Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

У залі суду присутня сама Тимошенко із своїм захисником і представник сторони обвинувачення.

Суддя у справі – Олег Ткаченко.

Як повідомлялося, 7 липня Вищий антикорупційний суд скасував процесуальні обов’язки, покладені на Тимошенко.

3 липня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила Тимошенко у направленні її справи до іншого суду.

Під час підготовчого засідання у справі Тимошенко у Вищому антикорупційному суді 16 червня її захист висловив прохання про його перенесення у зв’язку з направленням до АП ВАКС клопотання про зміну підсудності справи і спрямування її до Київського апеляційного суду у зв’язку з наявністю, на думку захисту, конфлікту інтересів. Слідчий суддя задовольнив це клопотання і переніс підготовче засідання у справі Тимошенко на 7 липня.

14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн, всю суму якої було внесено.

Вищий антикорупційний суд 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

7 травня слідчий суддя ВАКС продовжив до 7 липня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.

26 травня стало відомо, що прокурор САП направив до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно Тимошенко.

Про це в інтерв’ю Wirtualna Polska заявив речник президента Польщі Рафал Леськевич, передає Укрінформ.

«Це позитивний сигнал», – зазначив Леськевич, водночас додаючи, що архіви СБУ були відкриті вже багато років.

За його словами, польські історики, зокрема в рамках спільної польсько-української групи Інституту національної пам’яті, мали доступ до документів, які стосувалися польсько-українських відносин, у тому числі Волинської трагедії.

Речник польського президента назвав дуже важливою частину заяви Зеленського щодо збільшення кількості дозволів на пошукові та ексгумаційні роботи. Він висловив сподівання, що після зустрічі президентів Кароля Навроцького і Володимира Зеленського цей процес набуде системного характеру.

Леськевич також підкреслив, що Польща продовжить підтримувати Україну у війні проти Росії.

«Допомога Україні є спільним інтересом НАТО та Євросоюзу. Ніхто цього не зупинить», – наголосив він.

Водночас речник зазначив, що підтримка України у війні з Росією не виключає послідовного відстоювання Польщею своїх позицій у питаннях історичної пам’яті.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 11 липня заявив, що для України й Польщі нині існує одна спільна загроза – це Росія.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск позитивно відреагував на оголошені Президентом України Володимиром Зеленським кроки, спрямовані на активізацію українсько-польського діалогу, заявивши про готовність Варшави до серйозних переговорів з Києвом.

На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, що в межах Ковельського району Волинської області, з 13 липня розпочався новий етап досліджень з метою ексгумації та подальшого перепоховання останків місцевих жителів, які загинули в серпні 1943 року.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplash

Як передає Укрінформ, про це повідомляє посольство Японії в Україні у соцмережі X.

“Сьогодні Державний міністр юстиції Японії Мітані Хідехіро перебуває з візитом у Києві. Пізніше сьогодні він покладе квіти до Стіни пам’яті біля Свято-Михайлівського монастиря, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників України”, – йдеться у дописі.

Як повідомляв Укрінформ, до України у вівторок приїхала блогерка Лора Лумер з оточення президента США Дональда Трампа.

Фото:  посольство