Суспільство

Буданов про обміни полоненими: Деякі категорії стали «проблемними»

Published

8 місяців ago

27.02.2025

«Є не табу, а є проблемні категорії через наші інформаційні війни. І знаєте, як у будь-якої інформаційної війни, – є плюси і є мінуси. Певні мінуси всіх цих заходів – те, що певні розпіарені категорії і для них, і для нас стали проблемними. Ми теж тут сильно підняли нагору всіх чеченців і тому подібних. Хоча там пастухи з гір, та кому вони потрібні? Але це сприймається суспільством дуже важко. Для них – це питання «Азову», морпіхів, узагалі все, що стосується Маріуполя. Для нас – чеченці такий яскравий приклад», – сказав він.

Буданов також повідомив, що Коордштабу вдається повертати з полону «невеликими партіями» людей, які перебувають там з 2014 року.

Очільник ГУР висловив сподівання, що зрештою вдасться повернути всіх.

«Я вірю в те, що ми повернемо всіх, тому що будь-яка війна закінчується завжди тим, що люди повертаються в обидва боки. Не забувайте, що хоч які б вони були, але росіян теж хтось там чекає в їхніх сім’ях. Країна, можливо, – не так сильно, але сім’ї чекають», – зазначив Буданов.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю Укрінформу керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко повідомив, що з російського полону повернули 30% військової частини 3057 12-ї бригади Нацгвардії “Азов”, але «азовців» і морпіхів росіяни не віддають.

Читайте також: Буданов розповів про максимальну вигоду, яку КНДР отримує від співпраці з Росією

У травні 2022 року з «Азовсталі» вийшли морські піхотинці і «азовці» під гарантії безпеки і звільнення з полону уже «за декілька місяців». Проте вони перебувають у полоні вже 33 місяці.

Коордштаб разом з Міністерством закордонних справ і Офісом Президента сформував пропозиції щодо обміну «всіх на всіх» на випадок перемовин з РФ.

З початку роботи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у 2022 році з полону повернули 4 131 українця, з яких 1358 – минулого року.

Джерело

Суспільство

Для зниження ризику серцевих хвороб чоловікам треба тренуватися вдвічі більше, ніж жінкам

Published

4 години ago

31.10.2025

Головний з новин

Дослідження китайських науковців показало, що для зниження ризику ішемічної хвороби серця чоловікам потрібно вдвічі більше фізичних вправ, ніж жінкам.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.

У дослідженні доктор Цзяцзінь Чень із Сяменьського університету в Китаї та його колеги проаналізували дані трекерів активності, які носили добровольці середнього віку, зареєстровані в британському проєкті UK Biobank. Загалом дослідження охопило 80 243 учасники, які не мали ішемічної хвороби серця.

Як пише видання, серед учасниць-жінок, які виконували рекомендовані 150 хвилин фізичних вправ на тиждень, ризик розвитку серцевих захворювань протягом восьми років був на 22% нижчим порівняно з тими, хто цього не робив. У чоловіків цей показник становив 17%.

Подальший аналіз показав, що жінки можуть знизити ризик серцевих хвороб на 30%, займаючись 250 хвилин на тиждень, тоді як чоловікам для такого ж ефекту потрібно приблизно 530 хвилин.

Читайте також: Вчені розробили ШІ-інструмент, здатний прогнозувати ризики серцевих хвороб

Найвиразніші результати отримали серед понад п’яти тисяч чоловіків і жінок з уже наявною ішемічною хворобою серця: у жінок, які виконували рекомендовану норму фізичних вправ, ризик смерті був утричі нижчим, ніж у чоловіків з аналогічною активністю.

«Порівняно з чоловіками, жінки отримують таку ж користь для здоров’я, витрачаючи лише вдвічі менше часу на фізичні вправи», – підсумували автори дослідження.

Читайте також: Учені виявили зв’язок між забрудненням повітря та серцевими нападами

Як повідомляв Укрінформ, група дослідників з австралійських університетів розробила інструмент на основі штучного інтелекту, який може прогнозувати ризики для здоров’я серця у жінок, аналізуючи їхні мамограми.

Фото: Freepik

Джерело

Суспільство

В Одесі заслухали свідків у справі керівника Херсонського СІЗО Анонси

Published

4 години ago

31.10.2025

Головний з новин

В Одесі судять колишнього керівника Херсонського СІЗО Ігоря Гурякова за нібито співпрацю з окупантами. Свідки стверджують, що він діяв під примусом і захищав ув’язнених.

Про це повідомила Медійна ініціатива за права людини.

Слідство стверджує, що він добровільно знімався у пропагандистських відео, закликаючи до співпраці з ворогом. Сам обвинувачений заперечує провину, пояснюючи, що залишався на посаді, щоб піклуватися про сотні ув’язнених, яких не евакуювали.

Разом із ним судять заступника Євгена Усачова, обвинуваченого за схожими обставинами. Водночас обидва фігурують як потерпілі у справі про воєнний злочин — заочно судять російських військових, які катували їх та інших українців.

На засіданні Хаджибейського районного суду Одеси допитали двох свідків захисту — колишніх співробітників Херсонського СІЗО. Перший свідок розповів, що 24 лютого 2022 року працівники зібралися на тривогу, а керівник оголосив, що працюватиме за українським законодавством. Коли з’явилися питання щодо дій під час приходу окупантів, Гуряков відповів: “У кожного своя голова“. Свідок підтвердив, що у квітні та на початку травня адміністрація та працівники писали численні листи до Мін’юсту, СБУ та командування ЗСУ з проханням надати вказівки щодо роботи в умовах окупації, але відповіді так і не отримали.

Другий свідок підтвердила, що він відстоював проукраїнську позицію. Вона розповіла, що на момент вторгнення працівники залишалися на території СІЗО, організовували харчування ув’язнених та судові засідання через мобільний зв’язок.

Адвокати наполягали, що участь підсудного у відео була під примусом, під тортурами російських військових. Наразі Ігор Гуряков перебуває під вартою з листопада 2022 року. Суд кілька разів відмовляв у зміні запобіжного заходу на м’якший. Навіть після того, як у лютому 2023 року йому дозволили внести заставу, апеляційний суд повернув його під вартою. Наступне засідання призначене на 18 грудня.

У середині травня 2022 року росіяни викрали керівника Херсонського СІЗО Ігоря Гурякова та його заступника Євгена Усачова. Пізніше російські канали показали відео, де він закликав працівників установи працювати далі, казав, що співпрацював із СБУ, і звернувся до росіян, щоб посилити охорону та запобігти бунтам проти окупантів.

Анна Бальчінос

Джерело

Суспільство

Затримки поїздів з Одеси через обстріли 24 жовтня

Published

4 години ago

31.10.2025

Головний з новин

Ключові моменти

Після нічних обстрілів ускладнено рух поїздів у ряді регіонів.
Затримки торкнулися відразу декількох напрямків, пов’язаних з Одесою.
Середній час запізнення перевищує 2 години.

Затримки поїздів Одеса — Запоріжжя і Дніпро через обстріли

За даними «Укрзалізниці», 24 жовтня в результаті нічних обстрілів пошкоджено залізничну інфраструктуру в декількох регіонах України. Пожежі на місці інцидентів були швидко погашені, жертв немає.

Деякі ділянки залишаються знеструмленими, через що частина рейсів рухається під резервними тепловозами. Це спричинило затримки у чотирьох поїздів, серед яких — напрямки з і до Одеси:

№51/52 Одеса — Запоріжжя
№7/8 Харків — Одеса
№53/54 Дніпро — Одеса
№127/128 Львів — Запоріжжя

Середній час затримки — понад дві години.

У Харківській області рух поїздів тимчасово організовано за зміненими маршрутами. Пасажирів деяких рейсів, у тому числі №92/91 Краматорськ — Одеса — Краматорськ, доставляли автобусами за сприяння місцевої влади.

На Сумщині працює комбінована схема «поїзд + автобус»: пасажирів доставляють до найближчих станцій, де організовано пересадки.

«Укрзалізниця» закликає пасажирів стежити за актуальною інформацією в офіційному додатку і не вимикати push-повідомлення — вони допоможуть своєчасно дізнатися про зміни в розкладі.

Джерело