Російські атаки на цивільне судноплавство в Чорному морі створюють нові ризики для міжнародних перевезень. Під загрозою опиняються не лише українські порти, а й маршрути поблизу інших держав. Водночас російський флот не поспішає повертатися до Криму, а використання підводних човнів помітно скоротилося.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Удари по суднах

Можливі російські атаки на цивільні судна біля берегів третіх країн, зокрема поблизу берегів Болгарії можуть мати серйозні наслідки для міжнародного судноплавства. Йдеться про безпеку територіальних вод країн НАТО, а не лише українських морських маршрутів. Водночас у ВМС наразі не можуть офіційно підтвердити інформацію про ці удари.

“Це вже була остання червона лінія для росіян. Я не знаю, що вони ще мають зробити, щоб привернути до себе увагу третіх країн. Мабуть, уже залишилися недоторканими лише самі порти цих країн”, — сказав Дмитро Плетенчук.

За його словами, керівництво інших держав уже зверталося до НАТО через подібні інциденти. Ситуація змушує судновласників і капітанів знову оцінювати ризики роботи в Чорному морі. Подальший розвиток подій залежатиме, зокрема, від міжнародної реакції.

Наслідки атак на судна

Попри постійні російські удари по портах та цивільних суднах, Україна продовжує морські перевезення. За словами речника ВМС, українським морським коридором за майже три роки скористалися понад 8 тисяч суден. Загальний обсяг перевезених вантажів перевищив 150 мільйонів тонн.

“Незважаючи на всі атаки, які відбувалися, ми продовжували працювати. Наша ініціатива із зерновим коридором протрималася фактично три роки. Це більше 150 мільйонів тонн вантажів, більше 8 тисяч суден”, — розповів Дмитро Плетенчук.

Водночас атаки на цивільні судна суттєво погіршують безпеку морських перевезень та ускладнюють роботу портів. Речник наголосив, що удари по торговельному флоту є окремим злочином. На його думку, Росії доведеться відповідати за завдані збитки, зокрема перед іноземними судновласниками, які вимагатимуть компенсацій.

Ситуація з Керченським мостом

Керченський міст, який Росія побудувала для сполучення з окупованим Кримом, уже не виконує повною мірою своїх початкових логістичних завдань. Російські війська продовжують перевозити вантажі сухопутним маршрутом через окуповані території, хоча він регулярно зазнає ударів.

“Сказати, що цей об’єкт зараз виконує велику логістичну функцію саме в масштабах, для яких він проєктувався, я не можу”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

За словами речника, використання сухопутного маршруту свідчить про обмежені можливості мосту для великих вантажних і залізничних перевезень. Водночас росіяни продовжують посилено охороняти споруду. Вони намагаються контролювати підходи до неї з води, повітря та суходолу, враховуючи попередні українські удари.

Повернення флоту до Криму

Російські військові кораблі наразі не планують повертатися з Новоросійська до окупованого Севастополя. Для Чорноморського флоту РФ кримська база залишається небезпечнішою через її близькість до українських сил.

“Дуже цього чекаємо. Будемо зустрічати із салютом. Але салют буде специфічний, не всім сподобається, не всі його встигнуть побачити”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Він додав, що російське командування усвідомлює ризики такого перебазування. Саме тому наразі немає ознак підготовки до повернення кораблів у Севастополь. Новоросійськ залишається основним місцем їхнього базування.

Чому не виходять підводні човни

Росія тривалий час майже не використовує свої підводні човни в Чорному морі. Однією з можливих причин є технічний стан цих суден. За словами речника, вони понад чотири роки експлуатувалися без належного обслуговування, що могло вплинути на їхню боєздатність.

“Я не можу сказати, що зникла актуальність їхнього застосування, тому що основна перевага підводних човнів — це прихованість. Це те, що їм зараз потрібно, але водночас виходів не спостерігається”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Для порівняння він навів приклад двох російських підводних човнів класу “Варшавянка”, які на початку повномасштабного вторгнення перебували за межами Чорного моря. Після завершення місії в Середземномор’ї їх відправили на технічне обслуговування до Санкт-Петербурга.

Натомість підводні човни, які залишалися в Чорному морі, використовувалися протягом тривалого часу в досить напруженому режимі. Це могло призвести до зношування техніки та необхідності ремонту. Однак остаточної причини їхньої пасивності у ВМС поки не називають.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.

На кордоні з Одещиною молдовські прикордонники провели навчання на випадок масового прибуття біженців. До тренувань долучилися й інші служби країни. Влада Молдови не виключає нової хвилі переселенців з України через російські обстріли та складну ситуацію напередодні зими. В ООН попереджають про ризик нового виїзду українців за кордон.

Про це повідомляє видання Europa Liberă з посиланням на Прикордонну поліцію Молдови, передає Новини.LIVE.

Реклама

Навчання на кордоні

У Молдові поблизу кордону з Одеською областю провели масштабні навчання Aflux-2026. Вони відбулися у прикордонному секторі Волінтір. Правоохоронці відпрацьовували дії на випадок різкого збільшення кількості людей, які прибуватимуть з України. До навчань долучилися Прикордонна поліція, Генеральний інспекторат з міграції та Генеральний інспекторат карабінерів. Представники трьох відомств тренувалися спільно реагувати на можливу міграційну кризу.

Особливу увагу приділили швидкому прийманню біженців, підтриманню громадського порядку та захисту людей, які потребують додаткової допомоги. Також відпрацювали механізми взаємодії між службами, щоб у разі масового прибуття українців уникнути хаосу на кордоні та забезпечити дотримання прав людини.

Раніше влада Молдови вже заявляла, що розглядає можливість нової хвилі українських біженців. Тому країна заздалегідь перевіряє готовність своїх служб до такого сценарію.

Загроза нової хвилі

Міжнародна організація з міграції ООН попередила, що цієї зими мільйони українців можуть знову опинитися перед необхідністю залишити свої домівки. Причинами називають посилення російських обстрілів та складну ситуацію з житлом.

Експерти зазначають, що чимало людей, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, згодом повернулися в Україну. Однак частина з них знову зіткнулася з небезпечними умовами життя. У деяких регіонах ситуація навіть погіршилася.

За прогнозами міжнародних фахівців, у разі нового виїзду українці найімовірніше обиратимуть країни, де вже жили або мають знайомих. Серед таких держав називають Польщу, Німеччину та Чехію.

Голова парламенту Молдови Ігор Гросу заявив, що країна готова звернутися до міжнародних партнерів по фінансову допомогу, якщо кількість біженців суттєво зросте. Додаткові кошти можуть знадобитися для їхнього приймання та підтримки.

Обстріли перед зимою

Загрозу нової міграційної хвилі пов’язують із посиленням російських ударів по українській енергетиці. Російські війська атакують об’єкти виробництва та передачі електроенергії, створюючи ризики масштабних відключень світла й тепла. Президент України Володимир Зеленський заявив, що останні атаки стали одними з найбільших ударів по енергетичному сектору країни. За його словами, Росія намагається залишити мільйони українців без електрики та опалення безпосередньо перед зимою.

Водночас аварійні служби продовжують працювати над відновленням пошкоджених об’єктів. Саме подальша ситуація з безпекою та енергопостачанням може вплинути на рішення українців залишатися вдома або тимчасово виїхати за кордон.

Загроза масштабних ударів

Зазначимо, РФ може готувати масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України цієї зими. За даними The New York Times, Одеса входить до трійки найбільших міст, які окупанти планують залишити без основних комунальних послуг. Також серед можливих цілей названі Київ та Харків. Російські війська можуть намагатися скоротити постачання електроенергії та тепла до 90%, а також порушити роботу водопостачання й каналізації.

Україна вже передала європейським партнерам документ, який, за словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, містить перехоплений російський план. Він передбачає три етапи атак із застосуванням до тисячі ракет, дронів і бомб. Серед можливих цілей — електропідстанції, гідроелектростанції та обладнання, що з’єднує атомні електростанції з енергомережею.

Як повідомляли Новини.LIVE, Одеса та Київ можуть зіткнутися із серйозними проблемами з електропостачанням цієї зими. Цим містам бракує власної генерації через пошкодження та знищення росіянами енергетичних потужностей. Відключень світла уникнути не вдасться, однак критичних перебоїв із водопостачанням, каналізацією та опаленням не прогнозується.

Також Новини.LIVE писали, що думки одеситів уже зайняті тим, як пережити майбутні холоди. Попередні роки навчили містян пристосовуватися до непростих умов, однак кожен новий опалювальний сезон приносить свої виклики. На тлі загрози тривалих відключень містянам доводиться оцінювати власну готовність і докуповувати те, чого бракує, аби не залишитися без найнеобхіднішого в розпал холодів.

У листопаді 2026 року в Одесі зберігаються чинні тарифи на громадський транспорт, якщо міська влада не ухвалить нових рішень. Поїздка у приватній маршрутці коштує 25 гривень, а в муніципальних трамваях і тролейбусах — 15 гривень. На окремих соціальних автобусних маршрутах пасажири можуть їздити безкоштовно.

Журналісти Новини.LIVE розповідають, скільки коштуватиме проїзд в Одесі у листопаді та які ціни встановлені на популярних міжміських автобусних маршрутах Одещини.

Реклама

Проїзд у трамваях і тролейбусах

У листопаді одна поїздка в муніципальному електротранспорті Одеси коштуватиме 15 гривень. Цей тариф поширюється як на трамваї, так і на тролейбуси. Вартість проїзду становить: 

• трамвай — 15 гривень; 
• тролейбус — 15 гривень.

Також у місті курсують соціальні автобуси, які, зокрема, забезпечують альтернативне сполучення для пасажирів. Проїзд у них безкоштовний. Водночас маршрути та графіки руху можуть змінюватися залежно від транспортної ситуації.

Які тарифи діють у маршрутках

У міських маршрутках Одеси одна поїздка коштує 25 гривень. Тариф підвищили 27 червня 2026 року — до цього пасажири платили 20 гривень. Під час обговорення зміни вартості перевізники заявляли, що економічно обґрунтований тариф становить від 32 до 45 гривень за поїздку. Однак профільна комісія міської ради підтримала компромісний варіант — 25 гривень. Якщо нових рішень щодо вартості проїзду не ухвалять, цей тариф діятиме й у листопаді.

Проїзд з Одеси до області

У 2026 році вартість автобусних перевезень між Одесою та населеними пунктами області зросла. Навесні на внутрішньообласних маршрутах запровадили нові тарифи, а середнє подорожчання становило близько 30%. На популярних напрямках вартість квитків становить: 

• Одеса — Чорноморськ — 65 гривень; 
• Чорноморськ — Великодолинське — 30 гривень;
• Одеса — Білгород-Дністровський — 200 гривень.

Дорожче обійдуться поїздки до південних населених пунктів області. Зокрема, квиток з Рені до Одеси коштує 780 гривень, а з Рені до Ізмаїла — 200 гривень.

Як повідомляли Новини.LIVE, у листопаді 2026 року одесити платитимуть за електроенергію за чинним тарифом, якщо уряд не ухвалить нового рішення. Вартість однієї кіловат-години наразі становить 4,32 грн. Водночас частина споживачів може суттєво скоротити витрати завдяки нічному тарифу. Для цього потрібно мати спеціальний лічильник.

Також Новини.LIVE писали, що у листопаді в Одесі вартість вивезення побутових відходів залежатиме від району міста та типу житла. Для мешканців багатоповерхівок і приватних будинків діють різні розцінки, а єдиного тарифу для всіх одеситів немає. Сума у платіжці також вираховується від кількості людей, які проживають в помешканні.