Про це повідомляє Euronews Culture, передає Укрінформ.

Зазначається, що з 14 січня 2026 року громадяни країн, що не входять до ЄЕЗ, яка включає країни ЄС, Ісландію, Ліхтенштейн і Норвегію, муситимуть сплатити за відвідування Лувру 32 євро, що на 10 євро більше за поточну вартість вхідного квитка.

Підвищення цін на квитки має на меті залучити до 20 мільйонів євро на рік для вирішення структурних проблем та фінансування капітального ремонту музею.

Рішення про підвищення цін, схвалене у четвер радою директорів Лувру, стосуватиметься, зокрема, американців, які складають найбільшу групу іноземних відвідувачів музею, а також китайців, які опинилися на третьому місці, згідно зі звітом про діяльність музею за минулий рік.

У 2024 році Лувр відвідали 8,7 мільйона людей, з них іноземці становили 69%.

Профспілки засудили підвищення цін, розкритикувавши рішення про скасування єдиного внеску за вхід для всіх національностей. У найбільшій національній профспілковій федерації Франції CFDT заявили, що такий крок буде сприйнято як «дискримінацію».

Утім, до аналогічних дій незабаром можуть вдатися й інші великі туристичні пам’ятки у Франції. За словами міністра культури Рашиди Даті, у 2026 році буде запроваджено диференційовану структуру цін для «всіх національних культурних операторів».

Наразі Версальський палац розглядає можливості підвищення ціни на індивідуальні відвідування на 3 євро для мешканців країн з-поза меж ЄЕЗ, однак це рішення ще не схвалене.

Як повідомляв Укрінформ, вранці 19 жовтня у паризькому Луврі сталося зухвале пограбування, вартість викрадених коштовностей королівської династії Наполеона оцінили у 88 мільйонів євро.

Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки та Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка розпочали роботу над спільною постановкою «Кассандра. PROJECT».

Прем’єра запланована на весну 2026 року на сцені театру імені Лесі Українки. Актори двох театральних колективів однією чималенькою командою активно готуються (остаточний склад вистави буде оголошено пізніше), а ми розповідаємо деталі про те, чого очікуємо від цієї цікавої міжтеатральної колаборації, що відбувається в межах Меморандуму про співпрацю, підписаного в жовтні. 

РЕЖИСЕР: МЕНЕ ДУЖЕ БЕНТЕЖИТЬ ДУМКА, ЯК УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ ВИТРИМУЮТЬ

За задумом режисера Ґжеґожа Яжини та драматурга Романа Павловського-Фельберга вистава має висвітлити узагальнені історії жінок, які споконвіку за своєю природою не ініціюють світових конфліктів, але найбільше потерпають від їхніх наслідків. Тобто, з української сцени вустами Кассандри промовлятимуть усі жінки, на долю яких випало жити у кровопролитних війнах – від античних, до сучасних. Це буде поєднання сучасного і античного текстів. При тому, що драматургія вистави спиратиметься на класичні твори Гомера, Есхіла, Евріпіда, а також на твори Лесі Українки і Жана-Поля Сартра, вони будуть представлені крізь оптику сучасних реалій України, з елементами детективу, можливо, навіть трилера.

ГРЕЦЬКА ТЕМА ДАЄ НАГОДУ УЗАГАЛЬНЮВАТИ ІСТОРІЮ, ТОМУ ЩО ВІЙНИ ЗАРАЗ ВІДБУВАЮТЬСЯ ПО ВСЬОМУ СВІТУ

«Мене дуже бентежить думка, як українські жінки під час війни в Україні витримують це. Кассандра кладе своє життя задля боротьби, вона жінка-воїн, яка постає проти дуже сильної людини – лідера великого війська. Ми узагальнюватимемо кейс, коли жінки беруть на себе тягар боротьби, оскільки такий приклад є і в Україні, і в усьому світі – це загальнолюдська ситуація. Надзвичайно важливо, щоб голос жінки був почутим і художнє дослідження цієї теми вкрай важливе», – ділиться пан Ґжеґож.

Режисер пояснює, що обрав тему Троянської війни як універсальний символ боротьби, болю, трагедії і… повторюваності людських помилок: «Ми можемо бачити, що минають часи, а людство досі не впоралося з помилками, які робило тисячі років тому, і війни тривають. А грецька тема дає нагоду узагальнювати історію, тому що війни зараз відбуваються по всьому світу». Водночас постановка «Кассандри» є досить делікатною справою, оскільки є спільною європейською темою, пов’язаною із загальним досвідом Другої світової війни.

ВИБІР МАТЕРІАЛУ ВИПАВ НА ТІ ПИТАННЯ, ЯКІ ТУРБУЮТЬ ЛЮДСТВО КРІЗЬ УСІ ВІКИ – ВІЙНА

Ґжегож Яжина – відомий діяч сучасного польського театру, багаторічний керівник TR Warszawa (Teatr Rozmaitości). Театрознавці називають його вистави революційними, оскільки вони містять реакцію на гостросоціальну проблематику сьогодення. З лютого 2022 року митець постійно стежить за  подіями в Україні і глибоко переживає їх. Він декілька разів приїздив до Києва під час повномасштабного вторгнення, і коли під час першого візиту познайомився з драмою Лесі Українки «Кассандра», це стало вирішальним поштовхом до ідеї створення проєкту та активізувало його багаторічні дослідження історії Давньої Греції.

У 2024 році під час зустрічі з керівництво Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки – генеральним директором-художнім керівником Кирилом Кашліковим та директором-розпорядником Оксаною Немчук було обговорено всі деталі, і робота над київською «Кассандрою» розпочалася.

«Звісно, під час війни було б неправильно брати щось інше, тому вибір матеріалу для постановки випав на ті питання, які турбують людство крізь усі віки – війна», – говорить режисер Яжина, який особисто проводив у Києві кастинги та воркшопи для акторів майбутньої вистави. 

На наше запитання, які в нього відчуття, коли він перетинає кордон і опиняєтеся в країні, яка постійно перебуває під загрозою балістичних обстрілів, відповідає:  «Коли я виїжджаю з Варшави, то розумію, що їду в зовсім інший світ, і це справді досить дивні відчуття, в яких є певна доля страху. Але коли я вже перетинаю кордон з вашою країною, бачу українські міста, бачу ваших людей, то стаю одним із них і розумію, як це круто бути в Україні саме в цей час».

ПРОДЮСЕРКА: ЦЕЙ ПРОЄКТ СПРИЯТИМЕ ЗМІЦНЕННЮ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПІВПРАЦІ

Тепер щодо самого Меморандуму про співпрацю між двома національними театрами. «Кассандра. PROJECT» – перша спільна робота в його межах, яка, на думку театрів, стане не лише культурною ініціативою обох театральних установ, а й важливим мистецьким жестом солідарності. Окрім того, цей проєкт сприятиме зміцненню українсько-польської культурної співпраці. «Кассандра. Project» – охоплює не тільки постановку вистави, а також проведення мистецьких і освітніх заходів, зокрема, воркшопи, лекції та панельні дискусії.

«Якщо говорити загалом, то підписання меморандуму передбачає розвиток партнерських відносин, обмін досвідом, а також спільну роботу над творчими, освітніми та мистецькими проєктами. А конкретні напрями співпраці можуть передбачати створення спільних вистав, мультидисциплінарних проєктів, які б залучали різні мистецькі чи освітні напрями – лабораторії, конференції, воркшопи, дискусії. Також маємо на меті організовувати спільні гастрольні тури», – пояснює продюсерка проєкту «Кассандра. PROJECT» Оксана Немчук.

МИ ОБ’ЄДНУЄМО СВОЇ ЗУСИЛЛЯ ЩОБ ПІДТРИМУВАТИ БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ ПІД ЧАС ВІЙНИ

То чи можна вважати, що підписання меморандуму про співпрацю зламало стереотип, що театри мають конкурувати між собою?

«На мою думку ʺздороваʺ конкуренція має бути в мистецькому середовищі, –  пояснює Оксана Немчук. – Конкуренція стимулює пошук нових форм, сміливі режисерські рішення. Вона спонукає митців працювати над оригінальністю, професійним зростанням і створенням унікальної художньої мови. І в результаті ми спостерігаємо, як розвивається театральне середовище. Стосовно саме нашої співпраці, то це скоріше жест солідарності та партнерства. Ми об’єднуємо свої зусилля щоб підтримувати безперервність творчого процесу під час війни. Можливо, сьогодні ми робимо перші кроки до переосмислення моделі театральної співпраці в Україні, і місце ʺконкуренціїʺ в майбутньому займе розвиток театрів через партнерство».

Вона впевнена, що в сучасній Україні, особливо в умовах економічних, безпекових, воєнних викликів, об’єднання зусиль театральних інституцій має надзвичайне значення. Окрім того, така співпраця сприятиме розвитку театральної спільноти.  

«Ми маємо підтримувати моральний дух українців, давати простір для мистецького осмислення травм і водночас зберігати та розвивати українську культурну традицію», – говорить продюсерка «Кассандра. PROJECT» Оксана Немчук.

Любов Базів. Київ

Фото Олександра Клименка та Ірини Сомової

На головній світлині: актори Сергій Детюк та Анастасія Шестопал під час ІІ-го етапу роботи над проєктом «Кассандра.PROJECT»

Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики України — міністр культури Тетяна Бережна обговорила з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Туреччина Мустафою Левентом Більгеном потенційні партнерства у сфері культури.

Про це Бережна повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ. 

“Зустрілася з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Туреччина Мустафою Левентом Більгеном та його командою. Обговорили поточні проєкти співпраці між країнами, а також потенційні партнерства у сфері культури. Подякувала Туреччині за підтримку України в умовах повномасштабного вторгнення”, – написала урядовиця.

За її словами, під час зустрічі сторони обговорили нові можливості співпраці: від участі Туреччини у програмах Альянсу культурної стійкості до спільних проєктів між нашими музеями, архівами й науковими інституціями.

Бережна зазначила, що Міністерство культури продовжує працювати з міжнародними партнерами над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.

“Окремо хочу відзначити особисту увагу пана посла до нашої країни: він активно подорожує українськими регіонами. Було дуже приємно дізнатися, що нещодавно він відвідав і моє рідне місто — Рогатин. Саме там народилася Настя Лісовська. Більше відома як Роксолана, дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Для мене важливо, що турецька сторона зацікавлена в академічних обмінах — у тому числі спільних дослідженнях османських архівів. Це глибока й цінна робота, що відкриває нові шари нашої історії”, – зауважила Бережна.

Читайте також: Бережна обговорила з комісаром ЄС посилення співпраці у сфері культури

Як повідомляв Укрінформ, Тетяна Бережна та представники медіаплатформи ARTE обговорили шляхи поглиблення співпраці й механізми прискорення запуску україномовної версії каналу.

Фото: Данило Антонюк/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут