На кордоні з Румунією 17 червня тимчасово призупинили роботу всі пункти пропуску через попереджувальний страйк румунських митників. Обмеження триватимуть дві години та можуть спричинити затримки для подорожуючих і перевізників.

Про це повідомила пресслужба Чернівецької митниці.

За інформацією Національної профспілки “Meridian”, яка представляє інтереси румунських митників, акція протесту триватиме з 12:00 до 14:00 та охопить усі митні структури країни.

У профспілці пояснили, що страйк має на меті привернути увагу влади до проблем з умовами праці та рівнем оплати праці співробітників митниці. Представники організації заявили, що роками порушують питання належного забезпечення персоналу, однак вони залишаються невирішеними.

Профспілка також перепросила перед громадянами та бізнесом за можливі незручності, наголосивши, що захист трудових прав працівників митної служби потребує невідкладної реакції з боку держави.

Через тимчасове припинення роботи пунктів пропуску можливі затримки під час перетину кордону, зокрема для пасажирів і вантажного транспорту.

Також у червні митна служба Молдови заявила про те, що пункт пропуску “Паланка – Маяки – Удобне” тимчасово призупинив свою роботу з технічних причин. Автомобільний пункт пропуску є одним із найзавантаженіших напрямків на українсько-молдовському кордоні, оскільки він розташований на трасі М15 (Одеса – Рені).

Цей маршрут сполучає Одещину з Молдовою, Румунією та іншими країнами ЄС. Особливістю роботи “Паланки” є те, що тут діє спільний контроль: українські та молдовські прикордонники та митники працюють разом на території Молдови, що зазвичай пришвидшує процедури, проте у разі технічних збоїв однієї зі сторін робота всього КПП повністю паралізується.

Анна Бальчінос

Українські захисники планомірно відрізають окупований півострів від російського постачання. Через успішні удари по мостах та залізниці загарбники опинилися на межі повної логістичної блокади. Ситуація з безпекою змушує цивільних росіян масово тікати, а військові невдовзі втратять можливість запускати ракети.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів керівник центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

Запуски “Цирконів”

Російські військові тривалий час використовували Крим як майданчик для обстрілів українських міст, зокрема гіперзвуковими ракетами. Проте останні точкові удари по радіолокаційних системах та протиповітряній обороні ворога суттєво ускладнили цей процес. Енергетична інфраструктура загарбників також перебуває під постійним вогневим контролем.

“Я думаю, що цього літа ми побачимо ситуацію, коли вони дійсно не зможуть здійснювати запуски. Або вони будуть настільки небезпечні або ускладнені, що вони будуть змушені повернути всі ж такі пускові установки на територію материкової російської федерації”, — зазначає експерт.

Логістичний тупик

Руйнування автомобільних мостів у Чонгарі та поблизу Генічеська зупинило рух транспорту, закривши ключові шляхи для військових вантажів. Одночасно під удари потрапила залізнична станція Дебальцеве та об’єкти в районі порту Кавказ, що паралізувало постачання техніки й палива.

“Усе це демонструє, що, насправді, контроль над логістикою російською зростає, і, фактично, мы знищуємо російську логістику. Це демонструє, що ми маємо перевагу в ударах по телу”, — пояснює Андрющенко.

Настрої цивільних

Попри запевнення пропаганди про стабільність, реальна ситуація стає напруженою через другу за рік паливну кризу. Вперше за весь час великої війни в середині червня на в’їзді до Криму немає автомобільних черг, натомість люди масово виїжджають у зворотному напрямку.

“Немає людей, нема заробітків. І тут ми побачимо десь з липня просто кардинальну зміну настроїв. Поки що вони тішаться надією”, — підкреслює керівник центру.

Зміна демографії

За роки окупації Росія штучно збільшувала кількість свого населення на півострові, особливо у великих портових містах. Наприклад, Севастополь зріс у чисельності майже вдвічі, тоді як сільські степові райони залишилися без води та людей після підриву Каховської ГЕС.

“Приріст росіян, безумовно, є. Він є в певних точках і, на жаль, він поки що не знижується. Ну, знову ж таки, питання до деокупації, ясно, що цих росіян там не буде”, — говорить фахівець.

Ставлення Москви

Загальна кількість російських громадян, які незаконно переселилися до Криму, наразі оцінюється у понад 700 тисяч осіб. При цьому окупаційна влада вкрай неохоче приймає біженців з інших новоокупованих територій України, намагаючись витіснити їх далі вглиб Росії.

“Ставлення росії і росіян до Криму і до інших окупованих територій абсолютно різне. Вони вважають Крим дійсно своїм, дійсно російським, а всі інші окуповані території вони вважають доданими”, — резюмує Петро Андрющенко.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські далекобійні удари успішно руйнують логістику та військову машину Кремля. Внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. На тлі колосальних втрат на фронті та економічних проблем Україна продовжує тиснути на агресора, щоб змусити його до реальних переговорів.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.