Політика
Італія хоче запропонувати на переговорах поширити на Україну дію статті 5 НАТО
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію статті 5 Північноатлантичного договору на Україну як гарантію безпеки без надання країні повноправного членства в НАТО.
Про це вона сказала на полях спеціального засідання Європейської ради в Брюсселі, передає Укрінформ із посиланням на Agenzia Nova.
«Позиція відправити в Україну невизначені європейські війська є найскладнішим і, можливо, найменш ефективним рішенням. Я також виключила можливість того, що в цьому контексті можуть бути направлені італійські солдати, і вважаю, що нам потрібно думати про більш довгострокові рішення, ніж ті, які може запропонувати відправка військ», – сказала Мелоні.
На її думку, використання статті 5 НАТО «було б набагато ефективнішим»: щось відмінне від вступу до НАТО, але що означало б поширення того самого захисту, який мають країни НАТО, на Україну.
«Це було б гарантією стабільної, довготривалої та ефективної безпеки. Тому це одна з пропозицій, яку ми кладемо на стіл переговорів», – сказала Мелоні.
Стаття 5 Північноатлантичного договору – це положення про колективну оборону, яке зобовʼязує членів Альянсу захищати один одного.
Як повідомляв Укрінформ, 6 березня в Брюсселі відбулася зустріч Спеціальної Європейської ради, під час якої глави держав та урядів країн ЄС розглянули шляхи зміцнення європейської оборони та нарощування допомоги для України у контексті заяв та дій адміністрації США щодо зменшення внеску у європейську безпеку та військової підтримки для України.
За резолюцію Спеціальної Європейської ради, яка передбачає нарощування допомоги Україні для посилення її позицій за столом переговорів з пошуку справедливого та тривалого миру, проголосували 26 із 27 країн-членів.
Діалог з Америкою має бути на сто відсотків конструктивним.
Про це заявив Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні, передає Укрінформ.
«Говорив із Кирилом Будановим – у тому числі про санкційну політику. Минулого року з багатьма партнерами була налагоджена нова співпраця для синхронізації санкцій, але темп має стати більшим, значно більшим», – зазначив Зеленський.
За його словами, російське виробництво ракет і дронів не може існувати без постачання компонентів з інших країн, і це стосується не просто російських виробів, а всієї російської зброї.
«Це зброя, яка будується на компонентах, які сама Росія не виробляє. І тому блокування постачання та розширення санкцій – це один із ключових наших пріоритетів. Це має бути пріоритетом також у партнерів, наші інституції мають працювати для цього активніше», – наголосив Президент.
Буданов доповів і про частину зустрічей у межах дипломатичного треку.
«Я очікую повну доповідь усієї переговорної команди. І фактично кожного дня ми продовжуємо спілкування з американською стороною. Сьогодні Рустем Умєров знову був на контакті з американськими партнерами. Це наше стратегічне завдання – діалог з Америкою має бути на сто відсотків конструктивним. Україна ніколи не була й не буде перепоною для дипломатії, і наша ефективність у роботі з партнерами завжди найвищого рівня. Так буде й надалі», – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський і керівник Офісу Президента України Кирило Буданов обговорили пріоритети роботи ОП, і зокрема питання санкційної політики.
Рада Безпеки ООН збереться в понеділок, щоб обговорити ситуацію в Україні, після чергових масованих ударів Росії та застосування балістичної ракети «Орєшнік».
Про це повідомило AFP, передає Укрінформ.
Як зазначається, прохання України про скликання екстреного засідання РБ ООН підтримали шість членів – Франція, Латвія, Данія, Греція, Ліберія та Велика Британія.
Згідно з оновленим графіком, Рада Безпеки ООН збереться у понеділок, 12 січня, на запит української сторони.
«Російська Федерація досягла жахливого нового рівня військових злочинів і злочинів проти людяності, здійснюючи терор проти цивільного населення. Режим Російської Федерації офіційно заявляє, що проти Львівської області було застосовано балістичну ракету середньої дальності, так званий «Орєшнік», – заявив посол України Андрій Мельник у листі до Ради Безпеки, з яким AFP ознайомилося в п’ятницю.
У листі підкреслюється, що такий удар «становить серйозну і безпрецедентну загрозу безпеці європейського континенту».
Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив 9 січня, що Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН, засідання Ради Україна-НАТО, а також реагування в рамках ЄС, Ради Європи та ОБСЄ з приводу застосування Росією балістичної ракети середньої дальності проти Львівської області.
Перед тим Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч на 9 січня по території України було завдано удару у тому числі балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». У Міноборони РФ назвали це відповіддю на нібито атаку на резиденцію Путіна на Валдаї в ніч на 29 грудня 2025 року.
Повітряне командування “Захід” Повітряних сил ЗСУ поінформувало, що балістична ракета, якою ворог атакував Львів 8 січня, рухалася зі швидкістю 13 тисяч кілометрів на годину. Тип ракети, якою ворог вдарив по місту, встановлять після вивчення всіх її елементів.
У країнах Європи відреагували на цю атаку. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що повідомлення російської влади про використання ракети «Орєшнік» є «явною ескалацією проти України та попередженням для Європи та США».
Фото Укрінформу можна купити тут
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш рішуче засудив російський обстріл України, який призвів до жертв серед цивільного населення та руйнування критично важливої інфраструктури.
Про це передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.
«Генеральний секретар рішуче засудив цілеспрямовані ракетні та безпілотні атаки Російської Федерації на критично важливу цивільну інфраструктуру України», – зазначив генсек.
Він вказав, що «ці атаки призвели до значних жертв серед цивільного населення і позбавили мільйони українців основних послуг, зокрема електроенергії, опалення та водопостачання, у час гострих гуманітарних потреб».
Напади на цивільне населення та інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право, є неприйнятними, невиправданими і мають бути негайно припинені, додав Гутерреш.
Речник генсека Стефан Дюжаррік, коментуючи журналістам «чергову широкомасштабна нічну атаку Росії», наголосив, що «все це відбувається на тлі падіння температури до мінус 10 градусів і нижче».
Він розповів, що в Києві загинув медичний працівник, «а рятувальники та інші медики також отримали поранення, намагаючись допомогти людям, які постраждали від нападів».
За словами Дюжарріка, від початку року Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про дев’ять нападів на медичні установи в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство оборони Росії заявило, що в ніч проти 9 січня по території України було завдано удару у тому числі балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік».
Україна ініціюватиме термінове засідання Ради Безпеки ООН, засідання Ради Україна-НАТО, а також реагування в рамках ЄС, Ради Європи та ОБСЄ з приводу застосування Росією балістичної ракети середньої дальності проти Львівської області.
Фото: UN Photo
-
Війна1 тиждень agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна1 тиждень agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна5 днів agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Усі новини6 днів agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини6 днів agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoвчені знайшли причину, але не порятунок
-
Усі новини5 днів agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів