Політика
Італія хоче запропонувати на переговорах поширити на Україну дію статті 5 НАТО
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Північноатлантичного договору на Україну як гарантію безпеки без надання країні повноправного членства в НАТО.
Про це вона сказала на полях спеціального засідання Європейської ради в Брюсселі, передає Укрінформ із посиланням на Agenzia Nova.
«Позиція відправити в Україну невизначені європейські війська є найскладнішим і, можливо, найменш ефективним рішенням. Я також виключила можливість того, що в цьому контексті можуть бути направлені італійські солдати, і вважаю, що нам потрібно думати про більш довгострокові рішення, ніж ті, які може запропонувати відправка військ», – сказала Мелоні.
На її думку, використання статті 5 НАТО «було б набагато ефективнішим»: щось відмінне від вступу до НАТО, але що означало б поширення того самого захисту, який мають країни НАТО, на Україну.
«Це було б гарантією стабільної, довготривалої та ефективної безпеки. Тому це одна з пропозицій, яку ми кладемо на стіл переговорів», – сказала Мелоні.
Стаття 5 Північноатлантичного договору – це положення про колективну оборону, яке зобовʼязує членів Альянсу захищати один одного.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня в Брюсселі відбулася зустріч Спеціальної Європейської ради, під час якої глави держав та урядів країн ЄС розглянули шляхи зміцнення європейської оборони та нарощування допомоги для України у контексті заяв та дій адміністрації США щодо зменшення внеску у європейську безпеку та військової підтримки для України.
За резолюцію Спеціальної Європейської ради, яка передбачає нарощування допомоги Україні для посилення її позицій за столом переговорів з пошуку справедливого та тривалого миру, проголосували 26 із 27 країн-членів.
Політика
У Берліні проходять переговори Зеленського і Мерца
Президент Володимир Зеленський у вівторок, 3 листопада, зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.
Українського лідера прийняли з військовими почестями у відомстві федерального канцлера, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Німеччині.
Офіційна церемонія зустрічі Зеленського з Мерцом розпочалася близько 12:30 за місцевим часом у внутрішньому дворі федеральної канцелярії.

Згідно з програмою візиту, після церемонії розпочалися переговори Президента України та канцлера ФРН віч-на-віч, а також передбачена зустріч делегацій обох країн у форматі робочого обіду.


На 14:00 запланована спільна пресконференція Зеленського та Мерца у відомстві федерального канцлера.
У другій половині дня Президент України також має зустрітися з федеральним президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Програмою передбачені запис Зеленського до книги почесних гостей, представлення делегацій обох держав та переговори у форматі вечері.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський прибув до Берліна з робочим візитом. Він повідомив про заплановані зустрічі з канцлером і президентом Німеччини, президенткою Бундестагу, а також участь у цьогорічній Берлінській безпековій конференції.
Політика
Сибіга на тлі злочинів РФ застеріг партнерів від спроб повернутися до звичного ведення справ із Росією
Глава МЗС наголосив, що попри триваючі російські злочини, деякі представники міжнародної спільноти шукають можливості відновити звичну співпрацю з Москвою. Зокрема, у спортивному середовищі обговорюють повернення російських команд до міжнародних змагань.
«Кожен український цивільний, убитий Росією, – це ще один аргумент на користь того, щоб російському прапору та російським спортсменам не було місця на міжнародних спортивних аренах. Ті, хто відчиняє двері перед Росією, мають усвідомлювати: вони відчиняють їх державі, яка продовжує вбивати людей», – заявив Сибіга.
Він підкреслив, що Росія заслуговує на міжнародне засудження, ізоляцію та відповідальність за скоєні злочини, а не на відновлення міжнародної легітимності.
«Закликаю наших партнерів до рішучих дій і відкинути будь-які спроби повернутися до звичного ведення справ із Росією. Жодних поступок державі, яка продовжує вбивати невинних людей. Жодної реабілітації без притягнення до відповідальності», – наголосив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, 2 листопада російські війська вдарили бомбами по школі у Комишувасі, де людям роздавали гуманітарну допомогу. Станом на ранок 3 листопада кількість загиблих збільшилася до 29 людей. Раніше було відомо про 26 загиблих.
Як повідомлялося, Спортивний арбітражний суд (CAS) у Лозанні (Швейцарія) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) допустити російські хокейні збірні до міжнародних змагань.
Таким чином CAS задовольнив апеляцію Федерації хокею Росії та скасував рішення IIHF про недопуск російських команд до міжнародних турнірів. Росіян допустять до міжнародних змагань вже з сезону 2026/27, зокрема вони змагатимуться на чемпіонатах світу серед дорослих і юніорів.
Політика
Ковальський розповів, які завдання отримав від Зеленського перед призначенням
Президент Володимир Зеленський дав завдання в. о. генпрокурора Антону Ковальському забезпечити функціонування прокуратури і «очистити систему від недостойних людей».
Про це Ковальський розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Було завдання забезпечити роботу прокуратури і очистити систему від людей, які недостойні тут працювати», – сказав він.
Відповідаючи на запитання щодо так званого телефонного права, Ковальський зазначив, що поки з такими речами не стикався і висловив переконання, що такого не буде.
«Не подзвонять, тому що ми домовилися (з Президентом – ред.), що я буду виконувати речі, які він мені доручив, і ніхто мені дзвонити не буде», – сказав в. о. генпрокурора.
За його словами, його планом дій є не створити ще більше проблем у прокуратурі – і це вже буде здобутком.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Президент Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків генпрокурора.
Раніше, 15 вересня, Президент звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, перед цим відповідне рішення погодила Верховна Рада.
4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції «Карфаген» викрили злочинну організацію, яка, за даними слідства, системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.
За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.
6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджував, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.
Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.
Фото: facebook.com/anton.kovalsky
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна7 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
