Відбудова
До Міжнародного реєстру збитків надійшло вже близько 22 тисяч заяв
На сьогодні до Міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією, надійшло близько 22 тисяч заяв.
Про це у телеефірі повідомив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський, передає Укрінформ.
“На сьогодні до Реєстру збитків подано близько 22 тисяч заяв”, – сказав Ключковський.
За його словами, на подання заяви до Реєстру громадянину України потрібно лише 15-20 хвилин. При цьому за потреби українці можуть подати заяви одразу за кількома категоріями.
“Подавати необхідно до тих категорій, які передбачені. Ми сподіваємось, що процес подання заяв буде простим. Форма заяви розроблена таким чином, щоб не була потрібна жодна допомога адвоката чи юриста”, – зауважив він.
Ключковський також зазначив, що багато людей не мають документальних доказів збитків, завданих російською армією. Тому громадяни можуть додати до заяви максимально детальний опис того, що трапилось.
“Документи, які вимагаються залежать від категорії. Але, насправді, потрібен абсолютний мінімум. Якщо мова про майно, то потрібно підтвердження права власності на майно. Якщо мова про категорію щодо близьких родичів – то підтвердження родинних стосунків”, – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, з 19 березня українці зможуть подавати через “Дію” заяви до міжнародного Реєстру збитків за категоріями: вимушене переміщення всередині країни, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, обмеження свободи (полон), примусова праця чи служба.
З 12 березня Реєстр збитків для України (RD4U) приймає заяви щодо зникнення безвісти близьких родичів унаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни.
Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання для прискорення відновлення української енергосистеми.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Міністерство енергетики України та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання в Україні (UEIF) – загальнонаціональну платформу, яка допоможе фінансувати та координувати завершальні етапи реалізації проєктів — інженерні оцінки, підготовку майданчиків, встановлення обладнання, підключення до мереж, введення в експлуатацію та контроль якості”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що проєкт розрахований на 5 років. Механізм підтримки буде реалізовуватись у взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, операторами комунальних підприємств, технічними експертами та представниками приватного сектору.
“Механізм підтримки встановлення енергетичного обладнання в Україні — це практичний інструмент, який допоможе перетворити міжнародну допомогу на ефективну енергетичну інфраструктуру. Разом із ПРООН та міжнародними партнерами ми прискорюємо реалізацію проєктів, посилюємо технічний потенціал та забезпечуємо, щоб критично важливі енергетичні об’єкти працювали на користь людям і громадам по всій Україні”, – прокоментував перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.
За словами адміністратора ПРООН Александра Де Кроо, Ukraine Energy Installation Facility долатиме розрив між доставкою обладнання та відновленням енергопостачання. Механізм спиратиметься на спроможність ПРООН реалізовувати проєкти на всіх етапах, від підготовки проєктів та інженерного проєктування до встановлення, введення в експлуатацію й прозорої звітності.
Як повідомляв Укрінформ, Програма розвитку ООН (ПРООН) за останні чотири роки залучила $1,3 млрд допомоги Україні, значна частина якої спрямовується на відновлення енергетичної інфраструктури, що зазнає руйнування внаслідок російських обстрілів.
Міністерство економіки та довкілля України назвало ключові пріоритети роботи на 2027 рік, серед яких – формування портфеля якісних проєктів відбудови.
Про це міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив в інтерв’ю Forbes, передає Укрінформ з посиланням на Мінекономіки.
За словами міністра, нині основним драйвером зростання ВВП залишається споживання, водночас зростає торговельний дефіцит. Значна частина міжнародної допомоги спрямовується на споживання, а не на розвиток виробництва, що стримує економічне зростання та робить таку модель менш стійкою.
Перший пріоритет – нарощування інвестицій. Для цього необхідно створювати умови для внутрішніх і зовнішніх інвесторів через комплексну систему de-risking – зниження та розподілу інвестиційних ризиків.
«Ключова прогалина – страхування воєнних ризиків. Необхідний комплексний механізм, який зробить інвестиції в Україну прийнятними для приватного капіталу. Орієнтир на наступний рік – близько $5 млрд прямих іноземних інвестицій (FDI)», – наголосив Кравченко.
Другий пріоритет – формування портфеля проєктів відбудови. Як зауважив міністр, потенціал інвестицій у відновлення України становить сотні мільярдів доларів, тому вже зараз необхідно готувати якісні проєкти, готові до залучення фінансування. Орієнтир на 2027 рік – сформувати портфель таких проєктів загальним обсягом близько $40 млрд.
Міністр також назвав умови, які мають допомогти перетворити інтерес до України на реальні інвестиції. Серед них – приклади іноземних компаній, які продовжують працювати та інвестувати в Україні, розвиток індустріальних парків і механізму підтримки проєктів зі значними інвестиціями.
Мінекономіки також перебуває в діалозі з міжнародними партнерами щодо можливості компенсації капітальних інвестицій через податки. Важливим сигналом для іноземних інвесторів залишаються й інвестиції українського бізнесу.
Паралельно міністерство працює над дерегуляцією та скороченням бюрократичного навантаження. Уже ухвалено новий закон про державний нагляд, а з 1 353 переглянутих регуляторних інструментів понад 350 скасовано. Наступний крок – скасування ще 58 дозволів, запровадження єДозволу з вичерпним переліком дозвільних документів та заміна ще 147 дозволів деклараціями.
Як повідомляв Укрінформ, у проєкті держбюджету-2027 на публічні інвестиційні проєкти та програми передбачено 116 млрд гривень. Із них 76,4 млрд гривень – залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн.
Фото: pixabay
Після звершення розбору завалів пошкодженого внаслідок російського удару приміщення Національної академії наук України комісія визначить можливість чи неможливість його відновлення.
Як передає Укрінформ, про це повідомила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп у телеефірі.
У центрі Києва дрон РФ впав на нежитлову будівлю / Фото: Кирило Чуботін, Володимир Тарасов
1 / 24
«Наразі, як ви знаєте, в цьому приміщенні (будівля Національної академії наук України – ред.) було зафіксовано горіння майже всіх поверхів, крім першого. Верхня частина споруди повністю зруйнована. Довго проводився розбір завалів, оскільки конструкція вся повністю пішла в напрямку першого поверху, несуча конструкція будинку. Тому стосовно відновлення цієї споруди досить важко констатувати можливість такого відновлення. Але наразі після розбору всіх завалів буде допущена служба, яка зможе оцінити проєктування цієї будівлі і наскільки можна відновити, і чи взагалі вона підлягає відновленню, чи повністю треба зносити залишки і перебудовувати нову конструкцію», – пояснила речниця.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні у Києві працівники Держслужби з надзвичайних ситуацій локалізували пожежу в будівлі Національної академії наук України, яка виникла внаслідок атаки РФ. Наразі відомо про двох загиблих унаслідок російського удару по будівлі НАНУ, серед них – помічниця колишнього секретаря РНБО Володимира Горбуліна.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Усі новини7 днів agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Суспільство6 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні