В Україні надзвичайно мало купе Porsche 911 Turbo першого покоління (930 кузов) та й взагалі модель раритетна — із 1975 по 1989 рік виготовлено лише 21,5 тис. таких авто. Світлини культового спорткара з’явилися на сторінці t.o.p.c.a.r.s._ua в Instagram.

Важливо

Перший Porsche 911 Turbo 930 – культова модель, яка популяризувала турбонаддув у серійних авто. Купе 1979 року комплектували 3,3-літровою опозитною турбошісткою на 300 к. с., яка дозволяла розганятися до 100 км/год за 5,2 с і розвинути 260 км/год.

Від стандартного купе Porsche 911 версія Turbo вирізняється великим антикрилом та розширеними задніми крилами. Конкретно це авто також має обвіс та широкі шини Nankang.

За інформацією сайту ТопЖир, цей спорткар Porsche 911 Turbo 1979 року із “красивими” номерами може належати режисерові та народному депутатові Гео Леросу. Авто такої ж моделі та року випуску вказане в його декларації: воно придбане в 2023 році за 532 000 гривень, а в березні 2024 року для нього купили нові двигун та коробку передач за 328 000 гривень.

До речі, нещодавно в Україну привезли екстремальний 500-сильний спорткар Porsche.

Також Фокус писав, що в Києві бачили рідкісний Porsche Brabus на 900 сил.

Про секретний канал пише видання The Wall Street Journal з посиланням на коментарі бригадного генерала Дмитра Усова, заступника голови Головного управління розвідки Міністерства оборони України та секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, передає “РБК-Україна”. Журналісти зазначили, що Росії й Україні вдалося обмінятися понад 10 000 полоненими військовими попри складність мирних переговорів.

За словами авторів матеріалу, обміни полоненими між Україною й РФ стали найбільшою хвилею у Європі з часів Другої світової війни. До рук Дмитра Усова на початку повномасштабного російського вторгнення навесні 2022 року потрапив телефон загиблого окупанта. Україна тоді щойно втратила двох своїх бійців у боях на північний захід від Києва. Бригадний генерал зателефонував за одним із номерів у списку контактів і запропонував обміняти тіла загиблих. Відтоді, за словами журналістів, зародився таємний канал обміну.

Обмін полоненими між Україною і РФ: як був налагоджений процес

Дмитро Усов за два місяці після початку повномасштабної війни встановив зв’язок з генерал-лейтенантом Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ Олександром Зоріним, і тоді було створено фундамент для регулярних обмінів. Автори матеріалу зазначають, що Зорін до війни проти України обіймав ключові посади в Лівії та Сирії і був “на голову вищий” від усіх представників країни-агресора, з якими Усов спілкувався раніше.

Результатом перших перемовин стало виведення захисників Маріуполя з “Азовсталі” — на той момент на території комбінату лишалися в облозі понад 2 500 українських військових.

Подальші переговори проводилися за участю посередників з Туреччини, Катару та Саудівської Аравії, пишуть журналісти з посиланням на слова Усова. Звільнені українські бійці час від часу передавали штабу списки полонених товаришів, щоб прискорити обмін.

Робота за таємним каналом тривала навіть в умовах небезпечної логістики, зокрема після збиття російського літака Іл-76, як стверджує Кремль, з українськими полоненими на борту. Іноді пропонувалися ризиковані схеми, як обміни засуджених колаборантів чи рештки російських шпигунів, що померли давно. Втім, за словами Усова, сторони “встановили певний рівень комунікації” і канал обміну полоненими продовжує функціонувати.

Обмін полоненими між РФ і Україною — сучасний феномен

WSJ також наводить зауваження військових істориків про те, що постійний обмін полоненими під час активної фази війни є вкрай рідкісним явищем. Радянський Союз після Другої світової утримував полонених німців до середини 1950-х років, Сполучені Штати Америки та Північний В’єтнам почали обміни лише 1973 року, а Іран й Ірак завершили обмінюватися військовими через десятиліття після закінчення війни.

Обмін полоненими: 14 серпня повернули 84 українці

Президент України Володимир Зеленський 14 серпня повідомив про черговий обмін полоненими з РФ, під час якого додому повернулися 84 військові та цивільні людини. Серед цивільних були й ті, кого окупанти утримували з 2014, 2016 і 2017 років, а серед військових — захисники Маріуполя. В Координаційному штабі з питань поводження з полоненими розповіли, що було визволено 33 військових та 51 цивільного українця, наймолодшому з яких 26, а найстаршому — 74 роки. Одного зі звільнених українців росіяни позбавили волі у 2016 році у 18-річному віці.

Нагадаємо, в Офісі генерального прокурора 7 серпня назвали ім’я росіянина, який катував українську журналістку Вікторію Рощину в полоні. За даними прокурорів, за наказом керівника СІЗО №2 Таганрога Олександра Штоди українку били, принижували, погано годували й не пускали до неї лікарів.

Український морський піхотинець Олександр Кірієнко 1 серпня відповів американській реперці Азілії Бенкс, яка осміяла його стан після полону.

Користувачка TikTok з ніком inna_g11 наступного ж дня після трагедії приїхала на місце трагедії, щоб показати, де стався вибух, внаслідок якого загинули двоє осіб. Вона продемонструвала, що там розклеєні оголошення з написами: “Вихід на пляж заборонено”, “Купання заборонено”, “Увага” й “У воді протидесантні міни”.

“Всюди є інформація”, — наголосила Інна.

Вона показала пояснення на одному з оголошень про те, що міни закопані у піску й вже спричинили три трагедії — у липні й серпні 2023 року, а також у червні 2025 року. Через купання у морі поблизу забороненого пляжу раніше вже загинули 6 осіб, ще троє отримали поранення.

“Не розміновуйте море ціною свого життя, життя ваших рідних та близьких”, — зазначено на оголошенні.

Окрім того, жінка показала, що сам пляж закритий бетонними “їжаками”, і потрапити на нього нелегко. Попри це навіть на її відео можна побачити чоловіка у чорних шортах з голим торсом, який стоїть біля самої води.

“Тобто люди лізуть. Знову ж, я з місцевою людиною зараз розмовляла, він каже: ми не ходимо купатись, ми не купаємось, засмагати — так”, — розповіла користувачка.

В іншому відео Інна повідомила, що вже за 12 годин після трагедії люди почали потроху підходити до берега, утримуючись від купання. Вона розмовляла з одними відпочивальниками й ті казали, що з ними такого не станеться. Українка наголосила, що такі думки й призводять до трагедій.

Інна розповіла, що тіло загиблої жінки викинуло з води на берег. З загиблим чоловіком, з її слів, на пляжі була його дружина, яка залишилась цілою.

Дві трагедії в один день на Одещині: що відомо

10 серпня у місцевому виданні “Думська” повідомили, що приблизно об 11:30 між селищами Затока та Кароліно-Бугаз прогримів вибух. Приблизно за 50 метрів від берега підірвалась міна, коли у морі купались люди.

Журналісти наголосили, що регіоні офіційно відкриті для купання лише два місця — центральний міський пляж Чорноморська та в селищі Приморськ.

Того ж дня голова Одеської ОВА Олег Кіпер проінформував, що на під час купання у заборонених зонах підірвалися троє осіб — один чоловік загинув у Кароліно-Бугазі, ще чоловік і жінка загинули у Затоці.

13 серпня Кіпер наголосив, що попри роз’яснювальну роботу, офіційну заборону на купання, загороджувальні конструкції та позначки на пляжі, де сталися трагедії, знову повернулись люди.

“Наче нічого не сталося… Між тим, море винесло на берег фрагменти тіл загиблих. Це неможливо сприймати спокійно. Міна у воді не має жалю. Вона не дає другого шансу. Ваше життя — надто цінне, щоб нехтувати правилами безпеки заради кількох хвилин у воді”, — заявив очільник ОВА.

Нагадаємо, 15 серпня на трасі Київ–Одеса сталася ДТП через розривання колеса. Вантажівка з паками Coca Cola зіткнулась з відбійником і перекинулась.

Напередодні у Лук’янівському районі Києва стався конфлікт через російську музику. Місцевий житель показував військовим нецензурний жест і хизувався цілою ногою з вікна перед воїном, який втратив кінцівку на передовій.