Події
На озері Сасик знайшли тіло потонулого рибалки
На озері Сасик вранці знайшли тіло другого зниклого три дні тому рибалки. Про це повідомили у ГУ ДСНСУ в Одеській області. Чоловік 1987 р.н. зник 12 липня під час риболовлі разом із ще одним місцевим мешканцем. Очевидці розповіли, що знайшли гумовий човен із особистими речами у воді біля берега озера. За попередньою інформацією, двоє чоловіків 1987 та 1984 років народження вийшли на озеро для риболовлі та зникли.
Рятувальники розпочали обстеження місцевості та того ж дня виявили тіло одного з чоловіків, другого довелось шукати три дні. За цей час рятувальники обстежили понад 33 кілометри берегової лінії. Сьогодні о 07:50, за 5 метрів від берега місцевими рибалками було виявлено тіло потопельника. Ним виявився зниклий 35-річний чоловік.
Події
На «Книжковій країні» вперше в Україні показали перформанс про вбитих Росією письменників
У Києві на фестивалі «Книжкова країна» вперше показали в Україні меморіальний перформанс «Відлуння/Echoes», присвячений пам’яті людей літератури, яких вбила Росія, а також тих, хто зник безвісти.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
«Відлуння/Echoes» є спільною роботою поетки, парамедикині, ветеранки, співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасим’юк та письменника, перекладача, військового Павла Матюші, створеною як вшанування пам’яті загиблих українських письменників.

Після показів на книжкових виставках у Франкфурті, Яссах, Токіо, Йокогамі та Лейпцигу перфоманс уперше прозвучав для української авдиторії. Саме вдома, як кажуть автори, цей показ був для них найважливішим.
«Цей перформанс передусім створений для пам’ятування наших загиблих поетів, людей літератури. І дуже важливо, напевно, щоб сама країна, яка породила цих поетів, про них пам’ятала сьогодні, завтра і завжди. За честь представляти цей перформанс удома», – зауважив Матюша.

Під час попередніх показів перфомансу учасники тримали плакати із цитатами полеглих авторів і передавали їх у зал.

Зокрема, по черзі згадували Бориса Гуменюка, Вероніку Кожушко, Максима Кривцова, Гліба Бабіча, Миколу Леоновича, Катерину Роговик, Володимира Вакуленка, Ігоря Мисяка, Вікторію Амеліну і Іллю Чернілевського.
Для Герасим’юк цей показ в Україні виявився не лише прем’єрним, а й особливо складним через присутність родин загиблих.
«У першу чергу, я дуже вдячна родинам, які сьогодні прийшли і стали частиною цього перформансу. Вранці приходив тато Максима Кривцова, і він дуже хотів залишитися, але сьогодні дві події по Максиму, і він серцем з нами. Дуже високою честю було те, що присутній тато Іллі Чернілевського», – зазначила вона.
За словами Герасим’юк, у такому просторі працювати важче, ніж на міжнародних майданчиках, де перформанс уже побачили глядачі: «Набагато важче працювати, тому що ти розумієш, що ти це робиш не для абстрактної авдиторії, яка просто читає якісь книжки, а ти це робиш для того, щоб розділити біль із цими родинами».
Вона також наголосила, що для команди важливо не стільки заявити про новий формат, скільки запропонувати спосіб роботи з пам’яттю.
«На жаль, наше життя скінченне, і ми всі майбутні мертві. І ця шана, яку ми виказуємо сьогодні, це той приклад, як можна працювати з пам’яттю. І тому в Україні ми б хотіли спершу не бути якимись авторами, які придумали новий формат. Ми би хотіли просто поширити серед колег спосіб пам’ятати так, щоб цих людей любили, і щоб їхнє світло тривало і тривало далі», – додала вона.
Як зазначив Матюша, в різних країнах цей перформанс знаходив подібний відгук, незалежно від географічної чи культурної відстані.
«У всіх країнах ближчих, далі від нас, географічно, можливо навіть культурно, він завжди знаходив відголос, відгомін в серцях слухачів. Тому що, напевно, література, пожертва і пам’ять – це настільки універсальні категорії, що вони зрозумілі по всьому світу. І нам дуже було приємно, що його так сприймали інші країни», – наголосив він.
Після завершення перформансу Герасим’юк подякувала глядачам і родинам, які прийшли на прем’єру, а також закликала продовжити вшанування біля стіни пам’яті.
«Ми дуже вдячні вам за те, що сьогодні ви відвідали перформанс “Відлуння”. Ви стали першими, хто прийшов на прем’єру в Україні. Ми доземно вдячні родинам, які прийшли сьогодні. Пане Станіславу (батько Іллі Чернілевського), який сьогодні тут, я не можу стримати сліз. Дякую вам. Це надзвичайно висока честь для нас», – підкреслила вона.
Продовженням перформансу стала стіна пам’яті біля 4-го павільйону фестивалю. Там відвідувачі можуть взяти стікер на стенді і вшанувати людей літератури, про яких відомо станом на зараз.
«Продовження нашого перформансу – біля 4 павільйону, де прямо перед входом ви можете побачити стіну пам’яті, взяти стікер на стенді реєстрованих авторів і вшанувати всіх людей літератури, які ми знаємо сьогодні. Їх, на жаль, 289. Несіть ці знання з собою далі. Будьте відлунням їхніх голосів. Якщо раптом хтось із вас знав авторів, які загинули, напишіть нам на проєкт “Недописані”. Ми дуже потребуємо ваших спогадів», – звернулася Герасим’юк до присутніх.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» із 23 по 26 квітня проходить V фестиваль «Книжкова країна».
Волонтерський проєкт «Недописані», присвячений дієвцям літературної галузі, чиє життя забрала Росія, отримав відзнаку Memorial Action Award 2026 за вагомий внесок у нову культуру пам’яті в Україні.
Фото: Дар’я Гниляк/chytomo.com
Події
Український фільм про життя в окупації відібрали до програми Каннського кінофестивалю
До програми Каннського кінофестивалю ввійшов фільм «Весна» режисера Ростислава Кирпиченка.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
За сюжетом стрічки, на тимчасово захоплених територіях України російські загарбники забороняють поховання страчених цивільних. 35-річний священник Андрій змушений зберігати тіла вбитих до того, як їх поховають у братських могилах. Він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам та забезпечує гідне поховання.
Фільм «Весна» є спільною роботою України, Литви та Франції. Над її створенням працюють близько 80 фахівців.
Як повідомлялося, Каннський кінофестиваль цьогоріч триватиме з 13 по 26 травня. Відкриє його історична комедія «Електрична Венера» (La Vénus électrique) французького кінорежисера П’єра Сальвадорі.
Події
ЄС припиняє фінансування Венеційської бієнале
У зв’язку з представленням Росії на цьогорічній Венеційській бієнале Єврокомісія вирішила припинити фінансування фонду-організатора фестивалю, про що його раніше попереджали.
Про це повідомив речник Єврокомісії Тома Реньє на брифінгу у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
“Дозвольте підтвердити, що керуюче агентство EACEA дійсно надіслало листа, повідомивши фонду Biennale di Venezia про наш намір призупинити або припинити грант у розмірі 2 мільйонів євро”, – заявив Реньє, додавши, що лист послідував за відповідними політичними деклараціями наміру з боку європейських високопосадовців, у тому числі високої представниці ЄС Каї Каллас.
“Ми рішуче засуджуємо, що фонд Biennale дозволив російському павільйону знову відкритися на бієнале”, підкреслив Реньє.
Він уточнив, що за цим грантом фонду-організатору фестивалю не було виплачено жодного євро.
Як повідомляв Укрінформ, Україна закликає Італію не видавати візи учасникам Венеційської бієнале з Росії.
Група делегатів Парламентської асамблеї Ради Європи також виступила проти дозволу Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Венеційській бієнале у 2026 році.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море під контролем: російський флот втрачає силу
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події7 днів agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
