Одеса
Кримський міст залишився без захисту – бонові загородження зникли

Кримський міст. Фото ілюстративне: REUTERS
Біля Керченського мосту в Криму зменшилася кількість барж бонового загородження, які захищають споруду від українських дронових атак. Ймовірно, через те, що їх пошкодив шторм.
Про це повідомляють журналісти каналу “Кримський вітер”, посилаючись на дані супутникової зйомки.
Реклама
Читайте також:
Бонових загороджень поменшало
Останнім часом відбулися зміни в “баржовому захисті” біля північної частини Керченського мосту. 28 березня супутники зафіксували 17 бонових загороджень. А вже 14 квітня їх стало 13, одне з яких — напівзатоплене в результаті нещодавнього шторму.
“Разом — мінус чотири баржі. Куди поділися, незрозуміло. За період у протоці кілька разів були сильні шторми”, — йдеться у повідомленні моніторингової групи “Кримського вітру”.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про загрозу для Одещини з моря. А також про фільтрацію дітей в окупованому Криму.
Реклама
Одеса
У Молдові затримали прикордонника за викрадення українців

Затримання прикордонника у Молдові. Фото: скриншот
Начальника сектору прикордонної поліції Молдови підозрюють у викраденні двох українців, які незаконно потрапили до країни. Чоловік примусово переправив їх назад до України, однак перед цим пограбував. Він перебуває під вартою.
Про це повідомили в прокуратурі Молдови.
Реклама
Читайте також:
Викрадення українців
За версією слідства, начальник сектору прикордонної поліції викрав двох українців, які незаконно прибули до Молдови, та силоміць переправив їх через Дністер до України. Правоохоронці стверджують, що поліцейський відібрав у кожного з чоловіків по 100 євро. Під час обшуків у нього виявили речі, які, ймовірно, належали іноземцям, що також нелегально перетинали кордон і були примусово відправлені назад в Україну.
За клопотанням прокуратури з боротьби з організованою злочинністю та особливих справ, Кишинівський суд відправив затриманого під варту на 30 днів. Розслідування триває, слідчі встановлюють усі деталі та можливих співучасників.
Нагадаємо, ми писали, у Тірасполі лунали вибухи, проводили військові навчання. Також ми повідомляли, що СБУ затримала одесита, який готував теракти.
Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
Одеса
Одеса під ризиком енергопостачання, але резерви достатні

Будинок без світла в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Одеса та Київ — два найбільш вразливі регіони щодо енергопостачання. Проте система достатньо захищена, а відключення електрики та тепла під контролем. Україна має резерви бензину, дизеля та газу, а алгоритми аварійного відновлення відпрацьовані до годин.
Про це в інтерв’ю РБК-Ураїна розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Реклама
Читайте також:
У зоні ризику
Харченко пояснив, що Україна має унікальну децентралізовану систему енергопостачання. Завдяки допомозі Європи — можна імпортувати все необхідне практично з будь-якої країни — з Америки, з Близького Сходу.
Водночас Харченко виділив Одесу та Київ як найбільш дефіцитні енергорегіони. Однак зауважив, що Україна готова до опалювального сезону: накопичення газу йде за графіком, запасів вугілля достатньо, а ключові елементи тепло- і водопостачання мають резервне живлення.
“Є ризики регіональних атак, коли противник намагається максимально нашкодити конкретному місту. Але з наявними резервами та міжнародною підтримкою відключення не тривають довго. Відновлення відбувається за години, тоді як на початку війни це займало добу”, — підсумував він.
Нагадаємо, ми писали про те, які країни виробляють найбільше електроенергії. Також ми повідомляли про те, які ціни на опалення чекають одеситів.
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини6 днів ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події5 днів ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»