Суспільство
Хабарна схема в суді Білгорода-Дністровського: на лаву підсудних відправили адвоката Анонси
До суду передали справу проти адвоката Сергія Гафійчука. Його звинувачують у тому, що він намагався дати хабар судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександру Боярському.
Про це повідомило видання “Слово і діло” з посиланням на рішення Вищого антикорупційного суду, ухваленого 28 квітня.
“Призначити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, на 09:30 2 травня 2025 року”, – йдеться в рішенні.
Медіа зазначають, що хоча в самому документі не вказано прізвищ, однак власні джерела повідомили, що йдеться саме про Гафійчука.
Судове засідання у справі призначено на 2 травня 2025 року. Раніше антикорупційний суд вже обрав для адвоката запобіжний захід у цій справі.
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Олександр Боярський опинився в центрі корупційного скандалу у 2023 році — його підозрюють в отриманні хабаря за допомогу чоловіку в ухиленні від мобілізації.
12 січня Вища рада правосуддя надала згоду на утримання судді під вартою.
16 січня 2024 року Вищий антикорупційний суд заарештував суддю на два місяці з можливістю вийти під заставу у понад 1 мільйон гривень.
За даними слідства, у грудні 2023 року Боярський взяв 1500 доларів за ухвалення рішення, яке б дозволило батькові офіційно оформити проживання дитини з ним. Такий документ дає можливість уникнути мобілізації й виїхати за кордон разом із дитиною.
Схема працювала так: чоловіки подавали до суду позови про встановлення місця проживання дітей, а суд приймав рішення на їхню користь — незалежно від обставин. Ці документи потім використовували для перетину кордону, часто навіть без дітей. За інформацією прокурорів, у 2022–2023 роках у цьому суді ухвалили понад тисячу подібних рішень. Були й випадки фальсифікації позовів, визначення проживання дітей на окупованих територіях, а також втручання в автоматизовану систему розподілу справ.
9 березня 2024 року ВРП відсторонила від здійснення правосуддя суддю Олександра Боярського у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.
Суспільство
До ПЦУ перейшли майже 2 тисячі релігійних громад
Із 2018 року з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України перейшли майже дві тисячі релігійних громад. Більшість переходів відбулися у мирний спосіб.
Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.
«Після створення ПЦУ майже 2 000 громад Української Православної Церкви перейшли до Православної Церкви України. Це такі помісні церкви, як грузинська, албанська, польська, чеських земель і Словаччини… Тобто це велика кількість парафій», – сказав Єленський
За його словами, переходи відбувалися і відбуваються переважно в сільській місцевості.
Єленський підкреслив, що переважна більшість переходів відбувається в мирний спосіб. Проте є і такі випадки, які доходять до суду.
Голова ДЕСС навів приклад рішення Європейського Суду з прав людини щодо випадку, який трапився у селі Птича Рівненської області.
Він зауважив, що претензія ЄСПЛ полягала в тому, що держава не забезпечила «мирного перебігу релігійного життя в цьому населеному пункті».
Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі релігійної громади УПЦ села Птича на Рівненщині, констатувавши порушення державою Україна статті 9 Конвенції (право на свободу совісті та віросповідання). Конфлікт та судовий розгляд стосувалися права громади на користування місцевим храмом.
Протистояння за Свято-Успенський храм у с. Птича між вірянами УПЦ (які володіли майном) та представниками УПЦ Київського патріархату (згодом — ПЦУ) тривало з 2014 року. Конфлікт супроводжувався фізичними сутичками, а храм тривалий час був опечатаний.
Суспільство
Мільйони готівкою і бізнес подружжя: що відкрили декларації керівників медзакладів Миколаєва Анонси
Керівники комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Миколаєва задекларували загалом понад 27,9 мільйона гривень доходів та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Центр публічних розслідувань разом з Інтент проаналізували фінансові звіти 14 керівників міських медзакладів за 2025 рік.
Дослідження охопило декларації керівників міських лікарень №1, №3, №4, №5, міської дитячої лікарні №2, пологового будинку №3, центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) №1-7. Пологові будинки №1 і №2 у 2024 році припинили існування як окремі заклади – їх реорганізовано. Для пологового будинку №3, яким керує Олег Іщенко, також планується реорганізація.
Доходи: підприємці в родині та зарплатні лідери
Найбільший сукупний дохід родини – у виконувачки обов’язків керівника Міської лікарні №4 Лариси Дергунової: 5,6 мільйона гривень. Власний дохід Дергунової склав 1,29 мільйона гривень – зарплата 954 тисячі гривень, сумісництво 125 тисяч гривень та пенсія 214 тисяч гривень. Основну частину родинного доходу – 4,08 мільйона гривень – принесла підприємницька діяльність чоловіка Сергія Дергунова. Крім того, він отримав пенсію 227 тисяч гривень. Загалом родина заробила на 12 відсотків менше, ніж у 2024 році.
Другою за доходами стала колишня в.о. директора ЦПМСД №1 Руслана Бернацька (до 2025 року – Омелянчук): 2,95 мільйона гривень виключно власних доходів. З цієї суми 2,10 мільйона гривень – підприємницька діяльність, 503 тисячі гривень – зарплата, 299 тисяч гривень – соціальні виплати, 31 тисяча гривень – оренда майна. Порівняно з 2024 роком доходи Бернацької зросли на 165 відсотків. З 2025 року посаду в.о. директора ЦПМСД №1 обіймає Олена Скуратовська – вона задекларувала 950 тисяч гривень доходу.
Директор міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 2,39 мільйона гривень родинного доходу – на один відсоток менше, ніж у 2024 році. Власний дохід Дячука склав 1,39 мільйона гривень: зарплата 1,05 мільйона гривень, пенсія 184 тисячі гривень, сумісництво 142 тисячі гривень, дохід від оренди 14 тисяч гривень. Дружина Олена задекларувала один мільйон гривень: зарплата 648 тисяч гривень та 353 тисячі гривень від продажу рухомого майна.
Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №5 Ганна Петрова отримала 2,36 мільйона гривень – виключно власних доходів. Значну частину – 1,34 мільйона гривень – склав дохід від продажу квартири площею 48 квадратних метрів у Миколаєві. Решта – зарплата 712 тисяч гривень, пенсія 172 тисячі гривень та сумісництво 136 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком дохід зріс на 118 відсотків.
Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа задекларувала 1,74 мільйона гривень родинного доходу – утричі більше, ніж роком раніше (+254%). Власний дохід Мазепи склав 1,24 мільйона гривень: підприємницька діяльність принесла 512 тисяч гривень, зарплата – 546 тисяч гривень, сумісництво – 148 тисяч гривень. Чоловік Володимир заробив 469 тисяч гривень зарплати, донька Ольга – 27 тисяч гривень.
Решта керівників задекларувала від 947 тисяч до 1,68 мільйона гривень. Серед них – директорка МЛ №5 Олена Терентьєва (1,68 мільйона), в.о. директора ЦПМСД №2 Денис Курило (1,65 мільйона, хоча у декларації вказав іншу посаду), в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська (1,63 мільйона), директорка МЛ №1 Марія Грачова (1,45 мільйона) та в.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз (1,40 мільйона). Найменший дохід – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 947 тисяч гривень.
Як бачимо, значну частину родинних доходів у кількох керівників формує бізнес подружжя. Найяскравіше це видно у родини Дергунових, де підприємницька діяльність чоловіка дала втричі більше, ніж зарплата самої в.о.
Заощадження: майже все – готівка
Загальні заощадження 14 керівників склали 12,88 мільйона гривень, з яких 12,21 мільйона гривень (95 відсотків) – готівка. Банківських рахунків небагато: 670 тисяч гривень. Позик не зафіксовано.
Найбільше заощадив Денис Курило – 3,27 мільйона гривень, і майже всі кошти у валюті: 36 400 доларів США (1,54 мільйона гривень за курсом НБУ на 31 грудня 2025 року) та 34 400 євро (1,71 мільйона гривень). На банківському рахунку – 62 тисячі гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 66 відсотків.

Юрій Дячук зберіг 3,21 мільйона гривень – практично вся сума у валюті: 25 000 доларів США (1,06 мільйона гривень) та 29 000 євро (1,45 мільйона гривень) – власні кошти; ще 5 000 доларів США (212 тисяч гривень) та 4 000 євро (199 тисяч гривень) – у дружини Олени. На рахунках – 289 тисяч гривень. Загалом заощадження зросли на сім відсотків.
Руслана Бернацька задекларувала 2,94 мільйона гривень готівкою в гривнях – на 77 відсотків більше, ніж у 2024 році. А директорка міської дитячої лікарні №2 Любов Савчук зберігає один мільйон гривень готівкою – так само, як і роком раніше.
Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 851 тисячу гривень готівкою: 10 000 доларів США особисто (424 тисячі гривень) та 10 000 доларів США у чоловіка (424 тисячі гривень). Заощадження зросли на 44 відсотки.
Решта керівників задекларувала від нуля до 424 тисяч гривень. Марія Грачова зберігає 424 тисячі гривень (10 000 доларів США у чоловіка), Вікторія Заміхановська та Олена Скуратовська – по 312–320 тисяч гривень, Леся Мазепа – 300 тисяч гривень, Олена Власова – 249 тисяч гривень на рахунках. Без заощаджень – Олег Іщенко, Ганна Петрова та Сергій Мотуз.
Цікавий контраст: Курило та Дячук, які очолюють рейтинг заощаджень, тримають кошти переважно у валюті, тоді як Бернацька з майже трьома мільйонами гривень обрала готівку в національній валюті.
Житлова нерухомість
Найбільша власна житлова площа – у в.о. директора ЦПМСД №4 Сергія Мотуза: будинок площею 298 квадратних метрів у Миколаєві. Його мати Людмила також має право користування цим будинком та земельною ділянкою на 1044 квадратні метри поруч.
Директорка міської лікарні №1 Марія Грачова має будинок площею 197 квадратних метрів у Миколаєві – у спільній власності з чоловіком. А виконувачка обов’язків керівника ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 160 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (87,6 та 42,4 квадратного метра) у спільній власності з чоловіком та садовий будинок площею 30 квадратних метрів у Кир’яківці.
Очільниця МЛ №5 Олена Терентьєва має 159 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (50,3 та 33,1 квадратного метра) та власний будинок площею 75,6 квадратного метра у Білозірці. Натомість її колега Юрій Дячук задекларував 158 квадратних метрів: власний будинок 91,6 квадратного метра та квартира площею 66,3 квадратного метра у дружини.
Решта керівників має від 17,5 до 139 квадратних метрів. Найбільше серед них – у директора ЦПМСД №3 Лесі Мазепи (139 квадратних метрів у двох об’єктах) та директора ПБ №3 Олега Іщенка (134 квадратних метри). Найменше – у Руслани Бернацької: квартира 17,5 квадратного метра у спільній власності. Нежитлову нерухомість задекларувала лише в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська – гараж площею 18 квадратних метрів.
Директори-землевласники
Найбільше земельних активів – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 4,77 гектара у чотирьох ділянках у Гайсинському районі Вінницької області. Директор Міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 3,56 гектара у двох ділянках у Котляревому Миколаївської області. Руслана Бернацька – 2,9 гектара у двох ділянках у Вінницькому районі. Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа – 1,71 гектара у двох ділянках у Тульчинському районі Вінницької області. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва задекларувала п’ять ділянок загальною площею 0,23 гектара.

Решта керівників або не має земельних ділянок, або задекларувала незначні наділи – від 0,05 до 0,12 гектара.
Автопарк
Найбільший автопарк – у директора ПБ №3 Олега Іщенка та директора МЛ №3 Юрія Дячука (по три автомобілі). В Іщенка – Toyota Land Cruiser Prado 2007 року (80 тисяч гривень) та BMW 335ix 2008 року (250 тисяч гривень) – особисті, Volkswagen Jetta 2016 року – у дружини. У Дячука – Mitsubishi Outlander 2021 року (820 тисяч гривень) та Renault 18 1981 року – особисті, Ford Puma 2025 року (999 тисяч гривень) – у дружини.
В.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз задекларував два автомобілі: Chery Tiggo 7 Pro 2023 року (885 тисяч гривень) та Renault Megane 2012 року матері (176 тисяч гривень). У 2025 році він продав Chery Tiggo 4 2020 року за 420 тисяч гривень. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва має два особисті автомобілі: Nissan Qashqai 2012 року (212 тисяч гривень) та Opel Ascona. Директорка МЛ №1 Марія Грачова задекларувала Lexus GX 460 2010 року (150 тисяч гривень) у чоловіка.
Решта керівників задекларувала по одному автомобілю або не має власного транспорту. У Лариси Дергунової, Олени Скуратовської та Тетяни Ганусовської – автомобілі виключно у чоловіків: BMW X5 2017 (800 тисяч гривень), Mazda CX-5 та Subaru Outback 2017 відповідно.
Тож керівники 14 медичних закладів Миколаєва задекларували 27,9 мільйона гривень сукупного доходу та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Дев’яносто п’ять відсотків усіх заощаджень готівка, значна частина – у доларах та євро. Лідери за заощадженнями – Денис Курило (3,27 мільйона, переважно валюта) та Юрій Дячук (3,21 мільйона, переважно валюта). Найвищий сукупний родинний дохід – у родини Дергунових (5,60 мільйона), де основним заробітком є підприємницька діяльність чоловіка. Про нерухомість за кордоном жоден із керівників у декларації не зазначив.
Суспільство
Юні веслувальники Вилківської ДЮСШ підкорили чемпіонат України
Маленьке місто Вилкове вже багато років виховує сильних і талановитих спортсменів, які успішно представляють Одещину. Про це повідомляє Одеська ОДА, передає Бессарабія.UA.
На чемпіонаті України серед юніорів та молоді до 23 років, що проходив в Умані з 20 по 24 травня, вихованці КЗПО «Вилківська ДЮСШ» вкотре вибороли медалі:
Авдєєв Данило
- К-2 200 м;
- К-4 200 м;
- К-4 500 м;
Молчанов Вʼячеслав
- К-2 1000 м;
- К-1 500 м;
- К-2 500 м;
- К-4 500 м;
Овсянніков Денис
- К-2 1000 м;
- К-1 500 м;
- К-2 500 м;
- К-4 500 м;
Якушонок Дмитро
- К-2 200 м;
- К-4 200 м;
- К-4 500 м.
«Щиро вітаємо спортсменів, тренерів і батьків із блискучими результатами! Дякуємо за щоденну працю та відданість спорту!
Окрема подяка тренерському складу, адміністрації та всім працівникам КЗПО «Вилківська ДЮСШ» за віру в дітей та внесок у розвиток юних спортсменів.
Бажаємо впевнених стартів і ще більше золотих нагород!
Одещина пишається вами!» — наголосили в ОДА.
Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Усі новини1 тиждень agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві за добу через «Дію» подали майже тисячу заявок на компенсацію за пошкоджене атаками РФ житло
