Connect with us

Відбудова

До Міжнародного реєстру збитків надійшло вже близько 22 тисяч заяв

Published

on



На сьогодні до Міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією, надійшло близько 22 тисяч заяв.

Про це у телеефірі повідомив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський, передає Укрінформ.

“На сьогодні до Реєстру збитків подано близько 22 тисяч заяв”, – сказав Ключковський.

За його словами, на подання заяви до Реєстру громадянину України потрібно лише 15-20 хвилин. При цьому за потреби українці можуть подати заяви одразу за кількома категоріями.

“Подавати необхідно до тих категорій, які передбачені. Ми сподіваємось, що процес подання заяв буде простим. Форма заяви розроблена таким чином, щоб не була потрібна жодна допомога адвоката чи юриста”, – зауважив він.

Ключковський також зазначив, що багато людей не мають документальних доказів збитків, завданих російською армією. Тому громадяни можуть додати до заяви максимально детальний опис того, що трапилось.

Читайте також: Юрист пояснив, чому важливо подати у Міжнародний реєстр збитків якомога більше заяв

“Документи, які вимагаються залежать від категорії. Але, насправді, потрібен абсолютний мінімум. Якщо мова про майно, то потрібно підтвердження права власності на майно. Якщо мова про категорію щодо близьких родичів – то підтвердження родинних стосунків”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, з 19 березня українці зможуть подавати через “Дію” заяви до міжнародного Реєстру збитків за категоріями: вимушене переміщення всередині країни, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, обмеження свободи (полон), примусова праця чи служба.

З 12 березня Реєстр збитків для України (RD4U) приймає заяви щодо зникнення безвісти близьких родичів унаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни.



Джерело

Відбудова

що залишилося від амбітної програми і що робити далі

Published

on


Питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності

Відповідальність за вже вкладені ресурси має бути частиною державної стратегії та предметом системного парламентського контролю. Саме з цієї позиції Тимчасова слідча комісія аналізує стан реалізації ініціативи «Велике будівництво».

Програма, започаткована у березні 2020 року та скоординована Міністерством розвитку громад і територій, передбачала комплексне оновлення інфраструктури. Йшлося не лише про дороги чи соціальні об’єкти – вона охоплювала також розвиток культури та спорту.

Комісія здійснила парламентський контроль за ефективністю використання бюджетних коштів, зафіксувала технічну готовність об’єктів на момент вторгнення і станом на 2024–2025 роки та підготувала рекомендації щодо завершення або відновлення будівництва.

Мета – не пошук винних, а недопущення втрати вже вкладених коштів.

Серед пріоритетів програми «Велике будівництво» були «25 спортивних магнітів» – сучасні центри розвитку спорту, майданчики для всеукраїнських і міжнародних змагань, бази підготовки національних збірних щонайменше з п’яти олімпійських видів спорту та простори для масового спорту.

У 2020 році ввели в експлуатацію 125 об’єктів спортивної інфраструктури, з них 8 – у межах проєкту «спортивні магніти». У 2021 році Уряд додатково виділив 800 млн грн субвенції на будівництво ще 11 об’єктів, зокрема льодової арени у Маріуполі, палаців спорту в Рівному, Хмельницькому та Тернополі, комплексів в Умані, Тростянці, Новій Каховці.

Окремим напрямом стала «Велика реставрація», запроваджена відповідно до Указу Президента України № 329/2020. Йшлося про збереження пам’яток, реставрацію замків, музеїв та інших культурних об’єктів.

Повномасштабне вторгнення суттєво змінило фінансові та управлінські пріоритети держави. Частину об’єктів не завершили, частину – пошкоджено або зруйновано.

За інформацією Комісії, із 272 запланованих об’єктів 132 залишаються незавершеними. Загальна кошторисна вартість становить 10 626 860,17 тис. грн. У 2020–2022 роках передбачалося 8 082 213,32 тис. грн видатків, фактичні касові видатки – 6 694 682,082 тис. грн.

Окремої бюджетної програми «Велике будівництво» у державному бюджеті на 2020–2022 роки не було. Фінансування здійснювалося в межах чинних програм за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Після початку повномасштабної агресії ресурси спрямували на оборону та підтримку населення. Зміни до Бюджетного кодексу від 15 березня 2022 року дозволили спрямовувати залишки коштів місцевих бюджетів на потреби територіальної оборони, евакуацію та підтримку цивільних. Це дало можливість швидко переглянути бюджетні пріоритети.

Водночас важливо розуміти, що відбулося з уже профінансованими об’єктами, щоб вкладені ресурси не були втрачені.

Серед культурних об’єктів, які розглянула Комісія, – Шевченківський культурний центр («Шевченко HUB») у Каневі. Будівництво розпочалося ще у 1986 році. У 2003–2022 роках виконано робіт на суму 171 761,67 тис. грн, касові видатки у 2003–2023 роках становили 167 258,93 тис. грн. Кредиторська заборгованість – 4 502,74 тис. грн. Залишок кошторисної вартості станом на 01.01.2025 – 14 653,72 тис. грн у цінах 2021 року.

