Усе, що вам знадобиться, — творчий дохід і деякі практичні навички, пише slashgear.com. Для початку можна просто використовувати старі корпуси як запчастини. Гвинти і заглушки слотів PCI можна легко перенести з одного корпусу в інший, зазначають експерти видання. Деякі корпуси також можна повністю розібрати, що дає змогу використовувати незаймані деталі (наприклад, передню панель). Щоправда, є нюанс — такий трюк спрацює, тільки якщо старий і новий корпуси дійсно схожі та поєднуються один з одним.

Ящик для зберігання

Деякі комп’ютерні корпуси оснащені кількома додатковими функціями, які не мають безпосереднього стосунку до самого комп’ютера. Наприклад, у Fractal Design Pop Air є потайний відсік, що дає змогу зберігати всередині дрібні предмети.

Тож старий корпус можна перетворити на зручний ящик для зберігання цінних речей. Це навіть може вберегти вас від грабіжників — мовляв, їм не спаде на думку цікавитися якимось явно старим на вигляд пристроєм.

Міні-акваріум

Тут знадобиться певне вміння і трохи фантазії. Наприклад, акваріумом можуть стати корпуси NZXT H9 Flow. Тільки треба буде закрити безліч отворів для циркуляції повітря.

Насосів і нагрівачів, як у класичному акваріумі, у вас не буде, і в це доведеться вкластися додатково. Зате на виході вийде дійсно унікальний будинок для ваших рибок.

Арт-об’єкт

Сучасне мистецтво дає повну свободу і уяви, і реалізації. Фарбування, гравірування, стилізація під старовину — все це можна застосувати, зробивши зі старого корпусу повноцінну прикрасу на стіну.

Раніше Фокус писав, чому не треба викидати старий смартфон. Як виявилося, його легко можна перетворити на зовсім інший гаджет і ще й заощадити.

А ще старий телефон можна перетворити на камеру спостереження. Причому тут стане в пригоді будь-який смартфон — не має значення, iPhone це чи Android.

Також стало відомо, що не потрібно викидати старий ноутбук. Цей гаджет цілком можна полагодити самому, не звертаючись до ремонтної майстерні.

У неділю, 10 серпня, в соціальних мережах повідомили, що у Львові в супермаркеті “Арсен” на вулиці Чорновола чоловік взяв у заручники людей та погрожував пістолетом.

Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич уточнив, що ситуація сталася через конфлікт між двома особами. За його словами, поліція затримала чоловіка.

“Відбувся конфлікт між двома особами, при якому один з учасників дістав подібне на пістолет. Поліція на місці вже затримала особу”, — йдеться у повідомленні.

Згодом Зінкевич додав, що стався побутовий конфлікт: військовий у стані алкогольного сп’яніння посварився з охоронцем закладу.

“Під час перепалки він дістав ніж, який деякі відвідувачі сплутали з пістолетом, і викликали слідчо-оперативну групу”, — написав депутат.

Зазначимо, що поліція на момент публікації новини інцидент ще не коментувала.

Нагадаємо, 11 серпня стало відомо, що у Львові учні влаштували в школі стрілянину з пістолета. На кадрах відео можна побачити трьох підлітків у шкільному класі. Один із хлопців тримає книгу біля попереку, а інший цілить у неї з пістолета та робить постріл.

29 травня у Львові стався скандал у школі через російську музику. В мережі поширилося відео, на якому учні ліцею №93 співали та танцювали у вбиральні під пісню російського репера Моргенштерна. Директор департаменту освіти та культури Львівської міськради Андрій Закалюк запевнив, що з учнями та адміністрацією школи проведуть розмови.

Фокус також писав, що 5 серпня під час перевірки документів у Черкасах чоловік дістав бойову гранату та намагався взяти в заручники військовослужбовців. Зрештою його затримали, ніхто не постраждав.

Дослідники провели ряд експериментів, які показали, що маніпуляції ефективні навіть тоді, коли люди знають, що вони дивляться на текст і зображення, згенеровані штучним інтелектом, повідомляє Bloomberg.

Як зазначає Пет Патаранутапорн з Медіа-лабораторії Массачусетського технологічного інституту, маніпуляція пам’яттю зовсім не потребує створення складних фейків. Достатньо просто переконати людей, що вони щось читали чи бачили в минулому.

“Люди зазвичай не ставлять під сумнів власну пам’ять”, — зазначив дослідник.

Патаранутапорн був провідним автором трьох експериментів з пам’яттю. Перший з них показав, що під час слідства чат-боти можуть змінювати свідчення свідків, просто вбудовуючи ложну інформацію у свої запитання.

У цьому експерименті люди переглядали відеозапис збройного пограбування. Потім деяким ставили запитання, такі як: “Чи була камера спостереження поблизу місця, де грабіжники припаркували машину?” Близько третини учасників пізніше “згадали”, що бачили, як грабіжники приїхали на машині, хоча насправді ніякої машини на відео не було.

Учасників поділи на три групи: одна не отримувала оманливих запитань, інша отримувала їх у письмовій формі, а третя отримувала їх від чат-бота зі ШІ. В результаті група чат-ботів сформувала в 1,7 раза більше хибних спогадів, ніж ті, хто отримував оманливу інформацію в письмовій формі.

Другий експеримент показав, що ШІ може легко вставляти хибні спогади в історію, яку читають люди. Ба більше, за словами Патаранутапорна, люди, які отримували оманливі конспекти або чати зі ШІ, запам’ятовували менше реальної інформації з прочитаного та були менш впевненими у правдивій інформації, яку вони згадували.

Третє дослідження продемонструвало, як ШІ здатен нав’язувати фальшиві спогади за допомогою зображень та відео. Учасників експерименту розділили на 4 групи по 50 людей, а їхньою задачею було розглядали набір з 24 зображень. Це були як фото з новинних веб-сайтів, так і особисті світлини.

Під час повторного перегляду, кожній групі показали різні версії зображень. Одна група бачила ті самі фото. Друга група бачила версії, змінені за допомогою ШІ. Третя група бачила зображення, змінені ШІ, перетворені на короткі відео, згенеровані ШІ. Остання група переглядала повністю згенеровані ШІ зображення, які були перетворені на відео, згенеровані ШІ.

Важливо

Як пояснюють у виданні, учасників експерименту не намагались переконати, що контент, створений штучним інтелектом, є реальним. Спочатку їм сказали, що вони побачать контент, створений штучним інтелектом. В результаті навіть група, яка бачила оригінальні зображення, мала кілька хибних спогадів.

Однак найбільших спотворень пам’яті зазнала група, яка переглядала відео, згенеровані ШІ, на основі зображень, згенерованих ШІ. Решта учасників, які зазнали маніпуляцій зі штучним інтелектом, також мали хибні спогади.

В ході досліджень молодші люди продемонстрували вищу схильність до формування хибних спогадів. При цьому рівень освіти, схоже, не впливав на сприйнятливість дезінформації.

Нагадаємо, компанія зі штучного інтелекту Anthropic запропонувала спосіб стримування небажаних дій з боку ШІ.

Фокус також писав про те, як відрізнити повідомлення реальних людей від текстів, створених штучним інтелектом.