Відбудова
До Міжнародного реєстру збитків надійшло вже близько 22 тисяч заяв
На сьогодні до Міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією, надійшло близько 22 тисяч заяв.
Про це у телеефірі повідомив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський, передає Укрінформ.
“На сьогодні до Реєстру збитків подано близько 22 тисяч заяв”, – сказав Ключковський.
За його словами, на подання заяви до Реєстру громадянину України потрібно лише 15-20 хвилин. При цьому за потреби українці можуть подати заяви одразу за кількома категоріями.
“Подавати необхідно до тих категорій, які передбачені. Ми сподіваємось, що процес подання заяв буде простим. Форма заяви розроблена таким чином, щоб не була потрібна жодна допомога адвоката чи юриста”, – зауважив він.
Ключковський також зазначив, що багато людей не мають документальних доказів збитків, завданих російською армією. Тому громадяни можуть додати до заяви максимально детальний опис того, що трапилось.
“Документи, які вимагаються залежать від категорії. Але, насправді, потрібен абсолютний мінімум. Якщо мова про майно, то потрібно підтвердження права власності на майно. Якщо мова про категорію щодо близьких родичів – то підтвердження родинних стосунків”, – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, з 19 березня українці зможуть подавати через “Дію” заяви до міжнародного Реєстру збитків за категоріями: вимушене переміщення всередині країни, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, обмеження свободи (полон), примусова праця чи служба.
З 12 березня Реєстр збитків для України (RD4U) приймає заяви щодо зникнення безвісти близьких родичів унаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни.
Відбудова
На першочергові роботи із захисту критичних об’єктів із бюджету спрямували ₴22,8 мільярда
Регіони пришвидшують реалізацію планів стійкості, на першочергові роботи із захисту критичних об’єктів уряд вже направив ₴22,8 мільярда.
Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
«Загальна вартість планів стійкості – ₴278 мільярда. Держава вже спрямувала ₴22,8 мільярда на першочергові роботи із захисту критичних об’єктів. Очікуємо від регіонів збереження високого темпу підготовки до наступного опалювального сезону», – зазначила Свириденко.
Для пришвидшення реалізації заходів із підготовки до наступної зими уряд уточнив механізм співфінансування захисту критичної інфраструктури. Так, для прифронтових і найбільш навантажених областей його частка зменшена до 10% – для Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей; для Дніпропетровської області – до 15%.
Для решти регіонів зберігається співфінансування на рівні не менше 20%.
За словами Свириденко, з урахуванням пропозицій ОВА та реальних можливостей громад, які спрямовують ресурси на оборону, безпеку і базові потреби людей, співфінансування з місцевих бюджетів застосовується лише до об’єктів комунальної власності.
Також уряд надав можливість органам місцевого самоврядування фінансувати місцевий бізнес для виконання планів стійкості з коштів резервного фонду на безповоротній основі.
Очільниця уряду підкреслила, що ухвалені рішення дозволять громадам швидше переходити від планування до реалізації – фінансувати роботи і запускати проєкти в енергетиці, теплопостачанні та водопостачанні.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів переглянув умови співфінансування заходів із реалізації планів стійкості у прифронтових областях, зменшивши розмір частки для місцевих бюджетів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Прем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
Прем’єр-міністр Чеської Республіки Андрей Бабіш планує взяти участь у конференції з відновлення України наприкінці червня.
Про це він написав у соцмережі Х після зустрічі в Єревані з Президентом України Володимиром Зеленським.
«Ми говорили про поточну ситуацію на фронті та про те, як завершити війну, але також обговорили допомогу з післявоєнною відбудовою України, що може бути чудовою можливістю для чеських компаній. Наприкінці червня я відвідаю конференцію в Гданську, де обговорюватиметься ця тема і де ми знову побачимося», – написав Бабіш.
Він зауважив, що давно знайомий із Володимиром Зеленським: уперше політики зустрілися у 2019 році, а загалом зустрічалися чотири рази. Нинішня бесіда стала першою після переобрання Бабіша главою чеською уряду, вона відбулася напередодні саміту Європейської політичної спільноти, яка проходить 4 травня в Єревані.
«Дякую за зустріч», – написав чеський прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна конференція з відновлення України (URC 2026) цьогоріч відбудеться 25-26 червня у Гданську, вона зосередиться на п’яти головних тематичних напрямках. Участь у заході мають узяти делегації зі 100 країн, зокрема 40 – на урядовому рівні.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
Україна приєдналася до глобальної програми BIOFIN
Україна долучилася до глобальної ініціативи BIOFIN (Biodiversity Finance Initiative), спрямованої на залучення фінансування для збереження та відновлення біорізноманіття.
Про це йшлося під час установчого засідання Дорадчого комітету BIOFIN в Україні, передає Укрінформ.
«Повномасштабна війна завдала безпрецедентного удару по біорізноманіттю України: понад 30% природоохоронних територій — близько 900 об’єктів і 1,2 млн гектарів — уже зазнали впливу бойових дій. У цих умовах BIOFIN допоможе переходу від реагування на шкоду до системного відновлення. Програма дозволить чітко визначити фінансові потреби та сформувати портфель рішень для відновлення установ природно-заповідного фонду. Ми вдячні міжнародним партнерам, зокрема Уряду Німеччини та ПРООН, за підтримку запуску цієї ініціативи в Україні», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький.
Програма передбачає визначення фінансових потреб у сфері збереження біорізноманіття, розробку Плану фінансування та впровадження конкретних фінансових інструментів для підтримки природоохоронних заходів.
Як зазначила заступниця голови парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна, участь у BIOFIN дозволить інтегрувати екологічну політику в економічну та бюджетну політику держави та перейти до системного планування «зеленого» відновлення.
Глобальний менеджер програми BIOFIN Мартін Кадена відзначив високий рівень залученості української сторони, а заступник постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс повідомив, що реалізація програми триватиме до 2030 року та поєднуватиме аналітичну роботу з практичними рішеннями.
Після засідання відбувся експертний круглий стіл за участі представників понад 40 установ природно-заповідного фонду, під час якого обговорили ключові виклики фінансування галузі та можливості впровадження нових інструментів у межах BIOFIN.
Довідково: BIOFIN — глобальна програма під егідою ПРООН, започаткована у 2012 році. Вона спрямована на підтримку країн у розробці системних рішень для фінансування збереження біорізноманіття. На сьогодні у межах програми мобілізовано понад 2,7 млрд дол. США для природоохоронних заходів.
Фото: Мінекономіки
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Війна1 тиждень agoРосіяни у Малі — Африканський корпус втратив гелікоптер
-
Одеса1 тиждень agoВисадка десанту в Одесі: удар по кораблях у Криму зупинив РФ
-
Війна1 тиждень agoЗміни в мобілізації 2026 — хто залишиться без бронювання
-
Події5 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoНова функція у «Дії» з’явилася — можна отримати посвідчення ветерана
-
Політика5 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
