Засідання розпочнеться о 10:00 за східноамериканським часом (о 17:00 за Києвом), передає кореспондент Укрінформу.

Обговорення цього питання відбудеться на запит України від 20 липня, який підтримали європейські члени Радбезу – Франція, Велика Британія, Данія, Греція та Латвія.

Очікується, що доповідачами від секретаріату ООН виступлять очільниця Департаменту ООН з політичних питань Кайоко Гото, а також в. о. помічника Генсека з гуманітарних питань Індріка Ратватте.

У листі України до керівництва Ради Безпеки йдеться про масштабну російську ракетну та дронову атаку на Київ та інші міста, здійснену в ніч із 18 на 19 липня. Наголошується, що російські війська дедалі частіше атакують українські чорноморські порти, морські експортні маршрути та торговельне судноплавство. Під час останніх атак на Одеську область і портові об’єкти пошкоджено кілька суден під іноземними прапорами, загинули десятеро моряків.

Як повідомляв Укрінформ, Україна звернулася із запитом про термінове засідання Ради Безпеки ООН 27 липня у відповідь на атаки Росії на свободу судноплавства в Чорному морі.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на сайті Президента.

«І також я доручу розвідці передати партнерам наявну в нас інформацію про нову допомогу Росії іранському режиму. Від початку липня ми фіксуємо активну супутникову зйомку Росією території країн Затоки й розміщених на ній американських військових об’єктів. У подальшому такі знімки опиняються в Ірану», – зазначив Зеленський.

За його словами, при цьому є чітка кореляція між російськими зйомками об’єктів та ударами іранських сил – кореляція і напередодні ударів, так і після іранських атак – для оцінки завданої шкоди.

«Тільки за 19 й 20 липня в зону інтересу російських супутників потрапили чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті. Зрозуміло, для чого. Ми всі у світі, ми маємо не заплющувати очі на дуже простий факт: зло завжди шукає, як зробити ще гірше й розповсюдитися», – підкреслив Зеленський.

Він наголосив, що потрібно зупинити Росію та війну. Тиск на агресора має спрацювати.

«Ракети для ППО, передусім для «Петріотів», можуть урятувати тисячі й тисячі життів. Кожен із партнерів, які можуть допомогти, мають знати, що за всіма рішеннями, за всіма паузами в постачанні – життя людей. І коли ми зможемо виробляти ПАК-3 в Україні, ми допоможемо цими ракетами й тим у світі, хто потребує захисту. І кожен, хто зараз допомагає Росії затягувати цю війну, має відповідати в тому числі за всі глобальні наслідки цієї війни. І треба діяти й долати російський спротив. Я дякую кожному, хто допомагає нам! Я дякую всім, хто з нами, хто з Україною!», – підкреслив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія робить із Чорним морем те, що й Іран з Ормузькою протокою.

Як передає Укрінформ, про це глава Казахстану заявив під час двосторонньої зустрічі з російським лідером у ході XXII Форуму міжрегіонального співробітництва країн в Омську, повідомляє Нова Газета Європа.

«Можливо, цей конфлікт вже варто заморозити та повернутися до Стамбульської формули 2.0. Там було досягнуто значних результатів. Звичайно, під гарантії великих держав, включаючи Росію. І далі рухатись у бік довгоочікуваного миру», – запропонував Токаєв.

За словами казахстанського президента, йому надходить «багато сигналів з Європи та США щодо конфлікту РФ та України», і він вирішив озвучити цю позицію, оскільки «люди знали» про його зустріч із Путіним і «просили передати» ці пропозиції.

Токаєв додав, що «природа цього конфлікту незрозуміла для багатьох», і висловив жаль щодо людей, які гинуть під час війни.

«Все це треба зупиняти. Оскільки те, що відбувається, на моє переконання, це на руку і на радість противникам і Росії, і української держави», – підкреслив Токаєв, зазначивши, що Казахстан «завжди з повагою ставився» до України, а Росію «завжди вважав і вважає великою державою».

Зазначається, що Путін у відповідь пообіцяв «поінформувати Токаєва про перебіг справ на українському напрямку».

Як повідомляв Укрінформ, видобуток нафти в Казахстані скоротився після зупинки роботи російського терміналу на Чорному морі, який є ключовим пунктом експорту казахстанської нафти і нещодавно став ціллю атак українських безпілотників.