Connect with us

NFT-картка музею, «Мови війни» та мрія Ройтбурда. Інтерв’ю з директоркою Одеського художнього музею Катериною Кулай

Published

on

Одеський художній музей, який показав можливість стрімкого розвитку, закохує у мистецтво, говорить тисячами голосів про істину, суть, любов та ненависть. Це місце стало не менш одеським, ніж провулки описані Ісааком Бабелем, і тут досі втілюють мрії Олександра Ройтбурда. І хоч музей постраждав від вибухової хвилі, тут продовжують говорити, додавши мову війни, змінюються, сканують свої колекції та відкривають нові виставки. «Дайджест Одеси” поспілкувався із виконуючої обов‘язки директора Одеського національного художнього музею Катериною Кулай, яку призначили на посаду у березні. 

Музей відкрився влітку 2022 року із забитими вікнами. 23 липня йшла підготовка до відкриття виставки з нових надходжень «ДОВІЙНИ». В той день росіяни випустили 4 ракети по порту. Серед будівель, які постраждали був і музей. Якими були пошкодження від вибухової хвилі?

-Постраждав другий поверх, де є світловий скляний «ліхтар» стелі. Вона не витримала, скло повилітало і шматочками встромилось у паркет. На першому поверсі лише повилітали вікна, бо матеріали стелі ми замінили раніше. Відновили усе швидко, за підтримки ЮНЕСКО, закупили нові матеріали і тепер маємо захист у кілька шарів. Проте у нас є підозри, що обстріл призвів і до інших не явних пошкоджень. Для оцінки потрібна експертиза приміщення, наприклад, взимку у нас відлетіла частина даху і припускаємо, що це довгострокові наслідки від вибухової хвилі. 

Крім ЮНЕСКО, долучають міжнародні організації? І чого потребує музей для захисту культури? 

-Одеський художній музей і ГО Museum for change стали ніби базою, яка допомагає музеям Одеси та області, іншим регіонам. А перша організація, що нам допомогла — програма House of Europe, яка виділила 60 тисяч євро. Завдяки чому всі музеї міста, що були у списку змогли придбати необхідні на той момент пакувальні та захисні матеріали, посилили охорону в музеї. Тісно працюємо з ALIPH в Україні та ЮНЕСКО. На щастя, наш музей та інші заклади міста та країни отримують допомогу.

Насправді єдине, що потрібно для захисту культури — вивезення на безпечні території. Тому що в рамках самої будівлі, захиститись, коли летить ракета, майже неможливо. Від вибухових хвиль можна посилити пожежну та охоронну безпеку, знайти пакувальні матеріалів, але насправді не так багато можливостей є. Ми мали необхідні для пакування матеріали до вторгнення, хоча, як потім виявилось, їх забракло для всієї колекції.

Вивезення, це червоні списки, які формував Мінкульт ще у 2021 році? 

-Списки формує сама культурна установа, яка має цінну колекцію. Мінкульт може пропагувати таку політику. Наш список сформований ще за радянських часів, десь у 2021 році ми його підкоригували, тому відносно можна сказати, що ми були готові. Своєю цінною колекцією опікуємось. 

У лютому цього року музей відкрив доступ до зацифрованого наукового архіву, де понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. Коли займались цифровуванням, чи торкнеться інших колекцій?

-Замислюватись над цифровим архівом ми почали ще до повномасштабного вторгнення, коли ковід обмежив наші можливості. Тоді почались перші сканування, хоч і у досить помірному темпі. Після вторгнення, ми поглибились у ці процеси, переоцінили важливість онлайн-доступу до колекцій.  Тим паче цим можуть користуватись, як закордонні науковці, так і наші громадяни. Оцифровуємо не тільки архів, але й каталог, а на це потрібні ресурси. До 2022 року ми сканували власними силами, а вже цифровий архів зробили за підтримки Goethe-Institut Ukraine, а цифрування каталогу — завдяки ЮНЕСКО. Наразі очікуємо новий грант від Ukraine Heritage Response Fund. Плануємо до кінця року зробити цифровим весь науковий архів музею та продовжувати працювати над електронним каталогом. 

Чому не зробити це платною послугою? 

-У нас є інші програми платного доступу. Запущена програма підтримки музею через придбання NFT-картки. І хоч проєкт йшов не просто, ми його на щастя впровадили. Картки, прикрашені роботами видатних українських художників Кандинського, Жука, Головкова, будуть дійсні з травня 2023 року по травень 2024 року. Крім фізичного доступу, власник картки може замовити екскурсійний супровід, і зі свого комп’ютера з будь-якого куточка світу відвідати 3D-модель музею. Це схоже на програму Membership, яка вже діяла в музеї, а зараз, долучаємось до передових цифрових технологій. 

У музеї запустили кураторські екскурсії виставковими проєктами «Мови війни». Які відгуки від відвідувачів? 

-Перша виставка була ще до вторгнення. Вона складалась з робіт митців, які ми придбали або отримали в подарунок, протягом останніх трьох років. До речі, на цих картинах чітко відстежується те, що сьогодні відбувається в Україні. Митці відчували. Виставка з цього першого запуску ще кілька тижнів буде в музеї і вже змінимо на нову в рамках проєкту. Відгуки дуже різні. Є люди, які користуються тим, що вони бачать для власного рефлексування і проживання своїх відчуттів.  Але звісно є і ті люди, котрі звикли приходити в музей, щоб відпочити. Вони не завжди розуміють побачене. Намагатимемось змішувати воєнне мистецтво з тим, яке допоможе відволікатись, але даємо змогу людям подивитись «Мови війни» і говорити ними з різних ракурсів. 

Ми почали мріяти про відкриття навесні минулого року, проте навіть боялись один одному щось на цю тему сказати, адже все було незвично і нестабільно. Потрохи готувались і тут в день відкриття, і так незвичного, був обстріл. Ми живемо в такий час, хоч і заглиблюватись у ці почуття важко. 

Катерина з чотирма фаворитами та у компанії Олександра Суворова спочивають у Одеському художньому музеї. Як просувається ідея з конкурсом?

-Ми не отримали підтримку щодо гранту з реалізації програми по пам’ятнику. Шукатимемо можливості, точно організуємо зустрічі та панельні дискусії на опрацювання теми декомунізації та деімперіалізації. Ми бачили приклад з фігурою Леніна, коли її фактично познімали, а в головах людей все залишилось. Працюючи з Катериною та її фігурою, наша мета — надати усі дані, аби люди самі могли зробити переоцінку і постать не була таким маркером. 

Ніяких умов для утримання вона не потребує, це ж метал, який стояв на вулиці, під сонцем та голубами. Довелось нам її мити, але загалом її зберігання тут — цікавий для нас досвід. 

Нещодавно підписали Меморандум про партнерство та співробітництво з Громадською Радою ЕКСПО-2030. Які задачі будуть у музею?

– У нас іде тісне співробітництво. У планах декілька павільйонів з виставковими проєктами музею. Також зали та двір музею будуть відкриті для проведення заходів,  як окремий майданчик. За приїзду міжнародних гостей, ми показуватимемо наше місто, культуру, обличчя. 

Мене дуже надихає висловлювання та мрія Олександра Ройтбурда, щоб Одеський художній музей був однією з перших точок, куди приходитимуть туристи. Ми звикли, що вони сходять із трапу літака і відразу прямують до Оперного театру та Потьомкінських сходів, але він дуже вірив, що колись це буде і музей. Я теж про це мрію, тому для нас підписання меморандуму з ЕКСПО-2030 не є незвичайним.

Одеський художній музей до 2022 року запускав до семи виставок і приймав понад 45 000 відвідувачів на рік. Наразі міжнародні музейники пишуть, говорять, вивчають, знайомляться та підтримують українське мистецтво. І тепер згадуючи цей музей, ми говоримо не про локальний центр розвиток культури Одеси чи України, це внесок і до світової спадщини.

Continue Reading
Click to comment

Усі новини

головоломка, яку вирішать тільки люди з високим IQ

Published

on


Попри те, що оптичні головоломки іноді можуть розчарувати, вони чудово тренують мозок. Приділяючи час розв’язанню цікавих тестів, ви зможете перемикнути увагу і змусити себе думати по-іншому.

Перевірити уважність пропонує видання Express.

Подібні головоломки та завдання для тренування мозку чудово підходять для розвитку уваги та спостережливості. Приділяючи час таким тестам, ви не тільки розважаєтеся, а й прокачуєте концентрацію. Однак ця бджолина загадка може виявитися складнішою, ніж здається на перший погляд.

На картинці зображені бджоли, кожна з яких, на перший погляд, має абсолютно однаковий вигляд. Однак серед них прихована одна, яка відрізняється від інших. І щоб помітити цю відмінність, потрібні уважність і терпіння. Автори головоломки зі SlotsCalender стверджують, що той, хто знайде відмінність за 15 секунд, володіє високим IQ.


Fullscreen

Знайдіть бджолу, яка відрізняється від інших за 15 секунд

Складність загадки полягає в мінімальних відмінностях між персонажами. Усі бджоли намальовані в однакових позах, з однаковими крильцями та відерцями. Саме це збиває з пантелику. Користувачі соцмереж зізнаються, що витратили чимало часу, вдивляючись у кожну бджолу, перш ніж виявили відмінність.

Порада для тих, хто все ще шукає відмінності: придивіться до вусиків і очей. Можливо, саме в цих деталях криється розгадка.

Візуальна головоломка, бджоли, задачка з бджолами, знайди відмінності, перевірка зору, перевірка уваги, тест на спостережливість, високий IQ,


Fullscreen

Виконання подібних вправ може допомогти запобігти різним захворюванням

Фото: SlotsCalender

Такі завдання не тільки розважають, а й тренують мозок. Психологи стверджують, що регулярне виконання візуальних тестів може поліпшити пам’ять, уважність і навіть уповільнити вікові когнітивні зміни. Тож якщо ви все ще шукаєте незвичайну бджолу — це чудовий спосіб потренуватися і випробувати себе.

Крім того, що подібні завдання і тести допомагають відволіктися під час ранкової поїздки на роботу або в залі очікування, вони також можуть допомогти зберегти гостроту розуму на більш тривалий час. Якщо ця головоломка здалася вам занадто легкою, або ви хочете спробувати свої сили в інших головоломках, чому б вам не спробувати інші завдання, про які ми писали? Чи зможете ви помітити “особливу” жабу за 20 секунд?

Раніше Фокус писав, що тільки люди з ідеальним зором зможуть відшукати оленя в зимовому лісі за 8 секунд. На перший погляд, це досить просто, але вас будуть відволікати інші силуети на малюнку.

Також стало відомо, що тільки люди з “гострим зором” побачать дзвіночок серед мерехтливих ключів. Ця головоломка перевіряє ваші навички спостереження та увагу до деталей.



Джерело

Continue Reading

Події

На Закарпатті анонсували дитячий театральний фестиваль «Золота китиця»

Published

on


На Закарпатті 12-14 травня вперше відбудеться Всеукраїнський дитячий театральний фестиваль-премія «Золота китиця».

Про це повідомила Закарпатська ОВА у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як повідомляється, свої вистави презентують шість дитячих акторських колективів зі столиці, Запоріжжя, Вінниці, Київської та Миколаївської областей.

На великій сцені облмуздрамтеатру в Ужгороді виступатимуть понад 120 юних театралів.

“Новий унікальний фестиваль-премію за підтримки ОВА започаткували Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв спільно з дитячою театральною школою-студією «To BЕ(e)». Він стане вже третім масштабним регіональним мистецьким заходом для дітей та молоді,” – зазначив на брифінгу директор департаменту культури обласної військової адміністрації, заслужений артист України Євген Тищук.

Він зазначив, що протягом трьох днів на великій сцені облмуздрамтеатру найтитулованіші дитячі театральні колективи країни представлять 10 різнопланових вистав. Їхні творчі роботи оцінюватиме професійне журі під головуванням відомої ужгородки – актриси театру й кіно, громадської діячки та телеведучої Римми Зюбіної, повідомила заступниця керівника облмуздрамтеатру Наталія Васянович.

«Дуже символічною є назва нашого фестивалю – „Золота китиця“. Так ми прагнули підкреслити, що в нашому краї здавна плекають виноградарську культуру, золоті китиці зображені навіть на гербі Ужгорода. Та й самі діти, об’єднані мистецтвом, нагадують виноградні китиці, які потребують особливої уваги й тепла для розвитку», – додала керівниця дитячої школи-студії «То ВЕ(е)» Олена Грицай.

Як повідомляється, відкриє фестиваль виставою «Коло життя» вже о 18:00 театральна студія «The театр», а завершить його 14 травня о 12:20 Запорізький театр «СВіЯ» показом п’єси «Квітнева риба».

Читайте також: Барський аматорський театр запише збірку аудіоказок голосами українських ветеранів

Опісля відбудеться урочиста церемонія нагородження лавреатів фестивалю.

Як повідомляв Укрінформ, у Хусті восени 2024 року вперше пройшов відкритий театральний фестиваль-конкурс «Відлуння вічності: Українська класика сьогодні».

Фото ілюстративне: Рудольф Дзуринець/Facebook



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нідерланди вже передали Україні 211 вантажів допомоги

Published

on


Із лютого 2022 року Нідерланди відправили 211 вантажів із енергетичним обладнання для потреб українських енергетиків.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

Зазначається, що заступник міністра енергетики України Олександр Павліченко із міністром юстиції і безпеки Нідерландів Девідом ван Вілем та Надзвичайним і Повноважним Послом Нідерландів в Україні Алле Дорхаутом відвідали один із енергооб’єктів, зруйнованих унаслідок російських атак.

“Заступник міністра подякував уряду Нідерландів за вагому підтримку, зокрема за внесок у розмірі 65 млн євро до Фонду підтримки енергетики України та передачу 211 вантажів гуманітарної допомоги з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 2 900 тонн”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Норвезький фонд Norfund визначив пріоритетні сфери для інвестицій в Україну

Зазначається, що представники нідерландської делегації ознайомилися з масштабами руйнувань, яких зазнала українська енергосистема, а також з ходом відновлювальних робіт.

Як повідомлялося, із лютого 2022 року Швеція передала Україні 246 вантажів із обладнанням для енергетиків.

Фото: Міненергетики



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.