6 березня 2023 року російська армія завдала подвійного удару по школі №1 у Краматорську. Постійні обстріли та загроза життю змусили родини залишити місто й шукати місце, де діти зможуть продовжити навчання. Такою опорою стала Перечинська громада на Закарпатті, яка прийняла Перший краматорський ліцей і надала приміщення для роботи школи.

Директорка ліцею Наталія Тисленко згадує про роки вимушеного дистанційного навчання: «За ці чотири роки я не чула дитячих голосів. Це був лише екран. Мені дуже хочеться, щоб у цих стінах діти не чули сигналів тривоги».

У проєкті «Краматорськ.Relocation» Укрінформ розповідає історії родин, які залишили свої домівки, показує, як «оживали» класи та як діти вперше за тривалий час сіли за парти в безпечному середовищі.

Релокація ліцею відбулася у межах державної програми «Пліч-о-пліч», що об’єднує громади з різних регіонів. Керівниця проєкту Мар’яна Томин підкреслює значення цього партнерства:

«Схід, захід, північ і південь – це єдина країна. “Пліч-о-пліч” – це не тільки назва, а символ і зміст практичних справ, які ми реалізували разом».

Герої програми – учні, батьки, вчителі, будівельники та місцеві мешканці, які долучилися до відновлення школи й підтримали переселенців. У кадрах – історії дітей, які роками навчалися онлайн під звуки сирен, розповіді про переїзд, а також зйомки ремонтних робіт, де кілька десятків людей працювали щодня, щоб встигнути до початку навчального року.

Будівельні роботи розпочалися навесні. За пів року приміщення повністю оновили. 1 вересня школа відчинила двері для понад 300 учнів – дітей із Краматорська та інших прифронтових регіонів і місцевої громади.

Історія про те, як дітям повернули школу й дитинство, – у проєкті Укрінформу «Краматорськ.Relocation».

Повний випуск незабаром дивіться на Ютуб-каналі Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, Кабмін міністрів запустив проєкт щодо посилення співпраці між тиловими та прифронтовими громадами, зокрема, запровадив поняття «громада-форпост», що означає населені пункти у 100-кілометровій зоні від лінії зіткнення, а також від кордону з РФ та Білоруссю.

Після потужного шторму в окупованій Керчі узбережжя від міського пляжу до коси опинилося вкрите шаром мазуту.

Про це повідомляє моніторингова група ”Кримський вітер”.

За даними аналітиків, забруднення триває вже кілька днів, і попри те, що місцеві мешканці ще на вихідних фіксували перші плями мазуту, окупаційна адміністрація не вживає жодних заходів для ліквідації наслідків. Ба більше, окупаційна влада офіційно заявляє, що ”нових викидів у Керченській протоці не зафіксовано”, прямо заперечуючи очевидні факти.

Масштаб катастрофи підтверджується супутниковими знімками, які виявили кілька великих мазутних плям. Найбільші з них сягають 5,9 та 6,4 кілометрів у довжину і займають площу 0,75 та 1,07 квадратних кілометрів відповідно. Узбережжя вкрите темними плямами, мазут прибиває до берега разом із водоростями, а найстрашніше — вже знайдено птаха, повністю вкритого нафтовими відходами.

Це свідчить про пряму шкоду живій природі. Розливи мазуту можуть спричиняти загибель сотень птахів через отруєння або втрату здатності до термоізоляції, і наслідки для екосистеми можуть тривати десятиліттями.

Нагадаємо, після аварії танкерів “Волгонефть” на Чорному морі, забруднення від викидів мазуту продовжує поширюватися, завдаючи значної шкоди екосистемі. До середини січня, згустки мазуту можуть досягти Одеської затоки.

Як повідомив еколог та керівник громадської організації “Зелений лист” Владислав Балінський, вже через день після аварії експерти змогли прогнозувати території, які першими зазнають забруднення. Зокрема, це стосується узбережжя Таманського півострова, Бугазької коси та Анапи. Згодом забруднення досягло Керченського півострова та південного узбережжя Криму, що підтверджується даними з кримських пабліків та супутниковими знімками.

Мазут продовжує витікати без спроби його локалізації або вилучення уламків суден, що значно ускладнює ситуацію. Основна небезпека полягає в тому, що мазут опустився в товщу води та на дно, що створює серйозну проблему на роки вперед.

Катерина Глушко