Політика
Італія хоче запропонувати на переговорах поширити на Україну дію статті 5 НАТО
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Північноатлантичного договору на Україну як гарантію безпеки без надання країні повноправного членства в НАТО.
Про це вона сказала на полях спеціального засідання Європейської ради в Брюсселі, передає Укрінформ із посиланням на Agenzia Nova.
«Позиція відправити в Україну невизначені європейські війська є найскладнішим і, можливо, найменш ефективним рішенням. Я також виключила можливість того, що в цьому контексті можуть бути направлені італійські солдати, і вважаю, що нам потрібно думати про більш довгострокові рішення, ніж ті, які може запропонувати відправка військ», – сказала Мелоні.
На її думку, використання статті 5 НАТО «було б набагато ефективнішим»: щось відмінне від вступу до НАТО, але що означало б поширення того самого захисту, який мають країни НАТО, на Україну.
«Це було б гарантією стабільної, довготривалої та ефективної безпеки. Тому це одна з пропозицій, яку ми кладемо на стіл переговорів», – сказала Мелоні.
Стаття 5 Північноатлантичного договору – це положення про колективну оборону, яке зобовʼязує членів Альянсу захищати один одного.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня в Брюсселі відбулася зустріч Спеціальної Європейської ради, під час якої глави держав та урядів країн ЄС розглянули шляхи зміцнення європейської оборони та нарощування допомоги для України у контексті заяв та дій адміністрації США щодо зменшення внеску у європейську безпеку та військової підтримки для України.
За резолюцію Спеціальної Європейської ради, яка передбачає нарощування допомоги Україні для посилення її позицій за столом переговорів з пошуку справедливого та тривалого миру, проголосували 26 із 27 країн-членів.
Президент Володимир Зеленський обговорив із президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між країнами, а також анонсував роботу в Белграді віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки.
Про це Глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Обговорили з Президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку. Цими днями в Белграді працюватиме визначений представник уряду України – віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Розраховуємо на взаємовигідні домовленості, зокрема щодо відновлення перемовин про зону вільної торгівлі із Сербією”, – написав він.
Зеленський додав, що Вучич також розповів про свою дипломатичну адженду на найближчий час. Сторони домовилися бути в контакті.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.
Фото: ОП
Не всі країни-члени задоволені відмінностями в тому, як союзники сприяють підтримці безпеки та оборони України, і це питання необхідно вирішити.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції в Брюсселі напередодні сесії міністрів закордонних справ НАТО, яке розпочнеться завтра у шведському місті Гельсінгборг, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Рютте, продовження підтримки України буде одним із пріоритетів саміту НАТО в Анкарі наступного місяця, а завтра під час зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу до обговорення приєднається міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Безпека України безпосередньо пов’язана з нашою власною безпекою. «Міністри обговорять, як зробити так, щоб підтримка України залишалася суттєвою, сталою, передбачуваною та ґрунтувалася на потребах України», – сказав Рютте, нагадавши, що PURL залишається важливим механізмом надання термінової підтримки Україні, і що останні оголошення про внески до PURL на суму понад пів мільярда доларів надійшли від Норвегії та Канади.
«З моменту запуску цієї ініціативи минулого літа PURL поставила близько 70 відсотків усіх ракет для українських батарей Patriot, включаючи PAC3, та 90 відсотків боєприпасів, що використовуються в інших системах протиповітряної оборони. Підтримка продовжує надходити, але ми повинні розвивати її та забезпечити, щоб підтримка Альянсу залишалася сталою в довгостроковій перспективі», – наголосив Марк Рютте.
На запитання, чи вважає він, що його ідея про виділення всіма європейськими союзниками НАТО 0,25% свого ВВП на підтримку України, буде реалізована, Рютте висловив сумніви.
«Моя роль іноді полягає в тому, щоб виходити із пропозиціями. Іноді їх приймають, але я не думаю, приймуть цю, бо є багато опору фіксованій позначці в 0,25 відсотка», – зазначив він, додавши, що водночас деякі країни, які надають значну частину внесків до PURL, хочуть, щоб інші брали більшу участь в ініціативі.
У зв’язку з цим Рютте закликав усіх союзників бути більш чесними між собою з цього питання.
Як повідомляв Укрінформ, НАТО критично важливо суттєво збільшувати та прискорювати виробництво продукції для того, щоб бути у змозі якісно протистояти загрозам євроатлантичній безпеці, які становить Росія.
Фото: NATO
Україна та Угорщина у середу, 20 травня, розпочали консультації на рівні експертів, в яких беруть участь міністри закордонних справ Андрія Сибіги та Аніти Орбан і віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Сьогодні вранці ми разом з Анітою Орбан і Тарасом Качкою розпочали українсько-угорські консультації на рівні експертів», – написав міністр.
Він поінформував, що у вступному слові зосередився на трьох ключових питаннях: двосторонніх відносинах, правах меншин та вступі України до ЄС.
«Нас об’єднує прагнення вирішувати проблеми та долати виклики. По-перше, Україна хоче відкрити нову, взаємовигідну сторінку наших двосторонніх відносин, засновану на довірі. Зараз ми маємо сприятливий момент для досягнення цього», – наголосив міністр.
По-друге, Україна серйозно ставиться до прав національних меншин і залишається відданою їх забезпеченню відповідно до європейських стандартів, запевнив Сибіга.
«Ми розуміємо, що це питання має фундаментальне значення», – додав він.
«По-третє, я запропонував розглядати вступ України до ЄС як стратегічний інтерес Угорщини, можливість зміцнити угорську національну єдність та найкращий спосіб гарантувати права угорської меншини. Я наголосив, що настав час закласти міцну основу для відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС уже цього травня, а ще п’яти – у червні», – поінформував очільник МЗС.
За словами Сибіги, він та його угорська колега поділяють спільну мету – скористатися цим моментом і досягти конкретних результатів. «Сподіваюся, що сьогоднішні консультації будуть конструктивними та продемонструють готовність України й Угорщини залишити позаду виклики минулого та формувати наше спільне майбутнє», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Політика1 тиждень agoНовий Цивільний кодекс — петиція проти нього зібрала 28 тисяч голосів