Політика
Майбутній уряд ФРН багато обіцяє Україні, але не вказує способи втілення планів
«В розділі коаліційної угоди про Україну є багато правильних речей, наприклад, що мають бути забезпечені матеріальні та політичні гарантії безпеки України. Але я не зрозуміла з тексту, як багато з цих речей мають бути реалізовані. Це гарні слова, правильні цілі, але в документі бракує шляхів їх реалізації та практичних наслідків», – оцінила коаліційну угоду експертка.
Стосовно того, що в тексті угоди у контексті продовження і посилення військової підтримки України не згадуються конкретні збройні системи, як-от ракети Taurus, Майор підтримала авторів документа, висловивши думку, що треба не фіксуватися на окремих системах озброєння, а визначитися з метою.
Цією метою, на її переконання, має бути «Україна, яка здатна закінчити війну на власних умовах і яка не буде змушена погоджуватися на продиктований мир». Для її досягнення треба забезпечити належну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку. Необхідним експертка вважає забезпечення України засобами захисту від ракет, а також підтримку українського ОПК.
«Тож ми не повинні зосереджуватися на одній системі озброєння, а повинні показати, що ще можливо в інших галузях. І що ми готові робити понад те, що вже обіцяли – це, власне, ключове питання», – підкреслила Майор.
За її словами, європейцям, щоб сидіти за столом переговорів щодо досягнення миру в Україні, «треба бути достатньо сильними, щоб мати можливість зробити альтернативну пропозицію і бути сприйнятими серйозно, але наразі вони занадто слабкі, щоб зробити свої пропозиції».
Наразі ж, зауважила експертка, Росія веде прямі переговори з США через голови українців і європейців. При цьому їй не до кінця зрозумілою є головна стратегія нової адміністрації США. Водночас з оголошених рішень і промов можна виснувати, що традиційна роль США як союзника в НАТО і як партнера «більше не актуальна, Сполучені Штати явно демонструють поведінку великої сили, великодержавне мислення», вважає Майор. У самих США, за її словами, можна побачити дедалі більше автократичних рис.На думку експертки, усе це зрештою є заохоченням для Росії продовжувати війну.
Як повідомлялось, представники трьох німецьких партій, які ведуть переговори про створення правлячої коаліції, – ХДС, ХСС і СДПН – днями погодили текст коаліційної угоди. Її мають схвалити партії. ХСС це вже зробив, ХДС оголосить рішення 28 квітня, онлайн-опитування членів Соціал-демократичної партії стартувало 15 квітня і триватиме 2 тижні. Якщо вона буде підтримана, Бундестаг проведе голосування за кандидатуру лідера ХДС Фрідріха Мерца на посаду канцлера 6 травня.
Днями Мерц заявив, що не виключає можливість передачі Україні ракет Taurus. Водночас, за інформацією ЗМІ, серед партій коаліції немає згоди в цьому питанні.
Політика
Хмара обговорив із міністром оборони Норвегії, як терміново збільшити запаси ракет-перехоплювачів
Міністр оборони Євгеній Хмара та його норвезький колега Торе Сандвік обговорили критичну потребу України в ракетах-перехоплювачах.
Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.
Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.
Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.
«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.
Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.
Фото: Міноборони
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях