Політика
Майбутній уряд ФРН багато обіцяє Україні, але не вказує способи втілення планів
«В розділі коаліційної угоди про Україну є багато правильних речей, наприклад, що мають бути забезпечені матеріальні та політичні гарантії безпеки України. Але я не зрозуміла з тексту, як багато з цих речей мають бути реалізовані. Це гарні слова, правильні цілі, але в документі бракує шляхів їх реалізації та практичних наслідків», – оцінила коаліційну угоду експертка.
Стосовно того, що в тексті угоди у контексті продовження і посилення військової підтримки України не згадуються конкретні збройні системи, як-от ракети Taurus, Майор підтримала авторів документа, висловивши думку, що треба не фіксуватися на окремих системах озброєння, а визначитися з метою.
Цією метою, на її переконання, має бути «Україна, яка здатна закінчити війну на власних умовах і яка не буде змушена погоджуватися на продиктований мир». Для її досягнення треба забезпечити належну політичну, фінансову, економічну та військову підтримку. Необхідним експертка вважає забезпечення України засобами захисту від ракет, а також підтримку українського ОПК.
«Тож ми не повинні зосереджуватися на одній системі озброєння, а повинні показати, що ще можливо в інших галузях. І що ми готові робити понад те, що вже обіцяли – це, власне, ключове питання», – підкреслила Майор.
За її словами, європейцям, щоб сидіти за столом переговорів щодо досягнення миру в Україні, «треба бути достатньо сильними, щоб мати можливість зробити альтернативну пропозицію і бути сприйнятими серйозно, але наразі вони занадто слабкі, щоб зробити свої пропозиції».
Наразі ж, зауважила експертка, Росія веде прямі переговори з США через голови українців і європейців. При цьому їй не до кінця зрозумілою є головна стратегія нової адміністрації США. Водночас з оголошених рішень і промов можна виснувати, що традиційна роль США як союзника в НАТО і як партнера «більше не актуальна, Сполучені Штати явно демонструють поведінку великої сили, великодержавне мислення», вважає Майор. У самих США, за її словами, можна побачити дедалі більше автократичних рис.На думку експертки, усе це зрештою є заохоченням для Росії продовжувати війну.
Як повідомлялось, представники трьох німецьких партій, які ведуть переговори про створення правлячої коаліції, – ХДС, ХСС і СДПН – днями погодили текст коаліційної угоди. Її мають схвалити партії. ХСС це вже зробив, ХДС оголосить рішення 28 квітня, онлайн-опитування членів Соціал-демократичної партії стартувало 15 квітня і триватиме 2 тижні. Якщо вона буде підтримана, Бундестаг проведе голосування за кандидатуру лідера ХДС Фрідріха Мерца на посаду канцлера 6 травня.
Днями Мерц заявив, що не виключає можливість передачі Україні ракет Taurus. Водночас, за інформацією ЗМІ, серед партій коаліції немає згоди в цьому питанні.
Перший віцеспікер Сенату Чеської Республіки Їржі Драгош, який взяв участь у саміті Карпатської вісімки, вважає, що ця ініціатива дає змогу поглибити співпрацю між країнами-учасницями.
Про це Укрінформу повідомили у верхній палаті парламенту Чехії.
«Я розглядаю створення Карпатського форуму не лише як вираз чіткої підтримки нашим українським друзям, але й як можливість поглибити співпрацю між країнами-учасницями в галузі енергетичної безпеки, зміцнення інвестиційних можливостей та підтримки громадянського суспільства», – сказав Драгош.
У ході саміту чеський сенатор зустрівся з Прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким, Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, а також президентом Румунії Нікушором Даном, який прибуде до Чеської Республіки наприкінці вересня.
Метою створення Карпатської вісімки (С8) є поглиблення міжнародних зв’язків та посилення координації на європейському рівні, особливо у сферах безпеки, енергетики, логістики та транскордонного економічного співробітництва.
Новий формат має на меті зблизити Україну з її європейськими сусідами: Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією, Угорщиною, а також з Європейським Союзом загалом.
Як повідомляв Укрінформ, під час Карпатського економічного форуму представники країн C8 представили спільний інвестиційний портфель із 95 проєктів на суму близько 40 мільярдів євро.
Фото: Jiří Drahoš, Facebook
Україна, яка має унікальний досвід сучасної війни, може стати центральною точкою європейської оборони, зокрема у регіоні Північної та Східної Європи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.
Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.
Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.
Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.
«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.
Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.
Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.
Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.
Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.
На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.
«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.
Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.
Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.
Фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України продемонстрували компоненти балістичної ракети виробництва КНДР спікеру Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі та учасникам японської делегації, які перебували з візитом у Києві.
Як передає Укрінформ, про це ГУР повідомляє у Фейсбуці.
Огляд цих компонентів дає змогу оцінити технічні характеристики та особливості конструкції ракети, а також можливості військової промисловості Північної Кореї.
Північнокорейське озброєння загрожує не лише Україні, а і Японії та іншим державам Азійсько-Тихоокеанського регіону. Військово-технічна співпраця Москви й Пхеньяна допомагає Росії продовжувати злочинну війну проти України, а режиму КНДР — нарощувати мілітарний потенціал і вдосконалювати зброю, зазначили в розвідці.
“Протидія цій співпраці потребує скоординованих дій міжнародних партнерів. Обмін розвідувальною інформацією допомагає краще оцінювати спільні загрози та визначати шляхи їх подолання”, — підкреслили в ГУР.
Як повідомляв Укрінформ, сестра лідера Північної Кореї Кім Чен Ина і член ЦК Трудової партії Кім Йо Чжон заявила, що ядерний статус КНДР є незворотним, і назвала заклики до денуклеаризації “позбавленими сенсу нісенітницями”, на які Пхеньян не буде реагувати.
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини6 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку
-
Події7 днів agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників