сьогодні, і який у нас є виклик — ціна на один рік становить 120 млрд доларів”, — відзначив Зеленський.
За його словами, половина цієї суми (60 млрд доларів) надходить з українського бюджету.
Водночас як підкреслив президент, “ще 60 млрд доларів я маю знайти наступного року”.
“Я сподіваюсь, що ми завершимо цю війну, але у будь-якому випадку, план “А” полягає у тому, аби завершити. План “Б” — це 120 млрд. Тож, це великий виклик”, — повідомив Зеленський.
Він уточнив, що не каже, що ці кошти, така велика сума, знадобиться у мирний час, для прикладу — в умовах запровадження режиму припинення вогню або дії надійних гарантій безпеки у перші 10 років. Також Зеленський розповів, яку зброю союзники закуплять у США для України.
Про допомогу для України від союзників
У перших пакетах ініціативи “Список пріоритетних вимог України” (PURL) союзники закуплять в США ракети для зенітних ракетних комплексів Patriot і снаряди для ракетно-артилерійських систем підвищеної мобільності Himars.
“Ми отримали більше 2 млрд грошей від наших партнерів спеціально для програми PURL. Ми отримаємо за жовтень ще додаткові гроші. Я думаю, десь у нас буде 3,5-3,6 млрд”, — сказав Зеленський.
Як зазначив президент України, перші два пакети закупівлі американської зброї становитимуть по 500 млн доларів.
“У цих пакетах, я не буду говорити усі деталі, точно будуть ракети для “Петріот” і [снаряди] для “Хаймарс”, — наголосив Зеленський.
Також президент України зауважив, що зараз команди працюють над його черговою зустріччю із президентом США Дональдом Трампом.
Зеленський під час зустрічі із Робертою Метсолою зробив кілька заяв
Нагадаємо, Володимир Зеленський розповідав, що восени 2025 року Москва планує ще дві масштабні атаки, проте ситуація для ворога складніша, ніж вони доповідали Путіну.
А за прогнозом голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федіра Веніславського, війна Росії проти України може завершитися вже через 107 днів. На його думку, нинішній конфлікт перебуває у позиційному глухому куті, а міжнародні та економічні фактори створюють сприятливі умови для швидкого переходу до дипломатичного врегулювання.
Події
Українські ілюстраторки стали лавреатками World Illustration Awards

Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».

World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
Відбудова
США зробили перший внесок у фонд, створений за угодою про надра

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) зробила інвестиційне зобов’язання в Американсько-український інвестиційний фонд відбудови розміром $75 млн, водночас Україна подвоїть цей внесок.
Про це повідомила Прем’єр-міністерска Юлія Свириденко в Телеграмі, переда Укрінформ.
“Інвестиційний фонд відбудови починає свою операційну роботу — є перший внесок! Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) зробила інвестиційне зобов’язання в Американсько-український інвестиційний фонд відбудови розміром $75 млн, і Україна подвоїть цей внесок. Таким чином, ми формуємо стартові позиції Інвестиційного фонду відбудови із сукупних $150 млн. Це ще один важливий крок у процесі запуску повноцінної роботи Фонду, і відсьогодні можемо заявити: операційна робота стартувала”, — написала вона.
Свириденко зауважила, що першими у фокусі є проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. За її словами, уряд має на меті реалізувати 3 проєкти до кінця 2026 року.
Прем’єр-міністерка акцентувала: фонд будується на принципі рівності.
“Україна бере на себе такі самі фінансові зобов’язання, як і американська сторона. Це не лише демонструє нашу відповідальність, але й підкреслює, що ми розглядаємо Фонд як спільний інструмент відновлення і довгострокової співпраці”, — зауважила вона.
Свириденко додала, що рішення відкриває шлях до фінансування перших масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, нових робочих місць і технологічних рішень, які зміцнюватимуть економіку та безпеку України.
“Цей стартовий капітал має додатковий зміст для нас: американські інвестиції можуть стати надійною гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в нашій країні”, — зауважила глава уряду.
Як повідомлялось, 8 травня Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди між урядами України і США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (угода про надра).
Відповідна угода була підписана 30 квітня 2025 року у Вашингтоні. Вона набирає чинності з дати більш пізньої ноти при обміні нотами між сторонами про те, що кожна сторона завершила свої внутрішні процедури.
Американсько-український інвестиційний фонд було офіційно запущено 23 травня 2025 року. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, нафту та газ, порти, а також у відповідну інфраструктуру нашої країни.
Фото: КМУ
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Суспільство5 днів ago
В Одесі скористалися популярністю музичного проєкту “Піаноморе” задля збагачення