Connect with us

Суспільство

Командувач ВМС України Неїжпапа розповів, як потопили крейсер “москва” Анонси

Published

on



Командувач ВМС України розповів про подробиці ураження флагмана Чорноморського флоту рф “москва”.  Хоч влучання двома ракетами виглядала малоймовірною, але комбінація кількох факторів призвела до його затоплення.

Про це повідомили Крим.Реалії

Як розповів командувач ВМС України Олексій Неїжпапа, було тільки дві ракети, щоб потопити крейсер та ймовірність влучання була дуже низька.

Ракета потрапила в камбуз, що є найбільшим приміщенням на крейсері, під яким розташоване машинне відділення. Носове машинне відділення знаходилось недалеко від центрального командного пункту корабля. 

Крім того, здетонував боєзапас установки АК-630, що, ймовірно, значно посилило пошкодження. Друга ракета потрапила в кормову частину, спричинивши нові руйнування. Через шторм у три бали екіпажу було важко боротися за живучість корабля, який врешті-решт затонув.

Як зазначив Олексій Неїжпапа, цей успіх став не тільки тактичним, але й символічним: це був не просто крейсер, а головний корабель російського флоту в Чорному морі.

Зараз Україна єдина країна в світі, яка під час війни знищила ракетний крейсер. Поки що ми перші в цьому, – зазначив Неїжпапа.

Командувач ВМС додав, що “з цього крейсера починалися всі конфлікти, які росія вела з моря”.

Крейсер “москва”, флагман Чорноморського флоту росії, був потоплений у середині квітня 2022 року. За даними українських військових, судно було вражене двома протикорабельними ракетами “Нептун”. У результаті удару на борту сталася детонація боєзапасу, що спричинило серйозні пошкодження корабля.

Спочатку Міністерство оборони рф заявило, що крейсер зберіг плавучість і пожежу на борту вдалося локалізувати. Однак згодом офіційно підтвердили, що корабель затонув через шторм при буксируванні в Севастополь.

Довгий час російська сторона не розголошувала інформацію про втрати. Лише через дев’ять днів після атаки вони повідомили, що на борту загинув один моряк, 27 зникли безвісти, а 396 членів екіпажу були евакуйовані. 22 квітня 2022 року тодішній секретар РНБО України Олексій Данилов оцінив, що росія змогла врятувати 58 із 510 осіб, які перебували на борту.

Крейсер “москва” став відомим завдяки фразі українського прикордонника, що стала мемом.

Нещодавно українські дрони Prymary успішно знищили в Криму російські радіолокаційні станції та військову техніку, завдавши окупантам багатомільйонних збитків. Це значно послаблює їх здатність виявляти повітряні та надводні загрози. Загальна вартість знищених об’єктів оцінюється в десятки мільйонів доларів.

Крім того, армія рф в тимчасово окупованому Криму протягом кількох днів не могла оговтатися після потужної атаки, яку здійснило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Точні удари українських військових завдали серйозних втрат ворожим системам протиповітряної оборони та командним пунктам, що продемонструвало їхню вразливість.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

У застосунку «Армія+» з’явилась оновлена версія курсу «Оборонні закупівлі 2.0»

Published

on



У застосунку «Армія+» вийшла оновлена версія навчального курсу «Оборонні закупівлі 2.0», програма якого враховує останні зміни в законодавстві та містить актуалізовані відеолекції й нормативну базу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.

«Ключовим доповненням стали практичні матеріали із закупівель безпілотних систем, засобів РЕБ і дронів українського виробництва. Курс допоможе військовим краще орієнтуватися в сучасних процедурах закупівель, ухвалювати обґрунтовані рішення та уникати поширених помилок», – ідеться в повідомленні.

В оборонному відомстві зауважили, що навчання насамперед буде корисним для фахівців із логістики, закупівлі та матеріально-технічного забезпечення у військових частинах. Курс охоплює весь цикл закупівель – від планування потреб і аналізу ринку до проведення закупівлі та укладання договорів.

Так, в оновленому курсі в застосунку Армія+ стали доступні:

  • настанови для військових, яких уперше призначили уповноваженими із закупівель у військових частинах;
  • практичні поради для планування закупівель, підготовки технічних вимог і визначення критеріїв відбору постачальників;
  • модуль про методи закупівель тепер містить порівняння різних способів закупівлі за складністю та строками;
  • модулі про відкриті торги, спрощені закупівлі, Prozorro Market з актуальними алгоритмами та рекомендаціями експертів;
  • додаткові матеріали для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ, фортифікацій, українських дронів;
  • роз’яснення про ПДВ в оборонних закупівлях;
  • приклади моніторингів Держаудитслужби та розбір типових помилок, які допоможуть уникати порушень законодавства.

Також до курсу додали актуальні нормативні документи, інструкції та методичні матеріали, які можна використовувати в роботі з закупівлями.

Читайте також: «Резерв+» може бути недоступним з 18 до 22 липня – Міноборони

Як зауважили у міністерстві, «Оборонні закупівлі 2.0» – один із найбільших навчальних курсів у застосунку «Армія+», який містить 48 відеоуроків, об’єднаних у тематичні модулі. Після кожного модуля передбачене тестування, а після завершення навчання – фінальний іспит та електронний сертифікат.

Авторами курсу стали експерти «Проєкту 100», який реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» та виконує Проєкт реформи оборонних закупівель. Проєкт фінансується в межах Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО Україні за підтримки та нагляду команди Спеціального радника з питань оборони Великої Британії.

Як повідомляв Укрінформ, у застосунку «Армія+» став доступний новий навчальний курс «Службове розслідування».

Фото: armyinform.com.ua



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Румунія вдруге за два дні збила дрон, що залетів після атаки на Одещину Анонси

Published

on


25 липня 2026, 10:57

10



Фото: ac.nato.int

Російські безпілотники, якими окупанти майже щоночі атакують південь Одеської області, дедалі частіше залітають у повітряний простір сусідньої Румунії. Лише за останні два дні румунські військові двічі збивали дрони.

Про інцидент повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

 25 липня близько 08:30 за місцевим часом румунські військові знищили ще один безпілотник приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. 

За його словами, дрон збив пілот винищувача F-16 Повітряних сил Румунії. Тип безпілотника офіційно не називали.

Це вже другий подібний випадок за останні дві доби. Напередодні, 24 липня близько 11:00, румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який вторгся у повітряний простір країни.

Президент Румунії тоді пояснив, що ціль перебувала над незаселеною місцевістю, тому пілот міг застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

Хоча офіційно тип збитого безпілотника не уточнювали, раніше румунські військові візуально ідентифікували схожий апарат як російський ударний дрон Shahed.

Після інциденту 24 липня Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі повідомило, що для контролю ситуації в повітря підняли два румунські винищувачі F-16 з авіабази Фетешти та два італійські Eurofighter з авіабази Міхаїл Когелнічану. Авіація діяла під командуванням НАТО для ідентифікації невідомого безпілотника, який рухався поблизу повітряного простору Румунії.

Обидва випадки сталися на тлі масованих російських атак по Ізмаїльському району Одеської області.

За даними Ізмаїльської РДА, у ніч на 25 липня російські війська знову атакували район ударними безпілотниками. Завдяки роботі сил протиповітряної оборони масштабних руйнувань вдалося уникнути.

Днем раніше, у ніч на 24 липня, Ізмаїльський район також зазнав масованої атаки “шахедів”. Повітряна тривога та удари тривали майже дві години.

Удари по інфраструктурі чорноморських портів та суднах почали впливати на роботу українського зернового експорту через Чорне море. На цьому тлі трейдери обговорюють можливість перенаправити частину поставок через порти Дунаю та румунську Констанцу.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини

Published

on


За перші 17 днів липня 2026 року в Одеській області оголосили 141 повітряну тривогу – це майже стільки ж, скільки пролунало за весь попередній місяць. 

Про це свідчать дані статистики повітряних тривог Air-alarms.

Якщо у червні на область пролунало 162 тривоги за повний місяць, то за неповні 17 днів липня їх кількість уже сягнула 141. Тобто інтенсивність тривог у липні зросла майже вдвічі порівняно з попереднім місяцем – і це ще без урахування другої половини місяця.

Зросла й середня тривалість сигналів, якщо в червні одна тривога в середньому тривала 36 хвилин 51 секунду, то в липні цей показник зріс до 43 хвилин 57 секунд.

Найдовша тривога липня пролунала 12 числа о 21:18 і тривала 3 години 56 хвилин 30 секунд – це довше за рекордну тривогу червня, яку оголосили 7 червня о 20:52 і яка тривала 3 години 2 хвилини 7 секунд.

Останній сигнал, зафіксований станом на 17 липня, пролунав о 22:58 і тривав 1 годину 16 хвилин 6 секунд.

В обидва місяці найбільш загрозливим періодом доби залишається вечір – проміжок з 18:00 до опівночі.

Втім, пікові години дещо змістилися: якщо в червні найбільше тривог оголошували близько 22:00, то в липні пік змістився на більш ранній вечірній час – близько 19:00.

Змінився й день тижня з найбільшою кількістю тривог: у червні це був понеділок, а в липні – середа.

За перші 17 днів липня медіа повідомили про 31 вибух в Одеській області за даними OSINT-моніторингу. Це вже більш ніж удвічі перевищує показник за весь червень, коли зафіксували 13 таких повідомлень.

Лише за 17 липня надійшло чотири повідомлення про вибухи, а останнє з них сталося о 19:53 у Чорноморську. Для порівняння, останнє червневе повідомлення про вибух надійшло 24 червня о 21:32 з Одеси.

Якщо на початку року кількість повітряних тривог була значно меншою, то навесні вона почала зростати, а влітку досягла максимуму.

Так, за даними сервісу статистики повітряних тривог, в Одеській області було оголошено:

  • січень – 93 тривоги;
  • лютий – 99;
  • березень – 168;
  • квітень – 160;
  • травень – 120;
  • червень – 162;
  • липень (станом на 17 число) – 141.

 

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.