Суспільство
Київський КПК зміцнює партнерство з Посольством Австрії в Україні

Зустріч керівництва Київського КПК з новим послом Австрії засвідчила готовність обох сторін до поглиблення стратегічного партнерства та реалізації перспективних планів розвитку.
10 липня 2025 року ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» відвідав новий посол Австрії в Україні – Роберт Мартін Мюллер. Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі Київського КПК.
Зазначається, що зустріч стала черговим кроком у зміцненні двосторонніх відносин між українським виробником та австрійськими партнерами, які демонструють незмінну підтримку вітчизняного бізнесу навіть у складних воєнних умовах.
Київський картонно-паперовий комбінат – підприємство з іноземними інвестиціями. Його акціонером є Pullp Mill Holding (Австрія), що значною мірою впливає на формування цінностей компанії та її стратегічний розвиток.
Голова правління ККПК Юрій Головченко зауважив: «Підприємство дедалі частіше відвідують іноземні та національні делегації. Наш меседж – відкритість до співпраці, технологічність, сталість і соціальна відповідальність. Ми доводимо, що в Україні існує виробництво європейського рівня з професійною командою та чіткою стратегією.
Ми відіграємо важливу роль в економічному відновленні: створюємо робочі місця, підтримуємо громади та просуваємо українську промисловість. Віримо в інновації, прозорість і відповідальний бізнес – і вже сьогодні діємо в цьому напрямку. Кожен візит має залишати не лише позитивне враження, а й формувати довіру та бажання до співпраці».
Стратегічне партнерство: представники дипломатії і комбінату вибудовують міцний економічний міст між двома країнами
Роберт Мартін Мюллер цьогоріч змінив на посаді Арада Бенкьо, що очолював дипломатичне представництво Австрії в Києві із січня 2023 року. Новий посол Австрії поділився враженнями, які на нього справили масштаби виробництва Київського картонно-паперового комбінату та рівень організації виробничих процесів:
«Австрійські компанії належать до найбільших інвесторів в Україні та роблять значний внесок в українську економіку та відбудову країни. Це підприємство є чудовим прикладом успішної інвестиції, яка навіть у кризові часи створює додану вартість як з українського, так і з австрійського боку. Подальше посилення двостороннього економічного співробітництва є спільним інтересом. Австрія також підтримує Україну в її зусиллях з реформування на шляху до вступу в Європейський Союз», – зазначив Роберт Мартін Мюллер.
Він також підкреслив, що пріоритетом є активна участь австрійської економіки у відбудові України. Із травня 2024 року австрійським компаніям через Фасилітет AT-Ukraine надаються експортні гарантії на загальну суму 500 млн євро строком на 5 років для відновлення базової інфраструктури.
З 30 квітня чинним координатором з урядової сторони щодо відбудови України в МЗС Австрії був призначений пан Вольфганг Анценгрубер.
Завдяки підтримці на високому рівні ККПК отримує додаткові можливості для стабільної роботи навіть у складних воєнних умовах.
Економічна й геополітична турбулентність, ускладнена логістика та обмежений доступ до зовнішнього фінансування не стали на заваді безперебійній роботі Київського картонно-паперового комбінату.
Представники австрійського власника – Pulp Mill Holding – окреслили стратегічну візію розвитку підприємства на найближчі 3–5 років у контексті післявоєнного відновлення України:
«Як і раніше, Київський КПК випускатиме високоякісну продукцію, необхідну для забезпечення потреб населення України. Продовжимо переробляти макулатуру й промислові відходи – це внесок комбінату в екологічну чистоту країни. Також продовжимо створювати безпечні робочі місця зі стабільною й конкурентною оплатою праці та спільно з місцевою владою робити місто Обухів привабливим і комфортним для життя. Це потребуватиме спільних зусиль як менеджменту, так і всієї команди комбінату».
Мільярди гривень на розвиток та ESG-стандарти: як австрійський інвестор через Київський КПК підтримує економіку й екологію України?
У 2022–2024 роках власник з Австрії вклав у технічне оновлення комбінату понад 700 млн грн, з них майже пів мільярда гривень – торік. Крім того, декілька років поспіль ККПК є найбільшим платником податків Київщини:
-
у 2024 році до бюджету було спрямовано 1,5 млрд грн платежів,
-
у 2023 році – 1,43 млрд грн,
-
у 2022 році – близько 1 млрд грн.
Київський КПК підтримує у робочому стані критичну інфраструктуру Обухівського району та напрацював низку успішних кейсів ефективної роботи з утилізації промислових відходів.
Перспективи розвитку: як Київський КПК стає драйвером реконструкції України
Директор і кінцевий бенефіціар PMH д-р Хайнц Ціннер (Dr. Heinz Zinner) наголошує: «Представники ділових кіл Європи виявляють зацікавленість до співпраці з українськими колегами. Багато компаній з австрійським капіталом навіть у розпал війни надали українцям понад 20 тисяч робочих місць, а інвестиції сягнули мільярдів євро».
Зустріч керівництва Київського КПК з новим послом Австрії засвідчила готовність обох сторін до поглиблення стратегічного партнерства та реалізації перспективних планів розвитку, які сприятимуть як зміцненню позицій вітчизняного товаровиробника на ринку, так і загальному економічному відновленню України.
Фото: Київський КПК
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України № 2849-IX від 31.03.2023
Україна
Отруєння біля Шипоту – туристи брали воду з водоспаду

