Росія на тимчасово окупованих територіях України проводить цілеспрямовану політику з викорінення української ідентичності дітей, зокрема через індоктринацію, мілітаризацію та примусову асиміляцію, заявила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.

Цим матеріалом Інтент продовжує серію публікацій, присвячених роботі місцевого самоврядування. Сьогодні приділимо увагу питанню розподілу влади між міською радою та Одеською міською військовою адміністрацією.

В Одесі сьогодні паралельно діють дві управлінські структури – Одеська міська рада з її виконавчими органами та Одеська міська військова адміністрація. Для одеситів міська рада – звична структура місцевого самоврядування. Військова адміністрація з’явилася в місті лише в жовтні 2025 року, коли Президент України своїм указом утворив Одеську міську військову адміністрацію (далі – ОМВА) Одеського району Одеської області.

Поява ОМВА, однак, не означає автоматичного припинення роботи міської ради, її виконавчого комітету чи інших виконавчих органів. В умовах воєнного стану закон передбачає можливість існування цих структур паралельно, а питання про те, хто саме й які повноваження здійснює, залежить від конкретних обставин та рішень, передбачених законодавством.

Тому для розуміння ситуації в Одесі важливо відповісти щонайменше на кілька запитань: навіщо утворюється військова адміністрація населеного пункту, які повноваження вона отримує після створення, чи перебирає вона на себе повністю повноваження міської ради та її виконавчих органів і, якщо ні, то що саме залишається у системі місцевого самоврядування.

Військова адміністрація – не новий орган місцевого самоврядування

Перше, на що варто звернути увагу, – різний правовий статус цих двох структур. Міська рада є органом місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду. Військова адміністрація населеного пункту натомість є тимчасовим державним органом, який утворюється на період дії воєнного стану для здійснення передбачених законом повноважень.

Рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту приймає Президент України за поданням обласної державної адміністрації або військового командування. Закон також визначає, що такі адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування.

Саме тому поява військової адміністрації не означає, що територіальна громада перестає мати органи місцевого самоврядування. Ключове питання полягає в іншому: які саме повноваження отримує військова адміністрація і чи отримує вона додатково повноваження самої міської ради, її виконавчого комітету та міського голови.

Військова адміністрація може мати різний обсяг повноважень

Закон “Про правовий режим воєнного стану” визначає базові повноваження військових адміністрацій населених пунктів. Окремо закон визначає повноваження начальника військової адміністрації. При цьому закон передбачає і принципово інший варіант.

У разі утворення військової адміністрації населеного пункту Верховна Рада України за поданням Президента може прийняти рішення про те, що начальник військової адміністрації, крім своїх визначених законом повноважень, здійснює також повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету та міського голови. У такому разі апарат ради та виконкому, інші виконавчі органи, а також комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади підпорядковуються начальнику військової адміністрації. Тобто сам факт утворення військової адміністрації і передача їй усіх повноважень міської влади – це не одне й те саме.

На прикладі Херсона це видно особливо чітко. У листопаді 2022 року Верховна Рада окремою постановою надала начальникам низки військових адміністрацій населених пунктів Херсонської області, зокрема Херсонській міській військовій адміністрації, повноваження відповідних міських та сільських рад, їхніх виконавчих комітетів і голів. Одночасно апарати рад, виконавчі органи та комунальні підприємства відповідних громад були підпорядковані начальникам військових адміністрацій.

Отже, для визначення фактичного розподілу повноважень недостатньо лише знайти указ Президента про створення військової адміністрації. Потрібно також перевірити, чи приймала Верховна Рада окреме рішення за поданням Президента про передачу начальнику військової адміністрації повноважень міської ради, її виконкому та міського голови. Для Одеси такого рішення Верховної Ради не знайдено.

Як розподілені ключові повноваження між ОМВА та міським самоврядуванням

Щоб показати цей розподіл наочно, ми звели ключові повноваження ОМВА та органів місцевого самоврядування до кількох основних сфер. Таблиця не є вичерпним переліком, але показує, у яких питаннях центр ухвалення рішень перейшов до військової адміністрації, а що залишилося за міською радою, виконкомом і міським головою.

Як видно з цього розподілу, ОМВА отримала значний обсяг повноважень у ключових сферах управління містом – передусім щодо бюджету, комунального майна, житлово-комунального господарства, містобудування, мобілізації та цивільного захисту. Водночас це не означає, що міська рада, її виконавчі органи та міський голова втратили всі свої функції: частина повноважень залишилася за органами місцевого самоврядування, а в окремих сферах закон розмежовує компетенцію між ними та військовою адміністрацією.

Повноваження, які залишилися за Одеською міською радою

Спробуємо визначити, які саме повноваження продовжує здійснювати Одеська міська рада.

• Внутрішньоорганізаційні повноваження

За міською радою залишаються питання, пов’язані з організацією її власної роботи: затвердження регламенту, утворення постійних комісій, виконавчого комітету та виконавчих органів ради; заслуховування їхніх звітів та звітів міського голови; прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутатів ради та міського голови; утворення органів самоорганізації населення; затвердження положення про помічника-консультанта депутата ради тощо.

• Повноваження міської ради, реалізація яких може залежати від бюджетних рішень військової адміністрації.

Частина рішень формально залишається за міською радою, однак їх практична реалізація може потребувати коштів місцевого бюджету, повноваження щодо якого здійснює ОМВА. До таких питань належать, зокрема, виділення коштів на фінансування філій центрів підготовки громадян до національного спротиву; передача коштів органам самоорганізації населення; затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку; розробка місцевих стратегій адаптації до зміни клімату; прийняття рішень щодо здійснення місцевих запозичень; придбання об’єктів державної власності.

• Повноваження, які міська рада тимчасово не може реалізовувати під час воєнного стану.

До них належить організація та проведення місцевих референдумів. Під час дії воєнного стану проведення всеукраїнських та місцевих референдумів заборонене.

• Інші повноваження, які продовжує здійснювати міська рада.

Вони охоплюють одразу кілька сфер.

У сфері місцевих фінансів і податків міська рада може встановлювати місцеві податки і збори та ставки земельного податку, надавати пільги з місцевих податків і зборів та земельного податку, утворювати цільові фонди і затверджувати положення про них.

У сфері комунального майна та установ за радою залишаються, зокрема, відчуження комунального майна, надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, реорганізація або ліквідація навчальних закладів, утворення наглядових рад у комунальних підприємствах.

У сфері земельних відносин, містобудування та довкілля рада здійснює контроль за використанням та охороною земель, ухвалює рішення щодо організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, організації та здійснення заходів щодо захисту тварин від жорстокого поводження, затверджує місцеві містобудівні програми, генеральні плани та іншу містобудівну документацію.

Окремо за міською радою залишаються рішення з питань адміністративно-територіального устрою та організації життя громади: затвердження статуту територіальної громади, її символіки, заснування місцевих публічних аудіовізуальних медіа, розвиток кінематографу.

До повноважень ради належать також питання транспорту та інфраструктури: визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту, затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів, встановлення плати за доступ до об’єктів будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв’язку та будинкової розподільної мережі комунальної власності.

Міська рада також може виділяти центрам підготовки громадян до національного спротиву землю, приміщення та навчальні матеріально-технічні засоби, забезпечувати розміщення їхніх філій, а також приймати рішення про укладання спеціальних інвестиційних договорів.

У сфері співпраці з іншими громадами та міжнародного співробітництва за радою залишаються рішення про об’єднання в асоціації, вступ до асоціацій та інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування або вихід із них, а також вступ до міжнародних асоціацій і укладання угод про об’єднання єврорегіонального співробітництва.

Повноваження, які залишилися за виконавчим комітетом ради

Виконком одразу позбавили делегованих державою повноважень, передавши їх ОМВА.

У сфері соціально-економічного та культурного розвитку виконкому залишили повноваження щодо розвитку кінематографу та утворення цільових фондів. При цьому закон залишає за виконкомом повноваження щодо підготовки програм соціально-економічного та культурного розвитку, хоча повноваження щодо складання проєкту бюджету до військової адміністрації перейшло.

У галузі бюджету, фінансів і цін виконкому залишили повноваження щодо фінансування видатків бюджету, укладання договорів про збір місцевих платежів, а також підготовки та затвердження переліку спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів.

У повноваженнях управління комунальним майном залишили підготовку і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації.

У повноваженнях у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку за виконкомом залишилися повноваження: обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; організації громадських вбиралень, стоянок та майданчиків для паркування автомобільного транспорту; організація благоустрою населених пунктів; прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті; надання дозволу на розміщення реклами; видача дозволу на порушення об’єктів благоустрою; призначення управителя багатоквартирного будинку; встановлення нормативів (норм) споживання комунальних послуг; прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду. 

У галузі будівництва залишилися усі власні повноваження, окрім надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.

У сфері освіти, охорони здоров’я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності залишилися усі власні повноваження, окрім основного – управління закладами освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їхнього матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

У сфері соціального захисту населення залишилися усі власні повноваження, окрім надання ритуальних послуг.

У сфері організації та забезпечення цивільного захисту залишилися усі власні повноваження, окрім створення матеріальних резервів

Із повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян залишилися майже усі, окрім сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України та централізованого тимчасового зберігання архівних документів.

У деяких галузях виконком зберіг усі власні повноваження:

• у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;
• у сфері здійснення діяльності органу опіки та піклування (пов’язаної із захистом прав дитини);
• в галузі зовнішньоекономічної діяльності;
• в галузі оборонної роботи;
• щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою;
• у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб;
• щодо відзначення державними нагородами України.

Які повноваження втратив Одеський міський голова

У бік ОМВА відійшло право вносити на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги та кандидатур на посаду керівника такої установи.

У бік начальника ОМВА (пункт 5 частини 7 статті 15) відійшло право представляти територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами. Зате в міського голови залишилося право представляти територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у міжнародних відносинах.

Висновок

Проведене нами зіставлення норм законодавства показує, що утворення ОМВА не припинило повноважень Одеської міської ради, її виконавчого комітету та міського голови. Водночас це не означає, що після створення ОМВА всі ці органи продовжують здійснювати свої повноваження у тому самому обсязі, що й до її утворення.

Верховний Суд у постанові від 28 травня 2026 року у справі №620/4737/23 прямо зазначив, що військова адміністрація населеного пункту з моменту її утворення набуває повноважень, визначених частиною другою статті 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. При цьому утворення військової адміністрації саме по собі не припиняє повноважень місцевої ради. Повна передача начальнику військової адміністрації всього обсягу повноважень міської ради, її виконавчого комітету та міського голови можлива лише за окремим рішенням Верховної Ради України за поданням Президента.

Тому в Одесі фактично склалася ситуація, коли міська рада та її виконавчі органи продовжують існувати і зберігають частину своїх повноважень, але значний обсяг функцій, які безпосередньо стосуються управління життєдіяльністю міста, з моменту утворення ОМВА перейшов до неї.

Найбільше це проявляється у питаннях бюджету, управління комунальним майном, земельних відносин, містобудування, житлово-комунального господарства, транспорту, цивільного захисту та інших сферах, де закон одночасно визначає відповідні повноваження для органів місцевого самоврядування та військової адміністрації.

Отже, поява ОМВА змінила не сам факт існування місцевого самоврядування в Одесі, а розподіл компетенції між ним та тимчасовим державним органом. І хоча ОМВА не отримала всієї повноти повноважень міської ради, її утворення суттєво змістило центр прийняття рішень у низці ключових сфер управління містом.

Проведений аналіз також показує законодавчу прогалину: чинне законодавство не дає достатньо чіткого алгоритму розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів у випадку їх одночасного функціонування. Тому законодавче врегулювання такого розподілу дозволило б уникнути різного трактування повноважень органів влади та чіткіше визначити відповідальність кожного з них за прийняття рішень.
 

Сергій Бондаренко

Про це пише Reuters, передає кореспондент УСІ.

Український аграрний сектор опинився під новим серйозним тиском через фактичне блокування морського експорту. Російські атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна призвели до різкого скорочення відвантажень зерна, а разом із цим — до падіння доходів українських фермерів.

За даними Reuters, у перші два тижні серпня 2026 року експорт українського зерна скоротився приблизно на 75%. Для аграрного сектору, який значною мірою залежить від можливості вивозити продукцію через Чорне море, така ситуація створює ризик накопичення непроданого врожаю.

Україна залишається одним із найбільших світових виробників пшениці, кукурудзи та соняшнику. При цьому близько 90% експорту цих культур традиційно припадає на морський маршрут через Чорне море.

Проблема виникла саме в період активних жнив. Зараз українські аграрії завершують збирання пшениці, а вже наступного місяця має стартувати масове збирання кукурудзи. Якщо продукцію не вдасться оперативно реалізувати, елеватори можуть опинитися переповненими, а виробники — без грошей для продовження роботи.

Про труднощі зі збутом розповів фермер Сергій Рибалко. За його словами, його зерносховище вже майже заповнене, тоді як попереду ще збір кукурудзи. Раніше аграрій продавав урожай великому українському агрохолдингу «Нібулон» та місцевим переробним підприємствам. Тепер, за його словами, попиту фактично немає.

Ситуацію фермер описав як повну зупинку фінансових потоків: доходи від реалізації продукції скоротилися, а можливості для експорту практично зникли.

Особливо небезпечно це напередодні нової посівної кампанії. Аграріям необхідно закуповувати паливо, виплачувати заробітну плату працівникам, оплачувати логістику та готуватися до посіву озимих культур. Без виручки від продажу зерна забезпечити ці витрати стає дедалі складніше.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що за нинішніх умов фермери можуть отримувати прибуток фактично лише від експорту пшениці. Щодо інших зернових культур, ціни можуть не покривати виробничих витрат.

Окремою проблемою залишається логістика. Коли чорноморські порти вже блокувалися на початку повномасштабного вторгнення, Україна переорієнтувала значну частину аграрного експорту на залізничні та автомобільні маршрути через західний кордон.

Проте нині повторити цей сценарій у повному масштабі значно складніше. Серед факторів, які обмежують альтернативні маршрути, — проблеми у відносинах із Польщею, посилення торговельного режиму з Європейським Союзом, зниження рівня води в Дунаї та російські удари по залізничній інфраструктурі.

Через це українські експортери мають менше можливостей швидко перекинути великі обсяги зерна на сухопутні маршрути. А збільшення вартості логістики додатково зменшує прибутковість аграрного бізнесу.

Водночас проблема виходить за межі України. За словами Дениса Марчука, затримки з експортом українського зерна можуть створити ризики для країн Африки та Близького Сходу, які значною мірою залежать від імпорту продовольства.

Цього року Україна розраховує зібрати близько 60 млн тонн зерна — приблизно на рівні минулорічного показника.Однак рекордний урожай сам по собі не гарантує доходів аграріям, якщо його не буде можливості вчасно вивезти та продати.

На цьому тлі українська влада наголошує на необхідності терміново розширювати альтернативні експортні маршрути. Водночас економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський попереджає, що економічні наслідки нової блокади можуть виявитися не менш серйозними, ніж у 2022 році, а за окремими напрямами — навіть важчими.

Для фермерів це означає ризик опинитися в ситуації, коли врожай є, але продати його за прийнятною ціною неможливо. А без коштів від реалізації цьогорічної продукції господарствам буде складно профінансувати наступний виробничий цикл.

Раніше на УСІ – ціни на яблука в Україні можуть знизитися: виробники очікують здешевлення нового врожаю.