Політика
чи стануть заяви у Маріїнському парку історичними?
Спільний візит лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі увійде в історію передусім завдяки заяві про необхідність припинити вогонь із 12 травня.
Але водночас це – потужний сигнал Москві, що демократичний світ на боці України. Особливо після параду в Москві, на якому так часто лунала китайська мова.
Про усі подробиці перебігу саміту з безпекових міркувань, на жаль, говорити не можна, але важливо занотувати ті ключові віхи, які з часом стануть історією.
Саміт відбувався у Маріїнському палаці: на ґанку Володимир Зеленський чекав гостей, а журналісти вишикувалися навпроти, щоб зафіксувати момент зустрічі. Чи можна було у цю мить, коли між ним і журналістами запала тиша, не скористатися нагодою й не запитати його про очікування? Ні, звичайно. Треба сказати, що Зеленський ніколи не уникає відповіді на запитання, навіть якщо вони лунають десь із-за спин. Тож журналісти почали його допитуватися, чим відзначиться саміт.
«Незважаючи на залякування, важливо, що такі високі гості приїхали. Склад серйозний, багато учасників буде онлайн», – розповів Зеленський. Він вже тоді сказав, що ключовою темою стане припинення вогню на 30 днів, але здогадатися, що за цією заявою нарешті з’явиться конкретика, було неможливо.
Першим прибув польський прем’єр Дональд Туск, який теж не уникає розмов із журналістами.
– What`s your mеssage to Putin?, – запитали у нього.
– I`m here. This is the mеssage, – відповів він.
– Are you optimistic?, – не зупинялися журналісти.
– By nature, – віджартувався Туск.
Емманюель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц (для якого це був перший візит до України відтоді, як його обрали канцлером ФРН – усього кілька днів тому) були більш стриманими. Вони спілкувалися із Зеленським і не робили зайвих заяв для преси.
Потім відбулася п’ятистороння зустріч лідерів, куди пресу не запрошували, але відчуття, що розмова серйозна, було. Хоча навіть неформально журналістам жоден із радників і політиків, з якими ми спілкувалися «не під запис», не натякнув на те, що можливе конкретне рішення про припинення вогню. Мабуть, боялися «зурочити». Крім того, спрогнозувати позицію глави Білого дому, який також онлайн брав участь у розмові, буває важко, а не секрет, що саме від США залежить успіх пропозиції про припинення вогню 12 травня. Тільки вони мають сьогодні достатньо важелів впливу на Москву.
Після п’ятисторонньої зустрічі розпочався саміт «Коаліції охочих». До речі, вже другий. Перший був наприкінці березня у Парижі. До господаря попереднього саміту, Емманюеля Макрона, було прикуто чимало уваги. Його давно чекали у Києві. Це – другий візит Макрона в Україну за період повномасштабного вторгнення, тоді як деякі лідери певно вже знають усі особливості «Укрзалізниці». Тож гість був бажаним. Журналісти навіть жартували, що непогано було б поставити йому запитання, чим нарешті його привабив Київ. Але на підсумковій пресконференції місця для жартів не знайшлося.
Заява Зеленського про вимогу до Росії припинити вогонь з 12 травня на щонайменше 30 днів (адже Україна згодна на безумовне припинення вогню – без усіляких «нюансів») була, звичайно, головною темою. Але не менш цікавими виявилися й заяви партнерів. Зокрема, Макрон, коли говорив про гарантії безпеки, то визнав, що гарантією номер один є сильна українська армія, а завдання партнерів – її підтримувати і зміцнювати. А Дональд Туск нагадав, що санкції проти Росії таки працюють, і зокрема й через це справи в економіці РФ далеко не такі гарні, як їх представляють пропагандисти.
Усі лідери визнали, що тепер м’яч – на полі Росії, і вона має показати, чи справді хоче миру. Хоча Зеленський нагадав про сумний досвід численних припинень вогню з 2014 року, усі вийшли з Маріїнського парку, де відбувалася пресконференція, з надією, що шанс на тишу все ж є.


Впевнена, що кожен журналіст, який працює в новинах, мріє написати повідомлення про Перемогу України. Але йти до неї доводиться маленькими кроками, про один з яких, будемо принаймні у це вірити, ми написали сьогодні.
Тетяна ПАСОВА
Політика
Підтримка України буде на порядку денному саміту НАТО в Туреччині
Питання підтримки України буде на порядку денному цьогорічного саміту НАТО, який відбудеться в Анкарі 7-8 липня цього року.
Про це повідомила заступниця генерального секретаря НАТО Радмила Шекеринська на конференції з безпеки в Осло на тему «Трансатлантичне партнерство перед обличчям нової норми», передає Укрінформ з посиланням на Türkiye Today.
“Надзвичайно важливо, щоб підтримка продовжувалася, щоб Україна могла сидіти за столом переговорів сильнішою та безпечнішою”, – сказала Шекеринська.
Заступниця генсека НАТО вказала, що питання підтримки України буде у порядку денному саміту НАТО в Анкарі та назвала Норвегію «зразковим» прикладом політичної підтримки України, забезпечення гуманітарних потреб, енергетичної безпеки та військових засобів, і закликала інших союзників наслідувати цей приклад.
«Якщо з досвіду України взяти один абсолютно чіткий урок, то він полягає в тому, що темпи виробництва, промисловість та інновації є настільки ж важливими, як політична воля до боротьби, військова міць та система командування й управління”, – сказала Шекеринська.
Вона також попередила, російська загроза не зникне після закінчення війни в Україні.
“Росія чітко показала, що агресія є частиною її зовнішньої політики щодо майже всіх її сусідів”, – зазначила заступниця генсека.
Шекеринська наголосила, що найбільша перевага НАТО полягає в її «ДНК» — здатності обговорювати, знаходити вихід і пропонувати рішення, що відповідають спільним інтересом безпеки.
Як повідомляв Укрінформ, наступний саміт лідерів країн-членів Північноатлантичного альянсу відбудеться у липні 2026 року в турецькій столиці Анкарі. Зустріч запланована на 7-8 липня 2026 року в президентському комплексі, що в районі Бештепе турецької столиці.
Фото з сайту community-democracies.org
Політика
Генсек ОБСЄ та головуючий в ній очільник МЗС Швейцарії прибули до Києва
Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, який головує в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), та генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу прибули до Києва з візитом.
Про це глава МЗС Швейцарії повідомив у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Як Діючий голова ОБСЄ, я прибув сьогодні до Києва разом із генеральним секретарем ОБСЄ Сінірліоглу. Я тут, щоб підтвердити роль ОБСЄ як платформи для діалогу та її готовність підтримувати зусилля, спрямовані на досягнення справедливого та міцного миру відповідно до міжнародного права та Гельсінських принципів», – зазначив Кассіс.
На оприлюдненому ним фото видно, що керівників ОБСЄ зустрічав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Як повідомлялося, з 1 січня 2026 року Швейцарія розпочала головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Під час представлення пріоритетів Швейцарського головування Кассіс заявляв, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) має бути готовою взяти на себе допоміжну роль у разі деескалації чи досягнення припинення вогню між Україною та Росією.
Фото: x.com/ignaziocassis
Політика
Мельник розповів про свій перший демарш в ООН
Про це він сказав у коментарі Укрінформу.
«Уперше в історії мені довелося зробити свій перший публічний демарш в ООН: я демонстративно встав з першого ряду та на знак протесту залишив залу Генеральної Асамблеї», – зазначив Мельник.
За його словами, це відбулося 27 січня в той момент, коли організатори надали слово постпреду Росії при ООН Василю Небензі після виступів постійних представників Ізраїлю та США. Причина, чому дали слово послу «терористичної держави, яка саме в ці зимові морози продовжує масово вбивати українців», більш ніж шокує: «нібито ерефія має мандат представляти Радянську армію, яка звільнила концтабір Аушвіц-Біркенау», зазначив дипломат.
Мельник розповів, що надіслав Генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррешу лист, «у якому висловив своє обурення тим фактом, що через 81 рік після розгрому німецького нацизму саме Росії, яке веде новітню війну на винищення української нації, дають абсолютно нічим не заслужене право монополізувати перемогу».
У листі він зазначив, що рішення дозволити російському представнику виступати «де-факто від імені колишнього Радянського Союзу – держави, яка перестала існувати 35 років тому, – є, м’яко кажучи, глибоко сумнівним». Він наголосив, що жодна держава не має морального чи історичного права монополізувати пам’ять про Другу світову війну чи трагедію Голокосту.
Мельник нагадав Генеральному секретарю, що «саме українці належать до найбільших жертв Другої світової війни, втративши до 10 мільйонів жертв». Але так само українці стали й справжніми визволителями континенту від нацизму, заплативши за це неймовірно високу ціну, зауважив він.
За словами Мельника, у листі він підкреслив, що надання представникові РФ трибуни ООН є зневагою до більш як 6 млн українців, які воювали в лавах Червоної армії та своїм життям і самопожертвою звільнили Європу від нацизму. «Понад три мільйони українських солдатів загинули», – додав він.

Мельник також нагадав про внесок українців у визволення концтабору Аушвіц-Біркенау. «Саме воїни 100-ї Львівської дивізії Першого Українського фронту першими прорвалися до концтабору й під командуванням полтавця Анатолія Шапіро зірвали браму цього найстрашнішого табору смерті», – вказав дипломат.
Він висловив обурення спробами Росії монополізувати перемогу у Другій світовій війні. «Цей жест став справжнім плювком в обличчя мільйонам українців, які сьогодні страждають від не менш варварської московської агресії», – зауважив він.
Шкода, що «досі в стінах ООН мало хто хоче знати про цей історичний героїзм українців, а натомість ми маємо справи з неоімперськими російськими наративами», сказав постпред у коментарі.
За словами Мельника, замість слухання Небєнзі він зустрівся того дня з українськими євреями, які пережили Голокост. «Вони були не менше, ніж я, шоковані й рішуче виступили проти паплюження Росією священної правди про Голокост», – розповів постпред.
Делегація українських євреїв, які пережили Голокост, та їхні нащадки «в один голос звернулися до секретаріату ООН: наступного року їхні численні забуті голоси має з високої оонівської трибуни представляти саме посол України», сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, українці та міжнародна спільнота 27 січня вшанували пам’ять жертв Голокосту.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Усі новини1 тиждень agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів
-
Суспільство5 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Усі новини6 днів agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoОрел і решка — творець шоу розповіла про найцікавіші місця на планеті
-
Суспільство1 тиждень agoПосадовиця Одеської обладміністрації подарувала синові 700 тисяч Анонси
-
Усі новини6 днів agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство6 днів agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
