Політика
Майбутній уряд ФРН багато обіцяє Україні, але не вказує способи втілення планів
«В розділі коаліційної угоди про Україну є багато правильних речей, наприклад, що мають бути забезпечені матеріальні та політичні гарантії безпеки України. Але я не зрозуміла з тексту, як багато з цих речей мають бути реалізовані. Це гарні слова, правильні цілі, але в документі бракує шляхів їх реалізації та практичних наслідків», – оцінила коаліційну угоду експертка.
Стосовно того, що в тексті угоди у контексті продовження і посилення військової підтримки України не згадуються конкретні збройні системи, як-от ракети Taurus, Майор підтримала авторів документа, висловивши думку, що треба не фіксуватися на окремих системах озброєння, а визначитися з метою.
Цією метою, на її переконання, має бути «Україна, яка здатна закінчити війну на власних умовах і яка не буде змушена погоджуватися на продиктований мир». Для її досягнення треба забезпечити належну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку. Необхідним експертка вважає забезпечення України засобами захисту від ракет, а також підтримку українського ОПК.
«Тож ми не повинні зосереджуватися на одній системі озброєння, а повинні показати, що ще можливо в інших галузях. І що ми готові робити понад те, що вже обіцяли – це, власне, ключове питання», – підкреслила Майор.
За її словами, європейцям, щоб сидіти за столом переговорів щодо досягнення миру в Україні, «треба бути достатньо сильними, щоб мати можливість зробити альтернативну пропозицію і бути сприйнятими серйозно, але наразі вони занадто слабкі, щоб зробити свої пропозиції».
Наразі ж, зауважила експертка, Росія веде прямі переговори з США через голови українців і європейців. При цьому їй не до кінця зрозумілою є головна стратегія нової адміністрації США. Водночас з оголошених рішень і промов можна виснувати, що традиційна роль США як союзника в НАТО і як партнера «більше не актуальна, Сполучені Штати явно демонструють поведінку великої сили, великодержавне мислення», вважає Майор. У самих США, за її словами, можна побачити дедалі більше автократичних рис.На думку експертки, усе це зрештою є заохоченням для Росії продовжувати війну.
Як повідомлялось, представники трьох німецьких партій, які ведуть переговори про створення правлячої коаліції, – ХДС, ХСС і СДПН – днями погодили текст коаліційної угоди. Її мають схвалити партії. ХСС це вже зробив, ХДС оголосить рішення 28 квітня, онлайн-опитування членів Соціал-демократичної партії стартувало 15 квітня і триватиме 2 тижні. Якщо вона буде підтримана, Бундестаг проведе голосування за кандидатуру лідера ХДС Фрідріха Мерца на посаду канцлера 6 травня.
Днями Мерц заявив, що не виключає можливість передачі Україні ракет Taurus. Водночас, за інформацією ЗМІ, серед партій коаліції немає згоди в цьому питанні.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана.
Як передає Укрінформ, згідно з карткою відповідного документа №13266, підпис глава держави поставив 18 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Документ підтримали 283 народні депутати.
Метою закону є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Фото: ОП
Перед майбутнім військовим омбудсманом стоятиме багато викликів, та найбільшим буде боротьба зі зневірою, виснаженням і втомою військовослужбовців.
Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.
“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.
За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.
Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.
“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.
Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
Росія продовжує спроби відновити роботу енергоблоків Запорізької атомної електростанції та використати її потужності для живлення південних регіонів РФ.
Про це у коментарі Укрінформу заявив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
За його словами, окупанти протягом кількох років намагаються перезапустити реактори попри очевидну неможливість це реалізувати.
«Ворог на Запорізьку атомну має апетит і цього року, але так само було й у минулому, і в позаминулому. Вони кожен рік ставлять собі мету перезапустити один чи два реактори, хоча розуміють, що це неможливо», – зазначив експерт.
У 2024 році Росія спробувала прокласти спеціальну лінію електропередач через окуповані території півдня України для з’єднання з енергосистемою півдня РФ, яка потерпає від хронічного дефіциту електроенергії.
«Вони намагалися створити лінію, щоб під’єднати Запорізьку АЕС до енергосистеми півдня Росії. Але завдяки діям Збройних сил України ці плани залишаються марними – неможливо окремо зробити лінію чи запустити енергоблок, все має бути синхронізовано», – пояснив Гончар.
Він підкреслив, що навіть зазнавши поразок у своїх планах, Кремль не відмовиться від можливості використати станцію для провокацій.
«Росія не відмовиться від сценаріїв провокування ядерного інциденту на одному з енергоблоків, як вони намагалися зробити у 2023 році. Тому й надалі потрібно докладати зусиль, щоб не допустити негативних сценаріїв», – наголосив експерт.
Гончар переконаний, що у перспективі Запорізька атомна електростанція неодмінно повернеться під контроль українського Енергоатому.
Як повідомляв Укрінформ, російська пропаганда активізувала інформаційні операції щодо Запорізької АЕС після заяви МАГАТЕ про критичні ризики безпеки станції.
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень agoБанки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда