Сума, яку міський голова Чорноморська Василь Гуляєв зберігає на єдином в його декларації банківському рахунку зросла у 2025 році до 138 тисяч 161 гривні.

Як повідомив Центр публічних розслідувань, про це свідчить фінансовий звіт мера, оприлюднений Національним агентством з питань запобігання корупції.

У декларації за 2024 рік на рахунках міського голови значилася 77 тисяч 321 гривня. Натомість готівкової гривні в мера поменшало з 1 мільйона 940 тисяч гривеньу 2024 році до 1 мільйона 890 тисяч гривень у 2025 році. Валютні готивкові та золоті заощадження мера не змінилися – 67 тисяч доларів США, 49 тисяч євро та золота на 230 тисяч гривень

Доходами мера в 2025 році стали: зарплата – 1 мільйон 83,9 тисячі гривень, пенсія – 180 тисяч гривень, додаткове благо – 2 тисячі 439 гривень та відсотки з банку три гривні. Також у графі доходів він задекларував аліменти трьом донькам по 169 тисяч 95 гривень кожній. 

З нерухомості у декларації міського голови, окрім землі та будинку в Молодіжному орендованих у 2023 році залишилися:

• Орендована квартира в Іспанії, де орендарями вказані доньки Василя Гуляєва.
• Квартира в Чорноморську площею 150,3 квадратного метра, яку він набув у власність у 2023 році.
• Два нежитлових приміщення там же площею 139,6 та 74,7 квадратного метра, які також стали власністю мера позаторік.
• Дві земельні ділянки площею в один гектар та шість соток в Молодіжному.
• Квартира 51,3 квадратного метра в Чорноморську.

 З транспорту в міського голови залишилися ГАЗ 1961 року та Volkswagen Multivan 2013 року випуску. Також в мера залишився годинник Breguet.

Раніше колишній одеський міський голова Геннадій Труханов подав електронну декларацію про статки як мер. Декларація Костянтина Талалаєва за 2025 рік продемонструвала фінансову картину його родини — від зарплат і бізнес-доходів до нерухомості та банківських рахунків. Окрему увагу привертає великий грошовий подарунок і низка кредитів, що супроводжують ці активи. 

Кирило Бойко

Поліція відправила на лаву підсудних 29-річного жителя Подільського району. За регулярне психологічне та фізичне знущання з колишньої дружини йому загрожує до двох років позбавлення волі.

Про це повідомили в полції.

Причиною постійних конфліктів стало зловживання чоловіком алкоголем. У нетверезому стані він систематично принижував, залякував і навіть бив 33-річну жінку.

У січні цього року між уже колишнім подружжям сталася чергова сутичка: фігурант обматюкав жінку та завдав їй тілесних ушкоджень. Це стало підставою для відкриття кримінального провадження за домашнє насильство. 

Слідство встановило, що через систематичний тиск і погрози потерпіла жила в постійному страху за власну безпеку, що суттєво погіршило якість її життя. Наразі обвинувальний акт, за процесуального керівництва Любашівської окружної прокуратури, скеровано до суду. 

Росія наростила атаки на порти Одеси та Чорноморська. Від початку року їх уже більше, ніж за весь 2025-й. Основна загроза — дрони та удари з моря. Українські сили посилюють ППО та адаптують оборону.

Про це в ефірі День.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Обстріли портів

Росія збільшила інтенсивність атак по портовій інфраструктурі півдня. Якщо у 2025 році було близько 150 ударів, то нині їх уже понад 180. Ворог активно застосовує безпілотники та масовані атаки. Під ударом залишаються порти Одеси та Чорноморська. Україна у відповідь посилює оборону. Збільшують кількість мобільно-вогневих груп, доукомплектовують екіпажі дронів-перехоплювачів і нарощують РЕБ. За оцінками, ефективність збиття вже зросла на 25–35%. Робота триває постійно через регулярні атаки.

Атаки з моря

Російський флот майже не виходить у відкрите море, однак загроза з морського напрямку залишається ключовою. Основні удари здійснюються дронами та авіацією з боку Криму. Через це Одеса першою приймає на себе ці атаки. Військові змушені працювати одночасно на морі, в повітрі та на суші.

“Військово-морські сили фактично у всіх трьох стихіях працюють щодо питання збиття дронів. Ми першими зустрічаємо дрони, тому що Одеса межує з морем, і відповідно для того, щоб зменшити наслідки цих збиттів, ми це робимо безпосередньо вже і в морі. І з повітря, до речі, теж, як і з землі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Повністю закрити небо над містом наразі неможливо. Відкритий морський напрямок створює додаткові ризики для оборони. Ворог постійно змінює тактику і шукає слабкі місця. Саме тому атаки залишаються регулярними.

Морські дрони

Україна активно розвиває безекіпажні системи для протидії атакам. Морські дрони вже використовують як носії озброєння та додаткових безпілотників. Це дозволяє діяти на відстані та перехоплювати цілі ще над морем. Але такі технології потребують часу для повноцінного застосування.

“Дрони — це не лише безпосередньо корпус, гвинти, силовий агрегат і система озброєння. Це є зв’язок, це є можливість телеметрії, навігації. Тобто тут є багато таких моментів, які треба для початку відповідним чином відтестувати, щоб воно все працювало. Тому що це все товар доволі складний, штучний”, — зазначив Плетенчук.

Військові продовжують розвивати цей напрямок. Нові рішення поступово підвищують ефективність оборони. Очікується, що з часом це дозволить краще перехоплювати цілі ще над морем. Але швидких результатів тут не прогнозують.

Мінна небезпека

Окремою проблемою залишається мінування акваторії. Частина мін залишилася ще з попередніх періодів і продовжує становити загрозу. Вони можуть переміщуватися через течії, що ускладнює їх виявлення. Це впливає на безпеку судноплавства.

“Ми зустрічаємо міни з Другої світової і з Першої світової війни. І кількість мін, які вже потрапили в акваторію, вона доволі немала, і з наслідками ми боремося досі, враховуючи те, що море — це стихія. Міни можуть переміщуватися”, — пояснив Плетенчук.

Роботи з розмінування тривають постійно. Лише минулого року знищили близько півсотні мін. Військові регулярно знаходять нові вибухонебезпечні предмети. Ця проблема залишатиметься актуальною ще довгі роки.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що у ніч на 23 березня росіяни завдали чергового масованого удару по області, використовуючи ударні безпілотники. Найбільше постраждали передмістя Одеси та портова зона.

Також ми писали про те, що удень 22 березня російські ударні безпілотники масовано атакували південь Одеської області. Ціллю окупантів стали цивільні об’єкти, зокрема фермерське господарство та зернові ангари. Після атаки на місці зафіксували значні руйнування. Удар пошкодив будівлі, які використовувалися для роботи господарства та зберігання зерна.