Політика
Майбутній уряд ФРН багато обіцяє Україні, але не вказує способи втілення планів
«В розділі коаліційної угоди про Україну є багато правильних речей, наприклад, що мають бути забезпечені матеріальні та політичні гарантії безпеки України. Але я не зрозуміла з тексту, як багато з цих речей мають бути реалізовані. Це гарні слова, правильні цілі, але в документі бракує шляхів їх реалізації та практичних наслідків», – оцінила коаліційну угоду експертка.
Стосовно того, що в тексті угоди у контексті продовження і посилення військової підтримки України не згадуються конкретні збройні системи, як-от ракети Taurus, Майор підтримала авторів документа, висловивши думку, що треба не фіксуватися на окремих системах озброєння, а визначитися з метою.
Цією метою, на її переконання, має бути «Україна, яка здатна закінчити війну на власних умовах і яка не буде змушена погоджуватися на продиктований мир». Для її досягнення треба забезпечити належну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку. Необхідним експертка вважає забезпечення України засобами захисту від ракет, а також підтримку українського ОПК.
«Тож ми не повинні зосереджуватися на одній системі озброєння, а повинні показати, що ще можливо в інших галузях. І що ми готові робити понад те, що вже обіцяли – це, власне, ключове питання», – підкреслила Майор.
За її словами, європейцям, щоб сидіти за столом переговорів щодо досягнення миру в Україні, «треба бути достатньо сильними, щоб мати можливість зробити альтернативну пропозицію і бути сприйнятими серйозно, але наразі вони занадто слабкі, щоб зробити свої пропозиції».
Наразі ж, зауважила експертка, Росія веде прямі переговори з США через голови українців і європейців. При цьому їй не до кінця зрозумілою є головна стратегія нової адміністрації США. Водночас з оголошених рішень і промов можна виснувати, що традиційна роль США як союзника в НАТО і як партнера «більше не актуальна, Сполучені Штати явно демонструють поведінку великої сили, великодержавне мислення», вважає Майор. У самих США, за її словами, можна побачити дедалі більше автократичних рис.На думку експертки, усе це зрештою є заохоченням для Росії продовжувати війну.
Як повідомлялось, представники трьох німецьких партій, які ведуть переговори про створення правлячої коаліції, – ХДС, ХСС і СДПН – днями погодили текст коаліційної угоди. Її мають схвалити партії. ХСС це вже зробив, ХДС оголосить рішення 28 квітня, онлайн-опитування членів Соціал-демократичної партії стартувало 15 квітня і триватиме 2 тижні. Якщо вона буде підтримана, Бундестаг проведе голосування за кандидатуру лідера ХДС Фрідріха Мерца на посаду канцлера 6 травня.
Днями Мерц заявив, що не виключає можливість передачі Україні ракет Taurus. Водночас, за інформацією ЗМІ, серед партій коаліції немає згоди в цьому питанні.
Політика
Обом країнам треба набратися мудрості і зробити паузу
Україна залишається налаштованою на діалог із Польщею щодо чутливих історичних питань і закликає не допускати кроків, які можуть ускладнити досягнення порозуміння.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко у коментарі Укрінформу.
Дипломат зазначив, що мав довірливу розмову з тимчасовим повіреним у справах Польщі в Україні Пйотром Лукасєвічем.
За його словами, співрозмовник добре орієнтується в ситуації в Україні та як людина, обізнана з українськими реаліями, усвідомлює, що рішення Президента щодо надання одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА» було зумовлене виключно повагою до борців за незалежність України, насамперед у контексті протидії російській окупації. Міщенко також наголосив, що в українських військових не було наміру «якимось чином нашкодити нашим двостороннім відносинам».
Водночас заступник глави української дипломатії зауважив, що кожен народ має «свою історію і свою правду», яку іноді емоційно або політично інтерпретують.
«Нам потрібно очистити нашу спільну трагічну історію, зокрема Волинську трагедію, від міфів», – підкреслив дипломат.
За його словами, Україна і Польща лише на початковому етапі роботи над примиренням: фактично тільки розпочалися ексгумаційні роботи, які підтверджують наявність поховань як в Україні, так і в Польщі, а також свідчать про те, що ці злочини мали конкретних виконавців.
Дипломат зауважив, що, на превеликий жаль, частина польського суспільства нині спирається на узагальнений міф, який закріпився в публічному просторі, зокрема щодо того, що УПА нібито є суцільно злочинною структурою.
Водночас він наголосив, що для України члени УПА – це насамперед борці за незалежність держави у надзвичайно складних умовах.
За його словами, поєднати різні історичні наративи поки що не вдалося через брак часу та повноцінного опрацювання спільної історичної бази. Тому зараз ми бачимо певне загострення у відносинах, яке в Польщі часто пов’язане із внутрішньополітичною ситуацією та позиціями окремих радикальних сил, зазначив Міщенко.
«Напевно, зараз буде певний період ускладнення у відносинах, але ми налаштовані на діалог. Ми нашим польським колегам сказали, що готові далі його продовжувати, але закликаємо не доводити до якоїсь критичної межі, до якихось дій, після яких дуже важко потім перейти до співпраці», – підкреслив дипломат.
Він подякував польським політикам, які зберігають помірковану позицію, з повагою ставляться до української історії та розуміють умови, в яких Україна веде війну і змушена мобілізувати всі ресурси для перемоги над агресором.
«Польща для нас не ворог, а союзник. Тому буде неправильно зараз мобілізовувати ресурси, щоб протистояти цій інформаційній кампанії в Польщі. Нам вони потрібні для інших спільних викликів, а ми поступово розберемося з нашою спільною трагічною історією», – зауважив заступник міністра.
Він додав, що обом сторонам «треба набратися мудрості і зробити певну паузу».
«Це ми з паном послом і обговорювали. І я сподіваюсь, що найближчим часом відбудуться консультації, які наблизять наші позиції, що час трошки заспокоїть це все, і ми знову повернемося до того відкритого і спокійного діалогу, який нещодавно відбувся (на польсько-українському конгресі істориків) у Баранові», – зазначив Міщенко.
У цьому контексті він нагадав про заклик Президента Володимира Зеленського і міністра закордонних справ Андрія Сибіги не дати ворогу можливості скористатися «цими певними непорозуміннями, які в нас виникли».
Він наголосив, що Україна і Польща взаємно поважають одна одну, проте між сусідами або навіть у родині інколи виникають складні моменти.
«Але хочу підтвердити для наших польських друзів: жодної ненависті у нас до польського населення немає. Ми поважаємо цю країну, яка прийняла наших біженців, яка надала першу безумовну допомогу Україні, відкрила всі двері своїх домівок, пустила наших людей… і це був безпрецедентний вияв нашого оцього братерства і цієї нашої стратегічної дружби», – підсумував дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
У МЗС Польщі засудили це рішення.
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.
Фото: МЗС України
Політика
У Литві ратифікували Конвенцію про створення компенсаційної комісії для України
Литовський парламент одноголосно ратифікував Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.
Напередодні голосування голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас назвав створення комісії важливим і своєчасним кроком у зміцненні принципів міжнародного права.
«Ратифікуючи цю конвенцію, ми також підтверджуємо нашу солідарність з Україною, підтримуємо справедливість і принцип повного відшкодування збитків. Ми робимо свій внесок у міжнародну систему, яка прагне забезпечити, щоб ці злочини не залишилися безкарними», – сказав Мотузас.
Зазначається, що Литва підписала конвенцію в Нідерландах у грудні, а країну представляв міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.
Внесок Литви до бюджету Міжнародного реєстру збитків цього року становитиме трохи більше 27 тис. євро.
Як повідомлялося, Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час Дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів, що засвідчила безпрецедентну міжнародну солідарність з Україною.
Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.
Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.
У квітні цього року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.
Фото: Генштаб ЗСУ
Політика
Сибіга заявив про новий етап українсько-угорських відносин
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна та Угорщина відкривають нову сторінку у відносинах, яка ґрунтується на взаємоповазі та довірі.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга подякував Кіпрському головуванню за лідерство у просуванні процесу приєднання України до ЄС, а також усім державам-членам ЄС, Єврокомісії та установам ЄС за їхню непохитну підтримку.
«Я також ціную конструктивну взаємодію з Угорщиною. Ми відкриваємо нову сторінку в українсько-угорських відносинах – сторінку, побудовану на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому. Україна рухається вперед», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини, яка налічує близько 100 тис. осіб.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Усі новини4 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Політика1 тиждень agoУ Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
