Політика
Катаріна Матернова, Посол ЄС в Україні

Чи не кожен українець стежив за новинами з Вашингтона 28 лютого. Але мало хто міг передбачити, що зустріч президентів України й США обернеться суперечкою на підвищених тонах, що Володимир Зеленський почує нарікання в неготовності до миру і достроково залишить Білий дім.
Лідери Євросоюзу і країн-членів миттєво відреагували на таку ситуацію беззаперечною підтримкою України. Їхні соцмережі рясніли синьо-жовтим прапорами та запевненнями, що вони будуть на нашому боці.
Аби зрозуміти, як Європа діятиме далі і як посилюватиме позиції України та її безпеку на тлі зміни політики США, Укрінформ поспілкувався з послом Євросоюзу Катаріною Матерновою.
САМІТ У ЛОНДОНІ БУДЕ ПРИСВЯЧЕНИЙ РОЗРОБЦІ КОНКРЕТНИХ КОНТУРІВ ГАРАНТІЙ БЕЗПЕКИ
– Пані посол, я радий вітати вас в Укрінформі. Ми розмовляємо невдовзі після вчорашньої зустрічі Президента Зеленського з Президентом Трампом в Овальному кабінеті й після того, як головні лідери ЄС висловили свою підтримку Україні. Це непорозуміння з американськими партнерами може ускладнити ситуацію в Україні. Чи готова Європа до швидкої мобілізації, в тому числі в оборонному секторі, щоб мінімізувати наслідки?
– Я хочу почати з того, як це було висловлено всіма ключовими європейськими лідерами, що ми були з Україною, підтримуємо Україну, і будемо стояти з Україною.
Щодо оборони України, завтра важлива зустріч у Лондоні, що скликає Прем’єр-міністр (Великої Британії, – ред.) Стармер, який був у Білому домі на початку цього тижня. Вона присвячена розробці більш конкретних контурів того, які гарантії безпеки Україні могла б надати Європа.
Також 6 березня Президент Європейської ради Антоніу Кошта, який у понеділок був у Києві разом із Президенткою фон дер Ляєн та 21 комісаром, скликав надзвичайний саміт Європейської ради, щоб обговорити підтримку Україні, її захист, а також збільшення витрат на безпеку та становище європейського континенту.
Тож я гадаю, що є всі елементи для того, щоб позитивно відповісти на ваше запитання.
ЄС МАЄ ДОСТАТНЬО ВОЛІ Й ІНСТРУМЕНТІВ, ЩОБ БУТИ ПОСТАЧАЛЬНИКОМ БЕЗПЕКИ
– Щодо зустрічей завтра і на наступному тижні в Європейській раді. Позиція України чітка: ми не можемо прийняти перемир’я без жодних гарантій безпеки. Тож постає питання, чи варто очікувати від Європи якогось проривного рішення на цих самітах?
– Думаю, ми всі знаємо, хто агресор, а хто жертва. І ми всі чули, як Президент Зеленський неодноразово переконливо казав, і я особисто також говорила в українських ЗМІ, що ключем до міцного миру справді є гарантії безпеки. Ми всі в Європі це розуміємо.
І я вірю, що ці зустрічі у Лондоні й Брюсселі, стануть важливими кроками на шляху досягнення цього.
– З огляду на сьогоднішню позицію адміністрації Трампа щодо всієї безпекової ситуації та України, що на сьогодні має бути пріоритетом ЄС – запобігання відчуженню Європи від Америки чи більша самостійність Європи?
– Як заявила вчора Прем’єр-міністр Італії Мелоні, разом західний альянс сильніший. Немає жодних питань з цього приводу.
Але я вважаю, що ми маємо достатньо елементів, волі та інструментів, щоб стати справжнім постачальником безпеки.
Я думаю, що зі Сполученими Штатами було б ефективніше та легше, ніж без них. Але нам просто треба стежити за ситуацією і пристосуватися мірою її розвитку.
МЕМОРАНДУМ ПРО КОПАЛИНИ З ЄС ДІЄ, АЛЕ ЗАРАЗ ЦЕ НЕ ГОЛОВНИЙ ПРІОРИТЕТ
– Українській делегації не вдалося підписати Угоду про співпрацю щодо копалин. Чи варто очікувати активізації переговорів з ЄС на основі підписаного у 2021 році Меморандуму про стратегічне партнерство щодо сировини?
– У нас з 2021 року діє меморандум. На його основі ми надали багато технічної допомоги. Ми співпрацюємо з українською владою, щоб допомогти провести дослідження та скласти карту мінеральних багатств цієї країни. Я думаю, що ми в партнерстві продовжимо цей спільний розвиток.
Але, чесно кажучи, я не думаю, що зараз це першочергове питання для Європейського Союзу.
Я вважаю, що першочерговим пріоритетом є робота з Україною над тим, як покращити її обороноздатність, посилити для переговорів та як розробити гарантії безпеки.
Давайте не забувати, що в нас також є дуже важливий напрям – розширення ЄС з Україною. Серед усіх цих напрацювань, власне, одну з ключових вимог ЄС і МВФ ухвалила Верховна Рада. Здається, в четвер чи п’ятницю було створено Вищий адміністративний суд.
Тож поміж різноманітних криз і бойових дій ви продовжуєте реформування. У нас великий порядок денний. І я думаю, що меморандум 2021 року діятиме, як і донині. Зараз це не головний пріоритет для ЄС.
– Пані посол, уточнююче запитання. Єврокомісарка Кос під час свого візиту до Києва разом з усією делегацією Єврокомісії заявила, що їхня мета – відкрити три переговорні кластери щодо вступу щодо вступу України до ЄС? На вашу думку, це на сьогодні реалістично?
– Я дуже на це сподіваюся. Я вважаю, що Україна готова до відкриття кластерів, тому що найгостріші дискусії відбуваються саме після їх відкриття.
І я дуже сподіваюся, ми матимемо необхідну одностайність, щоб швидко рухатися в цьому напрямі.
Косякін Іван. Київ
Фото: Геннадій Мінченко
Політика
Решетилова назвала найбільші виклики військового омбудсмана

Перед майбутнім військовим омбудсманом стоятиме багато викликів, та найбільшим буде боротьба зі зневірою, виснаженням і втомою військовослужбовців.
Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.
“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.
За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.
Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.
“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.
Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
Політика
Кремль не відмовляється від планів використати ЗАЕС для живлення півдня Росії

Росія продовжує спроби відновити роботу енергоблоків Запорізької атомної електростанції та використати її потужності для живлення південних регіонів РФ.
Про це у коментарі Укрінформу заявив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
За його словами, окупанти протягом кількох років намагаються перезапустити реактори попри очевидну неможливість це реалізувати.
«Ворог на Запорізьку атомну має апетит і цього року, але так само було й у минулому, і в позаминулому. Вони кожен рік ставлять собі мету перезапустити один чи два реактори, хоча розуміють, що це неможливо», – зазначив експерт.
У 2024 році Росія спробувала прокласти спеціальну лінію електропередач через окуповані території півдня України для з’єднання з енергосистемою півдня РФ, яка потерпає від хронічного дефіциту електроенергії.
«Вони намагалися створити лінію, щоб під’єднати Запорізьку АЕС до енергосистеми півдня Росії. Але завдяки діям Збройних сил України ці плани залишаються марними – неможливо окремо зробити лінію чи запустити енергоблок, все має бути синхронізовано», – пояснив Гончар.
Він підкреслив, що навіть зазнавши поразок у своїх планах, Кремль не відмовиться від можливості використати станцію для провокацій.
«Росія не відмовиться від сценаріїв провокування ядерного інциденту на одному з енергоблоків, як вони намагалися зробити у 2023 році. Тому й надалі потрібно докладати зусиль, щоб не допустити негативних сценаріїв», – наголосив експерт.
Гончар переконаний, що у перспективі Запорізька атомна електростанція неодмінно повернеться під контроль українського Енергоатому.
Як повідомляв Укрінформ, російська пропаганда активізувала інформаційні операції щодо Запорізької АЕС після заяви МАГАТЕ про критичні ризики безпеки станції.
Політика
Президентка Європарламенту Мецола приїхала до Києва

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрів на залізничному вокзалі у Києві президентку Європейського парламенту Роберту Мецолу.
Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці та опублікував відповідну світлину.
Стефанчук назвав візит Мецоли важливим сигналом єдності та непохитної підтримки України.
Раніше президентка Європарламент анонсувала візит до української столиці у соцмережі Х.
«Наступна зупинка: Київ», – написала Мецола в описі до світлини, де вона стоїть біля українського поїзда.
Згодом очільниця Європарламенту поширила фото, на якому її зустрічає голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Знову у Києві. Після 1300 днів з початку агресії я знаходжусь в Україні з потужним сигналом підтримки від Європейського парламенту. Так само, як ми були з вами з першого дня, ми й надалі будемо на вашому боці», – написала Мецола.
Згідно із розкладом, опублікованим пресслужбою Європарламенту, в Мецоли заплановані зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко і керівниками фракцій та груп Верховної Ради. Очільниця Європарламенту також виступить із промовою перед народними депутатами України у Верховній Раді України. Окремо зазначено, що Роберта Мецола має запустити в Україні зовнішній офіс зв’язку Європейського парламенту (European Parliament Antenna). Подібні офіси слугують контактним пунктом для посилення взаємодії з національними парламентами, громадянським суспільством та партнерами на місцях.
Як повідомляв Укрінформ, 12 вересня новопризначена міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер прибула із візитом до Києва та оголосила про надання 142 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки України протягом зими та наступного року.
Перше фото: Фейсбук / Ruslan Stefanchuk
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень ago
Банки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда