Усі новини
Американська ракета впала на Землю після невдалого польоту в космос: що відомо (відео)
Американська компанія Firefly Aerospace запустила свою ракету-носій Alpha вшосте 29 квітня, але все пішло не так, як планувалося. Місія так і не була завершена, і ракета впала в океан недалеко від Антарктиди.
Про це пише Space.
Двоступенева ракета-носій Alpha, заввишки майже 30 метрів, компанії Firefly Aerospace вирушила в космос із космодрому Ванденберг у Каліфорнії у вівторок, 29 квітня. Вона мала доставити на низьку навколоземну орбіту демонстрацію супутникових технологій для компанії Lockheed Martin.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Але шостий запуск ракети Alpha був офіційно визнаний невдалим, адже розмістити прототипи супутників на орбіті так і не вдалося. У ракети виникла невідома аномалія після розділення двох ступенів, що призвело до втрати сопла двигуна верхнього ступеня ракети. Це значно знизило тягу двигуна, і таким чином місія була приречена на провал.
Початкові дані засвідчили, що верхній ступінь ракети-носія Alpha досяг висоти 320 км. Але потім з’ясувалося, що верхній ступінь ракети опинився на нижчій висоті, і цей ступінь разом із супутниками пізніше впав у Тихий океан на північ від Антарктиди.
Вид із верхнього ступеня ракети Alpha компанії Firefly Aerospace під час її шостого запуску, який закінчився невдачею
Фото: space.com
Компанія Firefly Aerospace почала розслідування інциденту, щоб з’ясувати причину аварії і пообіцяла надати результати після його завершення.
Ця місія була першою з 25, які компанія Firefly Aerospace має здійснити для компанії Lockheed Martin протягом наступних 5 років. Ракета-носій Alpha може доставляти до 1000 кг корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту і її перший політ відбувся у вересні 2021 року. Тільки дві з шести місій ракети були повністю успішними.
Варто зауважити, що спочатку шостий запуск ракети Alpha було заплановано на 15 березня, а потім було перенесено на 28 квітня, але він відбувся тільки 29 квітня через технічні проблеми.
Компанія Firefly Aerospace стала відомою в усьому світі раніше цього року, коли її посадковий модуль Blue Ghost 2 березня здійснив м’яку посадку на Місяці, як уже писав Фокус. Це була друга в історії посадка приватного модуля на місячну поверхню. Модуль Blue Ghost, на борту якого перебувало 10 наукових приладів NASA, працював до середини березня, поки на Місяці не настала ніч і він не зміг більше заряджати свої батареї за допомогою сонячної енергії.
Як уже писав Фокус, у період з 8 по 11 травня, як прогнозують учені, на Землю впаде старий радянський посадковий модуль, який так і не долетів до Венери. Уже 53 роки він обертається навколо Землі і тепер має згоріти в атмосфері. Але частина модуля все ж може досягти поверхні нашої планети.
Також Фокус писав про те, що китайські вчені зробили прорив у ядерній енергетиці. Вперше в історії вчені в Китаї заправили експериментальний ядерний реактор, не зупиняючи його. Цей прорив прокладає шлях до переходу на більш ефективні ядерні реактори, які не забруднюють навколишнє середовище.
Наука
щось постійно заважає виміряти глибину найнижчої точки
Людям уже вдалося дістатися до найглибшої точки океану — Безодні Челленджера — але вона досі залишається оповитою таємницею.
Океан покриває більшу частину поверхні планети, але ми досі точно не знаємо, наскільки він глибокий. Незважаючи на те, що люди вже побували в Безодні Челленджера — найглибшій точці океану — її точна глибина досі залишається загадкою, пише IFLScience.
Незважаючи на те, що вимірювання глибини найглибшої точки океану проводилися щонайменше чотири рази, вчені досі не можуть дійти єдиної думки. Проблема в тому, що результати вимірювань залежать від того, кого запитати, які методи використовувалися та як того дня поводився океан.
Безодня Челленджера розташована в південній частині Маріанської западини і вважається місцем, де знаходиться найглибша відома точка морського дна. Це місце також часто називають океанічним аналогом Великого каньйону на дні західної частини Тихого океану.
