До суду передали справу проти адвоката Сергія Гафійчука. Його звинувачують у тому, що він намагався дати хабар судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександру Боярському.
Про це повідомило видання “Слово і діло” з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду, ухваленого 28 квітня.
“Призначити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, на 09:30 2 травня 2025 року”, – йдеться в рішенні.
Медіа зазначають, що хоча в самому документі не вказано прізвищ, однак власні джерела повідомили, що йдеться саме про Гафійчука.
Судове засідання у справі призначено на 2 травня 2025 року. Раніше антикорупційний суд вже обрав для адвоката запобіжний захід у цій справі.
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександр Боярський опинився в центрі корупційного скандалу у 2023 році — його підозрюють в отриманні хабаря за допомогу чоловіку в ухиленні від мобілізації.
12 січня Вища рада правосуддя надала згоду на утримання судді під вартою.
16 січня 2024 року Вищий антикорупційний суд заарештував суддю на два місяці з можливістю вийти під заставу у понад 1 мільйон гривень.
За даними слідства, у грудні 2023 року Боярський взяв 1500 доларів за ухвалення рішення, яке б дозволило батькові офіційно оформити проживання дитини з ним. Такий документ дає можливість уникнути мобілізації й виїхати за кордон разом із дитиною.
Схема працювала так: чоловіки подавали до суду позови про встановлення місця проживання дітей, а суд приймав рішення на їхню користь — незалежно від обставин. Ці документи потім використовували для перетину кордону, часто навіть без дітей. За інформацією прокурорів, у 2022–2023 роках у цьому суді ухвалили понад тисячу подібних рішень. Були й випадки фальсифікації позовів, визначення проживання дітей на окупованих територіях, а також втручання в автоматизовану систему розподілу справ.
9 березня 2024 року ВРП відсторонила від здійснення правосуддя суддю Олександра Боярського у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
“Зазначена інформація є недостовірною та подається з викривленням змісту нормативних змін”, – повідомили у поліції.
Правоохоронці нагадали, що постановою Кабінету міністрів України від 25 лютого 2026 року № 241 було внесено зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів.
Як зазначається, ці зміни стосуються обліку дітей, які не охоплені навчанням, а не контролю за окремими пропусками занять.
“У разі виявлення таких дітей заклади освіти вносять інформацію до відповідних електронних систем, та інформують служби у справах дітей і підрозділи Національної поліції”, – пояснили в установі.
Як поінформували поліцейські, на практиці йдеться про випадки, коли дитина тривалий час не відвідує заклад освіти без поважних причин, відсутній зв’язок із батьками або законними представниками чи існує ризик порушення права дитини на освіту.
“Підрозділи ювенальної превенції залучаються виключно у випадках, коли необхідно з’ясувати причини відсутності дитини, забезпечити її повернення до навчання та перевірити умови виховання і безпеки”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці повідомили, що це не є механізмом реагування на кожен окремий пропуск занять.
“Притягнення батьків до адміністративної відповідальності можливе лише у разі встановлення факту невиконання обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення), що потребує відповідної перевірки та правової оцінки”, – пояснили в установі.
Ювенальні поліцейські закликали громадян користуватися лише перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення.
Як повідомляв Укрінформ, у МОН заявили, що відповідальність за відвідування дитиною закладу освіти несуть батьки, що заклад освіти має фіксувати тривалу відсутність дитини на навчанні, і що штраф за порушення прав дитини на освіту накладають правоохоронні органи.
Частину пам’ятки архітектури на Французькому бульварі, 10 в Одесі почали зносити вночі 23 березня під час повітряної тривоги.
Про цеповідомили активісти організації “Спільна мета”.
При цьому охорона відмовлялася надавати будь-які документи на проведення робіт. Тож в активістів виникла підозра, що таких документів немає й рооти незаконні.
Інтент звернувся по коментар до очільника Управління державно-будіваельного контролю Одеської міської ради Олександра Авдєєва й той підтвердив пошкодження пам’ятки архітектури. Очільник управління зазначив, що 24 березня, на місці колишнього вінзаводу провели комісійне обстеження за участі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Одеської міської військової адміністрації, Приморської районної адміністрації, Департаменту благоустрою та Управління по роботі з юнеско та охорони культурної спадщини.
Будівля є визначеною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення під назвою “Будівля складів удільного відомства”. Її побудував архітектор Лев Влодек у 1895 році.
Наразі готується відповідний акт, який дозволяє офіційно зафіксувати факт самочинних робіт для подальшого звернення до суду та правоохоронних органів. На підставі акту управління звернеться до прокуратури Одеської області з вимогою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом знищення об’єкта культурної спадщини.
За адресою Французький бульвар, 10, знаходився фірмовий магазин заводу “Одесавінпром” де продавали алкогольні напої марки “Одеса” та “Французький бульвар”. У 2021 році завод приватизували, а у 2024 році компанія “Каплор 7”, яка виграла аукціон з приватизації заводу “Одесавинпром”, запропонувавши за нього 234,9 мільйона гривень, почала відводити під об’єкт землю. Йшлося про об’єднання відразу трьох ділянок заводу в 1,8 гектара для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Тобто без зміни цільового призначення.
У серпні 2025 року на території заводу знесли частину промислових корпусів. Майновий комплекс “Одесавинпром” складається з 97 об’єктів нерухомості, 143 одиниць обладнання та транспортних засобів. Нерухомість розташована на Французькому бульварі, 8, 10, 12, на Атамана Головатого, 151 та Наливній,
Сьогодні, 5 березня, на черговій сесії Білгород-Дністровської міської ради було розглянуто питання, яке, на думку депутатів, потребує уваги на державному рівні. Йдеться про державну програму «єЯсла». Про це у Фейсбук розповіла одна з депутаток міськради Діна Базиленко, передає видання «Південь сьогодні».
Отже, програма передбачає щомісячну допомогу для батьків, які після народження дитини повертаються до роботи. Таку підтримку родина може отримувати до досягнення дитиною трирічного віку.
Сьогодні розмір допомоги становить 8 000 грн на місяць – якщо один із батьків працює та 12 000 грн на місяць – якщо за дитиною здійснює догляд інша особа.
«Це справді відчутна підтримка для сімей з маленькими дітьми.
Але є одна проблема. Чинний порядок не передбачає можливості отримання цієї допомоги для жінок, які є фізичними особами-підприємцями.
Фактично виходить парадоксальна ситуація: жінка працює, веде підприємницьку діяльність, сплачує податки, забезпечує свою родину – але при цьому не має права на державну підтримку, яку отримують інші працюючі матері.
Саме тому мною було підготовлено та винесено на розгляд сесії проєкт рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з проханням врегулювати цю ситуацію та забезпечити рівний доступ до програми «єЯсла» для всіх працюючих матерів, у тому числі для фізичних осіб-підприємців.
Дякую колегам-депутатам, які підтримали це звернення.
Сподіваюся, що це питання буде почуте на державному рівні, адже рівні умови для всіх працюючих батьків – це справедливо!» – зазначила Діна Базиленко.
Усі новини6 днів ago
Війна6 днів ago
Війна1 тиждень ago
Усі новини1 тиждень ago
Усі новини1 тиждень ago
Війна1 тиждень ago
Суспільство6 днів ago
Відбудова1 тиждень ago