Суспільство
Командувач ВМС України Неїжпапа розповів, як потопили крейсер “москва” Анонси
Командувач ВМС України розповів про подробиці ураження флагмана Чорноморського флоту рф “москва”. Хоч влучання двома ракетами виглядала малоймовірною, але комбінація кількох факторів призвела до його затоплення.
Про це повідомили Крим.Реалії
Як розповів командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, було тільки дві ракети, щоб потопити крейсер та ймовірність влучання була дуже низька.
Ракета потрапила в камбуз, що є найбільшим приміщенням на крейсері, під яким розташоване машинне відділення. Носове машинне відділення знаходилось недалеко від центрального командного пункту корабля.
Крім того, здетонував боєзапас установки АК-630, що, ймовірно, значно посилило пошкодження. Друга ракета потрапила в кормову частину, спричинивши нові руйнування. Через шторм у три бали екіпажу було важко боротися за живучість корабля, який врешті-решт затонув.
Як зазначив Олексій Неїжпапа, цей успіх став не тільки тактичним, але й символічним: це був не просто крейсер, а головний корабель російського флоту в Чорному морі.
Зараз Україна єдина країна в світі, яка під час війни знищила ракетний крейсер. Поки що ми перші в цьому, – зазначив Неїжпапа.
Командувач ВМС додав, що “з цього крейсера починалися всі конфлікти, які росія вела з моря”.
Крейсер “москва”, флагман Чорноморського флоту росії, був потоплений у середині квітня 2022 року. За даними українських військових, судно було вражене двома протикорабельними ракетами “Нептун”. У результаті удару на борту сталася детонація боєзапасу, що спричинило серйозні пошкодження корабля.
Спочатку Міністерство оборони рф заявило, що крейсер зберіг плавучість і пожежу на борту вдалося локалізувати. Однак згодом офіційно підтвердили, що корабель затонув через шторм при буксируванні в Севастополь.
Довгий час російська сторона не розголошувала інформацію про втрати. Лише через дев’ять днів після атаки вони повідомили, що на борту загинув один моряк, 27 зникли безвісти, а 396 членів екіпажу були евакуйовані. 22 квітня 2022 року тодішній секретар РНБО України Олексій Данилов оцінив, що росія змогла врятувати 58 із 510 осіб, які перебували на борту.
Крейсер “москва” став відомим завдяки фразі українського прикордонника, що стала мемом.
Нещодавно українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши окупантам багатомільйонних збитків. Це значно послаблює їх здатність виявляти повітряні та надводні загрози. Загальна вартість знищених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.
Крім того, армія рф в тимчасово окупованому Криму протягом кількох днів не могла оговтатися після потужної атаки, яку здійснило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Точні удари українських військових завдали серйозних втрат ворожим системам протиповітряної оборони та командним пунктам, що продемонструвало їхню вразливість.
У Києві презентували наукову монографію «Лінгвістика гібридної війни».
Книгу в Укрінформі представила Національна академія Служби безпеки України.
У науковій монографії «Лінгвістика гібридної війни» комплексно обґрунтовано новий міждисциплінарний напрям – лінгвістику гібридної війни.
Тут даються відповіді на запитання: чи може слово бути зброєю, як Росія використовує мову, історичні міфи, пропагандистські наративи та цифрові технології для впливу на свідомість суспільства, а головне – як українська наука може не лише розпізнавати ці загрози, а й пропонувати ефективні інструменти протидії.
Книга стала результатом співпраці науковців і практиків у сферах лінгвістики, стратегічних комунікацій, національної безпеки, психології, права, журналістики, комп’ютерної лінгвістики та інформаційних технологій.
«Автори книги використовували не лише власний досвід, а й людей з поля бою. Ця книга – про досвід війни та потреби, які зараз також починає розуміти світ. Наше завдання – бути флагманом, розширити кругозір та розуміння українців і партнерів», – зазначив ректор Національної академії СБУ Андрій Черняк.
У монографії досліджені використання мови як інструменту гібридної та когнітивної війни, технології російських інформаційно-психологічних операцій та можливості проактивної протидії, механізми конструювання пропагандистських наративів, історичних міфів і маніпулятивних дискурсів; феномен ментальної окупації та особливості російської риторики на тимчасово окупованих територіях України, гендерний вимір інформаційного протистояння, можливості використання штучного інтелекту, автоматизованого аналізу текстів і технологій великих даних для виявлення деструктивного контенту та прогнозування інформаційних загроз.
Головна ідея видання – перетворення лінгвістичного знання на практичний інструмент гарантування національної безпеки, протидії російській агресії та зміцнення когнітивної стійкості українського суспільства.
«На жаль, лінгвістику гібридної війни об’єктивно використовує проти України не лише Росія. І це новий глобальний виклик, із яким ми стикаємося. І на це теж треба відповідати. Це війна не лише проти Росії, а проти російського глобального впливу на частину міжнародної спільноти, яку ми справедливо хотіли б вважати своїми союзниками, та які поділяли б не лише наші цінності, а й певний апарат – символічний, семантичний тощо», – зпідкреслив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов.
Особливість монографії – її практична спрямованість. Автори не обмежуються аналізом механізмів російського інформаційного впливу, а пропонують наукові підходи та інструментарій, які можна використовувати у секторі безпеки та оборони, державних інституціях, системі стратегічних комунікацій, медіа й освіті.
Монографія «Лінгвістика гібридної війни» позиціонується як відповідь української науки на виклики війни, у якій боротьба точиться не лише за території, а й за свідомість, ідентичність, історичну пам’ять і майбутнє.
Як повідомляв Укрінформ, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте вважає, що російська гібридна війна може бути не менш руйнівною, ніж конвенційна.
Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
У Варшаві знайшли документ XVI століття, у якому йдеться про напад українських козаків на фортецю Очаків. За словами доктора історичних наук Тараса Чухліба, похід очолював отаман Васько Чорний, ім’я якого раніше не було відоме українській історичній науці.
Про історичну знахідку повідомив Тарас Чухліб.
Документ датований 1572 роком і містить лист османських комендантів Очакова Мустафи та Омара до польського короля Сигізмунда II Августа.
За словами історика, османські урядовці скаржилися королю на напад українських козаків на чолі з Васьком Чорним і просили покарати нападників.
Лист знайшли в Архіві Коронному Варшавському в Польщі. Документ написаний османською мовою, його переклав доктор габілітований Даріуш Колодзейчик. Чухліб опублікував знахідку на своїй сторінці у Facebook разом зі старовинною гравюрою Очакова.
Історик звернув увагу на документ на тлі заяв російського диктатора володимира путіна про те, що російський генералісимус Олександр Суворов нібито “завоював для українців турецький Очаків”.
Проте знахідка свідчить, що українські козаки атакували османську фортецю задовго до часів Суворова.
Російська пропаганда приписує взяття Очакова виключно російським генералам, замовчуючи роль українських козаків. Водночас під час штурму турецької фортеці важливу роль відіграла козацька флотилія на “чайках” під проводом отаманів Сидора Білого та Антіна Головатого.
Сьогодні Очаків потерпає від російської агресії. Місто щодня зазнає обстрілів із боку окупованої Кінбурнської коси. За мужність і стійкість під час повномасштабної війни Очаків заслужив народне звання Міста-Героя.
У Болграді з’явилося ще одне важливе свідчення новітньої історії краю та його людей. Напередодні та з нагоди Дня територіальної оборони України, який цьогоріч відзначали 4 жовтня, подружжя Кулєшових передали до музею Центру культури та дозвілля Болградської міської ради пам’ятний військовий альбом «Бойовий шлях 184 окремого батальйону територіальної оборони 122 окремої бригади територіальної оборони». Як та для чого було створено це видання, дізналася «Бессарабія INFORM».
Зазначимо, це не просто збірка аматорських фотографій. На його сторінках закарбована історія людей, які на початку повномасштабного вторгнення залишили свої мирні професії та стали до лав територіальної оборони, бойові будні, побратимство, виконання завдань і моменти служби, які тепер назавжди залишаться частиною історії.
Автори фотоальбому – подружжя Кулєшових, самі пройшли цей військовий шлях у складі частини, тому ідея створення такого видання для них має особливе значення.
Нагадаємо, 184-й окремий батальйон територіальної оборони об’єднав мешканців Болграда, Татарбунарів, Сарати, Болградського та Білгород-Дністровського районів Бессарабії, Одеси та інших куточків Одещини. У мирному житті вони мали різні професії, родини та життєві історії, однак із початком великої війни опинилися в одному строю.
«Батальйон ТрО на початку повномасштабної війни – це історія про те, як звичайні люди за одну мить стали захисниками. Про тих, хто не питав: “Чи страшно?”, а питав: “Що потрібно зробити?”. Саме з цього починається книга-альбом», — розповів Геннадій Кулєшов «Бессарабії INFORM».
Фотографії для майбутнього альбому почали збирати ще під час служби. Спочатку просто на згадку, а згодом, коли світлин ставало дедалі більше, прийшло розуміння, що з цих кадрів можна зберегти цілу історію підрозділу.
«Ми збирали все, що вдалося. На жаль, не всі військовослужбовці батальйону є на фотографіях. Частина фото була втрачена разом із телефоном, який зламався після Бахмута. Тому до альбому потрапило лише те, що ми змогли зберегти та зібрати», — пояснює Геннадій.
Водночас він підкреслює, що відсутність людини на сторінках альбому зовсім не означає її відсутності в історії батальйону. За його словами, кожен, хто служив у 184-му окремому батальйоні, виконував бойові завдання, підтримував побратимів і робив свою справу заради спільної мети, залишив свій слід у його бойовому шляху.
Створення видання стало спільною справою багатьох людей, адже основою альбому стали фотографії, зроблені самими військовослужбовцями.
«Заслуга в тому, що цей альбом взагалі з’явився, належить усім військовим 184-го батальйону. Це їхня історія, їхні фотографії та спогади. Ми лише зібрали все це докупи, сформували альбом, надрукували його і тепер передали до музею», — наголошує Геннадій.
На сторінках видання – не лише фотографії. Це своєрідна пам’ять про тих, хто був поруч, хто продовжує боротися, хто чекав своїх рідних удома, а також про побратимів, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Саме тому автори альбому вирішили, що він має зберігатися не лише в родинному архіві.
«Ми хотіли, щоб це видання могли побачити інші люди, молодь, наші діти. Щоб через роки можна було відкрити її і згадати, хто був у цьому батальйоні, через що вони пройшли і якою ціною Україна виборює свою свободу», – додав Геннадій Кулєшов.
Тепер альбом стане частиною музейного фонду Центру культури та дозвілля Болграда – місця, де зберігаються свідчення історії громади та її людей.
Раніше ми повідомляли: Рожеві пелікани готуються до міграції на південь: як війна руйнує спокій птахів у «Тузлівських лиманах»
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень ago
Працівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Усі новини1 тиждень agoІлон Маск вирішив помститися «мертвому сину» за зміну статі (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Війна1 тиждень agoУдар по Рошен – РФ влучила в завод у Вінниці – Фокус
-
Війна1 тиждень agoПлетенчук сказав, як часто Росія застосовує ракетоносії морського базування проти України