Суспільство
Кримський міст знову перекрили: атака безпілотників чи технічна несправність Анонси
Рух на Кримському мосту був тимчасово зупинений без офіційних пояснень, що викликало припущення про можливу атаку українських безпілотників. Перекриття тривало 20 хвилин, після чого рух був відновлений.
Про це повідомив Комерсант український.
В ніч на 24 березня 2025 року рух автомобілів на Кримському мосту був тимчасово призупинений. Офіційних пояснень причин цієї зупинки не надходило, проте ЗМІ припускають, що це могло бути пов’язано з атакою українських безпілотників з Чорного моря.
Перекриття Кримського мосту тривало близько 20 хвилин — з 00:53 до 01:12 за московським часом. В цей час рух автомобілів було зупинено, а людей, що перебували на мосту або поблизу, закликали залишатися спокійними та дотримуватися вказівок співробітників транспортної безпеки. О 01:12 рух було відновлено, але офіційних коментарів від російської окупаційної влади не надійшло.
Преса вважає, що причиною могла бути атака українських безпілотників, як це вже траплялося раніше.
На початку березня український рух спротиву “Атеш” успішно здійснив диверсію на залізниці в окупованому Криму. Вибухи пролунали в ніч на 9 березня неподалік Севастополя, саме перед прибуттям потяга з боєприпасами, що завдало значних втрат російській логістиці. Партизани наголосили, що продовжують знищувати лінії постачання окупантів та закликали українців приєднуватися до руху, щоб наблизити звільнення Криму і всієї України.
Окупанти також ховають свої кораблі від ударів Сил оборони України у Севастополі. Зазвичай на цих причалах стоять кораблі, виведені з експлуатації та чекають на утилізацію. Наразі там знаходиться малий протичовновий корабель проєкту 1124 М “Альбатрос”, який був модернізований і включений до складу Чорноморського флоту вмф росії.
Також агенти “АТЕШ” повідомили про початок виведення деяких зенітно-ракетних підрозділів з тимчасово окупованого Криму на територію росії. Втрати нафтобаз та логістичних центрів досягли критичного рівня, що ставить під загрозу постачання пального для російських військ, що може негативно вплинути на їхню боєздатність на фронті.
«Слідчий суддя Шевченківського райсуду 22 січня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави», – сказала вона, відповідаючи на запитання щодо обрання запобіжного затриманій спецслужбами колишній журналістці.
У вівторок, 27 січня, СБУ і ГУР оприлюднили інформацію про затримання шпигунки білоруського КДБ, яка намагалася інфільтруватися у лави української розвідки. 35-річну агентку затримали в Києві, їй оголошено підозру в шпигунстві.
За даними ЗМІ, йдеться про Інну Кардаш.
Слідство вважає, що затримана працювала на білоруське КГБ з 2015 року. У 2020 році її відрядили для агентурної роботи на територію України. Прикриттям слугувала журналістська діяльність – після роботи на підсанкційному каналі політика Віктора Медведчука «112» шпигунка влаштувалася в одне із провідних медіа України.
Як повідомили у СБУ, уже під час повномасштабного вторгнення куратор агентки доручив їй прибути до однієї з країн ЄС для додаткового інструктажу. Перетин кордону жінка здійснювала під вигаданим приводом медобстеження.
Для контакту з білоруським спецслужбістом на території Євросоюзу фігурантка придбала новий смартфон з «одноразовою» сім-картою і після цього позбулася гаджета.
Під час інструктажу шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Республіки Білорусь та Російської Федерації, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора.
Також агентка отримала завдання від білоруського КДБ встановити неформальні контакти з посадовцями посольства КНР для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні.
Після повернення в Київ агентка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів воєнної розвідки України, де потрапила в розробку власної безпеки ГУР.
Серед іншого, були зафіксовано спроби підбору потенційних кандидатів для вербування до агентурного апарату КДБ.
Зібравши повну доказову базу на шпигунку, СБУ у взаємодії з ГУР МО затримала її поблизу місця проживання. У фігурантки вилучено смартфон та диктофон, на які вона фіксувала закриті відомості.
Наразі слідчі СБУ повідомили їй про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Зловмисниця перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Фото: ГУР
28 січня 2026 р. 13:39
9
ФОТО: armyinform.com.ua
Окупанти продовжують отримувати стабільні врожаї з окупованих українських територій, попри підрив Каховської ГЕС. Хоча знищення водосховища у червні 2023 року позбавило води до 70% зрошуваних земель України, більшість із яких припадала на окуповану частину Херсонщини, супутникові дані не фіксують різкого спаду агровиробництва загалом.
