Політика
Австрія призначила нового посла в Україні
Новим послом Австрії в Україні призначено Роберт Мюллера.
Про це повідомив у соцмережі Х колишній голова австрійського диппредставництва в Києві Арад Бенкьо, передає Укрінформ.
«Щиро вітаю Роберта Мюллера із призначенням новим послом Австрії в Україні», – написав Бенкьо.
Він додав, що ця посада має велике значення, і побажав Мюллеру безпечної подорожі в Україну.
Як повідомляв Укрінформ, федеральна міністерка європейських та міжнародних справ Австрії, очільниця партії NEOS Беате Майнл-Райзінгер призначила головою свого кабінету кадрового дипломата Арада Бенкьо, який до цього працював послом в Україні.
Фото: Х / Arad Benkö (зліва – Арад Бенкьо, справа – Роберт Мюллер)
Політика
Український бойовий досвід і турецькі технології відкривають перспективи для спільних оборонних проєктів
Поєднання турецьких технологічних можливостей з українськими інженерними розробками та бойовим досвідом відкриває перспективи для реалізації спільних оборонних проєктів і зміцнення обороноздатності обох держав.
Про це заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко сказав у виступі на прийнятті з нагоди 103-ї річниці проголошення Турецької Республіки, яке відбулося 29 жовтня в посольстві Туреччини в Києві, повідомляє Укрінформ.
«Важливим напрямом партнерства є оборонно-промислова співпраця. Поєднання турецьких технологічних можливостей з українськими інженерними розробками, технологічними компетенціями та бойовим досвідом відкриває перспективи для спільних проєктів і зміцнення обороноздатності двох держав», – сказав Міщенко.
Заступник міністра також відзначив підтримку Туреччини у протидії російській агресії та її дипломатичні зусилля задля припинення війни.
«Ми вдячні Президенту Турецької Республіки Реджепу Таїпу Ердогану та турецькій дипломатії за готовність сприяти діалогу, підтримувати переговорні процеси і шукати практичні рішення. Переконані, що Туреччина й надалі відіграватиме свою роль у цих міжнародних зусиллях», – зазначив дипломат.
Окрему увагу посадовець приділив безпеці Чорного моря, підкресливши значення безперешкодного експорту української аграрної продукції для економічної стійкості України та глобальної продовольчої безпеки, а також високо оцінив роль Туреччини у сприянні морським перевезенням і пошуку механізмів захисту морських комунікацій.
«Особливе місце в наших відносинах посідає безпека Чорного моря. Захист свободи судноплавства, портової інфраструктури, торговельних маршрутів має принципове значення для обох держав і міжнародної спільноти», – наголосив Олександр Міщенко.
Заступник міністра відзначив значний потенціал двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері, енергетиці, транспорті та відбудові України. За його словами, Україна зацікавлена в активній участі турецького бізнесу у відновленні країни.
«Переконаний, що майбутнє українсько-турецьких відносин – у поглибленні координації, взаємній підтримці та спільній відповідальності за безпеку і процвітання регіону. Наше завдання – перетворити політичну довіру на конкретний результат, домовленості – на спільні проєкти, а дружбу між народами – на міцне довгострокове партнерство», – підсумував Міщенко.
29 жовтня Туреччина відзначає День Республіки – національне свято на честь проголошення республіканської форми правління у 1923 році. Першим президентом країни був Мустафа Кемаль Ататюрк. Проголошення республіки стало початком нового етапу розбудови сучасної турецької держави.
Як повідомляв Укрінформ, 1 жовтня цього року набула чинності угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини.
Політика
Під санкції ЄС можуть потрапити нові російські олігархи
Відповідаючи на запитання, чи можна розцінювати зняття Євросоюзом санкцій з російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова початком скасування обмежень, Власюк сказав: «На наш погляд, це була величезна помилка, після чого ми відразу їм запропонували список з 10 інших російських олігархів, які пов’язані з ВПК, не просто рандомні олігархи, і вважаємо, що було би правильно їх санкціонувати».
Він також додав: «Забігаючи наперед, я думаю, що деякі імена ми побачимо у 22-го санкційному пакеті ЄС».
Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС 22 вересня ухвалила рішення продовжити на 36 місяців – до 22 вересня 2029 року – дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Водночас зі списку було вилучено російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.
Зараз ЄС готує 22-й пакет санкцій проти Росії, який може охопити обмеження щодо військово-промислового комплексу, торгівлі, а також індивідуальні та фінансові санкції.
Політика
Єврокомісія закликає країни ЄС використати €21,3 мільярда в межах SAFE для України
Європейська комісія запросила держави-члени Європейського Союзу взяти участь у другому раунді інструменту «Безпекова дія для Європи» (Security Action for Europe, SAFE), використавши кошти на підтримку України.
Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії, передає Укрінформ.
Загальний бюджет другого конкурсу становить 21,3 мільярда євро, а подати заявки зможуть усі країни-члени блоку.
Після отримання цільових запитів від держав-членів Єврокомісія зобов’язується повідомити їх про попередній розподіл коштів протягом двох тижнів з дня завершення дедлайну подачі.
Окрім задоволення власних національних потреб та оборонних пріоритетів, Брюссель наполегливо закликає країни-члени ЄС спрямувати кошти цього етапу на посилення співпраці з Україною. Зокрема, йдеться про включення спільних оборонних закупівель разом із Києвом до національних інвестиційних планів.
Єврокомісія наголошує на необхідності першочергового забезпечення нагальних потреб як Збройних Сил України, так і збройних сил країн ЄС у ключових сферах, зокрема системах протиповітряної та протиракетної оборони; дронах та засобах протидії дронам, а також боєприпасах та ракетному озброєнні.
Фінансові можливості другого раунду надаються в межах довгострокової кредитної програми SAFE загальним обсягом 150 мільярдів євро, яка була ухвалена у травні 2025 року. У листопаді того ж року країни-члени подали свої плани розвитку оборонної промисловості, при цьому деякі з них запросили менші суми, ніж передбачалося початковими домовленостями.
Наразі Євросоюз схвалив кредитні угоди з усіма 19 державами-членами, які вирішили долучитися до механізму. Для 16 із них Єврокомісія вже підписала відповідні договори. Крім того, майже 13,5 мільярда євро вже виплачено 11 країнам, які звернулися по авансове фінансування.
Як повідомляв Укрінформ, інструмент SAFE є ключовим елементом загальноєвропейської стратегії Readiness 2030 («Готовність 2030»). Його мета – прискорити інвестиції в оборонні спроможності, підвищити рівень боєготовності та стійкості, а також зміцнити європейську оборонно-промислову базу шляхом розширення кооперації та проведення спільних закупівель озброєнь.
Фото: eumetsat.int
-
Політика6 днів agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса7 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса4 дні agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Усі новини7 днів agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Війна7 днів agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Політика7 днів agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Суспільство7 днів agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
-
Події7 днів agoУкраїнський фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
