Європейці не боятимуться напливу українців у разі вступу країни до ЄС, як було у випадку зі вступом інших країн Східної Європи, адже багато українських громадян вже успішно інтегрувалися в європейські суспільства після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Європейський суд з прав людини 20 жовтня розпочав офіційну комунікацію у справах, пов’язаних із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Цю заборону російська окупаційна влада Криму запровадила ще у 2016 році.

Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр. 

До Суду звернулися як представницькі органи кримських татар, так і окремі громадяни. Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру і член Меджлісу Ескендер Барієв зазначив, що 17 індивідуальних заяв за сприяння КРЦ, а також окрема заява від самого Меджлісу, були подані ще у 2017 році.

Барієв пояснив, що таке тривале очікування пов’язано з позицією ЄСПЛ. Суд вирішив розглядати індивідуальні справи лише після винесення рішення у міждержавних справах “Україна проти росії” щодо Криму, яке було оголошене у червні минулого року.

Мета поданих скарг, за словами Барієва, набагато ширша за скасування заборони однієї організації: заявники прагнуть домогтися міжнародного визнання системного тиску на корінний кримськотатарський народ. Він підкреслив, що заборона Меджлісу є частиною ”геноцидальної політики Кремля” та свідомою спробою зруйнувати систему національного самоврядування.

Адвокат Борис Бабін, який представляє заявників у Суді, відзначив юридичну складність справи. Вона стосується визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, що є рідкісним прецедентом у практиці ЄСПЛ.

Бабін звернув особливу увагу на справи місцевих меджлісів Херсонщини. Вони, ще у 2017 році, зверталися до Євросуду, вказуючи на ризики майбутньої агресії рф на материкову Україну та прогнозовані утиски кримських татар, що, на жаль, підтвердилося після 2022 року.

На тлі початку комунікації, КРЦ влітку 2025 року передав ЄСПЛ додаткові матеріали, які свідчать про продовження переслідування членів місцевих меджлісів Херсонщини: частина з них перебуває в ув’язненні, інші були змушені виїхати, а ті, хто залишився, перебувають під постійним контролем окупантів.

Катерина Глушко

Поліцейські затримали 36-річного мешканця Ренійської громади за браконьєрство на озері Ялпуг, завдавши державі збитків на понад 100 тисяч гривень. Водна поліція спільно з рибоохоронним патрулем виявила чоловіка, який ловив рибу сітками без відповідних дозволів на риболовлю. У злочинця вилучили 2 сітки по 100 метрів та 66 одиниць риби різних видів. Йому загрожує до трьох років обмеження волі за незаконну риболовлю.

Як стало відомо від правоохоронців, викриття браконьєра сталося сьогодні під час спільного рейду водної поліції Ізмаїльського району та рибоохоронного патрулю. На озері Ялпуг було виявлено чоловіка, який займався незаконним виловом риби з використанням промислових знарядь.

Слідчо-оперативна група, яка прибила на місце події, вилучила у правопорушника докази злочину. Серед вилученого знайшли два сітки загальною довжиною 100 метрів і 66 одиниць риби різного виду, зокрема карася, сазана, плоскирку та тараню.

На думку екологічних експертів, чоловік завдав рибному господарству України збитків на суму близько 111 тисяч гривень. Незаконний улов під час досудового розслідування передано на зберігання спеціалізованому підприємству.

“До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані за ознаками частини 1 статті 249 Кримінального кодексу України”, – зазначила начальник сектору дізнання Ізмаїльського районного відділу поліції Наталія Мариморович.

У рамках провадження призначено судову інженерно-екологічну експертизу, результати якої дадуть змогу визначити точний розмір завданої державі шкоди, а також вирішити питання про повідомлення підозри. Браконьєру інкримінують незаконне зайняття рибним промислом, що боку завдало істотної шкоди, за що передбачено покарання до трьох років обмеження волі.

Нагадуємо Вночі 10 вересня ворог атакував Ізмаїльський район ударними безпілотниками, пошкодивши складські приміщення та господарські споруди. За словами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, під ворожим ударом опинилися цивільні об’єкти, але обійшлося без загиблих та постраждалих.