Як з’ясували журналісти Texty.org.ua, водна криза майже не вплинула на сільське господарство окупованих регіонів.
Посівні площі пшениці у 2023–2025 роках залишаються майже незмінними, за винятком Херсонської області, де скорочення може перевищувати 20%. За даними агротехнологічної компанії OneSoil, у 2023 році на окупованих територіях засіяли 1,63 млн га пшениці, а у 2025-му — 1,59 млн га.
Стабільність урожайності пояснюють переважанням озимих сортів, які використовують зимові запаси вологи й завершують ключові фази розвитку до настання літніх посух. Соняшник демонструє незначне, але поступове зниження показників: із 1,1 млн га у 2023 році до 0,93 млн га у 2025-му.
Докторка технічних наук Наталія Куссуль зазначила, що у 2024–2025 роках на захоплених територіях почалося поступове відновлення агросектору — за сценарієм, подібним до того, що вже спостерігався в Донецькій і Луганській областях після окупації 2014 року.
Водночас проблеми залишаються, насамперед на окупованій Херсонщині. Після знищення Каховського водосховища площі оброблюваних полів там у 2025 році скоротилися приблизно на 22% порівняно з 2023 роком. Найбільше постраждали землі, що залежали від води Каховського магістрального каналу, який забезпечував зрошення до 300 тисяч гектарів у Херсонській і Запорізькій областях та Криму. Значна частина цих полів нині пересихає, адже кліматичні умови південного степу не дозволяють стабільно вирощувати зернові без зрошення.
Ще одним чинником, що впливає на врожаї, стала зміна характеру бойових дій. У 2024–2025 роках чітка лінія фронту зникла, натомість сформувалася так звана “сіра зона” завширшки до 10 кілометрів. Через зсув фронту вглиб української території у тилових районах окупації росіяни знову почали обробляти поля, які раніше були покинуті. Зокрема, це дозволило суттєво збільшити посівні площі в окупованій Луганській області.
Упродовж 2025 року з ТОТ України було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. При цьому основні обсяги припали на друге півріччя — близько 1,4 мільйона тонн. Зокрема, 53,6% загальних обсягів відвантажень було спрямовано до Єгипту (490 тис. тонн) і Бангладешу (250 тис. тонн). Також зросли постачання до Лівану — 78,1 тис. тонн і Туреччини — 96,7 тис. тонн. Окрім цього, відновлено експорт зерна до Сирії — 94,4 тис. тонн.
Суспільство
Одесита засудили на п’ять років, але не посадили :: Інтент :: Суспільно-політичне видання:: Регіональна мережа якісної журналістики
Пересипський районний суд міста Одеси визнав місцевого жителя винним у перешкоджанні діяльності Збройних сил України й засудив до п’яти років ув’язнення.
Утім, як зазначили у вироку суду, реальне покарання йому замінили іспитовим терміном на два роки.
За матеріалами справи, на початку січня 2024 року засуджений поширював інформацію про дати та місця проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, з метою сприяння ухиленню громадянами України від мобілізації.
Інформацію про місця де він бачив групи оповіщення, чоловік повідомляв за допомогою telegram-каналу текстовими повідомленнями. На суді обвинувачений визнав провину повністю. Він пояснив, що публікував ці повідомлення, бо вважав дії працівників ТЦК неправомірними.
Раніше Державне бюро розслідувань скерувало до суду справу двох військовослужбовців, яких обвинувачують в перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України. Двоє військовослужбовців одного із правоохоронних органів протягом року допомагали чоловікам призовного віку уникати мобілізації. Вони передавали інформацію про локації мобільних блокпостів та актуальні місця вручення повісток на території однієї з громад Одеської області.
Раніше в Одеській області до суду передали справу офіцера районного ТЦК та двох правоохоронців, яких підозрюють у корупційній схемі з військовим обліком. За даними слідства, за гроші вони обіцяли виключати військовозобов’язаних із бази розшуку.
Прокурори Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону передали до суду обвинувальний акт стосовно офіцера Болградського районного ТЦК та СП і двох правоохоронців. Слідство вважає, що за гроші вони допомагали військовозобов’язаним знятися з розшуку в базі “Оберіг”.
-
Війна1 тиждень agoВійська РФ намагаються взяти Лиман у напівкільце
-
Суспільство1 тиждень agoУкраїна очікує від Польщі дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині і Перемишлі
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство7 днів agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Політика7 днів agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Одеса4 дні agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Події7 днів agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Одеса1 тиждень ago
Переговори щодо Придністров’я: позиція України