Про це повідомила пресслужба держагентства у Телеграмі, передає Укрінформ.

«КНУБА має значний досвід у науково-технічному супроводі, технічному обстеженні, розробці проєктних рішень та експертних висновків щодо зведення, ремонту, реконструкції, експлуатації й захисту об’єктів критичної інфраструктури. Саме цей потенціал є вкрай важливим для держави сьогодні. Співпраця з університетом дає змогу посилити роботу Агентства та зробити її більш системною й ефективною», – йдеться в повідомленні.

Як зазначив голова агентства Сергій Сухомлин, сьогодні установа стикається з великими викликами у питанні забезпечення фізичним захистом об’єктів критичної інфраструктури і потребує принципово інших рішень. Знайти їх допомагатимуть фахівці КНУБА.

Зі свого боку ректор університету Олексій Дніпров запевнив у готовності науковців закладу долучатися до державних проєктів.

Окремо під час зустрічі йшлося про стратегічні завдання держави у сфері захисту критичної інфраструктури. Зокрема, про необхідність розробки довгострокової концепції та стратегічного документа, який визначатиме підходи до захисту об’єктів на кілька років уперед, а також про важливість залучення українських виробників для формування резервів та можливості швидкого реагування.

Як повідомлялося, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури завершує будівництво захисних споруд на великих об’єктах НЕК «Укренерго»; цей захист на сьогодні вже довів свою ефективність.

Фото: Агентство відновлення

Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, передає Укрінформ.

Зазначається, що онлайн-портал для подання проєктів було запущено 6 січня 2026 року. Упродовж перших трьох тижнів роботи платформи Фонд отримав 59 інвестиційних заявок, 37 із них подані українськими компаніями у пріоритетних секторах фонду: критичні мінерали, енергетика, транспорт і логістика, інформаційно-комунікаційні технології, а також новітні технології.

За результатами першого етапу розгляду 22 проєкти пройдуть подальше опрацювання.

«Завершення першого циклу розгляду заявок підтверджує готовність Фонду до реальної роботи. Ми побачили якісні проєкти у критично важливих секторах, які мають потенціал залучити додатковий приватний капітал. Ми оцінюємо не лише фінансову спроможність, а й стратегічну важливість кожного проєкту для економіки країни», – наголосив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Інформація щодо конкретних проєктів не розголошується до завершення процедур перевірки. Очікується, що наприкінці березня 2026 року результати комплексної перевірки буде винесено на розгляд Інвестиційного комітету та Керівної ради Фонду для ухвалення остаточних рішень щодо фінансування.

У Мінекономіки нагадали, що комітет із пошуку проєктів проводить засідання щомісяця та забезпечує відбір і підготовку інвестиційних ініціатив відповідно до стратегічних пріоритетів Фонду. У перші роки діяльності Фонд планує надавати пріоритет інвестиціям у власний капітал та інструментам, подібним до нього (квазікапітал).

Як повідомлялося, Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови (United States–Ukraine Reconstruction Investment Fund) створено на підставі угоди між урядом України та урядом США. Статутний капітал Фонду сформовано із внесків обох сторін у рівних частках – по 75 млн дол. від США через Корпорацію фінансування міжнародного розвитку США (DFC) та від України. Загальний обсяг початкового капіталу становить $150 мільйонів.

Структура управління Фонду включає Керівну раду та чотири профільні комітети: інвестиційний, аудиторський, адміністративний та комітет пошуку проєктів. Функції інвестиційного радника Фонду виконує компанія Alvarez & Marsal (A&M).

Фото Укрінформу можна купити тут

Про це в Фейсбуці повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер, передає Укрінформ.

«Разом з представниками ООН оглянули об’єкти цивільної інфраструктури, зруйновані внаслідок ворожої атаки 27 січня в Одесі. Ударні дрони росіян влучили у звичайні багатоквартирні будинки мешканців Одещини», – повідомив Кіпер.

Очільник регіону додав, що під час зустрічі окрему увагу приділили ситуації в енергетичному секторі, питанням забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, а також організації освітнього процесу в умовах постійних ворожих атак.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі внаслідок дронової атаки вночі 27 січня загинули 4 людини, ще 35 постраждали.

Фото: Одеська ОВА