Connect with us

Суспільство

Багатостраждальний будинок у Сергіївці відновлять до кінця квітня Анонси

Published

on


У Сергіївці Одеської області завершується відбудова дев’ятиповерхового будинку, який зазнав руйнувань унаслідок російської атаки 1 липня 2022 року. Роботи обіцяють завершити вже наприкінці квітня.

Про це повідомила пресслужба Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області.

Відбудову пошкодженої багатоповерхівки розпочали наприкінці 2023 року.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

У Службі зазначили, що наразі вже проклали всі інженерні мережі, відновили несучі конструкції, звели стіни та повністю оновили фасад.

Також у під’їздах ремонтники пофарбували стіни, у санітарних вузлах встановили нове сантехнічне обладнання та поклали керамічну плитку. У квартирах завершили оздоблювальні роботи: покладено лінолеум, встановлено плінтуси, вимикачі та розетки.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

Окрему увагу приділили безпеці: у бомбосховищі завершено монтаж сучасної вентиляційної системи. Також на завершальному етапі облаштування пандусів та поручнів, що зробить будівлю доступною для маломобільних груп населення.

Фінішні штрихи – фарбування окремих елементів будівлі та завершення робіт з відновлення покрівлі. Будівельні роботи планують завершити вже до кінця квітня. Реконструкцію фінансує Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.

Фото: Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області

Дев’ятиповерховий будинок у Сергіївці на Одещині був зруйнований 1 липня 2022 року. Тоді росіяни випустили по селищу три ракети типу Х-22 – одна з них влучила в цокольний поверх будинку. Вибух повністю знищив перший під’їзд, два інших були сильно пошкоджені. 105 зі 106 квартир дев’ятиповерхівки були зруйновані. 

В липні правоохоронці оголосили у розшук голову Сергіївської громади Білгород-Дністровського району Анатолія Чередниченка. У прокуратурі вважають, що під час капітального ремонту житлових будинків у селищах Сергіївка та Чабанське Білгород-Дністровського району посадовець розробив схему з заволодіння бюджетними коштами, завищивши вартість виконаних робіт і будівельних матеріалів.

У вересні 2023 року  у Сергіївці замінили підрядника та відновили будівельні роботи.  Тоді голова Одеської ОВА Олег Кіпер розповів, що у роботах виникла пауза, оскільки потрібен був час на переоформлення документів між з одного підрядник на іншого. Також він додав, що попереднім підрядником займаються правоохоронці. 

До того, 30 червня 2023 року журналісти ЦПР з’їздили на місце трагедії та показали, як виглядає зруйнована база відпочинку та частково зруйнована дев’ятиповерхова будівля після першочергового ремонту. У першому під’їзді були зроблені тільки аварійно-відновлювальні роботи. Тоді Анатолій Чередниченко пояснив, що проєктно-кошторисна документація була зроблена рік тому, але потім знадобилося корегування, тому вона досі не закінчена.

Також Центр публічних розслідувань персоналізував тих, хто може бути причетним до смертельної атаки по мирному населенню селища Сергіївка в Одеській області  1 липня 2022 року російськими військовими. 


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

Росія зруйнувала в Україні понад 400 закладів освіти

Published

on



Росія зруйнувала в Україні понад 400 закладів освіти, пошкоджено понад 4 тисячі.

Про це в інтерв’ю “Радіо Свобода” сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий, передає Укрінформ.

“Понад 400 закладів зруйновано, понад 4 тисячі – пошкоджено. 153 будівлі університетів пошкоджено, три будівлі університетів зруйновано вщент”, – сказав міністр.

За його словами, зараз вже є черга на відновлення низки університетів, зокрема, в Дніпрі, Харкові.

Як розповів Лісовий, серед пошкоджень переважно зруйновані дахи, вибиті вікна, двері, пошкодження самих будівель. Перші протиаварійні заходи в таких випадках здійснюють місцева влада та ДСНС. Далі кошти на відновлення університетів для продовження очного навчання може виділяти як місцева влада, спецфонди самих закладів освіти, так і МОН, партнери України, міжнародні донори.

“Це (обстріли закладів освіти – ред.) той цілеспрямований терор Росії, який має на меті виштовхати якомога більше наших молодих людей за кордон”, – сказав Лісовий.

За його словами, школи та дитячі садки здебільшого відновлюють за кошти громад. Іноді громади проводять оптимізацію мережі закладів, об’єднуючи їх.

Читайте також: В Україні понад 200 тисяч учнів навчаються онлайн – Лісовий

Як повідомляв Укрінформ, за даними МОН, в Україні понад 200 тисяч учнів навчаються онлайн.

Фото: Херсонська ОВА



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Мільйони, Ducati й гектари: що приховали декларації керівників медзакладів Одеси Анонси

Published

on


Керівники 32 комунальних медзакладів Одеси за 2025 рік задекларували 46 мільйонів гривень доходів і 36 мільйонів заощаджень, більшість із яких зберігають готівкою. Серед найпомітніших декларацій — мільйонні доходи родин, тисячі квадратних метрів нерухомості та автопарки з елітними авто й мотоциклами.

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували щорічні декларації керівників 32 комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Одеської міської ради за 2025 звітний рік.

Загальні доходи склали 46,2 мільйона гривень – на 22% більше, ніж задекларували ці ж посадовці роком раніше. Сукупні заощадження –  36,2 мільйона гривень, і 81% з них – готівка. Серед знахідок: директор лікарні, у якого є шість транспортних засобів і понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень, і керівниця поліклініки, чий чоловік-підприємець заробив 6,6 мільйона гривень.

Перед тим як звітувати про декларації, варто зазначити: кілька закладів у 2023–2025 роках пройшли реорганізацію шляхом приєднання. Чотири пологові будинки були ліквідовані як окремі юридичні особи: ПБ №2 і ПБ №4 увійшли до складу Міської клінічної лікарні №1 (директор – Євген Крилов), ПБ №7 – до МКЛ №10 (Денис Себов), ПБ №1 – до МКЛ №11 (Микола Турчин). Окремо три стоматологічні поліклініки –  СП №1, СП №4 і СП №5 – приєднані до Стоматологічної поліклініки №3, яку очолює Валерій Щербатенко. Таким чином, кілька директорів зі списку наразі керують укрупненими закладами, до яких передано активи ліквідованих установ.

Доходи за рік зросли на 22% 

Сукупні доходи 32 керівників за 2025 рік становлять 46,2 мільйона гривень. Для порівняння: 31 керівник, що подавав декларації у 2024-му, задекларував тоді 37 мільйонів, тобто загальна сума зросла на 22%.

Лідеркою за доходами у рейтингу стала Катерина Патраманська, директорка Дитячої міської поліклініки №2. Але 87% її сімейного доходу –  це заробіток чоловіка, Віталія Патраманського: 6,59 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Власний дохід Патраманської –  961 тисяча гривень (зарплата 790 тисяч, пенсія 121 тисяча та інше). У 2024 році родина задекларувала 2,67 мільйона – приріст +186% пояснюється зростанням доходів чоловіка-бізнесмена.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Схожа структура в Ігоря Шпака, директора Пологового будинку №5: 80% доходів (4,33 мільйона) – на дружині Вікторії Багдасарян. Основна частина –  3,51 мільйона зарплати. Ще 810 тисяч – соціальні виплати від нідерландської Служби пільг Міністерства фінансів. Власний дохід Шпака – 1,06 мільйона (зарплата, сумісництво, пенсія). Загальна сума не змінилась порівняно з 2024 роком.

Ірина Головатюк-Юзефпольська, директорка філії “Міський пологовий будинок №1” у складі МКЛ, задекларувала 2,84 мільйона, з яких 71% – на чоловікові Йосипі Юзефпольському: 1,84 мільйона від підприємницької діяльності та 120 тисяч зарплати. Власний дохід – 824 тисячі (зарплата і пенсія). Сума стабільна: −1% до 2024-го.

Тетяна Черненко, директорка ЦПМСД №4, задекларувала 2,6 мільйона – на 38% більше, ніж 2024 року. Власний дохід – 996 тисяч (зарплата) та 601 тисяча від продажу рухомого майна. Чоловік, Валерій Гаєвський, задекларував мільйон гривень підприємницького доходу.

Віктор Гойдик, директор Консультативно-діагностичного центру №20, задекларував 1,75 мільйона – на 25% більше, ніж роком раніше. Власний дохід – 1,39 мільйона (зарплата 1,21 мільйона й пенсія 178 тисяч). Дружина, Наталія Гойдик, задекларувала 367 тисяч зарплати.

Заощадження: 81% – готівка 

Сукупні заощадження 32 керівників – 36,3 мільйона гривень. З них 29,5 мільйона (81%) – готівка. На банківських рахунках зберігається 6,4 мільйона, позик немає жодних.

Найбільше заощаджень у Максима Голубенка, директора Міської лікарні №8: 5,72 мільйона гривень. З них 5,3 мільйона – 125 тисяч доларів готівкою, ще 400 тисяч гривень готівкою. На рахунку –  лише 55 доларів і 15 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 209% (тоді –  1,85 мільйона). Уся сума особиста –  родини у декларації немає.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Ігор Шпак тримає особисто 70 тисяч доларів і 25 тисяч євро готівкою (разом 4,21 мільйона гривень). На рахунку дружини Вікторії Багдасарян –  29 623 євро (1,48 мільйона). Разом +22% до 2024-го.

У Валерія Щербатенка (СП №3) 5,26 мільйона розподілені між ним і дружиною Мельник Ольгою Миколаївною. Особисто директор тримає: 5 000 доларів і 115 тисяч гривень готівкою, а також 4 842 долари, 12 182 євро і 610 тисяч гривень на рахунках (разом 1,75 мільйона). На дружину: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й ще 450 тисяч гривень та 1 800 євро на рахунках (0,54 мільйона). Сума майже стабільна: +2% до 2024.

Віктор Гойдик (КДЦ №20) – 5,18 мільйона. Особисто: 3,1 мільйона гривень готівкою. Дружина, Наталія Гойдик, має 40 тисяч доларів готівкою (1,70 мільйона), 6 400 доларів та 54 205 чеських крон на рахунках (разом 0,38 мільйона). Зростання +14% до 2024-го.

Микола Турчин (МКЛ №11) –  3,37 мільйона: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й 400 тисяч гривень готівкою. Уся сума особиста. Порівняно з 2024-м –  −15% (тоді 3,96 мільйона).

Одинадцять із 32 керівників не задекларували жодних заощаджень – ані власних, ані родини: Артьомова Олена (ДМКЛ №3), Бабенко Дмитро (КДЦ №6), Бондаренко Наталія (ДМП №5), Бондаренко Тетяна (ДКДЦ), Ольга Зброжик (СПБД), Карташова Валентина (будинок дитини №1), Кафтан Тетяна (ЦПМСД №5), Мармусевич Лариса (ДМП №3), Супрунова Аліна (ДМП №4), Хохлова Роксана (МЛ №5). Окремо вирізняється Черненко Тетяна (ЦПМСД №4) – при доході 2,60 мільйона гривень жодних заощаджень не задекларувала.

Квартири й садиби 

Найбільше житла виявилось у Марини Ясіновської, директорки ЦПМСД №2: 682 квадратних метри у власності. Це дві квартири в Одесі (104 і 48 кв.м) і садибний будинок площею 530 квадратних метрів у Нерубайському – все особисто на директорці. При цьому жодного власного транспорту Ясіновська не декларує.

Ірина Головатюк-Юзефпольська має дві квартири в Одесі загальною площею 419 кв.м – у рівних частках між нею і чоловіком Йосипом Юзефпольським (по 209 кв.м). Ігор Шпак є власником нерухомості у Лиманці загальною площею 396 кв.м, де зосереджені три об’єкти – все особисто.

Максим Голубенко (МЛ №8) має три квартири в Одесі площею 280, 57 і 48 кв.м – разом 385 кв.м, усі особисті. Валерій Щербатенко (СП №3) – будинок 266 кв.м і квартира 116 кв.м в Одесі, загалом 382 кв.м – особисто.

Аналітики врахували лише нерухомість, яка перебуває у власності декларантів або є їхнім спільним майном. Житло, яким користуються за договором оренди чи іншим правом користування, до загальної площі не включали, але такі об’єкти також зазначили. Так, директор МКЛ №1 Євген Крилов проживає у квартирі площею 70 кв.м в Одесі, власницею якої є Лідія Крилова. Водночас керівниця МЦНМД Ірина Проскура користується квартирою площею 69 кв.м, що належить Лілії Черепковій. 

Шість керівників не мають жодного власного або родинного житла у декларації: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Євген Крилов (МКЛ №1) та Роксана Хохлова (МЛ №5).

Нежитлова нерухомість

Лідером за нежитловою нерухомістю є Максим Голубенко (МЛ №8) з колосальним портфелем у 2 093 кв.м, все в Одесі, особисто: п’ять нежитлових приміщень (840, 647, 247, 112 і 97 кв.м), гараж і дванадцять об’єктів категорії “інше” (від 2 до 40 кв.м). На секунду, це понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових площ на одну людину.

Валерій Щербатенко (СП №3) – 110 кв.м: 14 кв.м особисте та офіс 95 кв.м на дружині Ользі Мельник, обидва в Одесі. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 47 кв.м: два об’єкти в Одесі (23 і 24 кв.м), обидва на чоловікові Йосипі Юзефпольському.

Роксана Хохлова (МЛ №5) володіє 42 кв.м нежитлового приміщення. Примітно, що об’єкт розташований у Покровську (Донецька область). Микола Турчин (МКЛ №11) має 19 кв.м: “інше” 17 кв.м та нежитлове приміщення 2 кв.м в Одесі, особисте.

Решта 23 з 32 керівників не задекларували жодних нежитлових об’єктів у власності.

Земля не для всіх

Валерій Щербатенко задекларував 7,07 гектара землі. Власних  в нього  лише дві невеликі ділянки в Одесі (0,03 і 0,02 га). Сім гектарів – дві ділянки по 3,5 гектара кожна у селі Гринівка Роменського району Сумської області –  на дружині Ользі Мельник.

Катерина Патраманська задекларувала 3,65 гектара. Особисто вона має дві ділянки в Одеському районі (0,12 і 0,17 га). На чоловіку Віталії Патраманському – 1,68 гектара в селі Гнатків Тульчинського району Вінницької області.

Лариса Мармусевич (ДМП №3) – 0,26 га: особисто 0,05 га в Одесі, ще 0,21 га в Нерубайському на чоловікові Миколі Прошкіні. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 0,24 га: три ділянки в Одеському районі –  частково особисто, частково на чоловіку. Ігор Шпак – 0,15 га у Лиманці, особисто.

Вісімнадцять із 32 керівників не задекларували жодних земельних ділянок.

Ducati, Jaguar і китайський електрокар 

Максим Голубенко задекларував шість одиниць транспорту – усі особисто: чотири автомобілі (Pontiac Solstice 2008, Mitsubishi Pajero 2008, УАЗ 31519 2004 і ПВТ100 2010), трицикл Can-Am Roadster Spyder 2008 і мотоцикл Ducati 2016. Крім того, він користується двома Audi E-Tron 2021 без права власності.

Ольга Зброжик (СПБД) задекларувала три автомобілі чоловіка Олександра Стукаленка: Mercedes-Benz 311 CDI 2001, Mitsubishi Outlander 2007 і електрокар Jaguar I-PACE 2019. Власних заощаджень і власного транспорту в декларантки немає.

Олена Артьомова (ДМКЛ №3) –  Nissan Murano 2007 особисто і Honda Accord 2013 в чоловіка Сергія Артьомова. Денис Себов (МКЛ №10) –  Nissan X-Trail 2016 особисто і Nissan Micra 2013 на дружині Вікторії Коротаєвій. Ігор Шпак – Audi e-tron 2019 і BMW i3 2015, обидва оформлені на дружину Вікторію Багдасарян.

Микола Турчин (МКЛ №11) власного транспорту не має, але скористався правом користування Zeekr 001 2024 – китайський електромобіль бізнес-класу, що належить Олегу Турчину. Право оформлено з 25 листопада 2024 по 25 листопада 2025.

Сім керівників не задекларували жодного транспортного засобу – ані власного, ані родини: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан  (ЦПМСД №5), Анатолій Стоянов (КДЦ №29), Микола Турчин (МКЛ №11) та Марина Ясіновська  (ЦПМСД №2).

Цікаве з декларацій

Голубенко: різке зростання заощаджень. Директор Міської лікарні №8 Максим Голубенко за рік збільшив заощадження з 1,85 до 5,72 мільйона гривень (+209%). Основа – 125 тисяч доларів готівкою (5,3 мільйона за курсом НБУ на 31.12.2025). Крім того, у нього понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень в Одесі та шість одиниць транспорту. Родини у декларації немає.

Патраманська: 87% доходу – чоловік-підприємець. Дохід сім’ї Патраманської у 2025 році зріс у 2,86 раза, переважно коштом підприємницького доходу чоловіка Віталія Патраманського (6,59 мільйона гривень).

Щербатенко: 7 гектарів дружини у Сумській області. Директор Стоматологічної поліклініки №3 задекларував 7,07 га землі, дві рівні ділянки у Гринівці Роменського району Сумської області на дружині.

Горіщак: заощадження впали втричі. Директор ДМП №6 Сергій Горіщак знизив задекларовані заощадження з 3,83 до 1,19 мільйона гривень (-69%). Уся сума зберігалась готівкою.

Кузнецова: подарунок від однопрізвищника. Алла Кузнецова (Міський психіатричний диспансер) задекларувала подарунок у грошовій формі – 100 тисяч гривень від Володимира Кузнецова.

Тож, як бачимо, тридцять два керівники комунальних медичних закладів Одеси задекларували 46,2 мільйона гривень доходів і 36,3 мільйона заощаджень – на 22% і 13% більше, ніж роком раніше. Вісімдесят один відсоток заощаджень зберігається готівкою – частка висока, але нижча, ніж у Херсоні (97% у 2025 році).

Максим Голубенко потроїв готівкові заощадження за рік і є власником понад двох тисяч квадратних метрів нежитлових приміщень та шести транспортних засобів. Катерина Патраманська лідирує за доходами завдяки підприємництву чоловіка, а не своїй зарплаті. Валерій Щербатенко має сім гектарів сільськогосподарської землі на дружині у Сумській області. Третина керівників не задекларувала жодних заощаджень.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Татарбунарський ліцей стане установою профільної освіти за державною програмою

Published

on


Комісія Міністерства освіти і науки України визначила першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які у 2026 році отримають фінансування за кошти освітньої субвенції для створення сучасного освітнього простору. Серед перших учасників державної програми – Татарбунарський ліцей. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на керівника Департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександра Лончака.

Відповідно до наказу МОН № 818 від 21.05.2026, на реалізацію програми буде спрямовано 459,3 млн грн. Кошти підуть на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі – фізики, хімії, біології та інтегрованих STEM-курсів. Мета програми – забезпечити учням можливість не лише опановувати теорію, а й здобувати практичні навички через дослідження, експерименти та проєктну діяльність.

Відбір закладів здійснювався на основі рейтингової системи, затвердженої постановою КМУ № 477 від 10.04.2026. Під час оцінювання враховувалися ключові критерії: кількість учнів, безпечність освітнього середовища, проєктна потужність закладу, кадрове забезпечення, досвід поглибленого викладання предметів, організація підвезення учасників освітнього процесу, наявність пансіонів, партнерство із закладами вищої освіти та роботодавцями, а також рівень співфінансування з місцевих бюджетів.

До переліку першої хвилі модернізації освітнього простору від Одеської області увійшли:

  • Татарбунарський ліцей;
  • Авангардівський ліцей;
  • Окнянський опорний ліцей з початковою школою та гімназією;
  • Вигодянський опорний ліцей;
  • Нерубайський академічний ліцей №1.

«Це важливий крок у реалізації реформи профільної старшої школи та формуванні сучасного освітнього середовища, де учень є дослідником, а школа – простором розвитку компетентностей майбутнього.

Для Одещини це не лише визнання потенціалу наших закладів, а й відповідальність – ефективно реалізувати можливості державної підтримки та забезпечити якісне оновлення освітньої інфраструктури», — зазначив Олександр Лончак

Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.