ЗС РФ завдали ракетного удару по двоповерховому гуртожитку у Дарницькому районі столиці. Про це йдеться у сюжеті “Київ24”.

Як розповіли мешканці будинку, жодна з 74 квартир не вцілила під час атаки. Утім, на щастя, жодного загиблого у цій локації не було.

Які локації постраждали у Києві

Стадіон

Унаслідок атаки пошкоджень зазнали фасад та офісні приміщення стадіону “Динамо” імені Валерія Лобановського, повідомили у ФК “Динамо” Київ.

Історичні та культурні пам’ятки

Минула ніч від початку повномасштабного вторгнення Росії стала наймасштабнішою з пошкодженнями культурних закладів Києва, повідомила міністерка культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.

Зокрема, пошкоджені:

• Національний художній музей України;
• Національний музей “Чорнобиль”;
• Національна філармонія України;
• Національна музична академія України;
• Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого;
• Київська опера.

Також пошкодження отримали численні пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім, Поштова станція та Український дім.

Загалом Росія вже зруйнувала або пошкодила 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури в Україні, повідомила посадовиця.

Будівля МЗС

Внаслідок вибухів незначних пошкоджень зазнала будівля Міністерства закордонних справ на Михайлівській площі, повідомили у відомстві.

“Ця унікальна архітектурна спадщина, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни”, — заявив міністр Андрій Сибіга.

Податкова

Під час атаки постраждала будівля Головного управління Державної податкової служби у Києві, повідомила в.о. голови ДПСУ Леся Карнаух.

За її словами, у будівлі пошкоджено фасад, в значній частині приміщення немає вікон.

Музей “Чорнобиль”

Росія майже знищила Національний музей “Чорнобиль”, який тільки нещодавно відкрився після ремонту, повідомили у Державному історико-архітектурному заповіднику “Стародавній Київ”.

Окрім того, був знищений ТЦ “Квадрат”, який розташований біля станції метро “Лук’янівська”. Також зруйнований й місцевий ринок.

Тим часом, як повідомив глава КМДА Віталій Кличко, кількість постраждалих у Києві збільшилася до 77, серед них двоє дітей. У стаціонарах перебуває 31 поранений, троє з яких у тяжкому стані. Внаслідок масованої атаки на столицю загинули двоє людей.

Нагадаємо, у ніч на 24 травня російські війська завдали одного з наймасованіших ударів по Києву та області, застосувавши під час атаки різноманітні види озброєнь, починаючи від “Шахедів” та закінчуючи балістичною ракетою середньої дальності “Орєшнік”.

Рятувальники приймали виклики про пожежі та руйнування цивільної інфраструктури та житлових будинках на понад 40 локаціях в усіх районах столиці. Внаслідок ударів є загиблі, постраждали десятки людей.

У нещодавному інтерв’ю одна жінка розповіла, як виглядає її повсякденне життя без внутрішнього монологу та як вона обробляє думки зовсім іншим чином.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Кірстен Карлсон розповіла YouTube-каналу PA Struggles про свій досвід життя без внутрішнього голосу. Багатьох глядачів цікавило, як вона мислить, приймає рішення та упорядковує інформацію, не ведучи уявних розмов із самою собою.

Карлсон пояснила, що її думки більше схожі на візуальні або впорядковані фрагменти інформації, ніж на вимовлені речення. Вона сказала, що може “бачити” інформацію у своєму розумі та витягувати її, коли це потрібно. За її описом, її думки працюють більше як категоризовані файли, що зберігаються в мозку, а не як безперервний розповідний потік.

“Не знаю, просто мені здається, що інформація там є, і я можу її витягнути, якщо захочу, — сказав Карлсон. — Це як файли: у моїй голові є категорії інформації, і я можу витягнути їх на перший план, якщо вони мені потрібні”.

Інші користувачі в Інтернеті описували подібний досвід. Один користувач Reddit у 2020 році пояснив, що мислення без внутрішнього мовлення відчувалося так, ніби в голові бракувало “посередника”. Замість того, щоб чути слова всередині, думки просто розумілися або відчувалися безпосередньо.

Карлсон також зізналася, що, дізнавшись, що багато людей насправді чують внутрішній голос, вона спробувала відтворити цей досвід сама. Вона спробувала стати перед дзеркалом і говорити про себе, але виявила, що замість цього говорить уголос.

“Я намагалася це робити, дізнавшись про існування внутрішнього монологу, але в підсумку говорила до себе вголос, тому більшість моїх розмов відбуваються вголос”, — пояснила вона.

Вчені вже багато років вивчають внутрішню мову, хоча дослідження показують, що моделі мислення набагато різноманітніші, ніж багато хто припускає. У невеликому дослідженні 2008 року вивчалося, як часто люди відчувають внутрішню мову у повсякденному житті. Дослідники попросили студентів носити пристрої, які випадково спрацьовували протягом дня. Щоразу, коли лунав звук, учасники записували, що відбувалося в їхніх думках за мить до цього.

Дослідження тривало кілька тижнів, щоб вчені змогли зібрати більш точні дані. Результати, опубліковані згодом у журналі “Psychology Today”, показали, що в середньому люди відчували внутрішню мову приблизно у 26 відсотках зафіксованих випадків. Однак індивідуальні особливості значно відрізнялися.

Деякі учасники повідомляли, що взагалі ніколи не відчували внутрішньої мови, тоді як інші відчували її аж у 75 відсотках зафіксованих випадків. Середній показник серед учасників становив близько 20 відсотків.

Отримані дані свідчать про те, що людське мислення не підпорядковується одній фіксованій схемі. Деякі люди регулярно обмірковують все у вигляді слів, тоді як інші більше покладаються на образи, відчуття, поняття або мовчазне розуміння.

Експерти зазначають, що ця різниця не означає, що один мозок працює краще за інший. Натомість вона підкреслює, наскільки гнучким може бути людське мислення. Деякі люди вирішують проблеми за допомогою вербального міркування, тоді як інші більше покладаються на зорову пам’ять або інтуїтивне розуміння.

Ця тема привернула увагу в Інтернеті, оскільки багато людей лише нещодавно усвідомили, що інші можуть мислити зовсім по-іншому. Для деяких читачів ця дискусія змінює їхнє розуміння комунікації, пам’яті та навіть самої свідомості. Дослідження внутрішньої мови продовжують показувати, що людський розум функціонує у багатьох формах, навіть коли повсякденні переживання здаються універсальними.

Інші новини науки

Під час написання цього матеріалу використано матеріали IFLScience, Psychology Today.

“Була доповідь нашої розвідки: отримали дані в тому числі від американських та європейських партнерів про підготовку росіянами удару із застосуванням “Орешніка”. Перевіряємо цю інформацію”, — повідомив Володимир Зеленський у соцмережах.

Він зазначив, що важливо свідомо реагувати на сигнали повітряної тривоги, починаючи із сьогоднішнього вечора 23 травня.

“Російське божевілля дійсно безмежне, тож, будь ласка, бережіть життя – користуйтесь укриттями”, — написав Зеленський.

Також він звернувся до партнерів як у Сполучених Штатах, так і у Європі, що застосування такої зброї та затягування такої війни є глобальним прикладом також і для інших потенційних агресорів: “Якщо Росії дозволено знищувати життя в таких масштабах, то жодна угода не утримає від агресії й ударів інші подібні режими, що засновані на ненависті. Розраховуємо на реакцію світу і що реакція буде не постфактум, а превентивною – треба тиснути на Москву, щоб вони не розширювали війну”.

“Ми готуємо ППО настільки, наскільки це можливо, і будемо відповідати цілком справедливо на кожен російський удар. Ми дали дозвіл на парад, але дозволу на божевілля у Росії немає. Цю війну треба завершувати – мир потрібен, а не якісь там ракети для задоволення хворих амбіцій однієї особи. Дякую всім, хто допомагає берегти життя! Ще раз: будь ласка, бережіть себе й користуйтеся сьогодні укриттями”, — резюмував Зеленський.

Новина оновлюється…