Connect with us

Суспільство

Кримський міст знову перекрили: атака безпілотників чи технічна несправність Анонси

Published

on



Рух на Кримському мосту був тимчасово зупинений без офіційних пояснень, що викликало припущення про можливу атаку українських безпілотників. Перекриття тривало 20 хвилин, після чого рух був відновлений.

Про це повідомив Комерсант український.

В ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово призупинений. Офіційних пояснень причин цієї зупинки не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників з Чорного моря. 

Перекриття Кримського мосту тривало близько 20 хвилин — з 00:53 до 01:12 за московським часом. В цей час рух автомобілів було зупинено, а людей, що перебували на мосту або поблизу, закликали залишатися спокійними та дотримуватися вказівок співробітників транспортної безпеки. О 01:12 рух було відновлено, але офіційних коментарів від російської окупаційної влади не надійшло.

Преса вважає, що причиною могла бути атака українських безпілотників, як це вже траплялося раніше.

На початку березня український рух спротиву “Атеш” успішно здійснив диверсію на залізниці в окупованому Криму. Вибухи пролунали в ніч на 9 березня неподалік Севастополя, саме перед прибуттям потяга з боєприпасами, що завдало значних втрат російській логістиці. Партизани наголосили, що продовжують знищувати лінії постачання окупантів та закликали українців приєднуватися до руху, щоб наблизити звільнення Криму і всієї України.

Окупанти також ховають свої кораблі від ударів Сил оборони України у Севастополі. Зазвичай на цих причалах стоять кораблі, виведені з експлуатації та чекають на утилізацію. Наразі там знаходиться малий протичовновий корабель проєкту 1124 М “Альбатрос”, який був модернізований і включений до складу Чорноморського флоту вмф росії.

Також агенти “АТЕШ” повідомили про початок виведення деяких зенітно-ракетних підрозділів з тимчасово окупованого Криму на територію росії. Втрати нафтобаз та логістичних центрів досягли критичного рівня, що ставить під загрозу постачання пального для російських військ, що може негативно вплинути на їхню боєздатність на фронті.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

У січні за програмою компенсації розміновано 1,34 тис. га сільгоспземель

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, протягом минулого місяця оператори виконали 12 угод із розмінування агроземель, а середня вартість очищення одного гектара становила 57,1 тис. грн.

Крім того, у січні Центр гуманітарного розмінування за вісьмома договорами очистив понад 3,5 тис. га сільгоспугідь. Вартість цих послуг становила 252,7 млн грн.

Наразі роботи з розмінування тривають за 25 договорами на агроділянках загальною площею близько 5,7 тис. га.

Загалом із початку дії програми виконано 73 договори, в межах яких до використання повернули 13,63 тис. га сільгоспземель. Загальна вартість виконаних робіт сягнула майже 790 млн грн.

У міністерстві нагадали, що під час формування плану гуманітарного розмінування на 2026 рік уперше в межах експериментального проєкту використали цифрову платформу GRIT.

Читайте також: Українські оператори протимінної діяльності назвали ключові потреби в обладнанні

За її допомогою сформували перелік земель сільськогосподарського призначення, які підлягатимуть очищенню в межах плану. Загальна площа таких ділянок становить 5 312 га.

Як повідомлялось, Програма розвитку ООН (ПРООН) підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування, зокрема ветеранів та жінок із родин військовослужбовців, які розпочнуть роботу в громадах Харківської області.

За даними Мінекономіки, після завершення підготовки всі учасники та учасниці були офіційно працевлаштовані у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.

Фото: Олександр Павлюк / Телеграм



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ізмаїльському водоканалу дозволили отримати кредит на 2 мільйони гривень Анонси

Published

on



Одним із питань порядку денного пленарного засідання сесії Ізмаїльської міської ради, що відбулося 6 лютого, стало надання дозволу Ізмаїльському водоканалу на залучення кредитних коштів.

Про це повідомляє кореспондентка Інтента.

Депутати одностайно підтримали рішення про укладення кредитного договору з Укрексімбанком у формі овердрафту на суму до 2 мільйонів гривень.

Згідно з ухваленим документом, встановлено такі основні умови кредитування:

  • термін дії договору — 12 місяців із дати підписання;
  • відсоткова ставка — не більше 17,75% річних;
  • щомісячна комісія за управління кредитом — 1% річних від ліміту.

Як зазначено в документі, отримані кошти планується спрямувати на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства та забезпечення стабільної роботи водоканалу. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань інфраструктури та життєзабезпечення міста. Варто зазначити, що залучення кредитних ресурсів Ізмаїльським водоканалом протягом останніх років має системний характер і відбувається щороку.

Депутати Ізмаїльської міської ради одностайно підтримали рішення про припинення договору оренди з Центральною районною лікарнею Саф’янівської сільської ради щодо приміщень в Ізмаїлі, де розміщується інфекційне відділення.

Також управління житлово-комунального господарства на Одещині підбило підсумки тендеру з вибору підрядника для відновлення стоянки великовантажного транспорту в Ізмаїлі. Майданчик для фур облаштують на шляху до перевалкових пунктів Ізмаїльського морського торгівельного порту. Його, згідно з умовами договору, мають зробити впродовж найближчих шістьох місяців. А всі необхідні роботи планують завершити до кінця 2027 року. Фінансувати роботи будуть декількома траншами впродовж вказаного терміну.


Антоніна Лубченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше

Published

on


19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».

(Лиски. Фото – Олександр Бронсков)

На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.

«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.

(Крижні. Фото – Олександр Бронсков)

Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.

(Лебідь шипун. Фото – Олександр Бронсков)

Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.

«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.

(Чикотень. Фото – Олександр Бронсков)
(Кульон великий. Фото – Олександр Бронсков)
(Галагази, крижні. Фото – Олександр Бронсков)
(Журавлі сірі. Фото – Олександр Бронсков)
(Гуска білолоба. Фото – Олександр Бронсков)
(Пірникози чорношиї. Фото – Олександр Бронсков)

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.