Два українські дрони за 130 миль від Новоросійська атакували судно “Яніна”. Про це заявив голова “Росатому” Олексій Ліхачов.

За його словами, судно нібито перевозило цивільну продукцію — від заморожених продуктів до будівельних та оздоблювальних матеріалів.

“Це був звичайнісінький мирний контейнеровоз, що йшов у міжнародних водах”, — заявив Ліхачов.

При цьому, як зазначається, команда судна встигла залишити теплохід після того, як він почав тонути.

Більшість членів екіпажу було врятовано командою судна Delphinus на чолі з капітаном з Єгипту, а останнього з 17 людей врятували гелікоптери морської авіації, зазначив голова “Росатому”.

Атака на судно “Яніна”: реакція України

Президент України Володимир Зеленський підтвердив атаку на підсанкційне російське судно у Чорному морі.

“Завдяки точності наших Сил оборони він пішов на дно”, — прокоментував удар по контейнеровозу глава держави.

Зазначимо, згідно з відкритими даними, контейнеровоз YANINA вийшов 15 липня з індійського порту Мундра.

Балкер був збудований у 2005 році і спочатку ходив під прапором Південної Кореї. До складу флоту компанії FESCO контейнеровоз “Яніна” було прийнято у вересні 2021 року.

Нагадаємо, в адміністрації американського президента Дональда Трампа раніше попередили Україну про небажаність атак на судна в Чорному морі, які не належать Російській Федерації.

Водночас, іноземні судна тимчасово перестали заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.

Дослідження, зосереджене на китових акулах (Rhincodon typus), показало, що під водою вони використовують кілька методів харчування, пише Live Science.

Замість того, щоб харчуватися лише біля поверхні, акули фільтрували їжу, плаваючи у відкритих водах, продовжували харчуватися, повільно опускаючись під час занурень, піднімалися назад до поверхні з відкритими ротами і навіть шукали їжу безпосередньо над морським дном. Дослідники з’ясували, що повільне підводне харчування було однією з найпоширеніших видів діяльності цих тварин.

Філіп Мотта, почесний професор біології Університету Південної Флориди, зазначив, що ці кадри надають “дуже цінну” інформацію про поведінку китових акул під час харчування, яка раніше була недостатньо задокументована.

Дотепер більшість спостережень проводилися з човнів, літаків або дайверів, які плавали поруч із акулами. Ці методи працювали лише тоді, коли тварини залишалися близько до поверхні, через що значна частина їхньої щоденної активності залишалася непоміченою.

Деякі дослідження вказували на те, що китові акули проводять значну частину часу, харчуючись на різних глибинах. У дослідженні 2020 року було підраховано, що вони можуть шукати їжу під водою аж до 20 % дня, тоді як харчування на поверхні займає менше 1 % їхнього часу.

Щоб отримати більш повне уявлення, дослідники прикріпили камери-мітки до 10 китових акул на рифі Нінгалу в Західній Австралії. У рамках проєкту було зібрано понад 22 години відеозаписів, зроблених з точки зору акул. Вчені також проаналізували 106 раніше опублікованих досліджень, щоб створити найповніший на сьогодні опис поведінки китових акул.

Дослідники визначили 36 різних типів поведінки, у тому числі 12, пов’язаних із харчуванням. Шість із цих типів поведінки під час харчування раніше ніколи не фіксувалися.

Китові акули можуть досягати довжини 18 метрів, що робить їх найбільшими рибами на Землі. Попри свої розміри, вони виживають, фільтруючи дрібну здобич, таку як планктон, криль та ікру риб, у тропічних водах, що містять відносно мало поживних речовин. Дослідники припустили, що здатність змінювати способи харчування дозволила цим гігантським рибам максимально ефективно використовувати обмежені запаси їжі.

Камери все ж зафіксували лише частину повсякденного життя тварин. Китові акули регулярно занурюються у темніші води, куди не проникає сонячне світло і де стандартні камери припиняють зйомку. “Найважливішими новими відкриттями може стати те, чим займаються ці гіганти, коли здійснюють справді глибокі занурення”, — сказав Мотта.

Майбутні дослідження з використанням вдосконалених технологій можуть розкрити, що відбувається під час цих глибоких занурень, і надати ще повнішу картину того, як китові акули виживають у відкритому океані. Розуміння їхньої поведінки допомагає вченим захищати вид, який відіграє важливу роль у морських екосистемах.

Інші новини науки

Про це повідомили в наказі МВС №596 “Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему “Лікон”.

Документ визначає, що система стане функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС та автоматизує пошук за фото, які містяться в реєстрах, базах даних МВС та інших інформаційних ресурсах.

Для чого створили систему

“Лікон” використовуватимуть виключно підрозділи Національної поліції для виконання повноважень, передбачених законом. За допомогою системи зможуть встановлювати підозрюваних, обвинувачених, людей, які ухиляються від покарання, осіб, що вчинили або стали жертвами кримінальних правопорушень, зниклих безвісти, невпізнані тіла, а також людей, які через вік або стан здоров’я не можуть повідомити інформацію про себе, чи осіб без документів.

У МВС наголошують, що використовувати систему з будь-якою іншою метою заборонено.

“Використання ІКС “Лікон” з іншою метою, що не пов’язане із реалізацією повноважень поліції, заборонено”, — йдеться в документі.

Як працюватиме пошук

Система не зберігатиме фотографії, які завантажують для пошуку. Після обробки вона лише формуватиме тимчасове відображення результатів у вебінтерфейсі, використовуючи дані з реєстрів, баз МВС та інших електронних інформаційних ресурсів.

Окрім фото, система може обробляти й інші відомості про людину, якщо вони є в державних базах. Зокрема, це прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження, адреса проживання, номер телефону, дані паспорта або РНОКПП, а також унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Які обмеження передбачили

У положенні окремо зазначено, що результати пошуку мають лише допоміжний інформаційно-аналітичний характер. Вони не можуть бути самостійною підставою для ухвалення процесуальних чи інших юридично значущих рішень і підлягають обов’язковій перевірці користувачами системи.

Доступ до “Лікону” матимуть лише уповноважені працівники поліції. Кожен запит користувача фіксуватиметься в електронному архіві із зазначенням, хто саме, коли та яку інформацію запитував.

Користувачам також заборонено копіювати або фотографувати інформацію із системи, передавати свої логіни й паролі іншим особам, а якщо після отримання доступу вони не зайдуть до “Лікону” протягом 60 днів, обліковий запис автоматично заблокують.

Нагадаємо, у квітні 2026 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що українці повинні отримати право на цивільне володіння вогнепальною зброєю, зокрема короткоствольною, для захисту життя і здоров’я. За його словами, найближчим часом мають відбутися експертні обговорення фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю за участю народних депутатів, громадськості, журналістів і ветеранської спільноти. Водночас очільник МВС наголосив, що масових перевірок власників зброї не планують.

Також у березні 2026 року секретар парламентського комітету з питань національної безпеки Роман Костенко заявив, що в Міністерстві оборони обговорюють можливість передати Національній поліції частину функцій ТЦК, зокрема патрулювання та перевірку військовозобов’язаних. За його словами, така ідея є дискусійною, а остаточного рішення тоді ще не ухвалили. Водночас Костенко зазначив, що головним завданням будь-яких змін має залишатися забезпечення стабільного поповнення війська.