Про це в колонці для Укрінформу повідомив керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук» Віктор Таран.

«Необхідно передивитися видатки з державним бюджетом у пошуках цих коштів. Для цього достатньо зробити три прості речі: cкоротити непріоритетні видатки та збільшити військовий компонент; залучити приватний бізнес, створюючи нові виробництва через інструмент державно-приватного партнерства; отримати технології від союзників (Британія, Франція, Німеччина тощо), що дозволить не просто купувати зброю, а локалізувати її виробництво в Україні», – наголосив Таран.

Крім того, на його думку, у виробництві треба рухатись швидкими темпами за наступними напрямками: створювати роботизовані бойові платформи, які здатні здійснювати задачі на землі, на морі, в повітрі, космосі та під землею; розробляти лазерну зброю; нарощувати потенціал у кіберпросторі та впроваджувати штучний інтелект у військових операціях.

«Якщо Україна хоче стати військовою державою нового покоління, потрібно вже зараз вкладатися в ці напрями», – наголосив Таран.

Також він зауважив, що наразі деякі речі залишаються поза межами технологічних можливостей України. Передусім йдеться про далекобійні ракети ATACMS, системи ПРО, аналогічні Patriot та стратегічні БПЛА типу MQ-9 Reaper.

Це означає, що без підтримки союзників у цих сферах обійтися важко.

Водночас Таран нагадав, що Україна довела свою спроможність виробляти сучасне озброєння. Зокрема, РСЗВ “Вільха-М” – український аналог HIMARS, який здатен вражати цілі на відстані до 110 км. Дрони-камікадзе першого та другого класу (загалом близкько 100 різних модифікацій) – ефективні уражальні безпілотники, здатні знищувати цілі противника на відстані від одного до 1000 кілометрів. САУ “Богдана” – українська самохідна артилерійська установка калібру 155 мм, яка вже довела свою ефективність на полі бою. ЗРК “Кільчень” – перспективний проєкт української ППО, який може стати відповідником NASAMS.

Крім того, системи РЕБ та РЕР Україна вже самостійно виробляє та успішно застосовує на полі. Зокрема, комплекси “Буковель”, “Анклав” та “Nota” дозволяють ефективно протидіяти ворожим дронам, засобам зв’язку та навігації.

Окремо він виділив РЕБ “Аль Петрі” – сучасну українську систему радіоелектронної боротьби батальйонного рівня, яка здатна придушувати сигнали зв’язку та GPS-координат противника, що значно ускладнює керування дронами та ракетами.

Також, за словами експерта, Україна вже розпочала виробництво 155-мм снарядів, хоча обсяги ще недостатні.

«Щоб компенсувати американські поставки, потрібно наростити виробництво в кілька разів та створювати спільні підприємства з європейськими виробниками. Уявімо ситуацію: якщо держава спрямує більше коштів на масштабування цих виробництв, то вже у 2025 році ми зможемо виготовляти в рази більше боєприпасів та техніки, зменшуючи залежність від поставок із-за кордону», – підсумував Таран.

Як повідомляв Укрінформ, 24 лютого Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності нарощувати темпи і обсяги виробництва зброї в Україні та Європі, зокрема, шляхом інвестування в невеликі приватні українські компанії.

Фото: Укроборонпром

Аналітики вважають, що Росії потрібно буде воювати ще 83 роки, щоб захопити всю Україну. Про це повідомляє Sky News з посиланням на “Інститут вивчення війни”.

Зазначається, що російським військовим знадобиться вести бойові дії ще щонайменше 83 роки, щоб захопити решту 80% території України. Вашингтонський аналітичний центр стверджує, що Росія, мабуть, діє в Україні, виходячи з припущення, що війна триватиме нескінченно і що їй не потрібно домагатися значних територіальних надбань за один наступ.

З урахуванням цього ISW оцінив, що російським військам знадобиться воювати щонайменше до 2108 року, щоб узяти під контроль всю Україну. За умови, що російські війська зможуть підтримувати поточний темп просування і величезні втрати особового складу нескінченно, що малоймовірно, зазначають аналітики.

“Однак Путін сформулював теорію перемоги, яка припускає, що Росія може перечекати Україну і Захід і продовжити наступ на полі бою, поки Росія не переможе Україну”, — ідеться у звіті.

ЗС РФ на сьогодні займають близько 20% території України

На тлі надій на угоду про припинення вогню між Росією та Україною російські війська на сьогодні займають близько 20% території України. Представники Москви зустрічалися з офіційними особами США в Саудівській Аравії минулого тижня. Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що готуються “переговори на рівні експертів” між Москвою і Вашингтоном як продовження зустрічі в Ер-Ріяді.

Після переговорів із Дональдом Трампом цього тижня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що перемир’я може бути досягнуто найближчими тижнями.

Нагадаємо, що війська РФ наступають з боку Великої Новосілки. Противник впритул наблизився до Бурлацького, просуваючись через посадки й перед цим взявши під контроль Новий Комар і значну частину Новоочеретоватого.

Також повідомлялися подробиці атаки РФ на Київську область, де в Крюківщині загинула сімейна пара.

Три роки тому мало хто вірив, що Україна зможе вистояти. Але вона не просто вистояла – вона зробила те, що здавалося неможливим, і вже вписала себе в історію.

Україна знищила міф про «другу армію світу», зруйнувавши у лютому–березні 2022 року плани Кремля на блискавичне захоплення столиці. Далі були звільнення Півночі, контрнаступ на Харківщині та повернення Херсона, стратегічне виснаження ворога під Бахмутом. Тепер Сили оборони України перебувають у стратегічній обороні, намагаючись завдати якомога більших втрат ворогу, який переважає чисельно, а також за кількістю озброєння та військової техніки. Але водночас українські військові проводять і асиметричні операції, переносячи бойові дії на територію агресора.

Україна пише нову військову історію. Ми першими у світі показали, як дрони можуть змінити правила війни. Ми створили унікальні ударні флотилії безпілотників, які вигнали Чорноморський флот РФ з Чорного моря. Ми вчимося, адаптуємося, розвиваємо сучасне озброєння – і вже стаємо тією державою, досвід якої вивчатимуть у найкращих військових академіях світу.

І ці успіхи та перемоги України не лишаються непоміченими з боку іноземних військових експертів.

Одним із них є полковник служби генерального штабу Збройних сил Австрії (Бундесгеру) Маркус Райснер – напевно, головний військовий експерт в Австрії щодо цієї війни РФ проти України. Експертиза полковника, який на щоденній основі слідкує за розвитком війни в Україні, високо цінується не лише в країні, але й за її межами – Райснер частий гість в австрійських і німецьких медіа, запрошений експерт на дискусіях і конференціях, зокрема, на нещодавній Мюнхенській безпековій конференції.

Про затребуваність експертизи Райснера свідчить і ютуб-канал Бундесгеру, де він періодично розповідає про війну РФ проти України та аналізує її головні моменти. Відео з ним набирають сотні тисяч переглядів, а кількість підписників каналу зросла з 30 тис. у 2022 році до 262 тис. зараз.

Відзначаючи усі труднощі на полі бою та поза ним, з якими тепер стикається Україна, австрійський військовий експерт все ж закликає не забувати головне – «Україна вже вписала себе в історію».

«Через три роки після початку незаконного нападу Росії на Україну, незалежно від того, як ця війна триватиме або закінчиться в найближчі тижні та місяці, одне є очевидним: Україна вже вписала себе в історію, – упевнений Райснер. – Три роки тому ніхто не міг уявити, що українці протримаються довше ніж три дні. Реальність виявилася протилежною».

Спеціально для Укрінформу він проілюстрував успіхи України за останні три роки такими п’ятьма прикладами (далі – текст Маркуса Райснера).

Україна здобула вражаючу оборонну перемогу на початку війни біля Києва. Уже за кілька тижнів Росія була змушена перейти до оборони та відступити з Київської області. Від кінця березня 2022 року Росія намагалася нав’язати Україні позиційну війну на виснаження. Це супроводжувалося масованим використанням артилерії та першими жорстокими окопними боями. Уже навесні 2022 року стало зрозуміло, що війна набуде затяжного характеру. Однак перший великий успіх Україна здобула саме під Києвом. Країною пронісся дух оптимізму.

2. ПЕРЕМОГА ПІД ХАРКОВОМ

Восени 2022 року Збройні сили України здивували світ блискавичним наступом на Харківщині. Дотримуючись військового принципу раптовості та введення в оману, вони випередили запланований масштабний російський наступ на Донбасі. Поки росіяни концентрували механізовані сили на північ від Ізюма, українські війська прорвали розріджені ворожі лінії оборони на сході Харківщини. Результатом став хаотичний відступ російських військ, які кидали важке озброєння та техніку. Це була перемога України, наслідки якої відчуваються й досі.

3. ВІДСТУП РОСІЯН ІЗ ХЕРСОНА

Ще до наступу на Харківщині українські війська розпочали контрнаступ поблизу Херсона. Метою було знищення російського плацдарму на північ від Дніпра та відкидання ворожих військ за річку. Плацдарм у Херсоні був єдиним місцем, де росіянам вдалося закріпитися на правому березі Дніпра. Російські війська довго чинили опір, але зрештою були змушені відступити. Постійні удари по логістиці та обстріли трьох єдиних переправ призвели до  чергової поразки Росії.

4. БИТВА ЗА ЧОРНЕ МОРЕ

Поки українські війська зміцнювали свої позиції на суходолі до початку 2023 року, на Чорному морі точилася запекла боротьба за панування. Завдяки скоординованим ударам із суші та моря українці не лише повернули контроль над стратегічно важливим островом Зміїний, а й витіснили Чорноморський флот РФ до східного узбережжя Чорного моря. У період з лютого 2022 до червня 2024 року було знищено або пошкоджено 26 кораблів російського флоту. Це – історичне досягнення для країни, яка до війни не мала значних військово-морських сил.

5. ГОНКА ТЕХНОЛОГІЙ

Успіхи України у виснажливій війні мають багато факторів, але один із ключових – здатність українських військових швидко та інноваційно впроваджувати нові технології. Зокрема, масово застосовуються напівавтономні системи на суші, морі та у повітрі. Ці операції поєднуються з ефективними системами управління та комунікації. Щодня десятки тисяч українських дронів проводять розвідку, ідентифікують та атакують російські цілі. Вони також несуть війну на територію Росії, завдаючи значних ударів по її нафтовій інфраструктурі. Водночас українські безпілотні ударні катери домінують у Чорному морі, змушуючи російський флот ховатися в портах.

*   *   *

На переконання австрійського військового експерта, українські успіхи важливі, передусім як приклад того, як навіть, здавалося б, слабша сторона може завдавати набагато потужнішому ворогові нищівних втрат. Важливо також, щоб ці вражаючі досягнення зрозуміли на Заході й надали Україні все необхідне для деокупації її територій.

«Перераховані успіхи є доказом того, що Україна вже вписала своє ім’я в історію військової справи. Аналогічно до успіхів фінської армії під час радянсько-фінської Зимової війни 1939–1940 років та Війни-продовження 1942–1944 років. Тим більш трагічно виглядає те, що, попри ці вражаючі перемоги, Захід, схоже, не готовий допомогти Україні повернути втрачені території, – зазначив полковник Райснер. – Утім, незалежно від цього, успіхи України неодмінно увійдуть до підручників історії та слугуватимуть яскравим прикладом того, як, здавалося б, менші сили можуть досягти успіху в масованому тиску на нібито сильнішого супротивника».

Василь Короткий, Відень

Перше фото: Генштаб ЗСУ