Connect with us

Суспільство

Багатостраждальний будинок у Сергіївці відновлять до кінця квітня Анонси

Published

on


У Сергіївці Одеської області завершується відбудова дев’ятиповерхового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки 1 липня 2022 року. Роботи обіцяють завершити вже наприкінці квітня.

Про це повідомила пресслужба Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Відбудову пошкодженої багатоповерхівки розпочали наприкінці 2023 року.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

У Службі зазначили, що наразі вже проклали всі інженерні мережі, відновили несучі конструкції, звели стіни та повністю оновили фасад.

Також у під’їздах ремонтники пофарбували стіни, у санітарних вузлах встановили нове сантехнічне обладнання та поклали керамічну плитку. У квартирах завершили оздоблювальні роботи: покладено лінолеум, встановлено плінтуси, вимикачі та розетки.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

Окрему увагу приділили безпеці: у бомбосховищі завершено монтаж сучасної вентиляційної системи. Також на завершальному етапі облаштування пандусів та поручнів, що зробить будівлю доступною для маломобільних груп населення.

Фінішні штрихи – фарбування окремих елементів будівлі та завершення робіт з відновлення покрівлі. Будівельні роботи планують завершити вже до кінця квітня. Реконструкцію фінансує Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

Дев’ятиповерховий будинок у Сергіївці на Одещині був зруйнований 1 липня 2022 року. Тоді росіяни випустили по селищу три ракети типу Х-22 – одна з них влучила в цокольний поверх будинку. Вибух повністю знищив перший під’їзд, два інших були сильно пошкоджені. 105 зі 106 квартир дев’ятиповерхівки були зруйновані. 

В липні правоохоронці оголосили у розшук голову Сергіївської громади Білгород-Дністровського району Анатолія Чередниченка. У прокуратурі вважають, що під час капітального ремонту житлових будинків у селищах Сергіївка та Чабанське Білгород-Дністровського району посадовець розробив схему з заволодіння бюджетними коштами, завищивши вартість виконаних робіт і будівельних матеріалів.

У вересні 2023 року  у Сергіївці замінили підрядника та відновили будівельні роботи.  Тоді голова Одеської ОВА Олег Кіпер розповів, що у роботах виникла пауза, оскільки потрібен був час на переоформлення документів між з одного підрядник на іншого. Також він додав, що попереднім підрядником займаються правоохоронці. 

До того, 30 червня 2023 року журналісти ЦПР з’їздили на місце трагедії та показали, як виглядає зруйнована база відпочинку та частково зруйнована дев’ятиповерхова будівля після першочергового ремонту. У першому під’їзді були зроблені тільки аварійно-відновлювальні роботи. Тоді Анатолій Чередниченко пояснив, що проєктно-кошторисна документація була зроблена рік тому, але потім знадобилося корегування, тому вона досі не закінчена.

Також Центр публічних розслідувань персоналізував тих, хто може бути причетним до смертельної атаки по мирному населенню селища Сергіївка в Одеській області  1 липня 2022 року російськими військовими. 


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

92% аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну

Published

on


92% аудиторії незалежних білоруських медіа не підтримують війну та російську агресію, водночас робота редакцій відбувається в умовах масштабних репресій і фактичного витіснення незалежних медіа з Білорусі.

Про це заявила головна редакторка білоруського аналітичного проєкту MediaIQ Надія Білохвостик під час дискусійної панелі 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких, повідомляє кореспондент Укрінформу.







Форум Острозьких у Києві / Фото: Тарасов Володимир. Укрінформ

1 / 12

«Ми говоримо саме про лояльну аудиторію, яка щодня з нами: 92% не підтримують війну, не підтримують агресію. Для нас принципово, щоб в Україні це знали», – сказала Білохвостик.

За її словами, у лютому 2022 року практично весь сектор незалежних білоруських медіа вже перебував за межами країни. Йдеться про понад 35 редакцій та близько 700–800 журналістів. У Білорусі залишилися лише окремі незалежні журналісти, які працюють підпільно.

Білохвостик зазначила, що першою країною, куди після початку повномасштабного вторгнення переїжджали багато білоруських редакцій, була Україна, зокрема Київ. Згодом через безпекові ризики значна частина медіа перебралася до Польщі та Литви.

Головна редакторка MediaIQ зауважила, що незалежні білоруські медіа сьогодні стикаються з двома рівнями репресій з боку режиму Лукашенка. Спочатку публікації можуть бути визнані «екстремістськими матеріалами», що створює ризики адміністративної відповідальності для читачів і коментаторів. Наступний рівень – визнання редакції «екстремістським формуванням», що передбачає вже кримінальну відповідальність.

Водночас, попри ризики, незалежні медіа зберігають значну аудиторію в Білорусі. За словами Білохвостик, загалом їхня аудиторія становить близько 1,5 мільйона людей, які отримують інформацію через YouTube, Instagram, сайти та інші платформи.

Вона наголосила, що через репресії редакції не можуть повноцінно працювати всередині Білорусі та часто не мають можливості направляти туди власних кореспондентів або брати інтерв’ю в місцевих експертів.

«Для людини, яка перебуває в Білорусі, інтерв’ю незалежному медіа може одразу означати співпрацю з екстремістським формуванням. У нас уже є публічні особи, які саме за інтерв’ю відсиділи по п’ять років. А є ті, хто ще сидить», – сказала Білохвостик.

Водночас, за її словами, білоруська аудиторія продовжує взаємодіяти з незалежними редакціями, зокрема через спеціальні Telegram-чати.

Читайте також: Україна чітко розмежовує білоруський народ та режим Лукашенка – Сибіга

Як повідомляв Укрінформ, головна редакторка телеканалу «Белсат» Аліна Коушик вважає, що переважання в українських медіа матеріалів про Білорусь у контексті загроз формує відповідне сприйняття цієї країни українцями, водночас процеси, що відбуваються в білоруському суспільстві, залишаються поза увагою.

Фото: Pexels



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині реактивний безпілотник атакував підприємство

Published

on




Реактивний БпЛА росії завдав удару по території одного з підприємств Одещини. Унаслідок атаки пошкоджено три автоцистерни.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеська облрада готує звернення про визнання гагаузів корінним народом України

Published

on




Найважливіші події Бессарабії ми одразу публікуємо в Telegram. Приєднуйтеся.


Підписатися

На офіційному порталі Одеської обласної ради оприлюднено проєкт рішення, який має всі шанси стати дати новий імпульс розвитку півдня Одещини. Депутати планують офіційно звернутися до Верховної Ради України з пропозицією на законодавчому рівні визнати гагаузів корінним народом України. Для Буджацького краю, який став колискою та другою батьківщиною для цього унікального етносу, така новина є справжньою радістю, оскільки вона запускає складний, але історично важливий процес захисту культурної спадщини регіону.  Про це повідомляє «Бессарабія INFORM» з посиланням на документ.

Автором цього проєкту рішення виступив депутат Одеської обласної ради Февзі Мамутов. Постать автора у цьому контексті є досить символічною, адже як представник кримськотатарського народу, який уже виборов своє право називатися корінним, він глибоко розуміє важливість правового захисту етносів, що опинилися під загрозою поступової асиміляції. Юридичним фундаментом для майбутнього звернення є Закон України «Про корінні народи України», ухвалений парламентом. Згідно з його нормами, корінним народом визнається етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм унікальної мови та культури, усвідомлює себе корінним народом, становить етнічну меншість і головне — не має власної держави за межами України. Наразі цей статус офіційно закріплено лише за трьома етносами, чиє історичне коріння пов’язане з Кримським півостровом, а саме за кримськими татарами, караїмами та кримчаками. Гагаузи в разі успіху цієї ініціативи можуть стати четвертим таким народом і першим на материковій частині держави.

Тривалий час у колі юристів та аналітиків велися дискусії щодо правового статусу гагаузів через існування автономного територіального утворення Гагаузія у складі сусідньої Молдови. Проте ініціатори звернення наголошують, що молдовська автономія не є суверенною державою, а українські гагаузи Бессарабії мають свою специфічну історію формування, власні діалектні особливості мови та глибоку інтеграцію саме в український простір. Вони є автохтонами Буджацького краю, де їхні предки масово осіли понад два століття тому, тікаючи від жорстокого османського гніту на Балканах, і не мають іншої материнської держави, яка б могла захищати їх на міжнародній арені так, як це роблять європейські країни для інших національних меншин.

Гагаузи є одним із найзагадковіших і найунікальніших етносів планети, адже вони дивовижним чином поєднують у собі тюркське походження, розмовну мову огузької групи та відданість православному християнству. Разом із болгарами та іншими колоністами гагаузи буквально з нуля відроджували південь сучасної Одещини, будували села, саджали виноградники та розвивали тваринництво. Такі села Болградського, Ізмаїльського та Одеського районів, як Котловина, Виноградівка, Старі Трояни, Дмитрівка, Олександрівка та багато інших, стали справжніми осередками гагаузької самобутності. Сьогодні в Одеській області проживає найбільша гагаузька спільнота в Україні, що налічує близько тридцяти тисяч осіб.

Визнання на рівні закону дасть гагаузам не просто символічний статус, а реальні та потужні інструменти для збереження своєї ідентичності. Оскільки гагаузька мова внесена ЮНЕСКО до переліку тих, що перебувають під загрозою зникнення, новий статус зобов’яже державу фінансувати програми її збереження, видавати сучасні підручники, створювати національні класи чи навіть окремі профільні школи у місцях компактного проживання спільноти. Крім того, закон дозволить гагаузам створювати власні представницькі органи, які матимуть офіційний голос у взаємодії з Кабінетом міністрів та Верховною Радою, а також відкриє шлях до бюджетного фінансування етнічних засобів масової інформації, національних театрів та краєзнавчих музеїв.

Раніше ми повідомляли: Чи отримає колишній аеродром в Арцизі другий шанс



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.