За словами вчених, Безда Челленджера являє собою систему з трьох взаємопов’язаних западин: центральна — наймілкіша, за нею йде західна, а найглибшою вважається східна. Існує думка, що глибина Безодні Челленджера становить близько 10 935 метрів — ця цифра, ймовірно, взята з дослідження океанографів NOAA, проведеного у 2021 році. Ці дані не обов’язково є правильними, як вважають експерти, однак вони не відображають повної картини — справа в тому, що навіть високоточні вимірювання у 21 столітті можуть давати результати, які відрізняються на дивно велику величину.
Зазначимо, що вчені вимірюють глибину Безодні Челленджера з 1950-х років, використовуючи два різні методи, які вдосконалювалися та відточувалися протягом десятиліть. Один із них ґрунтується на вимірюванні тиску води, хоча для цього необхідно опустити датчик безпосередньо в ту точку, глибину якої потрібно визначити.
Відомо, що вперше люди досягли улоговини Безодні Челенджера за допомогою глибоководного апарата у 1960 році. Втім, цей спосіб не вважається найзручнішим, якщо мета полягає у вимірюванні висоти, а не у дослідженні великих незвіданих куточків планети. Проте до цього британські та науково-дослідні судна покладалися на метод акустичної батиметрії: звукові хвилі надсилалися до дна, а потім фіксувався час їхнього повернення після відбиття. Оскільки швидкість поширення звуку в морській воді відома, час проходження сигналу туди й назад можна перевести у показник глибини.
З того часу технологія вдосконалилася, і вона досі залишається основним способом визначення глибини океану. Дані показують, що в районі Безодні Челленджера звуковому сигналу потрібно близько 15 секунд, щоб пройти шлях від судна до дна і назад. Однак відомо, що на швидкість цього процесу можуть незначно впливати температура води, солоність, тиск та інші фактори.
У новому дослідженні японські вчені продемонстрували, як ці фактори можуть вплинути на результат. Команда розробила п’ять моделей, що враховують різні океанографічні умови, та внесла в них дані акустичних вимірювань глибини. Результати показали, що відмінності в умовах можуть суттєво змінювати оцінки глибини для східної улоговини Безодні Челленджера: результати коливалися від 10 914 до 10 932 метрів.
Інші новини про океан
Усі новини
які моделі порадували під час тестування (фото)
Сучасні портативні електростанції можуть забезпечити резервне живлення будинку або окремих пристроїв, попередньо заряджаючись від розеток, генераторів чи сонячних панелей.
Для тих, хто збирається купити портативну зарядну станцію у 2026 році, експерти порталу 4X4 Australia підібрали 3 моделі різної ємності, що найкраще показали себе під час тестування.
Найкраща компактна зарядна станція
Bluetti Elite 30
Фото: Bluetti
У категорії невеликих зарядних станцій Bluetti Elite 30 перевершила конкурентів за всіма показниками. Вона пропонує номінальну вихідну потужність 600 Вт та солідну пікову потужність 1500 Вт.
Максимальна вхідна потужність Bluetti Elite 30 V2 становить 380 Вт від мережі змінного струму (220 В) та 200 Вт від сонячної панелі. Однак експерти попередили, що в ході тестування їм так і не вдалось досягнути заявленої потужності заряджання в 380 Вт від мережі 240 В, незважаючи на експерименти з налаштуваннями меню.
Найкраща зарядна станція середньої ємності
EcoFlow Delta 3
Фото: rozetka.com.ua
EcoFlow Delta 3 перемогла у категорії зарядних станцій ємністю 1000-1500 Вт·год. Вона майже ідентична попередній моделі EcoFlow Delta 2, але її акумулятор здатен зберігати на 50% більше електроенергії.
Зарядна станція EcoFlow Delta 3 має ємність 1024 Вт·год та важить лише 12,5 кг. Також варто відзначити номінальну потужність 1800 Вт та пікову потужність до 3600 Вт.
Найкраща зарядна станція високої ємності
iTechworld PS2000
iTechworld PS2000 лідирує серед надпотужних зарядних станцій, здатних живити майже будь-який інструмент або прилад на 240 В. Її найближчим конкурентом виявилась Anker Solix F2000. Обидві зарядні станції мають ємність акумулятора 2048 Вт·год, хоча у реальних умовах Anker видала трохи більше енергії — 90% від заявленої ємності проти 87%.
Натомість iTechworld PS2000 має розетку, що забезпечує вихід постійного струму 13,6 В при 25 А, що корисно для пристроїв на 12 В, які споживають більше 10 А, а також звичайну розетку для сигарет на 10 А. Anker Solix F2000 має лише розетку для сигарет на 10 А.
На випадок відключень світла: 3 найкращі бюджетні зарядні станції на 2026 рік (фото)
В ході тестування iTechworld PS2000 змогла запустити та живити всі великі електроінструменти, тоді як Anker Solix F2000 вимкнулась, намагаючись запустити 230-міліметрову шліфувальну машину та відрізну пилку.
Окрім того, iTechworld PS2000 пропонує модуль швидкої зарядки від генератора автомобіля потужністю 500 Вт за розумною ціною, що скорочує час заряджання приблизно до чотирьох годин. Для порівняння, Anker Solix F2000 потребує цілих 18 годин їзди для повного заряду.
Нагадаємо, зарядна станція Goal Zero Yeti 700 може живити невелику побутову техніку, електроніку, спорядження для кемпінгу та предмети першої необхідності, будучи доволі компактною для зручного перенесення.
Фокус також повідомляв, що компанія Jackery анонсувала на виставці IFA 2026 у Берліні потужний побутовий акумулятор з рідинним охолодженням під назвою Energycore.
Усі новини
Відомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
62-річний американський актор Ніколас Кейдж виглядав невпізнавано, з’явившись на червоній доріжці разом з набагато молодшою дружиною.
Зірка фільму “Збройовий барон” тримався за руки з Ріко Шибатою під час вечора в Лос-Анджелесі.
Ніколас Кейдж виглядав невпізнавано
Актор продемонстрував кардинально змінений імідж, коли разом з дружиною Ріко Шибатою відвідав урочисте відкриття Музею наративного мистецтва Джорджа Лукаса у Лос-Анджелесі.
62-річний Ніколас мав скуйовджене сріблясто-сіре волосся та густу бороду. Позуючи поруч з 31-річною дружиною, він був у великих чорних сонцезахисних окулярах.
Кейдж обрав темно-синій смокінг з ледь помітним круговим візерунком і контрастними заокругленими лацканами. Образ доповнили біла сорочка з розстебнутим коміром, чорні штани та начищені чорні лофери.
Ніколас Кейдж та Ріко Шибата
Фото: FilmMagic
Ріко тим часом гармонійно доповнила темний костюм чоловіка вбранням кольору слонової кістки: блузою з високим коміром, широкими штанами та довгим пальтом із напівпрозорими рукавами й зав’язками на манжетах.
Її пряме чорне волосся спадало на плечі, а обличчя обрамляв густий чубчик. Жінка також обрала маленьку чорну сумочку на золотому ланцюжку.
Ніколас Кейдж та Ріко Шибата
Фото: FilmMagic
Як Ніколас Кейдж познайомився з Ріко Шибатою
Раніше Ніколас розповідав, що вони з Ріко познайомилися в Японії, де їх зблизила спільна любов до тварин.
“Ми зустрілися в Японії, і вона здалася мені неймовірною. У нас було багато спільного”, — казав актор.
Згодом їхній роман розвивався на відстані, у різних країнах. Ніколас освідчився їй, коли вони перебували в розлуці.
“Ми заручилися через FaceTime”, — розповів актор.
Пара одружилася в готелі Wynn у Лас-Вегасі 16 лютого 2021 року. Цю дату обрали на честь дня народження покійного батька Ніколаса, Огаста Копполи, а сама церемонія поєднувала католицькі та синтоїстські традиції.
“Я справді щасливий у шлюбі. Я знаю, що п’ять — це чимало, але, гадаю, цього разу я все зробив правильно”, — упевнений Кейдж.
Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:
Крім того, Фокус писав про плани актора покинути галузь кіно. Кейдж упевнений, що проживе ще 15 років, і хоче провести цей час зі своєю сім’єю.
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса6 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Війна7 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика7 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події6 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть

