Політика
Італія хоче запропонувати на переговорах поширити на Україну дію статті 5 НАТО
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Північноатлантичного договору на Україну як гарантію безпеки без надання країні повноправного членства в НАТО.
Про це вона сказала на полях спеціального засідання Європейської ради в Брюсселі, передає Укрінформ із посиланням на Agenzia Nova.
«Позиція відправити в Україну невизначені європейські війська є найскладнішим і, можливо, найменш ефективним рішенням. Я також виключила можливість того, що в цьому контексті можуть бути направлені італійські солдати, і вважаю, що нам потрібно думати про більш довгострокові рішення, ніж ті, які може запропонувати відправка військ», – сказала Мелоні.
На її думку, використання статті 5 НАТО «було б набагато ефективнішим»: щось відмінне від вступу до НАТО, але що означало б поширення того самого захисту, який мають країни НАТО, на Україну.
«Це було б гарантією стабільної, довготривалої та ефективної безпеки. Тому це одна з пропозицій, яку ми кладемо на стіл переговорів», – сказала Мелоні.
Стаття 5 Північноатлантичного договору – це положення про колективну оборону, яке зобовʼязує членів Альянсу захищати один одного.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня в Брюсселі відбулася зустріч Спеціальної Європейської ради, під час якої глави держав та урядів країн ЄС розглянули шляхи зміцнення європейської оборони та нарощування допомоги для України у контексті заяв та дій адміністрації США щодо зменшення внеску у європейську безпеку та військової підтримки для України.
За резолюцію Спеціальної Європейської ради, яка передбачає нарощування допомоги Україні для посилення її позицій за столом переговорів з пошуку справедливого та тривалого миру, проголосували 26 із 27 країн-членів.
Політика
ЄС закликав Україну прискорити реформи перед наданням додаткової допомоги
Представники Європейського Союзу повідомили Україні, що перед наданням додаткового фінансування вони хочуть побачити прогрес в ухваленні законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на слова джерела, ознайомленого з ходом переговорів, передає Укрінформ.
За словами джерела, у вівторок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулася напружена зустріч Президента України Володимира Зеленського з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Українська сторона висловила занепокоєння можливим загостренням ситуації з боку Росії взимку, зокрема через обмежені можливості протиповітряної оборони для захисту міст. Також Київ висловив невдоволення рішенням ЄС зняти санкції з двох російських олігархів у межах домовленості про продовження санкцій.
«Наближається додаткова оборонна підтримка. І в міру просування реформ у Верховній Раді — також і додаткова бюджетна підтримка. У цьому календарному році у нас ще є в розпорядженні 37 млрд євро», — написала фон дер Ляєн у дописі в X після зустрічі.
Україна звернулася до союзників із проханням допомогти покрити непередбачений бюджетний дефіцит у розмірі близько 26 млрд євро (30 млрд дол.) та закликала ЄС пришвидшити виділення позики на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти Україні забезпечити фінансування до кінця наступного року.
Водночас ЄС висловив заперечення щодо деяких українських розрахунків і запропонував залучити до додаткового фінансування інших партнерів, зокрема Канаду, Норвегію та Японію. Зеленський повідомив журналістам, що команди сторін зустрінуться знову через 7–10 днів для подальших переговорів, і висловив сподівання на досягнення домовленості.
Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом Зеленський заявив про готовність до енергетичного перемир’я з Росією як першого кроку до припинення війни за умови, що Москва припинить атаки на українську інфраструктуру. Він зазначив, що попросив Трампа донести цю позицію до російської сторони та залучити до обговорення китайського лідера Сі Цзіньпіна, оскільки вважає, що той має вплив на Москву. Цього тижня Трамп приймає Сі у Вашингтоні.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2026 року Європарламент і Рада ЄС ухвалили Регламент, яким запроваджено кредит на підтримку України обсягом до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнюючих компонентів, а саме зміцнення оборонних спроможностей та оборонно-промислового потенціалу України, а також підтримка для забезпечення функціонування державних інституцій, надання державних послуг та економічної стійкості.
Політика
Трамп на Генасамблеї ООН заявив, що між Україною та Росією скоро буде укладений мир
Сполучені Штати сподіваються, що досягти миру між Україною та Росією вдасться “швидше, ніж очікується”.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній асамблеї ООН.
“Ми тісно працюємо із лідерами України та Росії. Нам вдасться домовитися, і це станеться швидше, ніж очікується”, – сказав Трамп.
Він додав, що регулярно дивиться на фотографії з поля бою “й більше не хоче їх бачити”.
“Минулого тижня, у памʼять про сенатора Ліндсі Грема, я підписав новий закон, що дає мені додаткові повноваження. Я застосую їх, якщо буде потрібно, час припинити вбивства”, – наголосив президент США.
Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом. Закон передбачає нові обмеження проти російських посадовців та олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також суден “тіньового флоту”, які використовуються для обходу обмежень.
Політика
Науседа розкритикував мапу ООН, де Крим зображений окремо від України
Президент Литви Гітанас Науседа розкритикував нову політичну карту світу, опубліковану Організацією Об’єднаних Націй, у зв’язку з тим, що тимчасово окупований РФ Крим було зображено окремо від України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Науседа озвучив занепокоєння Литви під час зустрічі лідерів країн Балтії з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем у Нью-Йорку; президент Литви заявив, що мапи, які використовує ООН, повинні відповідати нормам міжнародного права та поважати суверенітет, територіальну цілісність та визнані кордони держав-членів.
Литва підтримує зусилля, спрямовані на те, щоб зробити картографічне зображення світу точнішим та справедливішим, зазначив Науседа, однак наголосив, що ООН має послідовно дотримуватися політики невизнання анексії РФ Криму та інших окупованих нею українських територій.
Науседа також заявив, що РФ залишається головною довготерміновою загрозою для європейської та трансатлантичної безпеки та, що ця загроза виходить за межі України.
«Загроза з боку РФ не обмежується Україною, — наводить слова Науседи пресслужба президента. — Литва та інші європейські країни також стикаються з порушеннями своїх кордонів».
У вересні Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку нової мапи світу, розробленої для точнішого відображення співвідношення площ континентів. Резолюцію підтримали 164 країни, тоді як Сполучені Штати проголосували проти, а шість країн — Україна, Естонія, Грузія, Литва, Молдова та Сербія — утрималися.
На новій карті Африку зображено більшою, тоді як видимі розміри Північної Америки та Європи зменшено. Вона замінює традиційну проєкцію Меркатора (в якій території, віддалені від екватора, виглядають непропорційно великими) на проєкцію, покликану краще відображати реальні співвідношення площ суходолу.
На новій мапі Крим позначено сірим кольором, що відрізняється від кольорів, якими позначено РФ та Україну.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року у відеозверненні з нагоди 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив про те, що ООН потребує серйозної реформи, щоб продовжувати виконувати свій мандат має перетворитися на платформу, що представляє глобальну справедливість.
Фото: ELTA / Julius Kalinskas
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса7 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події7 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Суспільство7 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