Люди використовували воду для пиття та приготування їжі, поінформували епідеміологи.
Кількість осіб, які захворіли на гостру кишкову інфекцію після відвідування водоспаду Шипіт на території Пилипецької територіальної громади, наразі становить 38 осіб, повідомили у Закарпатському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.
При цьому 28 хворих проживали в наметах та брали участь у неформальному молодіжному заході поблизу водоспаду, а 10 хворих перебували у тій місцевості на екскурсії.
Встановлено, що туристи вживали воду з водоспаду Шипіт для пиття та приготування їжі.
Наразі хворі отримують належну медичну допомогу у закладах охорони здоровʼя.
Відпустка 2025: де в Україні можна влаштувати літній відпочинок без тривог
Наголошується, що у більшості пацієнтів зафіксований перебіг захворювання середньої важкості. При цьому тяжких форм або летальних випадків не зафіксовано.
Вперше випадки гострих кишкових інфекцій були зафіксовані 8 липня у 9 учасників неформального заходу. У трьох людей зафіксовано легкий перебіг, а у шістьох — середньої важкості.
Вони були госпіталізовані до інфекційного відділення Міжгірської райлікарні.
Наразі, як наголошується, медичне спостереження та епідеміологічне розслідування триває.
Закарпатський ОЦКПХ принагідно нагадав основні правила безпеки під час відпочинку на природі:
- не вживайте некип’ячену воду з відкритих джерел;
- зберігайте продукти в належних умовах, особливо у спекотну погоду;
- дотримуйтеся правил особистої гігієни.
Нагадаємо, раніше ми писали про 5 найкращих туристичних принад Карпат, які сподобаються дітям та здивують їх різноманітністю та атмосферою.
Також Фокус писав, як підкорити найвищу вершину України, піднявшись на Говерлу одним із найлегших маршрутів.
Суспільство
Україна має акцентувати на спільних історичних перемогах з Польщею

Пріоритетним напрямком для Українського інституту національної пам’яті є продовження розпочатого конструктивного діалогу з польською стороною.
Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу нещодавно призначений голова УІНП Олександр Алфьоров.
«За понад тисячолітню історію стосунків ми сьогодні маємо акцентувати на тих спільних перемогах, які відбувалися між нашими народами, на тих спільних історичних звитяжних діях. І це буде девіз, вочевидь, України, українських істориків: фіксувати позитивні зрушення, перемоги. Польські історики, багато хто з них, теж фіксують позитивні зрушення», – сказав Алфьоров.
Голова УІНП нагадав, що у серпні у Польщі відзначатимуть 105 років Варшавської битви, яку ще називають «Диво на Віслі». Вона тривала 13–25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою радянсько-польської війни 1919–1921 років. Тоді завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляків у цій битві виступили військові з’єднання УНР.
«Так само необхідно згадувати про нашу культурну, історичну, наукову взаємодію. Зрештою, скільки у нас спільних письменників», – зазначив Алфьоров.
Він планує продовжувати вибудовувати добросусідські відносини між Україною і Польщею.
«Для мене це виклик, але він буде, я сподіваюся, прийнятий і доведе до позитивного вирішення певних непорозумінь», – наголосив голова УІНП.
Як повідомляв Укрінформ, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що УІНП не зосереджуватиметься лише на історії ХХ століття й спростовуватиме історичні міфи.
Суспільство
Акунін пообіцяв більше не питати нічого про Одесу Анонси

Борис Акунін подякував тим хто у коментарях відповіді на його запитання щодо Одеси та пообіцяв більше не запитувати про місто.
Він визнав, що питання було недоречним з погляду публічності, але пояснив його відношенням до підписників на своїй сторінці як до читачів своїх книг.
“Зі своїми читачами на реальних зустрічах чи в соцмережах я завжди розмовляю не так, як із широкою публікою – виходжу з того, що читачі, на відміну від широкої публіки, цікавляться моєю роботою. Судячи з коментарів до посту, а їх там дві тисячі, дуже багатьом фейсбучним передплатникам мої твори по барабану. Чому вони на мене підписані, не знаю, але чомусь підписані. І я дуже засмучений тим, що образив цих людей своїм питанням, з погляду загальнопублічного, справді, в теперішній час недоречним”, – написав письменник.
Він також наголосив, що незгоден з тими коментаторами, які радили йому спочатку висловити підтримку, а потім питати, мовляв, тоді обурення було б меншим.
“Мені здається моторошною вульгарністю змішувати ці два жанри: піднесений і практичний. “Душою-з-вами-слава-Україна-до речі-допоможіть-письменнику-в-роботі”. Читачі моєї сторінки мали б і так знати про мою позицію в цій війні, що сто разів заявлена і обійшлася мені забороною в росії, “списком терористів” і трьома кримінальними справами. А втім, ні, нічого українські читачі мені не винні. Ті, хто на мене обрушився – ще раз повторю – мають рацію”, – підсумував письменник.
Тиждень тому російський письменник Борис Акунін викликав хвилю обурення одеситів, попросивши фото з Приморського бульвару під час повномасштабної війни з рф.
Борис Акунін (справжнє ім’я – Григорій Чхартишвілі) – російський письменник, який з 2022 року публічно засуджує війну, звернувся до підписників із проханням надіслати йому фото або уточнення рельєфу місцевості в Одесі, зокрема, нахилу схилу від Приморського бульвару в напрямку Одеського морського порту. Письменник пояснив, що пише повість, дія якої відбувається в Одесі, де сам ніколи не був. Одесити застерегли, що такі “літературні запити” можуть виглядати як збір розвідданих.
-
Події1 тиждень ago
Меджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Суспільство1 тиждень ago
Центр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Війна1 тиждень ago
На фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень ago
хаскі усвідомив, що інші собаки працюють в упряжці
-
Політика1 тиждень ago
Головування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень ago
У Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами
-
Одеса1 тиждень ago
Скільки мільярдів витратять на оновлення Іванівського мосту в Одесі
-
Суспільство1 тиждень ago
Через аварію жителі Хаджибейського та Київського районів Одеси залишилися без води