Connect with us

Відбудова

До Міжнародного реєстру збитків надійшло вже близько 22 тисяч заяв

Published

on



На сьогодні до Міжнародного реєстру збитків, завданих російською агресією, надійшло близько 22 тисяч заяв.

Про це у телеефірі повідомив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський, передає Укрінформ.

“На сьогодні до Реєстру збитків подано близько 22 тисяч заяв”, – сказав Ключковський.

За його словами, на подання заяви до Реєстру громадянину України потрібно лише 15-20 хвилин. При цьому за потреби українці можуть подати заяви одразу за кількома категоріями.

“Подавати необхідно до тих категорій, які передбачені. Ми сподіваємось, що процес подання заяв буде простим. Форма заяви розроблена таким чином, щоб не була потрібна жодна допомога адвоката чи юриста”, – зауважив він.

Ключковський також зазначив, що багато людей не мають документальних доказів збитків, завданих російською армією. Тому громадяни можуть додати до заяви максимально детальний опис того, що трапилось.

Читайте також: Юрист пояснив, чому важливо подати у Міжнародний реєстр збитків якомога більше заяв

“Документи, які вимагаються залежать від категорії. Але, насправді, потрібен абсолютний мінімум. Якщо мова про майно, то потрібно підтвердження права власності на майно. Якщо мова про категорію щодо близьких родичів – то підтвердження родинних стосунків”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, з 19 березня українці зможуть подавати через “Дію” заяви до міжнародного Реєстру збитків за категоріями: вимушене переміщення всередині країни, серйозні тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, обмеження свободи (полон), примусова праця чи служба.

З 12 березня Реєстр збитків для України (RD4U) приймає заяви щодо зникнення безвісти близьких родичів унаслідок розв’язаної Росією повномасштабної війни.



Джерело

Відбудова

банки профінансували проєктів на більш як ₴60 мільярдів

Published

on



Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ розпочали фінансування відповідних проєктів бізнесу на 56,1 млрд грн та населення на 4,3 млрд грн.

Про це повідомила пресслужба Національного банку України, передає Укрінформ.

“Станом на початок серпня 2026 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 1,938 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових та гідро / біо / вітрових установок, придбання генераторів”, – йдеться у повідомленні за даними опитування найбільших банків.

Крім генерації, банки фінансують проєкти бізнесу зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами сягнула 813 МВт.

Зазначається, що на початок серпня 2026 року валовий портфель “енергетичних” кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 36,0 млрд грн, населенню – 3,3 млрд грн. Проєкти фінансуються у 21 області країни.

Читайте також: У липні партнери внесли до Фонду підтримки енергетики180 мільйонів

Як повідомлялося, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.

У лютому 2026 року банки в доповненні до меморандуму про фінансування відновлення енергетики оновили орієнтовні умови фінансування інвестиційних проєктів, щоб сприяти більш гнучкому формуванню кредитних продуктів. До меморандуму вже приєдналися 53 підписанти.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Уряд виділить кошти для ремонту 11 багатоповерхівок у Харкові

Published

on



Кабінет міністрів виділить близько 400 млн грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для ремонту 11 багатоповерхівок у Харкові.

Про це у Телеграмі повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час робочої поїздки на Харківщину, передає Укрінформ.

«Домовлено про виділення коштів у сумі близько 400 млн грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для здійснення аварійно-відновлювальних робіт 11 багатоповерхівок, що забезпечить повернення майже двох тисяч містян до власних домівок», – йдеться в повідомленні.

Під час поїздки також було оглянуто об’єкти критичної інфраструктури та перевірили стан захисту і виконання робіт із посилення їхньої стійкості.

За словами Калашника, для Харківщини вже напрацьовані окремі рішення на рівні держави щодо додаткової підтримки та розширення планів стійкості новими обʼєктами. Йдеться про посилення захисту критичної інфраструктури, резервування ключових систем та можливість їх швидкого відновлення після ворожих атак.

Відвідав міністр серед іншого Палац спорту «Локомотив», де тренується волейбольна команда «Локомотив 1945 Харків», яка вже у дебютному сезоні стала чемпіоном України серед чоловічих команд Вищої ліги. Наразі спільно з Укрзалізницею та керівництвом області опрацьовуються рішення для розвитку об’єкта, зокрема, із фокусом на ветеранський спорт.

Читайте також: Громадам дозволили самостійно розпочинати відновлення пошкоджених багатоквартирних будинків

Як повідомлялося, минулої доби під російськими ударами перебували Харків та ще дев’ять населених пунктів Харківської області, постраждали тринадцятеро людей, серед них дитина.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Калашник обговорив із послом Японії першочергові потреби

Published

on


Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме, основною темою якої стала підготовка до опалювального сезону.

Про це повідомила пресслужба Мінінфраструктури, передає Укрінформ.

«Сторони обговорили відновлення критичної інфраструктури, підготовку до опалювального сезону, реалізацію спільних проєктів із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та подальший розвиток українсько-японського партнерства», – йдеться в повідомленні.

У фокусі зустрічі – підготовка до нового опалювального сезону та розвиток децентралізованих рішень у сфері теплопостачання. Серед першочергових потреб – розгортання блочно-модульних котелень у Львівській, Київській та Херсонській областях загальною потужністю понад 400 МВт.

Крім того, йшлося про формування резерву обладнання для підприємств водопостачання та водовідведення, необхідного для сталого проходження зимового періоду в умовах воєнних ризиків.

Калашник підкреслив, що ключовим інструментом співпраці між Україною та Японією залишається Програма екстреного відновлення. Триває її п’ята фаза, яка охоплює відновлення та покращення інфраструктури, систем водопостачання, морської галузі, а також підтримку медичної сфери та сільського господарства.

Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток співпраці: японська сторона ініціює новий проєкт грантової допомоги в енергетичному секторі. Для його реалізації Мінінфраструктури вже підготувало і передало JICA перелік необхідного пріоритетного обладнання.

Читайте також: Українськояпонський проєкт з управління відходами від руйнувань продовжили до 2029 року

Як повідомлялося, уряд Японії надав українській стороні вже $20 млрд з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Фото: mininfra.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.