Виїзне засідання Робочої групи встановило, що об’єкт готовий приблизно на 90%. Будівля оснащена технікою, але добудова з початку повномасштабного вторгнення не ведеться через перерозподіл бюджетних коштів.

За інформацією Черкаської ОВА, для завершення потрібно 19 156,466 тис. грн, з яких 14 653,723 тис. грн – на завершення робіт, 4 502,743 тис. грн – на погашення кредиторської заборгованості.

Міністерство розвитку громад та територій зазначає, що реалізація можлива лише після внесення проєкту до Єдиної інформаційної системи публічних інвестицій та включення до Реєстру. Для завершення будівництва у 2026 році необхідне рішення про фінансування з державного бюджету в обсязі понад 19 млн грн.

Отже, йдеться не лише про оцінку минулих управлінських рішень. Це питання державної політики сьогодні – як поводитися з уже профінансованими об’єктами, що перебувають на різних стадіях готовності. Чи будуть вони доведені до завершення, чи перетворяться на заморожені проєкти з втраченими інвестиціями. Саме для того, щоб цього не допустити, Комісія і здійснює свою роботу.



Максим Ткаченко, народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури та спорту


* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Бережна обговорила з послом Швеції відновлення пошкодженої культурної спадщини

Published

on


Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеція в Україні Мартіном Обергом, де обговорили підтримку відновлення пошкодженої культурної спадщини.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

“Сторони також обговорили культурну дипломатію та промоцію українського мистецтва у Швеції. Українська сторона зацікавлена у системному відкритті сцен європейських культурних інституцій для українських митців – як для діаспори, так і для іноземної аудиторії”, – йдеться у повідомленні.

У свою чергу Оберг поінформував про перспективи участі України у Гетеборзькому книжковому ярмарку, одному з найбільших літературних форумів Скандинавії. Наступного року Україна може стати однією з ключових тематичних країн заходу, що відкриває нові можливості для співпраці видавців і перекладачів.

Бережна також наголосила на потенціалі програми Translate Ukraine, яка надає гранти іноземним видавництвам на переклад та видання українських книжок.

Окремо сторони обмінялися досвідом щодо поєднання державної підтримки культури з ринковими механізмами фінансування. Українська сторона висловила зацікавленість у вивченні шведських практик державно-приватного партнерства та меценатства для впровадження подібних підходів в Україні.

Читайте також: Рада директорів Українського фонду культурної спадщини визначила керівний склад і напрями роботи

Як повідомлялося, моніторингова місія ЮНЕСКО у Києві розпочала оцінку стану об’єктів всесвітньої спадщини, зокрема Національного заповідника «Софія Київська» та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Відбудова

фінансування отримають іще 20 проєктів у прифронтових громадах

Published

on


Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 20 проєктів у прифронтових громадах за спільною з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) Програмою відновлення України ІІІ (транш В).

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

За результатами останнього засідання експертної робочої групи до фінансування погоджено наступні 20 проєктів. За інформацією міністерства, завершено розгляд проєктів відновлення у прифронтових регіонах.

Так, у Чернігівській області кошти будуть надані на облаштування укриттів у садочках Понорницької та Варвинської громад), у Херсонській – на будівництво центрів безпеки у Високопільській, Борозенській, Великоолександрівській та Калинівській громадах, а також на капремонт системи водопостачання у Дарʼївській громаді і будівництво захисної споруди у Кочубеївській громаді.

Читайте також: Конференція з відновлення має стати максимально практичною для залучення інвестицій – Соболев

Загалом фінансування у межах Програми відновлення України III отримають 76 проєктів у прифронтових громадах.

Тепер комісія переходить до опрацювання заявок із центральних регіонів. Вже схвалено 7 проєктів у Житомирській області (капітальний ремонт захисних споруд закладу дошкільної освіти та ліцею у Червоненській та Ружинській громадах, реконструкція очисних споруд у Коростишівській громаді, реконструкція водопровідної та каналізаційної мереж у Коростенській громаді, реконструкція медзакладу у Новоград-Волинській громаді, капремонт ліцею в Овруцькій громаді).

Крім того, фінансування отримають 5 обʼєктів у Вінницькій області (будівництво модульної котельні та установки для виробництва електроенергії у Ладижинській громаді, реконструкція закладу охорони здоровʼя у Вінницькій громаді, будівництво укриття у Стрижавській громаді, реконструкція системи водопостачання у Липовецькій громаді).

Усього громади подали 677 заявок на участь у Програмі відновлення України ІІІ (транш В). Програму реалізують уряд України спільно з Європейський інвестиційний банк. Загальна сума угоди становить 100 млн євро.

Як повідомлялося, Експертна робоча група розглянула і рекомендувала до фінансування 23 проєкти відновлення у прифронтових громадах за Програмою відновлення України ІІІ (транш В).

Перше фото ілюстративне, фото в тексті: Мінрозвитку



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.