Події
До програми 31-го Сараєвського кінофестивалю увійшли чотири українські фільми
До конкурсних програм 31-го Сараєвського кінофестивалю, що відбудеться з 15 по 22 серпня 2025 року, потрапили чотири українські стрічки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Загалом за нагороди фестивалю “Серце Сараєва” змагатимуться 50 фільмів у чотирьох категоріях: ігровий повнометражний фільм, документальний фільм, короткометражний фільм і студентське кіно. Ще одну стрічку покажуть поза конкурсом.
Україна представлена в документальному та студентському конкурсах, а також серед міжнародних копродукцій.
До конкурсної програми повнометражних документальних фільмів увійшли три українські проєкти. Усі вони вперше будуть показані в регіоні Південно-східної Європи:
- Стрічка “Куба & Аляска” режисера Єгора Трояновського, створена у копродукції Україною, Бельгією та Францією, розповідає про українських парамедикинь. У всеукраїнський прокат фільм вийде 14 серпня.
- Фільм “Дівія” Дмитра Грешка, створений у копродукції з Польщею, Нідерландами та США, розповідає про вплив війни на екологію.
- “Мілітантропос” — спільна робота Єлизавети Сміт, Аліни Горлової та Саймона Мозгового (у копродукції з Австрією та Францією). “Мілітантропос” — це “емоційна кіномедитація про вплив війни на повсякденне життя”. Назва поєднує латинське “milit” (солдат) і грецьке “antropos” (людина), вказуючи на те, як війна трансформує людську сутність і суспільство загалом.
Програмна директорка документального конкурсу Рада Шешич зазначила, що багато цьогорічних фільмів говорять про глобальні проблеми та кризи через сімейні чи військові історії.
“Навіть через ці, на перший погляд, лише родинні наративи ми багато дізнаємося про життя в певному середовищі”, — зауважила вона.
- Стрічка “Комендантська година” (Curfew) Єлизавети Топтіхіної – єдиний український студентський фільм у програмі, де загалом змагатиметься 11 фільмів.
Sarajevo Film Festival, найбільший кінофестиваль на Балканах і один із наймасштабніших у Європі, заснований у Сараєві в 1995 році, коли місто було в облозі під час Боснійської війни. Найвища нагорода на фестивалі — премія “Серце Сараєва”.
Цьогорічна конкурсна програма фестивалю охоплює 15 світових прем’єр, 6 міжнародних, 28 регіональних і 2 боснійські прем’єри.
На переможців чекають грошові винагороди: від 16 тисяч євро за найкращий ігровий фільм до 1 тисячі євро за найкращий студентський проєкт.
У 2023 році український кінорежисер Філіп Сотниченко отримав відзнаку “Серце Сараєва” у категорії “Найкращий кінорежисер” у конкурсі ігрових повнометражних фільмів.
У 2024 році українська режисерка Ольга Черних отримала головну нагороду за свою документальну стрічку “Фото на пам’ять”. Тоді ж у межах галузевої програми CineLink Industry Days відзначили фільми Times New Roman режисера Філіпа Сотниченка та “Дівія” Дмитра Грешка.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві вдруге відбудеться музичний фестиваль “Покоління”.
Фото надане командою фільму “Куба & Аляска”
Письменник та військовослужбовець Сергій Жадан вважає, що під час повномасштабної війни культура не може стати на паузу і в цих умовах вона є не розвагою, а тим, що дає людям емоційну стабільність.
Про це Жадан зазначив під час зустрічі з військовослужбовцями у Житомирі, передає кореспондент Укрінформу.
«Культура – це не про розвагу, а про нашу емоційну стабільність і наше емоційне здоров’я. Так чи інакше всі ми щось читали, дивилися, слухали і це сформувало нашу емоційність. Зараз, відкриваючи в черговий раз книжку чи дивлячись кіно, ми просто намагаємося набути якоїсь рівноваги, відновити спокій і свою емоційну вертикаль. Цього не слід знецінювати і недооцінювати, інакше потім буде більше роботи в психотерапевтів», – сказав Жадан.
Він додав, що виступає за те, аби в умовах великої війни культура не стала на паузу.
«Зрозуміло, що культура не може не реагувати на війну. Зараз фактично всі концерти, вечори, фестивалі, які відбуваються в Україні, мають волонтерську складову і збирають гроші на військо. На всіх цих заходах завжди є військові, які перебувають на ротації, лікуються після поранення або демобілізувалися. Приходять вони, їхні діти, дружини, і для них дуже важливо не сидіти вдома зі своєю тривогою і страхом, а бути в середовищі людей, з якими ти знаходишся на одній хвилі», – зауважив письменник.
Як повідомляв Укрінформ, український письменник, поет і військовий Сергій Жадан переконаний, що російська війна змінила українську мову – з неї зникла легкість, а натомість з’явився біль.
Фото Ірини Чириці
Більше наших фото можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені М. Г. Дерегуса за 2025 рік.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держмистецтв.
Цьогоріч премія присуджується до дня народження Михайла Дерегуса, 5 грудня, художникам у номінації «графіка» за визначні твори (цикл творів), що відзначаються високим професіоналізмом виконання.
Як зазначається, на здобуття премії подається твір (цикл творів), що створений та оприлюднений протягом останніх п’яти років, але не пізніше ніж за три місяці до його подання на здобуття премії, має позитивні рецензії у мистецтвознавчій літературі, засобах масової інформації.
Відбір творчих робіт претендентів на здобуття премії здійснюється за такими критеріями: професійна майстерність; використання в художніх творах технік, комбінацій, сюжетних ліній, мотивів, образів, співзвучних з творчістю М. Г. Дерегуса; участь у всеукраїнських (міжнародних) виставках образотворчого мистецтва (графіка).
Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться інститутами громадянського суспільства, що спрямовують свою роботу на підтримку культури і мистецтва, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та закладами мистецької освіти.
Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.
Прийом документів здійснюється з 10 вересня до 1 листопада 2025 року лише в електронному вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році лавреаткою премії імені Михайла Дерегуса стала художниця Любов Яцків за створення іконостаса у храмі Святої Софії – Премудрості Божої при Українському католицькому університеті.
Фото: uartlib.org
Мурал відомого британського художника Бенксі, який на початку тижня з’явився на стіні Королівського суду у Лондоні, був замальований.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.
З моменту виявлення муралу у понеділок його неодноразово приховували та охороняли охоронці суду, а Королівська судова адміністрація підтвердила, що твір Бенксі буде видалений, оскільки будівля є пам’яткою архітектури і знаходиться під захистом закону.
Сам Бенксі підтвердив, що це його робота, опублікувавши допис в соцмережі Instagram, де показав мурал ще до того, як його приховали.
Зазначається, що цей твір мистецтва з’явився через кілька тижнів після того, як головна суддя Англії та Вельсу суду неодноразово висловила стурбованість щодо безпеки суддів, які, за її словами, зазнавали «дедалі більшої кількості образ».
Фреску Бенксі визнали заподіянням шкоди, поліція розпочала розслідування.
Як повідомляв Укрінформ, у понеділок британський художник Бенксі створив новий мурал на будівлі Королівського суду в Лондоні. На новому муралі зображений суддя у традиційній перуці та чорній мантії, який молотком б’є протестувальника, що лежить на землі. При цьому на плакаті протестувальника помітна пляма крові.
Поліція Лондона розпочала розслідування після появи нового муралу митця на будівлі Королівського суду у британській столиці.
Перше фото: Instagram / Banksy
-
Війна1 тиждень agoРосійська армія за серпень втратила на війні проти України майже 73 артдивізіони
-
Усі новини1 тиждень agoМУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Політика1 тиждень agoЦе показує, що він слабкий
-
Усі новини6 днів agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Політика1 тиждень agoПрипинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Війна1 тиждень agoВ Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Війна1 тиждень agoЛюксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Усі новини1 тиждень agoМомент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії