Про це під час пресконференції в Укрінформі, присвяченій старту програми, повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін.

«1 квітня завершився відбір проєктів у рамках третьої фази Програми відновлення України. Це транш у сумі 100 млн євро, або близько 4,5 млрд грн, виділений Європейським інвестиційним банком. Всього ми отримали 468 заявок від більш як 200 громад на загальну суму 19,6 млрд грн», – сказав Рябикін.

Із поданих заявок було відібрано 131 проєкт, реалізація яких розпочнеться найближчим часом.

За інформацією Мінрозвитку, у поточній фазі Програми відновлення фокус зроблено на ініціативах, які будуть реалізовуватися в громадах за чотирма напрямами:

– енергетична стійкість громад – 37 проєктів на 1,1 млрд грн;

– модернізація інфраструктури водопостачання та водовідведення – 68 проєктів на 2 млрд грн;

– реконструкція медичних закладів – 21 проєкт на 1,1 млрд грн;

– будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб: 5 проєктів на 0,3 млрд грн.

«Найбільше фінансування отримав напрям водопостачання і водовідведення. Ці проєкти складають 42% загальної кількості. Друга частина – це охорона здоров’я, проєкти, які стосуються комплексного ремонту чи облаштування кластерних і надкластерних лікарень, перинатальних центрів. Крім того, це проєкти розподіленої генерації – придбання і встановлення когенераційних установок, котелень на альтернативних видах палива. Тобто все те, що наразі дуже важливо для громад, але через дорогу вартість, як правило, не може бути покрито за рахунок місцевих бюджетів», – наголосив Рябикін.

Так, шляхом встановлення додаткового енергообладнання буде згенеровано майже 81 МВт електро- та теплоенергії. А для внутрішньопереміщених осіб буде збудовано близько 190 квартир.

Заступник міністра підкреслив, що за умовами відбору громада мала запропонувати співфінансування проєкту на рівні щонайменше 23% його вартості, яка зазначена в проєктно-кошторисній документації. Решту буде дофінансовано з державного бюджету.

«Деякі громади могли запропонувати більший відсоток співфінансування, наприклад, Львівська громада для будівництва надкластерної лікарні запропонувала 30% співфінансування, відповідно, 70% вони отримують як субвенцію з державного бюджету», – розповів Рябикін.

Пріоритет при розподілі коштів надавався громадам з прифронтових регіонів. Загалом очікується, що послугами в результаті успішної реалізації проєктів буде охоплено близько 4 млн українців.

На реалізацію ініціатив відведено 18 місяців, відтак, значна їх частина має бути втілена вже протягом поточного року.

«Особливо це стосується когенераційних установок, які точно мають бути встановлені до початку опалювального сезону. Можливо, обмеження по часу є драконівським методом. Але програма відновлення розпочалася ще у 2016 році, на неї залучено вже майже 640 млн євро. Проте досі є проєкти, якість та темпи реалізації яких бажають кращого. Тому ми разом з Європейським інвестиційним банком, з ПРООН намагаємося якомога швидше впровадити ці проєкти в життя», – зауважив Рябикін.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів України затвердив рішення, які дозволяють залучити 200 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку для продовження реалізації “Програми відновлення України ІІІ” та на проєкт “Відновлення водопостачання і водовідведення України”.

Фото: НБУ

Про це повідомив міський голова Очакова Сергій Бичков під час підписання меморандуму з тиловими громадами різних регіонів України, які допомагатимуть з відновленням в рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», передає кореспондент Укрінформу.

«У нашому курортному Очакові наразі пошкоджень або цілковитих руйнувань зазнало 80 відсотків інфраструктури та житлових будинків. Практично немає жодної вцілілої бази відпочинку. В усіх будівлях пошкоджені дахи, вікна, двері. Армія РФ регулярно обстрілює місто з різних видів зброї», – сказав Бичков.

За його словами, з першого дня повномасштабного вторгнення і по сьогодні місто знаходиться в зоні активних бойових дій, частина громади (села, які знаходяться на Кінбурні – ред.) окупована.

До війни у місті проживало 14 тисяч людей, наразі залишилася половина.

«Раніше наша громада була самодостатньою, ми навіть платили реверсну дотацію до бюджету. Коли почалося повномасштабне вторгнення – закрилися усі бази відпочинку, не стало відрахувань земельного податку, бо у зоні бойових дій це заборонено. То ж наш міський бюджет на понад 80 відсотків залежав від ПДФО військових, поліції та ДСНС. Коли ж і його забрали до держбюджету, ми стали дотаційними», – зазначає мер.

І додає, що наразі місто співпрацює з міжнародними партнерами та благодійними гуманітарними організаціями. Завдяки їм отримують продуктові набори та іншу допомогу, півтора року місцевих жителів забезпечували гарячими обідами.

Наразі у місті згорнуті усі соціальні та програми з відновлення. При цьому тут забезпечене стабільне водопостачання, є електрика та газ, працюють магазини та ринок.

«Також відремонтовано 500 покрівель, деякі по кілька разів. Але людям треба десь жити, тому вимушені це робити. У нас було три ремонтні бригади, сьогодні залишилася лише одна, тут небезпечно, тому не всі витримують», – додав Бичков.

Ще одним важливим питанням у громаді є облаштування укриттів. Наразі їх вже відремонтовано 4600 кв. м. Одне з таких знаходиться у місцевій лікарні. За словами її директора Валерія Кнітеля, – це підземне приміщення, яке складається з 21 кімнати площею 620 квадратних метрів. Тут є туалети, душові, палати на 25 хворих, міні-операційна та перев’язувальна. Також є три приміщення для укриття людей з додатковим виходом на вулицю.

Крім того, на вулицях міста встановлено 12 мобільних укриттів, але потрібно ще 4-5.

За словами мера, попри труднощі, тут не сидять склавши руки, напрацьовують зв’язки, будують плани на відновлення. Зокрема зараз відпрацьовуються проєкти по будівництву нових очисних споруд, водогонів тощо. У міста є земельні ділянки під спорудження вітрових та сонячних електростанцій, готельних комплексів та житла.

«Війна рано чи пізно закінчиться, тож ми пропонуємо потенційним інвесторам приїздити до нас і співпрацювати», – наголосив очільник міста.

Наразі Очаків має чотири громади-партнери: Деражнянську (Хмельницька обл.), Кам’янко-Бузьку (Львівська обл), Новодністровську (Чернівецька обл.) та Звенигородську (Черкащина).

Як повідомлялося, вісім громад-форпостів Миколаївщини отримали партнерів з тилових громад восьми регіонів України у рамках Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади», які допоможуть їм з відновленням.

Фото: Наталія Грудова

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, інформуючи про підсумки зустрічі Президента з очільниками прифронтових громад Дніпропетровщини.

«Вчора відбулася зустріч із керівниками Нікопольського, Синельниківського, Криворізького районів, усього було близько 30 керівників громад. Хочу сказати, що це форматна зустріч, вона проходить регулярно, коли у президента є відповідні відрядження регіоном, і, звичайно, що особливий фокус на таких зустрічах – це обговорення питань, які виникають у керівників громад. І вчора саме фокус був на ті громади, які постійно перебувають під обстрілами», – поінформував Кулеба.

За його словами, попри складну безпекову ситуацію, ці громади працюють, відновлюють житло, забезпечують базові послуги для своїх громадян і серйозно допомагають Силам оборони.

«Вчора обговорили конкретні рішення від уряду. Уряд на своєму засіданні виділив 1,5 млрд грн додаткової дотації для прифронтових громад та регіонів, які цього найбільше потребують. Дніпропетровщина отримала 42 млн грн, найбільше отримала Донецька область – 418 млн грн, Харківська, Запорізька, Сумська, Чернігівська, Херсонська, Миколаївська, тобто не забули жодну громаду, яка зараз під обстрілами», – розповів віцепрем’єр.

За його словами, ще одне рішення уряду – близько 10 млн грн на місяць, залежно від чисельності мешканців, отримуватимуть громади, які мешкають на прифронтових територіях.

«Фінансування передбачено на будівництво укриттів, на будівельні матеріали, на закупівлю спеціальної техніки і транспорту для комунальних підприємств. І, звичайно, на оперативні аварійно-відновлювальні роботи, тому що в цих громадах постійно відбувається пошкодження мереж, як внутрішніх, так і зовнішніх. Це і газопостачання, і безумовно, електрика», – розповів Кулеба.

Під час зустрічі з главою держави йшлося і про інші проєкти, які реалізовуються завдяки співфінансуванню та допомозі партнерів. Йдеться про будівництво в різних громадах Дніпропетровщини: водогону, соціального житла для ВПО, встановлення модульних газових котелень та запуск газотурбінної станції потужністю 250 мВт.

Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський відвідав Кривий Ріг і побував на місці трагедії, де 4 квітня внаслідок прильоту російської ракети загинули 19 осіб, 9 з яких – діти. Він відвідав у госпіталі поранених військовослужбовців, які виконували бойові завдання на Донеччині та в Курській області РФ.

Фото: ОП