Connect with us

Відбудова

До Міжнародного реєстру збитків надійшло вже близько 22 тисяч заяв

Published

on



На сьогодні до Міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією, надійшло близько 22 тисяч заяв.

Про це у телеефірі повідомив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський, передає Укрінформ.

“На сьогодні до Реєстру збитків подано близько 22 тисяч заяв”, – сказав Ключковський.

За його словами, на подання заяви до Реєстру громадянину України потрібно лише 15-20 хвилин. При цьому за потреби українці можуть подати заяви одразу за кількома категоріями.

“Подавати необхідно до тих категорій, які передбачені. Ми сподіваємось, що процес подання заяв буде простим. Форма заяви розроблена таким чином, щоб не була потрібна жодна допомога адвоката чи юриста”, – зауважив він.

Ключковський також зазначив, що багато людей не мають документальних доказів збитків, завданих російською армією. Тому громадяни можуть додати до заяви максимально детальний опис того, що трапилось.

Читайте також: Юрист пояснив, чому важливо подати у Міжнародний реєстр збитків якомога більше заяв

“Документи, які вимагаються залежать від категорії. Але, насправді, потрібен абсолютний мінімум. Якщо мова про майно, то потрібно підтвердження права власності на майно. Якщо мова про категорію щодо близьких родичів – то підтвердження родинних стосунків”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, з 19 березня українці зможуть подавати через “Дію” заяви до міжнародного Реєстру збитків за категоріями: вимушене переміщення всередині країни, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, обмеження свободи (полон), примусова праця чи служба.

З 12 березня Реєстр збитків для України (RD4U) приймає заяви щодо зникнення безвісти близьких родичів унаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни.



Джерело

Відбудова

Західні мери цікавляться українським досвідом безпекової стійкості громад

Published

on



Західні мери дедалі більше цікавляться українським досвідом безпекової стійкості громад, тоді як українським містам потрібна європейська експертиза для підготовки якісних інфраструктурних проєктів за міжнародними стандартами.

Про це міський голова Вінниці Сергій Моргунов розповів у коментарі кореспондентці Укрінформу на полях міжнародного саміту мерів Urban 7 у Нансі.

«Коли мери з Німеччини, Польщі та Франції приїжджали до нас цього разу, пару тижнів тому, для мене було здивуванням, що вони почали ставити питання, як громада працює в плані безпеки. Особливо німецькі муніципалітети. Вони кажуть: підкажіть нам, які першочергові кроки потрібно зробити», – сказав Моргунов.

Він зазначив, що в багатьох європейських країнах, зокрема в Німеччині, уряди вже вимагають від муніципалітетів формувати плани так званої безпекової стійкості.

«Вони відверто говорять, що їхні уряди вимагають від громад і муніципалітетів формувати плани щодо безпеки. А тут кожній громаді України нам є чим поділитися. У кожної є свої особливості, у Вінниці – свої пріоритети. Але важливо, що цей діалог з ними достатньо відкритий, і ми готові ділитись», – зазначив мер.

Водночас Моргунов наголосив, що участь українських міст у таких міжнародних зустрічах важлива не лише для політичних заяв про підтримку України, а насамперед для конкретних контактів та експертизи.

«Нам важливо, щоб була конкретика з точки зору реалізації проєктів або підготовки до їх реалізації. Ми навіть не про гроші говоримо. Ми говоримо про саме експертизу, тому що виготовлення техніко-економічного завдання за європейськими стандартами – це їхні корисні навички. Якщо ми будемо готувати його лише за своїм розумінням, воно не зовсім лягатиме на сприйняття міжнародними інституціями. Все має відповідати міжнародним нормам і стандартам», – пояснив Моргунов.

Читайте також: Монпельє та Миколаїв розвивають співпрацю у сфері водопостачання та молодіжних проєктів

Як приклад, він навів питання якості води у Вінниці. За словами мера, для цього необхідно сформувати водну стратегію, визначити заходи щодо річки, водних ресурсів, очисних споруд і підготувати якісні документи, які можуть бути зрозумілими для міжнародних фінансових організацій.

«Є багато програм з відновлення України на рівні урядів. Але коли є проєкти, занесені в DREAM або нашу платформу публічних інвестицій, ці проєкти передусім мають бути підготовлені. А потім країни й організації самі бачать, що їм цікаво. Так, ми вже маємо успішний досвід зі шведськими партнерами, які виділили близько мільйона євро на вивчення питання реконструкції очисних споруд і будівництва енергетичного комплексу. Ця робота тривала понад рік, але тепер із цією експертизою, якісно підготовленою, ми спілкуємося з різними банками і фінансовими організаціями. І ми вже бачимо, що формується певна фінансова система», – розповів Моргунов.

Водночас він зауважив, що європейські процедури часто рухаються повільніше, ніж хотілося б українським громадам.

«В Україні нам усе треба швидко. Вони так не працюють, але ми просимо. Основний наш меседж такий – якщо ми не створимо в Україні якісні, комфортні громади після нашої перемоги чи завершення війни, то українці не повернуться. І чим довше ми будемо створювати цю комфортність, тим менше українців повернеться з Європи. Тому в нас часу немає», – підсумував Моргунов.

Як повідомляв Укрінформ, у Франції українські мери та представники міських адміністрацій розповіли про стійкість громад, роботу критичної інфраструктури, підтримку військових, ветеранів, переселенців і цивільного населення в умовах повномасштабної війни.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




В ЄС готуються відкрити перший переговорний кластер з Україною. Держава змінює філософію банкрутства бізнесу. Процес передачі літієвих надр американській компанії перейшов у фінальну стадію. Литва виділить €4 мільйони на проєкти з сонячної енергетики у держустановах України.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Держава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях

Published

on



Кабінет міністрів ухвалив новий порядок використання коштів державного бюджету для фінансування заходів із ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Документ визначає сучасний механізм державної підтримки, спрямований на відновлення лісів, які постраждали внаслідок війни, посилення їх охорони та забезпечення сталого управління лісовими ресурсами.

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, внаслідок російської агресії близько 2,9 млн га українських лісів зазнали пошкоджень різного ступеня, а понад 690 тис. га потребують розмінування.

«У цих умовах держава повинна забезпечити ефективний механізм фінансування відновлення та захисту лісових екосистем. Ухвалена постанова дозволить спрямувати ресурси на найважливіші завдання – від лісовідновлення на постраждалих територіях до формування сучасної системи обліку та моніторингу лісів», – наголосив Висоцький.

Бюджетні кошти спрямовуватимуть за кількома ключовими напрямами, серед яких часткова компенсація до 50% вартості робіт із відновлення лісів на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які перебували в тимчасовій окупації.

Фінансування виділятиметься також на ведення державного лісового кадастру та проведення національної інвентаризації лісів для формування актуальних даних про запаси деревини й біорізноманіття.

Крім того, передбачено фінансову підтримку для ведення лісового господарства тими постійними лісокористувачами, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.

Читайте також: В Україні запускають проєкт із відновлення лісів із бюджетом у $5,4 мільйона

У міністерстві зазначають, що реалізація цього рішення сприятиме збереженню цінного генофонду лісових рослин, запобігатиме масштабним екологічним втратам та посилить загальну екологічну безпеку держави як під час війни, так і в період післявоєнної відбудови України.

Як повідомлялось, Україна має потенціал вийти на європейський ринок лісового садивного матеріалу та отримувати до 5 млн євро експортної виручки щороку.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.