Відбудова
Київрада виділила ще близько ₴79 мільйонів на відновлення об’єктів інфраструктури
Київська міська рада додатково спрямувала близько 79 млн гривень на відновлення об’єктів столичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.
Про це повідомили в міській державній адміністрації, передає Укрінформ.
Відповідні зміни внесені до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки.
Кошти підуть на проведення відновлювальних робіт у житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Для усунення пошкоджень також плануються капітальні ремонти в міських закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Як повідомлялося, у жовтні цього року за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки на ремонти та відновлення пошкоджених унаслідок обстрілів об’єктів міської інфраструктури були додатково спрямовані майже 300 млн грн.
Фото: КМДА
За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.
“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.
За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.
Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.
Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.
За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.
Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.
Фото Укрінформу можна купити тут
Після запуску нового водогону для Миколаєва триває будівництво фільтраційних та очисних споруд. Завершити їх планують до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю Укрінформу в межах проєкту «Миколаїв.Recovery» повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Миколаїв отримав питну чисту воду, яку вже використовують мешканці. Ми знаємо, що люди задоволені, адже це 500 тис. українців, які отримали зовсім іншу якість води. І це ще не завершення проєкту. Продовжується будівництво фільтраційних споруд, які закінчать у 2025 році. Після їх запуску вода в Миколаєві буде однією з найякісніших в Україні», – зазначив урядовець.
Будівництво нового водогону вдалося реалізувати швидше й ефективніше, ніж планувалося.
«Оціночна вартість становила 8,5 млрд грн. Планували завершити за рік, але вдалося виконати за вісім місяців і зекономити два мільярди. Ці кошти підуть на будівництво інших водогонів для південних областей України», – підкреслив Кулеба.
Як повідомлялося, після підриву російськими військами старої системи водопостачання у квітні 2022 року Миколаїв і громади області залишилися без питної води. Солона вода з лиману, яку подавали у мережу, спричиняла корозію труб та руйнувала обладнання. Місто опинилося на межі екологічної катастрофи.
У 2024 році, за дорученням Президента, було ухвалено рішення збудувати новий водогін від Великої Одеси до Миколаєва. Агентство відновлення спільно з Мінрегіоном, обласною адміністрацією та міською владою реалізували цей проєкт у безпрецедентно короткі терміни.
Будівництво Миколаївського водогону завершили у жовтні 2025 року. Сьогодні система забезпечує понад пів мільйона мешканців стабільною подачею прісної води, що відповідає санітарним нормам. Паралельно триває другий етап – спорудження очисних станцій, які остаточно завершать формування сучасної водної інфраструктури Миколаєва.
Повне інтерв’ю з віцепрем’єр-міністром дивіться у межах проєкту «Миколаїв.Recovery» на Ютуб-каналі Укрінформу.
Міністерство цифрової трансформації та Програма «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) підписали меморандум про взаєморозуміння для зміцнення цифрової стійкості українських громад та прискорення їхнього економічного відновлення.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
«Ця співпраця допоможе громадам отримати доступ до сучасних технологій, міжнародного досвіду та ресурсів, щоб розвиватися швидше й ставати більш стійкими, сучасними та технологічними», — зазначив заступник міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Олександр Борняков.
Наголошується, що партнери спільно працюватимуть над тим, щоб розвивати цифрову інфраструктуру в громадах, підтримувати органи місцевого самоврядування в наданні сучасних електронних послуг, підвищувати цифрові навички жителів і лідерів громад, сприяти розвитку малого та середнього бізнесу через цифрові інструменти.
Окрема увага буде приділена громадам на прифронтових і постраждалих від війни територіях.
Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Ця співпраця є частиною реалізації Стратегії цифрового розвитку інновацій України до 2030 року WINWIN — довгострокового бачення, спрямованого на зміцнення технологічного потенціалу країни, розвиток міжнародного співробітництва та інтеграцію України у глобальний інноваційний простір.
Як повідомлялося, Міністерство цифрової трансформації під час міжнародної конференції про інновації для стійкості та відбудови України WINWIN Summit 2025 підписало сім документів із міжнародними партнерами про співпрацю у сфері інноваційних технологій.
Фото: thedigital.gov.ua
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси