Про це розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко на брифінгу в Укрінформі з нагоди Дня прикордонника.

Як нагадав Демченко, прикордонні підрозділи першими прийняли на себе повномасштабне вторгнення РФ і були змушені протистояти наявними силами й засобами проти сил противника, які значно переважали. Тому вимогою часу є нарощення, реформування й приведення підрозділів ДПСУ до вимог воєнного сьогодення.

«Фактично за роки повномасштабного вторгнення було сформовано прикордонні загони бригадного типу, яких зараз у складі ДПСУ є чотири – «Гарт», «Форпост», «Сталевий кордон», «Помста». Вони всі формувалися з нуля або на базі якогось прикордонного загону, але вони оснащені, навчені й готувалися для виконання завдань винятково на лінії фронту. Також варто відзначити нарощення можливостей усіх інших прикордонних загонів, які виконують завдання насамперед на кордоні з Росією, Білоруссю, а також на південних рубежах нашої країни, де у складі Сил оборони виконують визначені завдання зі знищення противника», – зазначив Демченко.

За його словами, на момент російського вторгнення ДПСУ, як правоохоронне відомство спеціального призначення, фактично не мало потужного озброєння. На сьогодні ситуація кардинально змінилася.

«Була невелика кількість мінометних розрахунків, а зараз ми вимушені нарощувати наші бойові можливості й перейшли до більш потужного артилерійського озброєння. Так, у наших підрозділах є гармати 155 калібру. Раніше, мабуть, складно було б уявити прикордонників, які мають такі засоби. Це і нарощення систем радіоелектронної боротьби, і протидія повітряним засобам противника, які він направляє на територію України для ураження та проведення розвідки. Тому ДПСУ розвиває підрозділи й засоби, щоб можна було ефективно на рівні з іншими українськими воїнами протидіяти засобам противника», – наголосив Демченко.

Також ДПСУ здійснює не лише спеціальну, як це було до повномасштабного вторгнення, а й бойову підготовку військовослужбовців, які долучаються як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Особливої ж уваги прикордонники надають розбудові безпілотних авіаційних комплексів.

«Фактично цю роботу ми почали більш потужно минулого року, коли на базі бригади «Помста» було сформовано перший повноцінний підрозділ розвідувально-ударних безпілотних комплексів «Фенікс». Зараз він входить до проєкту «Лінія дронів» і на рівні з іншими потужними підрозділами розвідувально-ударних безпілотних комплексів ЗСУ виконує завдання та масштабується. Такі підрозділи ми впроваджуємо і в інших бойових бригадах і прикордонних загонах, які виконують бойові функції на кордоні з Росією, для того, щоб мати всі необхідні бойові інструменти для знищення противника. А розвиток безпілотних авіаційних комплексів – це досить ефективна складова для того, щоб вчасно викрити противника й завдати по ньому ураження», – зазначив Демченко.

За його словами, лише з початку цього року на лінії бойового зіткнення знищено понад 2100 ворожих БПЛА. Також підрозділи ДПСУ знищили майже 4 тис. військовослужбовців противника убитими та пораненими, майже 20 захопили в полон, знищили 3 тис. одиниць військової техніки та близько 300 складів із боєкомплектом і паливно-мастильними матеріалами противника.

За час повномасштабного вторгнення за особисту мужність і героїзм було нагороджено державними нагородами майже 3,5 тис. військовослужбовців ДПСУ, близько 1 тис. з них – посмертно. А за час із 2014 року за особисту мужність 29 військовослужбовців ДПСУ удостоєно найвищого звання Героя України, 17 з яких – посмертно.

Як повідомлялось, День прикордонника України — професійне свято, яке відзначається щорічно 30 квітня, починаючи з 2018 року.

Безпосередньо біля кордону з боку РФ не спостерігається переміщення колон ворожої техніки. Водночас на певній віддаленості від кордону російські окупаційні війська тримають техніку, яку накопичили в 2024 році для відбиття Курщини.

Про це під час пресконференції в Укрінформі на тему “Люди, які тримають нашу землю” з нагоди Дня піхоти повідомив старший лейтенант, військовослужбовець 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Роман Тлустий.

“Що стосується зміни тактики ведення штурмових дій чи наступу ворога, однозначно вона змінилася. Спочатку це були колони максимально довгі, максимально великі з броньованої техніки, і основним нашим ураженням – це було в першу чергу артилерія. Далі з плином часу на перший план вже виходять в нас безпілотні літальні апарати. І вся війна або основна частина ключова саме ними виконується. Вони (російські війська – ред.) перейшли на стратегію наступу за допомогою так званих перероблених багі, в які там сідає чотири-шість піхотинців, і на квадроцикли, мотоцикли. Ну, я не можу сказати, що це наразі є ефективна тактика, бо вона нам не завдає якихось занадто великих проблем. Це все зазвичай виявляється на підступах. І наша основна задача, що ми робимо і справляємося, – не підпускати безпосередньо до нашого піхотинця, до ближнього бою, оцю колону, яка їде”, – зазначив Тлустий.

Також він пояснив, що тактика в лісистій місцевості має свою специфіку, однак українські піхотинці навчились повноцінно протидіяти ворогу.

“Якщо ми говоримо безпосередньо про ліс, лісисту місцевість, то раніше в них була тактика великими групами заходити, пробувати штурмувати наші позиції. Зараз вони перейшли на тактику короткими групами – по три чоловіка. Проводять максимальне накопичення найближче до нашої точки, яку вони хочуть в подальшому штурмувати, роблять певне накопичення, а далі малими групами починають заходити. На всі “тактики”, які вони використовують наразі, є повноцінна протидія”, – наголосив Тлустий.

Водночас він зауважив, що особливої уваги потребують нові розробки ворожих БПЛА, FPV-дронів, які постійно змінюють частоти, на яких працюють.

“Тут є така постійна гонка. Вони літають на певних FPV на певних частотах, ми використовуємо певні РЕБи. Проходить проміжок часу, вони переобладнуються, вони виходять на інші частоти. Відповідно, ми мусимо швидко реагувати і виходити на інші РЕБи на інших частотах. І оце така гонка, яку виграти дуже важко. Головне – не програти”, – відзначив він.

Боєць «Едельвейсу» також зазначив, що станом на сьогодні піхотинці оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ не мають дефіциту боєприпасів на полі бою.

“Що стосується забезпечення як такого, не можна сказати, що є якісь наразі проблеми чи критичні проблеми з озброєнням і взагалі. Є певні проміжки часу, коли буває в певні моменти гірше, а загалом проблем в цьому немає”, – запевнив Тлустий.

Як повідомляв Укрінформ, у 2019 році Президент України підписав Указ №152/2019 про відзначення 6 травня Дня піхоти. Згідно з указом, це професійне свято встановлено “з метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій”.